В «АрселорМіттал Кривий Ріг» Андрій Понізов працював розливальником сталі в конвертерному цеху.
У конвертерному цеху працював старший брат захисника Іван Понізов. І саме до нього хотів приєднатися Андрій, п’ять років тому він зміг це зробити і став працювати розливальником сталі. Колеги поважали його, цінували за вміння прийти на допомогу, характер та бажання рухатися далі у професії.
«Розливальник сталі контролює процес розливки сталі, а це відповідальність за кінцевий продукт, – говорить старший змінний майстер МБЛЗ ВБРС Максим Бєлєнок. – Щоб працювати у нас потрібні вміння аналітично мислити, здатність взяти відповідальність на себе та прийняти рішення, професіоналізм. У Андрія все це було. Ми бачили, що він перспективний хлопець, що стосується подальшого розвитку у кар’єрі. А ще це був чудовий друг, колега, завжди у гарному настрої, спокійний, відповідальний. Нам би більше таких працівників. На жаль, зараз ми втрачаємо саме «золотий фонд» підприємства. Андрій більше фізично не з нами, але ми всі його пам’ятатимемо завжди».
Солдат Андрій Понізов загинув 25 червня поблизу Новоявленки Донецької області.
У захисника залишилася дружина та двоє діток: син та донька. Родина втратила чоловіка, батька, брата.
5 липня о 09:00 запрошуємо вас приєднатися до «Ранку звукового релаксу та відновлення. Це чудова нагода відновити сили, знайти внутрішню гармонію та розпочати день з абсолютно новою енергією. Місце збору: Човникова станція. Реєстрація: 0961197549. 0982556455.
5 липня об 11:00 пропонуємо вам екскурсію «Парки в місті». Ви почуєте історію створення саду — парку ім. Мершавцева, про Човникову станцію, кам’яний скансен. Дізнаєтеся цікаві факти про Гданцівський парк (від болгарських городів до сьогодення), а ще таємниці парку Театрального, легенди та історії навколо нього. У «Путівнику Криворіжжя» за 1969 рік зазначено, що у місті 110 скверів та 40 парків. Поговоримо про це та порахуємо скільки ж наразі залишилось. Місце збору: пам’ятник святителю Миколаю (перетин Поштового та вул. Свято-Миколаївської). Реєстрація: 0961197549. 0982556455.
6 липня о 08:00 пропонуємо вам екскурсію до Лавандового двору — мальовничого місця з квітучими лавандовими полями, розташованого неподалік від дендрологічного парку «Веселі Боковеньки». Це ідеальне місце для відпочинку, фотосесій та насолоди природною красою. Окрім всього цього на вас чекають смаколики з лавандовим сиропом. Після частування переїзд до парку «Веселі Боковеньки». Тут ви ознайомитесь з легендами та історією створення парку, цікаві факти про життя Миколи Давидова, прогуляєтеся парком. Після екскурсії — альтанка для відпочинку та мангал біля водойм. Місце збору: 95 квартал (паркінг АТБ). Реєстрація: 0961197549. 0982556455.
Криворізьке бюро подорожей та екскурсій
5 та 6 липня запрошуємо на екскурсію до парку-готелю «Скіфію». База розташована в екологічно чистому та мальовничому місці, на березі річки Чорний Ташлик. Виїзд з Кривого Рога о 06:00. Збір по місту. На вас чекають чудова територія, чиста водичка, прекрасні локації для фото, три басейни. Реєстрація: 0981067279, 0993685133.
5 липня пропонуємо екскурсію «Мигія. Рафтинг». У програмі: екскурсія Національним природним парком «Бузький Гард» (Бузький острів Мигія, Компанійська скеля, арковий місток малого млина П. М. Скаржинського, стародавня водяний млин серед глиб із каміння і цегли, оглядовий майданчик, Мигійська ГЕС, великий млин Скаржинських, урочище Протич з козацькою святинею Протичанською скелею, радонове озеро з прозорою бірюзовою водою нагадує морський пейзаж мису Тарханкут, рафтинг з інструкторами. Реєстрація: 0981067279, 0993685133.
Тренінги, курси, ретріти
6 липня о 08:00 запрошуємо у подорож до себе через стародавню ведичну гру «Ліла» на великому полі, яке дає ще більше простору для усвідомлень, інсайтів та трансформацій. Ця гра не просто розвага. Це дзеркало твого внутрішнього світу, де випадковостей не буває. На тебе чекають: зустріч із собою справжнім/справжньою, усвідомлення прихованих установок, підказки для важливих рішень, безпечний простір та підтримка. Запис: 0986228299.
Машиністка насосних установок «АрселорМіттал Кривий Ріг» Оксана Бардась заміряє температуру води, контролює тиск та використання води. Вона працює у насосній, яка забезпечує водою прокатні цехи нашого підприємства. Про професію Оксани цікаво та детально – у рубриці «Серце професії».
Вода – один з найважливіших ресурсів на землі. Вона підтримує життя на планеті, а також використовується для різних потреб людини. На нашому підприємстві без води теж не обійтися, це важлива частина виробничого процесу. Мистецтвом керувати водою добре володіють працівники цеха водопостачання (ЦВП). А однією з водних професій є машиніст насосних установок, фахівець, який забезпечує надійне та ефективне функціонування системи перекачування води. Щозміни машиністка насосних установок Оксана Бардась ретельно, раз у раз, обходить своє велике водне господарство – шосту насосну станцію, яка забезпечує водою прокатні цехи нашого підприємства. Тут розташовані насоси для чистого циклу, брудної води та ті, які допомагають функціонуванню промислових стоків.
Обов’язки Оксани – забезпечити безперебійну подачу води споживачам. Вона контролює дотримання заданих параметрів експлуатації насосів, їхню безпосередню роботу, щоб вони працювали стабільно, без збоїв. А також слідкує за потрібним тиском, заміряє температуру води та контролює кількість її використання.
«Хоча вся система автоматизована, без нагляду не обійтися, – говорить Оксана. – Завжди у полі зору в мене основні параметри: тиск та навантаження насосів, температура води. Особлива увага, і це є специфікою нашої насосної, забезпеченню потрібного тиску води в системі при зупинці та запуску блюмінга. Переважно це відбувається під час здійснення прокатниками профілактичних робіт. Тому ми завжди на прямому зв’язку із цехами-споживачами води. Звичайно, без певних знань та вмінь у нашій професії не обійтися. Це і розуміння технологічного процесу виробництва, знання влаштування насосів, процесу їх увімкнення-вимкнення тощо. Наприклад, для забезпечення єдиного тиску в системі я вже знаю, який насос треба вмикати, який вимикати, щоб процес подачі води пройшов рівно, без енергетичних стрибків».
У машиністки насосних установок Оксана прийшла понад 20 років тому після закінчення коксохімічного технікуму, де вивчала роботу кисневих машин, компресорів та насосів. Спочатку за направленням вона потрапила на Шосткінський завод хімічних реактивів. Але там її перенаправили з хімічної на металургійну промисловість. Місцем роботи Оксана обрала ЦВС нашого підприємства.
«Прийшла влаштовуватися, подивилася на насосну станцію і… стало страшно. Все велике, складне і гуде. Але то були перші враження. Дуже швидко я опанувала цю насосно-водну науку та зрозуміла, що нічого страшного в ній немає, головне знання та впевнена професійна робота, – усміхаючись, продовжує Оксана Бардась. – Нюансів у роботі багато, а ще більше – відповідальності, адже фактично від роботи насосної станції, обладнанням якої опікується машиніст насосних установок, залежить робота того або іншого виробництва підприємства. В моєму випадку – прокатного. Саме тому стажування за цією професією триває півроку. Мене професії навчали машиністки насосних установок Галина Таран та Валентина Кузьмова. Робота мені одразу «зайшла». Особлива увага у нас приділяється охороні праці, адже машиніст має справу з механізмами, тиском, електронікою, двигунами, які живляться електроенергією у шість кіловольтів».
А ще, як розповіла Оксана, бути машиністкою – це добрячий фітнес для тих, хто хоче пострункішати, тому запрошуємо. Машинний зал, біля засувок, насосна промстоків – всюди треба побувати, за всім дивитися. Звичайно, спостерігати за параметрами допомагає електроніка та комп’ютер, куди виводяться потрібні показники. Втім, за зміну Оксана проходить до 19 тисяч кроків. Але не бійтесь, все це поступово, ви й не відчуєте, як фізично розімнетесь.
«Звичайно, що машиністу насосних установок треба бути уважним, зосередженим, вміти швидко приймати правильні рішення у разі можливої екстреної ситуації та знати, як оперативно діяти щодо її усунення, – додає начальниця зміни бригади № 3 ЦПС Олена Трегубенко. – На цій посаді я працюю не так давно, а взагалі я маю 25-річний стаж машиністки насосних установок. Працювала я на різних насосних станціях. Кожна має свої особливості, свої параметри. Наприклад, шоста станція – одна із найбільших на підприємстві, тож роботи тут завжди вистачає. Працювати машиністкою може будь-хто, але жінки у нас переважають. Цьому сприяє і зручний графік, так званий день-ніч-48. Отже, хто зацікавився, приходьте до ЦПС – все покажемо, розкажемо, навчимо. Головне – це любити техніку та не боятися пробувати себе у нових справах. І у вас все вийде. Запрошуємо до нашого колективу!».
3 липня 2025 року «АрселорМіттал Кривий Ріг» відвідали Міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова та заступниця міністра Юлія Кіріллова. В межах візиту наше підприємство задекларувало свої наміри дотримуватись Принципів бізнесу, дружнього до ветеранів та ветеранок, підписавши відповідний документ у присутності пані міністерки. Пані Наталія та члени її команди також зустрілись з керівництвом підприємства та ветеранами війни – працівниками «АрселорМіттал Кривий Ріг», відвідали виробничий майданчик машини безперервного лиття заготовок, де ознайомились з процесом виробництва сталі.
Принципи бізнесу, дружнього до ветеранів та ветеранок, розроблені Starlight Media за експертної підтримки Veteran Hub, у партнерстві з Forbes Ukraine та Міністерством у справах ветеранів України. Вони складаються з 12 основних положень, спрямованих зокрема на створення корпоративних програм та можливостей для освіти та перекваліфікації ветеранів, справедливих умов працевлаштування та повернення ветеранів на роботу, доступ до реабілітації, підтримку фізичного та ментального здоров’я ветеранів, інвестування в створення безбар’єрних робочих місць, сервісів та послуг тощо.
«Ми раді, що «АрселорМіттал Кривий Ріг» приєднується до Принципів бізнесу, дружнього до ветеранів і ветеранок, і вже сьогодні активно впроваджує їх в роботу. Це важливий крок до розвитку культури, в якій ветерани та ветеранки не тільки отримують можливість реалізувати свій потенціал, а й стають важливими учасниками економічного зростання. Ветерани та ветеранки мають унікальні навички, досвід та дисципліну. Вірю, що впровадження Принципів не лише посилить саму компанію, а й сприятиме розвитку національної економіки, адже ветерани та ветеранки готові до нових викликів, відповідальності та командної роботи», — підкреслила Наталія Калмикова, Міністерка у справах ветеранів України.
«Сьогодні більше 3000 наших працівників захищають Україну в лавах ЗСУ. Більше 230 повернулись на підприємство. Ми бачимо своїм обов’язком всебічно підтримувати наших ветеранів та ветеранок на усіх етапах їх повернення до мирного життя, від фізичної та моральної адаптації на виробництві до підтримки їхніх членів родин. Ми розуміємо відповідальність за наших людей, де б вони не були – в цеху, на фронті, після демобілізації. Співпраця з Міністерством ветеранів для нас є важливим знаком єдності держави та бізнесу. Ми хочемо, щоб наші ветерани повертались до нас в «АрселорМіттал Кривий Ріг», і готові допомагати їм розвиватись та будувати своє життя далі», — сказала Олена Бізяєва, в.о. генерального директора «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Нещодавно до нашої редакції звернувся боєць Національної гвардії України Сергій Кіктенко, який до повномасштабного вторгнення працював старшим майстром цеху підготовки составів в «АрселорМіттал Кривий Ріг», і запропонував тему для статті. Виявляється, серед тих, хто рятував людей під час того страшного обстрілу мікрорайону Ювілейний, був наш працівник, а нині також боєць Нацгвардії Олександр Васильчик.
«Олександр працював машиністом кранів у моєму цеху, на моїй дільниці, – розпочав розповідь Сергій Кіктенко. – У 2023 році він підписав контракт, і зараз служить в одній роті зі мною. Я давно знаю Сашка. Він працював на стриперному крані, який роздягає сталеві злитки. Тобто, робота важка, небезпечна, пов’язана з дуже гарячим металом і ще багатьма небезпечними факторами. Васильчик робив її професійно. До речі, його мама також працювала машиністкою кранів у ЦПС. Тож Олександр – представник трудової династії».
Сергій розповів, що ще у цеху Олександр показав себе мужнім, сміливим, кмітливим чоловіком, який може миттєво оцінювати ситуацію та ухвалювати правильні рішення.
«Кілька років тому спекотного літа сталася аварійна ситуація, – пригадує Сергій. – Спека, плюс гарячий метал… У відділенні зайнялися високовольтні кабелі. Ситуація була загрозливою. Олександр Васильчик не розгубився. Він все зробив згідно з інструкцією. Зателефонував, кого треба сповістив і приступив до первинного пожежогасіння за допомогою вогнегасника. До нього доєдналися колеги, підтяглося керівництво цеху. Пожежний розрахунок не забарився, але пожежу вже погасили».
У своїй частині Олександр зарекомендував себе з найкращого боку. Він швидко опановує тонкощі військової справи. Зараз Олександр на навчаннях. У командування є плани поставити його командиром відділення. А того вечора він разом з бойовими товаришами патрулював криворізькі вулиці.
«У момент, коли прилетіло на Ювілейний ми патрулювали в мікрорайоні Сонячний. Наша група була на автомобілі, – розповідає Олександр Васильчик. – Зразу ж було прийняте рішення мчати на допомогу. Коли прибули на місце, то побачили жахливу картину. Вбиті та поранені російською ракетою, крики та стогін. До мене підбіг батько важко пораненого хлопчика, простяг ключі від автомобіля і благав відвезти сина до найближчої лікарні. Я миттєво відвіз малого у «Тисячку», і повернувся на місце трагедії. Кинувся допомагати колегам, які вже надавали першу допомогу. Добре, що нас цьому серйозно навчають на заняттях та й на заводі, тож вдалося оперативно допомогти кільком постраждалим».
Так нацгвардійці рятували людей того страшного дня. І серед них – наш Олександр Васильчик, який виявився скромною людиною. Бо якби не його товариш та колега Сергій Кіктенко, можливо б ми про те й не дізналися. Шановні читачі. Якщо ви бажаєте розповісти про своїх знайоми – працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг», які на вашу думку зробили щось видатне, що заслуговує на увагу, в роботі, при захисті України, допомагаючи людям, в спорті, мистецтві чи інших напрямках, телефонуйте за номером 0984889821 чи 92736 (внутрішній телефон підприємства, або пишіть нам на офіційні сторінки підприємства у фейсбуці та інстаграмі за посиланням: https://facebook.com/ArcelorMittalUA або https://instagram.com/ArcelorMittal_Ua .
Наші люди варті того, щоб про їхні досягнення стало відомо.
З нагоди 20-річчя компанії «АрселорМіттал» в Україні ми продовжуємо розповідати про співпрацю «АрселорМіттал Кривий Ріг» з містом та громадами Криворіжжя. Наше підприємство активно долучилося до реконструкції проспекту Південний у 2011 році, який зараз радує своїх мешканців красою та комфортом.
Акцент на зручність
По обидва боки проспекту Південний завжди жваво: багато транспорту та людей, які поспішають у своїх справах. Через проспект ведуть шляхи до комплексу кар’єрів, дробильної та рудозбагачувальних фабрик ГД, аглоцехів та інших підрозділів «АрселорМіттал Кривий Ріг», до Південного та Інгулецького ГЗК.
Ми вже звикли до того, що проспект Південний широкий, зручний, добре облаштований та освітлений. Таким він став завдяки комплексній реконструкції у 2011 році, яку профінансували місто, промислові підприємства, серед яких був і «АрселорМіттал Кривий Ріг». Тоді підприємством за даними Звіту з корпоративної відповідальності за 2011 рік було вкладено 8,9 млн грн (укладка сучасних безшумних трамвайних колій, участь у проведенні комплексної реконструкції та благоустрою проспекту Південний).
Основний акцент реконструкції зробили на перебудову інженерних комунікацій, укладанні нового дорожнього покриття, так званих безшумних трамвайних колій, облаштуванні безпечних пішохідних переходів та оновленні інфраструктури мікрорайону.
Архівне фото реконструкції Південного з відкритих джерел
Ветеранка нашого підприємства Ніна Голбан добре пам’ятає яким був проспект, адже вона мешкала біля нього та їздила ним на роботу до шламового господарства гірничого департаменту.
«Це мої рідні місця. Коли я приїхала до Кривого Рогу за направленням, то жила неподалік від цього місця в гуртожитку. Проспект завжди був центром нашої «цивілізації», бо саме тут розташовувалися основні магазини, кінотеатр раніше був, звідси ми прямували до парку. Раніше будинки по вулиці хоч і були архітектурно красивими, але ж сірими. Після реконструкції їхні фасади засяяли фарбами, що одразу додало затишку та гарного настрою. Проспект одразу став охайним, сучасним. А ілюмінація, то взагалі щось неймовірне. Вона вразила нас одразу після реконструкції проспекту, радує і зараз, адже створює відчуття свята навіть у звичайні будні. Мені дуже приємно, що до створення цієї краси тоді у 2011 році долучився і «АрселорМіттал Кривий Ріг». Зараз ми вже звикли до нового вигляду проспекту, молодь знає його вже сучасним. Але раніше тут було зовсім по-іншому».
«Реконструкція врятувала мені зачіску»
Проспект Південний має характерну для 1950-х років структуру. Всередині розташовані багатоквартирні житлові будинки, збудовані у монументальному неокласичному стилі. Вони розмежовуються розгалуженими дорогами, тротуарами, які сходяться у вузли паркових зон та майданів. Далі – приватні забудови, а огортають житловий масив промислові зони та залізниця.
Архівне фото реконструкції 2011 року з відкритих джерел
«Коли на проспект прийшли робітники, заїхала техніка та розпочався демонтаж проїжджої частини нас це зовсім не засмутило, – згадує мешканка мікрорайону Любов Євтухова. – Навпаки, ми усі раділи змінам. А я особливо, адже раніше вздовж проспекту росло багато тополь, пух яких увесь час забивався мені у мою кучеряву зачіску, я як кульбабка ходила. Забігаючи наперед скажу, що коли замість «пухових» тополь тут висадили каштани, усі мешканці та гості проспекту у реальному сенсі зітхнули з полегшенням, а моя зачіска тепер у повному порядку, реконструкція проспекту її врятувала (сміється). Це, звичайно, жарт, але зміни після реконструкції дійсно були нам в радість. Ми ходили проспектом, як Хрещатиком. До речі, до нас приїздило багато людей з інших районів міста, щоб прогулятися тут, особливо багато людей було ввечері, коли вмикалася ілюмінація».
Зняли наліт минулого
Серед нововведень спільного проєкту у 2011 році зусиллями промислових підприємств та міста на Південному було укладене нове асфальтобетонне покриття на дільниці 816 погонних метрів, встановленні нові бордюри, облаштували 8- зупинок. Вздовж проспекту оновлені фасади 19 будинків, повністю замінена контактна мережа трамвая та тролейбусу. Вздовж проспекту укладено 1,56 км безшумних трамвайних колій. Для зовнішнього освітлення Південного встановлено 78 металевих опор. Підсвітка проспекту ввечері здійснюється за допомогою сучасних світильників з натрієвими лампами та завдяки ілюмінації.
Реконструкція торкнулася і парка, який знаходиться поряд з проспектом. В ньому облаштовані доріжки, оновлені територія біля пам’ятника воїнам-визволителям, відкритий танцювальний майданчик тощо. А у сквері біля виконкому Інгулецької районної у місті ради були встановлені лавки для відпочинку, фонтан, дитячий майданчик.
«У 2011 році реконструкція Південного буквально зняла з нього наліт радянського минулого і зробила проспект зручним. Ми пишалися, що все це було здійснено гуртом – містом, підприємствами, серед яких був і наш рідний комбінат, – ділиться спогадами ветеранка підприємства, колишня маркшейдерка, а також мешканка цих місць Юлія Дєлєва. – Пам’ятаю, як фарбували фасади будинків у різні кольори, щоб не було нудно, як встановлювали колії для безшумного трамвая. Це зараз ми до цього вже звикли, а тоді такі колії дивиною були. Зручно, що вони зливаються з дорогою, і автомобілі ними їздять без перешкод. Це також розширило простір проспекту. Робота велась активно. Кожен день ми спостерігали щось нове. Приїжджали маркшейдери з нівелірами, щось вимірювали, відмічали. Всюди працювали робітники, машини увесь час привозили шлак, різні будівельні матеріали. Робота кипіла. А коли прийшов час урочисто відкривати оновлений проспект, у нас було справжнє свято, ми ходили, дивилися навколо та пишалися новим. Я добре знаюся на технічній справі, тож я бачила, що все робилося якісно. У цьому ми зараз пересвідчуємося, адже з часом тут все збереглося майже незмінним. І в цьому, що важливо, є частка нашого підприємства».
Архівні фото, використані в матеріалі з відкритих джерел.
