Категорії
Новини

Повірте людині у зеленій касці

Не карати, а допомагати – саме на це переорієнтовується наша охорона праці.

Стереотип, що фахівець з охорони праці – це той, хто прагне зловити тебе на порушенні та покарати, «порізавши» премію, формувався протягом багатьох років. Може, колись це й давало ефект, але змінюються часи й люди, і стає зрозумілим, що не страх покарання, а свідоме бажання працювати безпечно є набагато ефективнішим для збереження життя. Тож настав час працівникам з охорони праці змінити акцент: не карати, а допомагати. На нашому підприємстві робота в цьому напрямку вже ведеться.

Інженер з охорони праці Анна Дементьєва працює на нашому підприємстві рік. Вона закінчила Криворізький національний університет за фахом «Цивільна безпека (охорона праці)».

«Коли вперше відвідала цехи, то була дещо здивована, – згадує Анна. – Працівники, побачивши мою зелену каску фахівця з охорони праці, прагнули не потрапляти до поля зору та й на розмови йшли вкрай неохоче. Нас вчили, що ми маємо допомагати людям працювати безпечно. І як тут допоможеш? А ще нам говорили в університеті, що фахівець з ОП – це ще й психолог, який має знайти підхід до кожного»

І почалися пошуки. Кожного дня Анна – на виробничих дільницях. У зоні її відповідальності – електроремонтний цех, центральна електротехнічна лабораторія, дільниця вогнетривких та будівельних сумішей, управління енергетичного департаменту. Робота на висоті та з вантажопідйомними механізмами, електроустаткування під високою напругою та ще ряд небезпечних моментів – все це є у її «підшефних» підрозділах. Як зменшити ризики на робочих місцях?

«Ми проводимо оцінку ризиків, – говорить Анна. – Разом з керівниками підрозділів, майстрами, робітниками. Я багато спілкуюся з людьми. Не лише про охорону праці. Про речі, які їх цікавлять, про їхні хобі, вподобання. Це допомагає прибрати настороженість, недовіру. Люди йдуть зі своїми ідеями, які ми разом впроваджуємо. Наприклад, у електроремонтному цеху устаткування на ремонтні майданчики транспортують візками. Так от на деяких візках нещодавно встановили запобіжні бортики, щоб важкі елементи не падали й не травмували працівників».

Серед найпоширеніших причин нещасних випадків в «АрселорМіттал» – невиконання інструкцій з ОП, порушення вимог безпеки під час експлуатації устаткування, машин та механізмів. Тобто людський фактор.

«Я помітила, що багато з вищезазначених порушень трапляються через бажання виконати роботу якнайшвидше, – продовжує Анна. – Саме поспіх часто приводить до порушень та загрожує життю. Намагаємося достукатися до людей. На змінно-зустрічних, під час щоденного спілкування з людьми не перестаємо повторювати, що життя – це найвища цінність. І коли стоїть вибір між безпечно або вчасно виконаною роботою, кожному слід розуміти, що краще вибрати перше».

Серед першочергових завдань – виявити причини порушень та усунути їх. Анна зізналась, що більшість людей нормально ставляться до зауважень і допомагають їй це робити. Але люди різні.

«Дійсно, у декого від зауваження мозок миттєво вибудовує захисний бар’єр, – розповідає Анна. – Наприклад, нещодавно робітник, який порушив правила, на всі запитання твердив одне: так, я винний, я порушив. І більш нічого не можна було випитати. І як же дійти до причин? Але варто було перевести розмову на те, що його цікавить, як розмова пішла продуктивніше. Виявилося, що завдання, яке не виконати без порушень, дав майстер, а робітник не міг йому відмовити. Постійно повторюю людям, що яким би авторитетом не був ваш керівник, ваше життя варте того, щоб відмовитись від подібних завдань, і ви маєте на це право. Якщо потрібна допомога, телефонуйте фахівцеві з ОП, який відповідає за безпеку у вашому підрозділі. Номери телефонів є на стендах з охорони праці у підрозділах. Ми раді будемо допомогти кожному».

Неля Бурлаченко, електромонтерка електроремонтного цеху:

– Ми разом робимо наші робочі місця та виробничі процеси безпечнішими. Інженер з охорони праці доволі часто буває у нас в цеху. Але ми не лякаємося. Привітна дівчина, поздоровкається, розпитає, порадить. І до майстрів можна звернутися з побажаннями та ідеями. Під час намотки котушок ми завжди користувалися рукавицями. Не дуже зручно, я вам скажу. Був обхід з охорони праці, і ми звернулися з цим питанням. Зараз у нас зручні рукавички з захисним гумовим покриттям. Працюємо швидше й безпечніше. Разом тестуємо й обираємо захисні окуляри. Під час інструктажів з ОП на змінно-зустрічних отримуємо потрібну інформацію. А ще разом з порушеннями інженер з ОП шукає й позитивні моменти. Це створює приємну атмосферу, умови, за яких хочеться працювати без порушень.

Категорії
Новини

Захищаючи Україну загинув залізничник підприємства Олександр Перов

Серце мужнього героя зупинилося 27 січня поблизу населеного пункту Дружба Донецької області, де зараз тривають найзапекліші бої.

Мудрий, розсудливий, товариський, людина щедрої душі – таким запам’ятають Олександра Перова його колеги. Він багато років працював машиністом тепловозу у залізничному цеху № 2, був зайнятий у технологічному процесі металургійного виробництва. На військову службу Олександр був призваний у листопаді минулого року, служив солдатом інженерно-саперного відділення.

«Олександр мав багатий професійний досвід та педагогічні здібності. У якості наставника він навчав початківців-залізничників усім нюансам своєї справи, – говорить Валерій Руденко, заступник начальника ЗЦ № 2. – Важко та гірко повірити, що такі люди, як Олександр, нас залишають. На жаль, це не єдина втрата у нашому цеху. Але справа колег, які загинули за свободу України, пам’ять про них  продовжує жити у наших серцях та у наших справах. Я впевнений, що після Перемоги України в цій страшній війні справу Олександра продовжить його брат Сергій, який теж є працівником нашого цеху і який зараз теж воює за свободу країни».

Колектив підприємства висловлює щирі співчуття родині Олександра Перова, його колегам та усім, хто його знав.

Вічна пам’ять та слава Герою!

Категорії
Новини

Мауро Лонгобардо узяв участь в Українсько-Люксембурзькому бізнес-форумі «Стрімке відновлення України»

Російське вторгнення в Україну безперечно матиме далекосяжні наслідки у різних сферах та ставить питання про архітектуру глобальної безпеки.

Складні виклики не обмежаться Україною, оскільки через глобалізований світ торкнуться багатьох інших країн. Про цю загрозу та перспективи післявоєнного відновлення України говорили учасники Українсько-Люксембурзького бізнес-форуму, який цього тижня зібрав українських та люксембурзьких міністрів, кредиторів, інвесторів, юристів, фінансові організації та представників бізнесу України та Люксембургу. Генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг» узяв участь у цьому бізнес-форумі та поділився своєю позицією з цих питань.

Підприємство у Кривому Розі не припинило роботу в Україні навіть під час війни, у кількох десятках кілометрів від фронту. Компанія АрселорМіттал залишається найбільшим іноземним інвестором в українську економіку. За 17 років роботи тут інвестиції компанії перевищили 10 мільярдів доларів США.– У перші місяці після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну «АрселорМіттал Кривий Ріг» зупинив виробництво. Пізніше вже не вдалося відновити його на повну потужність, тому що ми зіштовхнулися с проблемою вивозу продукції через заблоковані чорноморські порти, – розповів Мауро Лонгобардо під час панельної дискусії, присвяченої ключовим секторам економіки. – Споживання продукції в Україні зменшилося через війну, тому нам потрібно було знайти нові ринки збуту. Ми здійснили велику роботу, щоб запрацювала нова система ланцюжків постачання та перевезення продукції. Це була основна перешкода, проте ми це здолали. Можу сказати, що якщо постачання електроенергії буде стабільним і ми збережемо логістичну можливість перевезення продукції через Польщу або південь України до Румунії, ми зможемо бути більш ефективними та повернутися до рівню виробництва на 50% нашої потужності.

Довідка:

Форум під назвою «Стрімке відновлення України» був організований Українсько-Люксембурзьким Діловим Клубом (ULBC) на підтримку відносин між українськими та люксембурзькими представниками бізнесу в обох країнах, розширення їхньої мережі контактів, просування провідних компаній, висвітлення можливостей співробітництва в різних галузях. Крім того, метою форуму стало привернення уваги міжнародних інвесторів до потенційних можливостей ринку України з метою залучення іноземних інвестицій та фінансування від міжнародних фінансових інститутів. Компанія АрселорМіттал стала одним з партнерів форуму.
Категорії
Новини

На війні загинув працівник сталеплавильного департаменту Андрій Мовчан

11 січня під час бойових дій поблизу населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області загинув солдат Андрій Мовчан. До призову на військову службу Андрій працював розливальником сталі машини безперервного лиття заготовок конвертерного цеху.

За словами старшого змінного майстра МБЛЗ Олександра Новака, Андрій Мовчан був веселим, життєрадісним, заряджав позитивною енергією всю бригаду.

«І працівником Андрій був ідеальним, – говорить Олександр Новак. – Ставиш завдання і ніколи від нього не почуєш заперечень або зайвих запитань. Береться і виконує. Постійно всім цікавився, розвивався, вдосконалював майстерність. Легко знаходив спільну мову з людьми, міг організувати роботу, тому часто підміняв майстрів. А останніх два місяці перед війною й взагалі виконував обов’язки майстра. Ми, вся бригада, всі, хто знав Андрія та працював з ним, глибоко сумуємо. Важка, непоправна втрата для нас усіх».

Наші щирі співчуття рідним, близьким та колегам загиблого воїна.

Категорії
Офіційно

«АрселорМіттал Кривий Ріг» повідомляє виробничі результати за 2022 рік

«АрселорМіттал Кривий Ріг», найбільше гірничо-металургійне підприємство України, повідомляє про результати виробництва за 2022 рік. Минулого року українська гірничо-металургійна галузь зустрілась з найжорсткішими викликами за всю історію незалежної України. Обсяги виробництва сталеливарної промисловості загалом в країні скоротилися на 70%. Через повномасштабну війну в Україні, зменшення експортних можливостей та обмеження в енергопостачанні, виробничі потужності «АрселорМіттал Кривий Ріг» впродовж 2022 року були завантажені не більше ніж на 20-25%.

Основні виробничі показники 2022 р., млн тонн

Мауро Лонгобардо, генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг»:

Війна поставила українську металургію на межу виживання. Рівень виробництва в «АрселорМіттал Кривий Ріг» впав у 5 разів, проте у 2022 році нам вдалося зберегти ключове – наш колектив з 26 тисяч співробітників та наше підприємство в цілому. Ціною великих зусиль ми не дали зіпсувати наше обладнання через непередбачувані ворожі атаки та значні обмеження у постачанні електроенергії. Підприємство встояло завдяки відповідальній роботі та хоробрості наших людей, а також фінансовій підтримці з боку материнської компанії.
 
Попри усі складнощі – ми продовжували сплачувати податки, платити зарплату усім нашим працівникам, стабільно відвантажувати продукцію замовникам, з нуля створивши нові логістичні маршрути. Також не відклали екологічні зобов’язання – у минулому році розпочали процес виведення з експлуатації двох найстарших коксових батарей №№ 1, 2. Зупинка роботи батарей призведе до зменшення викидів від коксохімічного виробництва на 37%. Ми продовжуємо інвестиції в ключовий для виробництва проект – будівництво нового хвостосховища «Третя Карта».
 
У 2023 році енергопостачання буде ключовим фактором для стабілізації та поступового відновлення виробництва. Тим не менш ми плануємо втримати долю на внутрішньому ринку та підвищити відвантаження готової продукції до країн Європейського Союзу. Сподіваємося, що 2023 рік стане роком виходу із кризи для гірничо-металургійної галузі, яка є критично важливою для відновлення економіки та майбутньої відбудови України.

Довідка:

Виробничі потужності «АрселорМіттал Кривий Ріг», що має повний виробничий цикл, розраховані на щорічний випуск понад 6 млн тонн сталі, понад 5 млн тонн прокату й понад 5,5 млн тонн чавуну.

У 2021 році підприємство збільшило рівень виробництва у порівнянні з 2020 роком:

• чавуну на 7,9% (до 5,34 мільйонів тонн);

• прокату на 5,6% (до 4,6 мільйонів тонн);

• сталі на 5,2% (до 4,92 мільйонів тонн);

• концентрату на 3,2% (до 11 мільйонів тонн);

• видобутку залізної руди на 3,2% (до 26,4 мільйонів тонн).

Категорії
Наші люди

Якщо «портал» працює – варто ризикнути

Швидко перекваліфікуватися з металурга в рудозбагачувальника і навпаки – це реально. Про що свідчить приклад нашого колеги Олександра Григор’єва.

Сьогодні «АрселорМіттал Кривий Ріг» разом з усією Україною переживає непрості часи. Сортопрокатний цех № 1, як і більшість цехів, на даний момент не випускає продукцію. Але обладнання підтримується у належному стані і готове до запуску у будь-який момент. За це відповідає заступник начальника сортопрокатного цеху №1 з виробництва Олександр Григор’єв, який нещодавно отримав найвищу нагороду підприємства – «Честь та гордість «АрселорМіттал Кривий Ріг»».

Як розповів начальник СПЦ-1 Олександр Курочкін, заступник з виробництва виконує величезний обсяг роботи і робить це сумлінно та талановито. До війни замовлень на продукцію було достатньо, і всі три стани працювали. «Зона відповідальності у Олександра дуже широка, – говорить начальник цеху. – Не даремно ж заступника начальника з виробництва ще називають першим заступником. Він відповідає за процес виробництва, виконання плану, охорону праці, стан обладнання, його ремонти та інше. Незважаючи на те, що Григор’єв працює в цеху всього три роки, він добре з усім справляється, є чудовим організатором та керівником. Тож нагороду заслужив».

«Взагалі то я мріяв про футбольну кар’єру, – посміхається перший заступник. – Наполегливо тренувався, хотів стати Блохіним або Рональдо. Батьки працювали у нашому гірничому департаменті. Батько починав слюсарем-ремонтником на рудозбагачувальній фабриці, а на пенсію пішов з посади начальника цеху. Мати працювала сепараторником у цьому ж цеху. Тож і я вирішив пов’язати свою долю з цим підприємством: пішов вчитися на механіка, хотів ремонтувати металургійне обладнання. Але лише до того моменту, поки не потрапив на практику в один з прокатних підрозділів».

Захоплююча динаміка вогняного металу, магія перетворення масивного сталевого злитку на заготовку, а потім на тоненьку катанку так вразили студента, що він перевівся на іншу – прокатну спеціальність. Працювати почав на блюмінгу прибиральником окалини, а потім опанував професію оператора поста керування станом гарячої прокатки 1250. Але Олександр  відчував у собі хист організатора, керівника. У прокатних цехах вакансій майстра не було, а у гірничому департаменті тоді потрібен був майстер. Перед ним відкрився портал можливостей. Олександр ризикнув і опинився у цеху, де колись працювали його батьки.

«Прокатка та збагачування руди суттєво відрізняються між собою, – розповідає Олександр. – Необхідно було терміново перекваліфікуватися. Але головне – дуже захотіти. Весь вільний час між роботою і сном я займався самоосвітою, вивчав процеси, обладнання. Інформацію брав у бібліотеках, інтернеті та під час спілкування з досвідченими робітниками. Але професійні знання для керівника – то лише одна складова, а інша – це вміння працювати з людьми. Індивідуальний підхід обов’язковий. Тому розвивався у цьому напрямку».