Позначка: наші люди

Категорії
Новини

А!фішка на 1 та 2 березня

Театри

Криворізький академічний театр драми та музичної комедії ім. Т.Г. Шевченка

1 березня о 16:00 на розсуд глядачів пропонується музична комедія-дивертисмент Fata Morgana. Кожен митець мріє про визнання, успіх, славу і готовий шукати досягнення заповітної мети хоч на краю світу. Але оплески, квіти, зрештою, успіх і слава – що це насправді: нагорода за талант, багаторічну наполегливу віддану працю і вірність «своєму» глядачеві чи лише швидкоплинна зваблива, зрадлива примара – Fata Morgana, у гонитві за якою може трапитися будь-що?

 2 березня об 11:00 чекаємо вас на перегляд пластичної поеми «Мауглі». Хореографічна вистава за творами Р. Кіплінга перенесе вас до екзотичного світу джунглів. Танцювальна мова ведмедя Балу, вовка Акели, пантери Багіри й інших персонажів «Мауглі» поєднує класичну хореографію з пластикою, запозиченою зі світу диких тварин. Історія про хлопчика, який виріс серед звірів, оживає на тлі пишних джунглів, відтворених на сцені за допомогою об’ємних декорацій.

2 березня о 16:00 пропонуємо переглянути виставу «Витівки Хануми». Це музична комедія Авксентія Цагарелі на музику Гії Канчелі (режисер-постановник – заслужений артист України О. Рибчинський). Як поєднати два юні люблячі серця і водночас здійснити найзаповітніші мрії чи не половини мешканців Авлабара: збанкрутілого князя – про гроші, багатого купця – про князівський герб, старої діви – про чоловіка? Відповідь знає лише вона – «і тактовна, і симпатична, і всім жінкам сто очок наперед дасть, і всіх чоловіків навколо пальця обведе». Хто? Звісно, найкраща авлабарська сваха Ханума! Не втрачайте свій шанс під чудову музику Гії Канчелі зануритися у дивовижну і неповторну атмосферу старого Тифлісу!

 Криворізький академічний міський театр музично-пластичних мистецтв

1 березня о 12:00 на глядача чекає вистава «Пеппі Довга Панчоха» за мотивами твору А. Ліндгрен. Як познайомитися з сусідськими дітьми та стати друзями, як розправитися з бандою невихованих хлопчаків і навчити їх добре поводитися з дівчатами, як утримувати місто від злодіїв та зберігати правопорядок, як повернутися на свою віллу, поплававши морями, та оселитися в ній маленькій дівчинці? Шведська письменниця Астрід Ліндгрен створила персонажа дуже близького не лише дітям, а й дорослим. Пеппі зовсім не знає, як поводитись у школі та в будь-якому іншому місці, але її щирість і відкритість, сміливість, відчайдушність та чарівна посмішка здатні підкорити навіть серце суворої вчительки. Ця дівчинка має безліч позитивних якостей, хоч і має дивну поведінку. Натомість дорослі заморочені проблемами та правилами настільки, що вганяють у рамки своїх дітей, позбавляючи їх оригінальності, неординарності, уяви.

Криворізький міський театр ляльок

1 березня об 11:00 пропонуємо переглянути жартівливу виставу-казку «Витівки братця Кролика». Це про пригоди пустотливого кролика, який протягом вистави примудряється обдурити Лиса та Вовка. І завжди він виходить переможцем.

2 березня об 11:00 на маленького глядача чекає інтерактивна вистава «Мрії збуваються завжди!». Це казка про те, як Вовк та Заєць відправляються разом з глядачами у казкову подорож у пошуках мрії. Долаючи різні перешкоди, розгадуючи загадки, головні герої зустрічають різних казкових персонажів: Гаррі Поттера, Золоту рибку  тощо. Зрештою всі розуміють, що найголовніша мрія та втіха – це дружба.

Екскурсії

Туристичний клуб «Невгамовні Гідеси»

1 березня о 10:00 запрошуємо на благодійну екскурсію «Карачуни. Легенда та історія».  На екскурсії ви дізнаєтеся про легенди походження назви Карачуни, де знаходилось селище Карачунівка, коли були забудовані сучасні мікрорайони. Також ми прогуляємось вуличками та дізнаємось історію походження їхніх назв, відвідаємо затоплений гранітний кар’єр. З собою варто мати спортивне взуття та відповідний одяг, перекус. Місце збору: зупинка «Школа № 12». Вхід за донат. Реєстрація: 0961197549. 0982556455.

1 березня о 13:45 запрошуємо на цікавий майстер-клас з виготовлення вітража «Будиночок» або «Янголятко». Тут ви зможете ознайомитися з історією та різновидами вітражного мистецтва, навчитися основ техніки виготовлення вітражів, створити свій власний невеликий вітражний виріб (наприклад, підвіску, брелок або невелике панно), отримати задоволення від творчого процесу та спілкування з однодумцями. Майстер-клас підійде для людей будь-якого віку та рівня підготовки. Матеріали та інструменти надаються на майстер-класі. Місце збору: пам’ятник Св. Миколаю. Реєстрація: 0961197549. 0982556455.

2 березня о 9:00 та о 13:30 (зручний для себе час обираєте ви)запрошуємо вас на автобусну екскурсію «Традиції на Колодія» (їдемо до ранчо «Софія», Чкаловка). На вас чекають розповідь про історію та традиції свята, коли розпочинається «бабський тиждень», що в Україні їли в ці дні, як проводжали зиму, конкурси для дорослих та малечі, екскурсія та катання на конях, годування віслюків та інших тварин, частування варениками та чаєм. Місце збору: зупинка «95-й» у бік «пл. Захисників України». Реєстрація: 0961197549, 0982556455.

Криворізьке бюро подорожей та екскурсій

2 березня о 7:00 запрошуємо на екскурсію «Свято Колодія на етнохуторі та українська крафтова броварня». Збір туристів по місту. Ми спочатку  відправимось на екскурсію до броварні, потім буде дегустація. Далі на нас чекає переїзд на етнохутір у Галушківці.  Тут на нас чекає екскурсія про побут селян та козацьку зброю, ми почуємо весняні пісні у виконанні фольклорного ансамблю, майстер-клас з виготовлення опудала зими з сухої трави, конкурси, ігри, ярмарок виробів народних майстрів, українських кулінарних виробів, тематична фотозона, показовий виступ козаків зі зброєю, кінна вистава, перевдягання для фото в національні костюми та смачний обід. Реєстрація: 0981067279 (вайбер, телеграм), 0993685133.

Категорії
Наші люди

«Я люблю», – пролунало зі світу полеглих Героїв

Телефон клацнув повідомленням, і Юлія не повірила своїм очам. Це був вірш, який написав її брат, присвятивши його своїй коханій дівчині Неонілі. У Юлії  перехопило подих , адже цей вірш вона отримала вже після року з дня героїчної загибелі свого брата – командира мінометної батареї, а у мирному житті ремонтника сортопрокатного цеху № 1 «АрселорМіттал Кривий Ріг» Владислава Дюринського.

«Влад ніколи не писав вірші. Ми з матусею були шоковані, дізнавшись, що він «взявся за перо» і висловив на папері любов та емоції до своєї коханої дівчини Ніли. Ми були здивовані ще й тому, що про це дізналися вже після загибелі Влада, – розповідає його сестра Юлія. – Так, віршоване повідомлення від Влада, та ще й з його жартівливими поясненнями у прозі, нам надіслала Ніла. Але це сталося вже після роковин його загибелі. Було таке враження, що Влад таким чином звернувся до нас зі світу, де зараз живуть наші полеглі Герої».

27 квітня 2023 року

«Тук-тук», – наполегливо натякаючи на сонну атмосферу, заколисував потяг. Але як тут було спати, коли через вагонні вікна до пасажирів «усміхалася» квітнева природа, яка оживала після холодної зими, а у самому вагоні весело гомоніли пасажири.

Серед них було багато хлопців-військових, які їхали з «учебки» до місця служби.

Неоніла та її подружка Вікторія прямували зі Львова, куди вони їздили на вихідні, додому до Хмельницького. Ніла дивилася у вікно і раділа, що їм таки вдалося вчасно сісти на потяг, адже дівчата не розрахували час і дуже запізнювалися на посадку. Тепер, коли переживання від поспіху залишилися у минулому, а вони вже влаштувалися на своїх місцях у плацкартному вагоні, Ніла могла  поринути у спогади про враження від відвідування старовинного та дивовижного Львова. «Яке ж це місто красиве, скільки там різних подій відбулося, а скільки закоханих блукали його вуличками!» Її думки перервали молоді хлопці у формі ЗСУ, які з цікавістю зазирнули до купе, в якому їхали дівчата. 

«Військових у вагоні було багато, усі вони їхали організовано, – розповідає Неоніла. – До нас хлопці зазирали увесь час, вони жартували, пропонували різні смаколики. Ми їм дякували за увагу, казали «спасибі» за наш захист та чемно відмовлялися від подальшого спілкування. Вже потім я зрозуміла чому, адже того квітневого дня доля готувала мені зустріч з Владиславом.

Коли він зайшов до купе, у мене наче серце смикнулося, я не могла відвести від нього погляд (усміхається). Влад був наче сонечко, він випромінював позитив, багато жартував, розповідав цікаві історії. «Very good» – часто повторював Влад. Він одразу підсів до мене, і всю дорогу ми розмовляли. Мені довелося з’їсти усі цукерки, якими він мене пригощав (знову сміється). У мене з’явилося таке відчуття, що він рідна людина, що я знаю його вже дуже давно. Ми й не помітили, як доїхали до Хмельницького. Влад вийшов на перон, проводив мене і сказав чекати листів та дзвінків від нього. Довго на них чекати не довелося, Влад одразу дав мені знати, що до місця призначення доїхав нормально. Ми почали зустрічатися, і плани у нас, повірте, були великі…»

19 листопада 2023 року

Командир відділення мінометної батареї Владислав Дюринський був на бойовому завданні поблизу Кліщіївки. «Бої тут великі, ворога багато, але, вище носа, повірте, ми їм добряче «насипаємо». У нас все Very good, хлопці так налаштовані, що росіяни довго пам’ятатимуть наш палкий «прийом». Так писав Влад у повідомленнях до сестри Юлії та вже до своєї нареченої Ніли. Після бойового завдання він планував освідчитися дівчині. Вона вже чекала його у місті Дніпро, Влад мав приїхати до неї згодом, після бойового завдання, він вже відпросився для цього у свого командира.

Чергування добігало кінця, хлопці стояли біля автомобіля, планували збиратися і… пролунали свист, вибух, а потім запанувала тиша…

«День, який міг би стати найурочистішим, став самим жахливим у нашому житті. Винна у тому ця клята війна, – говорить сестра Владислава. – Те, що усі ми пережили й досі переживаємо, цей біль ніякими словами не можливо описати. Та наша родина, Ніла, яка стала нам найріднішою людиною, втішаємося тим, що у житті Влада була справжня любов, схожу на світлу казку у ці чорні страшні для усіх нас роки. Ми часто приходимо на могилу Влада, чуємо тріпотіння від вітру прапорів України на численних могилах наших Героїв. Складається враження, що вони таким чином розмовляють з нами. А те, що Влад дав нам вісточку звідти після своєї загибелі – це взагалі диво».

Я сів в той потяг повесні,

Я їхав неньку захищати.

У ньому там сиділа ти,

І, наче сонечко сіяла.

Твої охайні гарні очі,

Яскраві, наче пелюстки,

Запали в душеньку мені.

Ти там сиділа й усміхалась.

Тобі так весело було.

І щирість усмішки твоєї,

Вражала так, як дітлахи.

Ти, наче той прекрасний сон,

Коли не хочеш прокидатись.

Хотів з подякою тобі

Звернути я на це увагу.

Що дуже вдячний я тобі

За те, що їхала ти з нами.

Твоя підтримка, наче сталь,

Така незламна, дуже міцна.

Вона дає надію й віру

На те, що буде гарний час.

Тому, частіше усміхайся,

Тоді все буде Very good!!!

Припис у повідомленні: «З римою я дружу на раз, два, три, чотири, п’ять. «Римувальник» з мене ще той, але це мені ввечері в голову надійшло».

Влад Дюринський.

Категорії
Новини

Воїну та металургу Олексію Бєлікову  посмертно присвоєно звання Героя України

Відповідний Указ Президента України вийшов 21 лютого 2025 року. До вступу на військову службу за контрактом Олексій працював у сортопрокатному цеху № 2 «АрселорМіттал Кривий Ріг».

«За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові постановляю: присвоїти звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» Бєлікову Олексію Олександровичу – молодшому сержанту (посмертно)», – йдеться в Указі.

За словами старшого майстра дрібносортного стану ДС 250-4 СПЦ-2 Павла Житниковича, Олексій Бєліков був справжнім патріотом. «Він захищав Україну ще з 2014 року, – говорить Павло. – Проривався з Іловайського та Дебальцівського котлів. Повернувся на стан, а у 2018 році знов вступив до лав захисників».

Павло Житникович розповів, що спочатку Олексій Бєліков працював у цеху різальником гарячого металу. Він добре справлявся з важкою та небезпечною роботою, працював професійно й сумлінно, а ще був дуже позитивною людиною. Пізніше Олексій був переведений оператором посту управління. Але на той час стан був на реконструкції, тож покерувати прокаткою йому не довелося.

Героїчний воїн, повний кавалер ордену «За мужність», Олексій виконував бойові завдання у самому пеклі, у Донецькій та Луганській областях. В одному з боїв захисник був дуже тяжко поранений. У госпіталі медики боролися за життя Олексія, але врятувати не змогли. 10 червня 2023 року мужнього захисника та металурга не стало.

Пишаємося нашим Героєм! Пам’ятатимемо завжди!

Категорії
Наші люди

«Намагаємося з’єднати те, що не з’єднується»

Так стисло охарактеризував роботу під час повномасштабного вторгнення старший майстер основної виробничої дільниці дрібносортного стану ДС 250-4 Павло Житникович. І додав кілька слів на адресу нашого північного сусіда, який і сам не хоче нормально жити й іншим не дає. Зараз без відповідних емоцій він не може згадувати той момент, коли довелося в авральному порядку зупиняти нагрівальну піч під час блекауту 2022 року.

«То була задача із зірочкою, як то кажуть, — пригадує Павло Житникович. — Температура у печі, де розігріваються заготовки для прокатки, — 1200-1300 за Цельсієм. І якщо не охолоджувати піч, то можуть виникнути серйозні проблеми з устаткуванням. А без струму неможливо подавати воду на охолодження. Як ми тоді впоралися, я навіть не знаю. Скажу лише, що роботи тривали до першої години ночі. А коли вже стало зрозуміло, що все нормально, то розійшлися до кабінетів, щоб стулити око, бо на шосту знову на роботу».

У Павла Житниковича дуже серйозна робота і неперевершене почуття гумору. Його стан катає прокат у прутках та у шпулерних мотках, так звану «шпулю». І завдання старшого майстра — повністю організувати роботу такого складного організму, як прокатний стан. Для цього йому довелося пройти нелегкий шлях від студента металургійного технікуму та посадчика металу до вальцювальника, майстра-технолога, а згодом і старшого майстра стану. Він каже, що у нього були гарні вчителі. І перший урок прокатного виробництва він отримав у шість років».

«Мій тато — прокатник, — розповідає Павло. — Він працював на третьому дротовому стані. І от він мене малого взяв з собою. Треба було викупити путівку на відпочинок, і Олександр Павлович привів мене у цех, а сам пішов за путівкою. І уявляєте, що відчув шестирічний хлопчик, коли побачив чотири вогняні нитки прокату? Так, це була любов з першого погляду! Далі ніким іншим я себе не уявляв. Після технікуму я прийшов посадчиком металу. Непроста робота. Адже під кожний вид продукції, для кожного замовника — своя марка сталі. А інколи ті марки виписуються ледь не всіма літерами алфавіту. І якщо переплутаєш, то підприємство матиме великі збитки. То хіба ж я міг поставити під сумнів батькове ім’я? А також авторитет брата, і хрещеного батька, які також прокатники?»

Але Павло хотів бути вальцювальником. Це саме ті люди, які готують стан і ведуть разом з операторами процес прокатки. Через пів року його мрія здійснилася. Він перейшов на четвертий дрібносортний стан вальцювальником. А далі талановитого та вмотивованого парубка примітили і запропонували спробувати себе на керівній посаді майстра. Потім Павло Житникович став старшим майстром-технологом.

«Технолог розробляє і веде технологічний процес, — пояснює Павло. — Але мені хотілося зростати далі і стати старшим майстром стану. Він організовує всю роботу на стані. Це головний керівник. І така нагода мені випала. Який я керівник? Демократичний чи авторитарний? Сподіваюся, що демократичний. Але коли треба брати ініціативу і, вислухавши всіх, ухвалювати рішення, то я це роблю. Найбільше мені хочеться бути керівником справедливим. Бо коли ухвалюєш важке рішення позбавити працівника частини премії за його помилки, а цього інколи не уникнути, то людина не повинна піти від тебе з думкою, що покарана нізащо. І поки таких випадків наче не було».

Кілька років тому стан ДС 250-4 був серйозно реконструйований. Зараз крім арматури і круга у прутках він може виробляти «шпулю», яка користується попитом на ринку. Павло також доклав чимало зусиль до реконструкції стану. А вже у часи повномасштабної війни сортамент стану значно розширився. Якщо раніше на четвертому катали арматуру до діаметра 16 міліметрів, то зараз вже опанували арматурний профіль 40 мм і круг 38 мм. Це результат роботи сильної виробничої команди на чолі з начальником СПЦ-2 Олександром Макаренком та його заступником Геннадієм Кузнєцовим. У команді також працює чудовий старший майстер стану з технології Максим Кривошеєв. Також Павло з вдячністю згадує начальника СПЦ-2 Сергія Комлєва, якого також вважає своїм наставником.

Що ж, робота керівника непроста, особливо психологічно. І у Павла є свої методи зняття стресу у вільний час. Він дуже полюбляє риболовлю. А ще Павло радіє кожному успіху своєї доньки. І хай Анастасії вже 18, але для тата вона все одно улюблена донечка. Павло також любить подорожувати, і кожної відпустки намагається вирватися до улюблених Карпат. Від роботи він також отримує задоволення, але життя на цьому не обмежується. Побажаємо ж сину прокатника, брату прокатника і хрещенику прокатника нових виробничих досягнень. Родинна справа має продовжуватися.

Категорії
Наші люди

Об’єктивний погляд

У Палаці культури металургів відкрилася виставка фоторобіт нашого колеги, робітника з благоустрою ПП «Стіл Сервіс» Станіслава Рушкіса.

Робота Станіслава Рушкіса — благоустрій території «АрселорМіттал Кривий Ріг». А у вільний від роботи час він з головою поринає у фотомистецтво, тож ми також маємо змогу побачити світ у об’єктив його фотокамери. Його виставка «Єднаймося заради перемоги!» стала ще одним кроком на його творчому шляху. Вона присвячена людям, яких війна змусила покинути рідні домівки, та волонтерам, які плетуть  сітки, виготовляють окопні ліхтарі, килимки та інші речі для захисників, які боронять Україну від окупантів.

На відкриття виставки завітали герої його фоторобіт, колеги, товариші Станіслава, криворізькі фотографи. Саме їхніми привітаннями і відкрилася ця фотовиставка.

Віталій Круліковський, начальник дільниці ПП «Стіл Сервіс»: «Будь-яке мистецтво — це перш за все натхнення. І фотомистецтво також. Від щирого серця я підтримую Станіслава. Радий за нього. Радий, що у нього все виходить. Готовий сприяти і допомагати. Твори, Стасе!»

Євген Пантело, начальник зміни ТЕЦ «АрселорМіттал Кривий Ріг»: “Вітаю Станіслава з цією виставкою. Я вважаю, що майбутнє у нього велике. Він розвивається у багатьох сферах, і фотографія — це можливість висловлюватися. Він бачить світ, яким він є, і передає у світлинах історію України. Наш погляд на історію суб’єктивний, а у фотознімках вона об’єктивна на сто відсотків».

Станіслав Рушкіс, автор фоторобіт: «Цю виставку я присвятив колегам, які допомагають нашим захисникам, і мене підтримують у складні часи. На цих світлинах зображені жінки, які ріжуть тканину для «кікімор», сітки плетуть для наших воїнів. Я за Україну! Я завжди кажу, що Україна вистоїть. Ось ця пані у вінку — це Олена Романенко. Вона не лише виготовляє потрібні речі, а й відвозить їх воїнам та біженцям. А ось Вікторія Іванівна. У неї волонтерська душа, Вона показує нам, якими сильними ми маємо бути.»

Вікторія Полєщук, майстер «Стіл Сервісу»: “Стас також працює разом з людьми, які зображені на цих фотороботах. Він ріже тканину для виготовлення  «кікімор», також в’яже килимки, і у нього це добре виходить. Тож наші воїни, які мерзнуть там, на передовій, також з вдячністю згадують нашого Станіслава. Дякую, Стасе, що ти не залишився осторонь і допомагаєш після роботи та у вихідні».

Олександр Водолазський, голова спільноти творчих фотографів: «Ця виставка — маленький крок до великої перемоги. Вона показує, як люди мають об’єднуватися. Лише спільними зусиллями ми можемо перемогти. Станіслав дуже чуйна людина. Він багато робить для нашої фотоспільноти і для волонтерів. Ми вдячні, що він несе фотографію в світ і показує, як треба єднатися заради спільної мети».

Ірина Футрук, директорка з соціального розвитку ПП «Стіл Сервіс»: “Дякую вам, колеги, за те, що надихаєте автора цих фотографій. Перемога над собою і перемога взагалі можлива лише тоді, коли ми вкладаємо частинку себе. Ми живемо у буремні часи. І дуже добре, що ви знаходите час, натхнення і внутрішню опору робити гарні речі; допомагати нашим захисникам, бачити красу і зображати її. Дякую нашому автору, який іде до своєї мети. Ми готові підтримувати ідеї наших працівників. Найбільша цінність у світі — це люди».

Вітаємо Станіслава Рушкіса з цією чудовою творчою подією у його житті. Запрошуємо на виставку до Палацу культури металургів. Виставка триватиме до 14 березня.

Категорії
Новини

А!фішка на 15 та 16 лютого

Театри

Криворізький академічний театр драми та музичної комедії ім. Т.Г. Шевченка

15 лютого о 16:00 на розсуд глядачів представлена вистава «Вісім люблячих жінок». Це іронічний детектив на дві дії. У заміській садибі вісім жінок готуються зустрічати Різдво, та свято затьмарене вбивством господаря будинку: його тіло знайдено в кабінеті з ножем у спині. Під підозрою опиняється кожна з присутніх: його дружина з дочками, теща, своячениця, рідна сестра жертви, економка і покоївка. Поступово з’ясовується, що будь-яка з цих жінок мала свої мотиви, щоб скоїти вбивство. Та де ж саме правда?

16 лютого об 11:00 запрошуємо переглянути виставу-казку «Каліф-лелека».

16 лютого о 18:00 запрошуємо переглянути танцювальну виставу Арт-театру «ЛюТа» під назвою «Грішна». Це стильна, сучасна й відверта історія, що ставить перед вибором між коханням і совістю, щастям і осудом. Вистава «Грішна» розкриває вічні теми помилок і каяття, ставлячи важливе питання: «Чи краще двоє щасливих, ніж троє нещасних?» На вас чекає захопливе поєднання традицій та сучасності, де кожен рух несе неймовірну силу почуттів. Вистава за участі зірок шоу «Україна неймовірних людей», які передають ці глибокі емоції через приголомшливу хореографію, яка зачаровує з перших секунд. Це не просто танець – це історія життя, яка відкривається перед вами на сцені і яку варто побачити на власні очі.

Криворізький академічний міський театр музично-пластичних мистецтв

15 лютий об 12:00 на глядача чекає вистава «Усі миші люблять сир». Це прекрасна і зворушлива історія дружби та кохання, які долають будь-які перешкоди! Казка не лише для дітей. Її можна переглядати сім’єю, адже через казковий сюжет театр розмовляє з дітьми про дуже серйозні речі – як у цьому житті зберегти своє «Я», не зрадити собі навіть заради високої мети, не розгубити найкраще в собі – дар любити, дружити, вірити в чудо, вміти бачити й чути того, хто поруч. Ця історія про любов і дружбу вже облетіла весь світ.

15 лютого о 17:00 пропонуємо переглянути пластичну драму ««Співи сонця і тіні» за мотивами творів Моріса Метерлінка у картинах «Сумний вальс» та «Сліпі». Режисер-постановник Олександр Бєльський обʼєднав у сценічному творі дві сюжетні лінії. Одна – за мотивами метерлінківських «Сліпих», в ній є відповіді на питання «Де ми живемо? У що віримо? Чи маємо надію? Які наші цінності?» та відбувається пошук сили, що поведе за собою тих, хто прагне рухатися попри негаразди. Інша – асоціативні картини, створені під впливом сібеліусівської музики, основна ідея – непереможне життєлюбство, перед яким відступають хвороби та смерть, яке лишається після відходу людини, перетворюючись на світло. Показ проходить у рамках ХІІІ Міжнародного відкритого фестивалю професійних театральних колективів «Homo Ludens» («Людина, що грає»).

Криворізький міський театр ляльок

15 лютий об 11:00 на маленького глядача чекає вистава «Принцеса та свинопас». Це музична вистава за мотивами казок Г.К.Андерсена. Казка про любов від Олє Лукоє. Про вередливу Принцесу, що полюбляла коштовні подарунки, та закоханого в неї Принца-Свинопаса. Дівчина не оцінила його подарунки – він вирішив її провчити. До чого це призвело та чим закінчилася ця цікава та повчальна історія, розкажуть її герої.

16 лютого об 11:00 пропонуємо виставу «Коза-Дереза». Вистава-жарт. Українська народна казка про розбійницю козу.

Екскурсії

Туристичний клуб «Невгамовні Гідеси»

15 лютого о 10:00 запрошуємо на романтичну автобусну екскурсію «Шлях до серця через мистецтво». Ви побачите криворізькі скульптури, мурали, мозаїки та почуєте історії про кохання, які надихають. Місцем збору: біля пам’ятника Козаку Рогу. Гіди: В. Козаков, О. Лєдовьска, В.Серьогіна. Реєстрація обов’язкова: 0961197549. 0982556455.

16 лютого о 10:00 запрошуємо на благодійну екскурсію «Парки у місті». Ви дізнаєтеся про історію створення саду в парку ім. Мершавцева, історію Гданцівського парку – від болгарських городів до сьогодення. А ще почуєте про таємниці парку Театрального. Місце збору: пам’ятник Св. Миколаю. Реєстрація обов’язкова: 0961197549. 0982556455.

16 лютого о 13:45 запрошуємо на цікавий майстер-клас. Ви коли-небудь чули про String Art? Це унікальна техніка створення картин за допомогою ниток та цвяхів. За допомогою неї ви можете створювати справжні шедеври, які стануть чудовою прикрасою вашого дому або оригінальним подарунком для близьких. На майстер-класі ви навчитесь: основам техніки String Art, створювати ескізи та переносити їх на основу, правильно забивати цвяхи та натягувати нитки,  різних прийомів та технікам для створення об’ємних та цікавих картин. Місце збору: біля входу до ТРЦ Ліберті (пр. Поштовий). Реєстрація обов’язкова: 0961197549. 0982556455.

Тренінги, майстер-класи

16 лютого о 12:00 відбудеться тренінг-практикум «Бізнес в Instagram у 2025 році». Ви зможете отримати нові алгоритми просування вашого бізнесу, дізнаєтесь про мультиканальність, маркетингові сенси вашого бізнесу та як їх використовувати у 2025 році на прикладах. Детальніше та для запису звертайтеся за номером тел.: 0986228299.