Категорії
Новини

Шведська техніка для українських гірників

Для вивезення залізної руди та розкривних порід у кар’єрах рудоуправління гірничого департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг» прокладено 47 кілометрів доріг. Для безпечного та зручного руху великовантажних самоскидів дороги ремонтуються, утримуються в гарному стані, а за потреби прокладаються нові шляхи. Основним матеріалом для кар’єрних доріг є щебінь, який виготовляють на дробарній фабриці у кар’єрі №3. Для швидкого підвозу щебню на місце ремонтів та будівництва доріг гірники отримали новенький сучасний шведський самоскид Scania.

За кермом нового самоскиду – водій Іван Новіков. Близько п’яти років він працює у гірничотранспортному цеху ГД. Має досвід роботи на різних авто, вантажопідйомністю від 40 до 136 тонн, тож у нього є з чим порівнювати. Він не приховує свого захоплення автообновкою.

«Взагалі-то я більшість часу керував набагато габаритнішими самоскидами. Але цей автомобіль, не зважаючи на невеликі розміри у порівнянні з 130-тонниками, має приблизно таку ж потужність двигуна – 500 кінських сил, – розповідає Іван. Це дає змогу без проблем підійматися крутими відтинками доріг у кар’єрах з важким вантажем у кузові. Машина має чотири осі, дві з яких поворотні, що робить її дуже маневрений та керованою. Для кар’єрів це дуже важливо».

Авто рушає з місця у кар’єр, як-то кажуть, і що дивує зразу – у кабіні практично не чути ні звука потужного двигуна, ні шуму коліс, бо кабіна має неперевершену шумоізоляцію. Машина рухається так плавно, ніби їдемо у легковику накатаним шосе. Тобто амортизація відмінна. Водійське крісло має свою систему амортизації, тож за словами Івана, він не відчуває якихось значних струсів навіть на найскладніших ділянках дороги.

«А ще крісло дуже зручне, анатомічне. Воно автоматично підлаштовується під вагу водія, його спину, а також має функцію ручного налаштування, – пояснює водій. – До речі, коробка передач – повний автомат. Але є механічне керування. Автомат відпрацьовує на «відмінно» майже завжди. Лише на крутих підйомах краще перемкнути на механіку, бо автоматика весь час шукає ідеальний варіант, і на підйомах авто сіпається. Якщо забув пристебнутися паском, то звучить сигнал. Керування плавне, кермо зручне. А ще прямо на кермі є джойстик, за допомогою якого можна на ось цей монітор вивести такі параметри, як споживання пального, напруга батареї, гальмівний тиск тощо. А ось на цьому моніторі – зображення з чотирьох зовнішніх камер, які спрямовані у сліпі зони, куди не видно водієві. Дуже потрібна система. Тепер я бачу, чи є у сліпих зонах перешкоди, люди, інші авто тощо. Не виходячи з кабіни, можна підлаштувати положення оглядових дзеркал».

Потужна, маневрена, зручна, а головне – безпечна машина. І дуже комфортна. Кабіна оснащена системою клімат-контролю, яка сама створює комфортні умови для водія і пасажира. А ще це авто розумне. Воно мотивує водія керувати безпечно і правильно.

«Це дуже цікава функція, – усміхнувся Іван Новіков. – Після виконання складного елемента авто виставляє водієві оцінку за п’ятибальною шкалою. Щоправда, «п’ятірок» я ще не отримував, це, мабуть, найвищий пілотаж, а от чотири з половиною вже набирав. Але ж і з автомобілем ми лише знайомимося. Тож будуть і п’ятірки. А головне – це безпека руху. І такі автомобілі надають для того всі можливості. Подивимося, як нова машина працюватиме надалі, а поки лише позитивні враження. Якби й хотів знайти недоліки – не виходить».

Категорії
Новини

Мисливці на шкідливі фактори

На погодних сайтах нерідко можна зустріти інформацію типу: температура повітря +2 градуси, відчувається як -1. Хто визначає те «відчувається» не зрозуміло. А от що точно зрозуміло, так це те, що умови на робочих місцях мають вимірюватися точно, повіреними приладами та навченими фахівцями, без усіляких там «відчувається». Лише так можна контролювати умови праці і вживати ефективних заходів для збереження здоров’я працівників. Цю роботу у цехах і офісах «АрселорМіттал Кривий Ріг» виконують співробітниці управління з промсанітарії департаменту з охорони праці та промислової безпеки.

Як розповіла начальниця управління Тетяна Вовк, дослідження умов праці проводяться кожного дня. Сюди входять дослідження фізичних факторів, визначення концентрації шкідливих хімічних речовин, вхідний контроль пневматичних інструментів, перевірка технічного стану  та ефективності роботи вентиляційних систем, тощо. Дослідження проводяться як у цехах та на території, так і у санітарно-захисній зоні підприємства, де міські території межують з підприємством. Саме результати досліджень є обґрунтуванням для отримання людьми компенсацій за роботу у шкідливих умовах: право на призначення пенсій на пільгових умовах, додаткових відпусток, отримання молока та спецхарчування, тощо. Наразі силами управління проводиться санітарно-гігієнічні дослідження з метою атестаціії робочих місць за умовами праці. Вже атестовано 1882 робочих місця у 60 підрозділах. А ще працівниці управління контролюють рівні шуму та вібрації на межі санітарно-захисної зони при проведенні післяпроєктного моніторингу та масових вибухів у кар’єрах №2-біс, №3.

«До структури управління входять три підрозділи, – говорить Тетяна Вовк. – Один з них – лабораторія з моніторингу хімічних виробничих факторів. Нею керує Катерина Лисенко. Співробітниці лабораторії визначають концентрацію пилу та шкідливих речовин у повітрі робочої зони– всього 48 шкідливих речовин, таких як соляна й сірчана кислоти, аміак, вуглекислий газ, аерозолі, які утворюються під час зварювальних робіт, тощо. Аналізи проводять у лабораторії».

Але перш ніж дослідити концентрацію, треба спочатку виловити шкідливу речовину з повітря. Йдемо в цех. У провідної інженерки Наталії Ганноти чималенький прилад зі спеціальною трубкою, як у мисливців за привидами з відомого фільму. До трубки прикріплений фільтротримач. Полюємо за пилом. Заздалегідь зважений фільтр вставляється у фільтроприймач. А далі через нього пропускається 20 літрів повітря протягом пів години. Така методика. У лабораторії цей фільтр повторно зважать і визначать концентрацію пилу. «Вимірювання проводимо на рівні органів дихання працівників, – пояснює Наталія. – саме такі дослідження є об’єктивними». А щоб, наприклад, зловити кислоту, повітря пропускають через поглиначі з поглинальним розчином. Дослідивши розчин, визначають концентрацію кислоти у повітрі робочої зони.

«Бюро з моніторингу фізичних виробничих факторів досліджує рівень шуму, вібрації, освітлення, та параметри мікроклімату, такі як температура, вологість та швидкість руху повітря на робочих місцях, – продовжила Тетяна Вовк. – Отримувати ці дані надзвичайно важливо, щоб своєчасно вжити заходів, які допоможуть зберегти здоров’я людей. Наприклад, робота в умовах недостатнього освітлення не лише псує очі, а ще й може призвести до спотикань і падінь з усіма можливими наслідками. Керує роботою бюро досвідчена Юлія Кочан. Працівники бюро мають арсенал повірених приладів для дослідження фізичних факторів. Серед них – сучасний універсальний прилад «Асистент», який дозволяє досліджувати фактори в комплексі, швидко та з максимальною точністю».

Виявляється, на нашому підприємстві встановлено 1461 промислові вентиляційні системи. Саме вони забезпечують приплив свіжого повітря до робочих місць. Про стан кожної з цих систем знають співробітниці  бюро з контролю систем промвентиляції. На чолі бюро – Наталя Микитенко. На основі досліджень бюро, ухвалюються рішення про ремонт, реконструкцію, заміну вентсистем. Наприклад, нещодавно введені в експлуатацію вентиляційні системи у приміщеннях акумуляторних батарей у цеху мереж та підстанцій і теплоелектроцентралі. Наразі у бюро працює троє співробітниць, тож тримати під контролем таку кількість систем їм непросто.

«Але вони все встигають, – усміхається Тетяна Вовк. – Взагалі-то в складних умовах під час повномасштабного вторгнення люди мобілізувалися. Чудово виконує роботу провідна інженерка Лілія Додока, яка багато років у нас працює. А от Юлія Прохоренко прийшла нещодавно, але швидко влилася, опанувала роботу і працює сумлінно та плідно. Хочу подякувати всім своїм дівчатам, зокрема Катерині Лисенко, Юлії Кочан, Наталі Микитенко, Світлані Зінчук, Світлані Петренко. Після лютого 2022 року кілька людей залишили колектив, наприклад, евакуювалися за кордон і не повернулися. Тому ми робимо ставку на молодь, на її найскоріше навчання. Наприклад, Ірина Многолєтня та Тетяна Куртова прийшли нещодавно, але вони швидко набираються досвіду та добре виконують роботу. Наш підрозділ — це не просто вимірювальна лабораторія. Це команда фахівців, які щодня працюють над тим, щоб робота була безпечною, а працівники — здоровими. Бо найцінніше на будь-якому підприємстві — це люди».  

Категорії
Uncategorized

«Батьки, ми вас чекаємо вдома, працюйте безпечно»

З екранів моніторів нагадали своїм матусям та татусям діти, які взяли участь у відеоконкурсі з охорони праці.

Конкурс відеороликів «Звернення до батьків – Працюйте безпечно» пройшов у рамках Тижня охорони праці в «АрселорМіттал Кривий Ріг». Його учасниками стали діти від 6 до 18 років, чиї батьки працюють на нашому підприємстві.

«Все, що було потрібно для конкурсу – це телефон, щоб зняти відео, креативні ідеї та бажання звернутися до батьків, щоб вони працювали безпечно, адже дотримання охорони праці на виробництві – це не вибір, а життєва необхідність», – сказав Олег Кириленко, заступник директора департаменту з ОП та ПБ.

«У конкурсі відеороликів брала участь моя донька Ксенія Шушпанова, якій 4 роки, – розповіла Анастасія Шута, матуся учасниці конкурсу. – Її дуже зацікавила розповідь татуся про те, як у нього на роботі люди мають захищатися від небезпек. Наприклад, надягати рукавиці, каску. Він розповідав, де можна ходити, а де ні. Ксенія все це уважно вислухала і записала ролик». Учасниця конкурсу п’ятнадцятирічна Аліна Мелькова відзначила: «Моє відео про те, що діти дуже хочуть, щоб їхні батьки приходили з роботи додому живими та здоровими. А для цього їм треба берегтися і не травмуватися на виробництві».

«Усі відеоролики, які були представлені на конкурсі, вражали своєю оригінальністю, незвичною подачею інформації, і кожен заслуговував на увагу. Конкурс став чудовою можливістю для дітей та підлітків не тільки виявити свої творчі здібності, а й більше дізнатися про охорону праці та поспілкуватися зі своїми батьками, адже основну інформацію про безпеку на виробництві учасники отримували від своїх матусь та татусів», – зазначила на нагородженні Катерина Залозних, директорка департаменту з персоналу «АрселорМіттал Кривий Ріг»

За результатами голосування третє місце посіла Аліна Кривошонок, 16 років.

«Я представила випуск новин, в якому топ-темою стала безпека батьків на виробництві. Ця ідея виникла у мене від перегляду новин, серед яких багато і тематичних. Я подумала, що інформація про охорону праці буде дуже доречною у новинному блоці», – сказала Аліна.  

Друге місце виборов Іван Онищенко, 17 років. «Про охорону праці я не просто знімав, я про це читав, бо мій ролик – то був реп. Ідея такого формату якось сама склалася. Мої батьки – працівники підприємства. Мама, наприклад, працює на крані, тому саме про її безпеку я і говорив», – сказав Іван.

А перемогла у конкурсі Вікторія Гапонова, 15 років . Оскільки дівчина була за межами Кривого Рогу, нагороду за неї отримав її татусь Павло Гапонов, в.о. змінного майстра з ремонту обладнання конвертерного цеху.

«На роботі я багато уваги та часу приділяю охороні праці. Про це ми розмовляємо з колегами, звичайно, цю тему я обговорюю і вдома, розповідаю доньці про наші Золоті правила безпеки. Те, що Вікторія використала їх у відеоролику, означає, що вона слухала їх уважно і в житті теж буде їх дотримуватися», – зазначив Павло Гапонов.

Разом з грамотами учасники відеоконкурсу отримали грошову винагороду, а трійка переможців – новенькі телефони – для надійного зв’язку з батьками та для виробництва нових відеороликів про охорону праці на наступний рік.

Категорії
Uncategorized

Невдахи-манекени, або Це треба бачити

У багатьох цехах  «АрселорМіттал Кривий Ріг» конвеєрний транспорт є основним. Наприклад, дробильна фабрика № 4 гірничого департаменту має майже два кілометри конвеєрів. Конвеєри мають обертові та рухомі частини, і робота на них супроводжується одразу кількома ризиками-вбивцями, визначеними у корпорації. Тож не дивно, що саме цю фабрику вибрали для демонстрації руйнівного впливу конвеєра на людський організм внаслідок порушення працівниками правил безпеки.

На початку заходу заступник генерального директора з охорони праці та промислової безпеки Жанбек Єсмаханов наголосив, що нульовий травматизм можливий лише тоді, коли кожен з нас повірить в це і буде безкомпромісно ставитися до власної безпеки та безпеки людей, які працюють поруч. А такі демонстрації мотивують працівників дотримуватися правил.

«Для демонстраційних дій обрали конвеєр ЛК-3Р, який може транспортувати 2000 тонн руди на годину зі швидкістю 2,5 метрів за секунду, – пояснює начальник відділу охорони праці гірничого департаменту Юрій Духов. –  До уваги працівників дробильної фабрики та керівників цехів ГД ми запропонували два епізоди. Перший: машиніст конвеєра прибирає під барабаном конвеєра, не дотримуючись правил ізоляції та блокування. Звичайно ж, замість людини ми використали манекен. Він прив’язаний мотузкою до барабана. Такий епізод може виникнути, якщо працівник чистить під барабаном лопатою чи шкребком або ж використовує шланг для видалення просипів. Як показали випадки останніх років на різних підприємствах, коли інструмент чи шланг захоплюються конвеєром, людина, замість того, щоб миттєво випустити їх, навпаки інстинктивно хапається мертвою хваткою».

Другий машиніст конвеєра з дозволу оператора вмикає конвеєр. Режим  швидкісної зйомки моєї фотокамери дозволив зняти всього три кадри, перш ніж машиніст-манекен повністю зник під барабаном. Його розчавлює потужна техніка. Залишаються стирчати лише робочі черевики. Тобто якби то була жива людина, у неї б не було жодного шансу.  

«Наша друга ситуація пов’язана з потраплянням працівника на стрічку працюючого конвеєра, – продовжив Юрій Духов. – За легендою оператор повідомив машиністу конвеєра, що по конвеєрній стрічці разом з рудою пройшов шматок металу, тож треба особливу увагу звернути на стан полотна, чи не має порізів та розривів. Машиніст підходить до працюючого конвеєра і намагається оглянути його, вилізши на захисну огорожу. Він втрачає рівновагу, падає на стрічку, яка рухається з шаленою швидкістю в бік бункера. Тут ми також використовуємо манекен».

Ми стали свідками того, як манекен випав через розвантажувальний бункер з висоти приблизно 10 метрів на конус з руди. Разом з «постраждалим» згори сипалися чималенькі шматки руди. Тобто якби замість манекена була людина, то краще навіть не уявляти, що б сталося з її тілом.

Дмитро Пікуля – слюсар-ремонтник дробильної фабрики № 4. Навіть з його досвідом  побачене подіяло на нього неабияк. «Вважаю, що такі демонстрації дуже корисні. Бо розповідати – це одна справа, а отак побачити на очі, як миттєво можна потрапити під барабан або випасти з автостели – це зовсім інше. Вочевидь, замість манекена може опинитися будь-хто з нас, якщо порушувати правила. Це мотивує берегти себе, бо життя – наше все!»  

Категорії
Uncategorized

Неримський форум про безпеку

На один день центром Кривого Рогу став «АрселорМіттал Кривий Ріг». Саме так, адже там відбувся форум з безпеки праці, у якому взяли участь директори та засновники підрядних організацій, що виконують роботи для нашого підприємства або на його території, та представники топменеджменту нашого підприємства. А чому саме центр міста? Бо форум – це з давніх римських давен  – частина міста, де вирішуються найважливіші питання. А що може бути важливішим за людське життя?

Відкриваючи форум, заступник генерального директора «АрселорМіттал Кривий Ріг» з виробництва Сергій Лавриненко зазначив, що, попри повномасштабну війну, головною метою для нас залишається нульовий травматизм, і подякував підрядникам, які швидко усувають ризики на виробництві і продовжують вкладати кошти у безпеку працівників.

Заступник директора департаменту (охорона праці) департаменту з охорони праці та промислової безпеки Рустам Ісмаілов підкреслив, що кодекс ділової поведінки є базою для досягнення нульового травматизму на виробництві. Адже чесність, порядність, та довіра – це той фундамент, на якому тримається як виробництво, так і безпека людей. А збереження ділової репутації містить у собі все – від виробничих успіхів до збереження життів працівників.

У компанії «АрселорМіттал» працює трирічна так звана «дорожня карта», яка поетапно дозволить нам позбутися спочатку смертельного травматизму, а потім і травматизму взагалі. І це було доведено до уваги керівників та власників підрядних організацій, з якими ми співпрацюємо. А життя працівників підрядних організацій для нас не менш важливе, ніж життя штатних співробітників. Далі учасники форуму мали змогу поспілкуватися з Сергієм Лавриненком та Рустамом Ісмаіловим, аби організувати роботу підрядників так, щоб вона була не лише продуктивною, а ще й безпечною.

Категорії
Новини

Перемога за новачками

Команди загальнообєктової добровільної пожежної дружини «АрселорМіттал Кривий Ріг» провели традиційні змагання під час Тижня охорони праці.

Спочатку члени пожежної дружини підприємства змагалися в теорії профілактики пожеж і пожежогасіння. П’яте місце на цьому етапі посіла команда «Ливарно-механічного заводу», четвертими були коксохіміки. Третє місце – у прокатного департаменту, другими були шахтарі, а перемогу здобули новачки змагань – команда конвертерного цеху.

Практичні змагання пройшли в два етапи. Першою провели пожежну естафету.  Учасники бігли, балансували, долали височенні дерев’яні паркани та гасили за допомогою вогнегасників реальне полум’я. І знову добре проявили себе новачки-конвертерники. Вони поступилися лише команді шахтоуправління. Третіми були минулорічні чемпіони – команда КХВ. Четвертий час показали пожежники з «ЛМЗ», а прокатники були п’ятими.

Заключним етапом стало бойове розгортання. Тут все було справжнім: пожежний автомобіль, збірка рукавів для пожежогасіння, командна робота, подача води під тиском, відчуття, що пожежний ствол от-от вирветься з рук. Несправжньою була лише сама пожежа. Замість полум’я – мішень. Чим більше води потрапить у отвір мішені, тим швидше вискочить поплавок, який сигналізує, що завдання виконано і  умовну пожежу ліквідовано. Найкраще на цьому етапі виступили досвідчені коксохіміки. Друге місце у прокатників, третє – у «ЛМЗ», четвертими фінішували конвертерники, а п’яте місце посіли шахтарі.

Кажуть, що новачкам щастить. Але до везіння команда конвертерного цеху додала ще й серйозну підготовку, бажання і чітку взаємодію. Тому вони здобули загальну перемогу. Срібні нагороди у коксохіміків, а третє місце – у шахтарів.

«Змагання команд нашої пожежної дружини проходять протягом багатьох років, і, попри повномасштабне вторгнення, ця традиція триває, – сказав менеджер з пожежної безпеки департаменту з охорони праці та промислової безпеки Андрій Сердечний. – Більш того, знання та вміння, які наші дружинники отримують і закріплюють під час таких заходів, зараз, в умовах обстрілів та блекаутів, особливо актуальні. Вітаю переможців! Бажаю всім застосовувати набутий досвід лише на змаганнях та тренуваннях».