«Молодий фахівець Сергій Семенов прийшов працювати електрослюсарем до нас на дільницю, – згадує начальник дільниці ШУ Андрій Пекалюк. – Він швидко вчився, набирався досвіду, не відмовлявся від жодних завдань. Працював у шахті. Ремонтував разом з колегами шахтні електровози. Робота складна, відповідальна та ще й під землею. Підземними комунікаціями електровози доставляють устаткування, вивозять руду, перевозять шахтарів. Без електротранспорту неможлива робота шахти. Сергій працював сумлінно, його робота не викликала жодних нарікань. Він був спокійним та врівноваженим, ладив з людьми, не конфліктував, а взаємодіяв з колегами. Незабаром з нього міг вийти хороший майстер… Звістка про його смерть приголомшила. Він залишиться в нашій пам’яті чудовою людиною».
Ідентифікувати тіло захисника допомогла судова молекулярно-генетична експертиза.
Солдат, стрілець-помічник гранатометника Сергій Семенов загинув, боронячи Батьківщину, 24 січня 2024 року.
Щирі співчуття рідним, близьким та колегам нашого захисника.
Ризик потрапити під колеса залізничного транспорту під час пересування територією підприємства входить до переліку чотирьох ризиків-вбивць, визначених корпорацією «АрселорМіттал». З метою безпеки залізничні колії дозволяється переходити лише користуючись спеціальними переходами. На «АрселорМіттал Кривий Ріг» триває цілеспрямована робота з оснащення пішохідних переходів через залізничні колії направляючими огородженнями типу «змійка».
«На нашому підприємстві налічується 108 пішохідних переходів через колії, – інформує начальник відділу…департаменту з охорони праці та промислової безпеки Ігор Мальований. – 101 з них облаштовано «змійками», причому 11 – протягом останніх місяців. Два в районі цеху вловлювання коксохімічного виробництва, шість поблизу копрового цеху, два біля блюмінгу і один на території конвертерного цеху. Найближчим часом планується облаштування семи, що лишилися, причому два з них треба обновити, а п’ять облаштувати».
Ігор Мальований пояснив, що направляючі огородження-«змійки» працюють за принципом «Зупинись, подумай, дій безпечно». По-перше, вони пригальмовують швидкість руху пішохода, по-друге, загострюють увагу на небезпеці, а по-третє, проходячи через таке огородження, людина мимоволі дивиться ліворуч та праворуч і має змогу заздалегідь побачити локомотив. Тож така, здавалося б, проста конструкція допомагає запобігти смертельному ризику.
«Але, на жаль, не всі ще усвідомлюють ступінь небезпеки під час переходу через колії, – продовжив Ігор Мальований. – Трапляються випадки, коли людина обходить «змійку» збоку. Там, де такі випадки зафіксовані, встановлюються додаткові огородження, які не дозволяють її обійти. Не розумію, навіщо працівники обходять «змійку»? Можливо, щоб скоротити час? Але ж економія кількох секунд не варта того, щоб наражатися на небезпеку. Тому ми дуже просимо усвідомити, що безпека, життя, здоров’я – от про що перш за все треба думати, перетинаючи залізничні колії. Залізниця не пробачає легковажного ставлення. Пам’ятаю, як ми кілька років тому виїжджали на нещасний випадок, коли пішохід, переходячи колію, потрапив під колеса тепловоза. Нам разом з медиками довелося діставати його з-під коліс. То було не для людей зі слабкими нервами. Працівника врятували, але він втратив ноги. Як виявилося, він рухався у навушниках. І можливо це стало однією з причин того, що тепловоз не був своєчасно помічений. Тож перетинати колії у навушниках теж категорично заборонено, навіть якщо людина користується «змійкою».
Олег Котов працював у доменному цеху № 2 «АрселорМіттал Кривий Ріг». У 49 років він перевівся до управління залізничного транспорту гірничого департаменту і вивчився на помічника машиніста тепловоза. «Як на мене, то було сміливо – у вже не юному віці так круто змінити життя, – розповідає заступник начальника локомотивної служби УЗТ ГД Анатолій Маціборський. – Але склалося враження, що цей чоловік знає, чого він хоче. Навчався наполегливо, успішно пройшов курс, добре склав іспити і став до роботи. Спочатку екіпаж Олега перевозив залізорудний концентрат, а потім долучився до транспортування руди. За ті місяці, які Олег Котов працював, поки не був мобілізований у квітні цього року, він показав себе сумлінним працівником. Швидко засвоював необхідні навички, був врівноваженим, спокійно виконував виробничі завдання. Його спокій та впевненість вражали. У перспективі Олег міг стати першокласним машиністом. Але війна забирає найкращих. Завжди його пам’ятатимемо».
Солдат Олег Котов загинув, виконуючи бойове завдання, 1 липня 2025 року поблизу населеного пункту Красне Перше, Куп’янського району що на Харківщині. В УЗТ ГД працює помічником машиніста тепловоза його син Сергій, який влаштувався на роботу разом з батьком, і відгуки про Котова-молодшого лише позитивні.
Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям та колегам воїна, який віддав життя за волю України.
В «АрселорМіттал Кривий Ріг» відбувся Жіночий ярмарок вакансій. Його особливістю було ознайомлення жінок з професіями та умовами праці безпосередньо на робочих місцях у цехах.
Другий рік поспіль наше підприємство організовує Жіночий ярмарок вакансій у співпраці з Криворізькою філією Дніпропетровського обласного центру зайнятості.
Цього року з різними професіями знайомилися понад 40 жінок. Під час заходу вони більше дізналися про діяльність «АрселорМіттал Кривий Ріг», його виробничі підрозділи та продукцію.
«Ми створюємо умови, в яких жінки можуть не просто працювати, а зростати, розвиватися професійно і впевнено будувати кар’єру саме в промисловості», – розповіла Карина Величко, організаторка заходу та фахівчиня з підбору персоналу «АрселорМіттал Кривий Ріг». За її словами, компанія активно відкриває двері для жінок у професії, які ще донедавна вважалися суто чоловічими. Ми надаємо можливості для навчання, перекваліфікації, кар’єрного зростання. Кожна жінка отримає підтримку, розуміння й чіткий кар’єрний маршрут. На ярмарку ми представили лише частину вакансій, насправді їх набагато більше. Я завжди відкрита до діалогу й готова допомогти кожній, хто хоче спробувати себе у новій професії. Приходьте до кабінету № 205 в Університет АМКР – я особисто вас зустріну, проконсультую та підтримаю на кожному етапі».
Серед учасниць ярмарку була і Наталя Калініченко, яка раніше працювала дозувальницею в агломераційному цеху металургійного виробництва «АрселорМіттал Кривий Ріг». Зараз цей старий підрозділ підприємства вже закритий.
«На підприємстві я працювала два роки, тож добре розуміюся на технології, принципах виробництва, умовах, специфіці роботи. Я закінчила гірничо-електромеханічний фаховий коледж і отримала спеціальність токаря, – говорить Наталя. – На ярмарку хочу дізнатися про вакансії, адже мені потрібна робота. Я б дуже хотіла реалізуватися у службі охорони праці, знання та навички для цього в мене є. Втім, придивлятимусь і до робітничих професій».
На початку зустрічі учасниць Жіночого ярмарку вакансій привітала директорка департаменту з персоналу «АрселорМіттал Кривий Ріг» Катерина Залозних.
«Війна випробує нас на міцність, та наше підприємство продовжує працювати, будувати плани на майбутнє, надавати можливість працівникам професійно зростати та будувати тут кар’єру, – зазначила Катерина Залозних. – Зараз чоловіки стали на захист нашої країни, а жінки з успіхом замінюють їх у багатьох професіях. Те, що раніше ми вважали неможливим, стало реальністю. На нашому підприємстві жінки керують автотранспортом, машинами та механізмами, складними ремонтними та технологічними процесами тощо. Лише минулого року ми прийняли на роботу майже 500 жінок, але вакансій ще багато. Тож ми запрошуємо вас до нашої професійної команди. Якщо немає потрібної спеціальності – навчимо, якщо обрана професія не підійде, є можливість обрати іншу. Захотіли кар’єрного зростання – для цього теж є усі можливості».
«Через війну ринок праці переживає чималий кадровий голод, тож допомогти заповнити потрібні вакансії можуть саме жінки. До речі, серед шукачів роботи у Кривому Розі їх кількість переважає – 85 відсотків від кількості тих, хто зараз перебуває на обліку у центрі зайнятості, – зауважила на відкритті ярмарку директорка Криворізької філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості Лариса Шевченко. – Потребує кадрів і «АрселорМіттал Кривий Ріг» – потужне підприємство із гарним соціальним пакетом для працівників, великий платник податків, а також підприємство, яке має ліцензію на навчання багатьом робітничим професіям, і це навчання для працівників безплатне. Дуже важливо, що робочі місця на цьогорічному ярмарку вакансій жінки можуть побачити на власні очі, а особливості роботи розпитати безпосередньо у самих працівників. Сподіваюся, що після цього жінки оберуть «АрселорМіттал Кривий Ріг» своїм місцем роботи та побудують тут свою кар’єру. Ми з цим підприємством давно співпрацюємо. Всі, хто до нас звертається, проінформовані про можливості «АрселорМіттал Кривий Ріг» та про інші вакансії».
На ярмарку жінкам запропонували звернути увагу на професії машиністки крана, техніка з ремонту механо- та електроустаткування, дозувальниці, помічниці машиніста тепловоза. Звичайно, як би про професії не розповідали, все краще побачити на власні очі. Для цього для жінок і були організовані екскурсії на виробничі майданчики агломераційної фабрики, прокатного цеху № 3 та залізничного цеху № 2.
«Коли їхала до цехів, то понад усе боялася злякатися виробництва, адже я 20 років працювала за прилавком, продавала жіночий одяг, – ділиться враженнями учасниця ярмарку Наталя Гаман. – За фахом я оператор стрічкового та гребнеобробного устаткування. Я закінчила спеціальне училище, яке готувало фахівців для Криворізької вовнопрядильної фабрики. Але життя привело до торгівлі, і мені дуже подобалася ця робота. Перш за все, це спілкування з людьми, вміння орієнтуватися, приймати правильні рішення у складних ситуаціях. Та зараз за певних обставин у мене знову переламний момент у житті. Хочу спробувати свої сили на виробництві. Я взагалі жодного разу не була на ньому, тільки поверх паркану бачила труби. Та перші враження нормальні. Гадаю, що знайду спеціальність для себе, а набуті навички спілкування мені в цьому допоможуть».
Володимир Мішура загинув 17 липня 2025 року. До мобілізації 25 лютого 2022 року він працював слюсарем-ремонтником прокатного цеху № 3 прокатного департаменту. Володимир ремонтував та обслуговував гідравлічне устаткування на прокатному стані. Протягом кількох років поруч з ним трудився бригадир слюсарів-ремонтників ПЦ-3 Руслан Пилипенко.
«Неоціненний професійний досвід Володимира Григоровича допомагав йому та й всій бригаді якісно та швидко ремонтувати гідравліку, – каже Руслан Пилипенко. – Це комплекс складного обладнання, без якого неможлива робота стану. Ми працюємо у зміну, черговими слюсарями-ремонтниками. Зазвичай найскладніші ремонти виконують денні бригади, але коли ми з Володимиром та іншими змінними бралися за справу, то колеги-прокатники знали, що результат буде позитивним. Простий працьовитий хлопець із Софіївського району завжди готовий був прийти на допомогу. Володя був напрочуд спокійним, врівноваженим. Я ніколи не чув, щоб він панікував, бо щось не виходить, щоб підвищував голос. І його спокій передавався всім нам. Знаю, що у керівництва були плани поставити його майстром. Найращий з кращих, що тут додати? Як фахівець і як людина. Боляче втрачати таких хлопців. Завжди пам’ятатимемо про нього».
Висловлюємо щирі співчуття рідним та друзям загиблого воїна, штаб-сержанта Володимира Мішури.
Одному з найтехнологічніших підрозділів «АрселорМіттал Кривий Ріг» нещодавно виповнилося 55 років.
Протягом своєї історії підрозділ мав різні назви : цех, відділ, управління… Протягом всіх цих років роль автоматизації на виробництві лише зростала. Тож врешті-решт підрозділ було виділено в окремий департамент – департамент автоматизації технологічних процесів (ДАТП), що вказує на важливість цього напрямку. І його роль на підприємстві важко переоцінити.
Наразі у нас тою чи іншою мірою автоматизовані всі основні технологічні процеси. Загальну схему можна описати так: на устаткуванні у потрібних місцях встановлені датчики, які фіксують основні параметри процесу (температуру, тиск, об’єм, швидкість тощо). Датчики можна порівняти з органами відчуття. Вся ця інформація надходить до контролерів, які можна порівняти з мозком. «Мозок» обробляє дані і на їх основі дає команди внести корективи у роботу агрегату. Тобто, технологічний процес корегується автоматично. Людина ж, у цьому випадку оператор контролює роботу системи і підключається лише тоді, коли спостерігає якісь відхилення від звичного перебігу процесу.
«Для прикладу візьмемо доменне виробництво. Під час завантаження доменної печі перед виплавкою чавуну датчики ваги фіксують кількість та рівень сировини у шахті печі, а контролери вносять корективи до процесу завантаження, – пояснює начальник служби ДАТП Микита Шидловський. Схожі алгоритми задіяні під час виробництва агломерату, коксу, сталі, прокату тощо. Наприклад, на найсучаснішому нашому стані ДС 250-4, який кілька років тому було реконструйовано, автоматично регулюються швидкість та натяжіння під час прокатки різних видів прокатної продукції».
Провідний інженер з автоматизації ДАТП Андрій Мороз
Але жодна система автоматизації не здатна працювати без людей, без фахівців, таких як слюсарі КВПіА (контрольно-вимірювальних приладів і автоматики) Василь Скалун та Олександр Брюховецький, провідні інженери з автоматизації Сергій Білозор, Андрій Журавель, Євген Воєвода, начальники дільниць Віталій Пугач, Артем Романенко, Руслан Манагаров, Андрій Мороз та багатьох інших.
«Слюсарі КВПіА встановлюють, обслуговують, ремонтують датчики, прокладають кабелі, якими передається інформація. Інженери відповідають за роботу контролерів, а також scada – систем, – продовжив Микита Шидловський. – Ці системи візуалізують інформацію з контролерів у вигляді графіків, схем, таблиць тощо, і подають це все на робочі монітори операторів, відповідальних за той чи інший технологічний процес. Наприклад, газівник доменної печі або машиніст дистриб’ютора конвертера, у якому варять сталь, мають на своїх дисплеях всю потрібну інформацію для того, щоб ефективно керувати процесами.
Також інженерами ДАТП під керівництвом Сергія Архіпова створені системи web-візуалізації. Вони дозволяють кожному, хто приймає рішення, від топменеджера до оператора, отримувати розширену інформацію про роботу агрегатів у режимі онлайн, а також повні звіти за добу, тиждень, місяць».
Тобто директор департаменту з виробництва чавуну та сталі, наприклад, може на своєму робочому місці за допомогою кількох кліків мишкою подивитися, з якими параметрами зараз працює будь-який конвертер чи доменна піч. Це дозволяє повністю контролювати процеси та миттєво вносити корективи. Саме інженери-програмісти створюють такі продукти. І мені пощастило трішки зазирнути за виробничі куліси. Ось схема заводу: доменні печі, конвертерний цех, КХВ, прокатні стани тощо. Клік на ДП-6, розкривається шахта печі з безліччю параметрів процесу. Фантастика! Це все – знахідка для технологів та керівників!
«Ще одна функція ДАТП – збір інформації про енергоресурси, які споживає наше підприємство, наприклад таких як електроенергія та природний газ. Для цього використовуються автоматичні вимірювальні прилади, які згідно з графіком проходять повірку у відповідних державних органах. На базі цих даних система створює звіти, які служать першоджерелом для розрахунків підприємством за енергоносії. Ще один масштабний напрямок діяльності ДАТП – зважування. Сировина, матеріали які прибувають на підприємство, а також наша продукція, що йде за його межі, зважуються. Ці процеси автоматизовано. Автоматизовано також зважування матеріалів, які використовуються під час виробництва. У нас інгредієнти не додають, як кажуть, на смак, а лише відповідно до технологічних вимог. Лише так можна досягти стабільної якості. Встановленням, обслуговуванням датчиків ваг та перепрограмуванням зважувального устаткування опікуються наші люди».
Микита Шидловський зазначив, що рівень автоматизації устаткування та процесів на підприємстві постійно зростає. Найавтоматизованішими на сьогодні є коксові батареї №№ 5,6 КХВ, АФ, устаткування відділення безперервного розливання сталі конвертерного цеху та дрібносортний стан ДС 250-4 сортопрокатного цеху № 2. Процеси автоматизації продовжуються, і у працівників ДАТП дуже багато роботи, а ще – планів на майбутнє. Очікується впровадження 3-ї черги системи автоматизації аглофабрики, триває впровадження АСКТП «Поток» на КХВ. Департамент працює над вдосконаленням обліку постачання води, газу та електроенергії. Вдосконалюються системи web-візуалізації, та звітності. Тож автоматизація, а з нею і ДАТП залишається перспективним напрямком, і навіть стає ще актуальнішим.
Щиро вітаємо колектив ДАТП з днем народження департаменту. Бажаємо щастя та подальших успіхів у надскладній та такій необхідній роботі!
