Позначка: утрати

Категорії
Новини

Загинув в бою газорізальник ЛМЗ Іван Лічний

У фасоносталеливарному цеху Ливарно-механічного заводу Іван Лічний працював  газорізальником. На фронті він був сержантом, командиром взводу оперативного призначення військової частини Нацгвардії України.

Івана завжди відрізняли спокій, виваженість та професійний підхід до всього, чим би він не займався. «Найскладніші завдання, коли потрібно все було робити швидко, якісно – з цим я завжди звертався до Івана Лічного, – говорить старший майстер виробничої дільниці ФСЛЦ ЛМЗ Сергій Тищенко. – Іван 25 років працював газорізальником, тож на справі знався досконало. Він брав участь у відновленні та виготовлені багатьох важливих деталей та вузлів, обробляв відливки, працював зі шлаковими чашами. Все, що би йому не доручили, було зроблено на найвищому рівні. Це про Івана Лічного – забирають спершу найкращих. Іван сам ходив до військкомату з перших днів повномасштабного вторгнення. А 3 березня 2022 року його мобілізували. Ми втратили справжнього героя. Але назавжди він житиме у нашій пам’яті».

Іван Лічний загинув 18 червня 2025 року в бою поблизу населеного села Липці Харківської області.

Без батька залишилася родина. Один з синів захисника за прикладом батька теж доєднався до лав ЗСУ.

Висловлюємо співчуття колегам, побратимам та близьким Героя.

Категорії
Новини

За свободу України віддав життя наш колега Роман Савченко

Свій останній бій працівник «АрселорМіттал Кривий Ріг», а за військовим званням солдат Роман Савченко прийняв поблизу населеного пункту Іванопілля Краматорського району Донецької області.

До лав захисників України Роман долучився з перших днів повномасштабної війни – з 27 лютого 2022 року. У нього вже був бойовий досвід та розуміння, хто вони, загарбники України, адже ще на початку вторгнення росіян в Україну Роман брав участь в АТО. Цього разу за військовою спеціальністю він був радіотелефоністом самохідного артилерійського дивізіону.

На підприємстві Роман Савченко працював машиністом гідроочищення та змазування виливниць конвертерного цеху.

«Дуже важко говорити у минулому часі про людину, яку добре знають і поважають у цеху, адже багато років ми працювали поряд, – згадує Євген Прохода, заступник начальника конвертерного цеху з розливання сталі в зливки та підготовки составів. – Загибель Романа – важка втрата для нас, адже він був гарним товаришем, професіоналом, особистістю, яка завжди була на позитиві, він міг об’єднати, згуртувати навколо себе людей. Ці риси характеру допомагали йому у роботі. Роман зафарбовував внутрішню поверхню виливниць, які потім формувалися у состави та подавалися для розливання сталі. Робота важка, вона потребує значної фізичної підготовки та суворого дотримання норм охорони праці. А ще вона формує справжній чоловічий характер. Роман ніколи не пасував перед труднощами, завжди знаходив слова підтримки, допомагав».

Висловлюємо щирі співчуття родині загиблого.

Світла пам’ять Герою!

Категорії
Новини

У бою з російськими окупантами загинув електромонтер сортопрокатного цеху № 2 Сергій Абросімов

Сергій Абросімов був одним з найкращих електромонтерів СПЦ-2. Він ремонтував електроустаткування машинного залу цеху. Саме за рахунок цього устаткування крутяться валки прокатних клітей, з яких виходить наша прокатна продукція, та працює інше устаткування прокатних станів. Сергій мав величезний досвід.

Майстер з ремонту устаткування Ігор Саєнко зазначив, що цей досвід часто допомагав вирішувати складні ремонтні задачі. «Сергій Миколайович надзвичайно якісно виконував свою роботу, –  згадує Ігор Саєнко. – Колеги дуже цінували його поради, як виробничі, так і життєві. Розумний, добрий, чуйний… Ми його дуже поважали. Він мав спокійний характер та веселу вдачу. Його гумор та спокій налаштовували на позитив. Він став на захист України у січні 2024 року. Звістка про загибель Сергія стала страшною для нас. Неможливо повірити, що його вже немає з нами».

Головний сержант Сергій Абросімов загинув у бою з ворогом 3 листопада 2024 року. Його останній бій відбувся поблизу населеного пункту Ясна Поляна Волноваського району, що на Донеччині. Деякий час він вважався зниклим безвісти, але нещодавно факт загибелі Сергія, на жаль, підтвердився. У воїна залишилися дружина Оксана, сини Максим та Олексій.

Висловлюємо щирі співчуття родині, рідним, друзям, колегам загиблого героя.

Категорії
Новини

Працівник ремонтного виробництва Сергій Сулейманов загинув за волю України

29 травня 2025 року зупинилося серце нашого захисника, працівника «АрселорМіттал Кривий Ріг» Сергія Сулейманова. Головний сержант взводу безпілотних авіаційних комплексів Сергій Сулейманов помер внаслідок отриманої мінно-вибухової травми в одному з медзакладів міста Дніпро. До призову на військову службу по мобілізації в липні 2023 року він працював бригадиром слюсарів-ремонтників цеху ремонту металургійного устаткування № 4.

Протягом п’яти років поруч з Сергієм працював змінний майстер ЦРМУ-4 Олександр Семенюк. «Наша бригада ремонтувала електромостові крани на блюмінгу, – згадує Олександр Семенюк. – Устаткування складне, робота непроста. Згуртована бригада добре справлялася. Сергія поважали за його професіоналізм, досвід, вміння знаходити з усіма спільну мову, спокійний та врівноважений характер. Коли колектив виконує важку нервову роботу, то не уникнути гарячих дискусій. Траплялися вони й у нашому колективі. Але Сергій завжди вмів вчасно заспокоїтися й примирити колег. Він робив свою справу оперативно та якісно. Коли я отримав посаду майстра, Сергій став бригадиром, і кращого бригадира годі було й шукати. Звістка про його смерть стала страшною новиною для нас. Дуже важка втрата».

У Сергія Сулейманова лишилися маленька донечка Каміла та дружина Юлія.

Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям та колегам нашого захисника.

Категорії
Новини

На Донеччині загинув доменник Сергій Волохін

Наш працівник, а за військовою спеціальністю солдат Сергій Волохін 28 квітня поточного року під час виконання бойового завдання загинув поблизу селища Одрадне Волноваського району Донецької області.

У мирному житті Сергій Волохін працював спочатку машиністом розливної машини, а згодом горновим доменної печі у доменному цеху № 2, потім у доменному цеху № 1 «АрселорМіттал Кривий Ріг». До лав захисників України Сергій приєднався у лютому 2023 року.

Змінний майстер бригади № 2 ДЦ № 1 Костянтин Якубовський згадує: «Разом з Сергієм ми тривалий час працювали на «дев’ятці». Він був справжнім професіоналом, добре знав свою роботу і за будь-яких обставин вмів зберігати психологічну рівновагу, був на позитиві. А ще він вмів працювати у колективі, що дуже важливо для людей, які протягом зміни керують гарячими процесами біля горна доменної печі. Сергій був дуже відповідальною людиною, на яку можна було покластися, довірити важливу справу. Я завжди знав, якщо до роботи стає Сергій Волохін, то все обов’язково буде зроблено якісно та безпечно. Тому, коли треба було стати на захист України, Сергій пішов не вагаючись. Важко та боляче усвідомлювати, що він загинув. Хоча зараз це й часто звучить, але, на жаль, це правда – гинуть  найкращі. Наші щирі співчуття його родині, друзям та близьким».

Вічна пам’ять Сергію Волохіну!

Категорії
Новини

Електромонтер ТЕЦ Віталій Волохов загинув зі зброєю в руках, захищаючи нашу свободу

Електромонтера теплоелектроцентралі «АрселорМіттал Кривий Ріг» Віталія Волохова призвали на військову службу в серпні 2023 року. Як розповіли колеги, Віталій, справжній патріот України, пішов не вагаючись, за першим викликом.

Старший майстер виробничої дільниці ТЕЦ-1 Олександр Ребренцов працював разом з Віталієм 15 років. «Це був вправний фахівець. Він обслуговував електроустаткування ТЕЦ-3, де ми тоді разом працювали, – згадує Олександр Ребренцов. – За ним були закріплені потужні генератори 63 МВт, електроустаткування від 12 В до 154 кВ, головний розподільчий пристрій, який називають енергетичним серцем комплексу ДП-9 та багато іншого. Віталій працював швидко та якісно. Він був дуже відповідальним, а також спокійним і врівноваженим, що надзвичайно важливо для електромонтера, який постійно виконує роботи підвищеної небезпеки. До власної безпеки і безпеки колег Віталій Волохов ставився дуже відповідально. В колективі його поважали. На похорони прийшли практично всі працівники ТЕЦ-3, як нинішні, так і колишні».

Солдат Віталій Волохов був командиром бойової машини, командував механізованим відділенням. Він загинув, виконуючи бойове завдання, 19 березня 2025 року поблизу населеного пункту Водяне Покровського району Донецької області.

Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям, колегам загиблого воїна.