Категорії
Новини

Відсікаємо виробничі втрати та небезпеки

У міксерному відділенні конвертерного цеху техогляди та періодичні ремонти газоочисного обладнання тепер можна виконувати без виробничих втрат. А ще – безпечно для працівників. І все це завдяки новим відсічним клапанам газоходів електрофільтрів.

Головне завдання електрофільтрів – щоб графіт та металомісткий пил, які утворюються під час заливу чавуну в міксер з чавуновозних ковшів і зливу з міксера до ковша, не потрапили назовні. Це дуже важливо для екології. У міксерному відділенні конвертерного цеху за це відповідають батарейні циклони, електрофільтри та димососи газоочисток.

Через солідний вік відділення (а йому вже майже 60 років) і через те, що електрофільтри газоочисного обладнання теж вже працюють понад 20 років, їхнє «самопочуття» вимагає особливого контролю і систематичних планових ремонтів.

Коли підприємство працювало у звичайному режимі, такі операції виконувалися щомісяця. При цьому доводилося на декілька годин повністю зупиняти одне з двох міксерних відділень і майже на 50 відсотків знижувати обсяги виробництва в цеху, а це означало чималі фінансові втрати. Після встановлення нових відсічних клапанів проблему вирішили.

За словами заступника начальника конвертерного цеху з електроустаткування Сергія Петренка, за часів будівництва міксерного відділення про клапани не йшлося, адже вони не були передбачені початковим проектом.

«Газоочищення – це послідовна схема. Циклони газоочистки вловлюють графіт, а електрофільтри – металомісткий пил, – пояснює Петренко. – Потрібно, щоб газоочисне обладнання працювало без збоїв. Раніше, коли нам необхідно було оглянути електрофільтри або промоніторити стан обладнання та виконати планово-попереджувальні ремонти, доводилося зупиняти все відділення. А зараз ми можемо відсікти певну ділянку, а на іншу спрямувати все навантаження і без втрат проінспектувати та за потреби відремонтувати електрофільтри та циклони. До того ж, ці роботи стали безпечнішими. Усі шкідливі потоки надійно перекривають нові клапани, а біля них за новим проектом встановили безпечні майданчики для їх обслуговування».

 Цікаво, що ці клапани стали ще й абсолютно новим проектом для цеха металоконструкцій Ливарно-механічного заводу, який виготовив їх разом з ремонтно-механічним цехом № 2.

Ремонтники кажуть, що це завдання було не з легких. Адже такі роботи цех виконував вперше, а ще за розміром клапани – трохи більші за три метри в діаметрі, тому навіть транспортування їх та майданчиків для обслуговування до міксерного відділення стало іспитом.

Змінний майстер основного виробництва ЦМК Руслан Бєляєв розповів, що важливо було не лише точно вирізати частини деталей клапанів, а й правильно їх з’єднати, тому що найменше відхилення від параметрів, кожен нерівний зварний шов означав би вже непрацюючий клапан, а далі й все газоочисне обладнання. «Над цим замовленням працювали найкращі бригади котельників-збиральників Олександра Куліка та Андрія Некряча, електрозварник Руслан Бортюк, тож все вдалося зробити якісно та вчасно за вісім змін. В нашому цеху ці деталі пройшли повний шлях від креслення до готового виробу. А ми ще раз довели, що цех впорається з будь-яким найскладнішим замовленням», – з гордістю каже Бєляєв.

На даний час працівники центрального департаменту з утримання та ремонтів підприємства вже змонтували відсічні клапани електрофільтрів. Ще триває монтаж майданчиків для обслуговування, щоб за першої ж потреби міксерне відділення включилося у робочий процес у звичайному режимі.

Категорії
Новини

Чотири тисячі «квадратів» – до ладу

Війна довела всім, що працювати – краще, ніж не працювати. А працювати, коли навкруги все прибрано і гарно, ще й приємно. Це добре розуміють і працівники кисневого виробництва. Саме тому від початку війни вони прибрали та облаштували більш ніж 4000 квадратних метрів цехової території.

Начальник кисневого виробництва Володимир Черногоров з неприхованою гордістю розповів про велике прибирання в цеху. За його словами, люди завзято беруться до роботи і створюють собі комфортні умови на дільницях. «Раніше територію прибирали працівники підрядної організації. Зазвичай виділених коштів вистачало лише на те, щоб довести до ладу головну дорогу і ще пару квітників. Цього року через війну та скорочення витрат люди самі взялися за благоустрій. Працюють сумлінно та завзято. І цех наразі не впізнати», – розповів Черногоров.

Для початку замели дороги і алеї, прибрали сміття. Далі було очищення газонів від мотлоху і бур’янів. Особливо довелося попрацювати в місцях колишньої дислокації не дуже сумлінних підрядників. Паралельно білили бордюри та дерева, посадили квіти на клумбах, пофарбували огорожі та інші металоконструкції. Всі люки, які вже не використовуються, засипали щебенем, а разом з тим підсипали та забетонували проблемні ділянки доріг. Крім того, часткова зупинка виробничого обладнання дозволила від’єднати ділянки трубопроводів, які вже не експлуатуються. Вони поступово вирізаються на металолом. Отже, кисневики використали час з користю. І роботи тривають.

А ще на стіні виробничого корпусу з’явилося колоритне графіті, яке додає оптимізму. Це дерево роду з жовтими та блакитними плодамисерцями. Його намалювала машиністка компресорних установок Ольга Сокуренко.

«Ой, ви знаєте, перші тижні війни були дуже важкими у моральному плані, – говорить Ольга. – Було бажання якось відволіктися, покращити настрій собі й людям. І спало мені на думку намалювати яскраву картину, щоб її всі могли бачити. Пішла я до свого керівника. Наташа підтримала ідею, виділила фарбу. Коли взялася за справу, то навіть незчулася, як картина була готова. Колегам сподобалося. Коли їдемо на роботу, то тепер бачимо наше дерево. А наш водій, Вася, ще й жартує, щоб ми серця з дерева не зривали. Я впевнена, що дерево роду принесе нам удачу та перемогу!».

Машиністка компресорних установок Ольга Сокуренко
Категорії
Новини

Якщо питної води немає, можна очистити її власноруч

«Внаслідок обстрілів є перебої з водою». Такі повідомлення, на жаль, зараз не рідкість. Ворог намагається позбавити нас життєво необхідного ресурсу. Якщо ви зіштовхнетесь з проблемою дефіциту придатної до вживання води, не панікуйте. Лікарка нашого медцентру дає декілька порад, як воду з відкритого джерела зробити питною.

Якщо у крані зникла вода, лікар-лаборант поліклініки гірничого департаменту Наталія Козіонова радить брати її з криниць або струмків, бо вони вважаються більш чистими джерелами. Але перед цим бажано розпитати місцевих і дізнатися, чи не було спроби отруїти цю воду. Воду з річки лікарка рекомендує брати у крайньому випадку, якщо альтернативи немає. До річки можуть стікатися різні відходи, тому така вода зашкодить здоров’ю навіть після очищення.

– Після того, як ви набрали воду, дайте їй відстоятися хоча б дві години, – говорить Наталія Козіонова. – Потім необхідно її відфільтрувати. Фільтр можна зробити з будь-якого підручного матеріалу, головне, щоб було декілька шарів тканини. Між ними треба покласти вату. Якщо є активоване вугілля, покладіть і його на вату. Пропускаємо воду крізь цей фільтр. За можливості, додайте до вже відфільтрованої води декілька крапель перекису водню. Але можна і без нього. Отриману воду треба прокип’ятити не менше 15 хвилин від моменту закипання.

Лікарка поділилася також ще кількома лайфхаками.

  • Щоб було зручніше пропускати воду крізь фільтр, покладіть його до розрізаної пластикової пляшки, перевернувши її вузькою частиною до низу. Так легше зливати воду.
  • Активоване вугілля можна зробити власноруч: взяти деревне вугілля з багаття та прокип’ятити його півгодини у розчині солі та соди. Потім вугілля висушити, можна і на пательні.
  • Знезаражувати воду можна і за допомогою марганцівки, у кого вона залишилася. Достатньо лише декілька кристалів додати у воду, щоб вона навіть не зафарбувалася. Потім воду треба прокип’ятити.

Без їжі людина може прожити 40 діб, а от без води – лише кілька днів. Тому способи очищення води треба мати на увазі, бо ми не знаємо в яких умовах через війну опинимося згодом. «Втім, якщо бойові дії підійшли близько, а ви з різних причин залишаєтесь вдома, просто запасіться водою наперед. Заповніть нею усі порожні пляшки, які знайдете, наберіть її у каструлі, чайники, інші ємності, навіть у ванну. Так ви зможете на деякий час забезпечити себе якісною водою у разі пошкодження водопроводу. Та сподіваюсь, що це буде корисним для всіх лише в теорії, а не насправді», – сказала Козіонова.

Категорії
Новини

Металеві мапа України та голуб – нова візитівка фасонносталеливарного цеху

Стела біля модельної дільниці ФСЛЦ вбралася у жовто-блакитні кольори. Таке патріотичне перетворення візитівки цеху ще на початку травня запропонував «модельєр» її нового вбрання – модельник цеху Стас Вознюк. Ескіз малюнку голуба та мапи України він переніс на металевий лист, вручну вирізав композицію, а потім пофарбував.

«Мені дуже хотілося підняти всім настрій та дух. Хотілося б, щоб всі, хто проходить повз стелу, знали: тут працюють патріоти, які вболівають душею та серцем за нашу країну, що ФСЛЦ – це Україна, і ми всі – одне ціле. Тому і з’явилася мапа з кордонами всіх українських областей на ній. А голуб символізує те, щоб взагалі ми мирні люди. Раніше цехова стела була сіра і непримітна. А тепер  люди зупиняються і фотографуються біля неї, і це для мене найкращі відгуки про мою роботу», – говорить Стас Вознюк.

З’явилася в цеху і нова патріотична клумба. На ній теж мапа нашої країни – але вже з кольорового гравію. Камінчик до камінчика її викладали у вільний від роботи час працівники семи дільниць ФСЛЦ.

Категорії
Наші люди

«Мій блокпост – цех шламового господарства»

В цеху шламового господарства впевнені, що якщо цех зупиниться – це означатиме зупинку практично всього гірничого департаменту. А гірничий департамент зараз на передовій, і його працівники працюють у складній обстановці під звуки сирен, які годинами тривають щодня. Концентрат є основною продукцією ГД, і зараз він «годує» підприємство.

Начальник цеху шламового господарства Олександр Бондарчук говорить, що технологічний процес виробництва концентрату неможливий без подачі води на фабрики та відкачки відходів, які перекачують за допомогою насосів пульпонасосних станцій. Це складний процес, триває цілодобово, і довіряють його лише найбільш досвідченим працівникам. Одна з таких працівниць – машиніст насосних установок Ольга Ямкова.

20 років тому в свій перший день на підприємстві Ользі здалося, що вона не впорається з найскладнішим для неї завданням – вивчити гору інструкцій та найменувань величезних агрегатів, які вразили її розмірами та потужністю. Сьогодні вона вміло керує 9 насосами, які перекачують пульпу, відкачують зайву воду та виконують інші допоміжні функції.

Життя Ольги було спокійним, розміреним, стабільним, і їй це подобалося. Дім-робота, робота-дім. Коханий чоловік, діти, онук. І раптом – 24 лютого 2022 року. Донька з онуком тепер у Польщі, чоловік – на фронті, а вона з сином залишилася у Широкому. Жінка каже, що працювати для неї – це змога робити щось корисне, коли головною винагородою за свій труд є не гроші, а те, що можна відчувати себе потрібною.

«Мій чоловік знову на передовій у ЗСУ, хоча ще в АТО він отримав інвалідність. Просто подзвонив своєму колишньому командиру і буквально напросився в стрій, – говорить машиніст насосних установок Ольга Ямкова. – 24 лютого від вчительки сина прийшло смс «діти в школу сьогодні не йдуть, бомбили наше місто». Війна змусила замислитись: що тепер робити? як жити? І тоді я вирішила, що маю працювати з подвійною силою. Бо на цій війні в мене теж є свій блокпост – це мій цех».

За словами Ольги, кожного разу, коли запускається насос, вона хвилюється, наче вперше. Бо розуміє, що збій в його роботі – це ризик затоплення насосної. А цього допустити не можна ні в якому разі.

«Моя робота зараз – найкращі ліки від відчаю та знесилення, – говорить Ямкова. – Ні, я не забула, що йде війна. Але так швидше минає час, і наша Перемога стає ближчою. Для цього у рідному Широкому разом з односельцями в палаці культури ми плетемо захисні сітки. Я віддаю продукти та консервацію дівчатам, які готують в училищі обіди для хлопців з Тероборони. Корисним можна бути скрізь. Наш цех шламового господарства бере участь у виробництві концентрату, концентрат наше підприємство продає, відповідно платяться зарплати та податки. А це – підтримка економіки країни. Тому впевнена, що Перемога України створюється, зокрема, і в цехах нашого підприємства».

Категорії
Новини

Працівники з роботою, а верстати на «низькому старті»

В цеху виготовлення виливниць АрселорМіттал Кривий Ріг під час вимушеного простою відновили критично важливе для виробництва обладнання та організували нові робочі місця для працівників. Тут розуміють, що пауза не буде вічною і до запуску виробничих процесів потрібно бути готовими на сто відсотків.

До війни в ЦВВ щомісяця виготовляли близько 150 виливниць – форм для відливання злитків металу для внутрішніх потреб підприємства. Це основна продукція цеху, на яку сьогодні немає попиту через зупинку металургійних цехів. За цих умов персонал могли б відправити на вимушений простій, але зробили по- іншому. В ЛМЗ вважають, що не працювати в такий складний для України і людей час було б неправильним. Тому працівників, які в цеху тимчасово залишилися без роботи, відкомандирували до інших підрозділів заводу. З одного боку це допомогло підсилити та замінити персонал цих підрозділів, а з іншого – підтримати людей, які наразі працюють та отримують зарплату у повному обсязі.

Вісім зі 124 працівників ЦВВ зараз мобілізовані до лав ЗСУ, 42 – зайняті тимчасовими підтримуючими та відновлювальними роботами в цеху, а інші знаходяться у «міжзаводському» відрядженні.

Ситуацію з вимушеним простоєм в цеху використали також як можливість відновити критично важливе обладнання, аби після повноцінного запуску заводу воно одразу змогло стати до роботи. Наприклад, на кінцевій стадії виробництва виливниць задіяні три фрезерувальні верстати. Вони остаточно відшліфовують поверхню виливниць, позбавляючи її від нерівностей та інших дефектів. Один з цих фрезерувальних верстатів працівники цеху відремонтували власними силами. Всі необхідні для заміни деталі та вузли верстату (муфти, вали, шестерні) виготовили інші цехи ЛМЗ. Верстат перебрали майже до гвинтика.

«Працівники цеху виробництва виливниць очистили канали змащування, відповідно покращили їхню прохідність, замінили масло, встановили нові деталі та вузли, і це в рази підвищило продуктивність верстату. Це нам стане у пригоді, коли підприємство запрацює у звичайному режимі. Тепер очікуємо лише сигналу про запуск його в роботу. Наші верстати вже на «низькому старті», – говорить начальник ЦВВ Денис Коптєв.