Лише завдяки власним зусиллям, плани стають реальністю. Такою є життєва позиція Віталія Руденко, який нещодавно приєднався до команди амбасадорів «АрселорМіттал Кривий Ріг».
«Вийшов на вулицю, в руках дзенькнув телефон. Дивлюся, а у чат-боті оголошення про набір в амбасадори підприємства. «Чому б і мені не спробувати?», – подумав я, і «записався». Тим більш, що я завжди прагну нового, бо це відкриває можливості дізнаватися щось цікаве. А я таке дуже люблю. Також мене дуже зачепила інформація про можливі відрядження. Так це ж взагалі круто! Це нова діяльність, нові люди, враження, досвід. Зрозумів, що саме до цього і треба йти».
З цих слів почав свою амбасадорську історію Віталій Руденко, машиніст крана ВБРС конвертерного цеху нашого підприємства. Він один з тих спеціалістів, хто бере участь у розливанні сталі – за допомогою важкого 250 тонного крана підіймає сталь-ківши з рідким розпеченим металом та подає його до машини безперервного лиття заготовок.
У цеху Віталій працює з 2022 року, хоча на підприємстві не новачок. Свою роботу тут він починав у 2007 році з цеху підготовки составів. Там він працював підготувачем составів до розливки плавок. Згодом захотів стати машиністом крана, і опанував цю професію в Університеті АрселорМіттал. А загалом Віталій має вищу освіту, закінчив Металургійну академію за спеціальністю «Виробництво сталі».
Попереду у Віталія амбасадорське навчання, адже розповідати про досвід роботи у компанії так, щоб заохотити інших до праці на підприємстві, знаходити потрібні аргументи – це теж треба вміти. Віталій охоче взявся опановувати цю науку, йому до вподоби розвиток особистісних навичок, хоча вже зараз він може розповісти про свій власний шлях, свої очікування та реальність, про те, що йому вдалося зробити, і що чекає на нього у майбутньому. Віталій впевнений, що зможе досягти поставлених цілей, адже він щодня працює над цим.
«Зараз ми живемо у непростий воєнний час. Це час, коли ми показуємо всім, і в першу чергу собі, чого ми можемо, чого ми варті, – говорить Віталій Руденко. – Ті, хто прагне змін, їх досягають. І я хочу бути у їхньому числі. У кожного з нас на підприємстві є можливість професійного зростання, тут навіть навчають безплатно.
Але для всього потрібна ініціатива самої людини, її бажання вдосконалюватися та робити все навколо кращим. Це шанс, і його треба не втрачати, не боятись рухатися вперед, до подорожей назустріч новому».
Понад 10 тисяч солодких подарунків підготувало «АрселорМіттал Кривий Ріг» для дітей працівників наших підприємств і не тільки.
«А що там у пакуночку, нумо скоріше дивитися!». Кожній родині відомі такі приємні моменти, коли батьки-працівники наших підприємств приносять додому солодкий подарунок з роботи, і разом з дітьми з цікавістю розпаковують його, милуючись солодкими скарбами.
Цукерки залишаються одним із найбажаніших подарунків для дітей до різдвяно-новорічних свят. Цього разу для створення казкового настрою юним ласунам від 1-го до 14 років, наше підприємство підготувало понад 10 тисяч солодких подарунків. Їх отримують родини працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг», ПП «Стіл Сервіс», а також ЛМЗ.
Подарунки від підприємства порадують і дітей, які виховуються у родинах, де батьки знаходяться у законних повторних шлюбах, та діти непрацюючих пенсіонерів Ради ветеранів підприємства (це ті, хто вийшов на пенсію переважно за станом здоров’я).
Солодкі подарунки отримають і дітки працівників наших підприємств, які загинули, захищаючи свободу та незалежність України, а також діти загиблих працівників на підприємстві.
В рамках благодійної допомоги цього року «АрселорМіттал Кривий Ріг» виділило подарунки для дітей місцевих громад та дітей ВПО. Традиційно святкові набори отримали діти селища Архангельського, Гречаноподівської та Новолатівської громад, вихованці Криворізької гімназії №98, а також діти співробітників державних органів та рятувальників ГУ ДСНС.
Разом створюємо святковий настрій для кожної родини!
Студенти технологічного фахового коледжу Державного університету економіки і технологій побували на екскурсії у доменному цеху № 1 «АрселорМіттал Кривий Ріг».
«Ти ба, тут не цукеркова фабрика, а чавунні чушки-злитки виглядають – ніби великі льодяники», – жартували студенти, з цікавістю роздивляючись охолоджені злитки чавуну. А потім «прикипіли» поглядом до вагону в який завантажувався ще гарячий брусковий чавун.
«Частина виробленого чавуну спрямовується на вироблення сталі, а інша – надходить на розливальні машини. Вироблені чавунні злитки мають великий попит у споживачів, звідси вони роз’їжджаються по всьому світу», – пояснив Валерій Сорухан , в.о. старшого майстра газового господарства ДЦ № 1, який і проводив екскурсію для студентів.
Подивитися, як народжується чавун до доменного цеху прийшли майбутні доменники, сталевари та прокатники. Як зазначила завідувачка відділення технологічного фахового коледжу ДУЕТ Ольга Томілович, для якісного навчання студентам треба на власні очі побачити виробництво, зрозуміти, як на практиці здійснюються технологічні процеси, які вони вивчають теоретично. Це важливо ще й тому, що студенти ТФК є учасниками міжнародного проєкту «Підвищення якості підготовки фахівців за спеціальністю G10 Металургія, відповідно до потреб металургійної промисловості Дніпропетровської області». Проєкт впроваджується в життя БО «БФ «Разом з тобою»», за фінансової підтримки Європейського Союзу, Німеччини, Польщі, Естонії та Данії.
Раніше навчальний заклад разом з фахівцями «АрселорМіттал Кривий Ріг» пропрацьовував зміни до навчальних програм. Згідно рекомендаціям підприємства акцент ставився на основних дисциплінах, було більше екскурсій та уроків виробничого навчання безпосередньо на підприємстві. Також додавалися і тренінги з розвитку soft skills, оскільки для підприємства навички комунікації та роботи в команді дуже важливі, тим більш, враховуючи рівень володіння цими навичками сучасних студентів, які більше 6 років навчаються дистанційно чи в змішаному форматі.
Під час екскурсії студенти побачили, як працюють розливальні машини, як вивантажується та надходить до доменної печі № 8 сировина. Вони стали свідками відкриття чавунної льотки з випуском чавуну та шлаку. Студенти побачили, як працюють доменники біля великого металургійного агрегату та побували на центральному пульті керування доменною піччю.
Для більшості екскурсантів ці процеси стали справжнім відкриттям. Та були серед студентів й ті, хто вже ретельно вивчає наше виробництво, адже є учасником проєкту «Нова фабрика 3.0» від «АрселорМіттал Кривий Ріг».
На підприємстві учасники проєкту ще під час численних екскурсій вивчали усі ланки перетворення залізної руди на готову продукцію. А зараз студенти проходять у нас оплачуване стажування.
Один із них Максим Онищенко. Зараз він стажується на посаді горнового на доменній печі № 6.
«Мене з дитинства заворожували метали. Я завжди дивувався тому, як з твердого матеріалу можна створити такі незвичні речі, як, наприклад, дроти, складні конструкції для будівель та мостів тощо. Я твердо вирішив опанувати цю важливу та цікаву професію, і влитися до колективу металургів. Бути горновим для мене, це не тільки вміти обслуговувати доменну піч та завантажувати сировину, а й знатися на всіх технологічних процесах. А ще моя робота – це можливість зростати у професії, постійно навчатися та бути корисним суспільству. Я впевнений, що за металургією велике майбутнє, адже ця галузь має життєво важливе значення для нашої промисловості, і мені приємно, що я теж є її часткою», – сказав Максим Онищенко.
Поруч з ним ще один молодий працівник Ярослав Карпець, який стажується на розливальника сталі (струмковим) у конвертерному цеху «АрселорМіттал Кривий Ріг».
«Разом з командою сталеплавів я керую процесом переливання розплавленої сталі з ковша у форми, де вона охолоджується та формується у виливницях. Я маю справу з розпеченим металом, що вимагає уважності та обережності, міцності характеру, багатьох знань та вмінь. А ще у моїй професії є романтика, бо розпечена сталь, це ще й дуже красиво. Хоча ця професія не для слабких, я вже можу сказати, що вона мені подобається», – сказав Ярослав Карпець.
Екскурсії студентів на «АрселорМіттал Кривий Ріг» продовжаться і у наступному 2026 році. На молодь чекає ще більше нової цікавої інформації про наше виробництво, історію підприємства та людей, які працюють тут.
Напередодні зимових свят у цехах департаментів «АрселорМіттал Кривий Ріг» з привітаннями та новорічними побажаннями побували казкові герої.З собою вони принесли веселий сміх, жартівливі конкурси і приємні подарунки.
Дарували дива у свята
Зовсім скоро Новий рік переступить наш поріг. Для багатьох з нас різдвяно-новорічні свята є особливими, чарівними. Це час, коли не тільки діти, а й дорослі починають вірити у дива та казку. А щоб вони скоріше стали реальністю, деякі із нас самі перетворюються на чарівників та втілюють задумане у життя.
А от скільки чарівників – найактивніших, найрозумніших, найвеселіших людей працюють у департаментах «АрселорМіттал Кривий Ріг» вирішили дізнатися казкові герої: Пані Зима, Сніжинка та Чарівний Фотокор. У повсякденному житті – це команда корпоративних комунікацій.
Ця яскрава та галаслива кампанія завітала до колективів рудозбагачувальної фабрики № 1 гірничого департаменту, цеху вловлювання КХВ, до автотранспортного управління та залізничного цеху № 2 транспортного департаменту, цеху металоконструкцій та РМЦ № 1 ЛМЗ та конвертерного цеху департаменту з виробництва чавуну та сталі.
З появою казкових героїв біля цехів настрій у людей миттєво змінювався на позитивний – з’являлись усмішки, кожен сподівався на подарунки та приємні сюрпризи. Але щоб їх отримати треба було постаратися і взяти участь у жартівливих конкурсах, спортивних змаганнях, вітаннях та побажаннях.
«Навіть не сподівався, що отримаю звання «Головний чарівник департаменту». Мені дуже приємно. Головне, що настрій піднявся, бо не кожного дня вдається так повеселитися. З приїздом святкового «експресу» день почався гарно. Сподіваюсь і новий рік теж буде вдалим», – поділився враженнями Руслан Безуглий, машиніст насосних установок РЗФ № 1.
«Приємно, коли тебе поздоровляють, дякують за роботу, бажають всього найкращого. Це нам усім зараз дуже потрібно, – говорить Артем Протасов, машиніст млинів РЗФ № 1. – Рік, що минає, був тяжкий, воєнний, але ми усі разом щодня успішно долали його труднощі попри усі складнощі. Ми живі, здорові, працюємо, дбаємо про дітей, допомагаємо іншим, і це головна приємна подія року. А щодо майбутнього, не помилюсь, якщо скажу, що зараз ми об’єднані одним бажанням під ялинку – скорішого миру у нашій країні, здоров’я та щастя у кожну родину».
Галасливо та святково було і у цеху уловлювання КХВ. Казкових героїв тут зустрічали переважно жінки. Одна з них Ольга Богдан, яка працює майстром з технології хімічної дільниці № 2. За своєю першою професією вона педагог, була вихователем у дитячому садочку, вчителькою початкових класів. Ольга каже, що вірить у казку, адже саме на казках, де добро неодмінно перемагає зло, вона виховала чимало дітей.
«Зараз у мене інша робота, але казка і тут знайшла мене. Було дуже неочікувано, коли на твоє робоче місце приїхала Пані Зима зі сніжною командою, щоб перевірити наявність гарного настрою (сміється), – говорить Ольга Богдан. – Хочеться, щоб такого позитиву було більше у нашому житті. У наступному році бажаю кожному працівнику нашого великого підприємства добробуту, стабільності, процвітання, міцного здоров’я, успіхів, достатку та миру. А щодо настрою, нехай він підіймається швидше, ніж зростає температура у коксових батареях, а грошей, щоб у кожного було, як коксу після гасіння».
Попутного новорічного вітру
Бажали казкові герої працівникам транспортного департаменту, та радили залізничникам та автомобілістам вже зараз вмикати двигуни щастя та «в’їжджати» у новий рік тільки на зелене світло.
«Як побачила, що тут таке свято, мерщій сюди. Встигла, бачите, ще й подарунок отримала, – сказала Олена Шаховська, токар ЗЦ № 2. – Для усіх нас 2025 рік був складним, але були і приємні моменти. Мене, наприклад, радують мої донька та онука. А взагалі наші люди сильні духом. Якби важко не було, ми тримаємося, допомагаємо собі і іншим та вміємо веселитися. Нехай наступний рік пройде у всіх нас під знаком перемоги, щоб ця війна нарешті закінчилася».
До цих слів доєднався і Олександр Школяр, слюсар з ремонту рухомого складу ЗЦ № 2. Він побажав усім здоров’я, щастя у новому році та позитиву, щоб добрі казки завжди перетворювалися на реальність.
«А я взагалі щасливий дідусь, у мене четверо онуків, дві дівчинки та два хлопчики, тож у новорічні свята теж треба бути для них чарівником. Мені дуже хочеться, щоб онуки, та й усі наші діти зростали у мирі, щасті та були здоровими», – сказав Валерій Карпенко, слюсар з ремонту вантажних автомобілів АТУ.
«Нам сказали, приїдуть гості з перевіркою, а тут справжня казка завітала. Приємно, не те слово, ми навіть не гадали, що так прикольно буде! Таку перевірку настрою ми раді бачити і взимку, навесні, влітку та восени, частіше приїжджайте до нас, – сміючись, сказав Віталій Шаровський, майстер з ремонту транспорту АТУ. – Для наших хлопців це стало неймовірною подією, варто тільки поглянути на їхні усмішки. Подарунки, то взагалі супер! А почути «Дякуємо» за роботу було приємно усім нам».
Щастя виточимо й виплавимо
З нетерпінням на поздоровлення чекали працівники цеху металоконструкцій, РМЦ № 1 та конвертерного цеху. Було надзвичайно весело. Усіх захопили жартівливі змагання, загадки та конкурси, усі щиро раділи приємним подарункам, а також неодмінно хотіли стати «Головним чарівником департаменту».
«Навіть не сподівався, що буде так весело, зараз нам позитиву дуже не вистачає. Мати можливість щиро порадіти, як у дитинстві, дуже важливо для кожного з нас,– поділився враженнями Руслан Лазоренко, електрозварник ЦМК. – У мене двійко дітей, тож дома у мене завжди позитив. Діти мені сумувати не дають. Вже готую для них подарунки, не буду казати що, зберігаю інтригу, сюрприз. Хочу, щоб наступного року ми жили вже не воєнними буднями, а приємними планами, добрими справами, ідеями та успіхами у відбудові України».
«Посміялися, позмагалися, отримали подарунки, відпочили, підзарядились гарним настроєм. Ви бачите, як багато людей з конвертерного цеху сюди прийшло! Такі привітання потрібні усім! Зараз гарний настрій у дефіциті, тож цей візит казки у наше життя й роботу приніс багато позитиву, – сказав Євген Бондаренко, начальник служби з техобслуговування та ремонту устаткування виплавки сталі. – Нехай наступний рік буде багатим на приємні події, нехай він несе нам мир, здоров’я, достаток. Родинного тепла та затишку вам, колеги! З Різдвом та Новим роком!».
В «АрселорМіттал Кривий Ріг» реалізується програма підготовки жінок-водійок великовантажних автомобілів.
Сьогодні мало кого здивує жінка за кермом. Проте автопані на водійському місці потужної автотехніки завжди привертають велику увагу.
«Це точно, я вже на собі таке відчула. Зараз я керую легковим автомобілем, але незвичним – швидкою допомогою. Буває їдеш на виклик, везеш фельдшерів, а проїжджаючи повз проводжають тебе поглядом. Таке трапляється й з моїми колегами по керму, такими ж водійками швидких, як я. Втім, я не тільки працюю на підприємстві, я паралельно навчаюся керувати великогабаритною, важкою технікою і планую працювати на великих машинах», – розповідає водійка автоколони № 10 Анастасія Велика.
За освітою Анастасія перукар, вона багато років працювала у цій сфері. Водійського стажу теж має чимало, за кермом з 2005 року. Та кардинально змінити своє професійне життя Анастасія вирішила після того, як чотири місяці тому їй на очі потрапило оголошення нашого підприємства про набір на роботу жінок-водійок з категорією В та з подальшим навчанням на категорію С. «Чому б мені не спробувати?», – подумала Анастасія. Коли сказала про це своїй родині, чоловіку Дмитру та доньці Єлизаветі, вони спочатку прийняли це за жарт, а потім повністю підтримали її рішення.
Зараз Анастасія активно опановує теорію, попереду – практика. Вона говорить, що їй ця справа до душі, є велике бажання працювати за кермом вантажівки, виконувати складні виробничі завдання. Це важливо умовах сьогодення, бо вдосконалення у професії допоможе не тільки гідно заробляти на життя, а й допомагати підприємству та країні у непростий воєнний час.
«Я вже сідала за кермо великої машини. Керувати нею для мене легко, як і звичайною легковою машиною, до якої я звикла. Єдина суттєва відмінність – це відчуття габаритів. І ще, треба добре знати робочі можливості вантажівок, щоб на практиці використовувати їх на усі сто відсотків. Тут вже справа у навчанні, практиці та напрацюванні відповідних навичок. А опановую я їх із задоволенням, адже мені взагалі подобається керувати авто, – продовжує Анастасія Велика. – У кабіні швидкої допомоги я вже освоїлася та вивчила географію підприємства, його вулиці, провулки, проспекти, площі. Справа, я вам скажу, не з простих. Якщо чесно, то спочатку я була у шоку, підприємство – це не місто, де все знайомо та зрозуміло. Тут великі цехи, складні комунікації, численні залізничні переїзди тощо. Але водії-чоловіки з перших днів роботи на підприємстві мені у всьому допомагали, на їхню підтримку я й зараз можу розраховувати. Колектив – чудовий! Мені не просто розповіли що і до чого, а й познайомили з нюансами роботи на підприємстві, чоловіки охоче ділилися своїм досвідом».
Девіз проєкту, учасницею якою стала Анастасія Велика: «Нам небайдужа доля жінок, які залишилися в Україні та готові до змін у професійній діяльності».
««Жінки за кермом вантажівок», саме так називається проєкт, який зараз впроваджується в «АрселорМіттал Кривий Ріг», – говорить Елла Ісак,кураторка проєкту, фахівчиня з підбору персоналу «АрселорМіттал Кривий Ріг». – Його мета – знайти, навчити та залучити до виробництва сміливих, рішучих та готових до професійного розвитку жінок. Таких, хто був би готовий замінити чоловіків у тилу та сісти за кермо великовантажного транспорту. Головна вимога проєкту – це мати права категорії В та вмотивованість, бажання працювати та професійно реалізовуватися. Зараз у ньому беруть участь п’ять жінок, дві з яких вже були працівницями нашого підприємства, інші прийшли сюди заради участі у проєкті. І це тільки початок. Звертайтеся, ми очікуємо і на інших учасниць!».
Маєш мету? Досягай! Хочеш змін? Дій! Таких принципів у своєму житті дотримується амбасадорка підприємства, машиністка крана фасоносталеливарного цеху «АрселорМіттал Кривий Ріг» Вікторія Нечепуренко.
В «АрселорМіттал Кривий Ріг» Вікторія Нечепуренко майже новачок, ще й року не пройшло, як працевлаштувалася. Але вона вже заявила про себе, як про яскраву особистість з активною життєвою позицією. Вікторія розповідає людям про можливості підприємства, які вже відкрила для себе.
«До «АрселорМіттал Кривий Ріг» я працювала на інших підприємствах нашого міста та Дніпра. Там, як і тут, я теж була машиністкою крана. Цією професією я володію давно, маю вже 16-річний досвід, – говорить Вікторія. – До речі, наше підприємство я знаю добре, бо починала працювати тут спочатку у складі підрядної організації, потім, хоча і недовго, пробувала себе у ПЦ-3.
Цього разу я отримала не тільки роботу і гарний колектив, а й відкрила початок гарячого стажу, якого раніше не мала. Зараз я беру участь у процесі розливки гарячого металу у фасоносталеливарному цеху. Справа серйозна і водночас цікава. Вона потребує не тільки уваги та майстерності, а й чіткого дотримання вимог охорони праці. На підприємстві цьому приділяється дуже велика увага. Як тільки я почала працювати тут, то одразу відчула, що це червоною ниткою проходить крізь усі робочі процеси. А ще я побачила, що на підприємстві можна проявити себе. Я маю на увазі розвиток особистісних навичок. А коли побачила оголошення про набір в амбасадори підприємства, зрозуміла, мені терміново треба туди, адже, за фактом, я і так вже розповідаю іншим про підприємство та його переваги. І розповідаю про нього, як про себе».
Мріяти – це добре, а втілювати мрії в життя – ще краще. Такого принципу Вікторія намагається дотримуватися завжди. Шлях нелегкий, подекуди важкий, але, якщо все вдається, результат радує. «Краще спробувати, ніж потім жалкувати, що ти не наважилася зробити перший крок», – підкреслює Вікторія. Вона вже має досвід спілкування, володіє навичками презентації, знаходити потрібні аргументи та підходити до справи творчо. Причому у прямому сенсі. На минулій роботі Вікторія навіть була серед організаторів святкового концерту і безпосередньо брала у ньому участь – танцювала там. Від проєкта «Амбасадори» вона чекає нових знань та досвіду. Вікторія підкреслює, що дуже прагне спілкуватися з іншими людьми, бо кожна особистість, то джерело нового.
«Мені дуже хочеться скоріше вже на сто відсотків спробувати себе як амбасадорку, – продовжує Вікторія. – Для мене це нова справа, яку я прагну опанувати. Попереду багато навчань, цікавих зустрічей, нової інформації. Для мене починається нова сторінка у житті, і я до цього цілком готова. Втім, вже зараз, без великого досвіду виступів, я можу запропонувати іншим людям корисну інформацію про наше підприємство. Тут є робота, стабільна зарплата, соціальний захист, колектив однодумців, можливість для професійного розвитку тощо. А ще тут діють цікаві та корисні проєкти, як амбасадори, наприклад, які дають учасникам можливість розвиватися, діяти, проявляти себе та підходити до справ творчо. Я вже це спробувала. А чи готові до нового ви?».
