Категорії
Новини

Сніг, лід та ризики

Снігові замети та морози значно ускладнили транспортний рух, створюючи додаткові ризики для водіїв та пішоходів. Фахівці з безпеки руху на автотранспорті «АрселорМіттал Кривий Ріг» закликають працівників наших підприємств та підрядних організацій бути особливо обережними на автошляхах та радять як уникнути дорожньо-транспортних пригод і травмувань, адже складні погодні умови прогнозуються й надалі.

Головний ревізор з безпеки руху на автотранспорті Валерій Задорожний впевнено керує автомобілем, але їде повільніше, ніж зазвичай. Слизькі навіть за умови посипки засніжені дороги змушують бути уважнішими за кермом та ретельно дотримуватися швидкісного режиму. На дорогах нашого підприємства він становить 50 км на годину, але ожеледиця змушує кермувальників знижувати і цю швидкість, особливо перед поворотами та на проблемних ділянках.

«При снігопаді, ожеледиці, поганій видимості навіть досвідчені водії стикаються з підвищеним ризиком аварій, тому ми вкотре нагадуємо водіям про складні дорожні умови, дотримання безпечної швидкості, дистанції та розрахунку гальмівного шляху, – говорить Валерій Задорожний. – Особливо обережними водіям треба бути в темний час доби, коли зустрічні фари можуть засліплювати, а різке гальмування спровокувати ланцюгову аварію. Подвійна увага потрібна і при перетинанні перехресть на дорогах міста, коли під час відключення електроенергії не працюють світлофори. Не забувайте вмикати ближнє світло фар. Це дозволить краще позначити транспортний засіб на дорозі. І ще порада водіям – при спуску дорогою, для зниження швидкості, іноді в першу чергу використовуйте знижену передачу, а потім вже гальма».

Задля безпеки водіям обов’язково потрібно дотримуватися основних правил безаварійної їзди. Серед них перевірка тиску у шинах, стану зимової гуми, щоб вона не була «лисою», технічної справності автомобіля, наявність омивача. Важливий ретельний прогрів авто перед поїздкою, плавне гальмування й перестроювання, уникнення агресивного розгону вгору та різких маневрів. Фахівці радять контролювати дзеркала, частіше поглядати назад, аби уникнути удару від тих водіїв, які не встигли зреагувати на ситуацію. Варто пам’ятати, що шипована гума допомагає тільки тому авто, на якому вона встановлена, а не тим, хто їде позаду. Тому водіям слід бути уважнішими і у цьому моменті. 

І ще один нюанс, перед тим, як затягти пасок безпеки, зніміть верхній одяг. Це забезпечить правильну фіксацію паска.

«Учасниками дорожнього руху є не тільки водії, а й пішоходи, яким теж треба бути уважними за умов ожеледиці, поганої видимості, їм важливо правильно оцінювати дорожню обстановку, – акцентує Сергій Прокопенко, начальник відділу безпеки руху на транспорті. – Територією «АрселорМіттал Кривий Ріг» працівники та підрядники нашого підприємства обов’язково мають рухатися тільки встановленими маршрутами слідування. Важливо, щоб люди перетинали дорогу тільки пішохідними переходами, а не зненацька з’являлися перед автомобілями, аби «зрізати» шлях. Треба зважати на те, що гальмівний шлях транспортних засобів під час ожеледиці значно довший. Також при поганій видимості водій може не помітити людину. Особливо це актуально у темний час доби. Помітними на вулицях пішоходів зроблять світловідбивні елементи на одязі, сумках, або ліхтарики у руках, в тому числі і з «мобілок», щоб водії вас бачили. До речі, підсвічувати собі дорогу гаджетами під час руху темними вулицями – це найкраще їх застосування пішоходами. Якщо при ходьбі у хуртовину і мороз вся увага людини зосереджена в екран гаджета, та ще й навушники надіті, ви просто можете не помітити небезпеки».

І ще одне прохання до водіїв нашого підприємства, не залишайте свої автомобілі біля стели «Переможемо разом», між прохідними №№ 1 та 3. По-перше, паркування там заборонене, по-друге, через залишені авто важко прибирати сніг на цій ділянці. Також це може привезти до аварійної ситуації, адже поряд спуск з моста, дорога знаходиться під нахилом. Як би її не посипали при ожеледиці, є ризик, що може занести авто, яке з’їжджає з мосту, а внизу стоять ваші автомобілі.

Дотримуйтесь правил дорожнього руху і під час снігопадів та ожеледиці, і за гарної теплої погоди. Бережіть себе і оточуючих!

Категорії
Новини

  «Дракон» мільйони років поряд з нами

У 2026 році ми будемо відзначати 145  років з початку промислового видобутку руди на Криворіжжі. А звідки ж взялася ця руда, і чи відома вона була нашим пращурам ми дізнавалися у Криворізькому історико-краєзнавчому музеї.  

Важко уявити, що колись на місці домівок криворіжців, вулиць та підприємств Кривого Рогу бігали мамонти, літали величезні птахи, повзали чудернацькі рептилії, а поруч плюскало та вирувало хвилями мілководне та тепле Сарматське море, яке утворилося мільйони років тому.

Реконструйована щелепа динотерія. Її нижня частина – зуби, бивні та кістки – знайдені на Соколовському піщаному кар’єрі (Покровський район) під час розкривних робіт 10 вересня 1959 року

Вчені припускають, що саме тоді, а можливо і на ранніх етапах розвитку планети у надрах Криворіжжя зародилася руда. Поклади залізистих порід простягнулися смугою з півночі на південь майбутнього міста більш ніж на 100 кілометрів та шириною від 2 до 7 кілометрів. Якщо подивитися на сучасну геологічну карту покладів та «вмикнути» уяву, то ця рудна смуга чимось нагадує казкового дракона, з довгим хвостом, крилами та повернутою вбік довгуватою головою.

Геологічна карта покладів руди на Криворіжжі

«Справжня причина залізних руд на Криворіжжі ще не знайдена, але існує декілька гіпотез звідки вона у нас взялася, – розповідає старший науковий співробітник Криворізького історико-краєзнавчого музею Олександр Мельник. – Перша версія – руда виникла в наслідок діяльності залізоутворюючих бактерій, які мільйони років жили у воді, контактували з киснем, перетворюючись на щільне з’єднання та осідали на дно у вигляді залізняка. Саме його і находять у місцях, де мільйони років тому висохли моря та ріки. А про те, що на Криворіжжі було Сарматське море, свідчать численні мушлі, корали, знайдені під час розкривних робіт. Їх можна побачити у нашому музеї. Також у морі жили акули та кашалоти. Їхні зуби також збереглися до сьогодення. Є ідеї вулканічного походження руди, нібито вона утворилася з магми, яка під високим тиском вилилася на поверхню Землі. Третя версія – через переміщення протягом мільйонів років земної кори із впливом високих тисків та температур. Вчені й зараз працюють над розкриттям таємниці появи руди. Але за фактом Кривий Ріг входить до п’ятірки одного найбільших залізорудних басейнів світу».

Олександр Мельник, старший науковий співробітник Криворізького історико-краєзнавчого музею

У Криворізькому історико-краєзнавчому музеї зберігаються зразки основних рудовмісних порід Кривбасу. Вони поділяються на декілька видів. Серед них бурі залізняки, гематитові, мартитові та мігматитові руди, знайдені на глибині понад чотири з половиною тисячі метрів. Запаси залізистих кварцитів у Кривбасі оцінюються у 20 млн тонн.

Відомо, що руда складається з  багатьох рідкісноземельних елементів, серед яких навіть є золото.

Колекція корисних копалин Криворіжжя

Про наявність на Криворіжжі залізної руди добре знали наші пращури. По місту та Криворізькому регіону у ХІХ – середині ХХ століття виявлені місця давніх розробок руди, які мали вигляд великих ям, звідки видобувалася руда. Є дані про те, що колись один з рудників-ям знаходився біля колишнього хлібзаводу у Центрально-Міському районі. Місцеві розповідали геологу Станіславу Конткевичу у 1875 році, що «ця яма існувала тут споконвіку».

А поруч з рудниками виявляли і залишки плавильних печей. Звичайно, не таких, як зараз, а невеликих, примітивних, але дієвих. Одна з них була у Дубовій балці. У 1946 році залишки домниць заввишки понад один метр дослідив професор Борис Граков. Він припускав, що вона могла відноситись до Скифського часу (IV сторіччам до нашої ери). У 1960-х роках рештки старовинних плавильних печей знаходили на території шахт Артем-1, Північна, а також на північній Червоній балці.

Нижня частина бронзоплавильної печі ХІV-ХІІ ст. до нашої ери знайдена з кургану 1 групи «Рядові могили», 2008 рік Ганнівський кар’єр ПівГЗК

«Цікавий факт, при розкопках Каменського городища, це у Запорізькій області, були відкриті старовинні плавильні печі й кузні, які датуються IV сторіччям до нашої ери, – продовжує Олександр Мельник. – Аналіз показав, що руда, яка там плавилася, була взята на Криворіжжі. Ви уявляєте який поважний вік у видобутку нашої руди!  Є археологічні докази й того, що саме тут виплавляли метал та кували свої шаблі козаки. Також вони виготовляли тут і сільськогосподарський та побутовий інвентар.

Ми знаходимо й багато шлаків епохи бронзи, що говорить про те, що тут був активний промисловий видобуток та переробка руди. А це значить, що забагато років до офіційного початку розробки Криворізьких руд, у нас працювали старовинні гірники та фахівці, які знали, як можна обробляти руду та отримувати з неї різноманітні предмети».

Про розвиток промислового видобутку руди на Криворіжжі, про видатних особистостей та розбудову Кривбасу читайте у наших наступних випусках.

Категорії
Новини

Приємний сюрприз

«Гості прийшли, подарунки принесли», – миттєво ширилося гімназією № 98, тільки на поріг завітали з новорічними поздоровленнями та солодкими сюрпризами давні друзі дітей  – працівники гірничого департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг».

У Криворізькій гімназії № 98, яка має інтернатне відділення (колишній інтернат № 9), виховуються діти-сироти, та ті, хто позбавлений батьківського піклування або опинився у складних життєвих умовах. Тут діти не просто навчаються, вони отримують увагу та турботу, можливість розвинути свої здібності, взяти участь у творчих конкурсах та спортивних змаганнях.

Учні гімназії завжди раді гостям – своїм давнім знайомим працівникам гірничого департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг». Протягом багатьох років гірники допомагають навчальному закладу з різних питань, а під час повномасштабного вторгнення, наприклад, відремонтували сховище, завдяки чому учні гімназії змогли одними з перших у місті стати до офлайн-навчання.

Та найбільше учні чекають на гірників напередодні свят, адже гості ніколи не приходять до дітей з порожніми руками.

Так було і цього разу, гірники приїхали з найщирішими новорічними поздоровленнями та привезли для дітей багато солодких подарунків. 

«Діти від душі їм раділи. Гірники «АрселорМіттал Кривий Ріг» на чолі з головою департаменту ГД Володимиром Теслюком вручали солодощі дітям у класах. Особливою несподіванкою це стало для першачків, для них це був дуже приємний сюрприз. Сподобалося й відкрите, щире спілкування, коли діти розповідали про свої мрії, ділилися своїми успіхами, – говорить Ірина Салащенко, директорка Криворізької гімназії № 98. – На запитання гірників про найголовніші дитячі мрії, та які б ще подарунки вони хотіли отримати, діти відповідали, що хочуть скорішого миру та повернення з війни рідних, адже багато з них зараз  захищають Україну. Наші учні були дуже раді цій зустрічі, подарункам та святковому настрою. Зараз це так потрібно кожному з нас! Бо попри все новорічні свята хотілося б зустрічати з теплом та позитивом».

Категорії
Новини

Криворізькому «чорному хлібу» – 90 років

На початку січня дев’яносто років тому на новозбудованому коксохімічному заводі були отримані перші тонни криворізького коксу. А з коксового газу – перші тонни смоли та аміачної води.

Дев’яте січня 1936 року. Камери перших коксових батарей №№ 1, 2 завантажені шихтою і готові до коксування. Печі герметизуються, температура стрімко перетинає позначку в тисячу градусів і «летить» вище. Процес виробництва триває. Усі хвилюються, адже до цієї події на коксохімзаводі йшли довгі кілька років. І, ось, нарешті, визначна мить – перші тонни криворізького коксу пішли! Старт роботи заводу пройшов вдало!

Від імені колективу коксохімічного заводу його перший директор Бондаренко відправляє телеграму керівництву країни – «Коксохімічний завод у Кривому Розі успішно стартував!». До структури заводу тоді увійшли і його перші цехи: вуглепідготовчий, коксовий та хімічний.

Тим часом до коксохіміків Кривого Рогу з усіх куточків країни вже «летіли» поздоровлення, адже до цього дня у Кривбасі для виробництва чавуну на двох перших двох доменних печах було усе необхідне, крім коксу – необхідної складової технології отримання чавуну. Кокс – «чорний хліб» для металургії – раніше доводилося возити здалеку.

Кривий Ріг розташований на одному з найбільших залізорудних покладах Європи. Тому рішення щодо будівництва саме тут Криворізького металургійного та коксохімічного заводів було очевидним. Воно було прийняте ще у 1929 році.

У ті часи будівництво більшості коксохімічних заводів у країні здійснювалося за проєктами іноземних фірм та під керівництвом іноземних фахівців.

Криворізький коксохімзавод став першим, який був збудований за проєктом вітчизняного інституту «ГІПРОКОКС». Проєктом створення КХЗ керував професор Рубін, провідний спеціаліст Дніпропетровського філіалу Державного інституту з проєктування металургійних підприємств.

А саме будівництво КХЗ розпочалося у 1932 році. І перші котловани під фундамент були вириті не для цехів або складного обладнання, а для житлових будинків, їдальні, складів, майстерень та інших допоміжних будівель. Адже будівельникам та першим фахівцям-коксохімікам, які у великій кількості прибували до Кривого Рогу на будівництво, треба було десь жити. Тоді на проммайданчику КХЗ були прокладені перші залізничні колії, адже дорогами, яких тоді практично не було, підвозити будівельні матеріали було майже неможливо.

До речі, вже тоді на КХЗ особливу увагу приділяли охороні праці – створили службу газорятівників коксохімічного заводу. Серед перших газорятівників був Григорій Коваленко.

Будівництво інфраструктури тривало протягом 1932-1933 років. А 21 жовтня 1934 року бетонники бригади Рильського розпочали заливати перші кубометри бетону у фундамент плити коксової батареї № 1. Поряд з ними ударно працювали теслярі під керівництвом Телегіна та каменщики Щекіна. Монтажною дільницею керував майстер Расторгуєв.

Роботи було багато, будівельники працювали не покладаючи рук, вихідними, і все одно працівників не вистачало. Будувати завод допомагали селяни, які приїжджали до міста цілими групами. Для будівельників їх допомога була неоціненною, а селянам робота тут у прямому сенсі була життєво важливою, адже рятувала від голоду.

Багатьом людям будівництво допомогло вивчитися і стати грамотними. Зараз у це важко повірити, але на початку минулого століття багато людей не могли читати та писати. Для будівельників коксохімзаводу тут були організовані навчальні курси. Після роботи люди не тільки вивчали алфавіт та вчилися рахувати, а й знайомилися із сучасними на той час технологіями, опановували робітничі професії. Вже після запуску двох коксових батарей КХЗ у роботу багато з цих людей залишилися працювати тут, і вже самі ставали наставниками для молоді.

Дев’яте січня 1936 року стало справжнім святом для усіх першобудівників заводу та його спеціалістів. Вже через десять днів роботи дві коксові батареї видали 6390 тонн коксу при плані 5450 тонн. У жовтні-грудні 1936-го на заводі були введені в дію сульфатне відділення з двома сатураторами та бензольне відділення. Загалом за свій перший рік роботу КХЗ виробив 792 тисяч тонн коксу валового 6% вологості, 28 тисяч тонн смоли кам’яновугільної, 9 тисяч тонн сульфату амонію, 8,1 тисячі тонн бензолу.

За цей рік коксохімзавод отримав ще один день свого народження – офіційну дату початку роботи. 2 серпня 1936 року був підписаний «Акт прийомки КХЗ у складі вуглепідготовчого, коксового і хімічного цехів» та затверджений Наказом № 362 Головного управління металургійної промисловості країни.

Про інші сторінки історії коксохімічного виробництва «АрселорМіттал Кривий Ріг», ми розповідатимемо у наступних публікаціях «Металургу».

Залишайтеся з нами, тут завжди цікаво!

Матеріал створений за документами, які зберігаються у Музеї історії нашого підприємства та за книгою Володимира Бухтіярова «Устремленность».

Категорії
Новини

Фінальний, але не останній

Наприкінці 2025 року у залізничному цеху № 2 поставили на рейки відремонтований тепловоз ТЕМ2У-8679, який став п’ятим відновленим локомотивом в  рамках програми ремонту обладнання підвищеної небезпеки GAPIII «АрселорМіттал Кривий Ріг».

У рамках цієї програми у ЗЦ № 2 за часи повномасштабної війни було відремонтовано п’ять локомотивів. Мета цих ремонтів – покращення технічного стану, безаварійність та забезпечення стабільної роботи тепловозів, які залучаються до залізничних перевезень нашого підприємства.

Першим за цією програмою був відремонтований ТЕМ2-2203, який був випущений ще у 1970-му році. А завершальним у п’ятірці відремонтованої техніки став тепловоз ТЕМ2У-8679. Він теж має «за плечима» багаторічну історію та значний гарячий стаж. Але після кардинального ремонту суттєво помолодшав. Зі старого у нього залишилася лише рама, та й вона зараз виглядає по-новому завдяки фарбуванню тепловоза у корпоративні кольори.

Силами фахівців ЗЦ № 2 та підрядної організації на локомотиві ТЕМ2У-8679 замінили деталі дизеля, секції охолодження, колісні пари, відремонтували електроапаратуру, кабельно-провідникову частину, встановили нову акумуляторну батарею, попрацювали над відновленням працездатності компресора тощо.

Відновлений тепловоз вже став до роботи. А у ремонтах залізничного рухомого складу ставиться кома. Відтепер на тепловозах планується встановлювати сучасне обладнання, американські двигуни, системи управління, екіпажну частину. Тож роботи над оновлюванням локомотивів у ЗЦ № 2 продовжуються. Далі буде…

Категорії
Новини

Локомотив із казки?

Ні, він справжній! Тепловоз ТГМ6-1663, який став своєрідним символом нового року на обкладинці святкового «Металургу», вже третій з п’яти локомотивів, які повернулися до «АрселорМіттал Кривий Ріг» після капітального ремонту з модернізацією.

Згідно з програмою модернізації тепловозів, яка діє на нашому підприємстві, локомотиви були направлені на кардинальне оновлення до Миколаївського тепловозоремонтного заводу ще на початку 2025 року. Локомотив ТГМ6-1663 вже третій модернізований тепловоз, який повернувся на рейки «АрселорМіттал Кривий Ріг». Незабаром на підприємство прибудуть четвертий та п’ятий локомотиви.

Фактично після модернізації ТГМ6-1663 став абсолютно новим тепловозом. Він змінився як зовнішньо, так і технічно. На ньому повністю змінено обладнання, підвищені експлуатаційні характеристики, збільшена надійність, оновлена система керування та вжиті додаткові безпекові заходи.

На локомотив встановлений американський дизель Cummins , нова компресорна установка, пневматика, автоматика, система управління та сучасна система пожежогасіння «MTRZ-PRO», яка здійснює цілодобовий протипожежний контроль всього периметра тепловоза.

«Окремої уваги заслуговує новий тип електропередачі змінно-постійного струму. Це нова гальмівна система, яка має електричне управління пневмоклапанами та пневмовентилями, завдяки чому відсутній шум стислого повітря. Також модернізований локомотив має сучасну відеосистему кругового огляду з можливістю розпізнавання людей. Це сприяє безпеці на залізниці. Якщо хтось знаходитиметься поряд з локомотивом, машиніст або його помічник одразу побачать людину і можуть своєчасно зреагувати», – підкреслив начальник залізничного цеху № 2 Дмитро Колесник.