Категорії
Новини

Шлакопереробному цеху виповнилося 60 років

Всі ці роки у підрозділі працюють над тим, щоб перетворювати шлаки на корисні продукти, які застосовуються у будівельній індустрії, а також у будівництві доріг.

Металургійні шлаки – це відходи доменного і сталеплавильного виробництв. У шлакопереробному цеху переробляють саме доменні шлаки.

Сьогодні підрозділ є дільницею доменного цеху № 1 «АрселорМіттал Кривий Ріг». Тут обробляють шлаковозні ковші та виробляють два види шлаку. Перший – доменний гранульований. Він застосовується  у виробництві цементу.

Другий вид – доменний відвальний, у дорожньому будівництві він укладається в основу доріг. Тільки за 2021 рік в межах проєкту «Велике будівництво» в капітальне оновлення доріг України було використано 225 тисяч тонн відвального шлаку нашого підприємства. Також цей шлак використовують і в звичайних дорожніх ремонтах.

«Наша робота тісно пов’язана із доменним виробництвом, – говорить начальник ШПЦ Борис Ворса. – Оскільки воно зараз працює не на повну потужність, то і в нашій основній роботі теж відбувається пауза. Але її ми використовуємо для ремонтів  обладнання. Наприклад, відремонтували установку з виробництва гранульованого шлаку: оновили  кранову естакаду, замінили три насосних агрегати та поновили фундаменти під ними, замінили дев’ять гідрожолобних агрегатів тощо. Тепер естакада майже як новенька».

Завантаження шлаку доменного в автосамоскид БелАЗ

Шлакопереробний цех був заснований 20 грудня 1962 року. За своє існування підрозділ неодноразово змінював і назву, і навіть власників. Під час перебудови у «лихі» дев’яності він був навіть кооперативом під назвою «Сучасник», а потім – цехом спільного підприємства «Орбіта».

Саме таким його добре пам’ятає старший майстер основної виробничої дільниці Сергій Шевченко: «До цеху я потрапив в 1990 році, коли прийшов сюди на практику. На той час я вчився на фахівця з обробки металів на верстатах та автоматичних лініях у машинобудівному технікумі, тож мені запропонували бути слюсарем. Часи тоді були важкими, людям доводилося виживати. А тут я отримував зарплату, це була неабияка допомога родині. Мені все сподобалося – цікаві люди, справа. Тому, поки вчився, щоліта я був тут на практиці. На той час ШПЦ був «Сучасником». З того часу і я змінював свій фах, набував досвіду, і статус ШПЦ змінювався. Тепер ми знову разом, чим я дуже задоволений».

Зараз до складу ШПЦ входять дільниці грануляції (виробництво граншлаку),  очистки ковшів та полігон для промислових та будівельних відходів. Продукція підрозділу якісна та користується попитом у споживачів усієї України.

Установка для видалення ковшових залишків

Та успішна робота цеху в першу чергу залежить від робітників. Основні професії цеху – це ковшові, машиністи екскаваторів, насосних установок, кранів, бригадири з переміщення сировини, слюсарі, електрики, підсобні робітники. Зараз дев’ятеро працівників ШПЦ захищають Україну у Збройних Силах, більшість з них пішли на фронт за власним бажанням. До речі, шлаки підрозділу теж на військовій службі – вони використовуються у будівництві захисних споруд.

«Для мене ШПЦ – це без перебільшення другий дім, бо тут я виросла професійно і тут познайомилася зі своїм чоловіком, – розповідає інженер з ремонтів (планування) Вікторія Скуратова. –Сюди у 2000-му році я перейшла із цеху сортового скла і спочатку працювала прибиральницею. Але дуже хотіла розвиватися, і мені це вдалося. А цех допоміг. Я була машиністкою насосних установок, майстром з підготовки виробництва, зараз планую ремонти. Одного разу, коли їхала після зміни додому, в автобусі познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком. Він працював у цеху машиністом екскаватора. Відтепер у нас четверо дітей та дружна родина».

Геннадій Полохало, машиніст екскаватору

«В ШПЦ я працюю 19 років, завантажую шлак у БелАЗи, –розповідає машиніст екскаватору Геннадій Полохало. – У моїй роботі важливо все, адже вантажити цей матеріал, то є цілою наукою. А коли знаєш, що з нього згодом можуть зробити бетони різних марок, наповнювачі для залізобетонних плит та навіть добриво, то і відповідальність дуже висока. Цех – це моє життя. З ним усе пов’язано. Під час відпустки, як не ходиш на роботу, то дуже сюди тягне. Тож я бажаю ШПЦ тільки плідної роботи та подальшого розвитку».

«Нам усім хочеться, щоб війна якнайскоріше скінчилася, і ми знову запрацювали на повну потужність, – зауважує змінний майстер основної виробничої дільниці Віталій Бачинський. – Я працюю тут з серпня 1992 року, починав ковшовим. Люблю цех за його неймовірні можливості, адже відходи – це насправді величезні доходи. Тільки уявіть, більшість житлових будинків, які є у місті, зведені із використанням нашого шлаку. Тож нам треба і надалі правильно користуватися цим дуже цінним матеріалом».

Віталій Бачинський, змінний майстер основної виробничої дільниці

«60-річчя нашого підрозділу ми зустрічаємо з чудовою професійною командою. І хоча зараз більшість з нас вимушено знаходяться на простої, я хочу привітати увесь колектив із днем народження ШПЦ та подякувати кожному, – продовжує Борис Ворса. – Особливо хотів би відзначити Віталія Бачинського, електромонтера Сергія Коздобу, який розбирається не лише у електриці а й у механіці, а зараз, до речі, він захищає країну. А також машиніста екскаватора Геннадія Полохало, який ще й є і наставником молоді, машиністів крана Лідію Прілоус, Світлану Омельяненко, Ірину Петренко та багатьох інших».

Працівники цеху дуже чекають перемоги України і сподіваються на активну роботу після війни. Перспективи відкриваються великі, адже країну треба буде відбудовувати. А для цього використовувати велику кількість будівельних матеріалів, важливою складовою яких є саме шлак.

Категорії
Новини

В блекаут доменники зберегли піч, обладнання та чавун

23 листопада у першому доменному цеху тривав звичайний робочий день. Друга зміна доменників працювала біля ДП № 6, яка зараз є єдиною працюючою доменною піччю на підприємстві. Після 14-ї години, коли в країні зникло світло під час масованої ракетної атаки ворога, доменна піч саме готувалася до чергового випуску чавуну.

Кожен фахівець другої зміни під керівництвом старшого майстра зміни Дмитра Дороша вже був на своєму місці, усі були готові до початку випуску плавки. Але раптом у цеху зникло світло, вимкнулися усі комп’ютери, згасли електронні показники на пульту управління, завмерли основні та допоміжні механізми домни, а на додачу у мобілках робітників «розтанув» зв’язок. Усі одразу зрозуміли, сталося щось неординарне. Але часу для з’ясування обставин у доменників не було, ситуація вимагала негайних дій для запобігання аварійній ситуації.

«Доменна піч має два джерела живлення – основний та резервний. Наші електрики швидко перевели агрегат на резервну гілку. Тільки но почала оживати електроніка і… світло знову зникло через падіння напруги в мережі, – розповідає Антон Кістерець, заступник начальника ДЦ № 1 з технології. – Нам стало зрозумілим, що доменну піч треба зупиняти. Але робити це було потрібно дуже грамотно, адже у печі був чавун. Ми розподілилися попарно, щоб вручну рухати механізми на усіх дільницях печі. Це важка праця, адже механізми важкі. Наприклад, тільки відсікаючий від газоочистки клапан важить не менш 5-ти тонн. А рухати його треба, бо таким чином ми від’єднуємося від агрегату, скидаємо тиск з печі і уникаємо вибуху. Ми вручну відкрили електричний повітряно-розвантажувальний клапан «снорт» і почали випуск плавки. І в цю мить резервна електрична підстанція заробила і у нас появилося світло. Нам пощастило, далі усі робочі процеси, в тому числі і зупинку домни ми здійснювали за допомогою працюючої електроніки».

Горнові Леонід Погорілий, Дмитро Селевко, Сергій Олійник, Євген Касаткін, Віталій Тимченко

«Звичайно, про можливий блекаут ми чули та морально були готовими до нього. Та зовсім інша справа раптом відчути, що воно таке, та ще й під час роботи біля величезного металургійного агрегату, коли всередині знаходиться розпечений чавун, а вся його електрика «лежить», – говорить Дмитро Дорош, старший майстер зміни ДЦ № 1. – Втім, увесь колектив нашої зміни зберігав спокій та чітко дотримувався правил дій, коли зникає світло. Усі мої колеги були зосереджені і знали хто і за яку дільницю роботи відповідає. Також ремонтні служби цеху були оперативно долучені до усунення несправності».

На пульті управління Олександр Колесник, Дмитро Дорош, Сергій Шаповал

«Того дня у третій бригаді на ДП № 6 працювали: змінний майстер Сергій Шаповал, газівник Олександр Колесник, горнові Дмитро Селевко, Євген Касаткін, Віталій Тимченко, Сергій Олійник, Леонід Погорілий, Анатолій Куріц, водопровідники Валерій Борзих та Іван Пілюгін. Усі ці люди під час блекауту виявили високий професіоналізм, вміння діяти у кризовій ситуації і неабияку психологічну витримку. Завдяки їм вдалося зберегти доменну піч, обладнання цеху та чавун, – підкреслив начальник ДЦ № 1 Владислав Поліщук.

До речі, злитий чавун не застиг у ківшах, його вчасно встигли перетворити на чушковий чавун на розливальних машинах. Спочатку ці машини працювали від генераторів та компресорів. А коли світло з’явилося, на всяк випадок у цеху підстрахувалися залізничною снігоприбиральною машиною, яка, у разі необхідності, працює як великий генератор.

Колектив ДЦ № 1 вірить в перемогу України і в те, що усі складнощі, які зараз завдає нам ворог, тимчасові.

Категорії
Новини

За умов воєнного часу інвестиції в здоров’я працівників продовжуються

Всупереч війні та економічній кризі в «АрселорМіттал Кривий Ріг» та в усіх дочірніх підприємствах і надалі кожен працівник може користуватися медичним страхуванням за рахунок коштів компанії. Програма медстрахування продовжує діяти і навіть розширила свої можливості, прилаштувавшись під виклики часу.

На 1 листопада поточного року медичною страховкою скористалися більше 4 тисяч працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг та  2,7 тисяч працівників  «Стіл Сервісу» і Ливарно-механічного заводу. Виплати по страховці склали більше 7 млн гривень. Сума виплат у перерахунку на одну людину дорівнює 1040 гривень.

Послуги медстрахування підприємству надає СК «Країна». У разі необхідності людям і зараз надаються стаціонарна, поліклінічна та швидка допомоги, послуги денного стаціонару, обстеження і забезпечення медикаментами та витратними матеріалами.

Крім основних опцій, діють також 21 додаткова програма страхування, серед яких операції на коронарних судинах, лікування глаукоми, катаракти тощо.

Загальна сума допомоги під час війни не змінилася: кожен працівник у разі хвороби може розраховувати на максимальну суму у 100 тисяч гривень.

Від грипу та алергії

Не залишились поза увагою і сезонні проблеми працівників. З 1 листопада у здоровпунктах та поліклініці метвиробництва медичного центру триває вакцинація від грипу працівників та членів їхніх родин. На це нашим підприємством передбачено 2 тисячі доз вакцин «Ваксігрип Тетра» та «ДжіСі Флю квадрівалент».

Також працівники «АрселорМіттал Кривий Ріг», «Стіл Сервісу» і ЛМЗ влітку отримали безкоштовно від страхової компанії «Країна» набір медикаментів в рамках акції «Стоп алергія».

Допомога постраждалим під час війни

«Зараз ми усі переживаємо кризові часи, кожен день доводиться долати нові виклики. Звичайно, через війну довелося відмовитися від деяких проєктів соціальної сфери, пов’язаних з відпочинком та оздоровленням, але послуги медичного страхування на наших підприємствах продовжують надаватися, – говорить Олена Власенко, менеджер з KPI, пільг та компенсацій департаменту з персоналу «АрселорМиттал Кривий Ріг». – Крім того, з 1 березня 2022 року до страхових опцій додані випадки, пов’язані з бойовими діями. На час воєнного стану усім застрахованим працівникам, в тому числі мобілізованим до ЗСУ та тим, хто служить в Територіальній обороні, покриваються медичні витрати на лікування у разі травм чи поранення внаслідок бойових дій, самооборони, від вибуху мін, гранат, снарядів, ракет чи інших боєприпасів. А також внаслідок руйнувань будівель та інших споруд. Свободу та незалежність України зараз на полі бою захищають понад 2 тисячі співробітників нашої компанії. Восьмеро співробітників «АрселорМіттал Кривий Ріг» звернулись до СК «Країна» за страховими випадками, причиною яких стали військові дії. Загальна сума допомоги від страхової компанії склала  більше 44 тисяч гривень».

Олена Власенко

По всіх випадках страхова компанія вела постійний контроль стану поранених та наголошувала про готовність надання будь-якої допомоги (медикаменти, операції та інше).

У травні поточного року СК «Країна» за власною ініціативою передала на потреби здоровпунктів та поліклінік підприємства 45 видів медикаментів та витратних матеріалів на суму понад 125 тисяч гривень. Серед них група заспокійливих, знеболювальних  та дезінфікуючих препаратів, перев’язувальний матеріал, тест-смужки на визначення рівня глюкози в крові, необхідні для термінової діагностики стану хворого чи постраждалого.

Зараз підприємство і страхова компанія разом тісно співпрацюють, щоб максимально надавати усі послуги.

Нагадуємо, що колцентр СК працює в режимі цілодобового обслуговування 24/7 по всій території України за тел. 800-500-476 зі стаціонарного або 890 з мобільного

Категорії
Наші люди

«Мова моя, моїх людей»: юну поетку Юлію Зосімову надихають українські класики  

Юлії Зосімовій лише 15 років, вона вчиться у 9 класі 91-ї гімназії. Батьки Юлії працюють в «АрселорМіттал Кривий Ріг»: матуся – інженер у департаменті з персоналу, а батько – механік дільниці у шахті.

У своїх творах Юлія висловлює любов та повагу до рідної мови, українського народу та нашої культури. Але завдяки віршам, про юну поетку вже добре знають як у навчальному закладі, так і на нашому підприємстві.

«Свої твори я публікую у соцмережах. Їх читають колеги батьків. Вони навіть жартують, що таким чином я стала вже майже членом їхніх колективів, – посміхаючись, говорить Юлія Зосімова. – Але, якщо серйозно, вірші – то моє захоплення, вони якось самі народжуються і складаються, і останнім часом тільки українською мовою».

Ось малесенький пастух

Перевів овець на луг.

Баранці біленькі скачуть,

Веселяться досхочу.

А пан Вітер споглядає на червону діжу ту,

Що висить за небокраєм,

Щоб баранчиків пухких

Не вкрав злий Громівник.

Це рядки із найпершого вірша Юлії під назвою «Хмаринка», який вона написала у 12 років. Батьки та бабуся дівчинки підтримали її починання, оцінила творчість учениці й шкільна вчителька. Згодом Юлія напише ще багато віршів і на шкільні та районні конкурси та заходи.

«Як і багато родин у нашому місті, у моїй сім’ї раніше розмовляли російською, –продовжує Юлія. – Але для мене українська завжди була якоюсь ріднішою, тож я непомітно для себе взагалі перейшла на неї. Згодом у моїй родині вже усі почали розмовляти українською. Свою любов до мови я нещодавно висловила у вірші, який написала до Дня писемності і мови. Він так і називається – “До мови”.

Мово моя, моїх людей.

Словами твоїми написані літа минулі,

Сказано ними безліч речей:

Зізнання в коханні, пісні, сподівання,

Пращурів досвід, мрії дітей…

Вклоняюся низько, ти – серце народу.

Не вирвати тебе із моїх грудей!

Юлія розповідає, що ідей написання віршів у неї багато. Основні теми: про життя, природу, людські відносини. Зараз на перший план вийшла тема війни, бо вона торкнулася кожного. З 24 лютого життя у всіх змінилося, а українці, як каже Юлія, здавна вміли римувати події, тим самим підтримувати себе і в горі, і в радості. Прикладом для неї є відомі твори класиків Івана Франка, Ліни Костенко, Івана Котляревського, Григорія Сковороди, Василя Симоненка. Їхня творчість надихає дівчину. Події, які вона зараз бачить, що переживає, Юлія складає у віршовані рядки.

Більше не тішить звістка

Про випавший перший сніг.

Бо знаю завдяки кому

Ми святкуватимемо цей Новий рік.

І поки в теплі і в достатку

Сидімо в безпечних місцях,

Хтось у холодному танку

Чекатиме на черговий наказ.

«Я вірю, що війна скоро скінчиться і ми зможемо спокійно ходити до школи, вчитися і не чути ці сирени та звістки про вибухи, – говорить Юлія.  – А я буду готуватися до тестів та обиратиму професію. З нею поки що не визначилася, але точно знаю, що рухатимусь в гуманітарному напрямку. Можливо, стану журналістом. Одного разу тренувалася на татові – за шкільним завданням брала в нього інтерв’ю щодо його професії. Для мене цей процес був цікавим і водночас складним. Звісно,  вперше щось опановувати завжди складно. А от писати вірші я обов’язково буду й далі, бо вже не можу без цього. Буду писати про наше життя, про Україну та її чудових людей».

Красна гостя довгождана

Летить до нас на трьох вітрах.

Зеленоока дівчина-Весна!

Вона вдихнула сонний подих трав

І додала зелених барв.

Все ожило!

Почуло!

І мов стрепенулось!

Прокинулись від сну свого і люди, і птахи,

Що додала в минулому

Їх королева снігова.

Згадали люди, як прекрасно

Почути спів птахів!

Крилаті ринули просторами рідних країв!

А дерева і квітки одразу зацвіли

І забуяли пахощами весни.

Ах, ти прийшла, весело дівонька Весна!

Категорії
Новини

На підприємстві стартує видача новорічних солодких подарунків для дітей

Попри війну «АрселорМіттал Кривий Ріг» турбується про те, щоб новорічні свята були для дітей наших робітників радісними, приємними і у прямому сенсі солодкими.

З 21 листопада у Центрі надання послуг «Єдине вікно» нашого підприємства починається видача солодких подарунків для дітей працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг», «Стіл Сервісу» та ЛМЗ віком від 1 року до 14 років включно.

У 2022 році на закупівлю солодких наборів підприємство виділило 3 млн 630 тис. грн. Постачальника подарунків визначили за допомогою тендера. Зовсім скоро більше 14 тисяч новорічних пакунків з ласощами отримає кожна дитина наших робітників.

Коли можна отримати?

Видача новорічних подарунків триватиме з 21 листопада 2022 року до 13 січня 2023 року.

Де отримати подарунки?

В ЦНП «Єдине вікно», зуп. «3-тя дільниця»,  Університет АрселорМіттал, кабінет № 114 .

Час видачі?

З 7.30 до 17.30, крім суботи та неділі.

Які документи брати з собою?

Робітникам, які у минулих роках вже отримували подарунки, достатньо надати свою перепустку. За робітників підприємства, які у зв’язку з війною знаходяться поза містом чи країною, дитячий солодкий подарунок може отримати будь-який родич. Для цього треба надати фото перепустки робітника підприємства та документ, який підтверджує особу, що отримає подарунок.

Категорії
Новини

Запишіть свою родину на щеплення від грипу

В поліклініці металургійного виробництва організована вакцинація проти грипу для членів родин працівників  «АрселорМіттал Кривий Ріг», «Стіл Сервіс» та ЛМЗ.

За даними МОЗ України, з 31 жовтня по 6 листопада на ГРВІ, включно із коронавірусною інфекцією, захворіла 90 941 людина, із них 42 049 (46,2%) – діти віком до 17 років. Загалом із 3 жовтня до 6 листопада 2022 року перехворіло 1,3% населення країни.

«Найкраща профілактика грипу – це вакцинація. Вона захищає людину від різних штамів грипу, запобігає  важким ускладненням хвороби та є безпечною для організму, адже посилює імунну систему. В здоровпунктах медичного центру продовжується вакцинація від грипу робітників наших підприємств вакциною «Джісі флю квадривалент». На сьогодні загальна кількість вакцинованих від грипу на підприємстві становить 567 працівників. Зараз з’явилася можливість вакцинувати і членів своєї родини», – говорить Наталія Гардань, головний лікар Медичного центру.

Вакцинація членів родин буде проводитися за попереднім записом.

Записати на вакцинацію можна за номером 067 532 24 88 з 8.00 до 16.00  або за номерами телефонів здоровпунктів підприємства цілодобово.  

Здоровпункт «Центральний» МВ95-151
Здоровпункт «Центральний» ГД99-177
Здоровпункт КХВ93-803
Здоровпункт рудоуправління98-699
Здоровпункт доменного цеху № 295-305
Здоровпункт сортопрокатного цеху № 296-847
Здоровпункт конверторного цеху97-427
Здоровпункт шахтоуправління поверхневий98-107

Перша вакцинація членів родин буде проведена  в поліклініці МВ 18 листопада 2022 з 10.00 до 12.00. Наступна відбудеться 23 листопада 2022  також в поліклініці МВ з 10.00 до 12.00.

До поліклініки за щепленням також можуть звертатися і переселенці, які мешкають у  СП «Джерело».