Категорії
Наші люди

Як стати зіркою, не покидаючи власного двору

Увага іноземних журналістів до роботи «АрселорМіттал Кривий Ріг» під час війни привела їх і до будинку ветерана нашого підприємства, колишньої прокатниці Раїси Рудчик, яка їх дуже здивувала.

Одного звичайного дня (наскільки він може бути звичайним за умов війни) Раїса Олексіївна Рудчик разом із сусідками сиділа на лавочці біля свого будинку. Двір жінки розташований посеред стареньких двоповерхових житлових будинків у районі зупинки «15 школа». Гомоніли про сьогоднішнє життя-буття, війну, нещодавні «прильоти» в місто, ціни на продукти.

В середині минулого століття будинки на цій ділянці міста будувалися переважно для робітників нашого підприємства. Тоді кімнату площею 13 квадратних метрів в одній із квартир отримала тут і Раїса Рудчик зі своїм чоловіком, теж прокатником Миколою Васильовичем. На роботу ходити їм було дуже зручно – перейшли міст в районі зупинки Першої дільниці – і вже у цеху. З роками квартира повністю стала власністю подружжя. Чоловік Раїси, на жаль, вже помер.

Життєва історія жінки перегукується з історіями багатьох її сусідок, які теж свого часу працювали у різних цехах металургійного заводу. Можливо, саме цей факт і привів до старого району іноземних журналістів. Протягом війни вони частіше стали з’являтися у Кривому Розі, щоб знайомитися з життям прифронтового міста та, зокрема, роботою найбільшого підприємства «АрселорМіттал Кривий Ріг».

«Сидимо собі на лавочці, а вони йдуть по дворах із відеокамерою, «по-ненашому» розмовляють. З ними перекладачка. Вона і стала розпитувати, хто з нас і коли працював на підприємстві, що пам’ятає, про які цікаві факти з його історії може розповісти, – розповідає Раїса Рудчик. – Дівчата одразу на мене вказали, бо я пропрацювала на підприємстві 37 років. Вісімнадцятирічною дівчиною приїхала сюди з Петриківки Черкаської області. Дуже хотілося Кривий Ріг подивитися, особливо, як працює завод – його сталеве серце. Так і залишилася працювати у середині цього самого «серця». Була сортувальником-здавальником металу, потім пішла на блюмінг. Підприємство мені і родину подарувало, бо саме тут я познайомилася зі своїм чоловіком».

Цю історію Раїса Рудчик розказала і журналістам.

«А ти їм ще свої роботи покажи», сказала сусідка, коли журналісти вже збиралися йти. Ті спочатку не второпали, про що йдеться. Та коли зайшли додому до Раїси Олексіївни і побачили її вироби, зрозуміли, що на них чекав справжній бонус.

Справа в тому, що Раїса Рудчик захоплюється модульними оригамі – робить різноманітні фігурки із паперу. Звичайний лист формату А4 вона розрізає на невеличкі квадратики, згинає кожен по декілька разів і отримує трикутник. З них, як із конструктора, робить чудернацьких звіряток, вази, скриньки, квіти, серветки і безліч іншої краси.

«Це допомагає мені зосередитись, заспокоїтись, особливо зараз, коли йде війна і нерви у всіх не на місці, – продовжує Раїса Олексіївна. – Раніше мої вироби були просто для краси, а зараз – ще й з особливим сенсом. На моїх вазах яскравіше засяяв український орнамент, соняхи стали більшими, а поряд з гордівливими павичами на моєму столі з’явилися казкові Лисичка-сестричка та Зайчик-Побігайчик».

Зараз Раїса Рудчик працює над створенням фігурки дівчини-україночки, а ще читає… підручник із металургії. Тому що хоче скласти із оригамі металургійний агрегат. Можливо, то буде сталеплавильний ківш, або щось із прокатних агрегатів. Головне, щоб фігурка була впізнаваною і асоціювалася саме з нашим підприємством. «Про це я теж розповіла закордонним журналістам, нехай знають про нас, які ми, – говорить Раїса Рудчик. – Мої сусідки теж залюбки поділилися своїми історіями. Розмовляли довго, усім було цікаво. Правда, з якої країни були ті журналісти, ми забули запитали. Та мабуть неважливо. Головне, що в Європі люди побачать, як ми живемо, дізнаються більше про наш завод та його незвичайних працівників, навіть тих, хто вже на пенсії».

Категорії
Новини

До уваги водіїв: вмикаємо вогні та слідкуємо за швидкістю

З 1 жовтня за межами населених пунктів водії автотранспорту в будь-який час доби мають вмикати денні ходові вогні або ближнє світло фар.

Це вимога Правил дорожнього руху, яка щорічно діє з початку жовтня до першого травня. Її мета – підвищити безпеку дорожнього руху, адже в холодну пору року світловий день скорочується, а на дорогах не завжди є достатня видимість через опади чи тумани. 

Вмикати світло на трасі треба обов’язково, бо у разі порушення передбачено штраф у розмірі від 425 до 510 грн. Але усі розуміють: штрафи стримують, але життя дорожче!

Нагадаємо, що на території «АрселорМіттал Кривий Ріг» їздити зі увімкненим світлом треба постійно протягом всього року. Це запобігає ДТП на промислових територіях в умовах працюючого виробництва.

Швидкісний режим на підприємстві за часи війни не змінився і складає не швидше 50 км/г, а на окремих дільницях, де є відповідні знаки, швидкість не повинна перевищувати 30 км/г. На територіях цехів треба рухатися не швидше ніж 10 км/г.

«Також водіям треба пам’ятати, що з літа у більш ніж 20 містах України (зокрема і в Кривому Розі) відновила роботу система контролю швидкості, – говорить Сергій Лук’яненко, начальник відділу безпеки руху на транспорті управління транспортного департаменту. – Зі стратегічною метою вона була вимкнена на початку війни, але зараз знову працює, адже перевищення швидкості залишається одною з причин ДТП із травмованими та загиблими».

Фахівці з безпеки підприємства нагадують і про правила переїзду залізничних переїздів. На нашому підприємстві їх 252. Вони обладнані дорожніми знаками, світлофорами, автоматичними регулювальниками. Для того, щоб водії їх краще бачили, протягом літа та початку осені територія переїздів систематично очищувалася від чагарників та високої трави.

«Ще трохи, і погода почне погіршуватися, – продовжує Сергій Лук’яненко. – День скорочуватиметься, на видимість почнуть впливати й тумани. Тож водіям вже зараз треба перевірити технічний стан автомобілів, протитуманні фари, «перевзути» авто, коли похолоднішає. А пішоходам варто не забувати про світловідбивні елементи на одязі. Тим, хто за кермом, слід враховувати і листопад, адже вологе, слизьке  листя на дорогах може стати причиною заносу автомобіля. Тож бережіть себе і інших учасників дорожнього руху».

Категорії
Новини

Захищаючи Україну загинув працівник «АрселорМіттал Кривий Ріг» Олег Волошин

Творча людина, фахівець своєї справи, а ще – душа компанії з чудовим почуттям гумору, свого часу Олег Волошин навіть був капітаном команди КВК від доменного цеху № 1, де працював електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування 6 розряду.

Він писав вірші та складав пісні. Його слухачами переважно були друзі та колеги. Жодна подія в цеху не залишалася поза увагою Олега, він одразу перекладав все на віршовані рядки: деякі на злобу дня, деякі – з гумором. Колеги кажуть, що із будь-якої ситуації Олег міг знайти правильний вихід і завжди залишався оптимістом. Цим він заряджав інших, адже вважав, що гарні емоції потрібні і у роботі, і у звичайному житті.

«На підприємство ми з ним влаштувалися в один день в 1999 році. Він був талановитою та креативною людиною, і це дуже відчувалося у роботі. Олег був гарним спеціалістом і добре розумівся на всіх електронюансах доменної справи. Багато вчився, йому взагалі все було цікаво», – згадує Євген Віноградов, заступник начальника з електрообладнання доменного цеху № 1.

На війну Олег Волошин був призваний з початку війни – із першого березня цього року. На фронті був кулеметником-стрільцем окремої механізованої бригади. У боях із захисту України виявляв стійкість та мужність.

Життя Олега Волошина перервалося 21 вересня поблизу Соледара Донецької області.

У нього залишилася дружина та двійко синів.

Колектив підприємства, колеги по цеху, друзі та рідні завжди пам’ятатимуть Героя! 

Вічна пам’ять!

Категорії
Новини

Поки «швидка» в дорозі, рятівник з цеху допоможе

400 працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг» опановуватимуть навички першої долікарської допомоги, щоб у разі необхідності підтримувати життя та здоров’я постраждалих колег до приїзду медиків. Навчання триватиме до середини жовтня. І цих робітників-рятівників в їхніх цехах знатимуть усі.

Планується, що таких фахівців буде як мінімум по два у кожній зміні (в залежності від кількості робітників у підрозділі), а незабаром вони складатимуть 10 відсотків від усієї кількості працюючих на підприємстві. Люди в цехах знатимуть, до кого необхідно звертатися у разі потреби, адже впізнаватимуть рятівників за спеціальними нашивками на спецодягу. Також їхні фотокартки будуть розміщені на інформаційних стендах підрозділів.

«Екстрені ситуації тому так і звуться, що можуть виникнути несподівано – забої, переломи, ураження електрострумом тощо. І поки на місце події їде «швидка», треба, щоб люди не стояли безпорадно над постраждалим колегою, не знаючи, як йому допомогти. Вони мають ефективно діяли, тим самим зберігаючи йому життя, здоров’я і забезпечуючи успіх подальшого лікування. В моменти, коли кожна секунда є надважливою, першу долікарську допомогу потерпілому може надавати людина з відповідними знаннями та навичками. Така людина обов’язково має бути у кожному робочому колективі, і про неї повинен знати кожен працівник. Це міжнародна практика, яка вже добре зарекомендувала себе і тепер вона впроваджуватиметься і на нашому підприємстві», – відзначив Рустам Ісмаілов, начальник управління з охорони праці «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Перш ніж стати цеховими фахівцями-рятувальниками, робітникам, які виявили бажання взяти участь у цьому проєкті, треба самим навчитися якісно надавати першу долікарську допомогу. Тож вони «сіли за парти» у поліклініці металургійного виробництва нашого медцентру.

Кваліфіковані фельдшери вже навчають їх проводити серцево-легеневу реанімацію, допомагати при травмах з кровотечею та без неї, правильно діяти у разі епілептичного нападу, судом, при різних травмах тощо.

Як провідний інженер з охорони праці сталеплавильного та прокатного департаментів я вже неодноразово проходив подібні навчання. Але вважаю, що навички треба постійно відпрацьовувати, тому я тут зараз, – говорить учасник навчання Ігор Челєшков. – Одного разу посеред вулиці я допоміг людині, у якої стався напад епілепсії – просто перевернув чоловіка на бік, щоб він не захлинувся. Здається, нічого особливого. Але я точно знав, що мені треба робити».

«Ми маємо навчити людей якісно та швидко надавати долікарську допомогу постраждалим, – коментує Тетяна Васильченко, начальник служби здоровпунктів медицинского центру ПП «Стіл Сервіс». – Особливий акцент робимо на практиці, щоб робітники набули необхідних навичок і були психологічно готовими до будь-яких видів травм. «Вправи» відпрацьовуємо на манекені. Джгути будемо накладати один одному. До речі, джгути у нас не старого зразка, а сучасні турнікети, які зараз використовуються у тактичній медицині.

По закінченні курсу кожен учасник отримає спеціальну нашивку на спецодяг, за якою люди у цеху будуть знати: цей робітник у разі потреби може реально допомогти. Знати, до кого потрібно звернутися, це вже частина успіху. Особливо коли від цього залежить здоров’я або навіть життя». 

Категорії
Наші люди

Фронтова поезія Лєшого, або Привіт бійцям трудового фронту

Це фото вірша, написаного на аркуші паперу від звичайного зошита, «Металургу» передав наш колега, працівник підприємства із позивним Лєший, який зараз боронить Україну.  

На початку війни Лєший (за зрозумілих причин справжнє ім’я ми не публікуємо) добровольцем записався до Тероборони, тому що вважає, якщо маєш військові навички, то вони обов’язково мають стати в нагоді там, де це зараз дуже потрібно.

«Саме тому і пішов захищати рідну землю. До речі, там, де я зараз воюю, багато працівників нашого підприємства. Ми усі передаємо привіт нашім колегам. Ви стоїте на передовій трудового фронту. А ми налаштовані на те, щоб якнайскоріше вигнати окупантів – подалі від нашого міста і з України загалом», – говорить Лєший.

Вірші він пише давно. В них – емоції від побаченого, пережитого. Зараз рядки складати доводиться між бойовими діями, записує їх ручкою, на аркуші учнівського паперу. З початку війни віршів вже назбиралося багато, але зошит з ними, на жаль, згорів. Втім, Лєший каже, що не сумує над цим. «Все можна відновити, головне зараз визволити нашу країну, – каже він. – А потім буде і творчість і звичайна робота – налагоджувати та відбудовувати зруйноване. Слава Україні!»

Готували нас доцільно,
Щоб стріляли ми прицільно,
Щоб ішла про Кривбас слава
І до ворога дістала.

І щоб ворог нас боявся
І над нами не сміявся,
Щоб тікав звідсіль і всюди,
Криворіжці – сильні люди!

«Лєший»

Категорії
Новини

Не треба «дарувати» вірусну інфекцію колегам

Заболіло горло, ви кашлянули, поговорили з кимось і… заразили оточуючих в радіусі двох метрів. Чхнули, прикрившись долонею, а потім поздоровкалися та потиснули руку колезі – результат той самий. З грипом та ГРВІ краще йти на лікарняний, а не заражати інфекціями своїх колег.

Осіння погода почалася за календарем. Разом з похолоданням традиційно стартував і сезон захворюваності на грип та застуду. Хоча ці хвороби ще не встигли взяти нас у «щільні обійми», та ці випадки вже фіксуються на підприємстві.

«До наших здоровпунктів звертаються робітники з нежиттю, температурою та болем в горлі. Коли фельдшери запитують у них, коли ті захворіли, кажуть що два, три, а то й чотири дні тому. А це означає, що інфіковані люди як зазвичай ходили на роботу та активно заражали оточуючих, – говорить Наталія Гардань, головний лікар медичного центру ПП «Стіл Сервіс». – Усі вірусні хвороби, включаючи грип та Covid-19, дуже легко передаються від людини до людини повітряно-крапельним шляхом. Хворий (навіть із легкою формою) становить небезпеку для оточуючих протягом усього періоду прояву симптомів – приблизно 7 днів. Тож у разі поганого самопочуття – підвищена температура тіла, біль у горлі, кашель, нежить і біль у м’язах – хворий повинен залишатися вдома, а не йти на роботу і заражати колектив. І необхідно звернутися до свого сімейного лікаря».

Зробіть щеплення і… надягайте шапки

Лікарка підкреслює, що найкращим захистом від інфекцій є щеплення.

Наше підприємство, незважаючи на важкі часи, все ж проведе вакцинацію персоналу від грипу. До кінця жовтня ми очікуємо від наших партнерів СК «Країна» партію вакцини французького виробництва «ВАКСІГРИП», яка дуже добре зарекомендувала себе при використанні в минулі роки і рекомендована ВОЗ для профілактики грипу в 2022-2023 роках.  

Вакцинація працівників планується одразу після отриманні вакцини. Тож слідкуйте за інформацією.

Загалом зміцнити імунітет можна за допомоги простих, доступних і дієвих способів: загартовування (можна почати з контрастного душу), помірного фізичного навантаження, здорового збалансованого харчування, повноцінного сну, правильного чергування режиму праці й відпочинку, звичайного миття рук, бо на них збирається чимало інфекцій тощо.

А ще, коли стане холодніше, згадайте, як матуся в дитинстві нагадувала вам надягати шапку – це і зараз є слушною порадою. Намагайтеся не переохолоджуватися, будьте готові до раптової зміни температур і запасіться гумовими чоботами. Вони врятують вас від калюж будь-якої глибини, адже переохолодження організму починається з ніг. А якщо чоботи будуть ще й яскравими – це додасть позитиву, адже гарний настрій – це теж дуже важлива профілактика хвороб.