Ельвіра Меньшикова прийшла до цеху технологічного водопостачання гірничого департаменту стажеркою. Прийшла на рік, а вже працює два десятки років.
«Мені завжди були ближчими точні науки, тому я пішла вчитися до технічного університету, – почала Ельвіра. – Ми, жінки, любимо затишок та тепло, може тому мене інтуїтивно потягло на теплоенергетичний фах. На стажуванні в ЦТВ мене зустріли тепло. А за рік я вирішила, що залишусь тут. Після кабінетної практики я стала слюсарем-ремонтником. Багато чого вчилася на практиці, багато що підказували старші колеги».
Потім Ельвіра перевелася інженеркою. Оскільки у 2005 році підприємство стало частиною всесвітньої корпорації, почався перехід на нові стандарти, і Ельвіра брала в цьому безпосередню участь.
«Тривала цікава робота, цех змінювався, і ми разом з ним, – згадує Ельвіра. – Устаткування модернізувалося, ми працювали над проєктами змін. Поступово змінювалося ставлення до охорони праці, покращувалися умови праці. Впроваджувалась автоматизація. Зараз багато параметрів ми бачимо на моніторах. А це значить, що можна швидко відреагувати на відхилення від норми. А потім я стала механіком з планово-попереджувальних ремонтів.
Зараз Ельвіра Меньшикова – механік з кранового господарства, змащення та малої механізації. Вона не уявляє своє життя без рідного цеху, без колег.
«Наш цех – кровоносна система департаменту. Називаємося цехом технологічного водопостачання, але забезпечуємо споживачів і питною водою, і стисненим повітрям, теплоносієм тощо. Сотні кілометрів трубопроводів, тисячі одиниць запірної арматури – все це має працювати без аварій, бо виробництво концентрату стане. Нас стало менше, ми стали згуртованішими, – каже Ельвіра. – Працюємо злагоджено, як єдиний механізм, кожен на своєму місці, але на загальний результат. Я оптимістка, тому впевнена, що все зміниться на краще».
Коли 15 жовтня користувачі службових комп`ютерів «АрселорМіттал Кривий Ріг» запустили свої ПК, то кожен з них несподівано потрапив до віртуального підводного світу…
Так почався триденний інтенсив протидії фішингу, організований корпоративними комунікаціями та департаментом з інформаційних технологій підприємства. На шпалерах робочих столів ПК була зображена яскрава рибина, яка, дивлячись на гачок з не менш яскравою, дуже апетитною наживкою, задумалася, брати її чи ні?
Коли людство почало користуватися комп`ютерними мережами, перед нами відчинився простір безмежних можливостей, але й безпрецедентних ризиків одночасно. Як зазначив директор департаменту з корпоративних комунікацій Володимир Гайдаш на заході з нагородження переможців вікторини на тему протидії фішингу, боротьба між кіберзловмисниками-шахраями та чесними людьми триває невпинно, злодії шукають шпарини, щоб проникнути у мережі, у тому числі нашої корпорації, тож нам треба бути уважними, а ще постійно вчитися кібербезпеці.
Два навчальних вебінари пройшли й у межах цього інтенсиву. Їх сумлінно підготував і блискуче провів провідний інженер ДІТ Данило Кушнірук. Серед учасників був і генеральний директор нашого підприємства Мауро Лонгобардо. А ще була публікація на нашому сайті: https://metalurg.online/ , з якої читачі могли дізнатися, якої величезної шкоди завдали злощасний вірус «Петя», а також масштабні атаки останніх років на «Київстар», «Дію» та «Укрзалізницю». Також читачі ознайомилися з простими але дуже важливими правилами, які допоможуть закрити шлях зловмисникам до наших комп`ютерів. Кожен може нагадати собі ці правила, перейшовши за посиланням: Не станьте рибкою на гачку | Газета Металург онлайн .
А переможці онлайн вікторини, які найшвидше правильно відповіли на всі запитання про те, як встояти перед фішингом, отримали сертифікати та призи. Дехто з них зізнався, що колись потрапляв на гачки, «закинуті» на електронку та в соцмережах. Якщо відверто, то й автор статті кілька років тому проголосував за уявну юну танцівницю, яка прагнула перемогти у танцювальному конкурсі. На щастя, обійшлося без матеріальних втрат. Останнього дня інтенсиву організатори влаштували користувачам ПК підприємства підступний іспит. Кожному було розіслано листа з характерними ознаками фішингу.
Майже ніхто цей лист не повівся, але дехто й відкрив. Здебільшого, це співробітники, які відповідно до специфіки роботи щоденно мають справу з сотнями, тисячами листів. Тож необхідно стати уважнішими. Підсумовуючи інтенсив, директор ДІТ Андрій Белінський підкреслив, що фішингова небезпека невпинно зростає, але зростає й обізнаність наших працівників, про що свідчать дані тестувань. Він подякував корпоративним комунікаціям за організацію плідного та креативного інтенсиву та ще раз закликав усіх бути максимально уважними й виконувати всі правила та рекомендації щодо протидії кібершахраям.
Осінь – чудова пора для посадки зелених насаджень, і в «АрселорМіттал Кривий Ріг» скористалися цим природним вікном можливостей. Можливостей зробити наше місто ще зеленішим, а, отже, затишнішим для містян та гостей Кривого Рогу.
За словами фахівчині департаменту з охорони навколишнього середовища Юлії Степанової, озеленення території підприємства та прилеглих територій здійснюється відповідно до задекларованих заходів з виконання Міської екологічної програми на 2016–2025 роки та виконання рекомендацій проєкту озеленення санітарно-захисної зони (СЗЗ) гірничого департаменту з урахуванням висновків оцінки впливу на довкілля (ОВД).
«Озеленення підприємства й міста триває, – розповідає Юлія Степанова. – На сьогодні вже висаджено 165 кущів, серед яких кущі барбарису та двох видів ялівцю, а також 180 дерев (два види кленів, катальпа, слива Пісарді). Роботи виконано на території СЗЗ в районі третьої дільниці, вздовж Червонівського мосту, перед управлінням підприємства, на території рудоуправління (автовідвал Степовий–2 та АПК ДФ-3) і шахтоуправління (дільниця вентиляційна №4 та АПК) гірничого департаменту. Разом з працівниками нашого департаменту до акції охоче долучилися працівники центрального департаменту з утримання та ремонту, ШУ та РУ ГД. І, як завжди, не обійшлося без допомоги автотранспортного управління у транспортуванні посадкового матеріалу та забезпеченні поливу. Акція з озеленення продовжується до кінця жовтня. Щиро дякуємо усім за підтримку. Давайте разом зробимо наше місто кращим!»
коли працівники ремонтного виробництва змонтували і увімкнули нову систему освітлення поблизу адміністративного-побутового комплексу центрального департаменту з утримання та ремонту та Ливарно-механічного заводу.
Пішохідні доріжки, що проходять повз вищезазначений АПК доволі велелюдні, особливо перед зміною і по її завершенні. Наближається пора, коли сонечко ненадовго виходить з-за горизонту, тож люди йтимуть на роботу у пітьмі і з роботи також. І саме в цей час надзвичайно актуальним стає яскраве та стабільне зовнішнє освітлення, особливо зважаючи на те, що найпоширенішим ризиком на підприємстві є ризик травмуватися внаслідок падіння з висоти власного зросту, як пояснив провідний інженер з охорони праці Дмитро Партика.
«Ми вирішили встановити саме таке освітлення – яскраве, надійне, економне, а ще розумне, – розповідає майстер ремонтного виробництва департаменту з утримання та ремонту Олександр Мільченко. – Воно розділене на три лінії – вздовж алеї, яка веде до заводоуправління, у районі автостоянки і гаражів, та освітлювачі на самій будівлі АПК. Кожною лінією керує мінікомп’ютер – астрономічне реле. У ньому вводяться дата, час сходу та заходу сонця, географічні координати – широта й довгота, літній чи зимовий час, і освітлювачі вмикаються і вимикаються в оптимальний час, щоб і людям світло і електроенергію даремно не витрачати».
Електромонтери РВ ЦДУР Антон Комаров, Віталій Ковальков та Ігор Лисак замінили кабелі, повітряні лінії електропередачі та світильники. За словами старшого майстра РВ Віктора Маркевича, нове устаткування є набагато надійнішим, безпечнішим, економнішим.
«Старе обладнання відпрацювало близько 30 років. Струм передавався незаізольованими алюмінієвими дротами. І от потрапить мокра гілка – замикає. А коли кілька років тому був буревій, проводи взагалі порвало, вони впали, і то було смертельно небезпечно. Нові дроти покриті ізоляційним матеріалом, така конструкція міцна, здатна витримати суттєві навантаження, не вимагає додаткових натяжок. А ще ми переходимо на ЛЕД-світильники, яскравіші та значно економніші. А їхній ресурс у двадцять разів більший, ніж у ламп розжарювання, тож і мінятимемо їх набагато рідше, а заміна освітлювачів пов’язана з роботою на висоті та з устаткуванням під напругою. Тож кількість цих небезпечних дій теоретично зменшиться у 20 разів», – підсумував Віктор Маркевич.
15 жовтня відзначає своє 60-річчя конвертерний цех ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Саме в цьому цеху виплавляють криворізьку сталь, яка є символом нашого міста, основою його добробуту.
Більш ніж четверть століття працює в конвертерному заступник начальника з технології Микола Стародубов. Він прийшов сюди підручним сталевара, був свідком розвитку, модернізації, пережив разом із цехом, з підприємством нелегкі роки спадів виробництва та відновлення його обсягів. Йому є що розповісти про виробництво сталі та мужніх працьовитих людей, на плечах яких воно тримається.
«Цех мене вразив, – згадує Микола Стародубов. – До вогню мені було не звикати, бо проходив практику у мартені на «Запоріжсталі», а от насиченість устаткуванням, інтенсивність його роботи, ритм, рух, динаміка! Це вам не мартен. Устаткування було сучаснішим, продуктивнішим. Мені це все було до вподоби. Спочатку здебільшого працював мітлою та лопатою, так було з усіма новачками. Далі почали залучати до технологічних процесів, а вже за рік я став майстром. Цех розвивався, модернізувався, і ми разом з ним».
Серед найважливіших модернізаційних етапів Микола Стародубов особливо відзначив впровадження нової для цеху технології – безперервного розливання сталі. Це дозволило значно розширити сортамент цеху та підвищити рівень якості сталі.
«Ми варимо сталь як для розливання у виливниці (форми для розливання сталі – авт.), так і для безперервного розливання у нашому відділенні безперервного розливання сталі (ВБРС), – продовжив Микола Стародубов. – Сталь плавиться у конвертерах. Одна плавка – близько 145 тонн. У виливниці ми розливаємо вже готову сталь, а для ВБРС готуємо напівфабрикат. А вже потім її доводимо на установці позапічної обробки сталі (піч-ківш). Коли з’явилася можливість такої обробки, цех став виготовляти багато марок з підвищеними вимогами до точності хімічного складу від якого залежать властивості. Якісне розширення сортаменту зробило нашу продукцію привабливішою для споживачів».
Першу машину безперервного лиття заготовок запустили у 2011 році, ще дві у 2019-20 роках. До повномасштабного вторгнення вже більш як 60 відсотків сталі розливалося у ВБРС конвертерного цеху. Зараз цей показник ще вищий.
«Ще одна масштабна модернізація, яка мені запам’яталася – це нова система газоочисток другого блоку конвертерів, – продовжив заступник з технології. – Щодо виробництва ми ніяких особливих переваг не отримали. Навпаки, нове устаткування, можна сказати, ніжне. Воно вимагає ретельнішого обслуговування. Але ця реконструкція дала можливість зменшити кількість шкідливих викидів у повітря. Постійно зростає рівень автоматизації. Параметри роботи основних агрегатів ми можемо бачити на моніторах, багато з яких – в онлайн-режимі. Це дозволяє швидко реагувати на зміни і вживати оперативних заходів».
За словами Миколи Стародубова, з початком повномасштабної війни у конвертерників, як і в інших підрозділах, виникли проблеми з запчастинами, матеріалами. Але логістику вдалося налагодити. А от головна проблема зараз – безперебійне енергопостачання. Зараз конвертерний цех працює двома конвертерами з шести. Це менше половини виробництва до повномасштабки. Разом з проблемами електропостачання з’явився дефіцит кадрів.
«Багато наших хлопців зараз захищає Україну. Сталевари Олександр Чаплинський, Славік Цигиця, розливальник сталі Валерій Микитенко, заступник начальника цеху з виробництва Євген Величко та інші повернулися з війни і стали до роботи, – каже Микола. – Але досвідчених не вистачає. Приходить молодь. Вона старається, вчиться, але за місяць і навіть за рік класного фахівця не вийде. Тож наполегливо працюємо над підготовкою кадрів на виробництві, чекаємо людей, які хочуть розвиватися, вдосконалюватися, отримати цікаві й потрібні професії».
Багато ветеранів цеху підготували собі надійну зміну – долучили до цехової родини своїх дітей. Наприклад, відділенням конвертерів керує син ветерана, старшого майстра Григорія Сінченка, Володимир Сінченко. А син колишнього керівника цього відділення, легендарного Сергія Півня, Олексій працює сталеваром. Батько сталевара Віталія Луценка також працював у цеху. Один із синів ветерана-сталевара Віктора Тарана, Віталій, зараз воює, а його брат Сергій працює машиністом дистрибутора. Батько розливальника сталі Артема Патенка також вплинув на вибір сина стати конвертерником.
«Тато, Віктор Абрамович, брав мене із собою на роботи ще малим, – згадує Артем. – Тоді з цим було простіше. Я був у захваті – все рухається, блищить, іскрить, вилітають феєрверки! Що може бути кращим для хлопчика? І от я працюю у конвертерному вже 20 років. І розливати сталь мені дуже подобається».
Сталевар Олексій Півень також побачив конвертерне виробництво у ранньому віці. Він пригадує, що ніби потрапив у казковий світ.
«Років десять мені тоді було, – пригадує Олексій Півень. – У цеху дуже сподобалося. Взагалі-то я пишався і пишаюся своїм батьком, і хотів бути таким як він. І от я працюю у відділенні, яким він керував. Прийшов сюди підручним сталевара, а за три роки став сталеваром».
Машиніст дистрибутора – людина, яка веде технологічний процес виплавляння сталі. Один з них – Віталій Кириленко. Він прийшов до цеху міксеровим, а вже 12 років працює машиністом дистрибютора.
«Мені подобається моя робота. Найперше – вона ненудна. Плавки різні, тож постійно треба думати, що тримає мозок у тонусі. А ще мені пощастило працювати з чудовими людьми, професіоналами. Вони не лише по роботі підкажуть, а й у житті допоможуть. Не хочу нікого називати, щоб інших не образити. З усіма приємно робити загальну справу – плавити сталь».
Попри всі складнощі, працівники цеху продовжують свою важку та таку необхідну роботу, і навіть ставлять виробничі рекорди. Наприклад, нещодавно на машині безперервного лиття заготовок була розлита серія з 70-ти плавок, і це дуже важливо, адже збільшення серійності підвищує продуктивність і знижує собівартість продукції.
Вітаємо чудовий колектив конвертерного цеху зі святом! Бажаємо здоров’я, миру, щоб з перемогою повернулися з війни всі працівники цеху, а виробництво запрацювало на повну потужність!
Ті, хто бував на риболовлі, ніколи не забудуть рожеві світанки, мальовничі береги, та шалений адреналін від кльову та улову, магічні язики вогнища та смачну юшку. Але щоб зловити рибку, її спочатку треба обдурити наживкою. А якщо риба – це ви самі? Слово phishing звучить практично так, як fishing, тобто «риболовля» (з англ.). Рибалки тут – кіберзлочинці, які через ваш комп’ютер прагнуть досягти злочинної мети, хитрістю змусивши відкрити шкідливі файли чи посилання. Як не дати себе обдурити і залишити зловмисників ні з чим? Нумо розбиратися.
У багатьох випадках злочинці можуть потрапити у мережу цілого підприємства, корпорації, обдуривши всього одного співробітника, який необережно відкриє підступного листа у своїй корпоративній поштовій скриньці, або файл у такому листі. А далі кіберотрута розноситься мережею, неначе системою кровообігу людини, руйнуючи безцінні дані, паралізуючи всю систему. Таких випадків трапляється чимало, і збитки від фішингу вимірюються сумами з багатьма нулями. А зараз до зловмисників, які займаються вимаганням грошей, додалися ще й російські хакери, які також беруть участь в агресії.
Всі ми пам’ятаємо вірус «Петю», який у 2017 році «поклав» комп’ютерні системи у всьому світі. Щодо свіжіших прикладів – кібератака на «Київстар» у 2023 році, коли без мобільного зв’язку та інтернету залишилося 24 млн абонентів. Відбувся збій у роботі сайту та додатку, було знищено 40 відсотків віртуальної інфраструктури компанії. Це була наймасштабніша в світі кібератака на телекомунікаційні мережі. У грудні 2024 року хакери атакували «Дію». Тимчасово недоступними стало багато сервісів «Дії», а також послуги, пов’язані з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Заблоковані реєстри завдали шкоди бізнес-процесам, спричинивши економічні втрати. А у березні цього року злочинці атакували систему «Укрзалізниці». Атака викликала порушення роботи онлайн-систем, втрату доступу до квитків та проблеми з поверненням коштів. Це призвело до тимчасової неможливості придбати квитки через сайт і додаток та затримок у роботі сервісів.
Для того щоб не впустити руйнацію у свою мережу, кожен користувач має стати надзвичайно уважним та дотримуватися нескладних правил:
1. Не відкривати підозрілі листи, звертаючи особливу увагу на листи, помічені червоним банером (зі сторонньої пошти), або сірим (не отримували листи від цього відправника).
2. Звертати увагу на адресу відправника, чи не викликає вона підозру?
3. Не завантажуйте файли з додатку підозрілих листів.
4. Не натискайте на посилання в тексті підозрілого листа.
5. Не надсилайте та не вводьте в форму реєстрації конфіденційні дані (логін, пароль, особисту інформацію тощо).
6. Якщо в додатку до листа є архів, а в тексті листа пароль від нього, то не завантажуйте архів, він містить вірус.
7. Якщо багато помилок в тексті, з високою ймовірністю – це фішинговий лист.
8. Якщо лист неочікуваний та вимагає від вас швидких і підозрілих дій (зв’яжіться з відправником за допомогою іншого перевіреного каналу, наприклад, зателефонуйте).
9. Повідомте про фішинглист, натиснувши на кнопку Report as Phishing в Outlook.
