Дверевий – одна з основних професій коксохімічного виробництва. Вони залучені до процесу видачі коксу: слідкують за зняттям та встановленням дверей камер коксування, прибирають в піч просипи коксу, очищують двері, дверну раму та поріг камер, обслуговують механізми чищення дверей та рам, усувають газування та виконують ще багато операцій, без яких неможлива нормальна робота камер коксування та видача коксу.
Значну частину робочого часу двереві перебувають у, м’яко кажучи, спекотних умовах, адже температура у камері коксування сягає 1150 градусів за Цельсієм, а дверевому часто доводиться працювати при відкритих дверях.
«Звичайна роба у таких умовах зайнялась би прямо на мені. Тому ми користуємося спецодягом зі спеціальною пропиткою, яка захищає від займання, від високих температур. Займання не було, але було дуже гаряче, і знаходитися у робочій зоні ми могли лише невеличкий проміжок часу. І от нещодавно у нас з’явилися ось ці плащі. Цей спецодяг, який ми використовуємо поверх спецкостюму, дійсно дає додатковий захист. Не скажу, що працювати стало як на курорті, але припікає менше – це факт», – усміхнувся дверевий з восьмирічним стажем Дмитро Кочегаров.
У плащі Дмитро схожий на героя фантастичного фільму про освоєння космосу чи чергового голлівудського блокбастера про ліквідацію наслідків стихійного лиха. Плащ довгий, він обгортає фігуру Дмитра мало не до щиколоток. Комір щільно закриває шию, а сріблясте покриття приємно переливається на вранішньому сонці.
«Саме це алюмінізоване покриття забезпечує ефект дзеркала, – пояснює інженерка департменту з охорони праці та промислової безпеки Юлія Власова. – Воно витримує теплове випромінювання потужністю 80 кіловат на квадратний метр. Основа ж плаща – термостійке волокно панокс, стійке до дії полум’я, а також міцне волокно кевлар, яке забезпечує зносостійкість виробу. Якість спецодягу відповідає ДСТУ. Всього цех отримав 9 таких плащів. Подібний одяг добре зарекомендував себе на металургійному виробництві, і добре захищає в умовах КХВ».
Змінний майстер коксових батарей № 5, 6 коксового цеху № 1 Денис Чумаков відповідає за організацію роботи персоналу коксових батарей, в тому числі, і дверевих. А головне – за їх безпеку.
«Робота дверевого – це робота в особливо небезпечних умовах. Ризиків вистачає. Серед них – загрози з боку обертових механізмів, рухомих частин устаткування, ризик падіння з висоти тощо. І серед найнебезпечнішого фактора, який може призвести до опіків – високі температури. Тож нові плащі людям дуже допомагають. Але яким би надійним не був захист, головне, щоб люди його застосовували завжди, коли це потрібно. Намагаємося сформувати у працівників таку культуру, щоб вони працювали безпечно не тому, що інакше їх покарають, а тому, що попри всі негаразди життя чудове, і треба його берегти. Воно безцінне не лише для працівника, а й для тих людей, які його чекають вдома після зміни», – підсумував Денис Чумаков.
В «АрселорМіттал Кривий Ріг» завершилася друга хвиля унікального проєкту дуальної освіти «Нова фабрика 2.0». Дипломи про закінчення навчання урочисто отримали 80 студентів-випускників, 70% з яких працевлаштувалися на наше підприємство.
730 днів, понад 17 500 годин і близько 1-го мільйона хвилин цікаво, корисно успішно провели разом з підприємством учасники другої хвилі проєкту «Нова фабрика». Протягом двох років хлопці та дівчата наполегливо опановували нові знання, випробовували свої сили на численних лекціях, знайомилися з підприємством під час екскурсій та під керівництвом досвідчених наставників набували практичних навичок у цехах.
«У нашому унікальному проєкті взяли участь найобдарованіші, найактивніші, найемоційніші учасники. Ми пишаємося вами, – перед врученням дипломів привітала випускників та гостей заходу Катерина Залозних, директорка з персоналу «АрселорМіттал Кривий Ріг». – У кожного з учасників своя історія у «Новій фабриці», але за два роки навчання усі дівчата та хлопці пройшли тут неймовірно цікавий шлях. Він був насичений різноманітними подіями, знаннями, досвідом, незабутніми зустрічами та івентами. А також у всіх з’явилися нові друзі. Велика подяка усім, хто підтримував цей проєкт: батькам, викладачам навчальних закладів, спеціалістам у цехах та кураторам, які були на зв’язку з учасниками проєкту буквально 24 на 7. Разом ми виховали молодих фахівців, які будуть і надалі працювати, розвиватися, вдосконалюватися та відновлювати нашу країну після війни».
До привітань та церемонії вручення дипломів долучилися начальник виробничого відділу КХВ Сергій Тесленко та начальник служби з технічного обслуговування, прийому та вивантаження сировини Агломераційної фабрики Борис Боровик Протягом двох років вони активно брали участь у проведенні екскурсій, прийманні іспитів та були наставниками для випускників.
Проєкт «Нова фабрика» розпочався у 2021 році. Він дав старт новій молодіжній хвилі на нашому підприємстві, об’єднав людей, які хочуть стати професіоналами у гірничо-металургійній галузі та прагнуть досягати успіхів.
«Підприємство мені завжди подобалося, адже тут, у конвертерному цеху, працює мій тато. Тож, коли під час мого навчання у ДУЕТі виникла нагода стати учасницею цього молодіжного проєкту, я навіть і не вагалася. З того часу моє життя кардинально змінилося на краще – я опинилася у центрі цікавих подій, із задоволенням брала участь в екскурсіях, опановувала нових знань та навичок, – розповідає випускниця другої хвилі «Нової фабрики» Марина Михайленко. – Татові та мені було надзвичайно приємно, коли під час екскурсії я приїхала до нього в цех. Тепер я теж стала працівницею підприємства – на КХВ працюю інженером першої категорії спеціалізованого ремонтного цеху. Хочу продовжити навчання – вступити на магістра, але обов’язково продовжувати працювати на коксохімі».
Спочатку у проєкті брали участь студенти університетів. Вони навчались за окремою освітньою програмою, мали доступ до великої кількості виробничих екскурсій, поглиблено вивчали іноземні мови та мали змогу додатково розвивати soft skills.
Друга хвиля проєкту «Нова фабрика» розширила свої можливості – до проєкту доєдналися студенти коледжів та закладів професійно-технічної освіти. Це та молодь, яка навчається на електромонтерів, слюсарів-ремонтників, зварників та представників інших робітничих професій, без яких неможливо уявити жодне виробництво.
Випускний – це завжди хвилювання, багато приємних турбот та чимало вражень.
Випускником другої хвилі проєкту став студент «Криворізького професійного ліцею» за спеціальністю «електрогазозварник» Богдан Саєнко. На свято
він прийшов зі своєю сестрою Катериною Саєнко, яка підтримувала брата у навчанні.
Про «Нову фабрику» Богдан дізнався у своєму навчальному закладі і вирішив спробувати свої сили у проєкті. Прийняти це рішення хлопцю допомогло й те, що він багато разів чув про «АрселорМіттал Кривий Ріг» від свого батька, який теж працює на підприємстві.
«У проєкті я не тільки почув багато корисної для мене інформації, а й на власні очі побачив, як в цілому працює підприємство, під час екскурсій побував на кожному етапі виробництва. Навчатися було важко, але водночас дуже цікаво. Я ще раз впевнився, що правильно обрав свій професійний шлях», – сказав Богдан Саєнко.
Випускник другої хвилі проєкту Богдан Федорчук закінчив Політехнічний коледж, він вчився на помічника машиніста тепловоза та електровоза. Хлопець каже, що до проєкту потрапив з цікавості. Також була мотивація отримати реальний практичний досвід.
«Виробництво захопило мене майже з перших днів мого знайомства з ним. Це дуже красиво, престижно, цікаво, перспективно, водночас складно, адже без відповідного навчання до роботи не станеш. Ми вивчили увесь цикл виробництва, та найбільше мене зацікавила охорона праці. Вона актуальна для усіх професій та виробництв, бо життя та здоров’я людей – це понад усе! Я хотів би працювати у відділі, який відповідає за пожежну безпеку. Сподіваюся, що так воно і буде. А поки планую вчитися далі, вступити до магістратури в КНУ», – сказав Богдан Федорчук.
А от Ярослав Кемський закінчив Криворізький центр професійної освіти металургії та машинобудування за спеціальністю електрогазозварник. До «Нової фабрики» він доєднався, щоб мати більше можливостей для розвитку у своїй професії. Він вважає, що вдосконалення майстерності, опанування сучасної техніки для газозварювання – це теж свого роду кар’єрний зріст. І проєкт дав йому таку можливість, адже хлопець мав змогу побачити та долучитися до цих процесів на підприємстві. Також Ярослав мав змогу «відгострити» тут і свою англійську, щоб у перспективі краще розуміти, як працюють його колеги за кордоном, та повчитися і у них.
З оплесками та сльозами на очах учасники проєкту та їхні рідні вітали кураторку освітнього проєкту «Нова фабрика» Дар’ю Черненко. Вона згадала багато приємних моментів з дворічного життя «фабрикантів», навчання, стажування молоді на нашому підприємстві, подякувала усім за активну позицію, оптимізм, жагу до життя та постійних змін. «Приємно те, що більшість з вас тепер я можу назвати колегами, адже 70 відсотків учасників проєкту залишаються працювати в «АрселорМіттал Кривий Ріг». Але наш молодіжний проєкт на цьому не ставить крапку, адже попереду – третя та четверта хвилі «Нової фабрики». І кожна нова хвиля – це нові знайомства, нові історії успіху. Тож далі буде!», – сказала Дар’я.
«Нова Фабрика» – це більше, ніж освітній проект. Це наша інвестиція в майбутнє, яка вже дає реальні результати. Ми продовжуємо «Нову Фабрику», тому що вона залучає молоді таланти до нашої компанії, і ця молодь стає нашим наступним поколінням професіоналів.
8 серпня у світі відзначають Міжнародний день альпінізму. Саме 8 серпня у 1786 році швейцарські підкорювачі гір досягли легендарної альпійської вершини Монблан (4810 м заввишки). Тому саме цього дня альпіністи та скелелази мають своє свято. Напередодні до нас звернувся інженер з ремонту устаткування електрокущового цеху Денис Куцевол і попросив привітати скелелазів нашого підприємства, міста, України та всього світу.
«Перш за все хочу привітати працівника «АрселорМіттал Кривий Ріг» Володю Тимченка. За майстерність та особливе, філософське ставлення до свого улюбленого заняття, яке вже давно стало невід’ємною часткою його життя, ми називаємо Володю Сенсеєм. І для мене він дійсно став сенсеєм, вчителем, тренером, – каже Денис Куцевол. – Він працює на нашому підприємстві у департаменті сталого розвитку. Ми познайомилися на Великій Орлинці, це скеля на березі річки Інгулець у Центрально-Міському районі. Тоді ми з друзями вирішили полазити і якщо відверто, то не дуже володіли технікою і не у повному обсязі усвідомлювали небезпеки. Володя запросив мене на скеледром на стадіон «Металург» і став моїм тренером. З того моменту почалось моє усвідомлене захоплення скелелазінням».
Саме тоді Денис приєднався до громадської організації «Скелелази Кривого Рогу», одним із засновників та керівників якої є Володимир Тимченко. Почалися тренування на стендах для скелелазіння та виїзди на реальні маршрути. Один з них прокладений безпосередньо по кам’яних опорах що залишилися від потужного Червоного мосту в балці Північна, що у Тернівському районі. Також дуже популярними серед криворізьких скелелазів є скелі Велика та Мала Орлинки.
«Скелелазіння – це не просто фізична активність. Це своя особлива філософія, – продовжив Денис. – Багато хто пробує себе у цьому спорті, але залишаються лише ті, кого зачепило. І я вважаю, що справа тут не стільки у страху перед висотою, а швидше у покликанні душі: воно або є, або ні. Висота лякає, але й притягує магнітом. І коли ти домовляєшся зі страхом, або борешся з ним і не відступаєш, то перемагаєш. Це і є сміливість. Скелелазіння проявляється в особливому ставленні до природи, у самопізнанні, у духовному задоволенні від подолання вершин. У нашій скелелазній родині панує добро, підтримка одне одного, усмішки і обійми. У нашій команді шестеро працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг». Крім мене й Володі, це Сергій Білашенко, Олексій Головко, а нещодавно до нас приєдналися Марина Фадєєва та Віталій з юридичної служби».
Фахівець департаменту з охорони праці та промислової безпеки Олексій Головко займається скелелазінням з 2020 року. Він каже, що з дитинства мріяв про скелі, але у дитинстві випадало лише полазити по деревах.
«Якось відчув, що чогось у житті не вистачає, і вирішив, що настав час реалізувати дитячу мрію, – розповідає Олексій Головко. – Зайшов у інтернет, знайшов контакти, зателефонував. Чудово пам’ятаю свій перший маршрут на Червоному мості. Ледве доліз до сьомої позначки. Руки тремтять, ноги від них не відстають. Ну, думаю, мабуть, на цьому мої заняття і завершаться. Але відпочив, охолов, і захотілося ще. На Великій Орлинці було вже легше. А далі зрозумів, що це моє! Скелелазіння для мене – це другий дім. Добрі люди, підтримка і повна довіра. А як інакше, якщо від людини, яка страхує, залежить твоє життя.
А ще я ніби наново відкрив для себе Кривий Ріг. Навіть не здогадувався, що у нас є такі шикарні скелі. А яка ж чудова Україна! Які красиві скелі на Житомирщині, у Букському Каньйоні, що на Черкащині, на Хортиці! А ще разом зі скелелазами я побував у першому поході в Карпатах. Думаю, у мене з’явилося ще одне круте хобі. Друзі, вітаю всіх з нашим святом, радий, що я з вами разом, здоров’я всім! Багато з наших стали на захист України. Дорогі наші захисники, бажаю вам якнайшвидше з перемогою повернутися в рідне місто!».
Інженер департаменту інформаційних технологій Сергій Білашенко зізнався, що потрапив у команду скелелазів випадково. Донька Катерина збиралася на Червоний міст спробувати себе на маршруті. В останній момент хтось з учасників групи не зміг поїхати, звільнилося місце. Катя запропонувала татові, і той не відмовився.
«Скелелазіння не те щоб мені зайшло. Воно просто залетіло! – усміхається Сергій. – Після того я не уявляю себе без скель, без команди. Зараз лазимо всією родиною: я, Катя та дружина Світлана. Та ми всі тут рідні! Коли почалося повномасштабне вторгнення, ми близько року на скелях практично не були, але спілкувалися між собою. Багато наших пішло на війну, тож разом шукали, збирали, підвозили їм необхідне. А потім почали потроху виїжджати на маршрути. Скелелазіння – це архісупер-пупер! Це корисне навантаження на всі групи м’язів, активний відпочинок на свіжому повітрі, а значить – здоров’я. Це чудові люди поруч, спілкування з однодумцями та духовний розвиток».
Денис Куцевол розповів, що крім криворізьких, він відкрив для себе багато інших скель. Серед них – масив Дениші на Житомирщині і скелі згаданого вже Буцького каньйону, скелі у Кам’янець-Подільському, Корабельна Балка на Миколаївщині, Хортицькі скелі, скелі у Південноукраїнську.
«У скелелазів є фантазія та почуття гумору, тож скельні маршрути часто мають дивні або веселі назви. Наприклад, Колоноскопія, Права Балда, Реінкарнація, Сулугунізатор або навіть Кучерява Хрєнь. Є у нас свої традиції. Наприклад, новачок, який подолав свій перший маршрут, цілує страхувальний карабін та дякує власним рукам, магнезії, яка робить їх більш чіпкими та святому карабіну. А перед підйомами ми просимо духа скель, щоб все пройшло добре, а по завершенню дякуємо за можливість. У скелелазів всі вважаються молодими, бо маршрути долають 60, 70, 80-річні. Так легендарний криворізький альпініст та скелелаз Євген Щербаков долав скелі фактично до останніх днів життя, до 82 років. Світла йому пам’ять! Вічна пам’ять шахтареві та скелелазу Євгену Алещенку, що загинув, захищаючи Україну. Вітаю зі святом всіх скелелазів, всіх альпіністів і особисто свого друга Жеку Смольянінова. А у нашого Сенсея Володі 8 серпня ще й день народження. Миру, сили і щастя тобі, друже!»
Друзі, нагадуємо, що ми продовжуємо рубрику «Мрій та мандруй з «Металургом»!» І якщо ви хочете поділитися розповідями та фото з подорожей, туристичними лайфгаками, телефонуйте нам: 098-488-98-21 чи 92-736 (внутрішній тел. підприємства) або пишіть – на офіційні сторінки підприємства у фейсбуці та інстаграмі за посиланням: https://facebook.com/ArcelorMittalUA та https://instagram.com/ArcelorMittal_Ua .
Ми разом створимо тревелфотосторіз, які варті кращих світових журналів і сайтів. Це може бути гірський похід, поїздка Україною чи за кордон, відпочинок на морі або у селі, оздоровлення на курорті чи екскурсія Кривим Рогом, мандрували ви вчора чи багато років тому. Пам’ятаймо, що з часом цінність вражень не зменшується, а навпаки. Тож подорожуймо разом!
10 серпня о 09:00 пропонуємо вам екскурсію «Карачуни: легенди та історія». Під час прогулянки ви: почуєте легенди про походження назви Карачуни, дізнаєтесь де знаходилось селище Карачунівка, з’ясуєте, коли з’явилися сучасні мікрорайони, пройдетеся вуличками та дізнаєтеся походження їхніх назв. А також відвідаєте затоплений гранітний кар’єр, де можна скупатися та освіжитися. Місце збору: ПК Карачуни. Реєстрація: 0961197549. 0982556455.
Криворізьке бюро подорожей та екскурсій
9 та 10серпня запрошуємо на екскурсію на берег Тилігульського лиману з дегустацією устриць та вина. На вас чекає унікальний комплекс відпочинку – Ойстервіль, що знаходиться в затишній бухті Тилігульського лиману, серед мальовничих пейзажів первісної природи. Там ви почуєте пізнавальну розповідь про життя устриць та особливості вирощування молюсків на фермі, а також дегустація устриць та вина та відпочинок на березі лиману. Реєстрація: 0981067279, 0993685133.
9 та 10 серпня пропонуємо вам екскурсію до парку-готелю «Скіфію». База розташована в екологічно чистому та мальовничому місці, на березі річки Чорний Ташлик. Виїзд з Кривого Рогу о 06:00. Збір по місту. На вас чекають чудова територія, чиста водичка, прекрасні локації для фото, три басейни. Реєстрація: 0981067279, 0993685133.
Екскурсійний клуб «Криворізький меридіан»
9 серпня о 08.00запрошуємо на романтичну пішохідну (з використанням приміського автобуса) екскурсію «Райський закуток мегаполіса». На маршруті помилуємося «далекоглядними» краєвидами, відчуємо «плин тихого життя» серед забутих символів «соцреалістичної архітектури». Відпочинемо біля прекрасних озер з піщаними пляжами й чистою водою. Місце збору: біля зупинки «Центральний ринок» (перед входом в автостанцію). Запис за тел.: 067 83 746 83.
Понад 20 років Андрій Дзецина пропрацював електрозварником ручного зварювання в цеху ремонту металургійного устаткування № 2 «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Загибель кожного захисника для нас усіх трагедія, але втрачати таких фахівців, яким був Андрій це – ще й відчутна втрата для виробництва. Андрій був досвідченим електрозварником, мав власне професійне клеймо, що свідчить про його високу кваліфікацію. А клеймо для зварника, що особистий підпис, який підтверджує якісне виконання зварювальних робіт, за ним можна визначити того, хто виконав цю роботу. І це велика відповідальність.
«Андрій Дзецина був врівноваженим, спокійним, тим, хто здатен підтримати у складну хвилину та підняти настрій колегам, – згадує старший майстер ЦРМУ-2 Олександр Самойлов. – Він виконував складні та відповідальні завдання – зварні роботи для ремонту металургійних цехів нашого підприємства. Андрій ніколи не скаржився, не відмовлявся, не жалівся, коли було особливо важко. Просто йшов і майстерно виконував свою роботу. Ми очікували на його повернення в цех з перемогою. На жаль, Андрій Дзецина загинув в бою. Його ім’я назавжди житиме у наших серцях».
Сержант Андрій загинув 1 серпня 2025 року при виконанні бойового завдання поблизу села Кам’янка Донецької області.
При проходженні флюорографії легень працівники металургійного та коксохімічного виробництв «АрселорМіттал Кривий Ріг» користуються флюоропоїздом, який розміщено поблизу поліклініки металургійного виробництва. Флюорографію вони проходять щороку, і це безплатно. Для сторонніх користувачів ця послуга надається нашими медиками за оплату. Донедавна черги на проходження обстеження людям доводилося чекати просто неба.
«Після введення попереднього запису на флюорографію, черг до флюоропоїзда практично немає. Інколи всього кілька людей. Але у негоду чи спеку навіть кількахвилинне очікування – це дискомфорт, а для людей зі слабким здоров’ям ще й загроза захворіти. Тож ми звернулися по допомогу до центрального департаменту з утримання та ремонту, щоб вони допомогли нам з навісом, який би захищав пересувний флюорограф та людей, які прийшли на обстеження від негоди. І нам допомогли», – каже начальниця медичного центру ПП «Стіл Сервіс» Наталя Гардань.
Колони, ферми, балки та інші елементи каркаса для навісу виготовили працівники цеху металоконструкцій ЛМЗ. А монтаж навісу та його складників виконали фахівці цеху ремонту металургійного устаткування № 2.
«Наші працівники все робили якісно, як ото кажуть, як для себе, хоча наш цех і проходить флюорографію в поліклініці гірничого департаменту, – говорить заступник начальника ЦРМУ-2 Володимир Вишемірський. – Виконувач обов’язків майстра Ігор Кузін, бригадир монтажників Андрій Тітов разом з колегами встановили колони, змонтували елементи каркаса та покрівлю з профлистів. Зробили все швидко та якісно».
Якістю робіт задоволена і Наталя Гардань: «Ми вдячні Андрію Кіндрату, Валерію Ваніну, Ірині Футрук та іншим людям, які посприяли швидкій реалізації цього проекту, безпосереднім виконавцям – фахівцям своєї справи із ЦРМУ-2. Спека дуже шкодить роботі медичного устаткування, але люди важливіші за обладнання. Тому за турботу про людей – особлива подяка».
