Фахівці цеху ремонту енергетичного устаткування долучилися до ремонту конвертера № 5. Їм доручили капітально відремонтувати пилогазоочисну установку, а саме її водоочисну частину.
Це обладнання очищує відхідні гази конвертера від пилу та дрібних домішок, які утворюються у процесі виготовлення сталі. Газоочистка конвертера складається зі скрубера підвищеного тиску, труб Вентурі, дросельної групи, системи зрошення з форсунками, крізь які за допомогою зрошувачів розпилюється вода для охолодження газу, що відходить з нього. Пилогазоочисне обладнання працює у важких умовах, і це негативно позначається на його «здоров’ї».
«Можна сказати, що такого масштабного капітального ремонту ця газоочистка не знала з моменту свого запуску. Звісно, проводилися планові ремонти, але цього разу обсяг робіт був значно більшим, – розповідає старший майстер ЦРЕУ Олександр Бобошко. – Ми замінили підвідні трубопроводи, запірну арматуру, форсунки сатуратора та інші частини системи газоочистки. Під час експлуатації у трубах накопичився керамічний осад, а сам метал у деяких місцях буквально стерся до дірок. Тож виконувати свою функцію належним чином у такому стані газоочистка просто не могла. Ми взялися її «лікувати».
Попередньо провели ультразвукову діагностику, аби виявити пошкоджені металеві зони та виявити деталі та вузли, які потрібно замінити. Роботи доводилося проводити на висоті до 6 метрів і у замкненому просторі, адже ремонтники працювали всередині скруберу. Тому про безпеку подбали заздалегідь.
«Ми користувалися як стаціонарними майданчиками для обслуговування, так і тими, що побудували додатково, – додає Олександр Бобошко. – Зробили додаткові отвори та змонтували примусово витяжну вентиляцію, тому що під час зварних та газорізальних робіт теж утворюються газові відходи. Коли працювали на висоті, то користувалися запобіжними поясами. Власне сам 5-й конвертер знаходиться поміж двох конвертерів, які були в роботі, а отже добряче нас підігрівали з двох сторін. Непростий ремонт, відчувається нестача робочих рук, через те що чимало наших хлопців зараз несуть службу в ЗСУ. Але ми працюємо, як кажуть, і за себе, і за них».
Ремонтники запевняють, що роботи виконають вчасно та якісно. Адже в команді є такі професіонали, як бригадир слюсарів-ремонтників Віталій Тіщенко, електрозварник Ігор Ковальчук, газорізальники Олександр Каліба, Віктор Мельнічук, слюсарі-ремонтники Андрій Горбенко, Сідорук Олександр та інші.
Життя молодшого сержанта та нашого колеги Олександра Квачевського обірвалося 7 жовтня на околиці села Площанка Світівського району Луганської області.
В «АрселорМіттал Кривий Ріг» Олександр Квачевський працював помічником машиніста тепловоза у залізничному цеху № 2.
«Після строкової служби у збройних силах України Олександр прийшов працювати до цеху. Він знайомився із специфікою залізничної справи, опановував техніку, виявляв себе як гарний товариш та спеціаліст, хлопець був здібний. Та повноцінно попрацювати йому не вдалося. У квітні поточного року під час призову він без вагань пішов захищати рідну землю від загарбників», – сказав Дмитро Колесник, начальник ЗЦ № 2.
На війні Олександр Квачевський був командиром бойової машини – командиром механізованого батальйону, проявляв стійкість та мужність. Герой загинув у боях за визволення Луганської області. Олександру Квачевському назавжди залишиться 23 роки.
Під час війни тривогу відчувають усі, це нормальна реакція психічно здорових людей на ненормальне становище навколо. Інша справа, як ми ставимося до великої кількості негативу: кричимо «Жах! Жах! Ой-ой-ой!» або опановуємо емоції та намагаємося справитися із негативом. Як краще це робити – «Металург» публікуватиме у серії матеріалів з порадами психолога нашого підприємства.
Мій сусід Дмитро разом із своєю родиною приїхав до Кривого Рогу з Херсонської області. Селище, де знаходиться їхній рідний дім, зараз нещадно обстрілюється окупантами. Дмитро розповідає, що їхній будинок теж зазнав руйнувань. Він знає про це, адже працює у державній службі з надзвичайних ситуацій і їздить у рідні місця на вахту – гасити пожежі та рятувати людей на лінії вогню.
Дмитро говорить, що навіть психічно сильній людині витримати побачене дуже важко. Психологічне напруження постійно відчувають і його рідні. Навіть тут, у тилу, люди не почуваються повністю у безпеці. Лунає тривога – і крилаті «залізяки» можуть прилетіти будь-коли і впасти будь-де. Тому Дмитро усіляко підтримує своїх рідних, дає слушні поради як не нервуватися, намагатися втримувати психічну рівновагу у «морі» негативу та тривожної інформації. Ці поради взяті із його власного досвіду, а також підказані психологами. «Головне, що ми живі, а з іншим завжди можна впоратись», – говорить він.
«Саме так і є, ми можемо і маємо навчитися опановувати свої переживання, уникати емоційних зривів, нападів паніки, страху, відчуття тривоги, коли здається «все пропало». В університетах нас не готували до життя в умовах війни, цю науку нам доводиться опановувати зараз. Тож, щоб вона стала для нас ефективною, ми пропонуємо серію корисних порад, які допоможуть впоратися з різними тривожними ситуаціями, – говорить психолог підприємства Олена Шевчук. – Ми дізнаємося, як тіло реагує на стрес та як ми можемо йому допомогти. Як краще зберігати ментальне здоров’я і не зашкодити собі, та багато іншого цікавого та корисного».
Починаємо вправи з дихання
За традицією, будь-яке нове починання ми здійснюємо з понеділка. Тож, щоб тримати емоційну рівновагу, залишатися спокійним, контролювати себе у важких та неприємних ситуаціях, приділіть увагу диханню 10-15 хвилин щопонеділка. А потім виконуйте одну з цих вправ протягом двох-трьох хвилин щоранку в інші дні.
Глибоко дихаємо
Глибоко вдихайте носом протягом п’яти секунд. Потім повільно видихніть через ніс протягом п’яти секунд. Зосередьтеся тільки на русі дихання. Під час вдиху діафрагма скорочується, втягуючи повітря в легені. Це допомагає розслабитися, знижує частоту серцевих скорочень, прискорює метаболізм та сприяє зниженню артеріального тиску.
Почергове дихання ніздрями
Зручно сидячи, покладіть ліву руку на ліве коліно, а праву – до носа. Після видиху закрийте праву ніздрю правим великим пальцем. Вдихніть через ліву ніздрю. Потім теж саме повторіть із правою ніздрею.
Почергове дихання ніздрями допомагає зменшити тривогу та відновити емоційну рівновагу. Практикуючи цю дихальну вправу вранці, ви зможете контролювати щоденні стреси та покращити увагу.
Підбадьорювальне дихання
Ця модель дихання зосереджена на вдиху носом і видиху ротом. Вдихання через ніс допомагає організму відфільтрувати пил або алергени і збільшує рівень кисню в легенях. Видих через рот дозволяє більшій кількості повітря виходити з вашого тіла і розслабляє щелепу і тіло.
Сядьте зручно, схрестивши ноги. Руки в кулаках, підняті біля грудей, під час видиху піднімайте руки в повітрі. Потім під час вдиху через ніс опустіть руки до рівня грудей.
Ця дихальна вправа прискорює частоту серцевих скорочень.
Новий аналізатор SKF Mikrolog Analyzer AX (CMXA 80) допомагає контролювати рівень вібрації та моніторити стан технічого обладнання цехів нашого підприємства.
Прилад, який придбали для роботи фахівців відділу неруйнівного контролю, діагностики та налагодження устаткування, допомагає їм не лише здійснювати плановий контроль рівня вібрації обладнання, а й проводити роботи з налагодження обладнання та проводити динамічне балансування. «Кардіограма», яка з’являється на зручному екрані аналізатора, розкриває фахівцю усі проблеми та болючі місця обладнання, пов’язані з перевищенням рівня вібрації. Після проведеного аналізу механіки відділу надають виробничникам рекомендації, яка «лікувати» пацієнта. Зручний, мобільний Мікролог дозволяє зберігати у своїй пам’яті всі виміри, які виконувалися на ньому, тож історію виробничого пацієнта можна згодом переглянути та проаналізувати.
«Нас озброїли сучасним приладом з потужним програмним забезпеченням, який дозволяє нам виконувати вимірювання вібрації та подальший аналіз І діагностику набагато швидше, – розповідає в.о. начальника відділу неруйнівного контролю, діагностики та налагодження устаткування ЦДУР Олег Гніденко. – До цього ми працювали на приладах більш ранньої версії, але їхнє інтенсивне щоденне використання та праця у складних умовах дається взнаки і не найкраще. А наш новачок ще й протиударний, має пило- та вологонепроникну конструкцію, розширений обсяг пам’яті вимірів. Це важливо, адже вимірювати доводиться обладнання та устаткування доменних та прокатних цехів, МБЛЗ та в інших цехах підприємства».
Якщо не слідкувати за рівнем вібрації, то згодом це може призвести до руйнації обладнання та виробничих аварій. Тому «кардіограми» аналізатора для виробничого обладнання не менш важливі, ніж кардіограма для людини. Новий прилад вже встигли випробувати механіки відділу Віталій Горбунов та Володимир Мардар’єв. Можна впевнено сказати, що з таким обладнанням рівень вібрації під надійним контролем!
Життя героя обірвалося на полі боя 1 жовтня цього року біля селища Старомайорське Донецької області.
Анатолій Блоха був призваний до лав ЗСУ у листопаді минулого року. Колеги згадують, що коли він приїздив з фронту у відпустку, то всіх заряджав позитивом, адже був світлою та доброю людиною.
«Анатолій працював електромонтером у цеху металоконструкцій Ливарно-механічного заводу не один рік, мав досвід, був професіоналом, якому без усякого сумніву можна було довірити найскладніше обладнання цеху. Електричні серця верстатів, кранів в цеху беззаперечно слухалися справжнього майстра та фахівця, – говорить старший електрик ЦМК Олександр Дзюбас. – Він був людиною з міцним стрижнем і золотими руками. Завжди допомагав колегам не лише у роботі, а й ремонтував їхню побутову техніку, відгукувався на будь-яке прохання. Ми завжди будемо згадувати його з теплом та вдячністю. Його серце зупинила війна, життя обірвалося на полі бою, але спогади про нього завжди житимуть у наших серцях».
Колектив підприємства та колеги висловлюють щирі співчуття родині захисника.
Його проклали учасники виставки «Кривий Ріг Мистецький?» організаторами якої стали 39.9gallery за підтримки Українського культурного фонду, ГО «Інститут розвитку Кривого Рогу» та Open Place.
Серед багатьох творчих доробок на ній представлений і триптих «Україні чавун, сталь, прокат» художниці Марини Довганич – її творче бачення відомої мозаїчної стели біля нашого підприємства, створеної у 1970-х роках ХХ століття.
Знак питання у назві
Ця культурна подія, яка пройшла у просторі «Дія Бізнес», об’єднала не тільки митців, а й тих, хто полюбляє творчість і вважає, що наше місто багате на обдарованих людей у багатьох галузях мистецтва.
Тому і знак питання у назві заходу – це не помилка, а прагнення організаторів виявити та відкрити маловідомий потенціал Кривого Рогу не лише як промислового гіганта, але й як центру сучасної культури та мистецтва в Україні. Судячи з великої кількості відвідувачів виставки та жвавого інтересу до творчих робіт, які тут представлені, такий потенціал в нашому місті є, і він величезний.
«Чи можна назвати промисловий Кривий Ріг мистецьким містом? Як багато тут мешкає художників та представників інших творчих професій? Що їх надихає, над чим вони працюють зараз і взагалі, чи цікавий їм Кривий Ріг як об’єкт дослідження? Цією виставкою ми проводимо своєрідне дослідження всього цього, намагаємося відповісти на ці та багато інших питань. Спираючись на численні позитивні відгуки перших відвідувачів – тема дуже цікава людям. Саме творчість допомагає нам відкривати щось нове навколо себе або дивитися на звичні речі з іншого, подекуди кращого боку. А ще мистецтво допомагає знайти однодумців і, можливо, запроваджувати нові творчі проєкти», – сказала Катерина Левченко, засновниця 39.9gallery.
На виставці представлено більше 25 робіт художників та фотохудожників із Кривого Рогу, Харкова, Києва, Вишгорода, Одеси. Участь у проєкті взяли митці Іванна Єфремова, Женя Лаптій, Марина Довганич, Юрій Кручак, Данило Ковач, Сергій Дєдушев, Олена Джуріна, Олексій Проценко, Олег Путрашик, Роман Михайлов, APL 315, Марина Чайка, Ех Настя, Єгор Гриб, Терра Нейдорф, Ренато Ортіс, Богдан Шиптенко, Keser One, Микита Токарчук, Ксенія Ромащенко, Ксенія Костянець, Вікторія Розенцвейг, Андрій Сафронов.
У своїх роботах вони відобразили своє бачення промислового Кривого Рогу, реакцію на війну, події та емоції, які ми зараз переживаємо.
Триптих на честь металургів
«А ось щось дуже знайоме. Ти ба, так це ж зображена наша мозаїчна стела, та ще й у трьох картинах!» Раз у раз лунали такі відгуки відвідувачів виставки. Люди підходили ближче до картин, роздивлялися їх, фотографували та робили селфі на їхньому фоні.
Авторка триптиху – сучасна художниця з Київщини Марина Довганич. Свої роботи вона назвала «Україні чавун, сталь, прокат».
«Я звернула увагу на «АрселорМіттал Кривий Ріг» тому, що мене дуже вразила екскурсія підприємством, на якій я побувала ще до війни. Я відвідала коксохімічне, доменне, сталеливарне, прокатне виробництво. Нічого подібного я до цього не бачила, – сказала Марина Довганич. – Саме тоді я і звернула увагу на мозаїчну стелу, адже мене дуже цікавить тема радянської мозаїки. Так, зараз це об’єкти декомунізації, тому і ваше підприємство закрило його банером. Зараз ця тема ще більше загострилась через російську агресію. Але водночас стела та інші подібні об’єкти є нашими історичними пам’ятками, тож згодом усім нам треба буде розробляти методи роботи з ними. За фахом я архітекторка-художниця, закінчила Київську академію образотворчого мистецтва, тож також буду докладати до цього і свої зусилля».
Марина Довганич розповіла, що бажання відтворити сюжет мозаїчної стели на полотні у неї виникло під час війни, коли стела вже була закритою патріотичним банером. Тож працювати довелося за старими фотографіями. У своєму триптиху вона зберегла основну композицію стели – людей-представників різних металургійних професій. Але сюжет представила без радянських наративів і пропаганди, без яких, як відомо, раніше нічого не обходилося.
«А ще у своїй роботі я хочу сказати про те, що металургію на Криворіжжя принесли не більшовики, вони тільки присвоїли собі ті наробки та заслуги, які були досягнуті іншими поколіннями, – продовжує Марина Довганич. – І друге: велетенський завод будувався під час голодомору, перший чавун було вироблено саме у 1934 році – піку голодування людей. Раніше я на це чомусь не звертала увагу, а потім усвідомила. Все це я вирішила відобразити у своїй роботі. Я хочу донести до людей правду про минуле і при цьому зберегти все краще, що відбувалося за тих часів».
Про Кривбас та червоних собак
Як розповіла Марина Довганич, з Кривбасом вона познайомилася у 2020 році, коли почала співпрацювати з 39.9gallery. Художниця закохалася в наше місто і часто приїжджає сюди за натхненням. У неї багато робіт на тематику Кривого Рогу, вона створила навіть анімаційний фільм про наше підприємство. Він про робочий день на заводі і має назву «12 годин зміна».
Марина Довганич
«Кривий Ріг – це велике, цікаве, зелене місто, з надзвичайно талановитими людьми, з особливою атмосферою, тут якась інша, позитивно заряджена земля. В цьому я неодноразово пересвідчувалася на власному досвіді і спростувала чимало стереотипів про Кривбас, – усміхаючись, говорить Марина. – Один з них – про червоних собак. Я захотіла на власні очі їх побачити. Це було взимку, з міста, де живу, я спеціально взяла із собою велосипед, щоб спокійно поїздити і пошукати. Я їздила по місту цілий день, а собаки мені попадалися лише звичайні: коричневі, чорні, білі. В останній день свого перебування у місті я вирішила поїхати до червоного озера, що поблизу санаторію-профілакторію Джерело. Сніг, крига, холодний вітер, а я шукаю червоних собак. Ну не було їх там. Я вже зневірилася і вирішила припинити пошуки. І тут біля мене нарешті пробігла червона собака, її лапки та хвостик були у руді. Тоді я зрозуміла, що червоні собаки таки є, але їх дуже мало. А міф про те, що тут все навколо червоне, то лише міф».
Виставка, яка відкрилася у Кривому Розі в останній день вересня, працюватиме до кінця жовтня. Тож у всіх мешканців міста є можливість побачити триптих Марини Довганич та інші картини на власні очі.
