Категорії
Новини

Шведська техніка для українських гірників

Для вивезення залізної руди та розкривних порід у кар’єрах рудоуправління гірничого департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг» прокладено 47 кілометрів доріг. Для безпечного та зручного руху великовантажних самоскидів дороги ремонтуються, утримуються в гарному стані, а за потреби прокладаються нові шляхи. Основним матеріалом для кар’єрних доріг є щебінь, який виготовляють на дробарній фабриці у кар’єрі №3. Для швидкого підвозу щебню на місце ремонтів та будівництва доріг гірники отримали новенький сучасний шведський самоскид Scania.

За кермом нового самоскиду – водій Іван Новіков. Близько п’яти років він працює у гірничотранспортному цеху ГД. Має досвід роботи на різних авто, вантажопідйомністю від 40 до 136 тонн, тож у нього є з чим порівнювати. Він не приховує свого захоплення автообновкою.

«Взагалі-то я більшість часу керував набагато габаритнішими самоскидами. Але цей автомобіль, не зважаючи на невеликі розміри у порівнянні з 130-тонниками, має приблизно таку ж потужність двигуна – 500 кінських сил, – розповідає Іван. Це дає змогу без проблем підійматися крутими відтинками доріг у кар’єрах з важким вантажем у кузові. Машина має чотири осі, дві з яких поворотні, що робить її дуже маневрений та керованою. Для кар’єрів це дуже важливо».

Авто рушає з місця у кар’єр, як-то кажуть, і що дивує зразу – у кабіні практично не чути ні звука потужного двигуна, ні шуму коліс, бо кабіна має неперевершену шумоізоляцію. Машина рухається так плавно, ніби їдемо у легковику накатаним шосе. Тобто амортизація відмінна. Водійське крісло має свою систему амортизації, тож за словами Івана, він не відчуває якихось значних струсів навіть на найскладніших ділянках дороги.

«А ще крісло дуже зручне, анатомічне. Воно автоматично підлаштовується під вагу водія, його спину, а також має функцію ручного налаштування, – пояснює водій. – До речі, коробка передач – повний автомат. Але є механічне керування. Автомат відпрацьовує на «відмінно» майже завжди. Лише на крутих підйомах краще перемкнути на механіку, бо автоматика весь час шукає ідеальний варіант, і на підйомах авто сіпається. Якщо забув пристебнутися паском, то звучить сигнал. Керування плавне, кермо зручне. А ще прямо на кермі є джойстик, за допомогою якого можна на ось цей монітор вивести такі параметри, як споживання пального, напруга батареї, гальмівний тиск тощо. А ось на цьому моніторі – зображення з чотирьох зовнішніх камер, які спрямовані у сліпі зони, куди не видно водієві. Дуже потрібна система. Тепер я бачу, чи є у сліпих зонах перешкоди, люди, інші авто тощо. Не виходячи з кабіни, можна підлаштувати положення оглядових дзеркал».

Потужна, маневрена, зручна, а головне – безпечна машина. І дуже комфортна. Кабіна оснащена системою клімат-контролю, яка сама створює комфортні умови для водія і пасажира. А ще це авто розумне. Воно мотивує водія керувати безпечно і правильно.

«Це дуже цікава функція, – усміхнувся Іван Новіков. – Після виконання складного елемента авто виставляє водієві оцінку за п’ятибальною шкалою. Щоправда, «п’ятірок» я ще не отримував, це, мабуть, найвищий пілотаж, а от чотири з половиною вже набирав. Але ж і з автомобілем ми лише знайомимося. Тож будуть і п’ятірки. А головне – це безпека руху. І такі автомобілі надають для того всі можливості. Подивимося, як нова машина працюватиме надалі, а поки лише позитивні враження. Якби й хотів знайти недоліки – не виходить».

Категорії
Новини

А!фішка на 7 та 8 червня

Театри

Криворізький академічний театр драми та музичної комедії ім. Т.Г. Шевченка

7 червня о 17:00 раді бачити глядача на виставі «Fata Morgana». Кожен митець мріє про визнання, успіх, славу і готовий шукати досягнення заповітної мети хоч на краю світу. Але оплески, квіти, зрештою, успіх і слава – що це насправді: нагорода за талант, багаторічну наполегливу віддану працю і вірність «своєму» глядачеві чи лише швидкоплинна зваблива, зрадлива примара – Fata Morgana, у гонитві за якою може трапитися будь-що?

8 червня о 17:00 пропонуємо до перегляду виставу «Як врятувати Сільвію?» за чорною комедією Анни Крогерус «Через любов до мене». Десятирічна Сильвія Яловаара страшенно не любить бути самотньою. Їй подобаються тваринки, вона охоче малює, співає, танцює і мріє хоча б завести друга-собаку. Дівчинка дуже потребує любові своїх батьків, але ті застрягли у власних проблемах і не помічають доньку. Матір Сильвії, дизайнерку інтер’єру, понад усе непокоїть, що її молодість минула та її існування не  має сенсу, а батько – психолог та ведучий популярного токшоу – з головою занурений у роботу і всіляко намагається відмежуватися від хаосу, що панує в родині. Історія набула нових барв, відколи до оселі Яловаара навідалася симпатична молода сусідка. Чи знайдуть вони всі спільну мову?

Криворізький академічний міський театр музично-пластичних мистецтв

7 травня о 12:00  пропонуємо завітати на виставу-казку «Снігова Королева». Це історія Герди та Кая, що товаришують, допоки однієї зимової ночі Кай не зустрічає Снігову Королеву – правительку крижаної землі. І ця зустріч змінює його світогляд. Тож все гарне і добре він тепер сприймає, як потворне та погане. Добрий хлопчик перетворюється на норовливу дитину, злу та жорстоку. Одного разу, попри попередження, хлопчик прив’язує свої сани до карети зимової дами і їде з нею в невідомому напрямку. Вона хоче використати Кая у власних цілях. Кинута Герда вирушає на пошуки Кая, і, всупереч численним небезпекам й після багатьох пригод, зрештою знаходить свого друга та зцілює його.

Криворізький міський театр ляльок

7-8 червня об 11:00 пропонуємо переглянути інтерактивну виставу «Автоказка». Бешкетниця Плутанина робить спробу знищити всі дорожні знаки й привести до безладу та аварій. Але мужній Світлофор Світлофорович разом з глядачами перемагає її. Ця вистава допомагає дітям вивчити дорожні знаки та правила поведінки на дорогах у формі гри.

Екскурсії

Туристичний клуб «Невгамовні Гідеси»

7 червня о 10:00 запрошуємо на пішохідну екскурсію «Карачуни. Легенда та історія». На екскурсії ви дізнаєтеся почуєте легенди походження назви Карачуни. Дізнаєтесь про те, де знаходилось селище Карачунівка  та коли були забудовані сучасні мікрорайони. Ви відвідаєте затоплений гранітний кар’єр.  Місце збору: зупинка «12 школа». Реєстрація: 0961197549. 0982556455.

8 червня об 11:00 мандруємо разом на екскурсії «Трійця в Північній Червоній: гармонія душі та тіла».  Запрошуємо вас у дивовижну подорож до Ландшафтного Заказника «Балка Північна Червона» – справжньої перлини Криворіжжя! Це не просто прогулянка, це занурення в історію та красу природи, яка вражає своїми масштабами та унікальністю. Що ви побачите? Місце падіння метеориту: відчуйте енергетику мільйонів років, ступивши на землю, що зберігає сліди космічної події.  Чарівна природа: насолодіться унікальною флорою та фауною, пройдіться вздовж мальовничого струмка. Ви побачите залишки старовинного залізничного мосту, який свідчить про насичене минуле цього краю. Місце збору: зупинка «Центральна» у бік Зарічного.  Реєстрація: 0961197549, 0982556455.

Категорії
Новини

Чи є гніздо у зозулі?

Для того, щоб діти були «еко» освіченими та дбайливо ставилися до природи, про охорону довкілля їм розповідали працівники департаменту зі сталого розвитку «АрселорМіттал Кривий Ріг».

З правилами поведінки у природі екологи знайомили учнів початкової школи Криворізької гімназії № 18. Для них працівники «АрселорМіттал Кривий Ріг» підготували віртуальну екскурсію лісом.

Візуалізувати стежки-доріжки, галявини, лісових мешканців та рослин їм допомагали цікава інформація, оригінальні загадки, малюнки, мультфільми та відеоролики про красу нашої країни.  

Діти вчилися берегти ліс, не засмічувати його, не знищувати гриби, навіть не їстівні, не рвати павутину, не кричати в лісі, щоб не злякати тих, хто там живе.

А по закінчення уроку учні раділи цікавим подарункам від нашого підприємства.

«Діти були дуже активними, їм сподобалося шукати домівки звірів та птахів, вчитися визначати різні види ягід та грибів. А на провокаційне запитання: «Чи є гніздо у зозулі?», діти відповіли правильно, цей птах не будує гнізда та не вирощує своїх дитинчат, – розповіла Світлана Пашиста, провідний інженер відділу зі сталого розвитку департаменту зі сталого розвитку «АрселорМіттал Кривий Ріг». – Ми й надалі продовжуватимемо такі уроки, адже прагнемо підвищити екологічну свідомість молодого покоління, щоб хлопці та дівчата берегли та шанували природу, відновлювали її. Тим більш, що такі заходи з підвищення екологічної свідомості дітей та підлітків входять до виконання міської екологічної програми».

Чи знаєте ви що:

Папір розкладається у природі протягом 1-2-х років;

Поліетилен розкладається за 10 років;

Пластик – 40 років;

Консервна банка розкладається протягом 80 років;

Скло – більш ніж 1000 років!

Бережімо планету разом!

Категорії
Uncategorized Новини

Удар рекордом по собівартості

Знов додали гарного настрою та оптимізму наші сталеплави. Не зважаючи на викликані повномасштабним вторгненням проблеми з персоналом, запчастинами, матеріалами, блекаутами, якістю води для охолодження, вони встановили новий неймовірний рекорд – 70 плавок у серії на машині безперервного розливання сталі № 2 конвертерного цеху. Збільшення кількості плавок у серіях надзвичайно важливе, адже це дає зниження собівартості сталевих заготовок, які використовуються для виготовлення прокату та й самі мають попит на ринку. Собівартість знижується шляхом скорочення витрат енергоресурсів, матеріалів та відходів.

Як зазначив заступник начальника конвертерного цеху з позапічної обробки сталі Кирило Чмирков, суттєві досягнення відділення безперервного розливання сталі у напрямку підвищення серійності – це командна робота розливальників, сталеварів позапічної обробки сталі, вогнетривників, ремонтників, операторів, машиністів кранів, конвертерників, фахівців технічного управління та управління департаменту з виробництва чавуну і сталі й ще багатьох працівників.

«Рекордна серія тривала 65 годин. Тобто, у здобутті рекорду взяли участь приблизно 200 працівників ВБРС та інших підрозділів конвертерного цеху з усіх чотирьох бригад, – розповідає Кирило Чмирков. Останні рекорди та підвищення серійності взагалі, свідчать, що наша команда досягла результатів у підвищенні надійності проміжних ковшів».

Промківш складається з металевого корпусу, який футерований зсередини вогнетривними матеріалами, що захищають корпус від високих температур (сталь у ковші має температуру, не нижчу за 1480 градусів Цельсію). Над підвищенням стійкості футеровки та недопущенням перегріву самого корпусу сталеплави співпрацюють з технічним управлінням.

«Ці проблеми ми вирішуємо крок за кроком. Вивчаємо, досліджуємо, запроваджуємо заходи, перевіряємо на практиці, – пояснює провідний інженер ТУ Сергій Сліпченко. – Саме комплекс заходів дав результат. Заради надійності промковшів був змінений дизайн футеровки, підібрані надійніші торкретматеріали, підсилені зони перегріву, покращена ізоляція між захисним шаром та металоконструкціями тощо».

Старший майстер вогнетривного відділення конвертерного цеху Дмитро Левицький додав, що для підвищення надійності схему футеровки довелося змінити.

«Для захисту ми покриваємо ковш зсередини вогнетривкими торкретмасами, – пояснює Дмитро Левицький. Спочатку найпроблемніші місця, які схильні до вигоряння, ми прикривали захисними вогнетривкими плитами. А потім спробували встановити такі плити по всій поверхні. І це спрацювало, термін служби футеровки подовжився».

Кирило Чмирков додав, що впроваджується нова система заміру температури сталі у ковші. Вона автоматична, і заміри не чинять додаткового тиску на футерування, як було при замірах вручну. Розливальники отримують дані практично в онлайн-режимі, що дає можливість своєчасно змінювати параметри розливання. Це все дозволило не лише встановлювати рекорди, а ще й підвищити середню серійність. Наприклад, якщо у 2021 році ми мали у середньому 23 плавки в серії, то у 2025 році заплановано 33. І поки що все йде за планом.

Безперервне розливання, як видно з назви, – це процес безперервний. Тож все устаткування ВБРС, від установок позапічної обробки і до холодильників, має працювати без вимушених зупинок. Це обов’язкова умова високої серійності. Ремонтники відділення постійно над цим працюють.

«Протягом останніх років наша ремонтна служба була реорганізована з врахуванням світового досвіду, – говорить начальник служби з технічного обслуговування та ремонту устаткування ВБРС Микола Єфіменко. – У нас з’явилася нова посада – технік. Тож зараз ми маємо більше очей, що дозволяє превентивно виявити недолік і своєчасно їх усунути. Ми тісно взаємодіємо з технологами, що також якісно впливає на стан обладнання. Складнощів вистачає. Багато з них пов’язано з наслідками повномасштабного вторгнення, наприклад, дефіцит запчастин. Але не зважаючи на це, нам вдалося стабілізувати роботу устаткування».

Багато що залежить від якості та швидкості обробки сталі в установці позапічної обробки. «Нам необхідно отримати сталь з точними параметрами хімічного складу та температури і зробити це швидко, – каже сталевар установки позапічної обробки сталі Андрій Бакун. Бо коли сталевар не встигне довести плавку у зазначений термін, то серію доведеться завершувати. Головне для сталевара – вірний розрахунок хіманалізу. Ціна помилки дорого коштує».

Виконувач обов’язків старшого розливальника МБЛЗ Андрій Марчук  організовує роботу команди, яка готує машину безперервного лиття заготовок та розливає сталь. Від його рішень також залежить серійність. «Моя задача – організувати команду розливальників, чітко видати завдання, налаштувати людей на роботу, контролювати, щоб все виконувалося, – говорить Андрій Марчук. А ще розливальники мають бездоганно підготувати устаткування до серії. Бо якщо під час підготовки будуть помилки чи недбалість, то вже до початку серія приречена».

Тимофій Жмака – старший оператор посту керування МБЛЗ-2. Саме він задає температурно-швидкісний режим розливання. «Всю необхідну інформацію для керування розливанням я бачу на своєму моніторі, – пояснює Тимофій Жмака. – Для оператора дуже важливо своєчасно відреагувати на можливі позаштатні ситуації, наприклад, резервні ковші виявилися холодними, чи сталевар не зміг своєчасно довести сталь до необхідних параметрів. Саме досвід і майстерність оператора дозволять виправити ситуацію».

Андрій Кухта – оператор газового різання. Він працює вогневим різаком, але свою роботу асоціює з працею пожежника. «Поки все йде за планом, заготовки ріжуться на мірні довжини автоматично. А якщо щось пішло не так, то тут вже ми стаємо до роботи і ріжемо вручну, за допомогою різаків. Для нас важливо ні на мить не втрачати пильності, своєчасно виконати роботу, щоб не втратити серію».

Керує роботою всіх трьох МБЛЗ змінний майстер. Сьогодні це Олександр Яценко. «Якщо все йде чітко за графіком, то складнощів не виникає, – розповідає Олександр Яценко. – Але бувають моменти, коли плавки приходять із запізненням. Або навпаки, ковші з металом вже приїхали, а ми ще розливаємо попередню плавку. І саме я приймаю рішення: прискорити розливання, чи навпаки, вповільнити. І від правильності тих рішень також залежить, чи тривалою буде серія. Хочу подякувати кожному зі своїх колег. Устаткування – то важливо. Але рекорди встановлюють люди».  

Категорії
Uncategorized Новини

Літо починали та й заярмаркували

Для дітей працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг» та мешканців міста перший день літа розпочався з Ярмарку, який підприємство організувало для малечі та їхніх батьків.

Літо стартувало гучно, під музику та гомін ярмарку. Біля стін Палацу культури металургів вишикувався ряд столів-«яток» на яких діловито розклали свої скарби юні учасники. Вже вдруге проходить цей захід за ініціативи корпоративних комунікацій «АрселорМіттал Кривий Ріг». І охочих взяти у ньому участь все більше.

(Більше фото в кінці статті за посиланням)

Ось біля столика з іграшками та поробками діловито метушиться шестирічна Єва. Їй про це свято розповів тато Валерій Шевчук, який працює в службі ДАТП начальником дільниці. Єва принесла іграшки, пропонує придбати, а на отримані кошти планує сходити в ігрову кімнату та влаштувати фотосесію, бо ж навчається у дитячій модельній агенції.

«Ми не вперше беремо участь у такому заході, – говорить Валерій. – Це прекрасно, адже дитячий ярмарок – це майданчик для спілкування малечі, можливість взяти участь у розвагах, повеселитися, відволіктися. Зараз у наших дітей не так вже й багато можливостей це зробити, дякуємо організатором, що подбали про це».

А на нашому ярмарку було все, як з давніх-давен. Локації з активними іграми запрошували випробувати себе на спритність, швидкість, влучність та виграти призи. У фоє працювала зона з розмальовками та розписом пряників. Додатковим бонусом став перегляд мультфільму на великому екрані.

«Наші чоловіки працюють на комбінаті, тож про свято ми дізналися від них, – розповідають Оля та Марина. Ми прийшли з дітками і одразу ж побігли розписувати пряники. Це весело та смачно. А якщо серйозно, то такі свята зараз дуже потрібні. Дітям не вистачає живого спілкування і активностей. А тут все зібрано в одному місці. Можна погратися, повеселитися, позмагатися і щось цікавеньке придбати, але це вже вирішувати нашій малечі».

ЯрмарОК давно вже перетворився на родинне свято, коли кожен може знайти для себе щось своє, відчути цю світлу атмосферу та провести вихідний разом у гарному настрої.

«Ми прийшли родиною, бо це можливість відпочити та розважитися для усіх нас, – говорить Альона Ковальчук, працівниця СПЦ. – Ось погляньте тільки, як старанно наш п’ятирічний Максимко розмальовує пряник. Потім пройдемося ярмарком, може ще щось дітям придбаємо. Гарне вийшло свято. Це і відпочинок для всіх родин, і можливість малечі почати вивчати ази економіки. А що ж? Чим іграшкам пилом припадати, то краще їх ось так комусь запропонувати, отримати гроші та щось собі придбати. Але найголовніше, як на мене, – це радісні емоції від змагань, від ігор, розваг, спілкування та справжньої, теплої, літньої атмосфери. Нам все сподобалося! Хочемо ще!»

Більше фото за посиланням:

https://fex.net/uk/s/ozmac5n

Категорії
Новини

З сонцем в небі, теплом в душі та усмішками на обличчях

Саме таким видався останній день весни для учасників родинного пікніка «Разом з близькими». Ініціаторами та організаторами заходу виступили корпоративні комунікації. Місце проведення – база відпочинку ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» «Мар’янівка». А головними героями, найбажанішими гостями та найактивнішими учасниками стали демобілізовані працівники наших підприємств з родинами та родини наших загиблих героїв.

(Безліч яскравих моментів дивіться та забирайте собі через посилання в кінці статті)

Відчуття свята огортало кожного вже з перших кроків на базі відпочинку. Лунала музика, милувала око територія «Мар’янівки», дбайливо прибрана руками працівників ПП «Стіл Сервісу». Почали зі смачненького перекусу, аби налаштуватися на насичений день пікніка. А на учасників чекала велика, різноманітна та яскрава програма змагань, яку підготували та провели заслужений вчитель України, вчитель Криворізького ліцею № 24 Віктор Князєв та його помічники.

Участь у змаганнях була добровільною. Хто хотів міг просто поніжитися на пляжі, погойдатися на гойдалках, поспілкуватися з колегами. Але, як показала практика, взяти участь у змаганнях  бажали майже всі. І тут не було ніяких обмежень – ані вікових, ані фізичних – усі змагалися наче на справжніх Олімпійських іграх. Серед програми ігор на «Мар’янівці» були: керлінг, діаболо з м’ячем, перетягування каната, настільні ігри. Із завзяттям змагалися усі – від найменших членів родин, до дорослих. Азарт був таким, що дехто із захисників відкидав милиці (наслідок отриманих поранень), та дивував усіх вправністю та жагою до перемоги. Як, наприклад, Віктор Кетлер. Захисник, який три роки відстоював незалежність України на різних напрямках фронту – від Харківського, Донецького до Луганщини, на пікнік приїхав з героїчною родиною – дружиною Юлією та двома дітками, а молодшому, увага, виповнилося лише 7 днів. Віктор у мирному житті працював старшим диспетчером аглодоменного цеху, на захист країни став за власним бажанням, три роки зі зброєю в руках. Але нарешті він з родиною у мальовничому куточку Мар’янівки.

«Це чудова можливість побути разом з родиною, відпочити, розвантажитись, – говорить Віктор. – Це дуже потрібно нам усім. І тим, хто повертається з війни, і родинам, які лише чекають на повернення своїх захисників, і тим, хто зараз працює на комбінаті. Нам потрібні такі хвилини релаксу. А ще – це чудова можливість нашим діткам поспілкуватися, погратися разом, побавитися, трішки відпочити від жахів війни. Тому звичайно, що таких заходів варто робити більше».

«І ми не пропустимо жоден з них, це справжній релакс для нашої родини, ось і найменшенькому сподобалося. А для мене – це щастя бачити, як чоловік усміхається, бо для нашого тата найголовніше, щоб діти, батьки та дружина були здорові та щасливі, і ми тут так себе і почуваємо», – додає дружина Юля.

Як і на справжніх змаганнях, був і свій п’єдестал пошани. Переможці отримували призи та нагороди. Але, щиро кажучи, без подарунка в цей день не пішов ніхто. Усі хотіли випробувати себе, жартували, підтримували одне одного, всі наче об’єдналися в одну родину.

«Я дуже вдячна, що мене запросили на це свято, а інакше цей день й не назвеш, – розповідає Лариса Кудрявцева, мати загиблого захисника Максима Кулепи. – Мого сина, на жаль,  вже немає з нами, але він так любив життя, був світлою, доброю людиною. Я думаю, що Максим би порадів, що його мама тут. Це наче свіжий подих для мене, я радію, сміюся, відчуваю, що життя триває. Мені тут так комфортно, я бачу, що про наших героїв, про родини не забули. Дякую організатором за цей прекрасний день життя та радості!»

«Після років на фронті важко повертатися до мирного життя, ти ніби випадаєш з нього, – говорить  Володимир Гарізан, водій ГТЦ. – І це нелегке повернення, тому потрібно, щоб держава дбала про реабілітацію захисників, надавала їм всебічну підтримку, адже нам непросто. А от такі заходи, як цей пікнік – це чудова ініціатива. Змога відпочити, змінити картинку, побути з родиною разом потрібна усім. Я пішов на фронт сам, бо розумію, що кожен має захищати свою родину, країну. Але і про захисників треба дбати. І я радий, що мене запросили на цей захід. Навіть просто посидіти та подивитися на малечу, повболівати за колег, побачити зовсім іншу картинку – це, можна сказати, теж свого роду реабілітація. Дякую, що мені випала така можливість, і дуже хочу, щоб вона була у кожного захисника».

«Таких би днів та більше. Це змога розвантажитися, відігнати від себе бодай на декілька годин тривоги, проблеми, – говорить Іван Ющак, слюсар-ремонтник ЗЦ-2. – Я брав участь в деяких змаганнях, а на деякі споглядав, як вболівальник. І настрій просто злетів. Вдячний організаторам, нам це потрібно, бо це змога відчути, що про тебе не забувають, турбуються. Свіже повітря, дитячий сміх, плескіт води, сонечко – це справжнє свято позитиву. Запрошуйте, із задоволенням ще завітаю на такий пікнік!»

Більше фото за посиланням:

https://fex.net/uk/s/6fnnb3z