6 жовтня під час виконання бойового завдання загинув молодий працівник ПП «Стіл Сервіс».
Солдат, навідник кулеметного взводу Артем Теплинський воював на Донбасі, захищав Україну від російської навали.
«Він прийшов до нас в цех влітку 2017 року, – розповідає начальник цеху вогнетривких робіт Олег Щокін. – Працював вогнетривником, роботи не цурався. Брав участь у ремонтах конвертерів та міксерів, нагрівальних колодязів блюмінгу, методичних печей прокатних станів, обертових печей. Якийсь час служив у війську, знов повернувся в цех. Хлопець вчився у старших колег, вдосконалював майстерність, мав гарні перспективи. І ось ця страшна звістка. Йому не було ще й двадцяти п’яти. Дуже сумуємо з приводу загибелі Артема».
Щирі співчуття рідним та друзям захисника України.
На наше підприємство Владислав Велесик прийшов працювати в шахтоуправління перекидальником (підземним) на дільницю внутрішньошахтного транспорту. Юнак пройшов усі необхідні інструктажі та мав вже виходити на роботу, але його мобілізували до лав ЗСУ. 5 жовтня Владислав загинув в боях у Харківській області. Захиснику було лише 23 роки.
Начальник дільниці № 28 внутрішньошахтного транспорту Валерій Чепеляк – один з тих, хто встиг поспілкуватися з Владиславом, говорить: «Було добре видно, що хлопець дуже хотів працювати саме в шахті. Все розпитував, з’ясовував, як працювати, щоб не підвести колег, тому й попросив у мене найкращого наставника у шахтарській справі. Спокійний, рішучий та добрий, про таких говорять «світла людина». На жаль, війна забирає людей, не розбираючи віку, навіть зовсім молодих».
Вдовою залишилася молода дружина.
Колектив підприємства висловлює щирі співчуття родині та близьким захисника.
У конвертерному цеху виконано роботи з заміни кесону конвертера № 2
Працівники конвертерного цеху, користуючись неповним завантаженням потужностей та змушеним простоєм ряду агрегатів, виконують роботи з відновлення обладнання. На початку жовтня був замінений кесон на другому конвертері. «Кесон служить для відведення та первинного охолодження конвертерних газів, які потім через екранований газохід надходять до газоочисток, – розповідає енергетик конвертерного цеху Сергій Петренко. – Це масивний елемент конвертера, що важить близько 30 тонн, має діаметр 4 метри та довжину 11 метрів. Його заміну ми виконали об’єднавши зусилля ремонтників конвертерного цеху та цеху з ремонту металургійних агрегатів № 2, за участі бригади цеху з ремонту енергетичного обладнання».
Це перший значний крок до відновлення конвертора № 2, який поки що знаходиться у резерві. Кесон, який відпрацював свій термін, зняли за допомогою електромостових кранів, а на його місце встановили робочий, відремонтований працівниками цеху металоконструкцій. «Нажаль, цех не працює зараз на повну потужність, – говорить Сергій Петренко. – Це дало нам змогу використати зразу два крани замість одного як у довоєнний період. Тому заміну виконали швидше. А майстерність бригадира слюсарів-ремонтників Олександра Носика, майстра з ремонту устаткування Андрія Дарми та інших працівників цьому посприяла. Для наших хлопців це звична справа, адже зазвичай заміна кесонів у цеху виконується 8-9 разів на рік. Роботи з відновлення обладнання будемо продовжувати, сподіваючись на Перемогу, та на те, що а з нею запрацюють всі наші конвертери».
У цехах «АрселорМіттал Кривий Ріг» тривають спеціальні тренінги для водіїв «швидких», на яких вони набувають практичних навичок першої допомоги постраждалим, щоб у разі необхідності надавати її самостійно, без допомоги медиків.
Водій «швидкої» допомоги не просто керує автомобілем, а ще й безпосередньо бере участь у наданні меддопомоги. Коли фельдшер допомагає постраждалому, саме водій приносить до місця події необхідні речі, ноші, допомагає переносити людину до «швидкої» та везе всіх до найближчої лікарні. Щоб вміти усе це робити, водії медичних автомобілів проходять спеціальні навчання.
Але трапляються випадки, коли водію треба стати не просто помічником, а й колегою медиків. Наприклад, під час аварії з кількома постраждалими, коли треба терміново зробити штучне дихання, зупинити кровотечу, а фельдшер на місці лише один, а інша бригада медиків ще у дорозі.
«В «АрселорМіттал Кривий Ріг» ми вирішили вдосконалити навички водіїв «швидких» і організували для них спеціальні навчання-тренінги в цехах підприємства, – говорить Рустам Ісмаілов, начальник управління з охорони праці «АрселорМіттал Кривий Ріг». – Все відбувається, як у житті: виклик, виїзд, допомога постраждалим. Але на виклик виїжджає не повна бригада з фельдшером, а лише водій. Увесь процес його роботи – визначення стану постраждалого, надання першої допомоги – проходить під пильним наглядом фахівців з охорони праці та медиків. Вони потім все аналізують та визначають, що водій зробив правильно, а над чим ще потрібно працювати. У тренінгах, звичайно, беруть участь і робітники цехів. Таким чином вони також проходять увесь процес навчання, адже активно допомагають водієві. Подібна практика вдосконалення навичок медичного водія існує в Америці та в Європі, цього, до речі, вимагає і українська медреформа».
Ось як відбувався один з навчальних тренінгів за участю водія «швидкої» у сортопрокатному цеху № 2, в якому взяв участь і «Металург».
10:00. Працівник СПЦ № 2 побачив, що його колега отримав травми, і викликав «швидку». За легендою навчань у постраждалого зламані плече та гомілка правої ноги.
«Сповістити про неприємну подію медиків має людина, яка знаходиться поряд з постраждалим, – коментує початок навчань Антон Князєв, провідний інженер з охорони праці. – Робітнику треба точно вказати місце, де все відбулося, розповісти, що сталося з постраждалим, хоча б приблизно сказати, які пошкодження у людини. Також про інцидент робітник сповіщає свого майстра або старшого у зміні. Після дзвінка медикам робітник цеху або старший зміни відправляють свого колегу зустрічати машину швидкої допомоги, а коли та приїде – привести медиків на місце, де є постраждалий».
«Швидка» вже біля цеху. Її зустріли та пояснили, куди треба їхати.Водій поспішає до постраждалого.Водій визначив види травми і почав надавати першу допомогу.Колега, який викликав «швидку», допомагає водію.
В головній ролі під час навчань – Андрій Волобуєв.
«Водієм невідкладної допомоги я працюю вже 22 роки, чергую на металургійному виробництві, – розповідає Андрій Волобуєв. – Переважно увесь цей час я був головним помічником фельдшера: підтримував постраждалого під час перев’язки, допомагав довести або донести його до машини, допомагав людині увійти всередину автівки. Звичайно, я бачив усі медичні маніпуляції, які робив фельдшер. Теоретично знаю, що і як робити. Але одна справа бути на підхваті, зовсім інше – все робити власноруч. На цьому тренінгу я вперше сам надавав допомогу. Дуже хвилювався, намагався все зробити правильно, адже це значна відповідальність за здоров’я людини».
«Хоча це була імітація травми, але відчуття було не з приємних, – ділиться враженнями слюсар-ремонтник СПЦ № 2 Олександр Білошицький, який грав роль умовно постраждалого. – Я не хотів би в реальному житті отримати такі травми, краще дотримуватися усіх правил охорони праці, наперед оцінювати усі ризики та завжди залишатися живим та неушкодженим».
«Моїм завданням на цьому тренінгу було виявити постраждалого, правильно викликати «швидку» та допомагати водію, – розповідає слюсар-ремонтник СПЦ № 2 Анатолій Демчук. – Знаєте, відчув дуже велику відповідальність. Мій колега правий, коли сам все робиш, то і ставлення до цього в тебе інше. Хоча все було не насправді, я відчув полегшення, бо зміг допомогти людині».
Ну що ж. У фіналі тренінгу – усі живі та врятовані. Учасники Андрій Волобуєв, Олександр Білошицький та Анатолій Демчук сфотографувалися на згадку.
Пам’ятаймо, безпечне виконання робіт у більшості випадків залежить від свідомого ставлення до охорони праці. Бережіть себе і нехай вам ніколи не згодиться швидка допомога.
6 жовтня під час виконання бойового завдання загинув працівник нашого підприємства, командир відділення стрілецького взводу, молодший сержант Дмитро Стельмах. З 1 березня зі зброєю в руках він захищав Україну.
Дмитро Стельмах працював слюсарем-ремонтником у конвертерному цеху, ремонтував енергетичне обладнання. Як розповів майстер з ремонту устаткування Ігор Кузьменко, Дмитро був людиною працьовитою, справжнім професіоналом. Він часто виконував обов’язки майстра, легко знаходив спільну мову з колегами, вміло організовував роботу, багато уваги приділяв своєму розвитку, успішно виконував будь-які виробничі завдання. Дмитро мав веселу вдачу, жив на позитиві, був душею компанії.
«Ми багато років працювали поруч, – говорить бригадир слюсарів Олександр Хлєбов. – Це була дуже порядна та добра людина з великим серцем. Це велика втрата для всіх нас. У нього залишилося два сини 7 та 15 років і дружина. Ми з хлопцями з бригади ніяк не можемо повірити, що Діми вже немає».
Оновлення цеху проводиться в рамках інвестиційної програми підприємства, щоб зменшити промисловий вплив на екологію і підвищити технічну надійність обладнання, а також зміцнити виробничі будівлі та споруди.
Вантажні машини везуть будматеріали, потужні крани піднімають великі вантажі, гуркотить різноманітна техніка і майже всюди працюють будівельники: засипають, укладають, монтують, збирають…
Такий жвавий рух саме зараз відбувається на промисловому майданчику агломераційного цеху № 2. Роботи з його реконструкції тривають з 2014 року, але здійснюються вони поетапно, щоб не припиняти виробничий процес та забезпечити безпечну працю агломератникам.
«За цей час ми зробили дуже багато – реконструювали комплекси усіх шести агломашин цеху, встановили нові сучасні газоочистки, замінили газоходи, комунікації, промислове устаткування тощо, – розповідає Антон Яцеленко, заступник директора аглодоменного департаменту з ремонтів. – Ми досягли значного екологічного ефекту, зробили виробництво більш сучасним та ефективним. Але, на жаль, паузу у виробництві та реконструкції довелося зробити через війну. На деякий час ми взагалі зупинили усі процеси, адже ворог був надто близько від міста і треба було дбати про безпеку робітників. Та вже з 7 квітня виробництво поновилося – на двох агломашинах другого аглоцеху почалося виготовлення агломерату для єдиної поки працюючої доменної печі № 6. Продовжилася і реконструкція АЦ № 2».
Начальник агломераційного цеху № 2Олег Щербук проводить «Металург» промисловим майданчиком і розповідає: «Як бачите, працюють люди, техніка. Тривають оздоблювальні роботи на абсолютно новій, нещодавно збудованій будівлі перевантажувального вузла потоків шихти. Саме тут потоки пересипаються та спрямовуються на агломераційні машини. Тепер цей процес відбуватиметься в сучасних та безпечних для роботи умовах, адже нова промислова будівля має не тільки міцні цегляні стіни, а й нову обшивку, дах, надійне перекриття між поверхами».
Тривають оздоблювальні роботи споруди перевантажувального вузла шихти
Поруч теж «кипить» робота із заміни фасаду корпусу спікання. Саме цей корпус є найголовнішим об’єктом АЦ-2, бо в ньому знаходяться комплекси усіх шести агломераційних машин, мережі конвеєрів, системи завантаження необхідною сировиною, пульти управління процесами тощо. Будівля вражає своїми розмірами, у найвищій точці її висота сягає майже 14-го поверху.
З іншого боку корпусу спікання зараз триває відновлення основних колон.
Новий фасад корпусу спіканняЗ іншого боку корпусу спікання роботи ще тривають
На території цеху височіє вже реконструйований комплекс вологої очистки. Його оновлення відбувалось з вересня минулого року.
«Насправді це велика аспіраційна установка, яка має 36 точок для вловлювання пилу та пару в місцях перевантажування шихти, – продовжує Олег Щербук. – До речі, завдяки новому обладнанню бруд не вирветься на волю, адже в очистку його примусово втягують димососи та інші прилади. Зараз на комплексі проходять пусконалагоджувальні роботи. Раніше тут теж була волога очистка, але старого зразка, вона з роками стала неефективною. Загалом в цеху вже добре зарекомендували себе нові системи газоочисток. Приклад тому – електрофільтри агломашин, які очищують газ від твердих часток».
Комплекс вологої очисткиНові газоочиски
Тривають в АЦ № 2 і роботи з облаштування центрального входу на промисловий майданчик. Два рівня майданчику з’єднують сходи, які теж оновлюються та облаштовуються, щоб робітникам цеху ходити ними було зручно та безпечно.
Тож, навіть у таких непростих умовах, цех живе, працює та вдосконалюється. Його робітники вірять у найскорішу перемогу та відновлення роботи на повну потужність.
