Категорії
Новини

Місто відзначило своїх оборонців

З нагоди Дня міста у Кривому Розі відзначили представників промислових підприємств, що брали активну участь в обороні міста та допомозі військовим. Нагрудні знаки «За захист Криворіжжя» отримали і керівники ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Як «Металург» повідомляв раніше, 24 лютого 2022 року з перших годин повномасштабного вторгнення Росії в Україну корпорація «АрселорМіттал» та її криворізьке підприємство  разом активно допомагали в обороні Кривого Рогу. Також ми постійно підтримували і продовжуємо підтримувати постраждалих від російської агресії. Сума фінансової допомоги компанії на національному та місцевому рівнях склала понад 380 млн грн.

Кошти як корпорації, так і «АрселорМіттал Кривий Ріг» були скеровані на закупівлю та транспортування медичного обладнання та медзасобів для лікарень Кривого Рогу та інших регіонів країни. Також «АрселорМіттал Кривий Ріг» передав Кривому Рогу 11 автомобілів швидкої допомоги. Окрім того, підприємство забезпечило різноманітними матеріалами формування загороджувальних споруд на підступах до Кривого Рогу, зокрема, надало близько 6000 шт. бетонних плит і блоків для облаштування блокпостів, виготовило в своїх цехах понад 5000 протитанкових та протиколісних їжаків – це 70% від усіх їжаків, які були встановлені у місті.

На урочистому прийомі до Дня міста голова Ради оборони Кривого Рогу Олександр Вілкул вручив відзнаки «За захист Криворіжжя» генеральному директору «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо, начальнику виробничого управління Миколі Галушкіну, начальнику автотранспортного управління Андрію Кіндрату. Також цю відзнаку отримали заступник генерального директора з металургійного виробництва Сергій Лавриненко, заступник генерального директора з виробництва гірничого департаменту Володимир Теслюк, технічний директор управління ГД Андрій Левицький, директор департаменту з соціального розвитку Юлія Чермазович, начальник горнічотранспортного цеху ГД Ігор Савченко.

Категорії
Новини

Помаранчевий спецодяг з «легкої руки» Малевича

Цікаві факти про захисний одяг

Хтось запитає, а до чого тут автор відомої картини «Чорний квадрат»? Але мало хто знає, що Казимир Малевич був не просто художником-авангардистом, а і дослідником. Він один з перших замислився про психологію кольору та став вивчати його вплив на емоційний та фізичний стан людини.

Все почалося з цікавих експериментів художника. Він фарбував стіни кількох маленьких кімнат у різні кольори і садив туди працювати людей. Малевич спостерігав, як колір впливає на загальний стан організму. Через деякий час художник навчився робити прогнози, коли у когось заболить голова або почнеться кашель, з’явиться зосередженість, увага або навпаки.

Малевич помітив позитивний вплив помаранчевого кольору на працездатність та безпеку людей. Виявилося, що людина, яка носить помаранчевий колір, найбільш помітна у робочий зоні, цей колір відмінно виконує сигнальну функцію та привертає увагу до себе.

Тож Малевич перший запропонував використовувати помаранчеві куртки для працівників, які виконують дорожні роботи, а також для тих професій, де потрібна максимальна увага та зосередженість.

До речі, більша частина спецодягу в «АрселорМіттал Кривий Ріг» – саме помаранчевого кольору. І навіть один з головних брендових кольорів компанії «АрселорМіттал» – помаранчевий.

Категорії
Новини

Цех водопостачання проклав «промінь» на «озері»

Для зручності та безпеки роботи техніки, яка задіяна у процесі очищення озера-шламонакопичувача, вперше за історію його існування була зроблена спеціальна дамба, яку фахівці називають «промінем».

За свою подовжену форму це «озеро» працівники підприємства вже давно між собою називають «Байкалом». Насправді ж це шламонакопичувач для виробничих відходів – брудної води, що надходить сюди з газоочисток агломераційних цехів №№ 1, 2, 3.

Брудна вода вливається в озеро зі зваженими речовинами – шламом. Коли його там стає забагато, то шламонакопичувач (або його найбільш заповнену частину) треба очищувати. Для цього шлам виймають та висушують, щоб потім застосовувати його у виробництві, адже він є цінною сировиною – вміст заліза у шламі складає близько 45 відсотків. Вода освітлюється і теж використовується багаторазово.

Після таких процедур шламонакопичувач готують до нового заповнення. Це є важливою екологічною та економічною складовими виробництва.

Але очищення шламонакопичувача вручну не виконати, шлам треба діставати за допомогою екскаватора, завантажувати його у великі автомобілі та вивозити. Все це треба робити на твердій поверхні, адже важка техніка може просто загрузнути у вологому густому шламі, як у сипучих пісках.

«Щоб цього не відбулося, ми вперше за історію «Байкала» відсипали там «промінь» – спеціальну дамбу, на який і працюватиме важка техніка, – говорить Юрій Буслов, начальник цеху водопостачання підприємства. – Вона відсипана із доменного шлаку підприємства, є міцною та доволі широкою. Загалом на створення дамби було витрачено 5 тисяч тонн шлаку. У роботі з відсипки «променя» брали участь фахівці ЦВП, спеціалісти та техніка автотранспортного управління. Усі роботи з відсипки були виконанані за два тижні. Зараз ми вже розпочали очищення шламонакопичувача і його підготовку до нового циклу роботи».

Категорії
Новини

Поручні є, ви тільки тримайтеся за них

Під час поїздки в автобусі, тролейбусі, трамваї чи маршрутці дотримуйтесь правил безпеки, закликають усіх фахівці з охорони праці «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Година пік робочого перевезення. Працівники «АрселорМіттал Кривий Ріг» організовано сіли до автобусів нашого підприємства і трохи розслабилися перед робочою зміною. Деякі теревенили про життя з товаришами, хтось дістав мобілку та передивлявся повідомлення, новини, дехто просто споглядав у вікно та «крутив в голові» різні турботи. Аж раптом на одному з поворотів автобус зробив віраж і… один із пасажирів, який, до речі, їхав сидячі, не втримався на сидінні та впав на підлогу. Та ще й так невдало впав, що забився грудною клітиною об виступ біля іншого ряду сидінь.

«На жаль, такий інцидент трапився із робітником нашого підприємства. Якби робітник під час руху автобуса тримався за поручні, притримуючись навіть сидячи, його поїздка була б набагато безпечнішою, – акцентує Ігор Мальований, начальник відділу охорони праці транспортного департаменту та допоміжних підрозділів управління з ОП департаменту з ОП та ПБ. – Кожен з нас чи не щодня стає пасажиром, тож, сідаючи до громадського транспорту, варто пам’ятати, що наша власна безпека під-час перевезень залежить не лише від майстерності, професіоналізму та уважності водія, але й від поведінки нас самих».

Фахівці з охорони праці закликають робітників-пасажирів громадського транспорту триматися за поручні не тільки стоячи під час поїздки, але і в той час, коли ви зручно сидите. До речі, цікавий факт з життя – серед пасажирів, які їдуть стоячи, іноді трапляються і такі, хто може замість поручнів спиратися на людину поряд. Якщо автобус, трамвай чи тролейбус трохи тряхне або транспорт зробить поворот, ризик впасти буде вже у декількох людей.

Також під час руху не можна пересуватися салоном, різко вставати з місць та заборонено стояти на сходах. Саме там людину може травмувати механізм, що зачиняє двері, або через несправність двері можуть раптом відкритися. Якщо це станеться під час руху, людина може випасти на проїжджу частину.

«І ще, під час поїздки, будь ласка, не відволікайте водія, адже він несе основну відповідальність за життя та безпеку пасажирів, – говорить Антон Князєв, провідний інженер з охорони праці. – На зупинці, коли під’їжджає громадський транспорт, не варто поспішати і вистрибувати на дорогу зі жвавим рухом транспорту заради того, щоб першим заскочити в салон та сісти на вільне місце. Проїжджаючий транспорт миттєво не зупиниться, за інерцією він проїде ще кілька метрів, які можуть стати фатальними. До того ж, поспішаючи людина може оступитися і впасти. І наостанок хочу нагадати прості речі, про які дорослі часто говорять дітям, а самі  іноді про них забувають: обходьте автобус та тролейбус ззаду, а трамвай – спереду. Таким чином ви бачитимете рух транспорту, а водії – вас.

Безпечної та легкої усім дороги!»

Категорії
Новини

Підпалювали гроші, «пускали кров», робили «чортів палець»

Хімія може бути цікавою. За допомоги експериментів це доводили юнакам та дівчатам фахівці хімічної лабораторії випробувального центру департаменту з якості та представники департаменту з соціального розвитку «АрселорМіттал Кривий Ріг» в межах фестивалю «Наукові пікніки», один з яких відбувся на території ЗОШ № 43 Саксаганського району.

Біля «хімічної» локації «АрселорМіттал Кривий Ріг» було гучно. Діти буквально «обліпили» майданчик, сміялися,  активно розпитували про все, що відбувалось, і, звичайно, брали активну участь в експериментах.

А відбувалися тут дуже цікаві речі. Наприклад, внаслідок протистояння сахарози і сірчаної кислоти представники нашої лабораторії робили чорний «чортів палець», завдяки спеціальним реагентам «пускали кров», робили не менш «криваве» рукостискання, влаштовували «світлофор» у колбі, підпалювали гроші, які не горіли у вогні, та створювали інші видовищні, але безпечні для оточуючих речі. А все це для того, щоб молодь познайомилася з металургією, зацікавилася такими природничими науками,  як хімія, фізика, та обирала технічні спеціальності під час вступу у навчальні заклади.

«Мета нашої участі у «Наукових пікніках» – показати дітям, якою цікавою і навіть ефектною може бути хімія, та розказати де і в яких професіях вона може застосовуватися, – сказала Таміла Нагорна, лаборант спектрального аналізу хімічної лабораторії випробувального центру департаменту з якості. – Звичайно, такі експерименти на виробництві ми не робимо, але наші дослідження ще цікавіші, наприклад, визначення якості вапняків, вогнетривів, залізорудної сировини тощо. Про це ми теж розповідали дітям та створювали для них «хімію» заохочування – закликали обирати професії, в яких саме і використовується ця наука».

Експерименти проводить Карина Бойко, лаборант-стажер спектрального аналізу хімічної лабораторії випробувального центру департаменту з якості

Учень Криворізького ліцею № 113 Ярослав Капелюшний з цікавістю роздивлявся колби, назви реагентів в них, запитував у наших фахівців, для чого вони потрібні. А коли почалися експерименти, він із захопленням спостерігав за ними.

«З хімією я не дуже товаришую, мені більш фізика до вподоби, але ці хімічні досліди вашого підприємства мене здивували, – ділиться враженнями Ярослав. – Найбільше сподобався «Світлофор» – експеримент, під час якого у розчині, здається, піні, поступово змінювалися кольори. Цікаво було споглядати на це. Я згоден, хімія – цікава наука, особливо тоді, коли ти сам можеш взяти участь у експериментах. Колись я занурював руку у ньютонівську рідину, яка складається із крохмалю та води. Здається, все просто, але коли в цей розчин повільно опускаєш руку, вона в’язне, а якщо різко – то ні. Я досліджував, чому так відбувається. Експерименти, які я побачив на вашій локації, були ще більш видовищними, крім того, нам їх пояснювали».

«А мені хімія дуже подобається, особливо коли я можу особисто взяти участь у якомусь експерименті, – сказала Маргарита Гладаревська, учениця  цього ж ліцею. – Це на перший погляд хімія складна, а якщо тобі все ретельно поясняють та ще й дають можливість самим «похімічити» – це дуже круто!»

Створюють “Світлофор”

«Науковий пікнік» був присвячений Дню науки, який відзначають в Україні 20 травня. В Саксаганському районі, крім локації нашого підприємства, свої наукові куточки представили ЗОШ № 43, гімназії №№ 51, 21, криворізький ліцей № 113, КДПУ, станція юних техніків та криворізький фаховий коледж торгівлі та готельно-ресторанного бізнесу.

Як зазначила Оксана Новосилецька, заступник директора з навчально-виховної роботи криворізького ліцею № 113, локації «Пікніків» різноманітні, але окрема увага прикута саме до хімії. «Насправді ця наука буквально усюди навколо нас – і у побуті, і на роботі. Тому ми приділяємо їй стільки уваги та заохочуємо дітей цікавитися нею, вона відкриває шлях до багатьох професій. А участь у наукових посиденьках важковаговиків-практиків – фахівців підприємства, сильніше сприяє профорієнтації молоді, дає їм можливість вживу поспілкуватися зі спеціалістами, поекспериментувати та розважитися по-науковому», – зазначила Новосилецька. 

Гроші не горять
Категорії
Новини

Сучасне мистецтво і творці сталі

16 травня до виробничих цехів «АрселорМіттал Кривий Ріг» завітали діячі культури з Києва, Львова, Вишгорода та Кривого Рогу.

Ця екскурсія – стала одним із заходів в межах створення Криворізького муніципального центру сучасного мистецтва і культури. Подібні центри вже існують у кількох українських містах і є осередками інновацій та місцями для суспільного діалогу через засоби культури та мистецтва. Наше підприємство допомогло у проведенні заходів,  організатором якого стала художня галерея «39,9», а партнером – Криворізький міськвиконком.

А почалося все днем раніше з зустрічі, на якій митці, організатори, бізнесмени та представники міської влади обговорювали концепцію майбутнього Центру. До речі, приміщення для цієї зустрічі також надало наше підприємство.

Візит до «АрселорМіттал Кривий Ріг» культурні діячі почали з посту управління доменної печі № 6. І одразу зустріли свого колегу-художника, а за сумісництвом старшого газівника домни Євгена Попова. На роботі він веде процес виплавки чавуну, а вдома – малює картини. Ця зустріч була випадковою, але дуже приємною. Євгенові сподобалась ідея створення Центру, у якому він і сам хотів би творити. Гостинні доменники запросили гостей до ливарного двору, так би мовити, «погрітися», а заодно й поспостерігати за магією випуску чавуну. Вогняні ріки так зачарували митців, що вони довго не могли відірватися від видовища та неохоче залишали цех.

Другий пункт програми – відділення безперервного розливання сталі конвертерного цеху. Гості мали змогу побачити не лише вогняні заготовки, які виходили з МБЛЗ та іскристо розрізалися газовим різаком. Вони також із захопленням дивились на подачу ковша зі сталлю та її розливання. До начальника цеху Дмитра Васильєва та його заступників було безліч запитань, на які ті охоче відповідали. Круто у сталеплавів! Але час рухатись далі.

Дрібносортний стан ДС 250-4 – наш найсучасніший. Його реконструювали кілька років тому з урахуванням останніх технологічних новинок. Гості прогулялися станом і на власні очі побачили невеличке диво, коли із квадратних заготовок перетином 150х150 мм виходить арматура діаметром 12 мм. А яка ж вона гарнюня у шпулерних мотках! Так і виблискує на всі боки своїми сріблястими ребрами. Мрія для митця! 

Між іншим, це не перший візит українських митців до наших цехів. Вони були тут раніше – у 2020 і 2021 роках. Тоді виробництво надихнуло їх на створення багатьох творів мистецтва. Деякі з них виставлялися в українських галереях і навіть за кордоном, популяризуючи наше підприємство та місто. Тож бажаємо і цього разу майстрам творчої наснаги та чекаємо, коли новий центр сучасного мистецтва і культури відчинить свої двері для криворіжців та гостей міста.

Катерина Левченко, координаторка проєкту зі створення центру сучасного мистецтва і культури:

– Приємно, що ваше підприємство долучається до мистецького, культурного життя міста. Вочевидь, важко уявити культуру Кривого Рогу без участі промислових підприємств та індустріального туризму. Екскурсія підприємствами, містом дозволяє нам краще вивчити контекст створення Центру, ознайомитися з його майбутньою цільовою аудиторією, тобто, дізнатися, чим займаються люди, як вони живуть, що їм цікаво. Директорка із соціальних питань Юлія Чермазович бере активну участь у роботі ініціативної групи зі створення Центру. Для нас дуже важливі допомога та підтримка.

Юрій Кручак, митець, співзасновник платформи «Відкритий простір»:

– Раніше мені доводилося бувати на металургійних підприємствах, як українських, так і за кордоном. Але ваше просто вражає! Вражає своїми масштабами! А ще подобаються ваші люди, які під час війни знаходять сили й можливості виробляти сталь. Це виклики, яким ви даєте раду. Я є організатором культурних заходів, а також займаюся художньою фото- й відеозйомкою, тож хотілось би ще повернутись сюди та познімати виробництво й металургів. А ще мене вразило розмаїття виробничих звуків. Вони впливають емоційно, створюють настрій. Хотілось би створити з них, як би я це назвав, симфонію Кривбасу.