Категорії
Новини

Паличка Коха не спить. Будьте обережні!

Через війну захворюваність на туберкульоз почала зростати. За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, у квітні у країні зафіксовано 1 607 нових випадків туберкульозу, а у травні ця кількість зросла до 1 740.

Причиною росту захворюваності медики називають стрес, нестачу їжі та належних умов на окупованих територіях і в зоні бойових дій. А також виїзд хворих зі своїх регіонів через війну, їх знаходження у великому скупченні людей: на вокзалах, транспорті, місцях очікування тощо. Через обстріли, бомбардування у населених пунктах нищиться медична інфраструктура, тож хворі часто залишаються без доступу до обстежень, лікування, медикаментів.

За словами головного лікаря медичного центру «Стіл Сервісу» Наталії Гардань, на нашому підприємстві ситуація з туберкульозом під контролем. Завдяки регулярним флюорографічним обстеженням робітників хвороби виявляються вчасно, тож запущених і несвоєчасно виявлених форм туберкульозу у нас немає. «Усі знімки обов’язково переглядають два фахівця, щоб не пропустити жодного натяку на хворобу. Якщо є підозра, чи у лікарів виникають сумніви стосовно здоров’я пацієнта, його направляють на консультацію до тубдиспансеру. У минулому році отримали консультацію 34 робітника, підтвердили діагноз у 6-ти. За шість місяців поточного року на консультацію направлено 13 осіб, туберкульоз підтверджений у трьох. Це не значить, що інші працівники, які отримали консультацію фахівців, виявились здоровими. Після виключення діагнозу  туберкульоз, що є небезпечним для оточуючих, їм було встановлено інші, нажаль, більш небезпечні для самого хворого діагнози» – додає  Наталія Гардань.

Незважаючи на контрольованість ситуації медики попереджають, вона може погіршитися будь-якої миті. Хвороба передається повітряно-крапельним шляхом, рідше через молоко хворих тварин. Хворий з активною, відкритою формою туберкульозу є найбільш небезпечним для оточуючих, тому що виділяє від 20 млн до 6 млрд мікобактерій (паличок Коха). Ми можемо вдихнути їх і навіть не помітити.

Звісно, нас захищає імунна система, але через війну і  стрес імунітет теж може дати збій. Особливо людину мають насторожити тривалий кашель або постійне покашлювання, немотивована слабкість, нічний піт, різка втрата ваги, стійке, тривале підвищення температури тіла до 37,0-37,5 градусів, задуха при невеликому навантаженні.

Тому фахівці медцентру радять систематично раз на рік проходити флюорографічне обстеження. Навіть затримка на день або два може зіграти із хворим злий жарт.

Робітники підприємства мають можливість пройти флюорографію у  пересувному флюоропоїзді (за будівлею поліклініки МВ) та у флюорографічному кабінеті поліклініки ГД.

Записатися на флюорографію можна за телефонами:

 поліклініка МВ: 067 532 39 92

 поліклініка ГД :067 696 4 658

Кислотостійка бактерія, що викликає туберкульоз не боїться висихання, холоду та дезінфекції звичайними, низькопроцентними розчинами.

У річковій воді інфекція може жити до 5 місяців, у ґрунті – від 3 місяців до 2 років, в темному місці при кімнатній температурі – про­тягом 4 місяців, при розсіяному світлі — до 1,5 місяця, у вершковому маслі, яке знаходиться в холодильнику – до 30 діб, у молоці – 14-18 діб.

Категорії
Наші люди Новини

Кривий Ріг відзначив кращих металургів та гірників

Місто привітало з професійним святом своїх героїв – найкращих металургів та гірників. «За високий професіоналізм, вагомі трудові досягнення, сумлінну працю…». За цими словами – долі людей, які незважаючи на війну, на своєму фронті підтримують роботу металургійної галузі: видобувають та збагачують руду, виробляють агломерат, чавун, сталь, прокат.

19 працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг» отримали до Дня металурга та гірника почесні грамоти виконкому Криворізької міської ради.

В.о. міського голови Юрій Вілкул побажав працівникам підприємств гірничо-металургійного комплексу і їхнім родинам миру та злагоди і подякував усім за внесок у розвиток Кривого Рогу та підготовку міста до захисту від окупантів. Особливу подяку отримали працівники, які саме зараз боронять Україну та волонтери.

Бригадир слюсарів Андрій Дубрівний вже 35 років ремонтує обладнання доменного цеху № 1 «АрселорМіттал Кривий Ріг». Юним випускником технікуму прийшов він до цеху і ніколи не пошкодував про вибраний шлях.

«У мене дуже важка фізична робота, яка ще й вимагає напруженої праці головою, – розповідає Андрій. – У цеху безліч механічного обладнання, і якщо хоч щось з цього не працюватиме, то не буде чавуну, а відповідно і сталі, і прокату. Відчуваю себе у цеху на своєму місці. Надзвичайно приємно, що це оцінили. Місяць тому зателефонували, спитали дещо про мене, навіть пожартували: «не бійтесь, не для оформлення кредиту». Ось я й здогадався, що нагородять. Неперевершені емоції! Про таке й онукам розповісти можна. Але це не лише мій здобуток. Це здобуток усієї бригади. Всім їм, всім металургам та гірникам – міцного здоров’я, підтримуймо одне одного, і перемога буде наша!»

Найкращі працівники ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” разом з директоркою з галузевих відносин і соціального розвитку Юлією Чермазович

Разом з Андрієм Дубрівним почесні грамоти отримали:

  • Ірина Неклеса, підготувач составів цеху підготовки составів;
  • Микола Сідлак, електрозварник вогнетривно-вапняного цеху;
  • Ігор Бойко, заступник начальника агломераційного цеху № 3 з підготовки виробництва;
  • Олег Євченко, машиніст екскаватора цеху водопостачання;
  • Євген Шевченко, машиніст екскаватора цеху водопостачання;
  • Олександр Шам, машиніст коксових машин коксового цеху № 1;
  • Віталій Бугаєв, майстер з ремонту устаткування цеху уловлювання;
  • Олександр Пашкевич, начальник відділу центрального департаменту з утримання і ремонтів;
  • Микола Похович, машиніст екскаватора ремонтного виробництва ЛМЗ;
  • Олександр Дениско, начальник рудозбагачувальної фабрики № 1;
  • Андрій Головінець, машиніст екскаватора рудоуправління;
  • Сергій Христін, слюсар-ремонтник гірничого устаткування шахтоуправління;
  • Сергій Романенко, змінний майстер сортопрокатного цеху № 1;
  • Дмитро Курганов, електрозварник сортопрокатного цеху № 2;
  • Віталій Кочережко, майстер з ремонту устаткування прокатного цеху № 3;
  • Костянтин Легчілін, слюсар з ремонту колісних транспортних засобів автотранспортного управління;
  • Наталя Потоцька, диспетчер маневрової залізничної станції залізничного цеху № 1;
  • Світлана Смола, електромонтер з ремонту і обслуговування СЦБ залізничного цеху № 3.

Вітаємо ще раз усіх металургів та гірників з професійним святом! Наснаги, здоров’я та мирного неба!

Категорії
Новини

Друге народження для залізничних колій

Програма відновлення рейкошпальних решіток в «АрселорМіттал Кривий Ріг» розпочалася ще у травні. На сьогодні вже укладено дві колії загальною довжиною 1200 метрів з матеріалів, які раніше вже були у використанні.

За словами начальника залізничного цеху № 3 Вячеслава Тінякова, такий підхід дозволяє суттєво економити на придбанні нових матеріалів для ремонту. «Наприклад, на виготовлення однієї ланки із виключно нових матеріалів треба витратити понад 108 тисяч гривень. А ланка із вживаних матеріалів, коштує 35,2 тисяч гривень», – розповів Тіняков.  

Нове життя рейкошпальні решітки отримують на спеціально створеній дільниці з перебирання залізничних ланок. Сюди залізничні матеріали привозять після їх демонтажу під час ремонтів колій заводу.

На дільниці працюють монтери колій та стропальники підрядної організації «Сталь Україна». Вони уважно оглядають кожну деталь: кріплення, рейки, шпали тощо. Відбирають все, що може отримати нове життя, а все непридатне спрямовують на утилізацію.

«Після перебирання ми ретельно чистимо цілі деталі, а згодом із них збираємо нові ланки залізобетонних рейкошпальних решіток, – каже монтер колій Андрій Бараник. – Працюємо дуже зосереджено і якісно. Деталей вистачає, але якщо є потреба, використовуємо і нові матеріали – переважно кріплення (закладні та клемні болти в зборі).

Монтер колій Олександр Стембоіца розповідає, що робота зі збирання нових залізничних ланок фізично важка, потребує уваги та витримки. Але продуктивність у фахівців висока – за зміну тут складають дві ланки. Довжина одної рейкошпальної ланки становить 12,5 метрів. Вона складається із 23 залізобетонних шпал з кріпленнями на кожному боці. Лише болтів для неї потрібно 92 одиниці. Завантажуються та вивантажуються готові ланки і матеріали для збирання рейкошпальних решіток за допомогою двадцятитонного підйомного крану.

Нові рейкошпальні ланки вже укладені на чотирьох коліях станцій та перегонів підприємства. Зараз збираються ланки для двох колій на станції Східна Розвантажувальна.

Завантажування залізничних ланок
Категорії
Новини

Залізничні «спецпризначенці»

Увага! Можливо в цій статті заховалося «золоте слово». Більше про акцію – тут.

Ремонт завантажувальних залізничних колій №№ 3, 4 агломераційному цеху № 1 дозволить підрозділу працювати стабільно і без позапланових зупинок.

Ці колії є невід’ємною частиною технологічного процесу виробництва агломерату і мають важливе спеціальне призначення. Саме на них готова продукція, в даному випадку агломерат, завантажується у залізничні вагони. Але через вік і значну зношеність вони тривалий час були «вузьким місцем» в АЦ № 1 і ставали причиною сходу вагонів. Це, в свою чергу, спричиняло зупинку агломераційних машин цеху, бо виготовлений агломерат потрібно одразу вантажити та відправляти у подальше використання.

«Відремонтувати ці колії під час звичайної роботи цеху ми не могли, бо довелося б працювати буквально під гарячим агломератом, – розповів Іван Тимошенко, в.о. начальника агломераційного цеху № 1. – Таку можливість нам дала тимчасова зупинка АЦ № 1. До роботи взялися, як то кажуть, усім світом. Працівники нашого цеху разом з фахівцями  ЗЦ № 3 та підрядниками з «Металургсервіс Плюс»,  «Сталь Україна» демонтували самі колії та підготували місця під укладання нового залізничного полотна, а потім і змонтували нове. Під старим полотном виявили шар ще старішого. Коли його тут поклали, не змогли згадати навіть старожили цеху. Серед працівників аглоцеху, які брати участь у ремонті, хочу* відзначити старших агломератників Руслана Мирончука, Максима Куліка, агломератників Ігора Снітка, Івана Шелембу, Сергія Проніна, Олександра Марченко та багатьох інших наших робітників». Процеси відбувалися під пильним оком керівників ЗЦ № 3 та управління залізничного транспорту підприємства. Транспортом та спецтехнікою ремонт забезпечило виробниче управління підприємства.  Загалом в цеху укладено майже 350 метрів двох залізничних колій та більш ніж 600 дерев’яних шпал.

* – «золоте слово» – ключ до правильної відповіді у грі

Категорії
Новини

Запрошуємо до кімнати для вогнегасників. Вхід вільний

Увага! Можливо в цій статті заховалося “золоте слово”. Більше про акцію – тут.

Зберігати протипожежні засоби треба правильно. Адже звалене до купи приладдя навряд чи допоможе при пожежі. Це питання вирішили працівники кисневого виробництва простим та ефективним способом.

Як зазначила старший майстер дільниці компресії повітря Наталя Скалига, кисневе виробництво – серед найнебезпечніших на підприємстві. Масло, а особливо кисень – це легко займисті речовини, реальна загроза життю людей. Для швидкого гасіння можливих займань, запобігання їх розповсюдженню працівники цеху навчені користуватись протипожежними засобами, які знаходяться на пожежних щитах. Але на такому небезпечному виробництві під рукою завжди мають буть додаткові вогнегасники, розтруби для гідрантів та інше обладнання.

Старший майстер дільниці компресії повітря Наталя Скалига

«І вони є, але донедавна були розкидані по кілька одиниць по кабінетах, складах та інших приміщеннях. Це було не лише незручно, але й небезпечно, адже треба було чітко знати, де що лежить, та ще й мати ключі від всіх цих приміщень. Ризик не знайти миттєво вогнегасник чи інший засіб турбувала людей», – розповіла Скалига.

Саме тому у цеху вирішили облаштувати окреме приміщення для зберігання протипожежних засобів, де все необхідно можна буде легко знайти і ключ від якого був би доступним завжди.

Стелажі з вогнегасниками

«Ми підтримали ініціативу працівників, – розповів начальник кисневого виробництва Володимир Черногоров. – Знайшли підходяще приміщення і вирішили облаштувати там все за принципами Виробництва світового класу WCM, яке успішно впроваджується в цеху і дає результати. Раніше це приміщення було «для зберігання всього». Звідти вигребли купи старих журналів, обрізки шлангів, безліч пластикових пляшок, якихось іржавих відер, зламаних лопат тощо. Тепер* кімнату не впізнати. Замінили вікно, пофарбували стіни, поліпшили освітлення, виготовили стелажі, посортували протипожежні засоби та розклали їх так, щоб усім було зручно».

Машиністки компресорних установок Жанна Єршова та Ольга Непорожня

І справді, тут є на що глянути – простора світла кімната з пофарбованими в приємний колір стінами. Праворуч – стелаж з вогнегасниками. Вони розкладені за типами і підписані. Поруч прикріплені плакати з інформацією, що можна гасити вогнегасниками якого типу, і схемою, як це робити правильно. Рівними рядками лежать розтруби для гідрантів, далі – лопати та відра. Це зелена зона. У жовтій – вогнегасники, які треба перезарядити, у червоній – обладнання, яке має піти в утиль. Все не лише естетично, але й практично. «Ергономіці ми надаємо особливого значення, – продовжує Наталя Скалига. – Людина під час пожежі може бути у стані стресу, і тому все має бути перед очима та під рукою. Облаштовували кімнату командою. Хочу подякувати машиністкам компресорних установок Олені Нагурній, Ользі Непорожній, Жанні Єршовій, Людмилі Володіній, іншим працівникам і працівницям. Але це ще не все! Наприклад, нещодавно машиністка Світлана Вербицька слушно зауважила, що циліндричний вогнегасник запросто може скотитися зі стелажу і вдарити когось по нозі. Вже є рішення – зробити бортики на стелажах. Зробимо і це. Бо всі розуміють: безпека на виробництві – понад усе».

Фото і текст: Андрій Онищенко

* “золоте слово” – ключ до відповіді у грі

Категорії
Новини

«Стан гуде – наче котик мурчить»

Увага! Можливо в цій статті заховалося “золоте слово”. Більше про акцію – тут.

Напередодні Дня металурга і гірника ще один прокатний стан «АрселорМіттал Кривий Ріг» – дрібносортний ДС-250-5 – поновив випуск продукції після тривалого простою.  

Успішне відновлення роботи стану, за словами заступника начальника СПЦ-2 з виробництва Олександра Макаренка, стало можливим, перш за все, завдяки його персоналу. «Дякуючи нашим людям, стан не втратив своєї працездатності під час вимушеного простою. Обладнання періодично вмикалося, прокручувалося, щоб зберегти працездатність гідравліки, електрочастини, механічних вузлів, підшипників рідинного тертя тощо. А ще ми виконали значну роботу з очищення гідроприміщень, водостоків, відстійників окалини, ремонту, пофарбували обладнання та металоконструкції. Це все у поєднанні з професіоналізмом працівників дало змогу запуститися у визначені терміни. 7 липня почався розігрів печі, а 11 липня вранці зі стану вийшла перша продукція. Йдемо за графіком», – розповів Олександр Макаренко.

Якісно нагріти заготовки у печі до температури 1160 градусів за Цельсієм перед прокаткою – це непросто й дуже важливо. Якщо нагрів буде нерівномірним, то це негативно вплине на технологічні процеси та на якість прокату. За пультом управління піччю – нагрівальник металу Володимир Шпак. «Вислів «на роботу, як на свято» дуже відповідає моєму сьогоднішньому настрою! – посміхнувся Володимир. – Люди скучили за прокаткою. Я вже 23 роки працюю на стані. Таких довгих простоїв ще не було. О сьомій ранку почали, вже майже година дня, політ нормальний».

Нагрівальник металу Володимир Шпак

З печі заготовки подаються на стан. Наладку прокатних клітей та привалкової арматури виконали вальцювальники. Вони ж контролюють роботу обладнання та геометричні параметри металу. Вогняні лінії проносяться станом, поступово стають тоншими й тоншими.

«Обладнання постійно має бути в робочому стані – розповідає старший вальцювальник Сергій Вербовий. – Відкрию таємницю: ніхто стовідсотково не знає, як воно поведе себе у різних ситуаціях. Тому ми на всі сто виклалися під час підготовки стану, налаштування клітей. А зараз уважно слідкуємо за процесом. Реагувати на зміни треба миттєво».

Старший вальцювальник Сергій Вербовий

Вальцювальники постійно взаємодіють з операторами головного поста управління. Саме оператор регулює швидкість обертання прокатних валків, і від правильно підібраних режимів залежить успіх. Оператор Дмитро Піддубний у цеху – з вісімнадцяти років. «Я професійно народився на цьому стані, – каже Дмитро. – Прийшов сюди худеньким маленьким пацаном. Виріс, як бачите. Стан – це частина моєї душі. Декілька місяців тут панувала моторошна тиша. Зараз все гуде, а для мене – наче лагідний котик мурчить. Стан працює, а значить, працює весь ланцюг від видобутку руди до відвантаження арматури. І це чудово!»

Оператор Дмитро Піддубний

Робоче місце Катерини Ветушної – пульт управління лінії пакування. Вона слідкує за тим, щоб не вийшло як у приказці «вміли готувати та не вміли подавати». «Ми повинні відвантажити покупцеві пачки арматури*, які б повністю відповідали умовам контракту. Вага пачки, кількість прутків, бездоганний товарний вигляд, наприклад, відсутність перехрещення прутків та інші характеристики – це зона моєї відповідальності. Ця робота мені дуже подобається» , – говорить Катерина.

Оператор лінії пакування Катерина Ветушна

Першою продукцією після перезапуску стала арматура з діаметром перетину 16 мм.

«Процес триває, – продовжує Олександр Макаренко. – Не все ідеально, так не буває ніколи, а особливо після довгого простою. Але всі проблеми вирішуємо оперативно. Після № 16  будемо катати ще декілька видів арматури різних діаметрів, в тому числі й шахтну, а також різний сортамент круглого прокату. Партії невеликі, доведеться часто робити перевалки. Але ми все одно задоволені, що є справжня робота для прокатників. Сподіваємося, що це лише початок».

Текст і фото: Андрій Онищенко 

* “золоте слово” – ключ до правильної відповіді у грі