Категорії
Наші люди

Вчитись рятувати? Чи не вчитись?

Доки одні ставлять собі це майже гамлетівське питання, водії «швидких» «АрселорМіттал Кривий Ріг» вже добре оволоділи навичками домедичної допомоги постраждалим та активно допомагають фельдшерам рятувати людей, постійно вдосконалюючись у цій майстерності.

Руки впевнено тримають кермо, голова працює на 360 градусів – водій автомобіля швидкої допомоги везе фельдшера або бригаду медиків на терміновий виклик. Працівники нашого підприємства, підрядних організацій та звичайні перехожі (якщо це в місті) обертаються та проводжають «швидку» поглядами. Вони знають, що в цю мить бригада їде на порятунок людей або везе постраждалого до лікарні.

Прибувши на місце, водій не сидить у кабіні, а активно допомагає фельдшеру: приносить ноші, сумку з медичним обладнанням та медикаментами, допомагає в первинному огляді  постраждалого, за необхідності разом з фельдшером   проводить серцево-легеневу реанімацію  та кваліфіковано виконує усі вказівки медика.

«Ситуації бувають різними. Коли приїжджаєш та бачиш, що людина без свідомості, треба негайно з’ясувати причину та починати допомагати. Іноді дуже довго «качаємо» штучне дихання, але винагородою стає те, що людина приходить до тями. Дуже часто під час порятунку люди просто стоять навколо і лише нервують. Я одне їм скажу: треба вчитись рятувати – це обов’язок перед собою та перед іншими людьми і в мирний час, і особливо коли іде війна», – сказав водій автомобіля швидкої допомоги Анатолій Федоров.

За кермом «швидкої» Анатолій десять років, а його загальний водійський стаж складає більше 40 років. Зараз він працює у цехах гірничого департаменту та агломераційного виробництва.

Водій автомобіля швидкої допомоги Анатолій Федоров

«Про охорону праці усі знають, але чомусь нещасні випадки все одно стаються, – розповідає Анатолій Федоров. – Пам’ятаю, як під час переміщення важкої деталі чоловіку придавило ногу і він отримав відкритий перелом. Я активно допомагав зупиняти кров, накладав джгут, вакуумну шину, а потім обережно транспортував людину. Допомагав людям і поза роботою. Одного разу на трасі побачив аварію та зупинився. Водій отримав травму, теж перелом ноги з чималою кровотечею. До приїзду «швидкої» я затампонував рану, обробив її за допомогою препаратів своєї аптечки, у посадці знайшов пару гілок та зафіксував ногу. Потім, коли приїхали лікарі, вони сказали, що я все зробив правильно».

Навички порятунку Анатолій Федоров отримав на спеціальних курсах для водіїв «швидких», які проводять тренери медичного центру на базі Університету «АрселорМіттал на постійній основі. Також водії часто присутні (продовжують вчитися) і під час тренінгів з домедичної допомоги, які проводяться щонеділі разом з департаментом з охорони праці та фельдшерами для працівників нашого підприємства та підрядних організацій. Тренуватися допомагають і реальні виклики.

Ці курси пройшов і його колега – водій автомобіля швидкої допомоги Сергій Пустовіт. Його стаж керування медичним автомобілем – 20 років.

Водій автомобіля швидкої допомоги Сергій Пустовіт та фельдшер Валентина Зайцева

«На «швидку» сів випадково, адже до цього багато років працював водієм мікроавтобуса. Тоді на підприємство закупили нові «швидкі», водіїв для них ще не визначили. Я зайшов до начальника автоколони і пожартував, щоб мене призначили водієм одної з них. Ми посміялися і… начальник так і зробив.  Мене «прикріпили» до поліклініки гірничого департаменту. Спочатку мені не сподобалося, адже все було не так як завжди. Потім навпаки дуже сподобалось, особливо коли почав засвоювати науку порятунку на спеціальних курсах для нас, водіїв «швидких». До речі, ми навчаємося щорічно. А відпрацьовую навички на практичних заняттях та під час реальних викликів, коли допомагаю рятувати людей. Зараз я це роблю при здоровпункті рудоуправління».

Сергій Пустовіт зазначає, що водій швидкої допомоги має не просто досконало керувати автомобілем, а й уміти працювати в стресових ситуаціях, бути психологом – розмовляти, заспокоювати людину, яку допомагає рятувати. Водій може принести з автомобіля будь-яке медичне обладнання, бо добре знає що і для чого потрібне та де воно лежить. Це економить дорогоцінні секунди.

Сергій згадує, як допоміг врятувати чоловіка, який втратив свідомість (через мікроінсульт, як потім з’ясувалося). Разом із фельдшером він зробив чоловіку штучне дихання, привів його до тями та передав медикам міста.

«Одного разу під час поїздки нашу «швидку» зупинила поліція. Там сталося ДТП. Ми надали допомогу жінці, яка постраждала. Працювали разом із фельдшером, але я вже й сам навчився це добре робити, у разі необхідності не розгублюся. А набір необхідного медичного обладнання завжди з нами, без нього «швидкі» не виходять на чергування», – сказав Сергій Пустовіт.

«Мене дуже тішить, коли ми рятуємо людину. Але, на жаль, є випадки, коли цього зробити не вдається, продовжує Анатолій Федоров. –Такі випадки стаються дуже рідко, вони «хапають» за серце, але ти розумієш, що ти зробив усе можливе для порятунку. У такі хвилини мені хочеться ще більше вдосконалити свої медичні навички». «А я хочу додати, що вміти надавати першу долікарську допомогу треба вчитися усім нам. І не просто прийти на заняття, щоб посидіти та послухати. А активно потренуватися, самим відчути, наскільки це важко та відповідально. Це може стати у пригоді у будь-який час. Тим більше зараз, коли в Україні йде війна. А для нас найголовніше – це життя людини», – сказав Сергій Пустовіт.

Категорії
Офіційно

У Всесвітній день охорони праці Адітья Міттал звернувся до працівників компанії

Шановні колеги,

25 квітня ми відзначаємо Всесвітній день охорони праці. 

Цього року він проходить під гаслом «Вірити в нуль».  Ця віра потрібна, як ніколи раніше, оскільки минулий рік був одним з найгірших за всю історію за показниками у сфері охорони праці.

Мета сьогоднішнього дня – не зупинятися на цьому, а скоріше підбити підсумки досягнутого результату (як внутрішнього, так і завдяки аудиту третьої сторони dss+, який наразі триває) і ще більше активізувати всю організацію для досягнення нульового показника.

На всіх підприємствах є програма заходів та подій – будь ласка, долучайтеся і приділяйте їм максимальну увагу.

Внутрішній імпульс зберігається

Наприкінці минулого року ми замовили аудит у третьої сторони.  Він триватиме майже дев’ять місяців.  Важливо, щоб компанія не втратила існуючий імпульс, поки він триває, і щоб ми зробили все, що в наших силах, для розвитку та посилення існуючих заходів з підвищення безпеки в цей час. Було зроблено багато, в основному, завдяки переходу до культури «передбачення та запобігання» та впровадженню індивідуальних стратегій контролю та зменшення ризиків. Ключові стратегічні заходи, розпочаті у 2023 році, які наразі тривають, включають:

  • Тверду політику та зобов’язання з боку керівництва компанії щодо вдосконалення.
  • Комплексні стандарти охорони праці та промислової безпеки для запобігання смертельним та серйозним нещасним випадкам.
  • Високоякісні тренінги з охорони праці та навчання «золотим правилам».
  • Запуск дослідження сприйняття охорони праці у всій групі, яке охопило 220 000 працівників та підрядників .
  • Збільшення обсягу нагляду за безпекою на рівні керівництва в цехах.
  • Посилення програми карантину.
  • Краще розуміння ризикованих подій та стратегій їх мінімізації.
  • Інтенсифікацію програм наставництва та навчання.
  • Посилення комунікації, пріоритетності та ролі охорони праці в групі.
  • Жорсткі технічні стандарти щодо надійності та продуктивності процесів, які можуть стати основою для належного управління процесами охорони праці.

Я знаю, що робиться багато, і хочу подякувати всім за наполегливу працю.  Ми бачимо, які результати приносять ці зусилля.

Однак нещасні випадки зі смертельними наслідками продовжують траплятися.  П’ятеро людей загинули в чотирьох нещасних випадках цього року – один в Україні, один у Польщі, один у Бразилії і два – в AM/NS India, де впродовж дванадцяти місяців (або приблизно 150 мільйонів людино-годин) не було жодного нещасного випадку зі смертельним наслідком. Як і у разі з кожним нещасним випадком, якби все було зроблено по-іншому, то цього б не сталося.   

Остання інформація про аудит dss+

Аудит dss+ є найповнішим незалежним аудитом третьої сторони, який ми проводили з питань охорони праці.  Аудит охоплює всі аспекти діяльності у сфері охорони праці, його результати, висновки та рекомендації допоможуть нам у подальшому вдосконалити план дій щодо досягнення нульових показників та прискорити успіх, виявивши та закривши будь-які прогалини. 

Аудит триває повним ходом. На всіх підприємствах, де працює понад 150 працівників (загалом 154) буде проведено аудит впровадження стандартів запобігання смертельним нещасним випадкам, пов’язаним із трьома основними професійними ризиками – травмуванням механізмом, який не був належним чином захищений або ізольований, розчавленням транспортним засобом або механізмом, що рухається, а також падінням з висоти. Станом на кінець березня 2024 року перевірено 47 підприємств, що охоплює приблизно 30% зі 154 підприємств.

Щодо управління виробничими ризиками, то для оцінки було обрано п’ятнадцять найбільш пріоритетних країн та об’єктів (включно зі спільними підприємствами). До кінця березня було завершено сім оцінок управління технологічними ризиками (47% від загальної кількості), які охопили щонайменше одну доменну піч, аглофабрику та гірничодобувну діяльність.

Третім і останнім елементом аудиту є огляд системи управління охороною праці «зверху вниз».  Ця частина аудиту передбачає поглиблену оцінку компанією dss+ усіх систем, процесів, структур і можливостей у сфері охорони праці; процесів управління та забезпечення, а також систем і управління даними. 

Заплановано 330 співбесід з вищим керівництвом, членами правління, спеціалістами з охорони праці і профспілками, 83% з яких було проведено до кінця березня.  У квітні розпочалися подальші фокус-групи щодо практичного сприйняття питань охорони праці, понад 70 з яких відбулися на дванадцяти заводах. 

Очікується, що повний аудит буде завершено до вересня. Метою цієї роботи є навчитися, впровадити зміни там, де вони потрібні, і прискорити прогрес.  Ми також будемо ділитися ключовими рекомендаціями з іншими сторонами

Віра має вирішальне значення

Абсолютно очевидно, що для досягнення успіху нам потрібна віра.  

Будь ласка, подивіться фільм, створений спеціально для сьогоднішнього дня, в якому деякі з наших співробітників, від працівників цеху до керівництва, розповідають про свій шлях до віри в нуль. Я хотів би подякувати всім, хто взяв у ньому участь, за їхню чесність у висловлюванні на цю тему. 

Можливо, Манфред, наш генеральний директор у Ґенті, висловився найкраще, коли сказав: «Я думаю, що віра в нуль означає, що я насправді хочу, щоб не сталося жодного нещасного випадку».  Я впевнений, що кожен з вас, хто читає цього листа, хоче того ж самого. Отже, якщо це віра, то я впевнений, що ми всі можемо погодитися з тим, що ми дійсно віримо.   

Я безумовно вірю, що нуль досяжний.  У нашій групі є безліч прикладів підприємств, на яких вже багато років немає смертельних випадків.  Це одна з унікальних переваг того, що ми є глобальною групою – ми маємо так багато відповідей і рішень вже всередині компанії.  У фільмі ви почуєте, як керівники з Південної Африки та Європи розповідають про те, як візит до Бразилії відкрив їм очі на те, що є можливим.  Ця можливість завжди існує в АрселорМіттал – вчитися у людей, які роблять це найкраще. Ми всі повинні черпати натхнення з цих підприємств.  І більше того, вчитися у них. 

Коли справа доходить до охорони праці, я дійсно вважаю, що єдиний підхід, який потрібно мати, – це зосередитися на правильному виконанні маленьких речей кожного дня.  Йдеться про послідовність – щоразу робити правильні речі.  Це і є визначенням доброчесності.  Я говорив це раніше і скажу ще раз: якщо є вибір між підтриманням виробництва або забезпеченням безпеки – безпека завжди залишається на першому місці.  Нещодавній приклад: коли AMDS вирішила зупинити роботу великого сервісного центру на кілька місяців – це було правильне рішення.  Ніколи не може бути компромісів, якщо ми хочемо досягти нульового рівня. 

Зараз саме той час, коли ми всі повинні повірити, взяти на себе зобов’язання, діяти і зробити так, щоб нульовий показник став реальністю. Нам потрібно, щоб кожен наш співробітник був повністю залучений, відданий і зацікавлений.  Сьогодні День охорони праці, але, як дуже переконливо каже Хорхе у фільмі: «Це світогляд 24/7, робота 24/7.  Використовуйте це на практиці.  Залучайте своїх колег.  Ідіть до них і живіть їхньою реальністю».

Разом ми можемо досягти успіху.

Адітья Міттал, генеральний директор АрселорМіттал

Категорії
Новини

Блокування ставиться – людський чинник виключається

У рамках Тижня охорони праці у тренінг-центрі підприємства пройшов конкурс із застосування процедури ізоляції джерел небезпечних енергій за системою LOTO.

«Принцип дії системи LOTO простий та ефективний – треба заблокувати будь-які джерела енергії на лінії чи обладнанні перед їх профілактичним обслуговуванням, плановим чи поточним ремонтом, – розповідає Олексій Курочка, начальник відділу охорони праці департаменту з ОП та ПБ. – Блокування не дасть можливість випадково увімкнути обладнання під час проведення робіт, таким чином виключається вплив людського чинника. Ми зацікавлені у безпечній роботі, адже наша мета досягти нульового травматизму та смертельних випадків на виробництві».

У конкурсі взяли участь п’ять команд (по два учасника у кожній). Це електромонтери та слюсарі-ремонтники з департаменту з виробництва чавуну та сталі, прокатного, енергетичного, гірничого департаментів. Головним завданням конкурсантів було відпрацювання навичок застосування процедури ізоляції. Під час завдань перевірялося, наскільки учасники знають, розуміють цю процедуру та вміють застосовувати її на практиці.

Традиційно конкурс складався із теоретичної частини (тести) та практичної. За легендою треба було відремонтувати стрічковий конвеєр, помилку у роботі якого помітив машиніст, аварійно зупинив конвеєр та доповів про це своєму керівнику. Змінний майстер викликав електрика та механіка (учасників конкурсу), які мали заблокувати конвеєр за системою LOTO на період ремонту.

Учасники оглядали конвеєр, читали карту блокування, робили записи про термін ремонту на ярлику блокуючого пристрою (замку) та безпосередньо блокували конвеєр. При цьому вони дотримувалися усіх необхідних процедур блокування за системою LOTO та пояснювали журі свої дії.

«Я працюю з акумуляторними системами на підстанціях, безпосередньо сам не беру участь у блокуванні, цим займаються мої колеги. Але систему LOTO знаю і прагну сам досконало її опанувати. Тому й  вирішив стати учасником цього конкурсу, хочу зайвий раз перевірити свої знання», – сказав Руслан Кротчик, акумуляторник ЦMП ГД.

Валентин Борщенко, черговий електромонтер МБЛЗ конвертерного цеху, поділився враженнями: «Процедура добре мені знайома, тому що подібне ми виконуємо під час кожного ремонту чи обслуговування обладнання. Для мене завдання було нескладне, я робив все майже автоматично. Коли накладав блокуючий засіб я перевірив нульову енергію, тобто натиснув на кнопку пуску – конвеєр не повинен запрацювати, це означає, я все зробив правильно».

На нашому підприємстві участь у пілотному проєкті з впровадження системи LOTO беруть конвертерний цех, СПЦ № 2, КЦ № 1 КХВ та РЗФ № 2 ГД. Приємно, що переможцями у конкурсі стали представники підрозділів-учасників пілотного проєкту. Перше місце вибороли представники гірничого департаменту – чергові електромонтери з  РОФ №№ 1- 2 Роман Бевз та Олег Цізар. Як вони зазначили, конкурс став для них перевіркою знань. Їм допоміг досвід, адже вони впроваджують систему LOTO вже третій рік.

Друге місце посіли їхні колег Валентин Борщенко та Євген Очкась з конвертерного цеху департаменту з виробництва чавуну та сталі. Третіми стали Ігор Кражан та Владислав Шепелюк із СПЦ № 2 прокатного департаменту.

Категорії
Новини

Пояс по фігурі: естетично і безпечно

У тренінг-центрі «АрселорМіттал Кривий Ріг» відбулися командні змагання з безпечної роботи на висоті.

Це був один з основних заходів у рамках Тижня охорони праці. У змаганнях взяли участь п’ять команд – чотири з підрозділів «АрселорМіттал Кривий Ріг» і одна представляла підрядну організацію. Учасників привітав директор департаменту з охорони праці, промислової безпеки та екології Жанбек Єсмаханов. Він подякував їм за безпечну працю і закликав вірити у можливість нульового травматизму зі смертельними наслідками на нашому підприємстві, бо людина може досягнути того, у що вірить. І головне: робити все можливе для збереження найціннішого – людських життів.

З теорією найкраще впоралася команда підрядної організації «Ольвія». Друге місце вибороли працівники шахтоуправління гірничого департаменту. А третя сходинка зразу у трьох учасників – цеху ремонту металургійного устаткування № 2, цеху ремонту енергетичного устаткування та ремонтного цеху гірничого департаменту. «Ми не ставили перед командами якихось надскладних завдань, – розповідає один з арбітрів змагань Сергій Воінов. – Лише запитання, які стосуються програми навчання безпечній роботі на висоті. Бо саме ці знання є базовими для запобігання травматизму».

На практичному етапі учасники продемонстрували вміння вибрати з кількох запропонованих запобіжний лямковий пояс та строп до нього, які відповідають усім вимогам безпеки. Також ці засоби захисту треба було правильно надягти. Це доволі складно, бо сучасний пояс має кілька лямок, мотузок, карабінів та інших елементів, поєднаних в єдину систему, і надягти його – це зовсім не так, як звичайний пояс у джинси. «Найрозповсюдженішим зауваженням було невміння чітко підігнати елементи пояса під фігуру працівника, – прокоментував Сергій Воінов. – Якщо лямки неточно підігнані, то під час падіння людина може отримати додаткові травми. Вправність підгонки багатьом треба вдосконалювати».

Далі учасники продемонстрували вміння безпечно піднятися на висоту 5 метрів вертикальними сходами і спуститися вниз. Суддівська колегія зафіксувала лише одне грубе порушення. У одного з учасників був неповністю закритий карабін. Також під час практичної частини представники команд працювали зі стаціонарною тросовою системою. «Для багатьох ця система не досить знайома, – продовжив Сергій Воінов. – Тож не дивно, що дехто не міг правильно надягти затискач. Але хтось увімкнув креативне мислення, а хтось завдяки підказці – всі врешті-решт впоралися».

Перше місце у практиці здобула команда РЦ ГД, друге поділили між собою ШУ та «Ольвія», третє у ЦРМУ-2, а четверте у команди ЦРЕУ. За підсумками двох етапів місця розподілилися так:

1 місце – «Ольвія»

2 місце – ШУ ГД

3 місце – РЦ ГД

4 місце – ЦРМУ-2

5 місце – ЦРЕУ-2

Підсумовуючи результати, Жанбек Єсмаханов зазначив, що це саме ті змагання, де головне не перемога, а участь, яка дає змогу отримати нові знання та відпрацювати навички безпечної роботи, що є ще одним кроком на складному шляху до нульового травматизму.

Володимир Іващенко, монтажник підземний ШУ ГД:

  • Ми працюємо під землею, але часто на висоті. Наприклад, монтуємо устаткування у стовбурі шахти глибиною 1135 метрів. Внизу темно, тож прірву скоріш відчуваємо, ніж бачимо. Така собі прихована небезпека. За безпеку думаємо кожної секунди. Хотілося перемогти у конкурсі, але завадило хвилювання. Хоча друге місце – також непогано. Прошу всіх колег, всіх працівників нашого та інших підприємств: давайте працювати безпечно, з виконанням всіх вимог. Бережімо себе й тих, хто поруч».
Категорії
Новини

Щит від електрозагроз

На підстанції КРЗ-2 цеху мереж і підстанцій встановили нове устаткування, яке не лише забезпечує надійність, а й сприяє підвищенню рівня безпеки для людей, які тут працюють.

КРЗ-2 – одна з найважливіших підстанцій підприємства. Вона подає електрострум в цехи та на інші наші підстанції. А під час виникнення аварійних ситуацій, недостатньої кількості електроенергії в мережі (як було, наприклад, під час блекауту) КРЗ-2 допомагає переспрямувати електроенергію так, щоб її отримали підрозділи, де вона критично необхідна. Важливими елементами підстанції є щит постійного струму та акумуляторна батарея. Вони живлять струмом релейний захист, завдання якого – автоматичне вимкнення устаткування підстанції під час виникнення аварійних ситуацій.

Як пояснив начальник сталеплавильної дільниці цеху мереж і підстанцій Максим Кожуховський, миттєве безвідмовне спрацювання релейного захисту допомагає врятувати дуже коштовне енергоустаткування під час аварій та захистити працівників від враження струмом. Тому необхідне незалежне та надійне електрозабезпечення реле та вимикачів, яке здійснюється завдяки  батареї та щиту.

«Треба відзначити, що щит та батарея були вже старенькими, – розповідає керівник дільниці. – До їх надійності були питання. Та й за період їх багаторічної експлуатації у світі з’явилися нові технології, нове устаткування, надійніше й безпечніше. Тож ми вирішили їх замінити. Тепер ми маємо батарею, яка кардинально відрізняється від попередниці. Стара була кислотною, пари сірчаної кислоти становили загрозу для здоров’я електромонтерів, які її обслуговували. Нова ж батарея гелева. Там немає кислоти, а струмоведучі частини надійно ізольовані. Надійність, безпека та простота обслуговування – ось що можна сказати про цю акумуляторну батарею».

Новий щит постійного струму теж набагато безпечніший, ніж той, що використовувався раніше. Старий був відкритого типу, і доступ до струмоведучих частин був загрозою. Всередину до нього легко потрапляв пил, який є провідником струму, і його наявність у електроустаткуванні є загрозою аварійних ситуацій.

«Робочі елементи нового щита надійно ізольовані, – продовжив Максим Кожуховський. – Це виключає випадковий контакт людей з частинами під напругою. А запобігання потраплянню пилу захищає, наприклад, від небезпечного явища, яке зветься «земля в мережі постійного струму». Це неприємне явище порушує коректну роботу реле, спричиняє проблеми в роботі устаткування, несе загрозу для працівників. А ще щит укомплектований приладом-контролером, який виявляє несправності у мережі та підказує, де виникли ці несправності, що значно полегшує пошук проблемних ділянок, робить ремонти швидшими та безпечнішими. Також щит обладнаний зручними вимикачами-автоматами, які конструктивно виготовлені під використання блокуючих пристроїв системи LOTO. Я як керівник дільниці відповідаю не лише за безперебійне постачання струму, а й за життя кожного зі своїх працівників, тож дуже вдячний керівництву цеху, департаменту та підприємства, які у цей складний час знайшли кошти. Це інвестиції у надійність, а особливо у безпеку людей».

Категорії
Новини

40 тонн масла…

Саме стільки цього паливно-мастильного матеріалу заправляють у баки найпотужніших трансформаторів підстанцій «АрселорМіттал Кривий Ріг». Якщо до цього додати електричний струм до 150 тисяч вольт, то рівень пожежної небезпеки – захмарний. Тож не дивно, що саме одна з підстанцій стала місцем проведення протипожежних навчань, які увійшли в програму Тижня охорони праці, що триває на підприємстві.

За легендою навчань двоє працівників цеху мереж і підстанцій виконували роботи з обслуговування одного з трансформаторів підстанції КРЗ-16, що забезпечує електроенергією наше кисневе виробництво, без продуктів якого неможливі виробництво чавуну і сталі у наших цехах. Витікання масла з баку трансформатора, коротке замикання, електрична дуга – і обидва працівники отримують серйозні травми. А трансформатор охоплює полум’я. Начальник дільниці, чергова електромонтерка та начальник зміни не розгубилися. Про загоряння повідомлено пожежним та медслужбі підприємства, постраждалим надано першу допомогу.

А далі все, як у голівудському фільмі: на територію підстанції з гучними сиренами і блимавками вриваються дві яскраво-червоні пожежні машини. За ними – два автомобілі медслужби. Рятувальники евакуюють потерпілих до «швидких». Після надання термінової допомоги їх везуть до однієї з міських лікарень. Рятувальники чимдуж розгортають рукави від пожежних авто, і в напрямку оповитого димом трансформатора вириваються два струмені білосніжної піни, яка протягом лічених хвилин гасить джерело загоряння. Пожежні знімають шоломи і витирають спітнілі усміхнені обличчя – швидко й правильно спрацьовано!

Саме правильність, чіткість і злагодженість у діях усієї команди (працівників цеху мереж та підстанцій, медиків ПП «Стіл Сервіс» та бійців четвертого пожежно-рятувального загону) відзначив заступник начальника 4ДПРЗ Тарас Пинило.

«Подібні тренування за участю наших рятувальників та працівників «АрселорМіттал» проводяться постійно, – говорить Тарас. – Відточений алгоритм дій допомагає справлятися не лише з умовними, а й з реальними надзвичайними ситуаціями. А підстанції – це об’єкти підвищеної небезпеки, особливо зараз, коли ворог часто цілить саме у системи енергозабезпечення. Взимку 2024 року внаслідок одного з обстрілів міста стався збій в енергосистемі, загорівся один з трансформаторів на території шахтоуправління «АрселорМіттал Кривий Ріг». І саме завдяки вмілим спільним діям цеховиків, рятувальників і медиків, відпрацьованим під час подібних навчань, пожежу швидко загасили».

Менеджер з пожежної безпеки нашого департаменту з охорони праці та промислової безпеки Андрій Сердечний зазначив, що ліквідація пожеж на підстанціях дійсно є однією з найскладніших операцій.

«Перш ніж почати гасіння, електроустаткування необхідно знеструмити, – пояснив Андрій. – І зробити це треба якнайшвидше, до того ж не перериваючи електропостачання інших важливих об’єктів, які також живляться від даної підстанції. Лише після цього працівники ЦМП видають дозвіл пожежним, і ті гасять пожежу. Від майстерності та командної роботи залежать ті виграні хвилини, навіть секунди, які дозволяють врятувати устаткування, а найголовніше – життя людей».