Позначка: арселорміттал кривий ріг

Категорії
Новини

Трансформер для ремонтників

Використання нового оснащення суттєво підвищило рівень безпеки під час ремонтів трубопроводів коксохімічного виробництва.

Більшість газопроводів коксового, вуглепідготовчого цехів, а також цехів сіркоочищення та вловлювання розташовані над поверхнею землі – на висоті, падіння з якої загрожує здоров’ю і навіть життю людей. Але ж все одно газопроводи треба регулярно обслуговувати, ремонтувати. Для цього використовували спеціальні конструкції, які називають по-різному: лісами, підмостями, турами тощо. Нещодавно для ремонтних бригад технологічного цеху, закупили конструкції, які у технічній документації звуться прямостоячими риштуваннями.

Як зазначив начальник технологічного цеху Олександр Мельников, нові рештування мають величезні переваги  у порівнянні з тим оснащенням, яке використовували ремонтники раніше.

«Основа конструкцій – вертикальні стійки, виготовлені зі сталевих труб з товщиною стінок 5 мм, – розповідає Олександр Мельников. – Горизонтальні борти також сталеві. Борти з’єднуються зі стійками за допомогою замків-фіксаторів, які виключають непередбачуване роз’єднання. Таких надійних кріплень немає у старих конструкціях. Майданчики-перемички, на яких знаходяться ремонтники під час виконання робіт, виготовлені з міцного і водночас легкого алюмінієвого сплаву. З такого ж сплаву виготовлені сходи з перилами. Cаме сходами працівники тепер безпечно крокують на верхні яруси, а не лізуть вертикальними драбинами, як робили раніше. Міцність матеріалів, надійність кріплень та використання сходів замість драбин – це надійність і безпека для наших бригад».

Риштування придбали за програмою протидії чотирьом ризикам-вбивцям, серед яких і робота на висоті. Провідний інженер з охорони праці Юрій Шугайло назвав ще кілька безпекових переваг нового оснащення: «До стійок і бортів додані ще й сталеві ребра жорсткості, які запобігають розхитуванню риштувань. Стійки мають спеціальні елементи, за які можна надійно закріпитися ременями безпеки. А борти слугують надійними огорожами-запобіжниками від падіння з робочих ярусів. Для роботи у газонебезпечних місцях конструкція оснащується одразу двома сходовими підйомами. Це для того, щоб у разі необхідності можна було швидко евакуювати людей».

Можна сказати, що це конструкція-трансформер. З елементів можна зібрати варіанти з різними параметрами, найзручніші для кожної з виробничих операцій. Максимально можлива конструкція – риштування висотою до 10,3 метри та горизонтальними параметрами 4,5х6 метрів. Такі розміри дозволяють бригаді з 5-6 людей зручно працювати над ремонтом будь-якого газопроводу коксохімвиробництва. І це далеко не всі зручності. Конструкція збирається в рази швидше, ніж її попередниці.

«Для різних видів робіт передбачаються різні конструкції риштувань. Наприклад, для такої складної виробничої операції, як ремонт газопроводу методом царгування, конструкція складається таким чином, щоб ремонтники мали доступ до газопроводу з різних боків, – продовжив начальник ТЦ КХВ. – А також щоб можна було безпечно працювати під трубою і над нею. А от для  ремонту трубопроводу фенольної води, який ми щойно завершили, застосовується простіша конструкція, і якщо немає газової небезпеки, то ми використовуємо одні сходи замість двох. Оцю конструкцію наші ремонтники змайстрували за 4 години, тоді як зі старим оснащенням на це знадобилося б до 4 діб. Таким чином ми значно економимо час. Але найголовніша перевага – це безпека. І мені з таким устаткуванням спокійніше на серці, бо я впевнений у безпеці людей».

Категорії
Новини

Війна обірвала життя нашого працівника Максима Стефанова

Понад 15 років Максим працював на коксохімічному виробництві, до мобілізації він був апаратником одержання сирого бензолу у цеху уловлювання.

10 днів не дожив герой до свого 35-річчя. Максим Стефанов загинув четвертого березня під час боїв поблизу селища Іванівка, що у Харківській області.

«Про Максима можна говорити лише як про молодого та перспективного працівника, професіонала, – говорить начальник цеху уловлювання Роман Каренов. – Відповідальний, завзятий до роботи, його поважали у колективі. За потреби підміняв змінних майстрів. Ми бачили в ньому потенціал, і він безперечно розвивався б і далі. Максим був безвідмовним, коли була потрібна його підтримка та допомога. Спокійна, добра, світла людина пішла від нас. Його життя відібрала війна. Але в цеху про Максима не забудуть ніколи, він залишиться у нашій пам’яті та в наших серцях назавжди».

Щиро співчуваємо родині та друзям захисника.

Герої не вмирають!

Категорії
Наші люди

Машиніст-мотоцикліст качає пульпу і мріє про подорожі Україною

Проходячи майданчиками пульпонасосної станції, машиніст насосних установок шламового господарства гірничого департаменту Анатолій Рясний наче мимохідь оглядає обладнання, щось повертає, підкручує, оглядає частини потужних агрегатів насосної і крокує далі. Він жартує, що оператори можуть сидіти на місці за якимось пультом, а машиністи насосних мають постійно курсувати своїм об’єктом. І зараз об’єкт ПНС-2-4 в надійних руках, адже тут працює «Честь та гордість «АрселорМіттал Кривий Ріг» Анатолій Рясний.

Анатолій родом з Кіровоградщини. Колись хлопець приїхав до Кривого Рогу, аби знайти гарну роботу. Першим пунктом його професійного «базування» стало наше підприємство: він влаштувався слюсарем-ремонтником до шламового господарства гірничого департаменту.

«Я така людина, що мені постійно хочеться рухатися – і в фізичному, й у моральному сенсі. Я дуже люблю вивчати щось нове, набувати нових навичок, розвиватися, – розповідає Анатолій Рясний. – А тут така можливість – на нашому підприємстві можна опанувати одразу декілька професій! Я цим скористався і вивчився на газорізальника, а потім – на машиніста насосних установок. Шість років я вже опікуюся обладнанням, яке відповідає за перекачування-транспортування відходів збагачення (хвостів) до хвостосховищ. Мені ця робота до вподоби, адже на нашій насосній постійно оновлюється обладнання, запроваджуються нові технології, тож мій навчальний процес триває».

На цій пульпонасосній станції рух не припиняється майже ніколи. Навіть у теперішні скрутні воєнні часи цілодобово працюють потужні дренажні насоси та насоси гідроущільнення. Аби транспортування хвостів збагачення відбувалося безперебійно, лише одних механізмів замало, потрібні фахівці, яким можна довірити найскладнішу і найвідповідальнішу роботу.

Анатолій Рясний

«Коли у зміні Анатолій, то я спокійний і за насосну, і за весь процес загалом, адже це людина, яка здатна швидко приймати рішення, брати відповідальність на себе. Та й обладнання він знає, наче свої п’ять пальців, – говорить начальник дільниці ПНС 2-4 ЦШГ РЗФ ГД Анатолій Бутильский. – Я дуже поважаю таких працівників. Він з тих, з кого складається міцний кістяк нашого колективу. Коли розпочалися активні воєнні дії, Анатолій залишився працювати. Траплялися зміни, коли він один працював на двох насосних одразу. Ми дуже цінуємо його не лише за професіоналізм, а й за відданість та надійність».

Анатолій Рясний згадує, що 24 лютого 2022 року був саме з нічної зміни, коли почув вибухи. Говорить, що одразу зрозумів, що ця війна надовго, але думки кидати рідну домівку та не виходити на роботу у нього не виникало ніколи.

«Звісно, що і страх був, і хвилювання за родину (їх я тоді відвіз до батьків на Кіровоградщину). Але жодну свою робочу зміну не пропустив, – розповідає Анатолій. – Для мене мій цех – це теж рідна домівка, а дім не кидають. Мене робота рятує від занурення у депресію. Тут немає часу впадати у розпач, треба працювати і працювати не гірше, ніж воюють наші захисники. Я впевнений, що ми переможемо, адже таких, як українці немає більше ніде. І не буде. В нас прекрасна земля і талановиті люди. А боремося ми за своє, тому безперечно переможемо».

Першим, що планує зробити після перемоги Анатолій – це взяти відпустку, сісти на свій мотоцикл і відправитися у подорож Україною.

«Я мотоцикліст за покликом душі. Це мій стиль життя. І мені зараз дуже не вистачає оцих подорожей нашою прекрасною країною, – розповідає машиніст насосної станції. – Кілометри на мапі та кілометри за кермом мотоцикла – вони зовсім різні. Я колись їздив на своєму двоколісному до озера Синевир у Карпатах. Це була чудова подорож. Яка ж красива наша країна! Зараз у житті в мене два бажання: мир та перемога, і одна мрія –знову намотувати на колесо кілометри прекрасної України. Я стільки побачив, а ще скільки попереду!»  

Категорії
Новини

Ставка на новачків

Протягом останніх місяців на роботу в департамент з охорони праці та промислової безпеки прийшло кілька молодих працівників.

Начальник відділу з охорони праці Андрій Похлеба зазначив, що на цю молодь у департаменті мають чималі сподівання. «Це інше покоління, – пояснює Андрій. – У них прогресивні європейські погляди на життя загалом та на безпеку життя зокрема. Звичайно, їм треба багато чому вчитися, і водночас їх дуже цікаво і корисно слухати. Ця молодь відкритіша, ніж були ми. Ми вчимо їх, а вони вчать нас. Дуже сподіваємося, що разом сформуємо нове ставлення до безпеки праці, яке допоможе запобігти травмам і зберегти людські життя». Тож «Металург» вирішив познайомитися з цією молоддю.

Євгеній Тарасов – дипломований магістр з цивільного захисту та охорони праці. Він встиг вже попрацювати гірничим інженером на одному з підприємств Кривбасу. Молодий працівник зазначив для себе як позитивні, так і негативні моменти щодо охорони праці і зрозумів, що має ідеї та може бути корисним саме у цій сфері.

«Мені запропонували роботу в «АрселорМіттал Кривий Ріг», і я не вагався, – говорить Євгеній. – Пів року стажувався і вже працюю самостійно. Треба йти до людей у цехи і спілкуватися з ними. Наприклад, нещодавно я зупинив ремонтні роботи на одній з дільниць доменної печі № 6, пояснив майстрові та робітникам їхні помилки в організації робіт на висоті і, певно, зробив це переконливо, бо заперечень не було. Проєкт виконання робіт доопрацьовали, вжили заходів, і ризиків стало значно менше. Поки що це найважливіший мій здобуток».

Андрій Горб поки що стажується. Він зізнається, що поки не має таких позитивних моментів у своїй роботі, як його колега Євгеній.

«Багато чому ще треба вчитися, – каже Андрій. – Взагалі  я хотів стати лікарем-стоматологом. Але почалася повномасштабна війна, і батьки не наважилися відпустити мене після школи на навчання в інше місто. Тоді я обрав спеціальність інженера з охорони праці та вступив до Криворізького Національного університету на відповідний факультет. Але основне моє навчання, я вважаю, проходить саме на виробничих майданчиках. Здавалося б, де стоматолог, а де інженер з ОП. Але є й спільне. І той, й інший допомагають зберегти здоров’я. Але якщо стоматолог працює здебільшого із наслідками захворювання, то для охорони праці на першому місці – профілактика».

Юлія Карпачова також стажується. Вона не так часто буває в цехах, як Андрій.

«Поки що лише раз була на виробничому майданчику, і мені сподобалося, – зізналася Юлія. – Основне ж моє місце роботи – відділ перепусток. Моє завдання: ретельно перевіряти дозвільні документи у працівників підрядних організацій. Щоб не допустити до робіт ненавчених працівників, бо це дуже ризиковано. А ще я проводжу інструктажі з охорони праці для підрядників, які влаштовуються на роботу. А для цього самій довелося фундаментально вивчити все необхідне. Розумію, що й ця робота надзвичайно корисна, коли після інструктажу підходять працівники, молоді, а інколи й досвідчені, і щиро дякують за добре донесену корисну інформацію».

Тарас Кравченко три роки працював на нашому підприємстві водієм, возив фахівців з охорони праці. Він спостерігав за їхньою роботою і зміг оцінити її важливість.

«Я на собі випробував, яка небезпечна робота водія, особливо на промисловому підприємстві, – почав розповідь Тарас. – А ще ж є роботи на висоті, вогневі роботи, величезні механізми, електроустаткування, розплавлений метал та багато іншого. Я бачив, скільки зусиль, нервів докладають інженери з ОП для організації безпечної роботи, і як це важливо для людей. Хоча дехто цього, на жаль, не усвідомлює. Вирішив і собі спробувати. Приготував презентацію з охорони праці, захистив її, і мене перевели інженером з ОП. Найважливішими вважаю індивідуальний підхід до кожного працівника та власний приклад. Я особисто навчився застосовувати пояс для запобігання падіння з висоти, багато вивчив про особливості його застосування, а зараз проводжу тренінги для працівників безпосередньо у цехах».

Олександр Шишка твердо вирішив, що пов’яже своє життя з безпекою праці після нещасного випадку. На його очах загинув його наставник, досвідчений працівник одного з гірничих підприємств Кривбасу, де Олександр тоді працював.

«Такого не повинно траплятися, – говорить він. – І я буду робити все від мене залежне. Звичайно, в ідеалі було б добре побудувати нові цехи, де відсутні ризики, закупити всім найсучасніший спецодяг та засоби індивідуального заходу, інструменти. Але ми ж розуміємо, що оновити все в одну мить неможливо. А от що можливо – щодня йти в цехи і намагатися змінювати стереотипи, доводити кожному, що працювати безпечно – це перед усім в інтересах самого працівника. Але щодо умов праці ми теж можемо дещо зробити. Наприклад, нещодавно ми були з аудитом на одному з постійних місць виконання вогневих робіт. Дим стояв такий, що аж у горлі дере. Виявилося, що не працює витяжка. Ми разом з цеховиками ініціювали ремонт. І от вчора вона знову запрацювала. Тобто покращилися умови та зменшився ризик професійних захворювань. Головне – не бути байдужим».

Категорії
Новини

Захищаючи незалежність України загинув наш працівник Сергій Оскаленко

Останнім полем боя для Сергія стала Курдюмівка Донецької області. Солдат Оскаленко загинув першого березня цього року.

У мирному житті Сергій працював водієм БелАЗу гірничотранспортного цеху. Він разом зі своїм чотириколісним напарником вивозив гірську масу з кар’єрів підприємства. Колеги згадують про нього з особливим теплом, адже водій був чесною, доброю та щирою людиною.

«Сергія дуже поважали у колективі, у бригаді, бо він з тих, хто завжди підтримає і допоможе, – говорить начальник автоколони № 1 ГТЦ ГД Дмитро Ципченко. – Відповідальний досвідчений водій, завзятий до роботи, завжди з щирою усмішкою. Він турбувався про свою машину, завжди тримав її у взірцевому порядку, помітно було, що йому до снаги водійська справа. Це була смілива людина. Коли Сергій отримав повістку, то без вагань долучився до рядів захисників України. Звістка про його загибель вразила нас у самісіньке серце. Ми завжди пам’ятатимемо про нього».

Без чоловіка і батька залишилися дружина та двоє дітей.

Світла пам’ять та шана  герою!

Категорії
Новини

«АрселорМіттал Кривий Ріг» провів стратегічну сесію з розвитку підприємства та  трансформації культури безпеки

Віцепрезидент «АрселорМіттал» Віджай Гоял, директор з охорони праці «АрселорМіттал» Робін Палм’є, генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Логобардо взяли участь у стратегічній сесії з керівництвом підприємства, присвяченій розвитку системи охорони праці та промислової безпеки, забезпечення сталого виробничого процесу, збільшенню обсягів виробництва й продажів продукції та стратегії персоналу.  

З вітальним словом до учасників заходу звернулися Міністр фінансів України Сергій Марченко та виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев’янко.

Питання охорони праці та промбезпеки були одними з основних тем заходу. Відкриваючи захід,  Віджай Гоял зазначив: «Ваша роль як топменеджерів та ключових лідерів в питаннях трансформації культури безпеки є надважливою. Від кожного керівника на цій зустрічі я вимагаю детальний план його/її особистого залучення у посилення рівня безпеки праці та виробничих процесів. Ключову увагу в цій сфері слід звернути на забезпечення неухильного слідування 10 золотим правилам безпеки представниками підрядних організацій».

Під час обговорення стратегії трансформації культури безпеки підприємства Мауро Лонгобардо  повідомив, що у 2024 році підприємство інвестує додаткові кошти у програми попередження нещасних випадків та боротьби з чотирма ключовими ризиками-вбивцями. Зокрема, основні зусилля буде спрямовано на:

«Паралельно з виділенням додаткових коштів на підвищення рівня безпеки обладнання та виробничих процесів, пріоритетним напрямком для нас є впровадження практики нульової толерантності щодо грубих порушень Десяти золотих правил безпеки як серед власного персоналу, так і серед підрядників», – додав Мауро Лонгобардо.

– забезпечення цілісності активів (стан робочих місць і обладнання з підвищеним ризиком, таких як крани, конвеєри, важкі вантажівки, електроустановки тощо);

– інженерні рішення для усунення або зменшення основних «вбивчих» ризиків, таких як заходи щодо запобігання падінню з висоти, впливу обертового та рухомого обладнання та ураження електричним струмом;

– інженерні рішення для контролю небезпечних джерел енергії шляхом впровадження інструментів блокування/позначення.

Директор з охорони праці, промислової безпеки та екології Жанбек Єсмаханов зазначив: «У сфері трансформації культури безпеки наші зусилля будуть в першу чергу зосереджені на таких секторах, як зміна поведінки працівників на більш безпечну, система контроля за ризиками, безпека, вбудована у виробничий процес, та розвиток лідерської поведінки в питаннях охорони праці. Зокрема, у 2024 році буде здійснено ряд комунікаційних кампаній та тренінгів для керівників у цехах, спрямованих на посилення комунікаційних та лідерських навичок в сфері охорони праці».  

Заступник генерального директора з металургійного виробництва Сергій Лавриненко та заступник генерального директора з виробництва гірничого департаменту Володимир Теслюк розповіли про ключові напрямки заходів з посилення охорони праці та промбезпеки в своїх підрозділах.

Що стосується планів збільшення виробництва, у квітні підприємство запустить доменну піч № 6, коксові батареї №№ 3-4, блюмінг та дрібносортний стан №2 для виходу на показник 50% завантаження виробничих потужностей.

Під час цього обговорення учасники також опрацювали вдосконалення планів дій в кризових ситуаціях, таких як відсутність електроенергії або водопостачання та забезпечення сталості виробничого процесу в умовах обстрілів об’єктів інфраструктури російським агресором.