Шановні читачі! Ми пропонуємо вам взяти участь у конкурсі «Впізнавай та вигравай!» на сайті газети «Металург», яким ми хотіли б розпочати низку приємних зимових подій та передноворічних сюрпризів.
Для переможців цього конкурсу ми приготували неочікувані призи, які налаштують вас на позитив та додадуть вам та вашим родинам приємних емоцій.
Взяти участь у грі можуть не лише працівники підприємства, а й усі охочі. Серед усіх, хто надішле правильну відповідь, ми розіграємо суперові призи та Приз-сюрприз.
Конкурс триватимез 20 листопада по 10 грудня.
Кожна зі статей на сайті http://metalurg.online супроводжується фото. В деяких статтях фото будуть підписані. У цих підписах зустрічатимуться назви професій. Щоб перемогти у конкурсі потрібно надіслати нам 11-13 грудня у приватні повідомлення сторінок підприємства у Фейсбуці або Інстаграмі правильну відповідь.
А саме: назву статті та яка/які професії є у підписі до фото. Разом з відповіддю вкажіть свої ім’я та прізвище, мобільний номер телефону для зв’язку. Щоб отримати приз, треба вказати свої справжні дані.
Переможцем стане той, хто правильно назве більшу кількість професій, підписаних під фото. Відповідно до кількості правильних відповідей визначаться й друге та третє місця. При рівній кількості балів перемогу отримає той, хто першим надішле правильні відповіді.
Втім, у нас є й приз глядацьких симпатій. Його ми подаруємо за найбільш оригінальний підпис, який ви запропонуєте до фото з професіями. Якщо бажаєте претендувати й на цей приз разом з основними, то додатково позначте – Приз симпатій і потім вашу назву фото (вкажіть до якої статті це фото).
Отже, читайте статті на сайті газети, шукайте підписи фото з назвами професій, надсилайте нам відповідь – і успіху вам!
Криворізькі студенти відсвяткували своє свято – День студента – разом з «АрселорМіттал Кривий Ріг».
У Палаці культури металургів справжній бал! «Хіба зараз до святкувань?» — скаже хтось. Але ж молодість швидкоплинна, а душа бажає свята, яке допоможе молодим людям скинути тягар стресу з плечей та познайомитися з найбільшим українським підприємством, на яке вони, можливо, прийдуть працювати. Якщо всім є зиск, то чому б не побалувати себе балом? Тож ми починаємо.
До зали заходять молоді люди. Їх багато. Дехто в справжніх бальних сукнях та костюмах. Хтось обрав молодіжніший стиль. А дехто не став заморочуватися й завітав на свято у звичайному вбранні, певно, вважаючи, що свято — це не про зовнішність, а скорше — внутрішній стан. Пригощалися смачними тістечками, кока-колою та глінтвейном, але безалкогольним. Танців було багато, був і танцювальний майстерклас, до якого охоче долучалися шикарні пари. Але була й альтернатива.
«Ми намагалися створити комфортні умови для всіх криворізьких студентів — наших гостей, — пояснює організаторка свята, фахівчиня відділу з підбору персоналу та розвитку молодіжних проектів «АрселорМіттал Кривий Ріг» Валерія Грешнікова. — Крім танцполу ми створили комфортну зону чаювання, де студенти мають змогу насолодитися бесідами за кухликом чаю, а також шахову зону, де гості мали змогу зіграти у найпопулярнішу інтелектуальну гру сучасності. Наша мета — створити студентське ком’юніті, спільноту, братство, де б це студентське покоління, яке зазнало всіх обмежень дистанційки, змогло б розірвати перепони і вдосталь наспілкуватися. Ще одна мета — створення позитивного іміджу нашого підприємства, куди б захотілося прийти працювати, адже люди зараз треба всім, особливо молоді й освічені».
Єлизавета Старикова вчиться у Технологічному фаховому коледжі ДУЕТ та є учасницею нашого освітнього проєкту «Нова фабрика 2.0». У дитинстві вона не мріяла стати металургом, але зараз їй обрана професія дуже подобається. «Я вчуся у коледжі, працюю на коксохімічному виробництві і навчаюся на «Новій фабриці». І мені це все подобається!. Вся моя родина — це гірники й металурги. Я хочу зростати саме у цьому напрямку, чим вище, тим краще. Сьогодні чудова вечірка! Отримую насолоду від крутого відпочинку. Зараз він нам дуже потрібний, особливо моральний».
На балу Лізу супроводжує студент Технологічного фахового коледжу ДУЕТ Владислав Наумов. Він також учасник «Нової фабрики». «У дитинстві я займався бальними танцями, але у старших класах закинув. Шкодую? Певно, ні. Всьому свій час, — відверто відповідає Влад. — Але сьогодні із задоволенням знову поринув у світ танців! Дуже дякую організаторам: «АрселорМіттал Кривий Ріг», відділу з підбору персоналу за цю чудову можливість знов відчути цей вир. Настрій, музика, естетика — все на найвищому рівні! Це чудова можливість відпочити від пар, від тривожних новин та насолодитися життям».
Апогеєм заходу стало визначення короля й королеви балу. Як і годиться коронованим особам, вони отримали корони, ну й звичайно ж королівські подарунки.
Цей бал-маскарад так само, як і багато інших заходів для молоді, підприємство проводить з метою залучення талановитих студентів на «АрселорМіттал Кривий Ріг», створюючи умови для їх розвитку. Організаторка Валерія Грешнікова зізналася, що також безпосередньо причетна до цього до свята, бо роботу в «АрселорМіттал» поєднує зі студентським життям. «Я зустріла тут студентів не тільки криворізьких закладів освіти, а й з київських та харківських вишів, які дали багато приємних відгуків про захід. Завдяки цьому ще раз впевнилася в тому, що для покоління, яке фактично живе у віртуальному світі і навчається більш ніж 5 років дистанційно, проведення таких заходів дуже важливе і корисне. А для нас, як роботодавця, дозволяє залучати активну молодь, адже за нею – майбутнє».
Посилання на всі фото з балу (активне до 24.11.2024)
Колись серед металургів був популярним жартівливий лозунг «Наша сила в плавках!». Але як то кажуть, у кожному жарті – лише частка жарту. Адже від кількості плавок у серіях залежать собівартість наших сталевих заготовок, які виробляються відділенням безперервного розливання сталі конвертерного цеху, та продуктивність роботи відділення. Зниження ж собівартості та підвищення продуктивності – сильні сторони будь-якого підприємства. І тут маємо нове досягнення – 60 плавок, розлитих на машині безперервного лиття заготовок № 2.
Заступник начальника конвертерного цеху з безперервного розливання сталі Олександр Лук’янов разом з колегами постійно працюють над підвищенням серійності, і досягнення очевидні.
«Рекорди – це приємно, але це не рекорди заради рекордів, – пояснив Олександр Лук’янов. – Тут важливе скорочення витрат, яке впливає на скорочення собівартості. Річ у тім, що на кожну серію використовується стала кількість розхідників. Також на кожну плавку ми маємо приблизно однакову кількість обов’язкових відходів – обрізі та скрапу. Чим вища серійність, тим більше продукції ми отримуємо в кожній серії. Відповідно, менше витрат на тонну продукції. А зниження витрат – це зниження собівартості. А ще внаслідок зростання серійності менше часу загалом витрачається на підготовку устаткування. Відповідно, зростає продуктивність роботи відділення».
Як розповів начальник бюро із супроводу технологічних процесів департаменту з виробництва чавуну і сталі Кирило Чмирков, було декілька причин, які не дозволяли проводити довгі серії, обмежуючи кількість плавок у них. Найчастіше доводилося зупиняти серії з причини перегріву корпусу проміжного ковша в районі дельти (носок промковша). Від дії розплаву, температура якого перевищує 1500 градусів за Цельсієм, корпус ковша захищений вогнетривним захистом. Але від цього захисного шару корпус все одно нагрівається. І коли його зовнішня температура сягає вище 300 градусів, виникає загроза деформації чи прогару, що небезпечно для людей і може зіпсувати коштовне устаткування. Тож серію доводилося зупиняти. Цю проблему дослідили разом із Сергієм Сліпченком з технічного управління й усунули причини передчасного нагріву корпусу.
«Була покращена ізоляція між захисним шаром та металоконструкціями промковшів, – говорить Кирило Чмирков. – Також вдосконалили процедуру замірів температури сталі, щоб запобігти швидкому псуванню футерування промковшів, покращили конструктив анкерних кріплень, які тримали шар вогнетривних матеріалів. Попрацювали також над культурою виробництва, оскільки деякі виробничі операції виконувалися, ну скажемо, не з належною увагою. Працівників ознайомили з помилками та їх наслідками що до стану устаткування та стабільності його роботи. Ці та інші заходи посприяли тому, що зупиняти серії з-за надмірного нагрівання промковшів доводиться значно рідше».
Є ще одна розповсюджена причина зупинок серій – це втрата струмків. Наші МБЛЗ розливають сталь шести струмками кожна. І коли два зі струмків перестають працювати без можливості перезапуску, то продовжувати серію стає недоцільно. Найчастіше причинами втрати струмків є вихід з ладу машин газового різання, тягнучо-правильних машин або кантуючих холодильників. Завдяки роботі команди на чолі з начальником ремонтної служби ВБРС Миколою Єфіменком устаткування зараз працює набагато стабільніше, тож зупинок серій внаслідок втрати струмків стало набагато менше.
«Треба відверто сказати, що поряд з позитивом від довгих серій ми маємо додаткові складнощі, – продовжив Кирило Чмирков. – Після таких серій важче відновлювати промковші, готувати їх до наступних серій. Це потребує додаткових витрат. Тому гнати рекорди за для рекордів ми не будемо. Наразі завдання – закріпити наші нещодавні досягнення та на основі досліджень визначитися, до якої межі нам доцільно збільшувати серійність».
Змінний майстер ВБРС конвертерного цеху Євген Найденко координує роботу з виготовлення заготовок від підготовки сталі в установці позапічної обробки до виходу готової продукції. На його думку, значно збільшити серійність, всупереч викликам, пов’язаним з повномасштабним вторгненням, вдалося завдяки зростанню професіоналізму працівників, чіткій взаємодії всіх учасників процесу та якісно новому рівню керування. «Багато виробничих ситуацій мають кілька варіантів дій з боку працівника. І часто на вибір людина має лічені секунди. Так от, наші люди досягли такого рівня майстерності, що вони обирають найраціональніший спосіб. І це стосується не лише технологічного персоналу, а, наприклад, ремонтників або машиністів кранів. Завдання ж майстра – своєчасно допомогти, підказати, якщо в цьому є потреба. Керівництво ж разом з фахівцями технічного управління своєчасно виявляє проблемні моменти й пропонує заходи для поліпшення. Такі підходи дають результат, в тому числі й рекордні серії».
Працівники департаменту з охорони навколишнього середовища «АрселорМіттал Кривий Ріг» продовжують проводити низку екологічних заходів для учнів молодших класів навчальних закладів міста та Криворізького району, присвячені Міжнародному дню енергозбереження. Цими днями екологи підприємства побували в гостях в учнів Новолатівського ліцею.
Лише 40 хвилин у дорозі, мальовничі види за вікном, і ось вона, Новолатівка. Центр селища прикрашають будівлі Новолатівського ліцею, дитячого садочка, сільської ради та, звичайно, унікальні природні ландшафти, адже селище знаходиться у дуже красивому місці з цікавою історією.
Саме з цікавої розповіді про природу, її значення в житті людини, причетність кожного до її збереження і почалася зустріч екологів нашого підприємства з учнями Новалатівського ліцею.
«Новолатівcька громада знаходиться у зоні впливу виробництва гірничого департаменту нашого підприємства, дехто з мешканців сел працюють в «АрселорМіттал Кривий Ріг». Тому ми підтримуємо постійний зв’язок та тісно співпрацюємо з Новолатівською громадою. Важливе значення приділяється вихованню молодого покоління. Ми розповідаємо дітям про важливість охорони довкілля, вчимо розуміти цінність природи у житті кожного, сприяємо формуванню у дітей навичок енергозбереження тощо. Саме цьому присвячений екологічний урок під назвою «Збережемо природні ресурси — допоможемо планеті», – сказала Світлана Пашиста, провідний інженер департаменту з охорони навколишнього середовища «АрселорМіттал Кривий Ріг».
«З вашим підприємством у нас вже давні добрі зв’язки. Наприклад, один з наших шкільних автобусів, якими діти дістаються до школи, подарований саме «АрселорМіттал Кривий Ріг». Ландшафтною прикрасою подвір’я ліцею є великі шматки породи, спеціально для цього привезені з кар’єрів. Наразі у ліцеї навчається понад 230 дітей з Новолатівки, Латівки, Новоселівки, Стародобровольського, Інгульця, а також з населених пунктів Центрально-Міського району – Рахманівки, Рудничного, Степового, – розповіла Валентина Шрамко, директорка Новолатівського ліцею. – Зараз у нас очне навчання. Якщо тривога – діти добре знають, як діяти при цьому – до шкільного укриття вони добігають дуже швидко і організовано. Там заняття і продовжуються. Заради безпеки учнів і захід з екологами «АрселорМіттал Кривий Ріг» ми також вирішили провести у нашому укритті. Ми завжди раді гостям, цікавому спілкуванню та новій корисній інформації».
Екологічний урок вийшов нестандартним і дуже веселим. Діти із задоволенням переглянули мультфільми на тему енергозбереження, відповіли на загадки, віртуально подорожували, дізнавалися про ефективні заходи, які дозволяють легко заощаджувати енергію у побуті.
Найприємнішим моментом було вручення подарунків, які екологи підприємства приготували для дітей.
«Ще не дивилася, що у пакетику, але щоб не подарували, мені все подобається, – усміхаючись говорить Єва Власова. – Урок був цікавий, особливо мультики. Мені дуже «зайшов» мультик про пригоди електроламп – це справжній детектив, де добро перемагає зло. Головне, що планета була врятована від перегрівання. Мені було цікаво слухати гостей з вашого підприємства, адже до війни мій батько працював в «АрселорМіттал Кривий Ріг», а зараз він захищає Україну».
«Хочеться, щоб такі уроки проходили щодня, особливо з подарунками, – ділиться враженнями дев’ятирічний Ярослав Дичик. – Серед подарунків є альбом для малювання, а я дуже люблю малювати, особливо природу: ліси, квіти, сонечко, тварин. Природу треба берегти, а енергоресурси заощаджувати, про це нам сьогодні розповідали. Я, наприклад, завжди виключаю воду, коли чищу зуби. Включаю її тільки коли вже умиваюся. Знаю, що не треба вмикати світло у кімнаті, яку вже підсвітило сонечко».
У залізничному цеху № 2 власними силами відремонтували заготовче відділення. Тепер приміщення, де ремонтуються великі вузли локомотивів, має вигляд наче вдягнено у новий спецодяг – стало зручним для роботи, безпечним і красивим, причепурилося у корпоративні кольори.
Попрощатися з сірістю, облупленою фарбою та залишками старої побілки на стінах та стелі заготовчого відділення у ЗЦ № 2 дозволила методологія Виробництва світового класу. Кожне перевтілення тут розглядається не просто як ремонт, а більше як створення нового і обов’язково зручного та безпечного простору для роботи майстрів-залізничників.
З таким підходом перевтілювали й заготовче відділення у депо з ремонту локомотивів серії ТЕМ. Воно є одним з основних відділень цеху. Там фахівці ремонтують важливі і габаритні вузли тепловозів, наприклад, турбокомпресори, головні масляні насоси тощо. «Хворі» величезні вузли тут розбирають, вичищають, промивають, неробочі елементи замінюють на нові і вже потім елементи залізничного вузла збирають у єдине ціле і готують до встановлення на локомотив.
БулоСтало
«Пріоритетами у цьому ремонті було створення такого приміщення, де нашим залізничникам працюватиметься безпечно, зручно та продуктивно, – розповів начальник залізничного цеху № 2Дмитро Колесник. – Звичайно, приміщення відділення ми очистили від старого оздоблення та наново все побілили і пофарбували у корпоративні кольори. Його облаштовували за системою упорядкування 5S (згідно методології WCM з урахуванням консультації інженера служби WCM). Робочі столи, тумби, стелажі відремонтували і також пофарбували. Ми оновили систему вентиляції, замінили електропроводку і замість ламп старого зразку встановили світлодіодні. Хочу зазначити, що освітлення тут не тільки загальне, а й локальне – спеціальні прожектори підсвічують окремі робочі зони. В цілому обсяг виконаної роботи дуже великий, тож я хочу подякувати нашим працівникам за це. У ремонті взяли участь слюсарі з ремонту рухомого складу: Олександр Школяр, Дмитро Полковніков, Олексій Мочернюк, Юрій Науменко, Олександр Овсянніков. Усі роботи працівники цеху здійснювали якісно, щоб нові умови допомагали нам працювати з комфортом ще не один рік».
На знімку ви бачите бригадира слюсарів-ремонтників конвертерного цеху Сергія Олешка. Він тримає яскраво-зелений строп, який використовується для підйому вантажів, на одному пальці. Він використовується для підйому вантажів до двох тонн. Нещодавно до цеху прийшла партія новеньких текстильних стропів, які мають ряд переваг у порівнянні з металевими. Ремонтники конвертерного цеху вже оцінили ті переваги.
Руслан Торопов – майстер технічної групи зовнішніх комунікацій або майстер водопровідників, як його за звичкою продовжують називати колеги. Він керує роботами з ремонту та виготовлення кисневих фурм для продування розплаву в конвертерах під час виплавляння сталі. Також Руслан з колегами ремонтують насоси, трубопроводи, запірну арматуру.
«Водопостачання, опалення, бойлерні, каналізація. Все «солоденьке» – у нас, – жартує Руслан Торопов. – Зараз ми знаходимося на території пункту ремонту кисневих фурм. Виготовляємо їх з труб або ремонтуємо ті, що вже попрацювали. Без фурм, без кисню сталі не звариш. Наші конвертерники використовують фурми завдовжки близько 12 метрів вагою близько тонни кожна. Тож під час роботи з ними ремонтники використовують вантажопідйомні механізми: тут, на другому відділенні конвертерів – транспортувальний візок, а на першому – кран-балку. Для закріплення вантажів використовуються стропи. Нові, текстильні, легші й зручніші, ніж металеві, що використовувалися раніше».
Сергій Олешко досвідчений ремонтник. 23 роки він ремонтує устаткування у різних підрозділах. Вісім з них – у конвертерному цеху. Він працював з різними стропами.
«Металеві стропи набагато важчі, ніж ці нові, текстильні, – говорить Сергій. – Вони важать від 15 кг, чим довші й товщі, тим важчі. Бувало, так натягаємося, що йдеш додому – рук та спини не відчуваєш. А ці ви самі бачите. Взяв під руку і пішов на робоче місце. А ще вони набагато гнучкіші, легко обводяться навколо вантажу, швидко кріпляться і простіші щодо огляду перед роботою. Оглянули: надривів і розпушувань немає. Швидко зачепили, і робота пішла. Є й нюанс. Ці стропи не можна кріпити там, де виступають гострі краї. Ми це обов’язково враховуємо під час строповки. Все інше – лише переваги. А вантажопідйомність стропа достатня для того, щоб з чималим запасом стропити найважчі вантажі, які ми транспортуємо під час своєї роботи».
