Позначка: арселорміттал кривий ріг

Категорії
Разом з Україною

Сталеві цікавинки

Напередодні Дня металурга і гірника України хочемо розповісти про цікаві факти, пов’язані зі сталлю. Адже досі сталь, незважаючи на світові виклики та глобальну економічну стагнацію, залишається найбільш перероблюваним матеріалом у світі.

За оцінками WorldSteelAssociation (Всесвітня асоціація виробників сталі) наразі існує більше трьох з половиною тисяч марок сталі. Цікаво, що три чверті з них були розроблені вже у XXI столітті.

***

Традиційне плавлення в доменних печах відбувається за допомогою викопного палива, зокрема вугілля. Звідси величезні обсяги вуглецевих викидів. Тому одна з основних цілей сталеливарних підприємств — заміна вугілля на біогаз або інші види чистої електроенергії. Одна з альтернативних технологій — виплавлення сталі методом прямого відновлення (direct reduction iron pellets) — набагато екологічніший підхід. Компанія ArcelorMittal оголосила наміри перейти на «зелене» виробництво сталі до 2050 року. 

***

Металургія сталі як виробництво виникла приблизно 3,5тис. років тому в районі Суецької затоки (Сирія, Єгипет). Сьогодні серед країн-виробників сталі лідирує Китай. Індія також прославилася ранніми сталеплавильними виробництвами. Перші згадки про вутц, сталевий сплав, чиї фізичні властивості досі викликають захоплення знавців, датуються ще III століттям до нашої ери. Саме з індійського вутцу виготовляли легендарні дамаські мечі, секрет виробництва яких наразі втрачено. Таким чином, Індія й Китай ще здавна були потужними гравцями глобального ринку сталі. Так, факти про виробництво сталі в Китаї містяться в свідченнях Плінія Старшого. Давньоримський письменник стверджував, що Піднебесна була головним виробником сталі в світі задовго до прославленого європейцями Генрі Бессемера.

***

Кожна перероблена сталева банка дозволяє уникнути викидів СО2 масою у 1,5 рази більшого за її вагу.

***

У світовій сталевій індустрії (за даними 2021 року) працевлаштовано 6 млн людей. До того ж, кожне робоче місце у сталеливарній промисловості створює  більше 8 робочих місць у суміжних галузях. Іншими словами, металургійна промисловість дає почесну і добре оплачувану роботу майже 50 млн людей по всьому світу.

***

Найпоширеніше сталь у будівництві та інфраструктурі застосовується у вигляді: арматури (44%), листового прокату (31% – покрівля, косинки, внутрішні стіни, стелі тощо), фасонного прокату (25%).

***

Усі сучасні гірські розробки розміщуються у верхніх шарах земної кори. Найглибша у світі шахта сягає вглиб на 4 км. Це величезна цифра, але, якщо порівняти нашу планету з яблуком, то така глибина — це менше, ніж товщина його шкірки…

***

Найміцнішим на земній кулі металом, що має неймовірну стійкість до корозії та демонструє високу тугоплавкість, є вольфрам. Він мало поширений у надрах, але часто входить до складу інструментальних і тугоплавких сплавів.

***

Найбільша довжина цілісної залізничної рейки в світі становить 150 метрів. Це у 6 разів більше ніж 50 років тому.

За матеріалами worldsteel.org та інших відкритих джерел

Категорії
Новини

Мобільна баня для захисників

Щире бажання допомогти, вправні руки, кмітливість та небайдужість криворіжців довели, що навіть занедбаний старий вагончик на колесах здатен перетворитися на сучасний банно-пральний комплекс для захисників.

Цей забутий колись будівельниками старий вагончик на території цеху уловлювання коксохімічного виробництва нашого підприємства поступово перетворювався на мотлох. У планах було його знищити як непотріб. Коли до заступника начальника ЦУ КХВ Володимира Лавського звернувся колишній колега-коксохімік Олексій Борисенко з питанням, чи не знає він про якусь «штуку», яку можна перетворити на мобільний банно-пральний комплекс для захисників з 17-ї танкової, то, як кажуть, старенький вагончик сам напросився. От тільки щоб перетворити його на корисну річ для захисників, довелося докласти чимало зусиль.

Старий вагончик до перетворення

«За модернізацію цього «старенького» (а точніше за зміну його призначення) ми взялися вже за територією підприємства у вільний від роботи час, – говорить Володимир Лавський. – Спочатку зібрали кошти, бо розуміли, що всі роботи ми зробимо власноруч, а от матеріал та техніку потрібно купувати. Необхідні гроші зібрали швидко, десь за тиждень, для цього і до знайомих зверталися, і самі спонсорували, і у фейсбуці збирали. Потім командою, до якої увійшли колишні працівники коксохіму  Андрій Проня, Олексій Борисенко та ми з колегами, розпочали перетворення. Зараз наш комплекс вже допомагає захисникам. Ми укомплектували його усім необхідним, навіть віниками та десятками мочалок, які вив’язала для хлопців дружина електрозварника Михайла Гарнова. Фактично від старого вагончика залишився хіба що каркас, та й той ми наново зварили. Пофарбували баню на колесах у захисні кольори, і тепер вона мандрує слідом за нашими воїнами. Ми дуже хотіли створити для наших військових хоча б мінімальний комфорт – можливість прийняти теплий душ та випрати речі».

Для коксохіміків це був перший досвід зі створення банно-прального комплексу на колесах, і всупереч приказці «перший млинець нанівець», він вийшов вдалим. Комплекс на колесах обладнали пральними машинками, насосами для помпування води, встановили чотири душа, обладнали двома печами для загального обігріву та нагрівання води. А можливість працювати як від стаціонарної електрики, так і від генератора, додала комплексу незалежності від складних умов польового життя.

Категорії
Наші люди

Мистецтво воїна

Він довго чекав, затамувавши подих. І ось ідеальний момент! Вказівний палець м’яко тисне на спуск. Лунає тріскотлива серія. Влучив! Ще кілька чудових кадрів з херсонським птаством летять у  колекцію світлин нашого працівника Євгенія Шидловського.

До війни Женя керував тепловозом. Машиністом він став більше десятка років тому. А прийшов на комбінат у 2007 році помічником машиніста у залізничний цех № 2. Його велетень вагою 80 тонн возив гарячі сталеві злитки. Євгеній ставився до залізного друга з повагою, майже з любов’ю. А той віддячував справною роботою. Але почалася війна. Машиніст взяв до рук зброю. І не забув взяти з собою улюблену фотокамеру. Його військова частина несе службу на Херсонському напрямку. А у перервах між боями, облаштуванням позицій та військовою підготовкою Женя займається улюбленою справою – фотографує чарівну українську природу. Пейзажі, фотополювання та макрозйомка – ось його улюблені напрямки.

– Я давно вже завзятий турист, – розповідає Євген Шидловський. – Починав з Кривого Рогу та його околиць. Гарне у нас місто! Прекрасні люди, чудові промислові пейзажі. А тільки-но вийдеш за околицю – безмежні степи, широкі поля, мальовничі річкові долини. Приємно згадувати екскурсії з нашим найкращим туристичним гідом Володимиром Казаковим. Надзвичайно мальовнича наша річка Саксагань, якою ми не раз сплавлялися на байдарках. Дуже люблю Іскрівське водосховище, Величну долину Інгульця. Люблю Україну! Подорожував я і Карпатами. Чорногора, Свидовець – красиві пасма гір. І скрізь зі мною була фотокамера. А які чудові краєвиди на Кіпрі! Ми були там у квітні. Уявляєте: у горах сніг, а на узбережжі – літо! Але вважаю, що найкращі свої фото я зробив вже у ЗСУ.

Женя має талант – бачити красу скрізь, де буває. Бачити і зберігати у своїх світлинах. Його друзі-бійці часто дивуються, розглядаючи фото: «І де ти таку красу знайшов? Ми ж поруч були, але не помітили». Наш герой вважає, що з почуттям краси мало народитися. Його треба розвивати у собі. Саме це він робив під час походів і продовжує під час служби. Хоче, щоб прекрасне навколо вмів бачити і його син Єгор. Хлопчикові зараз дванадцять. Він побував з татком у багатьох походах.

– Щоправда, перше знайомство з туристичним життям справило на Єгора не дуже позитивне враження, – згадує Євгеній. – Я взяв його з собою на туристичний зліт до Мигії. Під час сплаву на катамаранах він намочив одяг. Ще й приз не виборов, лише грамоту. Розчарувався. Але потім протягом року запитував, коли поїдемо ще. З того часу Єгор живе подорожами. Чекає, коли я повернусь з перемогою, і ми знову подамося у мандри.

На світлинах воїна-митця – феєричні світанки, барвисті луки, граціозні олені, чудернацькі комахи, ніби під мікроскопом, різноманіття українського птаства… Та що там розповідати, дивіться самі.

Категорії
Новини

Мауро Лонгобардо взяв участь у вебінарі «Україна: можливості для бізнесу»

Вебінар організували Європейська Бізнес Асоціація, найбільша закупівельна асоціація Європейського Союзу BME та Німецька Східна Бізнес Асоціація.

Метою цього заходу було обговорити ведення бізнесу з Україною під час війни в промисловості, зокрема металургії, та ІТ, а також розвиток партнерства в сфері закупівель між українським та німецьким бізнесами. «АрселорМіттал Кривий Ріг» є найбільшою німецькою інвестицією в Україні, оскільки нашим власником є «АрселорМіттал Дуйзбург». Компанія «АрселорМіттал» є найбільшим іноземним інвестором, який з 2005 року вклав в економіку України понад 10 млрд доларів, – зазначив генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо. – Хоча підприємство знаходиться на відстані лише 100 км від лінії фронту, ми працюємо й забезпечуємо роботою понад 26 тисяч співробітників з самого початку війни».

Основні тези виступу Мауро Лонгобардо:

• Через війну та блокаду портів компанія витратила декілька місяців на перебудову логістичних маршрутів та змінила пріоритети експортної діяльності з Південно-Східної Азії, Африки, Середземноморських країн та Середнього сходу на європейський ринок. Цьому також сприяла відміна квот на експорт продукції в ЄС. Продукція «АрселорМіттал Кривий Ріг» отримала необхідну сертифікацію в країнах ЄС.

• Цей рік виробничі потужності підприємства були завантажені в середньому на 25-30%, з піками у деяких підрозділах, наприклад гірничому департаменті до 50%. Але ми утримуємо увесь персонал. Це одночасно і наш внесок у добробут та стабільність регіону і наша інвестиція, покликана швидко наростити виробництво, як тільки будуть відкриті порти.

• Основним обмежуючим фактором для збільшення виробництва в умовах закритих українських портів стає сировина, а саме вугілля. Якщо раніше його постачали переважно великими транспортними кораблями, тепер це лише – залізницею з портів у Польщі та Румунії. Особливо це обмеження відчувається в зимові періоди, коли країни транспортують залізницею паливо для своїх ТЕЦ.

• Але ми пристосувалися до нових логістичних коридорів зусиллями нашої команди та Уряду, і навіть якщо порти не будуть відкриті найближчим часом, ми можемо прогнозувати роботу з 50% завантаженням виробничих потужностей. Це до 3 млн тон сталевої продукції та 5-6 млн тон концентрату. Наближення до цього показника, звичайно, уповільнюють такі наслідки війни як блекаути та переривання водопостачання через підрив дамби Каховської ГЕС.

• Ми вдячні уряду України за те, що він продовжує переговори щодо відкриття морських коридорів для металургійної продукції.

• У разі відкриття портів нам потрібно буде близько трьох місяців, щоб повернутися до завантаження 100% виробничих потужностей заводу, і цей час зумовлений транспортуванням необхідної кількості вугілля для доменних печей.

Категорії
Новини

Розслаблятись на печі не варто

В ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» триває ремонт доменної печі № 6, і дуже важливо під час ремонтних робіт уникнути травм.

Саме ДП-6 запустили першою після повної зупинки підприємства на початку війни. А зараз її відновлюють. Щодоби на ремонтних майданчиках працюють сотні працівників, серед яких  співробітники ТОВ «Реал-Строй», ТОВ «Спеціалізована огнеупорна компанія», ПП «Стіл Сервіс». Також у ремонті беруть участь працівники центрального департаменту з утримання та ремонтів нашого підприємства. За планом ремонт триватиме 120 діб. Відремонтувати якісно і вкластися у терміни – одна з основних задач. А не менш важлива – відпрацювати без травм. Над цим працює команда фахівців з охорони праці нашого підприємства та підрядних організацій.

Ремонтний майданчик нагадує гігантський мурашник: все кипить, все вирує, у кожного свою робота. Більшість з виробничих операцій – роботи підвищеної небезпеки. За виконанням правил і вимог цілодобово стежать фахівці з ОП. Заступник директора з охорони праці ТОВ «Спеціалізована огнеупорна компанія» Леонід Левін в цей час також поруч зі своїми колегами. «Відповідаю за здоров’я кожного, – говорить Леонід. – Але перед тим, як контролювати, необхідно створити безпеку на робочих місцях. Дуже багато робіт виконуються на висоті. Всі забезпечені страхувальними поясами. Як бачите, на них бирки з датою перевірок. Під час цього ремонту ми виявляли порушення, коли на поясі не було бирки. Його миттєво замінили»

Особлива увага приділяється вогневим роботам. Без різки та зварювання металоконструкцій капремонт годі й уявити. То тут, то там шкварчить і блимає. Зони огороджені. Кожна одиниця різальної чи зварювальної апаратури має бути перевіреною. Маски і окуляри обов’язкові. А ще – по два вогнегасники.

«Був випадок, коли під час виконання робіт на майданчику був лише один вогнегасник, – розповідає газівник доменної печі Євген Попов. – Іншим разом виявили вогнегасник з протермінованою датою перевірки. Підрядники швидко виправили все в обох випадках. Взагалі, приємно з ними співпрацювати. Все, що виявляємо, виправляємо разом. Зараз, поки піч на ремонті, я працюю не газівником, а «червоним скорпіоном». Газівник веде процес плавки чавуну, тому знає піч досконало. Цей досвід допомагає мені ефективно контролювати виконання правил безпеки та усувати проблеми разом з фахівцями з охорони праці. Звичайно, плавити чавун мені  мені подобається більше. Чавун плавив мій батько. Але якщо зараз я корисний, як «скорпіон», то це також добре.

На ремонтних майданчиках працюють десятки вантажопідйомних механізмів. Це автомобільні крани, електричні лебідки і навіть електромостовий кран доменної печі, який наразі задіяний у ремонті. Тут має бути все чітко. «Зони роботи вантажопідйомних механізмів огороджені смугастою стрічкою, – продовжує Леонід Левін. – Скрізь розміщені знаки безпеки. Якщо необхідно, виставляємо ще й спостерігачів з прапорцями. До речі, вони працюють і в зоні руху залізничного транспорту. На рейках виставляються сигнальні щити. А ще ми намагаємося постійно вдосконалювати технічну базу. Наприклад, всередині печі працюють люди на підвісному майданчику. Там же машина ламає вогнетривну кладку пікою. Між машиністом екскаватора і ремонтниками має бути постійний зв’язок. Для цього наша компанія придбала сучасну радіостанцію».

Робота у замкнутих просторах також є дуже небезпечною. Для запобігання травмуванню вживається комплекс заходів, в яких задіяні фахівці нашої газорятувальної служби. А працівники, які заходять у такі простори, обов’язково мають при собі  газоаналізатори. Сигнал небезпеки спрацював – миттєва евакуація із замкнутого простору.

«Ми цілодобово взаємодіємо з підрядниками і цехами нашого підприємства, – говорить провідний інженер з охорони праці Андрій Кравченко. – У кожного є телефонні номери, за якими зв’язуємося будь-коли. І треба пам’ятати, що як би безпечно не були обладнані робочі місця, треба постійно працювати з людьми. Бесіди, інструктажі, змінно-зустрічні… Дуже сподіваємося, що кожен працюватиме безпечно, знатиме і виконуватиме правила та триматиме робочі місця та проходи у належному стані, без зайвого під ногами. Бо саме падіння внаслідок перечіпання є найрозповсюдженою причиною травматизму на підприємстві. Тож бережіть себе і будьте здорові!».

Категорії
Новини

Друге дихання «залізного коня»

Після модернізації на Миколаївському тепловозоремонтному заводі до гірників повернувся оновлений потужний помічник – тепловоз ТЕМ7 № 46.

Гірничі «залізні коні» – тепловози – працюють у складних умовах. Маневровому тепловозу доводиться перевозити чималі вантажі: гірничу масу з кар’єрів рудоуправління –  під великим кутом нахилу та на низькій швидкості. Тому рухомий склад через інтенсивність навантаження швидко зношується. Найпершим не витримує серце локомотива – дизельний двигун, страждають також і гальмівна та охолоджувальна системи. Саме такі «діагнози» і спонукали відправити ТЕМ7 № 46 у чергу на модернізацію. У січні 2022 року він попрямував до фахівців Миколаївського тепловозоремонтного заводу. І навіть попри воєнні умови, під обстрілами та звуками сирен миколаївці вчасно та якісно виконали модернізацію тепловоза, і вже з червня цього року він знову заступив на зміну у Криворізьких кар’єрах.

«Якщо людина у 30 років перебуває у повному розквіті сил, то для тепловоза, якому за паспортом 32, – це вже дуже поважний вік. Дається взнаки його важка робота у складних умовах, – розповідає заступник начальника локомотивної служби УЗТ ГД Анатолій Маціборський. – Наші тепловози  переважно «поважного» віку і працюють практично цілодобово просто неба, вантажі ними перевозяться чималенькі. Тому й ремонтувати їх доводиться часто, бо не витримують, «хворіють». А от модернізований ТЕМ7 – це вже геть інша справа. Зі старого на ньому залишилася хіба що ходова частина та форма кузова, рама та колеса. Електричні частини локомотива, системи охолодження та живлення повітряної магістралі тепер працюють із застосуванням нових технологій. З тепловоза фактично прибрані всі вузли, які найчастіше виходили з ладу. Тепер він обладнаний сучасним дизельним двигуном компанії АВС (Бельгія), новітньою системою управління двигуном, новим роторно-пластинчатим компресорним агрегатом Mattei (Італія) з моторесурсом 100 тисяч мотогодин, а також мікропроцесорною системою управління локомотивом. Нова машина перевозить більше вантажів, а палива витрачає менше. Заощадження лише на паливі складають до 30% на місяць, принаймні такими є перші результати».

Найголовніше, вважають залізничники, що у модернізованій моделі чимало зроблено для комфортних умов та безпечної роботи локомотивної бригади. Так, наприклад, в кабіні встановлені клімат-контроль, мікрохвильова піч, холодильник, антивібраційне крісло. Також змінена і система керування локомотивом –  на електронне сенсорне табло у кабіні машиніста виведені практично всі параметри роботи тепловоза. Зручна система LED-освітлення є економічною та надійною, а нова відеосистема суттєво розширює площу огляду попереду та ззаду локомотиву, що дозволяє працювати безпечно. Також оновлення залізного красеня збільшить міжремонтні періоди та суттєво продовжить термін його експлуатації.