Категорії
Новини

Беремо страховку, щоб голова за здоров’я менше боліла

«За ліки плачу сам. Чому не «беру» медстраховку? А що, можна було?» Ці слова пролунали в одній із розмов з працівником нашого підприємства.

Людина з «букетом» захворювань і карткою застрахованої особи роками самостійно оплачує своє лікування і їй навіть на думку не спадає те, що ці витрати може і має взяти на себе медична страховка. І такий випадок не поодинокий. «Металург» провів дослідження деяких причин такого явища. Прокоментувала їх Олена Власенко, менеджер з KPI, пільг та компенсацій департаменту з персоналу

Знайте: ви не самі

Заболіло у боці, схватило серце, тривалий час болить голова… Хочеш чи ні, але будь-яка з цих ситуацій вимагає візиту до лікарні. Втім, кожен похід туди у більшості випадків додає ще більше стресів. По-перше, ти дізнаєшся про реальні проблеми власного здоров’я, по-друге – вже «прикидаєш», скільки тобі треба заплатити за діагностику, аналізи, лікування. А скільки часу треба витратити на черги у лікарнях! А як поставляться до цього на роботі? А якщо раптом потрібно ще й операцію робити? Від цих думок голову розриває і настрій летить на нуль.

Знайома вам така ситуація?

Олена Власенко: «На жаль так, схожі випадки трапляються у багатьох з нас, ось чому в разі погіршення здоров’я підприємство пропонує не залишатися працівникам сам на сам зі своїми проблемами із здоров’ям, а користуватися медичною страховкою. Завдання медичного страхування – вберегти особисті кошти людини на лікування. Цим ми можемо значно спростити своє життя й процес оздоровлення.

Але, на жаль, деякі люди, навіть знаючи, що вони застраховані, продовжують за звичкою покладатися лише на власні сили і платити за лікування з власної кишені. Коли ми запитуємо їх, чому так, люди відповідають, що не хочуть втрачати час на оформлення паперів та здійснення інших процедур. Як свідчить практика, деякі з них навіть не спробували отримати страховку.

Хочу ще раз нагадати людям алгоритм дій у разі настання страхового випадку. Якщо ви захворіли і звернулися до свого сімейного лікаря, обов’язково повідомте йому, що ви є застрахованою особою. Далі отримайте від лікаря потрібний рецепт або направлення на діагностику. Ліки ви можете отримати (навіть без лікарняного), звернувшись в аптеку, яка працює з СК «Країна».  Дізнатися про знаходження найближчої до вас аптеки можна за телефоном 890  інфоцентру СК «Країна».

З направленням на діагностику також треба звернутись телефоном за номером 890 і дізнатися, у якому діагностичному центрі краще пройти обстеження.

Якщо ви самостійно купуєте ліки або обстежуєтесь, вам треба негайно (але не пізніше 72 годин) повідомити про це в інфоцентр СК «Країна» за телефоном 890 з мобільного (ці дзвінки безкоштовні), зберегти чеки або інші документи, які підтверджують факт покупки. Документи необхідно надавати в регіональне представництво СК «Країна» або в наше «Єдине вікно» не пізніше 45 календарних днів після оплати».

Якусь пам’ятку дали, але хто в неї вчитуватися буде?

…Як і кожного року, Олег В. отримав чергову картку свого медстрахування на рік, а з нею пам’ятку з інформацією. «Багато літер та ще й дрібним шрифтом. Потім почитаю, якщо захочеться», – подумав Олег та поклав нові «папери» до кишені, а згодом взагалі забувся за них. Згадав лише тоді, коли на дачі отримав травму, і в лікарні, коли дізналися що він із підприємства, самі запитали в нього про страховку. Олег не знав, чи може він у випадку травми у побуті користуватися нею. Запитати у лікарів про це не наважився, до якого спеціаліста звернутися теж не знав, адже ті самі «папери» з пам’яткою вже кудись поділися. В результаті – платив за все з власної кишені…

Олена Власенко: «Картки застрахованих осіб та пам’ятки на поточний рік ми, як завжди, отримуємо  в «Єдиному вікні». Ми маємо їх зберігати протягом всього року і краще завжди мати цей документ при собі. Порада: збережіть номер картки у мобільному телефоні і у разі виникнення запитань щодо меддопомоги дзвоніть за номером 890 з мобільного, назвавши номер своєї картки .

Хочу ще раз наголосити, що медстраховкою можуть скористатися працівники «АрселорМіттал Кривий Ріг», «Стіл Сервісу», ЛМЗ та інших дочірніх підприємств «АрселорМіттал» в Україні.

У разі страхового випадку людям безкоштовно надаються стаціонарна, поліклінічна, швидка допомоги, послуги денного стаціонару, обстеження, медикаменти та витратні матеріали для лікування. Більш детально про них ви можете прочитати у Пам’ятці, яка видається працівникові разом із страховою карточкою.

Звертаю вашу увагу, що серед 21-ї додаткової програми страхування є операції на коронарних судинах, лікування глаукоми, катаракти, аневризму головного мозку тощо. Якщо людині важко розібратися у медичних термінах, за допомогою і поясненнями можна звернутися до свого лікаря або до інфоцентру СК «Країна».

Щоб не подорожувати по кабінетах, краще звернуся я до «платних» лікарів

…Було дуже холодно, вітер аж завивав і ніс у повітрі ще й краплі дощу. Оксана В. наскрізь змокла, коли йшла після денної зміни з роботи. Наступного дня їй треба було йти «в ніч», але вже зранку Оксана навіть встати не змогла – дуже болів бік, біль віддавала і в спину. Сусідка-лікарка сказала, що дуже схоже на невралгію і терміново треба звертатися до лікаря…

Одразу потрапити до нього Оксана не змогла, бо треба було спочатку записатися до сімейного лікаря. Потім, як їй сказали, що він має направити її до «вузького» спеціаліста, який і призначить лікування. Але, щоб потрапити і до цього фахівця, треба теж було чекати. Але біль був настільки сильним, що чекати вже не було змоги. Оксана звернулася до платної клініки. Та в цьому випадку про медстраховку, яка в неї була, вона вже навіть не думала…

Олена Власенко: «Звісно, людина може обрати для себе візит до лікаря у приватній клініці. В такому випадку, звичайно, за прийом у лікаря їй доведеться платити зі своєї кишені.

Але й у цьому випадку для застрахованих теж є вихід. Усі призначення лікаря (діагностика або ліки) люди можуть отримати вже за страховкою. Для цього працівникам підприємства треба звертатися до страхової фірми за тим же самим алгоритмом – звернувшись до аптеки, щоб отримати ліки, а краще за все – зателефонувати 890 для узгодження діагностики та визначення подальших дій щодо лікування по страховці».

І на останок: варто пам’ятати, що якісні медичні послуги та ліки зараз коштують недешево. Будь-хто з нас може раптом опинитися на лікарняному, можливо і з тривалим лікуванням. Медичне страхування, яке «АрселорМіттал Кривий Ріг» надає працівникам, забезпечить фінансовий захист і не дозволить думати про те, де взяти гроші на лікування. Головне, не варто відмовлятися від оформлення необхідних процедур. І намагайтесь не здійснювати помилки в цьому, найчастіші з яких:

  • Самостійне отримання медичної послуги,  проведення діагностики, купівля ліків без узгодження або сповіщення СК «Країна».
  • Неповідомлення або несвоєчасне (пізніше 72 год.) повідомлення в СК про настання страхового випадку;
  • Відсутність фіскальних чеків за оплату ліків чи медпослуг.

Залишайтеся здоровими! А якщо захворієте – обов’язково користуйтеся медстраховкою!

Категорії
Новини

Цех вірить у перемогу

Без продукції вогнетривно-вапняного цеху, який 25 березня відзначає своє 65-річчя,  неможливе виробництво сталі на нашому підприємстві.

Вапно є обов’язковим матеріалом для сталеплавильного процесу. Воно видаляє зі сталі шкідливі домішки – сірку та фосфор, а цетакож сприяє збереженню футеровки конвертера. До того ж, вапно використовується в аглодоменному виробництві – в агломераційних та доменних цехах.

Як розповів заступник начальника ВВЦ з технології Валерій Вєлікжанін, вапно в цеху виробляють в обертових випалювальних печах. «Я виріс у цьому цеху, – посміхається Валерій, – тому можу все про нього розповісти. Зараз ми маємо п’ять обертових печей. За останнє десятиліття у цеху сталися масштабні зміни, спрямовані на підвищення ефективності роботи агрегатів, якості продукції та на енергозбереження. Поетапно, починаючи з 2013 року чотири обертові печі були переведені на біопаливо, тобто ми використовуємо лушпиння соняшникового насіння замість дуже дорогого нині природного газу. Професіоналізм та наполеглива робота дозволили підібрати теплотехнічні режими випалу вапняку, які дали економію дуже значних коштів для підприємства».

У 2015 та 2019 роках було проведено реконструкції двох печей з установкою автоматичних систем керування процесами та устаткування з підігріву вапняку перед завантажуванням в піч. Використання підігріву дало змогу забезпечити додаткову економію енергоресурсів, а системи керування – це можливість змінювати параметри виробничих процесів дистанційно, більш оперативно та точно. А це зручність та швидкість роботи персоналу.

Зараз у цеху налічується 146 працівників. «Люди – це без перебільшення наша головна цінність, – говорить начальник ВВЦ Олег Бельгер. – Роботою обертових печей керують випалювальники вапна. Серед них багато класних фахівців. А найкращі – бригадири: Сергій Верещук, Іван Проноза, Андрій Ганець та Віталій Фесенко. Для подавання вапняків до печей та транспортування готового вапна на склади в цеху працює складна система конвеєрів. Її безперебійною роботою вміло опікуються транспортувальники. Серед них хочу виділити Олену Кравченко, Світлану Нашатирьову. Електроустаткування вправно обслуговують та ремонтують електромонтери Сергій Абрамсон, Володимир Савчук, механоустаткування – слюсарі-ремонтники Микола Онуфрієнко, Юрій Швець. Загалом успішна робота залежить від усіх: операторів пульта керування, робітників механо- та електрослужби, від кожного працівника. А роботою виробничих бригад вміло керують старші змінні майстри виробництва».

Десятеро працівників цеху захищають Україну зі зброєю в руках. Багато працівників волонтерять. Цех допомагав нашим захисникам на блокпостах «буржуйками», скобами для бліндажів, матеріалами для облаштування укріплень. У березні 2022 року цех зупинився, бо практично зупинилося підприємство. Влітку відновила роботу одна з п’яти печей, і, за зізнанням людей, то була велика радість, велика надія. У цеху скористалися простоями й зробили ремонти, які не могли зробити під час роботи устаткування, наприклад, замінили 96 метрів ставу (каркасу) конвеєра ЛК-10, який транспортує вапняки до печей. Багато зроблено з благоустрою цеху. Попри все, цех працює, життя триває.

Віталій Фесенко, бригадир випалювальників вапна:

– Я у цеху з 1999 року, і мені тут подобається. Уявляєте, як воно керувати агрегатом довжиною 75 метрів та діаметром 3,6 метри? А температура всередині якого більш ніж 1000 градусів Цельсію! Звичайно ж, це адреналін. А коли вдається виробити максимально якісну продукцію з мінімальними затратами енергоресурсів, то це неабияке задоволення. Складна робота, але дуже потрібна людям.

Тетяна Галкіна, транспортувальник:

– Люблю свою роботу, свою бригаду. Наш майстер добре організовує, пояснює, підказує. Він сам починав робітником і знає процеси та обладнання. Допомагаємо одне одному, підтримуємо. Я контролюю роботу конвеєрів, контролюю вихід готової продукції. Якщо виникає несправність, то я маю безпечно зупинити конвеєр і швидко повідомити майстра. Якщо швидко не знайти причину й знову не пустити конвеєри, може зупинитись піч, а це величезні втрати. У нас працюють сумлінні професійні люди. Бажаю всім нам, щоб нас цінили, а нашу працю належно оцінювали.

Олег Бельгер, начальник ВВЦ:

– Ми чекаємо перемоги та наближаємо її, як можемо. Вітаю кожного працівника з нашим спільним 65-річчям. Свято припало на дуже складні часи. Від щирого серця бажаю всім перемоги, щоб цех запрацював на всю потужність, хлопці повернулися неушкодженими, і щоб були у нас мир і достаток».

Категорії
Новини

10 безцінних мільйонів

16 березня відбувся форум з охорони праці, у якому разом з  працівниками департаменту з охорони праці та промислової безпеки «АрселорМіттал Кривий Ріг» взяли участь представники підрядних організацій, які виконують роботи на території та для нашого підприємства.  

Дата проведення форуму майже збіглася з одним дуже значущим досягненням – працівники підрядних організацій пропрацювали 10 мільйонів людино-годин, тобто, фактично відпрацьованих годин, без випадків із втратою робочого часу.  Як розповів начальник управління з роботи з підрядними організаціями департаменту з охорони праці та промислової безпеки Супратім Гхош, на території підприємства працюють більш ніж 20 000 підрядників. Вони часто виконують вогневі роботи, роботи на висоті та інші роботи підвищеної небезпеки. Тому показник у 10 млн людино-годин – це чудовий результат, це майже рік без серйозних травм. І проведення форумів, під час яких люди обмінюються досвідом безпеки праці, є одним з ефективних інструментів досягнення нульового травматизму.

«До ковіду ми проводили такі заходи щомісяця, розповідає Супратім. Розбирали проблеми, підтримували одне одного, розглядали ефективні підходи, переймали досвід. Під час пандемії зустрічалися в онлайн-режимі, що також було корисним. З початком повномасштабного вторгнення зустрічі вирішили тимчасово припинити. І от відновлюємо цю форму роботи, бо вона того варта. Плануємо форуми раз на квартал».

У форумі взяв участь директор департаменту з охорони праці, пожежної безпеки та екології Жанбек Єсмаханов. Він нагородив підрядну організацію ТОВ «Рефрасервіс» за досягнення найбільшого прогресу в царині безпеки праці. «Мабуть, найприємніше для мене – це вручати нагороди за безпечну працю, зізнався Жанбек. – Але найважливіша нагорода – це збережені життя та здоров’я людей. Зараз, коли гинуть українські воїни на полі бою, коли вмирають мирні жителі від терористичних атак на цивільні об’єкти, ми забезпечуємо тил. І ми все повинні зробити, щоб не гинули люди на виробництві. Для цього всі разом формуємо нову культуру безпеки виробництва. Я вдячний підрядникам, які у ці важкі часи не перестають витрачати сили й ресурси для того, щоб їх працівники після кожної зміни поверталися здоровими до своїх родин».

Далі було наведено безліч прикладів покращення безпеки праці. Хтось з підрядників закупив нові сучасні ліси й підмостя для роботи на висоті, хтось нову безпечну зварну апаратуру, а хтось впорядкував зберігання паливно-мастильних матеріалів. Багато підрядників регулярно проводять навчання своїх працівників безпечним вмінням та навичкам роботи. Витратили значні кошти на закупівлю спецодягу, масок для вогняних робіт та запобіжних поясів високого ступеня безпеки для робіт на висоті. Підіймалися й інші важливі питання. Наприклад, те, що небезпеки та кошти на їх подолання мають обговорюватися й закладатися ще на тендерній стадії, а не коли роботи вже почалися.

Також обговорили основні завдання з організації безпечної праці на 2023 рік. Серед них – створити системи звітності інформування про небезпеки, регулярно влаштовувати обходи з охорони праці та промислової безпеки за участю керівників, максимально замінити звинувачення  та покарання на допомогу та признання досягнень працівників, не жертвувати безпекою заради скорочення витрат та часу тощо.

Олександр Клименко, заступник директора з охорони праці «Дизельтехсервісу»:

– Ми вже кілька років працюємо над новою культурою безпеки праці серед своїх працівників. З 2021 року відмовились від системи покарання у вигляді доган чи зняття премій. Бо це лише демотивує і відволікає від продуктивної й безпечної роботи. Зараз якщо є серйозне порушення, то працівник проходить додаткове навчання з ОП. Ми щоденно проводимо психологічно-емоційну роботу з людьми, пропонуємо працівникам психологічні тренінги, ну й звичайно ж тренінги з охорони праці. У планах – вдосконалити роботу з виявлення дрібних порушень та разом з фахівцями «АрселорМіттал» впроваджувати заходи з їх недопускання у подальшому.

Тетяна Латашова, директорка з персоналу «Металургсервіс плюс»: – Ми взаємодіємо з вашим підприємством вже 17 років. Намагаємося переймати міжнародний досвід у сфері ОП й ПБ, яким «АрселорМіттал» охоче ділиться. У нас діє внутрішня система навчання та контролю за знаннями з охорони праці та промислової безпеки, проводяться тренінги й інструктажі, діє система заміни спецодягу, якщо він зносився до терміну. Допускаємо до робіт на висоті лише працівників, що пройшли навчання в ліцензійних організаціях. Також вкладаємо кошти у технічне переоснащення. Для безпеки робіт на висоті нещодавно купили будівельні підмостки «Peri», маємо ліктьовий підйомник «Dino». Недешеве устаткування, але люди – найвища цінність».

Категорії
Новини

Перехід на літній час

Шановні колеги!

Нагадуємо, що в останню неділю березня в Україні годинники переводять на літній час.

B ніч з 25 на 26 березня 2023 р. о 3.00 годині стрілки годинника переводять на годину вперед.

Категорії
Новини

За Україну віддав своє життя наш колега Євген Пучков

Євген загинув 22 березня під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Стінки Донецької області.

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» Євген Пучков працював слюсарем-ремонтником у доменному цеху № 2 в технологічній бригаді № 4. Він відповідав за справність та стабільну роботу систем гідравліки та змащування найбільшої на підприємстві доменної печі № 9. На військову службу його призвали у жовтні минулого року. Він служив навідником механізованого відділення однойменної роти.

Чудова людина, працівник та товариш, – говорять про нього колеги. Ті, хто багато років працювали з ним поряд, і досі не вірять, що Євгена вже немає.

«Євген добре знав свою роботу, він був справжнім професіоналом, – розповідає Костянтин Михайленко, старший майстер з ремонту енергообладнання (гідравліка та змащування). – Та за цими загальними словами стоїть дуже багато, бо ними просто неможливо охарактеризувати, яка це була чудова людина, який це був вірний товариш, як він завзято порався зі своїми робочими справами і як любив своє хобі. Після роботи він ремонтував старі автомобілі та мотоцикли. Євген дуже любив ті миті, коли після його майстерних рук стара техніка перетворювалася на справжніх красенів, готових хоч зараз у дорогу. Важко визнавати, що Євгена вже більше з нами немає. У нього із дружиною залишилося двійко діточок, зараз родина чекає на третю дитину».

Колектив підприємства висловлює щирі співчуття родині та друзям Євгена Пучкова.

Герої не вмирають!

Категорії
Новини

Подбали про справність «граней» грануляції

У ДЦ № 2 відремонтували технологічне обладнання двох установок придоменної грануляції шлаку.

Під час тимчасової зупинки доменної печі № 9 продовжуються ремонти її технологічного обладнання. Цього разу доменники полагодили установки, які під час роботи відремонтувати неможливо, адже вони призначені для переробки (грануляції) шлаку, який виходить із доменної печі разом із чавуном.

Хоча шлак і є побічним продуктом доменного виробництва, він дуже затребуваний. Шлак використовують у якості наповнювача в процесі виготовленні цегли, у бетонних та асфальтобетонних сумішах, дорожньому будівництві чи ремонті, при виготовлені цементу тощо. Ось чому важливо вчасно його гранулювати, щоб потім було зручніше використовувати.

Грануляція шлаку містить ще й екологічну складову. Сучасні доменні печі обладнуються системами очистки газів, які уловлюються і знову застосовуються у виробництві, та установками придоменної грануляції шлаку, що забезпечує практично безвідходну технологію виробництва.

Сергій Мартинюк біля оновлених маршевих драбин

На ДП № 9 таких гранустановок дві – вони розташовані по обидва боки найбільшої доменної печі підприємства.

«Щоб гранустановки могли стабільно та надійно працювати у майбутньому ми виконали відновлюючий ремонт металоконструкцій обладнання, бункерів сушки шлаку, укриття колодязів, звідки піднімаються граншлак з водою, а потім спрямовуються на зневоднення та склад. Відремонтовано і днище зневоднювача», –зазначив Сергій Мартинюк, старший майстер виробничої дільниці ДЦ № 2

«Подбали і про безпеку робітників, – говорить Сергій Чубін, в.о. начальника ДЦ № 2. – Для цього відремонтували маршеві драбини та майданчики обслуговування обладнання гранустановок. Ремонти проводилися силами робітників підрядної організації та безпосередньо працівниками ДЦ № 2 під керівництвом майстра з ремонту обладнання Андрія Осадчука. В цілому ми впоралися за чотири місяця, адже роботи було багато, та і ремонт обладнання гранустановок проводився неодночасно, а по черзі».

Відремонтований майданчик обслуговування бункера сушки шлаку