Відповідно до вимог Виробництва світового класу у залізничному цеху № 2 власними силами відремонтували та обладнали усім необхідним оглядову канаву для обслуговування та ремонтів локомотивів.
Шість сходинок вниз – і слюсар-ремонтник Олександр Шабала вже на місці. В оглядову канаву на шостій колії в депо з ремонту тепловозів серії ТЕМ він щодня спускається, щоб обслуговувати та ремонтувати ходові частини тепловозів. Олександр знає: тепер йому тут працюватиметься зручно та безпечно, адже він був серед тих, хто брав участь у ремонті цього важливого робочого місця.
Олександр Шабала
«Крок за кроком ми намагаємося зробити робочі місця у нашому цеху більш сучасними, відповідними стандартам якості, – говорить Дмитро Колесник, начальник залізничного цеху № 2. – У вересні цього року в межах проекту WCM для оновлення була обрана ця оглядова канава. Тут майстри бригади слюсарів рухомого складу ремонтують ходові частини локомотивів, а ще тут обслуговуються тягові електродвигуни залізничного транспорту».
У ЗЦ № 2 зазначають, що канава вже давно потребувала змін. Особливо це стосувалося електропроводки, встановлення нових ламп освітлення. Бо щоб щось бачити під час ремонту, майстри підсвічували собі ліхтариками.
«Цей ремонт ми робили у рамках десятикрокового проєкту із досягнення нуля нещасних випадків. Разом з начальником цеху та працівниками визначилися з існуючими ризиками, можливостями їх усунення, зорієнтувалися з обсягом робіт та першочерговими заходами у ремонті», – сказав Вадим Казанцев, інженер служби з впровадження міжнародних корпоративних проєктів.
БулоСтало
Перетворення почали з генерального прибирання. Працівники ЗЦ № 2 видалили стару фарбу зі стін канави, зачистили підлогу від залишків масла, все повимивали за допомогою сильного напору води та миючих засобів.
Для якісного освітлення проклали нову електропроводку, встановили нові світлодіодні лампи та огородження на них. Це було зроблено, щоб запобігти враженню працівників електричним струмом. До речі, з електричною частиною ремонту залізничникам ЗЦ № 2 допомогли колеги-електрики із залізничного цеху № 3. Наостанок в оглядовій канаві та навколо неї нанесли необхідну розмітку, яка додатково акцентує увагу працівників на безпеці.
БулоСтало
«Я безпосередньо брав участь в усіх перетвореннях: прибирав, ремонтував, фарбував все. Тому впевнений у якості ремонту та створених умовах безпеки. Тепер і мені, і моїм колегам працювати тут зручно, комфортно, а головне – безпечно», – сказав Олександр Шабала.
27 вересня у світі відзначають Всесвітній день туризму. До речі, в українців у цей день ще й національне свято – День туризму в Україні.
Туристи – це люди, які не просто подорожують з рюкзаками, це люди, що шукають нових вражень та нових знань. Сьогодні війна значно обмежила наші можливості вільно подорожувати, але туристів за покликанням це не спиняє.
В «АрселорМіттал Кривий Ріг» працюють багато людей, які полюбляють активний відпочинок. Щороку підприємство проводило зліт туристичних команд в мальовничих куточках України, де різні команди змагались з туристичних навичок. Це завжди було щиро, емоційно, азартно і пізнавально.
Ми вітаємо усіх, хто вважає себе туристом! І хоча для багатьох із нас кордони закриті, подорожувати можна в межах країни і навіть в межах рідного міста, дізнаючись більше про історичні місця та постаті.
А поки пропонуємо згадати яскраві моменти з туристичних зльотів і поринути у приємні емоції!
Дві третини заробітної плати – це добре. Це рятує, коли роботи зовсім немає, а якщо вона є і тобі її пропонують, то сто відсотків зарплати – набагато краще. Так вирішили електромонтери доменного цеху № 2, який зараз тимчасово не працює, та пішли у відрядження до доменного цеху № 1.
Знайомтесь, Валерій Веренич. У ДЦ № 2 він був бригадиром електромонтерів та обслуговував кранове господарство «дев’ятки». Від самого початку війни він з колегами по цеху зупиняв виробництво, опікувався тим, щоб усі процеси зупинки доменної печі відбувались правильно, а задіяні у цьому процесі крани, залишалися у робочому стані. До речі, деякі крани там і зараз працюють, вони зайняті у відвантаженні граншлаку. У вимушений простій на дві третини заробітної плати Валерій пішов у червні минулого року, але вдома «просидів» недовго, лише три місяці.
«Не хотілося втрачати кваліфікацію, тому коли мені запропонували піти у відрядження – перейти працювати до доменного цеху № 1, то, звичайно, я погодився, – розповідає Валерій Веренич. – Я працюю за своєю спеціальністю електромонтера і роблю ту саму роботу, що й у рідному цеху. Єдине, що довелося опанувати, це особливості кранів, адже будь-яке навіть дуже схоже обладнання, як і людина, має свої відмінності. Та це було мені на користь, адже я люблю навчатися, розвиватися професійно. Також я засвоїв географію цеху, дізнався, де і яке обладнання розташоване, особливості дільниць першого доменного. Зараз я працюю повноцінно та отримую за свою роботу повну заробітну плату, а не її частину. А ще я знаю, що моя праця допомагає підтримувати економіку країни, а в умовах війни – це великий плюс!»
«Моя історія переходу з другого доменного цеху в ДЦ № 1 схожа з історією Валерія. Тільки на 2/3 мене перевели в середині березня минулого року, – говорить Максим Павлюченко, який зараз працює бригадиром електромонтерів в ДЦ № 1. – Вже наприкінці квітня мені запропонували відрядження до першого доменного цеху, і я погодився, навіщо ж без роботи сидіти. В ДЦ № 1 багато фахівців стали на захист України, з’явилися вакансії, тому я скористався можливістю працювати. Адаптувався тут швидко, допоміг гарний колектив. У першому доменному цеху я опікуюсь електрообладнанням розливальних машин. Колись давно схожі машини працювали і в другому доменному цеху, тому я трохи був знайомий із цією системою. Колеги з ДЦ-1 допомогли увійти в курс справ, підказали, що та як, і робота, як кажуть, пішла. І взагалі, тим, хто «засидівся» на двох третинах зарплати, я б радив не боятися переходити працювати в інші підрозділи, бо на собі відчув, що затребуваність фахівців на нашому підприємстві дуже велика, навіть в умовах, коли не всі цехи працюють».
Валерій Веренич та Максим Павлюченко
Як розповів заступник начальника ДЦ № 1з електрообладнання Євген Віноградов, за останній час з ДЦ № 2 в електрослужбу першого доменного у відрядження перейшло вісім електромонтерів з ремонту електрообладнання. Причому п’ятеро з них перевелися до цеху впродовж останніх двох тижнів. Усі вони працюють на робочих місцях спеціалістів, які зараз захищають нашу країну. «Роботи у нас вистачає, адже працює доменна піч № 8 та комплекс розливальних машин, на яких виробляється чушковий чавун тощо, – говорить Євген Віноградов. – Практику переводу фахівців всередині комбінату я вважаю ефективною, адже таким чином ми зберігаємо фахівців та ще й можемо додати їм додаткових знань та навичок, які в життя завжди стануть у нагоді».
Нещодавно на підприємстві був оголошений конкурс наукових робіт для юристів. На автора найкращої роботи чекав грошовий приз або 6-місячне стажування в одному з відділів юридичного департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Умовою конкурсу було написання роботи, предметом якої стало б дослідження певної норми чинного законодавства в контексті реалізації конституційних прав громадян на доступ до правосуддя.
Переможців виявилось двоє – Анна Поддуєва та Самір Рокуш, які працювали в парі та незабаром отримають свою заслужену винагороду.
Вітаємо талановитих юристів-початківців з їхнім новим звершенням!
З можливими запитаннями телефонуйте 096 840 31 48 (Анна, фахівець відділу з розвитку молодіжних проєктів та взаємодії з навчальними закладами).
Ураження електричним струмом потрапило до четвірки так званих «ризиків-кілерів».
Цю четвірку визначили на підставі проведеного аналізу інцидентів за останні п’ять років у корпорації «АрселорМіттал», які призвели до травмування працівників з тяжкими наслідками, або до загибелі працівників. Сумним підтвердженням правильності визначення «кілерів» став нещасний випадок, що відбувся вже у цьому році, внаслідок якого загинув виконуючий обов’язки електрика дільниці мереж і підстанцій гірничого департаменту. На нашому підприємстві впроваджується додатковий комплекс заходів, спрямованих на нейтралізацію, зокрема, ризиків ураження електрострумом.
Для шанувальників детективів, бойовиків, трилерів зрозуміло: для того, щоб нейтралізувати підступного вбивцю, треба ретельно вивчити його звички, сильні та слабкі сторони. А якщо «кілер» – це електричний струм, то цільові аудити електроустановок стають одним з ефективних інструментів такого вивчення. Тому провідний інженер з охорони праці Леонід Височин прямує до департаменту з якості, щоб провести один з таких аудитів.
Міцні металеві двері зачинені надійним замком. На них – знаки із загрозливими написами про те, що вхід заборонено, і лякаюча інформація – «6 кіловольт». Вона вражає, адже смертельно небезпечними вважаються вже 42 вольти (а це майже у 150 разів менше). Ключ знаходиться у начальника електромеханічної лабораторії Сергія Курочкіна. Він відповідає за електробезпеку у департаменті.
«Випробувальний центр департаменту з якості має десятки одиниць електроустаткування, – розповідає Сергій. – За допомогою нього досліджується якість сировини, чавуну, коксу, сталі, готової продукції нашого підприємства та ще багато того, що задіяно у виробничих процесах. Майже все випробувальне устаткування працює завдяки електроенергії. Електричний струм трансформують до потрібної напруги та транспортують у лабораторії департаменту з якості чотири електроустановки. З цеху мереж і підстанцій приходить 6000 вольт. Тому робота з електроустановками особливо небезпечна».
У приміщенні є ряд високих металевих шаф з рубильниками, дисплеями, кнопками. А всередині – обладнання, яке трансформує струм та перемикає його між лініями подачі. Леонід Височин у супроводі Сергія Курочкіна оглядає стан приміщення.
«Все у нормі, – пояснює Леонід. – Взагалі у департаменті з якості до безпеки праці ставлення серйозне. Якщо інколи і є зауваження, то їх одразу ж виправляють. Ось вогнегасники. Вони обов’язкові, бо струм – це ще й пожежна небезпека. А тут зберігаються засоби індивідуального захисту: діелектричні рукавички – дві пари, діелектричне взуття та інші засоби, які захищають від враження струмом. На кожному позначено термін випробуваннь. До того, як цей термін спливає, ЗІЗ здають до центральної електротехнічної лабораторії. Те, що не пройшло випробувань, зразу ж вибраковують, замовляють нове».
Крім відповідального за електробезпеку, до приміщення електроустановки може потрапити лише електромонтер, який її обслуговує. Ці електромонтери періодично проходять навчання в Університеті підприємства, і щорічно – чергову перевірку знань. Стороннім нема чого тут робити.
«Тут немає «двійок», «п’ятірок» чи «дванадцяток», – говорить Сергій Курочкін. – Або знаєш все, проходиш атестацію та стаєш до роботи, або ж навчаєшся повторно. Якщо працюєш з високою напругою, то ціна єдиної помилки надто висока. У нас досвідчені електромонтери, які знають все бездоганно. Але й з ними постійно повторюємо правила, постійно нагадуємо про небезпеки».
Леонід Височин перевіряє відповідні посвідчення у електромонтерів та наявність необхідних блокуючих пристроїв для ізоляції джерел небезпечної енергії.
«У нас на підприємстві паралельно діють дві системи безпечної експлуатації устаткування, – розповідає Леонід. – Биркова система застосовується здебільшого на устаткуванні, наприклад, випробувальних машинах, пресах чи верстатах випробувального центру. – А для електроустановок більше підходить система захисного блокування (система LOTO). У якості рекомендацій за результатами аудиту можна зазначити придбання додаткових блокуючих пристроїв, щоб робота в електроустановках стала ще безпечнішою. Бесідуємо, пояснюємо, рекомендуємо, разом вирішуємо проблеми, нейтралізуємо «кілерів».
