Позначка: арселорміттал кривий ріг

Категорії
Новини

Ювілей на самоті

26 липня цього року улюбленцю багатьох поколінь криворіжців – дитячому оздоровчому табору «Парус» виповнюється 55 років. Згадуємо щасливі миттєвості дитинства у волелюбному місці.

За мирних часів ювілей табору відзначався б урочисто – з посмішками, конкурсами, розвагами, концертами, подарунками, гостями. Яскраве сонечко дарувало б засмагу, Чорне море – прохолоду, а босі ноги на пляжі грів розпечений пісок.

Але зараз нашому «Парусу» складно, адже заклад перебуває на тимчасово окупованій ворогом території. Свій 55-річний ювілей табір, на жаль, зустрічає на самоті.

Багато хто з нас або члени наших родин хоча б раз відпочивали у таборі. Він давно став для нас рідним. Тож хотілося б привітати ювіляра з Кривого Рогу. Згадаємо його таким, яким запам’ятали у найкращі часи – сонячним, зеленим, повним надії та дзвінкого сміху.

Оздоровчий табір «Парус» розмістився на 22,5 гектарах. На них розташувалися понад 20 житлових та господарчих будівель, серед яких спорткомплекс, відеозал, клуб-естрада, бібліотека, мінізоопарк тощо. До відпочинку запрошує великий та доглянутий пляж. А поряд з ним – макет корабля з вітрилами на костровій площі. Протягом багатьох років він є символом табору, місцем проведення свят, його головною фотолокацією. А ще «Парус» найзеленіший на узбережжі – він буквально потопає у квітах, кущах та деревах.

Щороку адміністрація підприємства та профспілковий комітет турбувалися про те, щоб діти робітників не просто відпочивали, оздоровлювалися там, а й отримували приємні враження від кожного дня перебування в ньому, розкривали свої таланти, починали вірити у себе та свої сили.

Юнія Донських, економіст відділу промислового контролю «АрселорМіттал Кривий Ріг», яка часто відпочивала в «Парусі», згадує: «Це другий дім, найкращі емоції, які я відчувала у житті! Коли на душі погано, виникають складності, я згадую ті щасливі миттєвості дитинства: улюблений загін, вожатих, дискотеки, на які ти чекаєш із нетерпінням, виступи, купання в морі, коли ти біжиш навипередки аби встигнути потрапити до першої десятки, нічні розмови після відбою. Все це ні з чим порівняти неможливо. «Парус» – це душа».

«Вперше я поїхала до «Парусу» у 2011 році у найпалкіший сезон – липень, – ділиться спогадами Анна Велика, фахівець з роботи з навчальними закладами. – Це була моя перша закоханість у табори «АрселорМіттал Кривий Ріг». Моїм найяскравішим спогадом з «Парусу» є Евро-2012, коли ми усім табором збиралися на естраді та дивилися футбол. Ми вболівали за нашу збірну, і хоча мало розумілися на футболі, але якщо м’яч забивали жовто-блакитні – раділи. І це такі емоції, які словами не передати. Згодом я повернулася до «Парусу» вже в якості викладача-кружківця. Робота з дітьми допомогла мені завжди бути «в тренді».

Директором приморського оздоровчого комплексу «Червоні вітрила», до якого входять дитячий табір та пансіонат, тривалий час був Анатолій Лісовенко. Кожну зміну він особисто зустрічав дітей із хлібом-сіллю та символічним ключем від табору. Завжди підкреслював, що саме вони є справжніми господарями «Парусу».  Все інше – зручний побут, веселе дозвілля, здоров’я дітей, смачне харчування – це завдання педагогів, робітників, озеленювачів табору, кухарів, медиків тощо. Останнім часом очолює, піклується та намагається зберегти комплекс у непростих воєнних умовах діючий директор оздоровчого комплексу – Олексій Бігун.

Над організацією відпочинку дітей протягом багатьох років працювало безліч фахівців. Назвати всіх людей, які віддавали своє серце і душу дітям, неможливо –  забракне місця. Але у серцях вже дорослих та ще маленьких «парусят» назавжди залишаться гучні свята, завзяті спортивні змагання, робота різноманітних гуртків, зустрічі з цікавими людьми, концерти артистів Кривого Рогу та інших міст України. Подій було дуже багато, а тих, хто хоч раз відпочивав у «Парусі» за 55 років його роботи – ще більше.

Цього року усі з великим нетерпінням чекали на оздоровчий сезон 2022 року. Адміністрація підприємства виконувала ремонти корпусів, дбала про благоустрій, організацію відпочинку, профспілки турбувалися про насичене літнє життя наших дітлахів. Але, не судилося. Зараз головна мета усіх – зберегти наш «Парус», щоб він і далі, у наступні роки залишався затишним куточком на чорноморському узбережжі, місцем, де здійснюються дитячі мрії.

Категорії
Новини

Точність дозування шихти – запорука «здоров’я» доменної печі

У доменному цеху № 2 відремонтували систему повірки ваги, яка відповідає за точність зважування шихти на доменній печі № 9.

Щоб усі технологічні операції в доменній печі відбувалися правильно, треба точно відміряти кількість сировини (шихти), яка закладається у агрегат. Цей процес здійснюється за допомогою вагових воронок. Їх на дев’ятій домні 18, під кожну складову шихти. А от чи правильно ці воронки відміряють, перевіряється за допомогою спеціального приладу повірки ваги. Це такий візок на залізничному ходу з важелями потрібної ваги, гідравлічною системою та іншими приладами контролю.

«Для завантажування у доменну піч формуються окремі порції шихти, які складаються із коксу, агломерату та інших домішок, – говорить Андрій Романчук, заступник начальника ДЦ № 2 з технології. – Перед завантаженням в піч кожна порція обов’язково проходить через вагову воронку. Точність дозування усіх інгредієнтів впливає на технологічний процес, стабільність роботи доменної печі, її тепловий баланс. Якщо інгредієнтів не додати – піч може охолонути, покласти більше – надмірно нагрітися. Отже, вагові воронки мають працювати майже з ювелірною точністю. Для цього вони систематично виміряються (калібруються) приладом повірки ваги».

Останнім часом цей вимірювальний прилад був у незадовільному стані. Але ремонтувати його під час безперебійної роботи доменної печі було не можна, тож доменники скористалися можливостю тимчасової зупинки печі.

Фахівці ДЦ № 2, ЦДУР, «Стіл Сервісу» очистили приміщення, де працює повірка ваги, відремонтували колії, візок, траверси для підйому важелів, гідравлічне обладнання. А точності приладу надали метрологи нашого підприємства.

Категорії
Новини

Допомогли тим, кому важче

Підприємство надало допомогу мешканцям Гречаноподівської територіальної громади Криворізького району,

Як розповів заступник сільського голови з комунальних питань Павло Шапар, керівництво громади звернулося до «АрселорМіттал Кривий Ріг» з проханням. В цей складний час громада попросила допомогти з продуктами харчування для людей, які найбільше цього потребують. Компанія відгукнулася на запит і надала гуманітарну допомогу зі свого стратегічного запасу. «В селах громади мешкають внутрішні переселенці з тимчасово окупованих територій. Люди прийняли їх по домівках, як рідних. Їм необхідна допомога. Також є потреба підтримати ветеранів другої світової, дітей війни. Дякую вашому підприємству від всієї громади за те, що відгукнулися. Харчі, як бачите, вже завантажені, веземо їх у громаду. З них будуть сформовані продуктові набори і роздані людям», – розповів Павло Шапар.

Для гуманітарної допомоги мешканцям Гречаноподівської громади підприємство передало 500 кг курячого філе, 400 кг курячої печінки, 240 банок риб’ячих консервів, 100 пачок згущеного молока по 1 кг кожна, а також чай та цукор.

Звичайно, нашому підприємству зараз дуже важко. Стоїть питання виживання та збереження трудового колективу. Але навіть в такій критичній ситуації важливо не залишатися осторонь і допомагати тим, хто через війну втратив домівки і потребує елементарного. Нагадаємо, у червні підприємство відвантажило 26 тонн овочів зі своїх стратегічних запасів для потреб внутрішньо переміщених осіб, які приїхали до Кривого Рогу із зон бойових дій.

Категорії
Новини

Побачив підозріле – дій правильно

Ця інформація допоможе виявити вибухонебезпечні предмети та підкаже, що робити далі.

Збройні сили України разом з нацгвардією та бійцями тероборони надійно захищають Кривий Ріг від ворога, тому ми маємо змогу спокійно працювати. Але кожен з нас має бути готовим протидіяти потенційним загрозам, серед яких – вибухонебезпечні предмети (ВНП).

Реальною загрозою можуть стати як боєприпаси, що не розірвалися під час обстрілів чи бомбардувань (ракети, снаряди, авіабомби тощо), так і вибухівка, встановлена диверсійно-розвідувальними групами ворога. Якнайшвидше їх виявити – задача № 1. Щодо боєприпасів, то кожен з нас бачив їх зображення по телевізору або в інтернеті. Але є ще елементи касетних боєприпасів, які не схожі на те, що ми бачили раніше. Кульки, циліндри, «воланчики», «радіодетальки» – кожен з них є окремою «бомбочкою», і може вибухнути щомиті. Саме такі безневинні на перший погляд предмети 2 квітня забрали життя батька й сина з Інгульця, які чомусь вирішили принести незнайомі циліндрики додому.

Якщо ви побачите сумки, згортки, пакети, коробки там, де їх не мало б бути, то не проходьте повз них. Це може бути вибухівка. Незнайомі предмети, від яких тягнуться дротики чи мотузки, також можуть бути загрозою. Міни промислового виробництва ми також всі бачили по ТБ та в інтернеті. Але є так звані міни-сюрпризи. Вони маскуються під мобільні телефони, іграшки тощо. Тож якщо ви побачите щось подібне там, де його не було раніше і не мало б бути, то це також вважайте вибухонебезпечним предметом.

Якщо ви виявили щось з вищезазначеного, то не можна:

 – самотужки намагатись визначити вибухівка це чи ні, для цього є спеціалісти

– торкатися предмета, накривати чи засипати його, поливати рідиною

– направляти на нього світло, підігрівати, або створювати поруч гучні звуки

– розмовляти поруч по телефону або рації.

Від вищезазначеного ВНП може здетонувати.

Що треба зробити працівникові, який виявив підозрілий предмет:

– відійти на безпечну відстань, не менше ніж 100 метрів

– сповістити про знахідку керівникові свого підрозділу або начальнику зміни.

Це все! Далі буде діяти керівник.

Дії керівника в разі отримання інформації про ВНП:

– передати інформацію старшому змінному диспетчеру за телефонами: 91-612, 91-613, 91-614;

– вжити заходів щодо недопущення до місцезнаходження ВНП кого-небудь;

– позначити місце знаходження ВНП або огородити його, попередити про підозрілий предмет людей, які знаходяться поруч;

– не торкатись підозрілого предмету самому та не дозволяти цього іншим;

– відвести на безпечну відстань людей та тварин;

– призупинити будь-які роботи поблизу, які можуть викликати дотик до ВНП або його зміщення;

– по можливості, чекати прибуття представників департаменту з безпеки, або піротехнічної служби поблизу місця виявлення ВНП.

Виконання елементарних правил рятує життя. Бережіть себе і тих, хто поруч!

Категорії
Новини

Нагрівач повітря ДП-6 – на капремонті

Після ремонту температуру гарячого дуття в піч можна буде підвищити до 1030 градусів і таким чином зекономити до 40 кг коксу на тонну чавуну.

Найголовніше, що потрібно зробити під час капремонту, це відновити вогнетривке футерування повітронагрівача та його основних вузлів. Цей процес тривалий та кропіткий, адже до встановлення нового обладнання треба обережно позбавитися від вже відпрацьованого футерування. Після демонтажу із старого тут залишився лише один металевий кожух, а все інше – клапани гарячого дуття, газові дроселя, основні вузли керування повітронагрівача та інше – замінюються. Лише нової вогнетривкої цегли у повітронагрівач укладуть 3 904 тонни.

«Повітря, необхідне для горіння палива в доменній печі, перед подачею до фурм попередньо нагрівається у повітронагрівачах. Це дозволяє економити паливо і підвищувати продуктивність плавки, – розповідає Юрій Курило, в.о. начальника ДЦ № 1 з технології. – Кожна доменна піч має повітронагрівачі своїх розмірів. На ДП № 6 кожен із чотирьох повітронагрівачів блоку має майже дев’ятиметровий діаметр, загальну висоту у 49,3 метра, з вогнетривкою кладкою висотою більше ніж 40 метрів».

Ремонтують повітронагрівач № 4 підрядники, а фахівці ДЦ № 1 контролюють процес.

Капремонт повітронагрівача № 4 розрахований на 210 днів, його закінчення заплановане на жовтень. Але доменники сподіваються фінішувати раніше.  

Категорії
Наші люди

Як лідерські якості допомагають криворізьким героям в тилу?

Поки триває війна, доменний цех №1 – живе серце підприємства. І б’ється воно завдяки команді доменників, зокрема ремонтників. Насправді люди займаються тут не тільки ремонтом та обслуговуванням різноманітного обладнання. Вони налаштовують ефективну енергетичну комунікацію, щоб забезпечити усі потреби підприємства, починаючи від освітлення в цехах до безперервної роботи доменних печей.

Особистісні якості, які розвиває «АрселорМіттал Кривий Ріг» – це цінність, якою можна творити дива. Навички комунікації між людьми з різними характерами, вміння поставити цілі, організувати людей, розподілити обов’язки, та виконати завдання у короткі терміни – це те, що дає своїм співробітникам підприємство. Це ті якості, які були вкрай необхідними у перші дні війни для нашої згуртованості та міцності у тилу.

У березні підприємство призупиняло виробництво, зокрема й роботу доменних печей. Проте старший майстер з ремонту устаткування доменного цеху №1 Сергій Салтан розповідає, що частина обладнання виводилась з системи, але роботи в цеху від того в них не зменшилось.

В суспільстві існує думка, що доменну піч не можна зупиняти взагалі, але це не так.

«Головне правильно робити зупинку, контролювати все і планувати кожен наступний крок. Кожна пауза в роботі обладнання, звісно, залишає по собі слід, тому це вимагає від нас знань, як і коли його обслуговувати, та вмінь ввести в експлуатацію», – каже Салтан.

Сергій працює на підприємстві з 2000 року, пройшов шлях від електромонтера до майстра. Зараз організовує робочий процес, координує роботу підлеглих працівників і контролює результат.

«Коли я прийшов на підприємство, в мене почали розвиватися нові якості. Завод навчає тебе дисципліни й відповідальності. Ефективність твоєї роботи не може бути не помітна. Від електромонтерів залежить якість роботи обладнання й безпека праці колег. Робота майстра вимагає від мене таких вмінь, як організація роботи персоналу, чітке формулювання завдань й розвинуті комунікаційні навички. Адже тут ти відповідаєш не лише за себе, а й за інших. І якщо щось іде не так, треба вчасно зупинити процес, виправити та навчити людину, щоб вона отримала певні навички і не допускала помилок», – продовжує Сергій Салтан.

Заступник начальника цеху з ремонту електроустаткування доменного цеху №1 Євгеній Виноградов відзначає ініціативність Салтана.«Наприклад, до війни на підприємстві збільшились плани виробництва чушкового чавуну, і було прийнято рішення розширити площу для його завантаження. Але вантажний кран був не придатний для підйому великого об’єму чушок. Сергій швидко зреагував на це і запропонував замінити старий кран на новий, щоб не знижувати темпи відвантаження продукції та працювати на максимум», – розповів Виноградов.

Набуті якості стали в пригоді Сергію й в іншій діяльності. Коли почалася повномасштабна війна, він був у відпустці й одразу поїхав до Саксаганського райвиконкому запропонувати свою допомогу – так і пристав до волонтерської групи, яка там збиралась.

«Я не сидів на місці, намагався знайти, де можна прикласти свої сили й бажання допомогти, хоча б особистим автотранспортом. Коли виникла потреба у створенні блокпостів, я звертався до керівництва підприємства з проханням виділити пісок. Буквально одразу  отримав дозвіл і вже через 3 години зустрічав завантажену машину. Також робили там освітлення хлопцям. Дуже вдячний за розуміння, підтримку та допомогу з усіма нагальними потребами Владиславу Поліщуку, Євгенію Виноградову, Антону Яцеленку, Віктору Рожкову, Віталію Касьяну», – розповідаєСергій.

Волонтерів часом сприймають як збирачів необхідних речей, та вони роблять набагато більше. В цій діяльності дуже важлива міжособистісна комунікація.

«Те, що допомагало мені з професійної діяльності – це навички комунікації між людьми з різними характерами. Це дав мені завод. Тут також потрібно і цілі поставити, й організувати людей різного віку та професій, й розподілити обов’язки, та виконати їх у короткі терміни. В нас не було ніякого перехідного періоду для того, щоб ближче познайомитись з людьми. Однак, як і на підприємстві, всі збирались колективами, і виконували певні задачі, для досягнення спільної мети. Мені пощастило працювати з найкращими. Волонтери – це настільки віддані Батьківщині люди, які готові жертвувати багато чим. Надзвичайні люди – повністю занурюються у роботу і працюють до повної виснаги, щоб зробити свій внесок більш вагомим. Коли нам потрібні були робочі руки, ми дзвонили усім, кого знаємо і можемо підключити, і вже за кілька хвилин приходила підмога – це неймовірно. Цей мій досвід не передати словами. Я щиро дякую усім!», – доповнюєСергій.

Сергій Салтан – один з комунікаційних містків між підприємством та військовими. Він активно допомагав та забезпечував їх усім необхідним для захисту міста. За цю співпрацю Криворізька військова адміністрація висловила йому подяку.