Позначка: арселорміттал кривий ріг

Категорії
Офіційно

Звернення Мауро Лонгобардо до Дня пам’яті та примирення

Шановні колеги!

8 та 9 травня ми разом з усім цивілізованим світом відзначаємо День пам’яті та примирення, День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Ця перемога дісталася нечувано дорогою ціною – ціною мільйонів життів.

Крізь полум’я боїв, страждання, непоправні втрати йшло людство до перемоги. У ці дні ми віддаємо шану всім, хто у жорстокій битві виборював нашу свободу, хто захищав українську землю від нацизму, хто віддав власне життя за щасливе майбутнє своїх нащадків. І на превеликий жаль, сьогодні українці цей день зустрічають зі зброєю в руках. Знову.

Але подвиги минулих років і споконвічне прагнення свободи додають сил та наснаги нам у нинішній боротьбі за цілісність, незалежність та суверенітет України. Разом з українцями сьогодні стоїть пліч-о-пліч весь світ. Світ, який пам’ятає жахи війни. Ця пам’ять робить нас сильнішими. Вона — запорука неминучості нашої перемоги. Сміливість, яка живе в серці кожного воїна на передовій, кожного працівника на виробничому фронті – вражає і надихає.

Ми вклоняємось перед подвигом 350 металургів цього заводу, які не повернулися з фронтів Другої світової війни. Ми вклоняємось перед подвигом 94 наших колег, які віддали життя за незалежність України з 2014 року.

Ми пам’ятаємо, хто ми є і заради чого воюємо, працюємо і живемо.

Ми пам’ятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає.

Ми пам’ятаємо наших героїв. І пам’ятатимемо завжди!

Слава Україні!

Мауро Лонгобардо,
генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг»

Категорії
Новини

Наш колега Євген Білоус загинув у боях за незалежність України

Героя не стало 14 квітня на полі боя під Мар’їнкою у Донецькій області. 

Сильний характер, вимогливість та наполегливість завжди були притаманні Євгену. Тому з перших днів праці газорізальником у цеху металоконструкцій Ливарно-механічного заводу він заявив про себе, як про людину, яка йтиме вперед і виконуватиме успішно найскладніші завдання.

«Ми пам’ятаємо Євгена, як позитивну, щиру та відкриту людину. Йому завжди довіряли найскладніші завдання, адже він віртуозно володів багатьма ручними різальними інструментами, був газорізальником-«ювеліром», настільки точно і ретельно виконувалася ним уся робота. За роки праці в цеху він набув досвіду, завжди допомагав іншим, був світлою людиною. На жаль, ми втрачаємо найкращих. Євген один з тих, ким ми завжди пишатимемося і пам’ятатимемо. Він загинув, але залишився непереможним», – говорить бригадир газорізальників ЦМК Євген Демідов.

Співчуваємо родині, друзям та колегам загиблого захисника.

Вічна шана та пам’ять герою!

Категорії
Новини

Шахтна кардіологія

Під час тимчасової зупинки в шахтоуправлінні гірничого департаменту “АрселорМіттал Кривий Ріг” виконали ремонт-заміну дозаторного комплексу.

Фактично шахтарі замінили серце шахти, саме так називають дозатор під землею. Цей комплекс відповідає за видачу руди та порожніх порід з горизонту 1102-го метру на поверхню. До складу дозаторного комплексу входять вагоноопрокидувач, дробарка та система конвеєрів. Ними руда та порожні породи подаються безпосередньо у дозувальні пристрої, а ті вже відміряють їхні обсяги перед завантаженням у скіп, який і видає продукцію шахтарів на поверхню. Ремонтні роботи з заміни дозатора подібного обсягу в останнє виконували 14 років тому.

Зробити такий трудомісткий ремонт таких обсягів  та ще й під землею – справа не з легких. Ви коли-небудь пробували, наприклад, замінювати або встановлювати нове обладнання у маленькій тісній комірці? Це лише приблизно нагадає вам ті умови, в яких працювали наші шахтарі-ремонтники.

Шахтне “серце”

«Найперше нам потрібно було демонтувати старі поіржавілі конструкції – це 20 тонн металу, –  розповідає заступник директора з виробництва ШУ ГД Ігор Тіщенко. – Зазвичай у нас всі «інструменти» в шахті працюють на стисненому повітрі, але через зупинку нам довелося користуватися додатковими електролебідками. Частинами ми спускали під землю фрагменти дозатора і вже там збирали його в одне ціле. Кропітка та важка робота, але завдяки нашим хлопцям  з механічної, слюсарної та монтажних груп ми впоралися з усім не лише швидко, а і якісно виконали ремонтні роботи на всіх етапах. В результаті у нас все працює, все виконано власними силами, не використовуючи послуг підрядника. До того ж, ми ще й використали матеріали, які вже були присутні на складах, тож не довелося витрачати зайвих коштів. Все зроблено для того, щоб серце шахти знову запрацювало, як у молодої людини. І перші ж дні роботи після резапуску шахти довели, що шахтарі – це справжні шахтні «кардіологи»!

Категорії
Новини

Залізничники потурбувалися, щоб ходити було зручно та безпечно

Протягом тижня охорони праці працівники залізничного цеху № 2 на території свого підрозділу власними силами зробили нові пішохідні доріжки.

Нова 40-метрова пішохідна доріжка «з нуля» з’явилася біля в’їзду до ЗЦ № 2. Вона розташована поряд залізничного перехрестя. Це місце є дуже зручним для руху робітників цеху до своїх робочих місць і звідти, тому з часом люди і протоптали там «народну» доріжку. Але ґрунтовка має свої мінуси, тому працівники цеху вирішили створити на її місці справжню бетонну пішохідну доріжку та облаштувати її усіма необхідними засобами безпеки – бордюрами та захисними поручнями. А щоб ходити доріжкою було приємно, зробили там квітники та висадили в них квіти.

Така ж зручна та безпечна доріжка була облаштована в ЗЦ № 2 і біля депо, де ремонтують локомотиви (серії ТЕМ).  

«Хочу подякувати усім працівникам, які будували та облаштовували нові доріжки. Люди працювали завзято, робили все якісно та швидко. Доріжку ще й прикрасили квітами, щоб було красиво. Ми не зупинятимося на досягнутому, бо плани з благоустрою цеху у нас великі. А от що зробимо – це поки що таємниця, про яку ми розкажемо згодом», – сказав Дмитро Колесник, начальник залізничного цеху № 2.

Було
Стало
Категорії
Новини

Захищаючи незалежність України загинув Максим Кожевніков

Максим віддав ремонтній справі понад 10 років. Останнє його місце роботи – фасонно-чавуноливарний цех Ливарно-механічного заводу, в якому він працював вибивальником відливок.

Колеги згадують захисника, як спокійну та міцну духом людину. Максим виконував фізично важку роботу, але завжди був у гарному настрої, підтримував колег поряд.

«Він був авторитетом у колективі, адже завжди до будь-якої справи підходив виважено та відповідально. Мав гарну родину і дуже вболівав за волю та незалежність нашої країни. Тому одним з перших, ще у березні 2022 року став до лав Тероборони. Це було його рішення, як справжнього патріота та захисника. Загибель Максима – це вагома втрата не лише для рідних Максима, а й для всього цеху. Ми завжди пам’ятатимемо нашого героя», –  говорить начальник ФЧЛЦ Геннадій Давиденко.

З 8 квітня Максим Кожевніков вважався зниклим безвісти. На жаль, ми отримали підтвердження, що герой загинув у боях поблизу Авдіївки Донецької області.

Щиро співчуваємо родині, колегам та побратимам загиблого захисника.

Вічна шана та пам’ять герою!

Категорії
Наші люди

Рівень Захаровича

«Це завдання – просте, а це – для Захаровича», так говорять в ремонтно-механічному цеху № 1 Ливарно-механічного заводу про найскладніші завдання, які до снаги слюсарю-ремонтнику Олександру Захаровичу Суслову. До п’ятиріччя заводу його було відзначено званням «Честь та гордість «ЛМЗ».

Ремонтно-механічний цех став першим і єдиним місцем роботи слюсаря, де він працює вже майже 40 років. Для Олександра це є ще й продовженням родинної справи, адже у цьому цеху працював верстатником його батько.

«Для мене – це більше, ніж просто місце роботи. Тут працюють прекрасні люди, а моя робота потрібна, відповідальна і цікава, – говорить Олександр Суслов. – Я відповідаю за ремонт та збір деталей, вузлів редукторів, кранових коліс, барабанів конвеєрів. Під час огляду я з’ясовую, які вузли обладнання та деталі не працюють та вимагають ремонту або повної заміни. Для мене найголовніше – це ретельно та якісно виконати свою роботу, адже від неї не в останню чергу залежить життя та безпека праці колег у цехах. Тому я не маю права на помилку».

Щоб відремонтувати вузол слюсарю-ремонтнику доводиться розумітися на складних кресленнях, вправно володіти як молотком, гайковими ключами, так і штангенциркулем, мікрометром, адже поняття «авось» та «абияк» для Олександра точно не існують.

«Йому завжди дістаються найскладніші замовлення, адже прості – це точно не рівень Захаровича. Йому можна довірити все! Трапляється, що над завданням часто доводиться попотіти. Бувають креслення вузлів, де нараховується до 300 елементів. Все розібране потрібно практично «просвітити», наче рентгеном – побачити, помітити, виконати дефектацію – визначити стан деталей та вузлів, порівнюючи фактичні показники з даними технічної документації, де наведені нормальні, допустимі й граничні значення розмірів деталей та зазорів, а також відхилення від норми, аби потім все виправити та зібрати з точністю  до мікрона», –  розповідає змінний майстер РМЦ-1 Дмитро Князєв.

Аби досягти такого рівня професіоналізму, як в Олександра Суслова, потрібні роки. А ще щира закоханість у роботу, яка завжди залишається не звичним повсякденним обов’язком, а скоріше місцем, де можна «творити», де гул верстатів звучить, як звуки виробничої музики. До речі, наш герой має давнє хобі: для нього найкращий відпочинок – це слухати музику. Їй, як і його роботі в рідному цеху, назавжди віддане його серце.