Позначка: арселорміттал кривий ріг

Категорії
Новини

Молольні кулі «перемелють» все

Чи знаєте ви, що кулі можуть бути молольними? І це не про зброю, а про міцних «помічників» гірників, які у кульових млинах собою подрібнюють великі шматки руди. Вони їх розбивають, стирають й розчавлюють на першій стадії подрібнення.

Молольні кулі виготовляють із чавуну та сталі. На нашому підприємстві за умови повноцінного навантаження 28 млинів рудозбагачувальних фабрик №№ 1 і 2 гірничого департаменту щомісяця «споживали» понад 1500 тонн таких куль. На даний час виробництво потребує 1200 тонн.

Діаметр кожної молольної кулі – 120 мм, вага – близько 8 кг. До барабану млина раз на три-чотири доби досипаються нові кулі, щоб їх було достатньо для ефективного подрібнення-«помолу» руди до потрібної фракції. Адже ці трудівниці від цілодобової важкої роботи – розбивання великих шматків руди – стираються майже в пил.

До війни головним постачальником мольних куль для нашого підприємства була маріупольська «Азовсталь». Але теперішня ситуація змусила криворізьких гірників розпочати пошуки нових партнерів-виробників. І ось тоді свої послуги запропонував Ливарно-механічний завод.

За словами головного технолога ЛМЗ Євгенія Коновалова, над рецептом хімічного складу сталевих та чавунних молольних куль довелося ретельно попрацювати. «Ці кулі ми виготовляємо у двох цехах заводу: сталеві – у фасонно-ливарному, а чавунні – у чавуноливарному. Технологія виготовлення молольних куль для нас нова. Рецептура складна, адже для куль використовують високолеговану сталь, а чавун взагалі має бути  вибіленим. Дотримання точності співвідношення марганцю, хрому, фосфору, кремнію та вуглецю майже ювелірне. В результаті ми отримуємо «спецчавун». На жаль, поки що потужності щодо обсягу їх виготовлення у нас обмежені. І хоча ця продукція має попит серед багатьох гірничих підприємств, пріоритетним для нас є виготовлення саме для «АрселорМіттал Кривий Ріг», – каже Коновалов.

Як справжні бійці, кулі проходять вогонь та воду. «Заміс» для чавунних куль виплавляють в електродугових печах, потім заливають його у піщано-глиняні форми, де кулі набувають остаточного вигляду.  А от сталевим молольним кулям доводиться проходити ще й гартування холодною водою. Бо головних критеріїв якості  –  твердості та зносостійкості – можна досягти лише холодним, майже шоковим загартуванням.

Руслан Добровольський, виконувач обов’язків начальника відділу (технічний відділ, технічні питання) ГД  розповідає: «До кожного млина рудозбагачувальної фабрики № 1 ми завантажуємо в середньому 90 тонн куль, а на рудозбагачувальній фабриці № 2 – 130 тонн. Цей процес не має перериватися, адже ми працюємо без зупинок. Нам був потрібен надійний постачальник, який би вчасно й швидко виконував наші замовлення, реагував на зауваження щодо якості. Приємно, що це все змогли зробити наші колеги з Ливарно-механічного заводу. В результаті у них є постійне замовлення, у працівників – робота, відповідно і зарплата. Від цієї співпраці виграли всі. Наразі ми вже отримали першу партію молольних куль виробництва ЛМЗ. А з 20 червня розпочали їх випробовувати вже безпосередньо у барабанах млинів на секції № 10».

Категорії
Новини

«Дев’ятка» відзначила ювілей

Увага! Можливо в цій статті заховалося «золоте слово». Більше про акцію – тут.

Легенда у світі промисловості, найвидатніша зірка у сузір’ї доменних печей «АрселорМіттал Кривий Ріг» відзначила ювілей.

П’ятдесят років тому, у червні 1972 року, будівельники заклали фундамент найбільшої у світі доменної печі №9.

Уявляєте, як це було? Масштаби просто вражають. Адже на її будівництві щодня працювали тисячі людей!

Дев’ятка завжди була унікальною – вирізнялася об’ємом у 5035 кубічних метрів і на рік виробляла 4 мільйони тонн чавуну А деталі, конструкції та обладнання для комплексу виготовляли майже дві тисячі підприємств.

На жаль, зараз робота цієї красуні на паузі – через військову агресію Росії піч довелося зупинити. Але ми віримо, що невдовзі вогник в серці легендарної домни знову засяє. Ніхто не зможе відібрати у нас право* мирно працювати.  І попереду на нас чекає ще багато видатних історій про зірку металургії та її чудовий колектив.

* – це слово є ключем до відповіді в розіграші до Дня Конституції України

Категорії
Новини

Майже пів кілометра стратегічної колії оновлено

Увага! Можливо в цій статті заховалося «золоте слово». Більше про акцію – тут.

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» капітально відремонтували 443 метри четвертої колії перегону між станціями Промислова та Аглофабрика гірничого департаменту. Саме цим шляхом прямує до споживачів концентрат – на сьогодні один із основних продуктів підприємства.

У капремонті повторно використали матеріали, що залишилися від минулих ремонтів колій. Це дозволило підприємству не лише оновити стратегічно важливий шлях, а ще й зекономити.

«Усі рейки, шпали, скріплення, болти, гайки та інші складові рейкошпальних решіток ми ретельно перебрали, почистили та знову змонтували. У роботі були задіяні працівники першого, другого і третього залізничних цехів, а також підрядники. Тепер четверта колія має* надійний стан і знову в роботі», – розповів начальник залізничного цеху № 3 Вячеслав Тіняков.

* – це слово є ключем до відповіді в розіграші до Дня Конституції України

Категорії
Наші люди

З шахти – на передову

Увага! Можливо в цій статті заховалося «золоте слово». Більше про акцію – тут.

Кожна людина* в Україні зараз найбільше чекає одного – перемоги. І щоб повернулися додому з війни живими і здоровими всі захисники. Чекає на повернення своїх працівників з передової і «АрселорМіттал Кривий Ріг». Один з них, прохідник шахтоуправління гірничого департаменту Максим, восьмого березня цього року приєднався до лав ЗСУ, аби його країна, місто та родина мали майбутнє.

Дружина Ліля збирала речі коханому мовчки. Плакала вже потім, наодинці, бо не хотіла засмучувати чоловіка, який вирушав на передову. Тоді він лише сказав кілька слів сину: «Ти тепер найстарший чоловік в родині, пам’ятай!».

«Ми звичайна українська сім’я, – розповідає Ліля. – Нічого героїчного не робили, просто діяли так, як нам підказувало серце. Ще з 2014 року почали допомагати волонтерам. А з кінця лютого цього року це взагалі для нас стало головною справою. Чоловік із сином збирали пляшки, коли була потреба в них для виготовлення відомого вже всім «коктейлю». Потім рубали та возили дрова на блокпости Тероборони, вантажили мішки з піском. Я допомагала чоловіку у всьому, а син в цей час доглядав за нашою півторарічною донечкою Алісою. Волонтерство не покинули й коли чоловіка мобілізували».

Спокійний, сильний, врівноважений та надійний, так говорять колеги-шахтарі про Максима. Професія прохідника пов’язана з ризиком, але і з міцною підтримкою один одного. В шахті одному не «вижити». Так само і в армії, говорить захисник. У єдності головна сила нашого народу.

Максим ніколи не казав і не каже рідним, де він, лише завжди заспокоює родину: «У мене все добре». А ще розповідає про те, як українці допомагають військовим. Коли його частина стояла біля одного з сіл, люди брали прати речі наших військових, запрошували помитися, аби захисники мали змогу зробити це більш-менш комфортно. А хлопці натомість ділилися їжею, допомагали фізично, чим могли.

Наприкінці червня у Максима день народження, тож його родина сподівається на особливий подарунок – а раптом батька відпустять хоч на день побачитися з сім’єю, яка вже три місяці чекає на* повернення захисника. В родині вже й святкове звернення до захисника приготували:  «У важкі часи світ рятують найкращі люди. Саме таким є ти – найкращий чоловік, батько, син, а зараз захисник України. Перемога невпинно наближається. Завдяки неймовірним зусиллям наших військових ми зберігаємо спокій та віру в щасливе майбутнє. Ми пишаємося тобою, Максиме, і дуже чекаємо на твоє повернення!».

* – це слово є ключем до відповіді в розіграші до Дня Конституції України

Категорії
Новини

Прикладаймо сіль до рани, щоби швидше зажила

Увага! Можливо в цій статті заховалося «золоте слово». Більше про акцію – тут.

Продовжуємо знайомити читачів з простими способами самодопомоги, коли ліків під рукою обмаль. Сьогодні лікарі медцентру «Стіл Сервісу» поділяться, як краще обробляти рани.

У Кривому Розі наразі все відносно спокійно, про це нас сповіщають кожного дня у всіх соцмережах та месенджерах. Але за воєнних умов кожному з нас корисно знати, як надавати першу допомогу пораненим.

Як зупинити кров

Перед тим, як підходити до пораненого, головний лікар медцентру ПП «Стіл Сервіс» Наталія Гардань радить спочатку подбати про власну безпеку. Якщо ви впевнені, що вам нічого не загрожує, другий крок – визначити, чи загрожує поранення життю людини.

Зробити це непросто, адже поранений може бути без свідомості або навпаки – у шоковому стані і спочатку не відчуватиме біль. Необхідно заспокоїти постраждалого і  в першу чергу подивитися на кількість крові.

«Якщо одяг рясно нею залитий, а поряд навіть калюжа утворилася, то діяти треба негайно. Визначаємомісце поранення і накладаємо джгут вище нього на 10-15 сантиметрів. Джгут затискаємо міцно, поки не припиниться кровотеча.  Іноді для цього в рану треба вкласти згорнутий бинт, щоб добре притиснути судини. Якщо джгута немає, то можна використати хустку, рушник, шарф, ремінь або щось інше. Важливо! Кожні півтори години пов’язку треба на декілька хвилин трохи послаблювати, щоб не порушувати кровотік. Потім знову її міцно затискати. Якщо побачите, що з рани стирчать судини і з них ллється кров, судини потрібно перев’язати звичайною ниткою. Згодна, це страшно, але не бійтесь, дійте. Ви врятуєте людину», – говорить Гардань.

Наступним етапом лікарка радить промити рану звичайною чистою водою. Це допоможе видалити бруд та різні тверді частинки на поверхні рани. Потім рану слід покрити чистою тканиною.

Алое й мило в допомогу

«Якщо немає можливості одразу передати пораненого медикам, місце навколо рани (ні в якому разі не саму рану!) слід обробити  будь-яким антисептиком: перекисом водню, хлоргексидином, йодом, спиртом. Антисептики можна знайти у аптечці найближчого автомобіля, – продовжує Володимир Ковальчук, лікар-хірург поліклініки метвиробництва. –  Але якщо і їх немає, а меддопомога не приходить декілька днів, щоб рана не загноїлася, на неї треба покласти пов’язку із солі. Для цього треба розчинити одну столову ложку звичайної харчової солі на стакан води та декілька хвилин прокип’ятити розчин, остудити, змочити ним марлевий тампон та прикласти до рани. Міняти такий компрес слід тричі на добу. Сіль очистить рану та витягне гній. Якщо рана не глибока, компрес із сіллю можна по черзі можна міняти з прикладанням алое. Ця рослина гарно заживлює рани. Перед цим листок алое слід промити та розрізати, накладати внутрішньою м’якою частиною до рани».

Якщо рани незначні, скажімо, розбили коліно при падінні, подряпали руки, обличчя тощо, то лікарі радять промити рану водою зі звичайним господарським милом. Медики попереджають, буде боляче. Але це нормально, кричіть, так легше!

Краї рани теж можна обробити алое або антисептиком, який знайдете. Але мазати саму рану зеленкою, йодом лікарі в жодному разі не рекомендують, це може додати опіків та в свою чергу посилити запалення.

Способи нескладні, але сподіваємось, що причин використовувати їх на практиці буде якнайменше. Бажаємо всім здоров’я!

Категорії
Uncategorized Новини

Конвертерники реконструювали двір для шлаків

Увага! Можливо в цій статті заховалося «золоте слово». Більше про акцію – тут.

Виплавка сталі – процес з багатьма пов’язаними між собою складниками. І якщо не працюватиме один з них, то це позначатиметься і на інших. Без шлакового двору і його ефективної роботи виплавка сталі неможлива. Тому гарною новиною для конвертерників стало завершення реконструкції шлакового двору № 1.  

Під час сталеплавильного процесу разом зі сталлю утворюється багато шлаку, сотні тисяч тонн на рік, і його необхідно утилізувати. Розплавлений шлак зливається у ковші й залізничною колією доправляється на шлаковий двір. Там його зливають, охолоджують, штабелюють, вантажать на самоскиди і вивозять на відвали.

«Якщо б ми не змогли своєчасно зливати, обробляти та відвантажувати шлак, а ковші повертати до дільниці конвертерів, то виплавку сталі довелося б зупинити. Тому реконструкція шлакового двору надзвичайно важлива не лише для цеху, а й для підприємства взагалі», – розповів старший майстер шлакового відділення Дмитро Блізнецов.

За словами Блізнецова, фактично, цех отримав новий шлаковий двір з новим обладнанням та комфортним побутовим приміщенням для працівників.

Площа шлакового двору дорівнює стандартному футбольному полю, але з дещо іншими довжиною та шириною – 216 та 30 метрів. Реконструювали його в два етапи. Одна частина двору зараз уже у роботі, а інша чекає на державні дозволи після реконструкції. Шлак привозять составами, кожний з яких має десять шлаковозних ковшів. Під час реконструкції замінили більше ніж 200 метрів колії, залили під неї новий фундамент. Прийнявши состави, працівники зливають шлак з кожного ковша до шлакової ями з новими стінками із жаротривкого бетону та металевих плит, що важливо для безпечної роботи.

Далі – охолодження водою. Система охолодження шлаку також нова, з підігрівом води, це дозволить уникнути старих проблем перемерзання у холодну пору. Потім шлак складається у штабелі грейферними кранами, теж відремонтованими. Зате нові тепер підкранові балки та колії, тельфери для обслуговування кранів, посадочні майданчики, а також всі металоконструкції, на яких кріпляться крани. Це 38 колон. Кожна* висотою близько 15 метрів, балки-ребра жорсткості та інші елементи, які всі разом утворюють шатер. Він не захищає від дощу, але є надійною опорою для роботи двох грейферних і одного магнітного кранів. Трапляється так, що шлак спікається пластом і  його треба роздробити. Тоді магнітний кран піднімає величезну залізну кулю і скидає її з висоти, дроблячи пласт.

Два шлакових двори цеху працюють дуетом. Поки в одному приймають шлак, дроблять за необхідності та формують штабель, на іншому його вантажать екскаватором на самоскиди і вивозять. Потім навпаки. Успішність процесу залежить від стану обох дворів та їхнього обладнання.

Саме перший двір, який почав роботу ще в 1966 році, був слабкою ланкою у дуеті. Стан металоконструкцій та колій загрожував не лише ефективності виробництва, а й безпеці працівників. А безпека – невід’ємне* від усіх виробничих процесів поняття. Тому під час реконструкції повністю замінили систему електропостачання. Це надзвичайно важливо, адже екскаватор та крани працюють від струму, і навіть чаші під час виливання шлаку працюють за рахунок електроенергії. Замінили не лише кабелі та проводку, але й підстанцію.

Крім того, була змонтована нова дренажна система разом зі станцією. Вже готове нове побутове приміщення з кондиціонером, де працівники зможуть поїсти та перепочити у комфортних умовах.

«Вже не терпиться почати роботу на новому дворі, – розповідає бригадир шлаківників Дмитро Потапенко. – Коли цех стояв, то ми, звичайно ж, не гаяли часу, підремонтували двір № 2, «підлатали» побутовки, але ж нове є нове. Чекаємо – дочекатися не можемо!».  

* – це слово є ключем до відповіді в розіграші до Дня Конституції України