Категорії
Новини

Вшанування пам’яті захисників – працівників коксового цеху

Чотири меморіальні дошки на честь загиблих Героїв з коксохімічного виробництва встановили у пам’ятному куточку біля адміністративно-побутової будівлі коксового цеху.

Максим Зенченко, Ігор Крохмаль, Андрій Воробйов, Володимир Федоряка. Ще чотири імені. Раніше на цьому місці вже були встановлені пам’ятні дошки трьом Героям – Володимиру Могильовському, Віталію Ножці, які загинули у 2022 році, та Станіславу Трегубчаку – захиснику, який віддав життя за незалежність України у 2014 році.

З ініціативою вшанування пам’яті захисників виступили працівники коксового цеху. Вони впевнені, що кожен, хто зараз працює в цеху, хто прийде працювати колись, не має права забувати про цих мужніх чоловіків. Вони віддали життя за можливість кожному з нас жити та працювати в мирному цеху – кажуть коксохіміки.

«Я пам’ятаю хлопців. Про кожного можна говорити багато, але не виходить, бо важко. Здається, немає слів, щоб передати, якими вони були, – говорить заступник начальника КЦ-1 КХВ Олексій Маренич. – Люковий Ігор Крохмаль. Люкові відповідають за обробку люків після завантаження коксової печі вугільною шихтою. Це фізично складна праця, яку не кожен витримує. А от Ігор робив це якнайкраще. З самого початку війни він був налаштований захищати країну на полі бою. Тому й був серед перших працівників, які зі зброєю у руках пішли на передові бойові позиції. Максим Зенченко, машиніст електровоза гасильного вагона. У свої 33 роки він мав безліч планів, хотів зростати та розвиватися у професійному плані. Максим починав зі слюсаря-ремонтника, але прагнув постійно вдосконалювати свої навички та рухатися уперед, тому вже досить швидко став машиністом електровоза гасильного вагона. Це відповідальна посада, бо приймання коксу з печі та його подальше транспортування вимагає чіткості, зосередженості та відповідальності. І ці риси були притаманні Максиму. Зовні спокійний, він завжди «палав» роботою. Ці хлопці загинули в бою, але для нас дуже важливо пам’ятати про наших героїв».

Куточок пам’яті в цеху розпочався зі встановлення меморіальної дошки Станіславу Трегубчаку. Станіслав працював електрогазозварником. Разом з бригадою ремонтував трубопроводи КБ №№ 3, 4. Відкритий, щирий, товариський, амбітний. Призваний до лав ЗСУ, гранатометник Станіслав Трегубчак загинув 31 липня 2014-го під час спроби батальйону 25-ї бригади штурмувати Шахтарськ.

У 2022 році загинув в бою під Карпівкою Володимир Могильовський. Він працював барильєтником. Володимир відповідав за стан газовідвідної арматури коксових батарей, а це дуже важка і відповідальна робота. На його ділянці завжди панував армійський порядок. І не дивно, адже Володимир мав бойовий досвід в АТО. Його любили і поважали в цеху.

Тепер лише з  меморіальної дошки на колег дивиться легенда коксохіму Віталій Ножка, який працював слюсарем  дверевого господарства та анкеражу, знав усі тонкощі коксохімічної ремонтної справи. Рідному підприємству Віталій віддав 27 років, у коксовому цеху працював слюсарем-ремонтником (бригадиром). Його мобілізували до лав ЗСУ в перші дні війни – 26 лютого. Там слюсар-ремонтник ремонтував техніку, щоправда, військову. Загинув Віталій 11 квітня під смт Попасна.

«Дуже хочемо, щоб більше тут не з’являлося пам’ятних дощок. Адже кожна така втрата для нас надважка. Ось, наприклад, слюсар-ремонтник дверевого господарства Андрій Воробйов. Здавалося б, лише кілька місяців ми були колегами, але люди до нього тягнулися, прислухалися до його думки, – говорить старший майстер газового господарства коксового цеху Андрій Золотарьов. – Андрій мав дуже великий досвід ремонтника, багато років працював у ремонтному виробництві. Ще один наш колега – Володимир Федоряка – понад 13 років працював в «АрселорМіттал Кривий Ріг», був досвідченим слюсарем-ремонтником, бригадиром у коксовому цеху коксохімічного виробництва. Часто Володимир пропонував креативні рішення, які дозволяли знайти вирішення найскладніших завдань. Він теж загинув на цій війні. Війна приносить втрати, які нічим не компенсувати. Ми не маємо права забути про тих, хто не лише працював поряд з нами, а й став справжнім захисником, справжнім Героєм для кожного з нас».

Категорії
Новини

Проєкт «Жива»: Серцем малюють життя

Дружини працівників нашого підприємства, які віддали своє життя за свободу та незалежність України, беруть участь у благодійному арт-терапевтичному проєкті «Жива». Мета проєкту – допомогти жінкам прожити горе втрати найрідніших людей та вилити його у творчості.

Участь жінок загиблих героїв у всеукраїнському проєкті відбувається за підтримки «АрселорМіттал Кривий Ріг» та Криворізької художньої школи № 1 імені Олександра Васякіна.

Стартував проєкт цього тижня. Його учасницями стали Світлана Авраменко, Тетяна Гора, Наталія Бєлікова, Ірина Топальцева, Тетяна Корольова, Вікторія Стельмах, Яна Волошина, Людмила Машненко. Для декого з них це перший досвід у живописі, тому в роботі їм допомагають професійні художники.

«Ідея проєкту – виявити творчі здібності у дружин загиблих героїв та сприяти їх психологічному відновленню після важкої втрати. Учасниці проєкту не тільки малюють картини а таким чином виплескують свої емоції, під час роботи вони спілкуються між собою, говорять про наболіле, підтримують одне одну і таким чином психологічно розвантажуються та планують своє майбутнє, – зазначила Наталія Терещенко, начальниця відділу внутрішніх комунікації «АрселорМіттал Кривий Ріг».

 «Сюжети майбутніх картин жінки обрали самостійно. У одних вони асоціюються із їхньою другою половинкою, у інших– відображають сьогоднішній настрій, стан душі, турботи тощо. Свої емоції жінки відтворюватимуть на полотні. Працюватимуть вони акриловими фарбами. Така техніка є зручною для початківців, адже вона легка в користуванні – для цього потрібні лише вода та фарби, – сказала Оксана Поліщук, директорка художньої школи № 1.

Над картинами жінки працюватимуть протягом тижня. Ми обов’язково розкажемо про результати проєкту в «Металурзі», покажемо картини наших жінок та дізнаємося про їхні життєві історії.

Категорії
Новини

Зростатимуть – прикрашатимуть – захищатимуть

Екологи «АрселорМіттал Кривий Ріг» та представники «Стіл Сервісу» висадили зелені насадження поблизу прохідних комбінату в межах заходів міської екологічної програми із захисту навколишнього середовища.

Озброївшись граблями, лопатами та лійками у сквері біля пам’ятника будівельникам на вулиці Криворіжсталі, 10 наші колеги висадили 60 саджанців бирючини. Ця вічнозелена рослина стане прикрасою скверу та сприятиме екології в санітарній зоні навколо нашого підприємства.

«Мені дуже приємно брати участь у подібних заходах, адже ти одразу бачиш результат – все навколо стає затишнішим та приємнішим. А коли зелені насадження підростуть, у сквері стане ще гарніше, тут будуть відпочивати та милуватися рослинами дорослі й діти», – зазначила Юлія Дубіна, інженер з охорони навколишнього середовища ДОНС.

«Працівники департаменту з охорони навколишнього середовища та інших підрозділів наших підприємств систематично проводять екологічні акції з озеленення територій: висаджують нові дерева, декоративні рослини навколо підприємства та безпосередньо на його території, упорядковують зелені зони, сквери та парки відпочинку. Ця робота не припиняється навіть у наш нелегкий воєнний час. Наприклад, ми вже висадили дерева у сквері по вулиці Збагачувальній, біля пам’ятника загиблим на виробництві тощо. Плануємо висадку зелених насаджень по вулиці Вадима Гурова у Металургійному районі», – сказала Олена Кузнєцова, заступниця директора департаменту (ОВД та функціонування СЕМ) департаменту з охорони навколишнього середовища «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Категорії
Новини

«Про здоров’я» – це про турботу, смак та красу

Другий рік поспіль департамент з корпоративних комунікацій «АрселорМіттал Кривий Ріг» організовує фестиваль «Про здоров’я», який вже встиг стати улюбленим для сотень працівників нашого підприємства та мешканців міста.

Цього року на участь у фестивалі зареєструвалися 285 охочих емоційно відновитися та отримати пораду від досвідчених експертів у сфері психології та ментального здоров’я. Додайте до цього можливість смачно та корисно перекусити, відвідати показ мод від бренду жіночого одягу VOVK та протестувати медичні послуги ПП «Стіл Сервіс», і зрозумієте, чому по закінченню фестивалю багато хто запитував: «А коли наступний?»

Головною темою фестивалю «Про здоров’я»-2024 стала турбота про ментальне здоров’я кожного. Емоційний, психічний стан людини не менш важливий, ніж фізичний. З початком активної фази бойових дій актуальність уваги до ментального здоров’я зросла в рази. Все більше з нас відчувають, що людина, яка знаходиться у гармонії з собою та світом навколо себе, здатна впоратися з усіма проблемами, допомогти своїм рідним та друзям. Саме про це йшлося на майстер-класах  експертів-практиків. П’ять експертів – п’ять майстер-класів:

Олена Цицульникова, психотерапевтка в напрямку позитивної психотерапії, старша тренерка БФ «Право на захист» провела майстер-клас «Чотири смертельні битви за життя. Без насильства». На ньому учасники намагалися знайти емоційну опору в цей непростий час, відшукати свій внутрішній ресурс та познайомитися з психологічними моделями, які допоможуть зберегти баланс, ресурс та відчути себе хоч трошки щасливою людиною. «Мені імпонує, що велике промислове підприємство розуміє, що його працівники – це не просто люди у спецодязі, це особистості, – говорить Олена Цицульникова. – Якщо на підприємстві здорова психологічна культура стосунків між людьми, якщо є увага до ментального здоров’я працівників, то вони відчуватимуть себе цінними та потрібними. Для мене найкращим результатом майстер-класу стане, якщо бодай одна людина зрозуміє, які в неї стосунки з тією чи іншою людиною, чому так є, як це виправити, а також якщо побачить себе зовні і зрозуміє, як себе відчувають інші, і впевниться у тому, що вона для себе є найголовнішою людиною у світі».

Олег Ярошенко, психолог БФ «Право на захист», кризовий консультант, волонтер по роботі з військовими та постраждалими від війни Дніпропетровської кризової служби, співзасновник, психолог ГО «Рука підтримки». Майстер-клас – «Як бути сильною людиною».

«Колись Платон сказав, що «сильні люди створюють хороші часи. Хороші часи народжують слабких людей. Слабкі люди створюють важкі часи. Важкі  часи народжують сильних людей». Кожен з нас має всі шанси стати сильною людиною, треба лише спробувати», – сказав Олег Ярошенко.

Марина Гавенко, власниця крамниці для дорослих та засновниця освітнього проєкту SpaceSex|Education, сертифікована тренерка «Сексуальної освіти». Тема її майстер-класу: «Батьки, діти та секс. Як, коли та навіщо говорити з дітьми про «ЦЕ».

Наталя Грищенко, дитяча психологиня, кризова консультантка, переможниця конкурсу «Психолог року», практикуюча психологиня, тренерка ГО «Дівчата». Наталя провела майстер клас «Зустріч за закритими дверима. Відверто про те, що накипіло або домовляємося зі своїми внутрішніми монстрами».

«Цей захід – дуже крута історія. І бути долученою до цього фестивалю для мене надзвичайно важливо, – говорить Наталя. – Як психолог я розумію, що сьогодні потрібно залишатися цілим, ресурсним, зберегти собі себе. Ми говорили про перемогу України. І у кожного з нас щодня є свої перемоги і свої битви, часто це битви з самим собою. Якщо хоч одна людина з мого майстер-класу взяла щось корисне, якщо це допоможе їй підтримати та відновити своє ментальне здоров’я, то я буду щасливою. Для мене важливо мотивувати людину, показати, що з усіма проблемами можна працювати. Це крута ініціатива підприємства – турбуватися про ментальне здоров’я працівників, це надпотужно. Адже ментально здорова людина – це продуктивний та вмотивований працівник».

Вероніка Бабій, дитячий психолог, педагог раннього розвитку, експертка радіо та ТБ провела майстер-клас «Підтримка дітей та дорослих в часи невизначеності та стресу. Практики-опори для батьків.

Також на всіх учасників фестивалю чекав смачний майстер-клас «Здорове харчування». Усі смаколики можна було скуштувати і зайвий раз впевнитися, що корисна їжа може бути дуже-дуже смачною. А як ще сказати про фреші з петрушки та ківі, бананові кекси та салати з рибкою та зеленню?

«Я вдруге на цьому фестивалі і мене радує, що такі заходи проводяться для працівників, – говорить Наталія Заїка, начальниця зміни цеху мереж та підстанцій ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». – Сама програма дуже насичена. Хотілося відвідати всі майстер-класи з ментального здоров’я, адже ми зараз відчуваємо чимале навантаження на нашу психіку, в нас нестабільний емоційний фон. Хотіла подивитися, як працюють тренери, адже я і сама виступаю у ролі внутрішнього тренера на підприємстві. Прийшовся до смаку мені й корисний фуршет. Спробувала також масаж від наших медиків. Цей фестиваль для мене – це змога вирватися з робочого ритму і приділити увагу собі».

На фестивалі працювала медична зона, де на учасників чекали декілька видів масажу від фахівців медичного центру ПП «Стіл Сервіс». До речі, усі, хто відвідав фестиваль «Про здоров’я»  отримали знижку на послуги медцентру.

«Я дуже хочу, щоб таких заходів було ще більше, – говорить Тетяна Алхімова, фрезерувальниця РМЦ-2 ЛМЗ. – На захід прийшла з донькою. Я була на майстер-класі «Як бути сильною людиною». Цікаво, корисно, потрібно, актуально! Зазвичай такі майстер-класи чимало коштують, а тут підприємство потурбувалося, що ми могли повчитися безкоштовно – це приємно. Сподобався і показ мод, і корисні перекуси, і спілкування. Тож у нас з донькою був гарний сімейний день».

«Я не працівниця «АрселорМіттал Кривий Ріг», але коли дізналася, що можна відвідати фестиваль «Про здоров’я» усім, то вирішила скористатися цією можливістю, – розповідає криворіжанка Ганна Літвінчук. – Тут зібралися справжні метри ментальної психології. Декого я знаю, тож йшла на майстер-клас із задоволенням. Зараз тема ментального здоров’я надзвичайно актуальна, ми всі потребуємо підтримки. Тому вдячна організаторам фестивалю і вже чекаю на наступний. Хай таких заходів буде більше!»

Фінал фестивалю був надзвичайно красивим, адже на сцені Палацу культури металургів пройшов показ колекції жіночого одягу бренду VOVK. А у ролі моделей виступили працівниці нашого підприємства. І це було прекрасно!

Категорії
Новини

Навчимо успіху

«АрселорМіттал Кривий Ріг» взяв участь у відкритті Центру розвитку кар’єри в Інгулецькому професійному ліцеї та надав молоді інформацію про робітничі професії, які є на нашому підприємстві, а також про можливості стажування та працевлаштування.

Новий Центр розвитку кар’єрив Інгулецькому професійному ліцеїстав 35-м осередком для молоді у Дніпропетровській області, де популяризуватиметься професійно-технічна освіта, надаватиметься інформація про професії, працевлаштування, можливості кар’єрного зростання тощо.

«Задача таких Центрів кар’єри – створювати максимально ефективний зв’язок між роботодавцями, учнівською і студентською молоддю та закладами освіти для успішного працевлаштування молоді і допомоги у їхньому професійному зростанні, – говорить Вікторія Коцуба, фахівчиня відділу з підбору персоналу та розвитку молодіжних проєктів. – «АрселорМіттал Кривий Ріг» вже давно співпрацює з Інгулецьким професійним ліцеєм. Його студенти проходять практику на нашому підприємстві, стажуються, беруть участь у програмах професійного та особистісного розвитку, працевлаштовуються до комбінату».

У Центрі розвитку кар’єри представлений стенд «АрселорМіттал Кривий Ріг», де  молодь може ознайомитися з історією та сьогоднішнім днем підприємства, специфікою гірничого, коксохімічного, металургійного виробництвами, професіями, які у нас є, можливостями навчання, підвищення кваліфікації, кар’єрного розвитку тощо.

У Центрі проходитимуть зустрічі молоді з фахівцями-представниками виробництв, різноманітні тренінги. Один з них, наприклад, тренінг з комунікацій.

«Створення такого центру є важливим для молоді всього регіону. Кривий Ріг – це могутній промисловий гігант, якому потрібні кваліфіковані робітничі кадри. І ми будемо готувати такі кадри у тісній співпраці з підприємствами, – сказала Жанна Школяренко, директорка державного навчального закладу Інгулецького професійного ліцею. – Ми усі чекаємо на цікаві тренінги з професійної орієнтації, зустрічі з професіоналами, виробничі екскурсії до цехів підприємств нашого регіону і, зокрема в «АрселорМіттал Кривий Ріг», та багато інших цікавих заходів, які пройдуть у нашому Центрі».

 

Категорії
Новини

Залізобетонна безпека власного виробництва на залізничних переїздах

 У цеху ремонту металургійного устаткування № 2 опанували виготовлення залізобетонних плит для залізничних переїздів. Тільки цього року ремонтники планують виготовити понад 200 таких плит.

Залізничні переїзди є одними з найбільш вимогливих елементів залізничної інфраструктури. Їх конструкція має бути міцною та стійкою до великих навантажень, а також забезпечувати безпеку для поїздів та автомобілів, які рухаються покриттям. Як на автомобільному, так і на залізничному шляху стан дорожнього покриття суттєво впливає на аварійність. А на переїздах значення цього фактору зростає в рази.

Щоб полегшити рух та підвищити безпеку, на залізнично-дорожніх перехрестях застосовуються залізничні плити. Вони створюють рівну поверхню, яка мінімізує вплив залізничних рейок на комфорт перетину переїзду дорожніми транспортними засобами. До залізничних плит висуваються суворі вимоги: стійкість до корозії й вивітрювання, перепадів температури, хімічних речовин, високої вологості та механічних навантажень, морозостійкість та простий монтаж. Залізобетонні плити, які виготовляють для залізничників підприємства на дільниці ремонту обладнання, металоконструкцій, будівель та споруд ЦРМУ-2, відповідають усім цим параметрам.

«Для підприємства вигідніше, щоб саме ми виготовляли ці плити, адже робимо їх якісно та будь-якої конфігурації, – розповідає старший майстер ЦРМУ-2 Олег Шахнюк. – Для цього ми виготовили спеціальну розбірну опалубку – металеву конструкцію, яка дозволяє нам виготовляти стандартні та нестандартні плити, наприклад, з усіченим кутом. В цю конструкцію укладаємо армокаркаси, встановлюємо металеві петлі, заливаємо бетоном і потім вирівнюємо та вібруємо суміш. Одночасно ми можемо виготовити три плити. А після 72 годин відстоювання для схоплення, як передбачено технологією, ми відправляємо їх на 20-денну сушку. Наші плити вже встановлені на залізничних переїздах підприємства. Маємо замовлення ще на понад 200 плит, отже їхньою якістю залізничники задоволені. А ми раді, що вносимо свою частку в безпечний та комфортний рух залізничними шляхами».