Категорії
Новини

Шведська техніка для українських гірників

Для вивезення залізної руди та розкривних порід у кар’єрах рудоуправління гірничого департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг» прокладено 47 кілометрів доріг. Для безпечного та зручного руху великовантажних самоскидів дороги ремонтуються, утримуються в гарному стані, а за потреби прокладаються нові шляхи. Основним матеріалом для кар’єрних доріг є щебінь, який виготовляють на дробарній фабриці у кар’єрі №3. Для швидкого підвозу щебню на місце ремонтів та будівництва доріг гірники отримали новенький сучасний шведський самоскид Scania.

За кермом нового самоскиду – водій Іван Новіков. Близько п’яти років він працює у гірничотранспортному цеху ГД. Має досвід роботи на різних авто, вантажопідйомністю від 40 до 136 тонн, тож у нього є з чим порівнювати. Він не приховує свого захоплення автообновкою.

«Взагалі-то я більшість часу керував набагато габаритнішими самоскидами. Але цей автомобіль, не зважаючи на невеликі розміри у порівнянні з 130-тонниками, має приблизно таку ж потужність двигуна – 500 кінських сил, – розповідає Іван. Це дає змогу без проблем підійматися крутими відтинками доріг у кар’єрах з важким вантажем у кузові. Машина має чотири осі, дві з яких поворотні, що робить її дуже маневрений та керованою. Для кар’єрів це дуже важливо».

Авто рушає з місця у кар’єр, як-то кажуть, і що дивує зразу – у кабіні практично не чути ні звука потужного двигуна, ні шуму коліс, бо кабіна має неперевершену шумоізоляцію. Машина рухається так плавно, ніби їдемо у легковику накатаним шосе. Тобто амортизація відмінна. Водійське крісло має свою систему амортизації, тож за словами Івана, він не відчуває якихось значних струсів навіть на найскладніших ділянках дороги.

«А ще крісло дуже зручне, анатомічне. Воно автоматично підлаштовується під вагу водія, його спину, а також має функцію ручного налаштування, – пояснює водій. – До речі, коробка передач – повний автомат. Але є механічне керування. Автомат відпрацьовує на «відмінно» майже завжди. Лише на крутих підйомах краще перемкнути на механіку, бо автоматика весь час шукає ідеальний варіант, і на підйомах авто сіпається. Якщо забув пристебнутися паском, то звучить сигнал. Керування плавне, кермо зручне. А ще прямо на кермі є джойстик, за допомогою якого можна на ось цей монітор вивести такі параметри, як споживання пального, напруга батареї, гальмівний тиск тощо. А ось на цьому моніторі – зображення з чотирьох зовнішніх камер, які спрямовані у сліпі зони, куди не видно водієві. Дуже потрібна система. Тепер я бачу, чи є у сліпих зонах перешкоди, люди, інші авто тощо. Не виходячи з кабіни, можна підлаштувати положення оглядових дзеркал».

Потужна, маневрена, зручна, а головне – безпечна машина. І дуже комфортна. Кабіна оснащена системою клімат-контролю, яка сама створює комфортні умови для водія і пасажира. А ще це авто розумне. Воно мотивує водія керувати безпечно і правильно.

«Це дуже цікава функція, – усміхнувся Іван Новіков. – Після виконання складного елемента авто виставляє водієві оцінку за п’ятибальною шкалою. Щоправда, «п’ятірок» я ще не отримував, це, мабуть, найвищий пілотаж, а от чотири з половиною вже набирав. Але ж і з автомобілем ми лише знайомимося. Тож будуть і п’ятірки. А головне – це безпека руху. І такі автомобілі надають для того всі можливості. Подивимося, як нова машина працюватиме надалі, а поки лише позитивні враження. Якби й хотів знайти недоліки – не виходить».

Категорії
Новини

Шведська техніка для українських гірників

Для вивезення залізної руди та розкривних порід у кар’єрах рудоуправління гірничого департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг» прокладено 47 кілометрів доріг. Для безпечного та зручного руху великовантажних самоскидів дороги ремонтуються, утримуються в гарному стані, а за потреби прокладаються нові шляхи. Основним матеріалом для кар’єрних доріг є щебінь, який виготовляють на дробарній фабриці у кар’єрі №3. Для швидкого підвозу щебню на місце ремонтів та будівництва доріг гірники отримали новенький сучасний шведський самоскид Scania.

За кермом нового самоскиду – водій Іван Новіков. Близько п’яти років він працює у гірничотранспортному цеху ГД. Має досвід роботи на різних авто, вантажопідйомністю від 40 до 136 тонн, тож у нього є з чим порівнювати. Він не приховує свого захоплення автообновкою.

«Взагалі-то я більшість часу керував набагато габаритнішими самоскидами. Але цей автомобіль, не зважаючи на невеликі розміри у порівнянні з 130-тонниками, має приблизно таку ж потужність двигуна – 500 кінських сил, – розповідає Іван. Це дає змогу без проблем підійматися крутими відтинками доріг у кар’єрах з важким вантажем у кузові. Машина має чотири осі, дві з яких поворотні, що робить її дуже маневрений та керованою. Для кар’єрів це дуже важливо».

Авто рушає з місця у кар’єр, як-то кажуть, і що дивує зразу – у кабіні практично не чути ні звука потужного двигуна, ні шуму коліс, бо кабіна має неперевершену шумоізоляцію. Машина рухається так плавно, ніби їдемо у легковику накатаним шосе. Тобто амортизація відмінна. Водійське крісло має свою систему амортизації, тож за словами Івана, він не відчуває якихось значних струсів навіть на найскладніших ділянках дороги.

«А ще крісло дуже зручне, анатомічне. Воно автоматично підлаштовується під вагу водія, його спину, а також має функцію ручного налаштування, – пояснює водій. – До речі, коробка передач – повний автомат. Але є механічне керування. Автомат відпрацьовує на «відмінно» майже завжди. Лише на крутих підйомах краще перемкнути на механіку, бо автоматика весь час шукає ідеальний варіант, і на підйомах авто сіпається. Якщо забув пристебнутися паском, то звучить сигнал. Керування плавне, кермо зручне. А ще прямо на кермі є джойстик, за допомогою якого можна на ось цей монітор вивести такі параметри, як споживання пального, напруга батареї, гальмівний тиск тощо. А ось на цьому моніторі – зображення з чотирьох зовнішніх камер, які спрямовані у сліпі зони, куди не видно водієві. Дуже потрібна система. Тепер я бачу, чи є у сліпих зонах перешкоди, люди, інші авто тощо. Не виходячи з кабіни, можна підлаштувати положення оглядових дзеркал».

Потужна, маневрена, зручна, а головне – безпечна машина. І дуже комфортна. Кабіна оснащена системою клімат-контролю, яка сама створює комфортні умови для водія і пасажира. А ще це авто розумне. Воно мотивує водія керувати безпечно і правильно.

«Це дуже цікава функція, – усміхнувся Іван Новіков. – Після виконання складного елемента авто виставляє водієві оцінку за п’ятибальною шкалою. Щоправда, «п’ятірок» я ще не отримував, це, мабуть, найвищий пілотаж, а от чотири з половиною вже набирав. Але ж і з автомобілем ми лише знайомимося. Тож будуть і п’ятірки. А головне – це безпека руху. І такі автомобілі надають для того всі можливості. Подивимося, як нова машина працюватиме надалі, а поки лише позитивні враження. Якби й хотів знайти недоліки – не виходить».

Категорії
Наші люди

Старший майстер – майже Лобановський

35 років керує технологічною бригадою рудозбагачувальної фабрики № 2 гірничого департаменту старший майстер технологічної дільниці Валерій Загородній. Його бригада – одна з найкращих на РЗФ-2. Взаємодія у бригаді ґрунтується на взаємній повазі, звідси й результати. Спокійний, врівноважений, дає чіткі, адекватні завдання, може налаштувати на роботу, справедливий. Так говорять про нього колеги. Вони ж і попросили розповісти про свого майстра.

До операторної цеху зайшов високий дядько, привітався, представився Валерієм Миколайовичем. У очах та рухах – впевненість. Видно, його важко вже чимось вивести з рівноваги. 40 років тому прийшов він у цех після гірничорудного технікуму. Перші враження пам’ятає так, наче вчора то було.

«Зразу мені якось не дуже сподобалося. Ну, думаю, все одно через два місяці в армію, якось перебуду. А далі життя покаже. А взагалі-то на вибір професії вплинула мама. Вона працювала на одному з криворізьких гірничо-збагачувальних комбінатів. А головним аргументом було: «Синку, рано на пенсію підеш», –  усміхнувся Валерій. – Згодом «перший список» прибрали, але на комбінаті я залишився. Та все по черзі. З війська повернувся на РЗФ-2. Спочатку працював машиністом насосних установок. Без них процес збагачення неможливий, тому я зразу усвідомив важливість своєї роботи. А ще те, що таке виробництво можливе лише за налагодженої взаємодії між дільницями та їх працівниками».

Не довго Валерій попрацював на насосних установках. Його бажання зростати, цілеспрямованість та вміння ладити з людьми одразу помітили. І у 23 роки Загородній став майстром.

«Підійшов начальник і сказав: «Будеш майстром», – згадує Валерій. – А майстер – це вже зовсім інша робота, вища відповідальність. Тоді не дуже багато було у мене лідерських якостей та вміння керувати. Але за бажання все можна поправити. Майстерувати вчив мене досвідчений Володимир Добровольський, за що я йому дуже вдячний. Відтоді я не був прикріплений до певної дільниці. Зоною відповідальності став увесь цех».

Ненадовго Валерій залишався і в майстрах. Згодом він став старшим майстром. А старший майстер – це головний всієї технологічної бригади. Він відповідає за результат всього цеху протягом своєї зміни. В цехах жартують, що у нічні зміни та на вихідні саме старший майстер – керівник цеху. Зараз у Валерієвій бригаді близько 25 працівників. Більшість з них – машиністи: насосних установок, млинів, автостели, ексгаустерів, а також фільтрувальники, сепараторники, оператор і навіть черговий електромонтер, хоча він і не технолог. І результат можливий лише тоді, коли всі працюватимуть сумлінно, єдиною командою.

«Сачкувати у нас не вийде, – каже старший майстер. – На такому виробництві це неможливо. Особливо зараз, коли декілька працівників захищають країну. Щоб організувати колектив, налаштувати людей, треба повага до кожного. На змінно-зустрічних зборах ми якомога повніше доводимо до людей інформацію: виробничу, щодо охорони праці тощо. Ставимо завдання та намічаємо шляхи виконання. А вже у ході роботи корегуємо дії, якщо це потрібно. Місце старшого майстра – у цеху, поруч з людьми».

Майстер з гордістю заявив, що у нього хороший колектив, фахівці високого рівня. А йому просто залишається об’єднати його у команду і координувати роботу. «Це майже як у футболі. Відчуваю себе тренером, наприклад, легендарним Валерієм Лобановським, – пояснює Валерій Миколайович. – У бригаді кожен на своїй позиції, можна сказати. Але яким би професійним не був кожен окремо, лише команда досягає успіхів. Над цим і працюємо».

Побажаємо ж майстру-тренерові Валерію та його колективу нових перемог. Бо якісний залізорудний  концентрат, який виробляє РЗФ-2, нам зараз потрібен як ніколи. І потреба у ньому велика.

Категорії
Новини

20 тонн. Оце так фільтр!

Саме такий гігантський вакуум-фільтр разом з допоміжним устаткуванням замінили на рудозбагачувальній фабриці № 1 гірничого департаменту.

Такі фільтри використовуються для зневоднення залізорудного концентрату. Це основне устаткування, стабільна робота якого є невіддільною частиною виробництва концентрату – нашого стратегічного продукту, значення якого в умовах повномасштабного вторгнення ще більш зросло. Залізну руду спочатку подрібнюють у млинах, потім збагачують за допомогою сепараторів. Перед збагаченням до руди додають воду, отримуючи пульпу, бо цього вимагає процес сепарації. А після сепарації отриманий концентрат треба відділити від води. Для цього й використовують величезні вакуум-фільтри.

«Замінити такого велетня справа непроста, – пояснює механік дільниці фільтрації та конвеєрів РЗФ-1 Юрій Коливашко. – Особливо якщо, як цього разу, разом з вакуум-фільтром, довжиною близько п’яти метрів і діаметром три метри, мінялося практично все: від ванни та металоконструкцій, до майданчика, на якому встановлений фільтр. В ході ремонту замінили бетонні перекриття, всю систему підведення енергоресурсів, необхідних для роботи вакуум-фільтра, систему змащування, а також опорні колони, на яких все тримається. Виготовили та встановили нові майданчики для обслуговування фільтра, що підвищує безпеку під час догляду за устаткуванням. Весь комплекс робіт виконали підрядники».

Фільтрувальниця РЗФ-1 Наталія Буковшина розповіла, що новий вакуум-фільтр може зневоднити 65-66 тонн концентратум на годину. «На більшості секцій ми маємо два таких фільтри, на деяких по три. Поки фільтр новий, він сам зневоднює весь концентрат, який виробляється секцією. А от коли фільтрувальна тканина починає втрачати свої властивості, то запускається ще один фільтр, – пояснює Наталія. – Природно, що робота одним новим фільтром потребує меншої кількості енергоресурсів, ніж двома старими, що підвищує енергоефективність виробництва».

Сам фільтр та його заміна потребують вкладення чималих коштів, яких особливо не вистачає зараз, адже йде повномасштабна війна, і «АрселорМіттал Кривий Ріг» поки що працює зі збитками. Але безпека людей та надійність виробництва потребують невідкладних дій. Як розповів начальник РЗФ-1 Олександр Дениско, півтора року тому вже був встановлений подібний новий фільтр. Вкладання коштів у переоснащення фабрики в скрутні часи вказує на те, яке величезне значення для підприємства має виробництво концентрату.

Встановлений фільтр отримав нову систему керування з пультом управління включно. Вакуум-фільтр – розумне устаткування з високим рівнем автоматизації. Фільтрувальниця Юлія Гладкіх керує процесом зневоднення, обслуговує фільтр та допоміжне обладнання. «Нове, якщо воно зроблене якісно, завжди краще, ніж старе, – каже Юлія Гладкіх. – Це як порівнювати автомобілі – новий і старий. Принцип роботи старого і нового вакуум-фільтрів не різняться. Але новий краще бере на себе концентрат, тому працює продуктивніше. А якщо добре за ним дивитися, обслуговувати за всіма вимогами, то, сподіваємося, він працюватиме довго й не виходитиме з ладу».

Категорії
Новини

1200 «конячок», безпечних та економних

До роботи у гірничому департаменті повернувся капітально відремонтований тепловоз потужністю 1200 кінських сил.

Як розповів в.о. начальника локомотивної служби управління залізничного транспорту ГД Артем Дерев’янко, на одному з вітчизняних ремонтних заводів наш локомотив довели до нового рівня з точки зору продуктивності, економності, а головне – безпеки для людей, які на ньому працюють. Замінили та вдосконалили практично все. На моє запитання: «А що ж залишилося від тепловоза, який відправляли на ремонт?», Артем з усмішкою відповів: «Спогади».

Старий величезний дизельний двигун замінили на новенький американський. Він  у кілька разів менший, але економніший та потужніший у роботі, що дає додаткові виробничі можливості. Були встановлені нові колеса, разом зі всім допоміжним устаткуванням. Гальмівну систему також замінили. А разом з нею замінили компресор, який забезпечує надійну подачу повітря в гальмівну систему. А надійність гальмування – це основа безпеки руху.

«А ще у дизельному приміщенні не стало п’яти валів, які є обертовими механізмами, і їх робота була пов’язана з одним з ризиків-вбивць, – говорить Артем Дерев’янко. – Їх замінили на електродвигуни. Тож ризика-вбивцю у вигляді валів повністю усунули. Було відремонтовано та модернізовано кабіну. Тепер вона просторіша й зручніша для машиністів та помічників».

Оглянути кабіну мене гостинно запросив машиніст тепловоза Максим Шапран. Вона дійсно простора, оснащена двома дуже зручними кріслами, має шумоізоляцію. Мікроклімат створюють кондиціонер, два вентилятори, а у холодну пору – калорифер.

«А ось  рукомийник з підігрівом води, мікрохвильова піч, холодильник, – показує Максим Шапран. – Тобто створені побутові умови, яким можуть позаздрити багато українських залізничників. Людям має бути затишно, адже зміна триває 12 годин, а тепловози вивозять руду чи концентрат, виконують маневри цілодобово. А на ось цей монітор виводиться інформація про роботу вузлів локомотива. Машиніст отримує параметри роботи транспортного засобу в онлайн-режимі, що дозволяє їм швидко приймати рішення і своєчасно, правильно реагувати на складні або небезпечні ситуації. А ось ще один монітор. На нього виводяться зображення з чотирьох камер, які закріплені назовні. Тож людина, що керує локомотивом, бачить весь простір навколо і може швидко зреагувати, якщо у небезпечній зоні випадково з’явиться стороння людина тощо».

Локомотив оснащений вдосконаленою системою пожежогасіння. Вона автоматично спрацює, якщо у якомусь з відсіків корпусу буде займання. Також машиніст може вручну ввімкнути систему гасіння, якщо виникне потреба. Тепловоз отримав нову систему освітлення. Підсвічуються навіть сходи підйому, що мінімізує ризики оступитися та впасти у темну частину доби. Лампи розжарювання замінено на LED-лампи. Вони економніші, довше слугують, тому не потребують частої заміни. А нова система електронного керування допоможе швидко визначитися з поломкою будь-якого обладнання.

«Якщо раніше нашим фахівцям доводилося діагностувати, що саме вийшло з ладу (і часто діагностика тривала досить довго), то зараз діагностує електроніка, – продовжив Артем Дерев’янко. І результати виводяться на монітор в кабіні. Тож машиніст з помічником мають змогу швидко усунути незначні неполадки. Якщо ж поломка серйозніша, то ремонтні бригади вже знають, як їм діяти на основі даних діагностики».

Фактично, гірники отримали новий локомотив, який вже виконує важливі маневрові роботи, перевозить концентрат. Це один з десяти тепловозів, капітально відремонтованих протягом останніх років. А саме зараз оновлюється ще один наш локомотив.

Категорії
Новини

Шануємо героїв, віримо в перемогу

Напередодні 80-річчя перемоги над нацизмом і Дня пам’яті та примирення, 7 травня в «АрселорМіттал Кривий Ріг» відбулося покладання квітів до пам’ятника нашим працівникам, які загинули під час Другої світової війни.

У вшануванні полеглих героїв взяли участь в.о. генерального директора підприємства Олена Бізяєва, заступник генерального директора з виробництва Сергій Лавриненко, заступник генерального директора з виробництва (гірничий департамент) Володимир Теслюк, заступник генерального директора з охорони праці та промислової безпеки Жанбек Єсмаханов, директорка департаменту з персоналу Катерина Залозних та головний інженер адміністрації з виробництва Валерій Ванін, до яких приєдналися представники трудового  колективу та профспілки ПМГУ.

На жаль, з тієї страшної війни наш північно-східний сусід не виніс уроків і замість «Ніколи знову» обрав шлях агресії та терору. Тому зараз в Україні йде ще одна страшна війна, гинуть наші люди, руйнуються міста та села. Близько 3000 наших колег стали на захист свободи й незалежності зі зброєю в руках. 212 працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг» відали життя за Україну, за кожного з нас. Вічна пам’ять полеглим героям!

Сьогодні ми відзначаємо День пам’яті та примирення і День перемоги над нацизмом з вірою в перемогу та мир. Давайте ж кожен на своєму місці робити все можливе, щоб це сталося якомога швидше!