Категорії
Новини

Резерв завжди під рукою

Працівники рудозбагачувальної фабрики № 1 гірничого департаменту облаштували новий майданчик для зберігання запчастин. Завдяки цьому ремонти обладнання стануть швидшими та безпечнішими.

Поки що РЗФ-1 вимушено стоїть, і на те є причини, викликані війною. Але працівники не гають часу: ремонтують, відновлюють, поліпшують. Взагалі рудозбагачувальні фабрики виробляють залізорудний концентрат, який потрапляє з цеху на склад потужними конвеєрами. Стрічки конвеєрів рухаються за допомогою барабанів. Навантаження на них чимале, тож барабани, що вийшли з ладу або відслужили свій термін, треба міняти.

«Резерв барабанів має бути завжди під рукою, – розповідає механік дільниці фільтрації і конвеєрів РЗФ-1 Юрій Коливашко. – Раніше це обладнання ми зберігали на імпровізованому майданчику посеред цеху. Не найзручніше місце для резерву, скажу я вам. Щоб доставити барабан до конвеєра, його доводилось транспортувати з прольоту в проліт, що забирало час. На шляху транспортування їздив транспорт, працювали люди, що безпеки не додавало. Але якось вже звиклись, наче так і треба».

Ситуацію допомогло виправити впровадження колони WCM «Професійне обслуговування». Найперше, що зробили, це визначились з новим місцем зберігання.  

«Око впало на ділянку цеху, де колись було розташоване виробниче обладнання, – продовжив Юрій. – Але що то було за обладнання – зараз це загадка. Я в цеху працюю 18 років, але його вже не застав. Залишився лише напівзруйнований бетонний фундамент, де останнім часом складали промислове сміття, металолом тощо. Прибрати те все – не проблема. Зате місце майже ідеальне: поруч з конвеєрами, зручно для руху кранів, поблизу нечасто ведуться роботи, ще й все це на пристойній відстані від потенціальних джерел забруднення пилом та пульпою. Беремо в роботу!».

Було і стало

Старий фундамент був вичищений. Потім зварили металевий каркас, засипали щебнем та залили бетоном, якого пішло близько 8 кубометрів. А далі встановили перильну загорожу для безпеки та зручності. Зараз на майданчику вже зберігаються барабани. «Хочу подякувати нашим цеховикам-технологам, які допомогли розчистити площу під майданчик, підсумовує Юрій. – А слюсарі-ремонтники Олександр Кручінін, Олександр Чмир разом з колегами з механослужби виконали будівельні роботи. Зараз тут зберігаються лише перевірені, готові до заміни барабани – нові або вже відремонтовані нами. Зусиль і часу на цю справу витратили чимало, але недаремно, адже від швидкості заміни барабанів залежить час простоїв, які дорого коштують підприємству. А безпека людей коштує ще дорожче».

Новий майданчик для зберігання запчастин
Категорії
Новини

Четвертий загін тримає стрій

17 вересня працівники рятувальних служб та підрозділів України відзначили своє професійне свято. Багато хто з них в цей день виконував рятувальні роботи з ліквідації наслідків обстрілів і ракетних ударів. Серед них і бійці 4-го Державного пожежно-рятувального загону, який базується на нашому підприємстві і захищає нас від пожеж та аварій.

Заступник начальника 4 ДПРЗ Тарас Пинило розповів, що з початком війни підрозділи загону переведено на посилений режим несіння служби. За цей час рятувальники декілька разів брали участь у ліквідації наслідків ракетних ударів у нашій області.

«Наші пожежні частини гасили пожежу, яка виникла внаслідок ворожого удару по нафтобазі у Довгинцівському районі, – розповідає Тарас Пинило. – Також допомагали відкачувати воду мешканцям Інгулецького та Центрально-Міського районів після влучання ракети та пошкодження дамби на Карачунівському водосховищі. Ми готові ліквідовувати наслідки обстрілів. Також у нас є можливість здійснювати радіаційний контроль, ідентифікувати боєприпаси та їх елементи, проводити дегазацію під час враження хімічними речовинами. Наш девіз «Запобігти. Врятувати. Допомогти» актуальний і в мирний час, і в воєнний».

«Велику увагу також ми приділяємо профілактиці та запобіганню виникнення надзвичайних ситуацій, – продовжив Тарас, – тобто інформуванню працівників, перевірці стану об’єктів тощо. Але завжди готові врятувати людей та обладнання, ліквідувати наслідки. Наприклад, влітку минулого року наші підрозділи швидко загасили пожежу на дробильній фабриці, у січні цього року ліквідували пожежу у одному з боксів автотранспортного управління, а у лютому, перед початком війни, миттєво прибули на комплекс машин безперервного лиття заготовок, де виникло займання внаслідок короткого замикання, і швидко загасили вогонь, врятувавши людей та дуже коштовне виробниче обладнання».

Для ліквідації пожеж та інших надзвичайних ситуацій, порятунку людей у рятувальників 4 ДПРЗ є дев’ять пожежних машин, які оснащені засобами пожежогасіння та обладнанням для порятунку. Ці машини та інше обладнання загону, а також споруди для дислокації бійців та техніки знаходяться на балансі нашого підприємства. Для ефективної роботи рятувальників підприємство забезпечує утримання та оновлення матеріально-технічної бази рятувальників, тобто купує для них нові машини, обладнання, спеціальні засоби індивідуального захисту тощо.

«Дякуючи «АрселорМіттал», минулого року на бойове чергування став новенький сучасний пожежно-рятувальний автомобіль MAN, – говорить Тарас Пинило. – Техніка – ураган! Швидкий, маневрений, зручний, комфортний для людей і дуже ефективний в роботі. У нас й інші авто на рівні, але цей – щось неймовірне. А у поточному році, незважаючи на складні часи, комбінат закупив та передав нам 25 новеньких апаратів захисту на стислому повітрі для рятувальних робіт у задимлених приміщеннях, костюми хімзахисту та 96 надсучасних захисних шоломів. Вони пройшли випробування на пожежі і можна зробити висновок – ступінь захисту дуже високий.

Треба додати, що у запобіганні надзвичайним ситуаціям та їх ліквідації нам допомагають працівники підприємства. Разом з відділом пожежної безпеки підприємства на чолі з Андрієм Сердечним ми організовуємо протипожежні навчання в цехах із залученням їх працівників, а також медичної та газорятувальної служб підприємства, яка нам ще й допомагає з технічним обслуговуванням газозахисної апаратури. Автотранспортне управління допомагає з ремонтами авто. Ми всі разом працюємо над тим щоб зберегти майно підприємства та життя його працівників».

Начальник 4 ДПРЗ Олексій Діброва:

– Дорогі мої колеги-рятувальники. Вітаю кожного з вас із нашим святом! Бажаю здоров’я, наснаги до роботи, Перемоги, Миру вам і вашим родинам!

Читайте також про рятувальників ГС на нашому сайті.

Категорії
Новини

Готовий до роботи

У гірничому департаменті відремонтували екскаватор, головним завданням якого є завантаження залізної руди у великовантажні автомобілі.

Екскаватор № 55 «приписаний» до кар’єру № 3 рудоуправління гірничого департаменту. Це потужна техніка, яка важить 450 тонн та має ківш об’ємом 10 кубометрів. За сприятливих умов екскаватор здатен наповнити кузов величезного самоскида 140-тонника, відвантаживши лише п’ять ковшів з рудою чи порожньою породою. Щоб такі силачі працювали стабільно, їх необхідно ремонтувати та обслуговувати чітко за графіком.

 «Це був плановий ремонт, – розповідає механік кар’єру № 3 Дмитро Чорний. – Але за обсягами робіт він близький до капітального. По-перше, на екскаваторі замінили вінцеву шестерню, яка обертає кількасоттонний корпус навколо осі. Стан шестерні завдавав нам найбільше неприємностей та негативно впливав на роботу кількох суміжних вузлів. Замінили ківш та нижню секцію стріли екскаватора, а також лівий редуктор переміщення, який відповідає за рух техніки. Також замінили опорні та ведучі колеса, вертикальні вали повороту, бортові редуктори тощо. І це далеко не повний перелік робіт, а лише основне. Можна сказати, що екскаватор отримав нове життя. Бачте, який він свіжопофарбований та гарний».

Машиніст Віталій Кучер керує цим екскаватором два роки. А раніше був змінним машиністом на екскаваторі з восьмикубовим ковшем. «55- й потужніший, сучасніший, ніж моя попередня машина, – говорить Віталій. – Управління тут на джойстиках, зручніша кабіна. Але якщо техніка добряче відпрацьована, то вона завдає чимало клопоту. До ремонту так і було. Ми жартуємо, що якщо працюєш на зношеній техніці, то треба мати довгі вуха. Тобто прислухатися до кожного биття, тріску, інших звуків. Саме так можна своєчасно визначити, коли знову треба зупиняти роботу та викликати ремонтну бригаду, бо як стане сам, буде гірше. І воно, знаєте, геть не сприяло виконанню плану. А план – це наші гроші. Зараз же інша справа! Техніка слухається, душа співає».

У третьому кар’єрі загалом 11 екскаваторів. Вони різних моделей, з об’ємами ковшів від 5,5 до 12,5 кубів. В чому вони мають бути однаковими для механіка Дмитра Чорного, то це в стабільній роботі, без аварійних простоїв. «З ремонтом 55-го на одну проблему стало менше, – усміхається Дмитро. – Роботи виконала підрядна організація. Вже проведені випробування на холостому ходу. Машина може ставати до роботи. Дрібні ж ремонти та обслуговування екскаваторів проводять хлопці з нашої механослужби. Відтепер ця команда, в якій працюють досвідчені Максим Назаров і Роман Богданович та їхні колеги, не буде витрачати стільки ресурсів на ремонти 55-го, а зосередяться на роботі з іншою технікою».

Категорії
Новини

Великий ремонт для маленьких друзів

Працівники гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» допомогли одній з криворізьких гімназій відремонтувати бомбосховище.

За словами директорки учбового закладу пані Ірини, педагогічний колектив та учні гімназії сподівалися з вересня сісти за парти і почати учбовий процес в режимі офлайн. Для безпеки гімназистів та вчителів необхідно було відремонтувати сховище.

«Заздалегідь, влітку ми звернулися за допомогою до наших шефів та давніх друзів з гірничого департаменту, – розповідає директорка. – І керівник департаменту Володимир Теслюк з колегами пішли нам на зустріч. Наразі поточний ремонт завершено. Виконані глобальні роботи. Приміщення було вологим, стіни та стеля у поганому стані, з пліснявою, а зараз самі бачите: сухо та комфортно.. Плануємо провести сюди інтернет, підсилимо освітлення, і можна буде використовувати споруду за призначенням».

Під час ремонту

Поки учні здобувають онлайн освіту, а частина з них – вихованці інтернатного відділення (сироти, та діти, позбавлені батьківського піклування) взагалі тимчасово перебувають у одній з дружніх країн, сховище планується використовувати для убезпечення мешканців району. Але гімназія готова будь-якого моменту прийняти гімназистів.

«Якщо місто вирішить змінити режим навчання, то ми знесемо сюди парти, – продовжила керівниця гімназії. – Як ви бачите, тут є декілька кімнат, які колись давно були класами. Встановимо дошки, інтернет буде, і зможемо розпочати. Щиро дякую нашим шефам за цю можливість. Вони давно нам допомагають, приїжджають з подарунками, спілкуються з дітьми».

Роботи тривали два місяці. Їх виконали працівники ремонтного цеху ГД. Відремонтовано приміщення площею близько 400 квадратних метрів. 

«Люди дуже старалися, – розповідає начальник РЦ ГД Ігор Малий. – Адже це для дітей, наших маленьких друзів. Спочатку величезну площу стін та стелі очистили від старої шпаклівки, побілки та фарби, а потім нанесли нове покриття. Завзято працювали всі: вогнетривники, футерувальники, покрівельники, ізолювальники, столяри, які, до речі, ще й виготовили та встановили дев’ять дверних блоків. Хто найкращий, питаєте? Неможливо когось виділити, не хочу нікого образити. Всі молодці! Робили якісно та надовго і щоб тішило око. Ми дуже раді, що у гімназії задоволені нашою роботою. Хай діти навчаються та будуть у безпеці!»

Категорії
Наші люди

Шахта – не для слабких

У цьому впевнений бригадир прохідників шахтоуправління з підземного видобутку руди «АрселорМіттал Кривий Ріг» Олександр Сьомік.

І справа зовсім не у фізичних параметрах. «Приходили до нас працювати хлопці з м’язами, як у Вірастюка, але ненадовго. А є худі, слабкі на перший погляд, але завзяті та сильні духом, які залишаються. Шахтар – то не м’язи, а внутрішня міць», – каже Олександр.

У 2022-му виповнився 21 рік з дня утворення шахтоуправління підприємства. Майже 20 з них тут працює Олександр Сьомік. Він та його колеги пробивають кілометри скелі, тобто гірських порід, щоб добратися до великих покладів залізної руди та прокласти туди шляхи-тунелі для своїх колег.

«Буває страшно, – зізнається Сьомік. – Адже ми першими входимо до тунелів, де ще не закріплений звід. Над нами – відкрита порода з безліччю небезпек. Щомиті може відколотись і впасти шматок розміром з автомобіль. Ми виконуємо безліч небезпечних операцій: пробурюємо й підриваємо величезні маси порід, вигортаємо їх та кріпимо залізними дугами та дошками, робимо шурфи та орти. І лише після цього починається видобуток руди».

Декілька днів тому найкращі працівники шахтоуправління були нагороджені почесними грамотами міського виконкому. Серед них і Олександр Сьомік. «У шахтарі я йшов за великими грошима, – посміхається бригадир. – Тоді, на початку 2000-х, було небагато варіантів заробити. Хлопці з комерційною жилкою займались бізнесом, хтось зі спортсменів пішов у бандити. Для інших – завод, шахта, кар’єр. Я був спортсменом теж, але у бандити не пішов. Спробував на заводі, потім у рудоуправлінні – не моє. А на шахті сподобалось».

З вдячністю згадує Олександр свого наставника Володимира Логінова, який зробив таки з нього справжнього прохідника. «Я закінчив відповідне училище, – згадує Сьомік. – Але отримати свідоцтво – не означає стати прохідником. Ще років зо три ти повинен вчитися всьому у наставника, поки зможеш працювати самостійно. Професія дійсно складна. Цього року мій син Олег вступив до КНУ на гірничу спеціальність. Якщо відверто, то я його відмовляв. Шахтарі, вони ж світу білого не бачать. Але хлопець впертий, наполіг на своєму. А якщо чесно, взагалі я задоволений, бо, можливо, це початок нової династії. Є в нашій роботі багато й позитивного».

З неймовірною теплотою Олександр розповідає про свою бригаду. Тут найголовніше правило: тримати дане слово. Все ґрунтується на цілковитій довірі. «Взяти хоча б Василя Копінця, – продовжує бригадир. – Ми з ним майже 20 років працюємо поруч. Довіряю, як собі. Майже всі хлопці віком 40+. Надійні, перевірені. Є й стажер Максим. Намагаюсь вчити його, як мене колись навчав мій наставник. Як у нас кажуть, бригада – це не один на одного, а один за одного. Так і живемо. Чого не вистачає? Автоматизації. Багато років шахтарі важко фізично працюють. Добре, ми вже загартовані, але якщо не буде переоснащення, то за кілька років молодь і палицею в шахту не загониш. У них зараз такий вибір! За останні роки з’явилось кілька машин, але хочеться більше. Постійно дискутуємо про це з начальством. А що робити? Треба рухатись вперед».

Категорії
Офіційно

Як будемо працювати у вересні?

У вересні 2022 року колектив «АрселорМіттал Кривий Ріг» та дочірніх підприємств продовжить працювати за особливим графіком роботи. Підприємство змушене мінімізувати витрати, аби уникнути скорочень персоналу та зберегти колектив. Адже саме це зараз є пріоритетом для керівництва компанії.

Працівники і надалі своєчасно отримуватимуть зарплату. Але її розмір розраховуватиметься у відповідності зі зменшеним навантаженням та скороченням робочого часу. Так, більша частина персоналу, в тому числі менеджмент та працівники-іноземці у вересні продовжать працювати на 2/3 зайнятості. При цьому оплата праці становитимете не нижче від 2/3 встановленого окладу (тарифної ставки).

На третину менше від окладу будуть отримувати і працівники гірничого департаменту. Нагадаємо, що з серпня робота ГЗК призупинена на найближчі три місяці через недосяжність традиційних ринків збуту, зменшення попиту на ЗРС у Європі і критичне підвищення вартості логістики.

«АрселорМіттал Кривий Ріг» і далі зберігатиме місце роботи та посаду для кожного військовозобов’язаного працівника підприємства, призваного на службу під час мобілізації.

Як і раніше, працівники, які знаходяться на вимушеному простої, можуть за власним бажанням взяти відпустку тривалістю до 24 днів, якщо у них є невикористані дні щорічної відпустки та за погодження керівником. Вибір залишається за працівником.

Особливий графік роботи та оплати праці прийнятий на підприємстві з єдиною метою – утримати компанію на плаву та максимально зберегти усі робочі місця, щоби після війни підприємство мало шанс відродитися і запрацювати на повну потужність.