Категорії
Новини

Вмотивовані та сертифіковані

«АрселорМіттал Кривий Ріг» починає впровадження системи керування безпекою технологічних процесів «Process Safety Management», яка створена для запобігання техногенним аваріям. Фахівці, які координуватимуть впровадження у своїх підрозділах, успішно пройшли навчання і отримали сертифікати, що засвідчують їх компетентність.

Заступник генерального директора з охорони праці та промислової безпеки Євгеній Шидловський подякував кваліфікованим тренерам, що провели навчання, і обіцяють бути на зв’язку й допомагати надалі, та учасникам, які зуміли знайти час і зусилля, попри неймовірну завантаженість, пройти курс і мають рішучість застосувати отримані знання та вміння на практиці. Він зазначив, що першочерговим завданням є визначити, де ми зараз, та чого ще необхідно досягти на довгому шляху до повного контролю над безпекою виробництва.

Серед тих, хто отримав сертифікат – Анна Бондаренко. Вона працює менеджеркою з підготовки виробництва управління департаменту з виробництва чавуну та сталі. «Отримані знання та вміння допоможуть запобігти аваріям у цехах, вберегти устаткування, подовжити терміни його роботи, а головне – зберегти життя й здоров’я людей завдяки ефективнішому керуванню безпекою  технологічнихпроцесів.  Надзвичайно корисною була можливість поділитися досвідом між департаментами щодо організації безпечної роботи обладнання та людей».

Виробництво сталі, її розливання, виготовлення заготовок супроводжуються багатьма ризиками. Про це розповів один з найактивніших, найконструктивніших учасників навчання, заступник начальника конвертерного цеху з безперервного розливання сталі Олександр Лук’янов: «Високий тиск рідин та газів, розплавлений метал, його бризки – це далеко не повний перелік небезпечних факторів та ризиків, з якими ми маємо справу щозміни. Тож система, як на мене, потрібна. Цінним було виявлення прогалин у безпекових знаннях та можливість заповнити ці прогалини. Нас ознайомили з практикою оцінювання відмов у роботі устаткування та контролю за ними. Бажаю всім нам чітко дотримуватися вимог інструкцій з охорони праці, пам’ятати, що нас чекають вдома, і щоб кількість виходів з дому на роботу співпадала з кількістю повернень».

Менеджер з культури охорони праці та координації «Process Safety Management» департаменту з охорони праці та промислової безпеки Олексій Можако є куратором впровадження системи PSM в «АрселорМіттал Кривий Ріг». Він не має ілюзій щодо швидкого та легкого впровадження, але впевнений, що результат буде вартим зусиль. «Навчання – це лише підготовча стадія, – пояснює Олексій Можако. – Наше підприємство – одне з найперших  українських підприємств починає впроваджувати цю систему, яка добре себе показала на провідних іноземних підприємствах різних галузей. Порадувала зацікавленість учасників навчання, їх активність, велика кількість відкритих діалогів, запальних дискусій, що доводить актуальність цього напрямку. Впровадження системи почнеться збором інформації, пов’язаної з безпекою технологічних процесів, визначенням відповідного критичного обладнання, збором технологічних схем, перевіркою їх на актуальність тощо. Далі на нас чекає розробка та впровадження заходів, що допоможуть не допустити займання, вибухів, витоків небезпечних речовин та інші явищ, від яких необхідно вберегти людей».

Категорії
Новини

Карта є – рух триває

Дорожня карта – це карта доріг, користуючись якою можна потрапити з початкового пункту в пункт призначення. А протягом останнього часу поширилося паралельне значення цього словосполучення: детальний план досягнення певної цілі з комплексом заходів, дій, необхідних для цього. З минулого року В «АрселорМіттал Кривий Ріг» діє «Дорожня карта», спрямована на досягнення нуля смертельних нещасних випадків на підприємстві. Всі заходи мають бути реалізованими до завершення 2027 року.

Отже, пункт призначення відомий – Нуль смертельних нещасних випадків. Старт – положення, де ми зараз. GPS у смартфоні визначає його самотужки, але тут ситуація складніша. Для досягнення «нуля» необхідно сформувати організаційну культуру з безпеки праці, створити такий рівень свідомості співробітників, від робітників до топменеджерів, щоб люди повірили, що мета досяжна, усвідомили, що це ми можемо зробити лише разом і отримали знання та вміння для цього. Саме на це й спрямована «Дорожня карта». А перш ніж розробити заходи для того, щоб досягти визначеного рівня, треба знати, на якому рівні ми зараз. Для цього була залучена знана у світі аудиторська компанія.

«Авторитетна міжнародна компанія DSS+ провела аудити на різних підприємствах «АрселорМіттал», серед яких – наше, – говорить менеджер з культури охорони праці та координації PSM департаменту з охорони праці та промислової безпеки Олексій Можако. – На основі результатів аудиту був визначений тодішній стан організаційної культури безпеки праці та напрямки для покращень. Ця інформація та рекомендації керівництва корпорації стали базою для створення «Дорожньої карти». Для того, щоб досягти нуля нещасних випадків, треба, щоб кожен повірив, що це можливо, отримав необхідні знання та вміння і почав їх застосовувати. Для цього треба перетворити «Карту» на реальність».

Як пояснив Олексій Можако, визначено п’ять напрямків для вдосконалення. Перший – «Управління безпекою і гарантії». Він спрямований на розвиток керівників, на їхню підготовку щодо керування охороною праці у своїх підрозділах, організації безпечної роботи. Другий – «Лідерські компетенції». Це про те, скільки часу люди приділяють безпеці, про навчання, розвиток кожного працівника. Наступний напрямок – «Управління виробничими ризиками». Він стосується розпізнавання та усунення ризиків як штатними працівниками, так і підрядниками. Четвертий – «Керування безпекою технологічних процесів». Тут йдеться про запобігання техногенним аваріям, катастрофам: вибухам, витокам небезпечних речовин тощо, а також спрацюванню запобіжних систем та інше. А п’ятий напрямок зветься «Вирівнювання допоміжних функцій». Він стосується максимального залучення не лише виробничих підрозділів, а й всіх інших: постачальників, фінансистів, юристів, фахівців ІТ, департаменту з персоналу та інших до підвищення рівня безпеки праці на підприємстві.

«Як бачите, досягнення «нуля» – це комплексна робота, до якої необхідно залучити кожного та озброїти всіх необхідними компетенціями, – продовжив Олексій. – На це спрямовані заходи, які прописані у «Дорожній карті». На початку їх було близько 50-ти. «Карта» – це не щось стале. Якщо ми виявляємо «гепи», як ми їх називаємо, тобто прогалини у безпеці, не покриті заходами, то плануємо додаткові заходи, тому на даний момент їх стало 55. Але всі маємо реалізувати до кінця 2027 року. Для прикладу – навчання за програмою «Бережи себе» (Take Сare). Перший етап пройшли всі наші працівники. Почався другий, навіть раніше, ніж було заплановано. Пройшов тренінг для аудиторів та персоналу з розслідування нещасних випадків. Вони опанували такий інструмент розслідування, як RC-аналіз. Він показує чудові результати на різних підприємствах, дозволяючи докопатися до корінних причин, щоб після їх усунення такі випадки більше не повторювалися.

Триває коучинг-навчання під назвою «Зона трансформації». Пілотним став прокатний департамент. Його керівники – старші майстри, начальники цехів та їхні заступники, співробітники управління департаменту – вчаться ефективної взаємодії з працівниками на виробничих майданчиках з метою виявлення недоліків, ризиків, небезпек та їх усунення. «Зону трансформації» пройдуть керівники всіх виробничих підрозділів. Проводиться поглиблене навчання з ОП для новачків, що проробили на підприємстві менше року, адже за статистикою найчастіше травмуються новачки, або ж ті, хто проробив найдовше, бо втрачають пильність. Почалася робота ад розробкою критеріїв визнання досягнень у сфері безпеки. У планах – захід з оцінювання компетенції керівників різних рівнів у сфері безпеки праці для подальшого їхнього розвитку, а також багато інших заходів, спрямованих на формування організаційної культури світового рівня на нашому підприємстві. Саме це дасть нам можливість досягти спочатку нульового смертельного травматизму, а потім травматизму взагалі. Ми сподіваємося на участь кожного з вас. Ми можемо це зробити лише разом».

Категорії
Офіційно

У 2025 році «АрселорМіттал Кривий Ріг» сплатив 8,5 млрд грн податків до бюджету

У 2025 році податкові платежі «АрселорМіттал Кривий Ріг» до бюджетів усіх рівнів склали 8,5 млрд грн податків і зборів, що майже на 28% відсотків більше, ніж у 2024 році. 1,8 млрд грн надійшли до державного бюджету та 2,6 млрд грн – до місцевих бюджетів. Зокрема, у розпорядження місцевої громади Кривого Рогу від підприємства надійшло майже  1,8 млрд грн земельного податку. Також підприємство перерахувало 906 млн грн єдиного соціального внеску та 3,2  млрд грн податку на додану вартість при імпорті сировини та матеріалів.


Павло Задорожний, фінансовий директор ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»:

«АрселорМіттал Кривий Ріг» залишається надійним партнером держави і забезпечує стабільне надходження податків до державного бюджету та місцевих громад, незважаючи на виклики воєнного часу. У 2025 році підприємство продовжувало зусилля, спрямовані на досягнення беззбитковості, виконало значну роботу по оптимізації операційних процесів та витрат. Але проблеми з енергозабезпеченням через атаки ворога, високі тарифи на електроенергію та необхідність її імпорту суттєво підважили ці зусилля та конкурентоспроможність нашої продукції на  ринках».

Довідка:

За 20 років роботи компанії АрселорМіттал в Україні підприємство сплатило більше 118,3 млрд грн податків і зборів, у тому числі 23,6 млрд грн – податок на прибуток, майже 27,4 млрд грн – податки на фонд оплати праці, 3,6 млрд грн – екологічний податок, 11,8 млрд грн – плата за землю, 7,3 млрд грн – рентна плата, 2,1 млрд грн – податок на репатріацію, а також 42,1 млрд грн – ПДВ на імпорт і 0,4 млрд грн – інші податки і збори.

Категорії
Новини

Не пробуриш – не добудеш

Той, хто коли-небудь робив ремонти житла і свердлив отвори у стінах чи підлозі, знає, яке важливе значення у цій справі має потужний і надійний перфоратор. А якщо треба бурити свердловини глибиною 50 метрів у твердих породах? Напевно знадобиться якийсь суперперфоратор, або ж принаймні буровий верстат. Саме такий верстат, надійний та потужний, минулого року отримали працівники рудоуправління гірничого департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Промисловий видобуток залізної руди неможливе без бурових робіт. У пробурені свердловини закладається вибухівка, проводяться вибухи, а вже потім до роботи стають екскаватори та великовантажні самоскиди. Тож буровий верстат це незамінне устаткування гірників. Працює він за принципом перфоратора, поєднуючи обертові рухи з ударними. Лише так можна здолати міцні гірські породи.

«Це верстат відомої шведської компанії Epiroc, – розповідає начальник дільниці з бурових робіт у кар’єрі 2-біс Дмитро Охінченко. – До речі, у нас вже другий верстат цієї фірми. Обидва показали себе якнайкраще. Верстат має потужний дизельний двигун 380 кінських сил, що дозволяє без проблем переміщатися кар’єрами на гусеничному ходу та бурити свердловини глибиною до 55 метрів під різними кутами (до 45 градусів) у породах різної твердості, серед яких і магнетитові руди, і скельні породи. Верстат вже встиг попрацювати в обох наших кар’єрах і показав себе якнайкраще. Це верстат контурного буріння, використання якого запобігає обвалам стінок кар’єрів».

Керування роботою верстата максимально автоматизоване. Всі необхідні параметри щодо його руху та бурових робіт машиніст має змогу побачити на моніторі у кабіні. До речі, кабіна має міцну посилену конструкцію та решітку-козирок для захисту машиніста. Для запобігання нещасним випадкам на устаткуванні встановлено відеокамеру, яка забезпечує видимість у так званій сліпій зоні. Зображення з камери виводиться на окремий монітор у кабіні, тож водій бачить навколо на всі 360 градусів і повністю контролює ситуацію. Взагалі у верстаті реалізовано багато безпекових ідей.

«Система керування верстатом передбачає автоматичне зупинення роботи у випадку, якщо параметри вийдуть за допустимі межі, і це загрожуватиме життю й здоров’ю людей, – пояснює начальник рудоуправління ГД Олег Кравченко. – Верстат не розпочне бурові роботи, поки не буде позиціонований відповідно до всіх вимог. Виробниками створені комфортні й безпечні умови роботи для машиніста: кабіна має добру шумоізоляцію, обладнана кондиціонером та системою підігріву, а також – антивібраційним кріслом на пневмоподушці з можливістю налаштувати крісло індивідуально під будь-яку людину».

І ще одне «ноу-хау» – безпосередньо на сходинках перед дверцятами кабіни встановлено автоматичні щітки для чищення взуття! Оце так сервіс! Тож у новому верстаті реалізовано все, що потрібно: безпека, потужність, надійність, якість роботи, зручність та комфорт для людей. Все і навіть більше.

Категорії
Офіційно

Мауро Лонгобардо, генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг» про ситуацію з CBAM

Як виробник сталі, що працює в Україні в умовах повномасштабної війни, я щиро вірю в чесний діалог і справедливі правила.

З 1 січня 2026 року CBAM (Механізм вуглецевого коригування імпорту) трансформується від щоквартальної звітності у реальний вуглецевий податок. Я хочу бути відвертим: сам по собі CBAM не є проблемою. Це легітимний і в довгостроковій перспективі необхідний механізм захисту інвестицій, здійснених компаніями ЄС, та регулювання вуглецевомісткого імпорту. Одного дня, коли Україна стане членом ЄС і працюватиме в однакових умовах, CBAM також матиме сенс і для нас.

Проблема полягає в тому, як CBAM застосовується до України сьогодні. У грудні 2025 року Європейська комісія відмовила українським виробникам сталі у будь-яких винятках або перехідному періоді, попри триваючу повномасштабну війну. Йдеться про виняток, який обговорювався протягом багатьох місяців. Рішення було засноване на припущеннях, що вплив на Україну буде мінімальним. З нашої точки зору, ці припущення є глибоко хибними.

Українські металурги працюють в надзвичайних умовах: постійні безпекові ризики, зруйнована інфраструктура, порушена логістика, відсутність доступу до фінансування та відсутність реальної можливості інвестувати в декарбонізацію через величезні додаткові витрати, необхідні для підтримання активів в робочому стані під ракетними та артилерійськими обстрілами. Ставитися до українських виробників так, ніби вони працюють у мирній Європі, означає ігнорувати цю реальність, і це призведе до знищення галузі, яка залишається критично важливою для виживання країни під час війни та після неї.

За оцінками GMK Center, CBAM може коштувати Україні до 5 млрд доларів експортних втрат протягом п’яти років. Металургія та гірничодобувна галузь забезпечують 7% ВВП, 15% експорту та 30% вантажообігу залізничного і портового транспорту. Це не абстрактні цифри — це робочі місця, громади та економічна стійкість. Шкода, що такі показники навіть не були враховані європейськими ухвалювачами рішень, попри постійні гасла на кшталт «Підтримаємо Україну» або «Ми вас не залишимо».

Для «АрселорМіттал Кривий Ріг» CBAM означає додаткову вартість доступу на ринок ЄС у розмірі 60–90 доларів США за тонну. Навіть з урахуванням того, що платежі будуть відтерміновані до 2027 року, ринок відреагував негайно, і наші європейські клієнти зупинили всі замовлення. Ми витратили три роки на формування наших позицій у Європі як заміну інших ринків, втрачених через війну, і внаслідок цього рішення експорт 1,25 млн тонн, запланований на 2026 рік — майже половина нашого річного виробництва — не відбудеться.

Зіткнувшись із цією реальністю, маючи НУЛЬ замовлень з Європи в нашому портфелі, як перший крок ми з великим жалем змушені негайно скоротити виробництво доменних печей до технологічного мінімуму. Якщо нічого не зміниться, наступним кроком стане зупинка доменних печей. Робота лише однією доменною піччю настільки збільшить наші витрати, що зробить фінансову життєздатність неможливою.

Робота на мінімальному рівні виробництва спричинить ланцюгову реакцію зупинки частини передільних виробничих потужностей, простою частини персоналу, а собівартість продукції зросте ще більше. Це відбувається на тлі найвищих цін на електроенергію в Європі та триваючих воєнних збитків, попри понад 1 млрд доларів підтримки з боку нашої материнської компанії. Нам терміново потрібна підтримка уряду України у вигляді справедливо регульованої ціни на енергоносії.

Ми не виступаємо проти CBAM. Ми вимагаємо справедливого ставлення, а це рішення не є справедливим. Без щонайменше трирічного пільгового або перехідного періоду Україна втратить ядро своєї металургійної промисловості та перетвориться на сировинний придаток ЄС (або, можливо, саме в цьому і полягає мета ЄС). Це точно не виглядає як солідарність із країною, що перебуває у стані війни.


З повагою,

Мауро Лонгобардо, генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг»

Категорії
Новини

Крутий гайкокрут

Підрядна організація, яка виконує великий обсяг робіт для рудозбагачувальної фабрики № 2 гірничого департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг», придбала сучасне устаткування для безпечнішого та якіснішого виконання однієї зі своїх основних виробничих операцій.

Перед збагаченням залізної руди на рудозбагачувальних фабриках, її подрібнюють у кульових млинах. Як розповів начальник РЗФ-2 Сергій Гіль, на фабриці одночасно задіяно 20 млинів. Це гігантські сталеві циліндри діаметром 4,5 метри та довжиною деякі 5 м, а інші  навіть 6 м. У кожен з них завантажується 120-140 тонн сталевих куль діаметром до 120 мм кожна. Млин крутиться, кулі подрібнюють руду. А щоб стінки млина не розбилися зсередини, їх футерують захисними бронями, які прикріплюють за допомогою болтових з’єднань. Броні також зношуються, тому потребують заміни. Міняють броні підрядники з «Криворізького гірничо-металургійного консорціуму (КГМК)».

«Заміну броней ми виконуємо на спеціальних стендах, – розповідає заступник керівника виробничого департаменту КГМК Володимир Нікітін. – Для футерування барабана млина використовується 240 броней і ще 92 броні для торцевих стінок. Тож для заміни нашим працівникам доводиться спочатку розкрутити 332 болтових з’єднання, а потім знов їх закрутити для встановлення нових броней. Це непросто, адже за виробничими умовами затиснути кожну гайку треба з силою 3125 Ньютонів на метр. Якими б дужими не були наші хлопці, але за допомогою лише ключа це жодному не під силу. Тож раніше застосовували або ключ та кувалду, або неповороткий та габаритний механізм-гайкокрут вагою більш ніж пів тонни, застосування якого не було безпечним на сто відсотків. Та й удари кувалдою могли призвести до відскоку уламків заліза, або промахів з усіма неприємними наслідками».

За словами бригадира з ремонту млинів КГМК Петра Кузнєцова, відкрутити більш ніж 300 гайок діаметром 65 мм, та ще й затиснутих з величезною силою було дуже складним завданням. Керівництво КГМК ухвалило рішення придбати сучасний гайкокрут вартістю близько півмільйона гривень.

«Для роботи старого гайкокрута треба було 4-5 працівників, – говорить бригадир Кузнєцов. – При цьому застосовувалися електромостові крани, що додавало ризиків. Нещодавно ми отримали новий гайкокрут, і стало значно безпечніше. Не скажу, що зараз замінити броні – це легко, але переваги ми вже відчули. Інструмент важить всього 14 кг, а це не пів тонни. Це електричний інструмент, для роботи з яким достатньо двох працівників і не потрібно жодних вантажопідйомних механізмів. Зусилля з яким закручуються гайки, виставляються заздалегідь. А затяжки болтових з’єднань з заданою силою виключають додаткові роботи у процесі експлуатації млина, які доводилося виконувати раніше, наприклад докручування недостатньо закручених гайок. Тобто наша робота стала простішою, швидшою, якіснішою, а головне – безпечнішою».

Новий гайкокрут було придбано за ініціативи директора КГМК Валерія Греська. Тут же, на майданчику для ремонту млинів встановлено інформаційні дошки, на яких наочно показаний алгоритм роботи з інструментом, зазначені ризики та способи, за допомогою яких можна запобігти травмуванню. Перед застосуванням нового пристрою всі, хто зараз з ним працюють, пройшли навчання, яке провели представники компанії-виробника гайкокрута. А якщо щось і забулося, можна зробити два кроки до дошки, подивитися і згадати. А виготовила інструмент знана у цій галузі німецька компанія, точніше її польський підрозділ.

«Я як керівник цеху відповідаю не лише за безпеку власного персоналу, а ще й за безпеку підрядників, які у нас працюють. Тож відповідальних підрядників, які виконують вимоги з ОП та вкладають кошти й зусилля у безпеку людей, ми надзвичайно  цінуємо, бо життя й здоров’я людей безцінне. І немає різниці – це наш персонал чи працівники підрядної організації », – підсумував Сергій Гіль.