В «АрселорМіттал Кривий Ріг» Юхим Соболевський працював начальником ремонтних майстерень автотранспортного управління транспортного департаменту.
Юхим був справжнім професіоналом, людиною, яка добре знала техніку і любила свою справу, згадують про нього його колеги. Він був душею колективу, мав нескінченну енергію та іскрометне почуття гумор.
«Чудовий чоловік, прекрасний працівник – він знав технічну «душу» будь-якого автомобіля, мав, як кажуть, золоті руки та бажання допомогти кожному. Юхим Соболевський був патріотом, кілька років тому ще у складі АТО захищав від ворога Схід України. Потім знову повернувся до нашого підрозділу та до своєї роботи. Але війна вдруге змусила його піти на фронт. На жаль, Юхим загинув. Про це важко говорити. Для нашого управління це перша непоправна втрата. Дуже хочу, щоб вона була останньою», – говорить Андрій Кіндрат, начальник автотранспортного управління транспортного департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Юхим Соболевський служив стрільцем-помічником гранатометника з притаманною йому стійкістю та мужністю. Він загинув 22 листопада 2022 року під час виконання бойового завдання у Сватівському районі Луганської області.
Підприємство і весь колектив висловлюють щирі співчуття рідним, близьким, друзям, колегам та побратимам героя.
На посаді комірника цеху технологічного водопостачання Тетяна Нарольська працює вже майже 15 років. Вона є однією з найкращих працівників гірничого департаменту у номінації «Людина року-2022».
Тетяна дуже активна, можна сказати, непосидюча. Щоб дістатися свого улюбленого місця роботи, жінка щодня з Миролюбівки, де вона мешкає, проходить до ЦТВ 5 км і так само 5 км назад. Адже жодна поїздка автобусом не замінить тієї подорожі пішки, яка налаштовує на новий робочий день, зазначає жінка. І хоча професія комірника не є основною у гірничому виробництві, проте без неї ніяк не обійтися, запевняють колеги-ремонтники.
Доля подарувала Тетяні Нарольській чимало різних подій, зустрічей, несподіванок. І завжди їй щастило на цікаві місця роботи. За освітою педагог, вчитель географії та біології, вона «вчителювала» недовго. А от творча натура та потяг до краси знайшли вихід на одному з перших місць роботи. Тетяна працювала в керамічній майстерні ЦГЗК, з рук майстрині виходили чудові вази, цікаві горщечки для квітів та багато іншого. Але складні часи перебудови внесли свої корективи, майстерню закрили. Згодом Тетяна почала працювати на тоді ще НКГЗК лаборантом з фізико-механічних випробувань. На жаль, стан здоров’я змусив її змінити і це місце роботи. Тоді довелося опанувати «комірницьку» справу.
«На комірників не вчать у навчальних закладах, а вміти та знати тобі потрібно багато, – розповідає Тетяна Нарольська. – Під моїм піклуванням декілька сотень облікових одиниць. Це і ЗІЗи, і питна вода, і реманент, і різні запчастини. Я розвиваюся разом з цехом. Прийшло нове обладнання і запчастини для нього – і ти маєш розібратися що і до чого. Наприклад, прийдуть до тебе отримувати засувки чи затвори на насоси, а ти не знаєш, що воно таке і як виглядає. Такого дозволити собі я точно не можу! Відповідальна в мене робота. Бо маю оперативно забезпечити усім необхідним ремонтні бригади цеху, щоб хлопці без затримок змогли розпочати ремонт. А щоб потрібне знайти швидко, все має знаходитися на своїх місцях, як у хаті української господині. Зараз я це можу робити навіть із заплющеними очима. Можна сказати, що водна ремонтна справа в мене розкладена по поличках».
Часто під час обідньої перерви чи після роботи Тетяна наводить лад на квітниках цеху, бо квіти є її джерелом натхнення. На подвір’ї її власного будинку також завжди рясно квітнуть квіти. Осінніми акордами завершують сезон цвітіння айстри, а от весну першими зустрічають крокуси. Тетяна дуже любить весняну пору року, коли все розквітає, оживає, коли у повітрі панує особлива свіжість, коли все починає відроджуватися на очах. Наступна весна, вірить Тетяна, буде переможною. Це найзаповітніша мрія жінки, як і багатьох українців. У цій війні у боях під Сєвєродонецьком вже загинув двоюрідний брат жінки, зараз продовжує справу батька і захищає країну його син.
«Я за нього, за всіх наших захисників молюся. Завдяки їм ми тут можемо жити, працювати, мріяти. З нашого цеху чимало колег боронять Україну. А ми маємо берегти наше підприємство, гідно працювати. Я дуже радію, коли цехи оживають. Розумію, що часи складні, але хочеться, щоб всі повернулися на свої робочі місця і ми почали працювати над мирними замовленнями. Вірю, що незабаром все так і буде. Мені здається, що, весна цьому посприяє, наша переможна українська весна», – усміхається Тетяна.
Через масований ракетний обстріл об’єктів критичної інфраструктури в країні «АрселорМіттал Кривий Ріг», найбільше гірничо-металургійне підприємство України, критично обмежило споживання електроенергії та призупинило більшість виробничих процесів.
Наявних обсягів електроенергії не достатньо, щоб підтримувати виробництво навіть на рівні 20% потужності. «АрселорМіттал Кривий Ріг» тимчасово припинив виплавку сталі та виробництво прокату. Зараз в роботі залишаються тільки коксові батареї №№ 5, 6. Ще дві коксові батареї (№№ 3, 4) та доменна піч №6 перебувають у режимі гарячої консервації. Обидва кар’єри підприємства та фабрики ГЗК – знеструмлені.
106 шахтарів, які через знеструмлення шахти лишались під землею, успішно вивели на поверхню. Дякуємо гірничо-рятувальникам та всім службам міста, які брали участь у рятувальній операції!
Підприємство повернеться до нормального режиму роботи, як тільки фахівцям вдасться поновити енергетичну інфраструктуру України. Вдячні цим героям за їхні цілодобові зусилля і нелегку працю! Вдячні нашим гірникам та металургам за підтвердження, що маємо сталевий хребет, витримку та міцну силу духу. Вдячні усім українцям за гарячі серця, які обігрівають нашу спільну надію та прагнення Перемоги над темрявою!
Департамент безпеки оперативно відреагував на ризики незаконної появи зброї на території підприємства.
Нещодавно в одному з основних безпекових документів нашого підприємства з’явився новий пункт, в якому зафіксовано: «Територія підприємства, на якій здійснюються виробничі та охоронні процеси, є вільною від зброї». І це не декларація з промов пацифістів, а обов’язкове для виконання правило, яке покликане зберегти життя й здоров’я людей.
Як розповів в.о. директора департаменту безпеки Олександр Маркевич, доповнення стандарту пунктами щодо зброї – це оперативна реакція на життєві реалії, на збільшення кількості викликаних війною оборудок зі зброєю, у тому числі й незаконних. Серйозний «дзвіночок» пролунав у вересні, коли працівник одного із цехів з’явився хоча й з травматичною, але ж зі зброєю на території підприємства. За цим фактом правоохоронними органами було відкрито кримінальне провадження.
«Ми не стали чекати, поки такі випадки повторяться, та ще й з жертвами, – говорить Олександр Маркевич. – Тому наші фахівці зарегламентували правила потрапляння будь-якої зброї на нашу територію у стандарті, зробивши їх обов’язковими для виконання. Розробляючи правила, ми спиралися на «Політику персоналу служби безпеки стосовно застосування сили, зброї та вогнепальної зброї» компанії «АрселорМіттал» та на українське законодавство».
Серед основних доповнень є пункт, який містить заборону на пронесення (провезення) на територію та винесення (вивезення) з території всіх видів зброї: вогнепальної, холодної, пневматичної, газової, травматичної, електрошокерів, а також вибухових матеріалів та речовин тощо. Ця заборона не поширюється на співробітників правоохоронних органів, військових, працівників підрядних охоронних організацій, залучених до охорони нашого підприємства, які мають табельну зброю та виконують свої службові обов’язки. При цьому зброя має бути у спеціальному чохлі чи кобурі.
Відвідувати підприємство співробітники правоохоронних органів, військові, а також офіційні особи з охоронцями, які мають дозвіл носити зброю, можуть лише у супроводі наших представників охорони або за попереднім узгодженням керівництва департаменту з безпеки за зверненням організаторів візиту від підприємства.
«Прописали ми й обов’язки співробітників охорони підприємства щодо зброї, – продовжив Олександр Маркевич. – Наприклад, працівник охорони підприємства має терміново проінформувати про факти виявлення всіх видів зброї департамент безпеки, правоохоронні органи та диспетчера підприємства. Також у стандарті є положення, за яким на всіх наших КПП будуть розміщені таблички з попереджувальним написом «Зброя заборонена». Робота над цим вже почалася. Ми дуже сподіваємося, що жоден з наших працівників не буде порушувати вищезазначені правила, адже від цього залежить безпека його та оточуючих, кожного з нас».
Фахівці управління з охорони праці впроваджують нові підходи щодо інформування людей та налаштування їх на безпечну роботу.
Як розповів начальник зміни відділу з оперативної роботи з охорони праці управління з охорони праці Олексій Курочка, в цехах вибудовується система щозмінних інструктажів з охорони праці на додаток до традиційних квартальних. «Інформація з ОП доводилася працівникам на змінно-зустрічних зборах і раніше, – говорить Олексій. – Але все зазвичай зводилося до повідомлення сухих статистичних даних про нещасні випадки. Зараз акцент робиться на позитивному емоційному налаштуванні перед роботою. Вочевидь, 5-7 хвилин позитиву, енергетики ну й, звичайно ж, інформації на такій хвилі дають більше користі, ніж довга лекція з папірця».
Такий підхід запропонував начальник управління з охорони праці Рустам Ісмаілов, який має досвід роботи у царині безпечної праці в різних компаніях. «Людей треба буквально підзарядити правильною енергію перед роботою, – розповідає Рустам. – Зараз ми їздимо на змінно-зустрічні збори і власним прикладом показуємо, яким має бути такий інструктаж – коротким, яскравим, емоційним. Щоб людина з усмішкою, гарним настроєм йшла на робоче місце, щоб їй хотілося безпечно працювати та берегти своє здоров’я та колег. Звичайно ж, миттєвих результатів ми не очікуємо. Людська свідомість так швидко не змінюється. Але, як показує практика, за півроку-рік результати будуть».
Система впроваджується близько двох місяців. Спочатку фахівці оперативного відділу УОП протягом трьох тижнів відвідували збори, виявляли системні недоліки висвітлення питань безпеки праці. На цьому підґрунті й були розроблені програми інструктажів. «Програми розробляємо ми з колегами з інших відділів управління за участю керівників цехів, – продовжує Олексій Курочка. – Бажано, щоб протягом місяця теми не повторювалися. Враховуємо специфіку ризиків того чи іншого підрозділу. Показуємо змінним майстрам на власному прикладі, як спілкуватися з людьми, щоб вони йшли на робоче місце позитивно зарядженими. Потім інструктажі проводять вже самі майстри. Ми знаходимось поруч, а коли працівники йдуть працювати, даємо майстрові свої рекомендації. Основні з них – більше позитиву, більше емоцій, хвалити треба частіше, детально розбирати нещасні випадки, щоб не припускатись подібних помилок. Ми не лише вчимо, а й самі вчимося».
Звичайно ж, необхідно, щоб цеховики більше довіряли фахівцям з безпеки праці. «Ми хочемо змінити ставлення до нас. Намагаємося попереджувати, більше інформувати, консультувати, щоб поступово змінити культуру безпеки, – говорить Олексій. – Щоб не страх покарання, а усвідомлення цінності власного життя керувало людьми. Наприклад, минулого тижня я виявив порушення у одному з цехів. Працівник спускався з висоти більш ніж 2 метри без каски та працював зі стисненим повітрям без захисних окулярів. Ми з ним порозумілися. Виявилось, що порушник був у довготривалій відпустці й трохи втратив пильність. ЗІЗи у нього були, й він їх зразу ж надягнув. Якщо людина розуміє, готова дотримуватись правил, то я вважаю, не треба її одразу премії позбавляти. Тоді й люди нам будуть довіряти. Але якщо порушення системні, а порушник навіть слухати не хоче – тут вже все по-іншому. Вседозволеності не має бути, бо дуже висока може виявитися ціна».
Впровадження з поліпшення щозмінних інструктажів триває. Розглядається варіант зміни підходів й до квартальних інструктажів, щоб додати в них живості, енергії та оптимізму.
Наталя Комарова, машиністка крану ДЦ-1:
– Отримати гарний заряд перед роботою не лише корисно, а й приємно. Наші майстри це можуть, а наш куратор з охорони праці – дуже позитивна людина. Позитивні інструктажі, подобається гумор. І взагалі у нас в колективі чудова атмосфера взаємної поваги та взаємодопомоги. Тож як я можу не працювати безпечно?
Дмитро Стрєлков, змінний майстер шлакопереробної дільниці ДЦ-1:
– Щоденні «заряджаючі» інструктажі – то добре. Але вони подіють лише в комплексі з іншим – своєчасним забезпеченням якісними ЗІЗами, наприклад, щоб не гнали з-під палки все робити швидко, що й оцінити ризики нема коли. І треба віддати належне, останнім часом це змінюється на краще.
19 жовтня під час наступальних дій у Бериславському районі Херсонщини загинув старший стрілець піхотного відділення Денис Алексин.
Як розповів старший майстер основної виробничої дільниці стан ДС 250-4 СПЦ-2 Павло Житникович, Денис був дуже працьовитим і відповідальним, мав авторитет серед колег по цеху. «Денис Алексин спочатку працював слюсарем-ремонтником, – говорить Павло Житникович. – Пізніше завзятий та наполегливий хлопець опанував професію оператора поста керування на сучасній лінії оновленого стану. Він був представником металургійної династії. Його мама, Світлана, також працює в сортопрокатному цеху № 2, бригадиром з переміщення сировини. З перших днів війни, ще з 27 лютого він став на захист України. Це важка втрата для цеху, для всіх нас».
Щиро сумуємо з приводу загибелі Героя! Висловлюємо співчуття рідним та близьким полеглого захисника України.
