Позначка: кривий ріг

Категорії
Новини

Інциденти видаляємо з корінням

11 грудня в «АрселорМіттал Кривий Ріг» фахівці Європейського співтовариства з охорони праці «ESOSH»  провели навчальний курс на тему «Розслідування інцидентів та аналіз кореневих причин (RCA – Root Cause Analysis)».

Навчання проводилося з метою підвищення рівня лідерства у сфері безпеки серед керівників і фахівців ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» відповідно до дорожньої карти АрселорМіттал Кривий Ріг  «Єдина культура безпеки” (One Culture Roadmap). Учасниками навчальної сесії стало більш ніж 40 співробітників всіх виробничих департаментів , а також працівники департаменту з охорони праці та промислової безпеки.

Начальник управління з технічної підтримки СУОП Департаменту з охорони праці та промислової безпеки Олег Кириленко пояснив, що для участі у цьому навчанні були запрошені представники підрозділів  які пов’язані з процесом розслідування інцидентів та  найчастіше беруть безпосередню участь у таких розслідуваннях.

«На мою думку курс дуже корисний, – говорить Олег Кириленко. – Акцент було зроблено на якості розслідувань та на виявленні кореневих причин інцидентів. Адже лише виявивши кореневі причини та усунувши їх, ми можемо сподіватися, що подібне не буде повторюватися і ми досягнемо нульового травматизму на нашому підприємстві».

Викладачами курсу стали фахівчині  з безпеки праці з двадцятирічним досвідом кожна, представниці Європейського  співтовариства з охорони праці «ESOSH»  Валентина Забеліна й Оксана Киричук.

«Навчальний курс пролетів на одному диханні, – продовжив Олег Кириленко. – Тренерки поділилися з учасниками передовими європейськими й світовими знаннями і практичними навичками, що використовуються співробітниками провідних компаній. Учасники навчання отримали інструменти ефективної комунікації та лідерства у процесі розслідування, що сприятиме розвитку позитивного мікроклімату у підрозділах».

 На основі теоретичного курсу також запланований двотижневий практичний етап, під час якого тепер вже сертифіковані учні – учасники курсу – застосують отримані знання у своїх підрозділах. На завершення практичного  етапу також заплановано підсумкову онлайн-сесію з планом подальшого удосконалення.

Категорії
Новини

Що там кілограми, тонни не лякають

Жінки пересідають на великовантажівки.

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» реалізується програма підготовки жінок-водійок великовантажних автомобілів.

Сьогодні мало кого здивує жінка за кермом. Проте автопані на водійському місці потужної автотехніки завжди привертають велику увагу.

«Це точно, я вже на собі таке відчула. Зараз я керую легковим автомобілем, але незвичним – швидкою допомогою. Буває їдеш на виклик, везеш фельдшерів, а проїжджаючи повз проводжають тебе поглядом. Таке трапляється й з моїми колегами по керму, такими ж водійками швидких, як я. Втім, я не тільки працюю на підприємстві, я паралельно навчаюся керувати великогабаритною, важкою технікою і планую працювати на великих машинах», – розповідає водійка автоколони № 10 Анастасія Велика.

За освітою Анастасія перукар, вона багато років працювала у цій сфері. Водійського стажу теж має чимало, за кермом з 2005 року. Та кардинально змінити своє професійне життя Анастасія вирішила після того, як чотири місяці тому їй на очі потрапило оголошення нашого підприємства про набір на роботу жінок-водійок з категорією В та з подальшим навчанням на категорію С. «Чому б мені не спробувати?», – подумала Анастасія. Коли сказала про це своїй родині, чоловіку Дмитру та доньці Єлизаветі, вони спочатку прийняли це за жарт, а потім повністю підтримали її рішення.

Зараз Анастасія активно опановує теорію, попереду – практика. Вона говорить, що їй ця справа до душі, є велике бажання працювати за кермом вантажівки, виконувати складні виробничі завдання. Це важливо умовах сьогодення, бо вдосконалення у професії допоможе не тільки гідно заробляти на життя, а й допомагати підприємству та країні у непростий воєнний час.

«Я вже сідала за кермо великої машини. Керувати нею для мене легко, як і звичайною легковою машиною, до якої я звикла. Єдина суттєва відмінність – це відчуття габаритів. І ще, треба добре знати робочі можливості вантажівок, щоб на практиці використовувати їх на усі сто відсотків. Тут вже справа у навчанні, практиці та напрацюванні відповідних навичок. А опановую я їх із задоволенням, адже мені взагалі подобається керувати авто, – продовжує Анастасія Велика. – У кабіні швидкої допомоги я вже освоїлася та вивчила географію підприємства, його вулиці, провулки, проспекти, площі. Справа, я вам скажу, не з простих. Якщо чесно, то спочатку я була у шоку, підприємство – це не місто, де все знайомо та зрозуміло. Тут великі цехи, складні комунікації, численні залізничні переїзди тощо. Але водії-чоловіки з перших днів роботи на підприємстві мені у всьому допомагали, на їхню підтримку я й зараз можу розраховувати. Колектив – чудовий! Мені не просто розповіли що і до чого, а й познайомили з нюансами роботи на підприємстві, чоловіки охоче ділилися своїм досвідом».

Девіз проєкту, учасницею якою стала Анастасія Велика: «Нам небайдужа доля жінок, які залишилися в Україні та готові до змін у професійній діяльності».

««Жінки за кермом вантажівок», саме так називається проєкт, який зараз впроваджується в «АрселорМіттал Кривий Ріг», – говорить Елла Ісак, кураторка проєкту, фахівчиня з підбору персоналу «АрселорМіттал Кривий Ріг». – Його мета – знайти, навчити та залучити до виробництва сміливих, рішучих та готових до професійного розвитку жінок. Таких, хто був би готовий замінити чоловіків у тилу та сісти за кермо великовантажного транспорту. Головна вимога проєкту – це мати права категорії В та вмотивованість, бажання працювати та професійно реалізовуватися. Зараз у ньому беруть участь п’ять жінок, дві з яких вже були працівницями нашого підприємства, інші прийшли сюди заради участі у проєкті. І це тільки початок. Звертайтеся, ми очікуємо і на інших учасниць!».

Категорії
Наші люди

Від мрії до дії

Маєш мету? Досягай! Хочеш змін? Дій! Таких принципів у своєму житті дотримується  амбасадорка підприємства, машиністка крана фасоносталеливарного цеху «АрселорМіттал Кривий Ріг» Вікторія Нечепуренко.

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» Вікторія Нечепуренко майже новачок, ще й року не пройшло, як працевлаштувалася. Але вона вже заявила про себе, як про яскраву особистість з активною життєвою позицією. Вікторія розповідає людям про можливості підприємства, які вже відкрила для себе.

«До «АрселорМіттал Кривий Ріг» я працювала на інших підприємствах нашого міста та Дніпра. Там, як і тут, я теж була машиністкою крана. Цією професією я володію давно, маю вже 16-річний досвід, – говорить Вікторія. – До речі, наше підприємство я знаю добре, бо починала працювати тут спочатку у складі підрядної організації, потім, хоча і недовго, пробувала себе у ПЦ-3.

Цього разу я отримала не тільки роботу і гарний колектив, а й відкрила початок гарячого стажу, якого раніше не мала. Зараз я беру участь у процесі розливки гарячого металу у фасоносталеливарному цеху. Справа серйозна і водночас цікава. Вона потребує не тільки уваги та майстерності, а й чіткого дотримання вимог охорони праці. На підприємстві цьому приділяється дуже велика увага. Як тільки я почала працювати тут, то одразу відчула, що це червоною ниткою проходить крізь усі робочі процеси. А ще я побачила, що на підприємстві можна проявити себе. Я маю на увазі розвиток особистісних навичок. А коли побачила оголошення про набір в амбасадори підприємства, зрозуміла, мені терміново треба туди, адже, за фактом, я і так вже розповідаю іншим про підприємство та його переваги. І розповідаю про нього, як про себе».

Мріяти – це добре, а втілювати мрії в життя – ще краще. Такого принципу Вікторія намагається дотримуватися завжди. Шлях нелегкий, подекуди важкий, але, якщо все вдається, результат радує. «Краще спробувати, ніж потім жалкувати, що ти не наважилася зробити перший крок», – підкреслює Вікторія. Вона вже має досвід спілкування, володіє навичками презентації, знаходити потрібні аргументи та підходити до справи творчо. Причому у прямому сенсі. На минулій роботі Вікторія навіть була серед організаторів святкового концерту і безпосередньо брала у ньому участь – танцювала там. Від проєкта «Амбасадори» вона чекає нових знань та досвіду. Вікторія підкреслює, що дуже прагне спілкуватися з іншими людьми, бо кожна особистість, то джерело нового.

«Мені дуже хочеться скоріше вже на сто відсотків спробувати себе як амбасадорку, – продовжує Вікторія. – Для мене це нова справа, яку я прагну опанувати. Попереду  багато навчань, цікавих зустрічей, нової інформації. Для мене починається нова сторінка у житті, і я до цього цілком готова. Втім, вже зараз, без великого досвіду виступів, я можу запропонувати іншим людям корисну інформацію про наше підприємство. Тут є робота, стабільна зарплата, соціальний захист, колектив однодумців, можливість для професійного розвитку тощо. А ще тут діють цікаві та корисні проєкти, як амбасадори, наприклад, які дають учасникам можливість розвиватися, діяти, проявляти себе та підходити до справ творчо. Я вже це спробувала. А чи готові до нового ви?».

Категорії
Новини

Питань нема? Питання є!

Фахівці Європейського співтовариства з охорони праці поділилися сучасними практиками зі збереження життя і здоров’я працівників.

Захід було організовано для співробітників нашого прокатного департаменту на чолі з його директором Олександром Ткаленком. У коучинг-сесії, а саме такою була форма навчання, взяли участь начальники цехів, їхні заступники, співробітники управління департаменту. Це перший захід з серії, навчання триватиме у грудні-лютому, і саме прокатників було обрано як пілотний підрозділ. Навчити керівників, щоб вони запроваджували найновітніші практики у своїх підрозділах – саме про це нам розповіла голова Європейського співтовариства Ольга Богданова, яка разом з колегою Мирославою Блавацькою проводила цю сесію.

«Сучасна методологія оцінювання ризиків, правильне оформлення нарядів-допусків, ефективне розслідування інцидентів. Як це все робити не автоматично, не для галочки, а з максимальною користю, усвідомлено? Саме про це наша серія коучинг-сесій, – пояснює Ольга Богданова. – Навчати через правильні запитання – така наша методологія. І вона дає результати, які підтверджені результатами навчальних заходів, проведених нашими фахівцями на різних підприємствах.

Особисто я спочатку пройшла так звану, пострадянську школу ОП, основану на виявленні недоліків та покараннях, щоб інші боялися, так би мовити. А у Європі я проходила Британську школу, і це перевернуло мою свідомість. Коуч Кевін Гроуз підійшов до слюсаря, який порушував вимоги, і промовив: «Ви такий чудовий фахівець, так класно виконуєте свою роботу. Дуже цінний працівник… Але ж чому ви не цінуєте своє життя, чому не вдягли захисні окуляри? Вдягніть, захистіть свої очі». Моя подальша практика показала, що саме такий підхід, де 80 відсотків позитиву і 20 – конструктивних зауважень, що пропонують дії для виправлення ситуації, є найефективнішим для формування мотивації працювати безпечно. І її я вирішила пропагувати, розповсюджувати в Україні».

Саме так пройшла перша сесія: на позитиві, з великою кількістю цікавих питань на кшталт «Що вам потрібно для того, щоб працювати без порушень?», та пошуками відповідей на них гуртом, командою.

Начальник сортопрокатного цеху № 2 Павло Веселков: «Здивувала новина, що за останніми дослідженнями цикл Шухарта-Демінга – модель безперервного поліпшення процесів (англійською  PDCA, тобто плануй, роби, перевіряй, впливай) не працює без лідера у сфері охорони праці. Система діє, лише якщо є лідер, який показує приклад правильної поведінки щодо безпеки. І лідерів має бути якомога більше, як серед керівників, так і серед робітників, тому що один у полі не воїн. А от що я поки до кінця не зрозумів: як вмотивувати лідерів  – вальцювальників, слюсарів, людей інших професій? Зазвичай вони є лідерами у виробництві, а як їх заохотити ще й взяти на себе лідерство з охорони праці? Але ж це лише перша сесія, сподіваюся, що надалі я знайду відповідь на це питання».

Категорії
Новини

Щоб свята емоційно не штормили

Попереду зимові свята. На них дуже чекають, і трохи бояться, адже підготовка до них – це пік накопичення турбот та клопоту: купити подарунки, прибратися, приготувати, зустріти, пригостити, організувати, провести. Уффф! Це одні з найнапруженіших днів у році. Психологиня «АрселорМіттал Кривий Ріг» дає поради як зарадити стресу від підготовки та по-справжньому насолодитися магією свят.

«Свято наближається», – чуємо ми звідусюди, «підхоплюємо» різдвяно-новорічний настрій у магазинах, заглядаємося на ялинкові прикраси. Із соцмереж розуміємо, що до свята на сто відсотків вже готові усі навкруги, крім тебе. Здається, що тобі треба скоріш усіх наздоганяти.

Закривши очі ми вже уявляємо ідеальну картинку, коли вдома все блищить від чистоти та святкового оздоблення, стіл «ломиться» від ласощів, подарунки гіркою чекають під ялинкою, а родина усміхнена та задоволена. Та відкривши очі, розуміємо, що все це саме не зробиться. На підготовку потрібні час, сили та чималі кошти. А зараз ситуацію ще й корегують тривалі відключення світла, загрози обстрілів і накопичена втома за рік. Очікування ідеального не збігається з реальністю, і замість гарного настрою приходить психологічне напруження – голова зайнята думками, як подолати ці проблеми, бо свята ж, наближаються.

«Підніміть руку, кому знайома така ситуація? Коли очікування не збігаються з реальністю, а ідеальна картинка, «як у інших», ще й тисне на вас психологічно, викликаючи провину, що ви не такі, як усі. Виникає внутрішній тиск, думка, що нам треба постаратися за будь-яких обставин, хоча емоційно ми вже на межі. От саме цього робити й не треба. Свято не має бути ідеальним, як картинка у рекламі, це не марафон досягнень, і завищені вимоги до себе тут ні до чого. Дозволимо собі зробити просто комфортні свята», – говорить психологиня підприємства Олена Шевчук.

Для профілактики святкового стресу психологиня радить не порівнювати себе з іншими, тим більше не рівнятися на ідеальні картинки соцмереж.

Сплануйте бюджет, щоб не залишитися з пустим гаманцем після свят, і від цього не отримати додатковий стрес. Треба завчасно прорахувати витрати на подарунки та святкові посиденьки. Корисний лайфгак – подарунки не мають бути коштовними, часто листівка, малюнок або якась річ, зроблена власноруч, викликає більше приємних емоцій, ніж придбане задорого.

Сплануйте все завчасно, складіть перелік справ та обов’язків, які треба виконати до свят, та розподіліть їх між членами родини. Це і приємне залучення до справ найрідніших, і виховання відповідальності у дітей, і цінування результату, адже це зробив Я.

Навіть якщо свята ви зустрічаєте наодинці, це не означає, що на самоті. Потіште себе чимось приємним, потурбуйтеся про себе. А якщо є потреба у спілкуванні, інтернет вам у поміч, головне, щоб світло було! 

Не проводьте увесь час на кухні, щоб ввечері вам вже нічого не хотілося. Легкі закуски, оригінальні салати та гаряче зроблять ваш вечір. Це ще й гарантія того, що у холодильнику нічого не пропаде, коли вимкнуть електроенергію. Головне  не потрібно нервувати, якщо щось із запланованого не вдається зробити. Адже свято – це не про досконалість, а про радісні моменти з тими, кого ти любиш, про атмосферу любові та затишку, які ви створюєте навколо себе.

Фото з відкритих джерел.

Категорії
Новини

За Україну віддав життя Олександр Остапенко

Бойовий медик механізованого батальйону Олександр Остапенко, який не раз рятував людські життя, сам загинув під час ведення бойових дій у Курській області ще у жовтні минулого року. Про його загибель стало відомо тільки зараз.

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» Олександр Остапенко працював різальником (бригадиром) гарячого металу в СПЦ № 1. До лав ЗСУ він доєднався 3 березня 2022 року. Воював на курському напрямку. 7 жовтня 2024 року рідні Олександра отримали звістку, що він пропав безвісти. А 5 грудня 2025 року за ДНК-тестом визначили, що, на жаль, захисник Олександр Остапенко загинув.

«В СПЦ № 1 Олександр починав з посади прибиральника гарячого металу. Колеги згадують, що він одразу відзначався надзвичайною зібраністю у справах, серйозним ставленням до роботи, відповідальністю, відмінними організаторськими здібностями, – говорить Сергій Рижков, старший майстер основної виробничої дільниці СПЦ № 1. – Він став бригадиром різальників гарячого металу, керував колективом прокатників. У нього у підпорядкуванні знаходилися понад десяток різальників гарячого металу, операторів постів дільниці прибирання: холодильників, ножиць, лінії пакування тощо. Олександр вміло керував процесами, був привітним, кмітливим, готовим допомогти, підтримати. Важко усвідомлювати, що Олександра вже немає з нами. Ми втратили чудового колегу та товариша. Без батька залишилися син та донька. Вічна пам’ять Олександру».

Підприємство висловлює щире співчуття родині Олександра Остапенка.

Герої не вмирають!