Категорії
Наші люди

За віконечком і в процедурній

12 травня у світі відзначають День медсестри. Подякуємо медикам за їхню важливу працю та розкажемо про те, якими турботами наповнене життя медсестри поліклініки ГД медичного центру ПП «Стіл Сервіс» Ірини Назаренко.

«Раненько, як і інші працівники нашого підприємства, я їду на роботу у громадському транспорті, – говорить Ірина Назаренко. – Вітаюся з людьми, адже за роки роботи в поліклініці знаю багатьох, а люди знають мене. Не повірите, але коли я тримаюся за поручні та бачу руки інших людей, я мимоволі спрямовую погляд на їхні вени і в якому вони стані. Скажете, професійна деформація (сміється)?Але мені здається, я народилася, щоб бути медсестрою та допомагати людям».

Декілька днів на тиждень Ірина Назаренко допомагає офтальмологу поліклініки проводити профілактичні огляди. Часто її можна бачити у так званому адміністративному віконечку. Звідси вона видає водіям медичні довідки, завіряє печаткою документи про проходження працівниками профілактичного огляду, робить ксерокопії, оформлює необхідні документи на отримання поліклінікою медикаментів та медзасобів.

«У мене саме той випадок, коли робота дуже подобається. Зараз я не уявляю собі іншої справи, – продовжує Ірина Назаренко. – Хоча у нас з професією все ж було розставання. Життя так склалося, що на деякий час мені довелося покинути медицину. Ось тоді я чітко зрозуміла, що не можу без неї. Медицина стала моїм покликанням, в ній я вже майже 30 років. Стати медиком я вирішила ще у школі та цілеспрямовано йшла до своєї мети: здобула фах у Криворізькому медичному коледжі, працювала у 11-й міській лікарні, а потім влаштувалася сюди, до поліклініки підприємства. До речі, на мій вибір рідні не впливали, адже я взагалі з родини педагогів».  

Найулюбленіша частина роботи Ірини – це медична зміна у процедурному кабінеті. Там вона робить уколи, забирає кров з вени на аналіз, виміряє тиск тощо.

Ірина розповідає, що одразу може зрозуміти, який настрій у людини, яка приходить на подібні процедури. Деякі сприймають усі медичні маніпуляції з усмішкою, а деякі – бояться. Медсестрі доводиться відволікати людину розмовами, жартами. Іноді таким чином повністю вдається відволікти увагу пацієнта, він навіть не помічає, що в нього взяли кров чи зробили укол.  

«Так, я вмію допомагати людям, завжди знайду слова підтримки, швидко зорієнтуюсь у ситуації. Але коли мені довелося надавати допомогу дочці, вона втратила свідомість, я розгубилася і навіть на мить забула, що я медик. Потім взяла себе до рук, подумки посварила себе за таку розгубленість і допомогла доньці. До речі, вона теж обрала медичний напрямок – у виші здобуває фах провізора та фармацевта». Психологічно попрацювати над собою Ірині Назаренко довелося і тоді, коли її чоловік пішов захищати Україну. До речі, він теж працівник нашого підприємства. Вдень від хвилювань за нього жінку відволікала робота. Але вдома думки не давали спокою. Щоб хоч трохи відволіктися, Ірина взялася за вишивання. Колись вона вишивала хрестиком, а зараз засвоїла вишивку бісером. У поліклініці її робоче місце прикрашають картини,  зроблені власноруч – це букет квітів у формі карти України та квітковий годинник.

Вишивкою з бісеру Ірина прикрашає й сумки, косметички, які теж шиє власноруч.

«Мені дуже хочеться, щоб скоріше настала наша перемога, щоб усі люди повернулися до мирного життя, щоб усі були здоровими та щасливими, – говорить Ірина. – Вірю, що так і буде. А зараз наближати цей час будемо працею кожен на своєму місті».

Категорії
Новини

Зелені гектари кисневого виробництва

У квітні мільйони українців взяли участь у Всеукраїнській толоці благоустрою. А на кисневому виробництві «АрселорМіттал Кривий Ріг» благоустрій – процес безперервний.

Як розповів начальник кисневого виробництва Володимир Черногоров, за цехом закріплена чимала територія – більш ніж 2,7 гектара. Утримувати її в порядку непросто. «На даний час у цеху фактично працюють близько півтори сотні людей, – говорить Володимир. – На таку територію це зовсім небагато. Масштабна діяльність з благоустрою триває два роки. Обсяг роботи такий, що однією толокою на рік нічого не вирішити. Тому благоустрій триває щоденно незалежно від сезону. І звичайно ж у теплий період ці процеси активізуються».

Начальник цеху показав територію цеху: як доведені до ладу ділянки так і ті, де робота триває або триватиме. Зроблено дуже багато. І це особливо усвідомлюєш, коли дивишся на фото з недалекого минулого, зроблені працівниками цеху. Почищені дороги й тротуари, скошена трава, вирубані порості дерев, побілені стовбури та бордюри… Але є ще незаймане, поросле, майже заповідне, де ще добряче треба буде попрацювати.

«Крім санітарної та естетичної ми переслідуємо й інші цілі, – продовжив Володимир Черногоров. – Наприклад, зарослі ділянки – це рай для зловмисників. Ними можна непоміченими пробратися до місць складування або виробничих майданчиків та перевірити, що погано лежить. Там легко сховати вже поцуплене. У найпроблемніших місцях ми встановили огорожі, які також захищають від потрапляння до небезпечних зон, наприклад, до зони руху залізничного транспорту. Щиро дякую людям, які завзято працюють. Хочу виділити четверту бригаду на чолі з Олександром Цепковим. Завзято працюють Дмитро Рибалко, Сергій Заруднєв, Людмила Кухтіна, Наталя Замотайло, Інна Клименко, Ольга Ліпєндіна та багато інших».

Люди доводять територію до ладу творчо, креативно. Наприклад, зі старої тракторної шини, яка незрозуміло як сюди закотилася, зробили яскравий горщик і посадили квіти. А старі каски розфарбували під яскравих жуків-сонечок і розвісили на стовбурах дерев. Бо гарний настрій – це запорука плідної роботи.

Категорії
Офіційно

Звернення Мауро Лонгобардо до Дня пам’яті та примирення

Шановні колеги!

Разом з усім цивілізованим світом 8 та 9 травня ми відзначаємо День пам’яті та примирення, День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Ці дні мають гіркий присмак. Ми глибоко шануємо та безмежно вдячні усім – і живим, і полеглим – хто надзвичайно дорогою ціною переміг нацистів у довготривалій боротьбі. Наші ветерани – це наша гордість, наша честь. Ми дякуємо їм за наше життя.

Сьогодні Україна знову у стані війни з жорстоким ворогом. Військові, серед яких багато й наших колег, непохитним щитом стоять на захисті свободи та незалежності країни. Наші захисники є гідними спадкоємцями слави й звитяги воїнів-визволителів. На жаль, ми знову несемо втрати. 350 металургів цього заводу не повернулися з фронтів Другої світової війни. 165 наших колег загинули у боротьбі з російським агресором з 2014 року. Ми пам’ятатимемо їх усіх. Ми будемо працювати за себе і за них. Ми житимемо за них і в пам’ять про них.

Світ пам’ятає жахи війни минулого століття. Світ повинен знати про жахи сьогоднішньої війни. Мир – це те що потрібно цьому світу. Але ми ніколи не примиримося з несправедливістю, жорстокістю, бажанням поневолювати та вбивати. І тому правда на нашій стороні. І тому Перемога обов’язково буде за Україною. Ми все подолаємо.

Слава Україні!

Мауро Лонгобардо, генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг»

Категорії
Новини

Пам’ятаємо заради майбутнього

7 травня в «АрселорМіттал Кривий Ріг» відбулося покладання квітів до пам’ятника воїнам-заводчанам, які загинули під час Другої світової війни. У вшануванні полеглих героїв взяли участь представники адміністрації підприємства, колективу, профспілки ПМГУ.

Вже третій рік поспіль українці відзначають День пам’яті та примирення та День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні в умовах повномасштабної війни Росії проти України. Наші колеги-захисники в лавах ЗСУ та всі українці разом виборють свободу, незалежність та єдність нашої країни.

Сьогодні і щодня найбільша мрія українців – це Перемога і мир. Ми зробимо все, щоб наступні покоління жили щасливо під мирним небом.  

І ми завжди пам’ятатимемо усіх, хто віддав своє життя за свободу і краще майбутнє.

Наша пам’ять – з нашими героями! Наша сила – в єдності!

Переможемо!

Категорії
Новини

Помічники із сильним «плечем», або Дрібниць у роботі не буває

В агломераційному цеху № 2 придбали нові гідравлічні домкрати вантажопідйомністю 5 та 10 тонн, які полегшують заміну та монтаж обладнання, підвищують безпеку та зручність при виконанні ремонтів.

Щоб замінити ролики на конвеєрі, слюсарю-ремонтнику АЦ № 2 Вадиму Павліченку треба підняти важкий залізний ланцюг. За допомогою нового домкрату він це робить легко та за лічені хвилини.

«Підставляю домкрат під ланцюг конвеєра та накачую тиск за допомогою вбудованого насосу. Ручка, яка знімається, дозволяє робити це швидко і навіть в обмеженому просторі. Домкрат працює плавно, поступово піднімаючи ланцюг на потрібну для робіт висоту. Вага самого домкрату становить до двох кілограмів. Але сили в ньому достатньо, його вантажопідйомність – до 10 тонн. Завдяки новому домкрату процедура підняття важких деталей чи механізмів стала безпечною та швидкою. Наприклад, раніше на заміну 10 роликів на конвеєрі ми витрачали чотири години, а з новими домкратами робимо це за дві»,– говорить Вадим.

«Робота з деталями та механізмами в агломераційному цеху є дуже копіткою. При ремонті та обслуговуванні їх треба піднімати, переміщувати. Раніше подібні операції ми робили за допомогою гвинтового пляшкового домкрату старого зразку. Крім того, під час підняття деталі доводилося додатково використовувати інші інструменти. Це було не дуже зручно та довго. А надважкі та габаритні деталі ми переміщували за допомогою мостового крану. Процедура була довгою, складною, вимагала багато «робочих рук» та була небезпечною, особливо у темний час доби. Існував ризик, що щось може зірватися, впасти, придавити. З новими домкратами все легше та швидше», – додає Ігор Гончаренко, старший майстер основної виробничої дільниці з ремонту обладнання.

«Дехто може сказати, що домкрати – це дрібниця. Ми з цим не погоджуємося. Все наше життя складається із різноманітних дрібниць, які нам суттєво допомагають, дозволяють робити справи швидше та якісніше, – зазначає В’ячеслав Антоненко, заступник начальника АЦ № 2 з механообладнання. – Уявіть, механікам треба терміново відремонтувати обладнання, яке вийшло з ладу, а у фахівців немає для цього потрібних інструментів чи обладнання. Дрібниця? Через таку дрібницю цех може простояти декілька годин, звичайно, з втратою виробництва. Наведу ще один приклад використання так званої дрібниці у «польових» умовах. Уявіть, що на дорозі ви пробили колесо автомобіля. Щоб замінити колесо, треба підняти машину. Без домкрату (дрібниці) вам цього не зробити. Тож з новим приладдям наша робота стала набагато простішою, безпечнішою та надійнішою».

Категорії
Новини

Металург Ігор Мельник загинув, звільняючи рідну землю

Ігор Мельник працював нагрівальником металу у сортопрокатному цеху № 2 «АрселорМіттал Кривий Ріг». Як пояснив старший майстер стану ДС 250-4 Павло Житникович, нагрівати заготовки у печі – надзвичайно відповідальна робота, яка вимагає неабиякої концентрації, професійних знань та вмінь.

«Саме з нагрівальників металу починається весь складний процес прокатки, – пояснив Павло. – Якісно нагріти заготовки у печі – це неодмінна складова успішного процесу виготовлення прокатної продукції. Ігор робив це добре – мав вміння, відповідальність та досвід. Спокійний, завзятий і надзвичайно надійний, він робив свою справу і добре взаємодіяв з колегами. Не лише взаємодіяв, а й товаришував. Не раз виїздили бригадою на природу, спілкувалися, єднали команду. А його жарти завжди підіймали настрій, налаштовували на позитив. Ігоря дуже поважали».

Першого березня 2022 року Ігор Мельник став на захист України від російської агресії. Він брав участь у звільненні Херсонщини. 19 жовтня 2022 року він загинув. Це сталося поблизу села П’ятихатки Бериславського району. Згодом тіло було ексгумоване, проведена   експертиза ДНК, за результатами якої тіло військовослужбовця було ідентифіковане. 

Щиро співчуваємо дружині загиблого воїна Світлані, його синам Сергієві та Богдану, а також рідним, друзям, колегам Ігоря Мельника.