«АрселорМіттал Кривий Ріг» втратив Героя. Юрій загинув 8 лютого у Бахмуті на Донеччині, мужньо виконавши свій військовий обов’язок із захисту свободи та незалежності України. Йому назавжди залишиться 45 років.
Юрій Кумаранський працював машиністом вагоноперекидача агломераційного цеху № 3. Колеги згадують його як висококваліфікованого професіонала, відповідальну людину, на яку завжди можна було покластися.
«В нашому цеху Юрій почав працювати з 2016 року. Але до цього ми вже добре його знали, бо він працював тут майстром у підрядній організації, – говорить Володимир Ткачук, старший майстер дільниці відвантаження та подачі сировини АЦ-3. – Професія машиніста вагоноперекидача доволі складна, але Юрій швидко опанував її, бо вже був знайомий із принципом цієї роботи. Згодом він настільки вдосконалив свою майстерність, що став машиністом 5 розряду. Коли Юрій заступав на зміну, ми знали, що все буде у порядку. Він був спокійний, врівноважений, привітний, відповідальний. А ще Юрій завжди казав правду. І це було дуже цінним і в роботі, і в інших справах».
На військову службу Юрія Кумаранського призвали на початку липня минулого року. Він був стрільцем-помічником гранатометника. Юрій загинув під час виконання бойового завдання. У нього залишилися дружина та син.
Колектив підприємства висловлює щирі співчуття родині, колегам, друзям, побратимам Юрія Кумаранського.
Як контролювати ризики на дуже небезпечній дільниці, підкажуть працівники доменного цеху № 1 разом з фахівцями з охорони праці.
Серед найнебезпечніших виробничих майданчиків нашого підприємства – ливарні двори доменних печей. Через скорочення виробництва, викликане війною, наразі працює лише доменна піч № 6. Туди ми й поїхали дізнатися, як персонал печі вправляється з багаточисельними ризиками.
Змінний майстер основної виробничої дільниці Григорій Лімонов працює у доменному виробництві більш ніж 20 років. Він знає, що ливарний двір – суцільне поле ризиків.
«Це дійсно так, – говорить Григорій. – Рідкий чавун з температурою 1300-1500 градусів, розплавлений шлак, величезні машини і механізми, які рухаються, крутяться. Майже всі виробничі процеси, такі як відкриття та закриття чавунної льотки, заміна фурм, розливка чавуну, відбір проб та інші, містять чималі ризики. І це не лише у нас. Я працював за кордоном, там приблизно така ж ситуація. Отаке вже воно – виробництво чавуну. Ми не можемо усунути ризики, але можемо зробити їх керованими. Для цього треба тримати устаткування та засоби сигналізації, що попереджають про небезпеку, у належному стані, а також кожному працювати безпечно, не порушуючи правил».
Фахівці департаменту з охорони праці та промислової безпеки, разом з цеховиками, дослідили основні виробничі операції, виявили та описали ризики. А також окреслили алгоритми поведінки працівників, які дозволяють уникнути нещасних випадків на такому ризиковому виробництві.
«Серед найрозповсюдженіших рекомендацій – не можна наближатися до небезпечного обладнання та жолобів, якими тече рідкий метал, – говорить начальник відділу охорони праці аглодоменного департаменту та коксохімічного виробництва Володимир Сапіга. – Своєчасне треба проходити медогляди, обов’язково у зазначених випадках застосовувати засоби індивідуального захисту. До речі, металурги зараз мають у достатній кількості металізовані захисні плащі, які захищають від височенної температури. Це дуже добре, адже втратити свідомість, отримавши тепловий удар для горнового – це ще й небезпека потрапити у жолоб з металом або під устаткування, що рухається».
Як бачимо, правила доволі прості для розуміння. Головне, щоб їх виконували. В цеху працюють над тим, щоб люди виконували правила свідомо, а не під загрозою покарання. Майстер Григорій Лімонов впевнений, що головне – це спілкуватися з людьми і постійно нагадувати їм, що їхнє здоров’я, життя – то найцінніше, що є у світі.
«Ми – не роботи, і, на жаль, запасних частин для нашого тіла ще не вигадали, – каже Григорій. – А потрапивши у потік чавуну з температурою півтори тисячі за Цельсієм, навіть термінатор розплавиться, а що буде з людиною, не хочеться навіть уявляти. Тож залишається лише постійно скрізь нагадувати людям правила безпеки. Це я роблю на змінно-зустрічних, під час роботи й після неї, буду робити й надалі. Яка б не була техніка, але саме люди плавлять метал, вони наш безцінний ресурс».
Сергій Юзбеков працює горновим вже 18 років. Він вивчив кожен сантиметр ливарного двору, всі процеси може розібрати до дрібниць. Сергій прослухав тисячі інструктажів з охорони праці. Здавалося б, навіщо вони йому вже потрібні?
«Інструктажі дуже потрібні, – зізнався горновий. – Це як кнопка, що перемикає наш мозок з режиму «Домашній» у режим «Виробничий». І вона спрацьовує краще, якщо це не просто повторення правил за книжечкою, а коли їх проводить досвідчена людина, яка додає до написаного свій особистий досвід. А ще дуже важливо тримати робоче місце (це весь наш ливарний двір) у порядку. Бо перечепитись, оступитись і впасти – тут може коштувати життя. А ще устаткування має бути справним».
Щодо устаткування й обладнання, то у доменників воно також змінюється, вдосконалюється. Наприклад, на шостій печі під час реконструкції, яка пройшла кілька років тому, глиняні набивні жолоби, якими течуть метал і шлак, замінили бетонними. І одразу позбулися ряду ризиків, пов’язаних з набивкою жолобів та їх ремонтами. А ще нові жолоби накриті згори, тож горнові не мають безпосереднього контакту з розплавленим металом.
Але яким би досконалим та безпечним не було обладнання, у цеху розуміють, що бажання працівника працювати безпечно та нетерпимість до порушень – головна запорука нульового травматизму, і працюють над цим.
Звернення Адітьї Міттала, генерального директора ArcelorMittal до працівників
Шановні колеги, cподіваюся, ви почали рік з новими силами. Я не сумніваюся, що це буде ще один напружений рік, з багатьма можливостями, але й викликами.
Найбільшим нашим викликом залишається безпека. Хоча я налаштований оптимістично, оскільки ми здійснили багато важливих заходів, які допоможуть нам покращити результати, двоє наших працівників вже загинули на робочих місцях цього року. Двоє людей, які святкували новий рік зі своїми сім’ями, вже не з нами.
Відмінні результати з безпеки – результати, до яких ми прагнемо – починаються з віри. Я все ще не впевнений, що всі справді вірять у те, що ми можемо бути компанією без смертельних випадків і навіть без нещасних випадків. Ми можемо. І ми всі повинні бути в цьому переконані.
Після віри приходять зобов’язання. Зобов’язання вдосконалюватися, зобов’язання бути кращими, зобов’язання робити все, що в наших силах, щоб зробити нашу діяльність безпечнішою. І це зобов’язання має починатися з керівництва. А після зобов’язань залишається лише багато важкої роботи – щодня, щотижня і щомісяця. Винагородою за цю важку працю є те, що кожен працівник щодня повертається додому до своїх родин. Мета цієї компанії – «Сталь із розумом: для планети і людей». Немає нічого важливішого, що ми можемо зробити для наших людей, ніж забезпечити їхню безпеку.
Нова політика в галузі охорони здоров’я та безпеки
Є багато аспектів, необхідних для досягнення досконалості в галузі безпеки: ефективне керівництво, правильна культура, ефективне управління виробничими ризиками, навчання та суворе дотримання правил і норм – усі вони відіграють вирішальну роль.
Це має бути чітко відображено в політиці охорони здоров’я та безпеки нашої групи, яку в рамках комплексного перегляду всіх питань, пов’язаних з безпекою, ми оновили та переглянули.
Основними моментами нової політики, яка набула чинності, є наступні:
Зосередження більшої уваги на ролі, яку повинні відігравати наші керівники, водночас посилюючи необхідність активної участі всіх працівників в управлінні охороною здоров’я та безпекою праці.
Дати зрозуміти людям, що безпечна робота є умовою працевлаштування для кожного в АрселорМіттал.
Чітко заявити, що кожен має право вжити заходів і зупинити роботу, якщо він бачить ситуацію, яку вважає небезпечною.
Наголошувати на необхідності повідомляти про всі інциденти та аналізувати їх, щоб ми могли вчитися на них у всій нашій групі.
Висвітлення ролі ефективного управління системами та обміну найкращими практиками у забезпеченні постійного вдосконалення.
Я прошу всіх уважно прочитати цю політику, а потім знайти час і подумати над тим, що вона означає для вас, які питання вона порушує, які, можливо, ви ще не інтегрували у свою повсякденну роботу, що ви особисто можете зробити по-іншому, щоб забезпечити повну відповідність цій політиці в усіх аспектах вашої ролі.
Еволюція Глобальної ради з охорони здоров’я та безпеки Я також хочу оголосити про зміну керівництва Глобальної ради з охорони здоров’я та безпеки праці. Раду була перезапущено трохи більше двох років тому з Джеферсоном де Паулою, виконавчим віце-президентом і генеральним директором АрселорМіттал Бразилія в якості її голови. Оновлена рада об’єднала головних операційних директорів і керівників служб охорони праці, щоб визначити, що ще можна зробити для ретельного впровадження наших політик і процесів з охорони праці на виробництві. Обмін передовим досвідом не лише між фахівцями з охорони праці, а й з операційним керівництвом є критично важливим компонентом нашої здатності впроваджувати вдосконалення в усій групі.
Спочатку передбачалося, що голова ради обійматиме цю посаду на ротаційній основі протягом шести місяців, але з огляду на масштаб викликів, з якими ми зіткнулися, незабаром стало очевидно, що послідовність і стабільність, які забезпечуються сильним головою, є життєво важливими для того, щоб рада повністю інтегрувалася в структуру групи. Незважаючи на свою дуже велику відповідальність на посаді генерального директора АрселорМіттал Бразилія, Джеферсон люб’язно погодився продовжити роботу і очолює раду вже два роки, протягом яких він надав їй значного імпульсу і прагнення до досконалості. Впевнений, що рада вже повністю сформована і затребувана, Джефферсон призначив нового голову.
Робін Палм’єр, керівник групи з охорони здоров’я та безпеки і член правління, тепер очолюватиме раду. Робін невтомно працював разом з Джефферсоном і Бредом Дейві над вирішенням проблем безпеки групи. Він володіє глибокими технічними знаннями і повністю відданий партнерству з усіма сегментами, щоб допомогти у вирішенні їхніх проблем у сфері охорони праці. Ми усвідомлюємо, що попереду ще довгий шлях до досягнення результатів, яких ми всі хочемо бачити. Рада є унікальною платформою для детальних, оперативних обговорень усіх аспектів безпеки, включаючи культуру та виробничі ризики.
Особисто я, як і раніше, готовий робити все, що в моїх силах, щоб допомогти цій компанії перетворитися на дійсно безпечну. Я прошу вас усіх підтримати мене в цьому – безпека та здоров’я вас і ваших колег є найважливішим внеском, який ви можете зробити в успіх компанії. Дякую вам за те, що ви робите все, що в ваших силах, щоб допомогти АрселорМіттал стати компанією без смертельних випадків і по-справжньому закріпити своє лідерство в металургійній галузі.
Жанбек Єсмаханов, директор департаменту з охорони праці, промислової безпеки та екології «АрселорМіттал Кривий Ріг»:
Хочу відзначити, що особливістю нової політики є більш суворі вимоги до безпеки виробництва у порівнянні з вимогами, які закріплені у законодавстві держави. І у випадку розбіжностей ми керуємося суворішими нормами. Політика застосовується до всіх виробництв «АрселорМіттал», включно зі спільними підприємствами, в яких ми маємо контрольний пакет акцій або контроль управління. А її вимоги поширюються не лише на всіх працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг», а й на співробітників підрядних організацій, які виконують роботи на нашій території.
У новому документі зазначено, що безпечна робота є умовою працевлаштування кожної людини. Це означає, що працівники, разом з виконанням своїх основних трудових зобов’язань, зобов’язані дотримуватися вимог з охорони праці. І щоб досягти цього, ми маємо сприяти створенню турботливої та доброзичливої атмосфери у підрозділах, активно залучати працівників до управління охороною праці, надавати всім ефективне навчання на безоплатній основі, повідомляти про всі потенційні небезпеки, аналізувати тенденції та застосовувати отриманий досвід. Крім того, ми повинні усувати організаційні причини смертельних випадків та серйозних травм, забезпечувати безпечні робочі місця та обладнання, підтримувати їх у належному стані, захищати здоров’я та підвищувати добробут працівників. Обираючи підрядників та керуючи ними, ми маємо керуватися їхніми показниками і програмами у сфері здоров’я та безпеки.
Наша мета залишається незмінною – досягти нульового травматизму на підприємстві
Хоча «дев’ятка» зараз тимчасово не працює, там продовжуються ремонти обладнання. Їхня головна мета – забезпечити готовність металургійного об’єкту до експлуатації у разі необхідності. Серед зробленого за останній час ремонт системи повірки вагового дозування на шляху, де відвантажується кокс.
Кожна господиня знає, щоб страва була смачною, під час готування треба додавати визначену рецептом кількість інгредієнтів. Так і в металургійному виробництві. Щоб технологія доменної плавки велася правильно, в доменну піч необхідно покласти у правильному співвідношенні сировину – кокс та агломерат.
Для контролю кількості їх відвантаження в доменному цеху № 2 існують дві системи вагового дозування – на коксовому та агломераційному шляхах. На перший погляд ці системи прості: складаються із довгих залізничних колій та спеціального візка-вагів із важелями. Загалом система ефективна, адже допомагає чітко контролювати дозування шихтових матеріалів через вагові воронки для подальшого виробництва чавуну.
Візок-ваги із важелями
«Дотримання чіткого співвідношення ваги коксу та агломерату під час завантаження доменної печі допомагає правильно вести доменну плавку, – говорить Сергій Мязін, начальник доменного цеху № 2. – Якщо коксу буде більше, плавка буде зайве нагріватися, і затрати дороговартісного коксу будуть більшими. Якщо ж більше агломерату, то плавка може різко охолонути, що теж недопустимо. Отже, баланс сприяє якості».
Під час ремонту в цеху демонтували старе обладнання, провели велике прибирання території від залишків шихти, встановили нові колії та відремонтували візок-ваги.
Як зазначив Євген Терьохін, в.о. старшого майстра ДЦ № 2, такий капітальний ремонт доволі складний та дорогий, орієнтовно він коштує 10 млн грн. Тому в рази цінніше, що під час війни його вдалося виконати власними силами підприємства. Ремонт виконували фахівці центрального департаменту з утримання та ремонтів, а також спеціалісти ДЦ № 2.
В цеху вже відремонтували систему вагового дозування на коксовому шляху, зараз роботи тривають на шляху, де відвантажується агломерат.
Не карати, а допомагати – саме на це переорієнтовується наша охорона праці.
Стереотип, що фахівець з охорони праці – це той, хто прагне зловити тебе на порушенні та покарати, «порізавши» премію, формувався протягом багатьох років. Може, колись це й давало ефект, але змінюються часи й люди, і стає зрозумілим, що не страх покарання, а свідоме бажання працювати безпечно є набагато ефективнішим для збереження життя. Тож настав час працівникам з охорони праці змінити акцент: не карати, а допомагати. На нашому підприємстві робота в цьому напрямку вже ведеться.
Інженер з охорони праці Анна Дементьєва працює на нашому підприємстві рік. Вона закінчила Криворізький національний університет за фахом «Цивільна безпека (охорона праці)».
«Коли вперше відвідала цехи, то була дещо здивована, – згадує Анна. – Працівники, побачивши мою зелену каску фахівця з охорони праці, прагнули не потрапляти до поля зору та й на розмови йшли вкрай неохоче. Нас вчили, що ми маємо допомагати людям працювати безпечно. І як тут допоможеш? А ще нам говорили в університеті, що фахівець з ОП – це ще й психолог, який має знайти підхід до кожного»
І почалися пошуки. Кожного дня Анна – на виробничих дільницях. У зоні її відповідальності – електроремонтний цех, центральна електротехнічна лабораторія, дільниця вогнетривких та будівельних сумішей, управління енергетичного департаменту. Робота на висоті та з вантажопідйомними механізмами, електроустаткування під високою напругою та ще ряд небезпечних моментів – все це є у її «підшефних» підрозділах. Як зменшити ризики на робочих місцях?
«Ми проводимо оцінку ризиків, – говорить Анна. – Разом з керівниками підрозділів, майстрами, робітниками. Я багато спілкуюся з людьми. Не лише про охорону праці. Про речі, які їх цікавлять, про їхні хобі, вподобання. Це допомагає прибрати настороженість, недовіру. Люди йдуть зі своїми ідеями, які ми разом впроваджуємо. Наприклад, у електроремонтному цеху устаткування на ремонтні майданчики транспортують візками. Так от на деяких візках нещодавно встановили запобіжні бортики, щоб важкі елементи не падали й не травмували працівників».
Серед найпоширеніших причин нещасних випадків в «АрселорМіттал» – невиконання інструкцій з ОП, порушення вимог безпеки під час експлуатації устаткування, машин та механізмів. Тобто людський фактор.
«Я помітила, що багато з вищезазначених порушень трапляються через бажання виконати роботу якнайшвидше, – продовжує Анна. – Саме поспіх часто приводить до порушень та загрожує життю. Намагаємося достукатися до людей. На змінно-зустрічних, під час щоденного спілкування з людьми не перестаємо повторювати, що життя – це найвища цінність. І коли стоїть вибір між безпечно або вчасно виконаною роботою, кожному слід розуміти, що краще вибрати перше».
Серед першочергових завдань – виявити причини порушень та усунути їх. Анна зізналась, що більшість людей нормально ставляться до зауважень і допомагають їй це робити. Але люди різні.
«Дійсно, у декого від зауваження мозок миттєво вибудовує захисний бар’єр, – розповідає Анна. – Наприклад, нещодавно робітник, який порушив правила, на всі запитання твердив одне: так, я винний, я порушив. І більш нічого не можна було випитати. І як же дійти до причин? Але варто було перевести розмову на те, що його цікавить, як розмова пішла продуктивніше. Виявилося, що завдання, яке не виконати без порушень, дав майстер, а робітник не міг йому відмовити. Постійно повторюю людям, що яким би авторитетом не був ваш керівник, ваше життя варте того, щоб відмовитись від подібних завдань, і ви маєте на це право. Якщо потрібна допомога, телефонуйте фахівцеві з ОП, який відповідає за безпеку у вашому підрозділі. Номери телефонів є на стендах з охорони праці у підрозділах. Ми раді будемо допомогти кожному».
– Ми разом робимо наші робочі місця та виробничі процеси безпечнішими. Інженер з охорони праці доволі часто буває у нас в цеху. Але ми не лякаємося. Привітна дівчина, поздоровкається, розпитає, порадить. І до майстрів можна звернутися з побажаннями та ідеями. Під час намотки котушок ми завжди користувалися рукавицями. Не дуже зручно, я вам скажу. Був обхід з охорони праці, і ми звернулися з цим питанням. Зараз у нас зручні рукавички з захисним гумовим покриттям. Працюємо швидше й безпечніше. Разом тестуємо й обираємо захисні окуляри. Під час інструктажів з ОП на змінно-зустрічних отримуємо потрібну інформацію. А ще разом з порушеннями інженер з ОП шукає й позитивні моменти. Це створює приємну атмосферу, умови, за яких хочеться працювати без порушень.
Серце мужнього героя зупинилося 27 січня поблизу населеного пункту Дружба Донецької області, де зараз тривають найзапекліші бої.
Мудрий, розсудливий, товариський, людина щедрої душі – таким запам’ятають Олександра Перова його колеги. Він багато років працював машиністом тепловозу у залізничному цеху № 2, був зайнятий у технологічному процесі металургійного виробництва. На військову службу Олександр був призваний у листопаді минулого року, служив солдатом інженерно-саперного відділення.
«Олександр мав багатий професійний досвід та педагогічні здібності. У якості наставника він навчав початківців-залізничників усім нюансам своєї справи, – говорить Валерій Руденко, заступник начальника ЗЦ № 2. – Важко та гірко повірити, що такі люди, як Олександр, нас залишають. На жаль, це не єдина втрата у нашому цеху. Але справа колег, які загинули за свободу України, пам’ять про них продовжує жити у наших серцях та у наших справах. Я впевнений, що після Перемоги України в цій страшній війні справу Олександра продовжить його брат Сергій, який теж є працівником нашого цеху і який зараз теж воює за свободу країни».
Колектив підприємства висловлює щирі співчуття родині Олександра Перова, його колегам та усім, хто його знав.
