Категорії
Новини

Виробничі дива від ЦРМУ-2

Одному з найпотужніших ремонтних цехів «АрселорМіттал Кривий Ріг» виповнилося 50 років.

Ці люди можуть майже все. Для них не проблема відновити фундамент прокатного стану, або встановити колони, що тримають покрівлю площею сотні квадратних метрів, чи побудувати відтинок автомобільної дороги. Вони встановлюють засипні пристрої доменних печей вагою більше 100 тонн та діаметром 8 метрів. А заміна майже 30-тонних кесонів у конвертерному цеху практично є для них буденною роботою. І це не просто один зняти, а інший встановити. Це значить змонтувати з максимальною точністю, під’єднати системи подавання енергоресурсів, відрегулювати, налаштувати тощо. І це далеко не повний перелік того, що можуть працівники цеху ремонту металургійного устаткування № 2.

«Наші бригади виконують роботи з ремонту металоконструкцій, демонтажу-монтажу устаткування, ремонтують вентиляційні системи, – з гордістю розповідає старший майстер ЦРМУ-2 Василь Шолохов.  Ми працюємо у всіх цехах металургійного виробництва, а за потреби допомагаємо іншим підрозділам. Прокатні кліті, летючі ножиці на станах, підкранові балки та рейки для електромостових кранів, повітронагрівачі доменних печей і навіть екскаватори, та ще багато іншого. Якщо буде задача, то, мабуть, морського лайнера ми може й не побудуємо, але катер точно зможемо (усміхається Василь Шолохов)».

Одна з основних задач ЦРМУ-2 – це своєчасне та якісне виконання планово-попереджувальних ремонтів устаткування у цехах металургійного виробництва. Будь-хто з металургів підтвердить, що без цих профілактичних заходів обладнання довго не протягне, бо навантаження на «залізо» у металургії надзвичайно високе. Та й аварійних зупинок в наслідок несвоєчасних, неякісних ППРів або їх відсутності буде набагато більше. А це – величезні збитки та виснажливі коштовні термінові ремонти. Як же цех став настільки універсальним? Зараз він – це об’єднаний підрозділ з кількох цехів. Під назвою базового ЦРМУ-2 свого часу об’єдналися монтажно-ремонтний цех, цех капітальних ремонтів металургійних агрегатів, ЦРМУ-1, ЦРМУ-3, ЦРМУ-5, цех ремонту устаткування № 1 та ремонтно-будівельний цех.  

«В результаті утворився універсальний ремонтний підрозділ з безліччю функцій, – пояснює старший майстер ЦРМУ-2 Артем Бітко. – Як правило, наші бригади мають свою спеціалізацію. Наприклад, бригада Олександра Столярова, який вже близько 30 років у цеху і є одним з найкращих фахівців, спеціалізується на устаткуванні сталеплавильних цехів – конверторах, випалювальних печах тощо. А бригади Олександра Подвалюка та Вадима Пазона – на ремонті прокатних станів: клітей, летючих ножиць, холодильників, ліній пакування тощо. А от бригадир Віталій Рибчинський з колегами ремонтують агломераційне й доменне обладнання».

А коли треба зробити масштабний ремонт у стислі терміни, то бригади працюють разом. Начальник ЦРМУ-2 Олександр Гребенюк впевнений, що успіхи підрозділу – в єдності його працівників та їхньому професіоналізмі.

«Протягом останніх років ми отримали сучасні надійні пояси безпеки; системи запобігання падінню з висоти, які дозволяють працівнику вільно пересуватися, виконувати роботу, але миттєво спрацьовують при ривку і здатні зразу ж зупинити падіння. Для заміни роликів наші працівники використовують пристрої «flex-lifter», які дають змогу виконувати операції швидше й безпечніше. Також були придбані електрогайковерти та чудове надійне безпечне риштування замість старих підмостей. І це добре. Це все дозволяє покращити умови праці, зробити її безпечнішою для людей. Наш цех тримається на мужніх, працьовитих людях, таких як Руслан Нечипорук, Володимир Старенький, Юрій Очаповський, Валентин Сахновський, Олександр Ющенко, Анатолій Чіляков, Сергій Грицюк, Володимир Ліщенко та багатьох інших. Я щиро вдячний кожному працівнику цеху за сумлінну працю в надскладних умовах. Вітаю всіх з ювілеєм. Бажаю достойної зарплати, і щоб всі наші люди, які зараз захищають Україну, живими й здоровими з перемогою повернулися додому і до цеху».

Ми приєднуємося до вітань, та бажаємо щастя працівникам одного з наших найважливіших цехів!

Категорії
Новини

21 червня 2025 року, захищаючи Україну, загинув працівник «АрселорМіттал Кривий Ріг» Сергій Якименко

Життя молодшого сержанта Сергія Якименка обірвалося внаслідок ракетного удару по Сумській області. До вступу до лав ЗСУ 3 березня 2022 року Сергій працював слюсарем-ремонтником у сортопрокатному цеху № 1.

«Сергій був одним з найдосвідченіших наших працівників, – розповідає старший майстер дрібносортного стану ДС 250-3 СПЦ-1 Сергій Рижков. – Тривалий час він працював вальцювальником. Це надзвичайно складна й відповідальна робота з налаштування прокатного стану та забезпечення його ефективної роботи. А коли допрацював до пенсії, то перейшов слюсарем у провідкову майстерню, виконував ремонт та установку привалкової арматури. Це також дуже важлива робота, без якої неможливе виготовлення прокатної продукції. Сергій скрізь робив свою роботу професійно, якісно, з найкращими результатами. Це був спокійний, врівноважений, позитивний чоловік веселої вдачі. Він ніколи нікому не відмовляв у допомозі. Як кажуть, своя людина на стані. Його любили, поважали. На початку повномасштабного вторгнення він добровольцем пішов у тероборону. Страшно навіть уявити, що його вже немає з нами».

Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям та колегам полеглого захисника.

Категорії
Новини

За незалежність України віддав життя Владислав Боженко

Владислав Боженко працював слюсарем-ремонтником у конвертерному цеху «АрселорМіттал Кривий Ріг».

В цеху згадують Владислава як спокійну, добру та щиру людину. Він міг об’єднати колектив, знайти підхід до кожного, тому неодноразово виконував обов’язки бригадира, майстра. Професіонал, який понад 10 років відпрацював у конвертерному, він мав колосальний досвід і чималі перспективи кар’єрного зростання. Цьому, на жаль, завадила війна.

«Владислав був з тих, кому можна було довірити найскладніше завдання і знати, що воно буде виконане якнайкраще, – говорить начальник служби з технічного обслуговування та ремонтів устаткування зовнішніх комунікацій конвертерного цеху Юрій Фастовець. – Як слюсар-ремонтник Владислав займався техобслуговуванням та ремонтом енергообладнання нашого цеху. Важлива, відповідальна робота, від якої залежала безперервна робота виробництва. Він завжди був поряд, коли було потрібно, міг впоратися з усім. Ми мали плани на його розвиток та підвищення, адже він був професіоналом, яких ще пошукати! Непоправна втрата не лише для родини, для усіх нас. Війна, на жаль,  забирає кращих».

До лав ЗСУ Владислав Боженко долучився у квітні 2023 року. І це було його рішенням. Він вважав, що має зробити все для захисту своєї родини, міста, країни. Сміливий, рішучий, виважений він завжди був попереду. Герой  вважався зниклим безвісти, згодом підтвердилося, що він загинув в боях поблизу селища Очеретине Донецької області.

 Висловлюємо щирі співчуття побратимам, друзям та родині загиблого захисника.

Герої не вмирають!

Категорії
Новини

НЕ ЛІЗЬ, БО ВБ’Єшся!

Спекотного серпневого дня електрозварник конвертерного цеху прямував з місця роботи до адміністративно-побутової будівлі. Шлях пролягав через залізничні колії, якими зазвичай курсують потяги з продукцією, матеріалами та устаткуванням. Замість того, щоб перетнути колії маршрутом пересування, він вирішив обдурити долю, «скосивши» сотню-дві кроків… За кільканадцять хвилин швидка допомога підприємства з електромонтером всередині чимдуж мчала до міської лікарні…

Хочу заспокоїти шановне товариство: працівник не потрапив під колеса поїзда і не був збитий локомотивом. Зараз з ним все гаразд. Але майже півроку травмований пробув на лікарняному. Злощасний рейд через колії завершився тим, що зварник наступив на голівку рейки, послизнувся і впав на руку з висоти власного зросту. Як підсумок – відкритий перелом лівої плечової кістки, та ще й зі зміщенням.

«Звичайно ж, той випадок був ретельно проаналізований, виявлені причини і розроблений комплекс заходів з метою, щоб не допустити більше таких випадків, не кажучи вже потрапляння під потяг, – говорить начальник відділу департаменту з охорони праці та промислової безпеки Олексій Курочка. – Серед інших заходів ми впровадили, як мені здається, найнадійніший. Це технічний захід, який фізично перекриває шанувальникам гострих вражень доступ до забороненої зони».

Як розповів заступник начальника конвертерного цеху з розливання сталі в злитки та підготовки составів Євген Прохода, для запобігання переходу колій у забороненому місці було встановлено близько 200 метрів огорожі з металевої сітки.

«Не огородженим залишився лише дозволений маршрут через колії, – повідомив Євген Прохода. – Там, де дозволений проїзд автотранспорту, що підвозить необхідні матеріали, наприклад, вогнетриви, встановлено шлагбаум. А на маршруті пересування пішоходів, перед виходом на колії було встановлено направляюче загородження, яке ще називають «змійкою». Вона відповідає стандартам і зроблена так, щоб пішохід, по-перше, збавив швидкість руху, а по-друге, під час руху «змійкою» свідомо або й мимоволі спрямував свій погляд ліворуч та праворуч, щоб зненацька не опинитися на шляху руху поїзда».

Досвідчений підготувач составів Володимир Іванчишен близько 10 років працює у відділення підготовки составів. Робота небезпечна, і він дуже серйозно ставиться до власної безпеки та безпеки колег. «Як показало життя, травмуватися можна не лише на роботі, а й по дорозі на неї, особливо, якщо шлях пролягає через колії. Ми з хлопцями багато разів робили зауваження відчайдушним колегам, просили їх ходити дозволеним маршрутом. Впевнений, що з новою огорожею, шлагбаумом та «змійкою» потреба у таких зауваженнях зникне, адже перелізти через високу огорожу не кожен наважиться, простіше обійти».

Категорії
Новини

Наші в «УкрЛитві»

Наш «Ливарно-механічний завод» взяв участь у Міжнародному промисловому форумі 2025. Близько 250 українських і іноземних підприємств були представлені на цьому масштабному заході, який пройшов у Міжнародному виставковому центрі у Києві. Наші фахівці презентували можливості «ЛМЗ» у ливарній справі.

Це авторитетний форум, у якому брали участь такі авторитетні компанії, як «Simens» чи Інститут Патона. Свої локації представили фахівці з п’яти країн світу. Як розповів керівник з розвитку «ЛМЗ» Олександр Гнєзділов, метою участі в форумі було, по-перше, показати наші можливості потенційним замовникам, а по-друге знайти для себе устаткування, вимірювальні прилади та технології, які б дозволили підняти рівень якості нашої продукції та конкурентоспроможність підприємства. В рамках форуму пройшло кілька спеціалізованих виставок: «Металообробка», «УкрЗварювання», «Гідравліка», «Автоматизація і робототехніка», «УкрЛитво» тощо. Саме в рамках «УкрЛитва» був презентований «ЛМЗ».

«Звичайно, основним нашим замовником є «АрселорМіттал Кривий Ріг», але ми виготовляємо продукцію і для сторонніх споживачів, – говорить Олександр Гнєзділов. – Ми пропонуємо відливки за кресленнями клієнтів, причому наші технічні можливості дозволяють виготовляти вироби великих розмірів і маси. Наприклад, шлаковозні чаші для доменників ми робимо 25-тонні. Небагато українських підприємств на таке здатні. Тому нам є що запропонувати. Звичайно, такі величезні відливки ми на форум не повезли. Нашу продукцію рекламував стенд із зображеннями цих виробів. Кожен охочий міг поставити запитання про наші можливості та отримати вичерпні відповіді».

На форумі «Ливарно-механічний завод» представляли: заступник директора з виробництва Сергій Жеватченко, головний технолог Євген Коновалов, заступник директора з комерційних питань та договірної роботи Олександр Дзюнич, керівник з розвитку бізнесу Олександр Гнєзділов та начальник бюро з модернізації устаткування Віталій Кривий.

«Світ не стоїть на місці. Лише впровадження нових технологій та використання сучасного устаткування та приладів дозволяє залишатися конкурентоспроможними, – продовжив Олександр Гнєзділов. – Наприклад, з’являються нові формувальні суміші для виробництва форм, які дозволяють підвищити якість відливок. А ще нас зацікавили вимірювальні прилади нового покоління, які дозволять краще, точніше контролювати процеси виробництва відливок і таким чином отримувати якіснішу продукцію. Дуже цікаво було спостерігати за демонстрацією 3D принтерів. 300 таких принтерів одночасно друкували однакові деталі. Але пластикові, не металеві, тобто вони для нас не конкуренти. А ще до нашого стенда підійшов чоловік і поцікавився, чи перспективні ливарні професії? Бо його син-випускник несподівано зацікавився ливарною справою. Ми відповіли, що сьогодні в нашій країні існує величезний попит на спеціалістів, що займаються ливарним виробництвом. Україна потребує справжніх ливарників, які люблять свою справу».

Крім спеціалізованих виставок, на форумі також провели ряд науково‑практичних конференцій, семінарів та презентацій, в ході яких учасники мали змогу обмінятися своїми здобутками та іншою корисною, цікавою інформацією.

Категорії
Новини

У бою з російськими окупантами загинув електромонтер сортопрокатного цеху № 2 Сергій Абросімов

Сергій Абросімов був одним з найкращих електромонтерів СПЦ-2. Він ремонтував електроустаткування машинного залу цеху. Саме за рахунок цього устаткування крутяться валки прокатних клітей, з яких виходить наша прокатна продукція, та працює інше устаткування прокатних станів. Сергій мав величезний досвід.

Майстер з ремонту устаткування Ігор Саєнко зазначив, що цей досвід часто допомагав вирішувати складні ремонтні задачі. «Сергій Миколайович надзвичайно якісно виконував свою роботу, –  згадує Ігор Саєнко. – Колеги дуже цінували його поради, як виробничі, так і життєві. Розумний, добрий, чуйний… Ми його дуже поважали. Він мав спокійний характер та веселу вдачу. Його гумор та спокій налаштовували на позитив. Він став на захист України у січні 2024 року. Звістка про загибель Сергія стала страшною для нас. Неможливо повірити, що його вже немає з нами».

Головний сержант Сергій Абросімов загинув у бою з ворогом 3 листопада 2024 року. Його останній бій відбувся поблизу населеного пункту Ясна Поляна Волноваського району, що на Донеччині. Деякий час він вважався зниклим безвісти, але нещодавно факт загибелі Сергія, на жаль, підтвердився. У воїна залишилися дружина Оксана, сини Максим та Олексій.

Висловлюємо щирі співчуття родині, рідним, друзям, колегам загиблого героя.