19 жовтня, звільняючи Україну від російських загарбників, у бою під П’ятихатками Херсонської області загинув працівник «АрселорМіттал Кривий Ріг» Ярослав Черкасов.
На захист країни Ярослав став у перші дні війни, 26 лютого. Він був стрільцем-помічником гранатометника піхотного батальйону. До війни Ярослав Черкасов працював різальником гарячого металу стану ДС 250-4 сортопрокатного цеху № 2.
«Ми з Ярославом працювали в одній команді, – розповідає оператор поста управління СПЦ-2 Наталя Позднякова. – Я приймала металопрокат на холодильник, а він контролював його порізку. Важка робота. Але ніколи я не чула, щоб він скаржився, не бачила, щоб нервував. Навпаки – завжди був веселим, позитивним, усміхненим. І нас заряджав своїм позитивом. Це страшна для нас звістка, непоправна втрата».
У загиблого прокатника залишилися дружина та донька.
Щиро співчуваємо рідним та близьким загиблого героя.
На початку тижня в «АрселорМіттал Кривий Ріг» відбулося нагородження кращих працівників, які були визначені до 17-річчя компанії «АрселорМіттал» в Україні.
Можливо, хто скаже, що час неналежний для урочистостей або святкувань. Але саме в ці надважкі часи , коли щодня, щогодини ми зустрічаємось з безліччю викликів – необхідно розуміти, що ми разом, тримаємо рук на пульсі, вперто йдемо обраним шляхом, робимо неймовірні речі для країни, для міста, для себе. І насправді ця зустріч була дуже необхідна усім, щоб відчути підтримку один одного.
Зустріч відбулася за участю генерального директора «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо, який разом з заступником генерального директора з метвиробництва Сергієм Лавриненком і заступником генерального директора з виробництва гірничого департаменту Володимиром Теслюком привітали кращих працівників і вручили їм грамоти та заслужені нагороди. Мауро Лонгобардо відзначив, що зараз як ніколи відчувається згуртованість колективу, бо всі розуміють, як важливо тримати виробничий фронт і бажають якнайскоріше повернутися до нормального життя, він подякував усім за вірність компанії та якісну працю. «Наша сила й міць – це наші люди. Як в країні, так і в компанії – люди є її двигуном. Ви допомагаєте реалізувати все, що планується. Я дуже радий розділити з вами цей момент», – сказав генеральний директор.
Зустріч пройшла в дуже теплій атмосфері, з відвертим спілкуванням і побажаннями скорішої перемоги.
Кращі працівники «АрселорМіттал Кривий Ріг»:
Довгорученко Дмитро Володимирович, заступник начальника управління з підготовки виробництва;
Колінько Григорій Миколайович, водій АТЗ ГТЦ;
Каренов Роман В’ячеславович, начальник цеху уловлювання КХВ;
Качула Віталій Вікторович, слюсар-ремонтник ДФ гірничого департаменту;
Сапунов Андрій Вікторович, заступник директора аглодоменного департаменту з агломераційного виробництва;
В «АрселорМіттал Кривий Ріг» Олександр працював помічником машиніста тепловозу залізничного цеху № 2. Захищати країну вирішив ще у 2020 році, коли був прийнятий на військову службу за контрактом.
«Він був гарною людиною, гарним працівником з чудовими перспективами. Він завжди переживав за свою справу, намагався все робити якнайкраще, – розповідає Валерій Руденко, заступник начальника ЗЦ № 2. – А ще Олександр був патріотом, тому й вирішив стати на захист країни ще до початку повномасштабної вторгнення. На жаль, війна забирає найкращих людей. На кладовищі, проводжаючи наших хлопців в останній шлях, ми бачимо багато могил, в яких лежать молоді люди. Серце стискається від болю, їм би жити і жити, працювати, розвиватися. Але вони віддали своє життя за мир та свободу. Завдяки їм у Кривому Розі ми маємо змогу вільно жити та працювати. Ми віримо, що незабаром вся наша країна буде звільнена».
Олександр Татарчук був солдатом навідником механізованого відділення окремої механізованої бригади. Його життя перервалося поблизу населеного пункту Сулигівка Ізюмського району Харківської області. Довгий час Олександра вважали зниклим безвісті. На жаль, дива не сталося, і його смерть була підтверджена.
У Олександра залишилися дружина та донька.
Колектив підприємства висловлює щирі співчуття рідним та близьким Олександра Татарчука.
Фахівці управління з охорони праці впроваджують нові підходи щодо інформування людей та налаштування їх на безпечну роботу.
Як розповів начальник зміни відділу з оперативної роботи з охорони праці управління з охорони праці Олексій Курочка, в цехах вибудовується система щозмінних інструктажів з охорони праці на додаток до традиційних квартальних. «Інформація з ОП доводилася працівникам на змінно-зустрічних зборах і раніше, – говорить Олексій. – Але все зазвичай зводилося до повідомлення сухих статистичних даних про нещасні випадки. Зараз акцент робиться на позитивному емоційному налаштуванні перед роботою. Вочевидь, 5-7 хвилин позитиву, енергетики ну й, звичайно ж, інформації на такій хвилі дають більше користі, ніж довга лекція з папірця».
Такий підхід запропонував начальник управління з охорони праці Рустам Ісмаілов, який має досвід роботи у царині безпечної праці в різних компаніях. «Людей треба буквально підзарядити правильною енергію перед роботою, – розповідає Рустам. – Зараз ми їздимо на змінно-зустрічні збори і власним прикладом показуємо, яким має бути такий інструктаж – коротким, яскравим, емоційним. Щоб людина з усмішкою, гарним настроєм йшла на робоче місце, щоб їй хотілося безпечно працювати та берегти своє здоров’я та колег. Звичайно ж, миттєвих результатів ми не очікуємо. Людська свідомість так швидко не змінюється. Але, як показує практика, за півроку-рік результати будуть».
Система впроваджується близько двох місяців. Спочатку фахівці оперативного відділу УОП протягом трьох тижнів відвідували збори, виявляли системні недоліки висвітлення питань безпеки праці. На цьому підґрунті й були розроблені програми інструктажів. «Програми розробляємо ми з колегами з інших відділів управління за участю керівників цехів, – продовжує Олексій Курочка. – Бажано, щоб протягом місяця теми не повторювалися. Враховуємо специфіку ризиків того чи іншого підрозділу. Показуємо змінним майстрам на власному прикладі, як спілкуватися з людьми, щоб вони йшли на робоче місце позитивно зарядженими. Потім інструктажі проводять вже самі майстри. Ми знаходимось поруч, а коли працівники йдуть працювати, даємо майстрові свої рекомендації. Основні з них – більше позитиву, більше емоцій, хвалити треба частіше, детально розбирати нещасні випадки, щоб не припускатись подібних помилок. Ми не лише вчимо, а й самі вчимося».
Звичайно ж, необхідно, щоб цеховики більше довіряли фахівцям з безпеки праці. «Ми хочемо змінити ставлення до нас. Намагаємося попереджувати, більше інформувати, консультувати, щоб поступово змінити культуру безпеки, – говорить Олексій. – Щоб не страх покарання, а усвідомлення цінності власного життя керувало людьми. Наприклад, минулого тижня я виявив порушення у одному з цехів. Працівник спускався з висоти більш ніж 2 метри без каски та працював зі стисненим повітрям без захисних окулярів. Ми з ним порозумілися. Виявилось, що порушник був у довготривалій відпустці й трохи втратив пильність. ЗІЗи у нього були, й він їх зразу ж надягнув. Якщо людина розуміє, готова дотримуватись правил, то я вважаю, не треба її одразу премії позбавляти. Тоді й люди нам будуть довіряти. Але якщо порушення системні, а порушник навіть слухати не хоче – тут вже все по-іншому. Вседозволеності не має бути, бо дуже висока може виявитися ціна».
Впровадження з поліпшення щозмінних інструктажів триває. Розглядається варіант зміни підходів й до квартальних інструктажів, щоб додати в них живості, енергії та оптимізму.
Наталя Комарова, машиністка крану ДЦ-1:
– Отримати гарний заряд перед роботою не лише корисно, а й приємно. Наші майстри це можуть, а наш куратор з охорони праці – дуже позитивна людина. Позитивні інструктажі, подобається гумор. І взагалі у нас в колективі чудова атмосфера взаємної поваги та взаємодопомоги. Тож як я можу не працювати безпечно?
Дмитро Стрєлков, змінний майстер шлакопереробної дільниці ДЦ-1:
– Щоденні «заряджаючі» інструктажі – то добре. Але вони подіють лише в комплексі з іншим – своєчасним забезпеченням якісними ЗІЗами, наприклад, щоб не гнали з-під палки все робити швидко, що й оцінити ризики нема коли. І треба віддати належне, останнім часом це змінюється на краще.
На жаль, маємо ще одну сумну новину. У місті Мар’їнка Донецької області загинув наш колега Леонтій Романовський, який працював в агломераційному цеху № 1.
До аглоцеху № 1 «АрселорМіттал Кривий Ріг» Леонтій влаштувався наприкінці 2021 року. Плани у нього були серйозні: розвиватися у професії, набувати нових знань та навичок. В роботі проблем не було, свого часу хлопець опанував електрогазозварювальну справу, швидко вивчився на агломератника і вже працював самостійно.
«Романовський швидко влився до колективу, був ініціативним, товариським. Без вагань відгукувався, якщо потрібно було допомогти колегам. На жаль, разом нам працювати довелося лише декілька місяців. На початку 2022 року його призвали на військову службу, і Леонтій без вагань став на захист України. Його загибель стала шоком для колег та непоправною втратою для цеху», – говорить Сергій Клімас, начальник АЦ № 1.
Леонтій Романовський служив старшим солдатом, механіком-радіотелефоністом. Внаслідок артилерійського та мінометного обстрілів він загинув від осколкових уражень.
Колектив підприємства висловлює щире співчуття рідним та близькім Леонтія Романовського.
19 жовтня під час наступальних дій у Бериславському районі Херсонщини загинув старший стрілець піхотного відділення Денис Алексин.
Як розповів старший майстер основної виробничої дільниці стан ДС 250-4 СПЦ-2 Павло Житникович, Денис був дуже працьовитим і відповідальним, мав авторитет серед колег по цеху. «Денис Алексин спочатку працював слюсарем-ремонтником, – говорить Павло Житникович. – Пізніше завзятий та наполегливий хлопець опанував професію оператора поста керування на сучасній лінії оновленого стану. Він був представником металургійної династії. Його мама, Світлана, також працює в сортопрокатному цеху № 2, бригадиром з переміщення сировини. З перших днів війни, ще з 27 лютого він став на захист України. Це важка втрата для цеху, для всіх нас».
Щиро сумуємо з приводу загибелі Героя! Висловлюємо співчуття рідним та близьким полеглого захисника України.
