Категорії
Новини

Ще одна непоправна втрата у сталеплавів – загинув Микола Пивоваров

26 квітня 2024 року перестало битися серце Миколи Пивоварова. Він загинув, захищаючи Україну, поблизу населеного пункту Новокалинове Покровського району Донецької області.

До призову на військову службу під час мобілізації в березні 2023 року Микола працював машиністом крана у конвертерному цеху.

«Микола мав величезний досвід, – розповідає старший майстер конвертерного цеху Олексій Тиква. – Більш ніж два десятиліття працював він у цеху, був класним спеціалістом і чудовою людиною. Врівноважений, мудрий, з почуттям гумору, Микола Пивоваров мав авторитет у колег. Керував розливальними кранами вантажопідйомністю 200 й 225 тонн, переміщував ковші, повні розплавленої сталі. Робота надзвичайно відповідальна. Коли ти розливаєш рідку сталь, то від твоїх професіоналізму, витримки та сконцентрованості залежить не лише робота цеху, а ще й життя колег, що працюють поруч. Працював він майстерно і безпечно. Непоправна втрата для нас».

У загиблого героя залишилися дружина та двоє дітей.

Щиро співчуваємо рідним, друзям, колегам загиблого героя.

Категорії
Новини

Зелені гектари кисневого виробництва

У квітні мільйони українців взяли участь у Всеукраїнській толоці благоустрою. А на кисневому виробництві «АрселорМіттал Кривий Ріг» благоустрій – процес безперервний.

Як розповів начальник кисневого виробництва Володимир Черногоров, за цехом закріплена чимала територія – більш ніж 2,7 гектара. Утримувати її в порядку непросто. «На даний час у цеху фактично працюють близько півтори сотні людей, – говорить Володимир. – На таку територію це зовсім небагато. Масштабна діяльність з благоустрою триває два роки. Обсяг роботи такий, що однією толокою на рік нічого не вирішити. Тому благоустрій триває щоденно незалежно від сезону. І звичайно ж у теплий період ці процеси активізуються».

Начальник цеху показав територію цеху: як доведені до ладу ділянки так і ті, де робота триває або триватиме. Зроблено дуже багато. І це особливо усвідомлюєш, коли дивишся на фото з недалекого минулого, зроблені працівниками цеху. Почищені дороги й тротуари, скошена трава, вирубані порості дерев, побілені стовбури та бордюри… Але є ще незаймане, поросле, майже заповідне, де ще добряче треба буде попрацювати.

«Крім санітарної та естетичної ми переслідуємо й інші цілі, – продовжив Володимир Черногоров. – Наприклад, зарослі ділянки – це рай для зловмисників. Ними можна непоміченими пробратися до місць складування або виробничих майданчиків та перевірити, що погано лежить. Там легко сховати вже поцуплене. У найпроблемніших місцях ми встановили огорожі, які також захищають від потрапляння до небезпечних зон, наприклад, до зони руху залізничного транспорту. Щиро дякую людям, які завзято працюють. Хочу виділити четверту бригаду на чолі з Олександром Цепковим. Завзято працюють Дмитро Рибалко, Сергій Заруднєв, Людмила Кухтіна, Наталя Замотайло, Інна Клименко, Ольга Ліпєндіна та багато інших».

Люди доводять територію до ладу творчо, креативно. Наприклад, зі старої тракторної шини, яка незрозуміло як сюди закотилася, зробили яскравий горщик і посадили квіти. А старі каски розфарбували під яскравих жуків-сонечок і розвісили на стовбурах дерев. Бо гарний настрій – це запорука плідної роботи.

Категорії
Новини

Надійний захват металевою «лапою»

Для дільниці з ремонту спеціального рухомого складу ремонтного виробництва центрального департаменту з утримання та ремонтів придбали траверсу для транспортування ходових візків чавуновозів до місця їх ремонтів та заміни.

Цей пристрій зовні нагадує велику металеву лапу з гаками на кінцях. З першого погляду розумієш, що з цього захвату не вирватися. І дійсно, нова траверса допомагає переміщувати важкі візки для перевезення чавуновозних ківшів не лише легко та швидко, а й, що найголовніше, безпечно.

«У нашому депо ми ремонтуємо буксові вузли, чавуновозні ківші, лафети, а ось ходові візки ми ремонтуємо на іншій дільниці. Для цього їх треба встановити на спеціальні платформи та транспортувати безпосередньо до місця ремонту, – розповідає в.о. майстра з ремонту обладнання ремонтного виробництва Роман Семенко. – Раніше до цих робіт ми залучали двох слюсарів-ремонтників-стропальників, які за допомогою строп фіксували візок, а потім краном його вже встановлювали на платформу для подальшого руху. Нова траверса значно спрощує весь процес. Тепер роботи може виконувати один слюсар-ремонтник-стропальник. Потрібно буквально пару його вивірених рухів – і візок надійно закріплений у залізній пащі траверси та готовий для безпечного переміщення далі. Це дуже важливо для нас, адже працівників не вистачає, і кожні вільні руки точно не зайві. Але найголовніше, що всі роботи із закріплення та переміщення візків (а вони важать далеко не одну тонну) тепер виконуються більш безпечно. Як не крути, а металева траверса надійніша за будь-які стропи. Ми це вже перевірили на власному досвіді».

Категорії
Новини

Помічники із сильним «плечем», або Дрібниць у роботі не буває

В агломераційному цеху № 2 придбали нові гідравлічні домкрати вантажопідйомністю 5 та 10 тонн, які полегшують заміну та монтаж обладнання, підвищують безпеку та зручність при виконанні ремонтів.

Щоб замінити ролики на конвеєрі, слюсарю-ремонтнику АЦ № 2 Вадиму Павліченку треба підняти важкий залізний ланцюг. За допомогою нового домкрату він це робить легко та за лічені хвилини.

«Підставляю домкрат під ланцюг конвеєра та накачую тиск за допомогою вбудованого насосу. Ручка, яка знімається, дозволяє робити це швидко і навіть в обмеженому просторі. Домкрат працює плавно, поступово піднімаючи ланцюг на потрібну для робіт висоту. Вага самого домкрату становить до двох кілограмів. Але сили в ньому достатньо, його вантажопідйомність – до 10 тонн. Завдяки новому домкрату процедура підняття важких деталей чи механізмів стала безпечною та швидкою. Наприклад, раніше на заміну 10 роликів на конвеєрі ми витрачали чотири години, а з новими домкратами робимо це за дві»,– говорить Вадим.

«Робота з деталями та механізмами в агломераційному цеху є дуже копіткою. При ремонті та обслуговуванні їх треба піднімати, переміщувати. Раніше подібні операції ми робили за допомогою гвинтового пляшкового домкрату старого зразку. Крім того, під час підняття деталі доводилося додатково використовувати інші інструменти. Це було не дуже зручно та довго. А надважкі та габаритні деталі ми переміщували за допомогою мостового крану. Процедура була довгою, складною, вимагала багато «робочих рук» та була небезпечною, особливо у темний час доби. Існував ризик, що щось може зірватися, впасти, придавити. З новими домкратами все легше та швидше», – додає Ігор Гончаренко, старший майстер основної виробничої дільниці з ремонту обладнання.

«Дехто може сказати, що домкрати – це дрібниця. Ми з цим не погоджуємося. Все наше життя складається із різноманітних дрібниць, які нам суттєво допомагають, дозволяють робити справи швидше та якісніше, – зазначає В’ячеслав Антоненко, заступник начальника АЦ № 2 з механообладнання. – Уявіть, механікам треба терміново відремонтувати обладнання, яке вийшло з ладу, а у фахівців немає для цього потрібних інструментів чи обладнання. Дрібниця? Через таку дрібницю цех може простояти декілька годин, звичайно, з втратою виробництва. Наведу ще один приклад використання так званої дрібниці у «польових» умовах. Уявіть, що на дорозі ви пробили колесо автомобіля. Щоб замінити колесо, треба підняти машину. Без домкрату (дрібниці) вам цього не зробити. Тож з новим приладдям наша робота стала набагато простішою, безпечнішою та надійнішою».

Категорії
Новини

Металург Ігор Мельник загинув, звільняючи рідну землю

Ігор Мельник працював нагрівальником металу у сортопрокатному цеху № 2 «АрселорМіттал Кривий Ріг». Як пояснив старший майстер стану ДС 250-4 Павло Житникович, нагрівати заготовки у печі – надзвичайно відповідальна робота, яка вимагає неабиякої концентрації, професійних знань та вмінь.

«Саме з нагрівальників металу починається весь складний процес прокатки, – пояснив Павло. – Якісно нагріти заготовки у печі – це неодмінна складова успішного процесу виготовлення прокатної продукції. Ігор робив це добре – мав вміння, відповідальність та досвід. Спокійний, завзятий і надзвичайно надійний, він робив свою справу і добре взаємодіяв з колегами. Не лише взаємодіяв, а й товаришував. Не раз виїздили бригадою на природу, спілкувалися, єднали команду. А його жарти завжди підіймали настрій, налаштовували на позитив. Ігоря дуже поважали».

Першого березня 2022 року Ігор Мельник став на захист України від російської агресії. Він брав участь у звільненні Херсонщини. 19 жовтня 2022 року він загинув. Це сталося поблизу села П’ятихатки Бериславського району. Згодом тіло було ексгумоване, проведена   експертиза ДНК, за результатами якої тіло військовослужбовця було ідентифіковане. 

Щиро співчуваємо дружині загиблого воїна Світлані, його синам Сергієві та Богдану, а також рідним, друзям, колегам Ігоря Мельника.

Категорії
Новини

«АрселорМіттал Кривий Ріг» – у першій десятці рейтингу Forbes Ukraine за обсягами капітальних інвестицій

Наше підприємство посіло 8 місце у рейтингу Forbes Ukraine серед 200 найбільших приватних та державних компаній України за показником здійснених капітальних інвестицій у 2021-2023 роках. За цей час у цю сферу було проінвестовано понад 480 млн доларів США.

Пишаємося тим, що наш комбінат, як частина міжнародної корпорації, за понад два роки повномасштабної війни залишається в Україні та з Україною, продовжує інвестувати в ключові проєкти й підтверджує свої наміри взяти участь у повоєнній відбудові України.  Здійснюючи свою діяльність у гірничо-металургійній сфері ми також даємо роботу численним підрядникам, представникам малого та середнього бізнесів, які також в свою чергу наповнюють бюджети усіх рівнів.

У 2023 році основним пріоритетом капітальних інвестицій підприємства були хвостосховище «Карта 3». Його ціль – забезпечення безперервного виробництва гірничого департаменту шляхом будування ємностей для складування хвостів. Серед ключових проєктів слід також відзначити капремонт ДП-6, технічне вдосконалення систем АСУ прокатних станів та їх сортаменту (дротовий стан-1, дрібносортний стан-2) та аглоцеху № 2, а також підтримку технічного стану інших активів що працюють, безпеку праці.

Долаючи наслідки війни, у 2024 році комбінат планує підвищити рівень завантаження виробничих потужностей з 25% до 50%, що означатиме більший внесок в економіку України та добробут регіону.