Життя захисника обірвалося у боях поблизу населеного пункту Водяне Донецької області.
До армійських лав захисників Юрій Редька приєднався майже з початку повномасштабної війни – у березні 2022 року. Він був стрільцем-помічником гранатометника.
До військової служби Юрій Редька працював електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування агломераційного цеху № 2 аглодоменного департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг».
«В нашому цеху Юрій працював вже давно, влаштувався ще у 1992 році. До речі, його дружина теж є нашою колегою – в АЦ № 2 вона працює слюсарем-ремонтником. Подружжя виховало двійко дітей, вони вже дорослі. Його син зараз теж зі зброєю в руках дає відсіч загарбникам, – говорить Наталія Зінькова, дозувальниця гарячого повертання, голова цехкома АЦ № 2. – Загибель Юрія Редьки стала непоправною втратою для колективу цеху».
Колеги згадують Юрія чудовою людиною, позитивною, світлою. Позитивом він підбадьорював і інших. В роботі був справжнім професіоналом, сумлінно ставився до своїх обов’язків, був небайдужим, завжди допомагав іншим. Коли почалася війна, він спочатку пішов до Тероборони, а потім став до лав ЗСУ».
Колектив підприємства щиро співчуває рідним, друзям, колегам Юрія Редьки.
Напередодні Дня металурга і гірника України хочемо розповісти про цікаві факти, пов’язані зі сталлю. Адже досі сталь, незважаючи на світові виклики та глобальну економічну стагнацію, залишається найбільш перероблюваним матеріалом у світі.
За оцінками WorldSteelAssociation (Всесвітня асоціація виробників сталі) наразі існує більше трьох з половиною тисяч марок сталі. Цікаво, що три чверті з них були розроблені вже у XXI столітті.
***
Традиційне плавлення в доменних печах відбувається за допомогою викопного палива, зокрема вугілля. Звідси величезні обсяги вуглецевих викидів. Тому одна з основних цілей сталеливарних підприємств — заміна вугілля на біогаз або інші види чистої електроенергії. Одна з альтернативних технологій — виплавлення сталі методом прямого відновлення (direct reduction iron pellets) — набагато екологічніший підхід. Компанія ArcelorMittal оголосила наміри перейти на «зелене» виробництво сталі до 2050 року.
***
Металургія сталі як виробництво виникла приблизно 3,5тис. років тому в районі Суецької затоки (Сирія, Єгипет). Сьогодні серед країн-виробників сталі лідирує Китай. Індія також прославилася ранніми сталеплавильними виробництвами. Перші згадки про вутц, сталевий сплав, чиї фізичні властивості досі викликають захоплення знавців, датуються ще III століттям до нашої ери. Саме з індійського вутцу виготовляли легендарні дамаські мечі, секрет виробництва яких наразі втрачено. Таким чином, Індія й Китай ще здавна були потужними гравцями глобального ринку сталі. Так, факти про виробництво сталі в Китаї містяться в свідченнях Плінія Старшого. Давньоримський письменник стверджував, що Піднебесна була головним виробником сталі в світі задовго до прославленого європейцями Генрі Бессемера.
***
Кожна перероблена сталева банка дозволяє уникнути викидів СО2 масою у 1,5 рази більшого за її вагу.
***
У світовій сталевій індустрії (за даними 2021 року) працевлаштовано 6 млн людей. До того ж, кожне робоче місце у сталеливарній промисловості створює більше 8 робочих місць у суміжних галузях. Іншими словами, металургійна промисловість дає почесну і добре оплачувану роботу майже 50 млн людей по всьому світу.
***
Найпоширеніше сталь у будівництві та інфраструктурі застосовується у вигляді: арматури (44%), листового прокату (31% – покрівля, косинки, внутрішні стіни, стелі тощо), фасонного прокату (25%).
***
Усі сучасні гірські розробки розміщуються у верхніх шарах земної кори. Найглибша у світі шахта сягає вглиб на 4 км. Це величезна цифра, але, якщо порівняти нашу планету з яблуком, то така глибина — це менше, ніж товщина його шкірки…
***
Найміцнішим на земній кулі металом, що має неймовірну стійкість до корозії та демонструє високу тугоплавкість, є вольфрам. Він мало поширений у надрах, але часто входить до складу інструментальних і тугоплавких сплавів.
***
Найбільша довжина цілісної залізничної рейки в світі становить 150 метрів. Це у 6 разів більше ніж 50 років тому.
За матеріалами worldsteel.org та інших відкритих джерел
В ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» триває ремонт доменної печі № 6, і дуже важливо під час ремонтних робіт уникнути травм.
Саме ДП-6 запустили першою після повної зупинки підприємства на початку війни. А зараз її відновлюють. Щодоби на ремонтних майданчиках працюють сотні працівників, серед яких співробітники ТОВ «Реал-Строй», ТОВ «Спеціалізована огнеупорна компанія», ПП «Стіл Сервіс». Також у ремонті беруть участь працівники центрального департаменту з утримання та ремонтів нашого підприємства. За планом ремонт триватиме 120 діб. Відремонтувати якісно і вкластися у терміни – одна з основних задач. А не менш важлива – відпрацювати без травм. Над цим працює команда фахівців з охорони праці нашого підприємства та підрядних організацій.
Ремонтний майданчик нагадує гігантський мурашник: все кипить, все вирує, у кожного свою робота. Більшість з виробничих операцій – роботи підвищеної небезпеки. За виконанням правил і вимог цілодобово стежать фахівці з ОП. Заступник директора з охорони праці ТОВ «Спеціалізована огнеупорна компанія» Леонід Левін в цей час також поруч зі своїми колегами. «Відповідаю за здоров’я кожного, – говорить Леонід. – Але перед тим, як контролювати, необхідно створити безпеку на робочих місцях. Дуже багато робіт виконуються на висоті. Всі забезпечені страхувальними поясами. Як бачите, на них бирки з датою перевірок. Під час цього ремонту ми виявляли порушення, коли на поясі не було бирки. Його миттєво замінили»
Особлива увага приділяється вогневим роботам. Без різки та зварювання металоконструкцій капремонт годі й уявити. То тут, то там шкварчить і блимає. Зони огороджені. Кожна одиниця різальної чи зварювальної апаратури має бути перевіреною. Маски і окуляри обов’язкові. А ще – по два вогнегасники.
«Був випадок, коли під час виконання робіт на майданчику був лише один вогнегасник, – розповідає газівник доменної печі Євген Попов. – Іншим разом виявили вогнегасник з протермінованою датою перевірки. Підрядники швидко виправили все в обох випадках. Взагалі, приємно з ними співпрацювати. Все, що виявляємо, виправляємо разом. Зараз, поки піч на ремонті, я працюю не газівником, а «червоним скорпіоном». Газівник веде процес плавки чавуну, тому знає піч досконало. Цей досвід допомагає мені ефективно контролювати виконання правил безпеки та усувати проблеми разом з фахівцями з охорони праці. Звичайно, плавити чавун мені мені подобається більше. Чавун плавив мій батько. Але якщо зараз я корисний, як «скорпіон», то це також добре.
На ремонтних майданчиках працюють десятки вантажопідйомних механізмів. Це автомобільні крани, електричні лебідки і навіть електромостовий кран доменної печі, який наразі задіяний у ремонті. Тут має бути все чітко. «Зони роботи вантажопідйомних механізмів огороджені смугастою стрічкою, – продовжує Леонід Левін. – Скрізь розміщені знаки безпеки. Якщо необхідно, виставляємо ще й спостерігачів з прапорцями. До речі, вони працюють і в зоні руху залізничного транспорту. На рейках виставляються сигнальні щити. А ще ми намагаємося постійно вдосконалювати технічну базу. Наприклад, всередині печі працюють люди на підвісному майданчику. Там же машина ламає вогнетривну кладку пікою. Між машиністом екскаватора і ремонтниками має бути постійний зв’язок. Для цього наша компанія придбала сучасну радіостанцію».
Робота у замкнутих просторах також є дуже небезпечною. Для запобігання травмуванню вживається комплекс заходів, в яких задіяні фахівці нашої газорятувальної служби. А працівники, які заходять у такі простори, обов’язково мають при собі газоаналізатори. Сигнал небезпеки спрацював – миттєва евакуація із замкнутого простору.
«Ми цілодобово взаємодіємо з підрядниками і цехами нашого підприємства, – говорить провідний інженер з охорони праці Андрій Кравченко. – У кожного є телефонні номери, за якими зв’язуємося будь-коли. І треба пам’ятати, що як би безпечно не були обладнані робочі місця, треба постійно працювати з людьми. Бесіди, інструктажі, змінно-зустрічні… Дуже сподіваємося, що кожен працюватиме безпечно, знатиме і виконуватиме правила та триматиме робочі місця та проходи у належному стані, без зайвого під ногами. Бо саме падіння внаслідок перечіпання є найрозповсюдженою причиною травматизму на підприємстві. Тож бережіть себе і будьте здорові!».
В залізничному цеху № 2 власними силами ремонтують виробничі та побутові приміщення, де обслуговуються та відновлюються локомотиви.
Зміни помітні вже на вході до адміністративно-побутового комплексу ЗЦ № 2. Працівників та відвідувачів цеху зустрічають свіжий побілений фасад, пофарбовані двері, нова інформаційна табличка. А у коридорі будівлі повним ходом «кипить» робота: люди миють, затирають, лагодять тощо.
«У мирний час роботи у машиністів та їхніх помічників, слюсарів-ремонтників та інших спеціалістів-залізничників завжди вистачало. Але війна, на жаль, скоротила обсяги нашої роботи – підприємство працює не на повну потужність, від цього зменшилась і кількість виходу на лінію тепловозів, задіяних у виробничих процесах. Цю паузу ми використовуємо, щоб покращити виробничі і побутові умови працівників та підвищити безпеку праці. Цього року вже відремонтували зварне відділення, побудували пішохідну доріжку до АПК № 1, ремонтуються інші відділення цеху. Роботи виконуємо власними силами, залучаючи до цього працівників, які знаходяться на вимушеному простої», – розповідає Дмитро Колесник, начальник залізничного цеху № 2.
В ЗЦ № 2 вже майже завершений ремонт внутрішнього периметру локомотивного депо серії ТЕМ. Саме там локомотиви проходять технічну профілактику та ремонтуються. В депо вже побілені стіни, в корпоративні кольори пофарбовані двері, які ведуть в усі ремонтні майстерні: зварного відділення, акумуляторного, механічного тощо. Окрема увага до охорони праці: зроблена розмітка маршруту руху, візуально позначені небезпечні зони, прибрані зайві металоконструкції та інші старі елементи обладнання, які вже давно не використовуються.
Над усім цим працювали слюсарі-ремонтники рухомого складу ЗЦ № 2.
БулоСтало
«Через війну, на жаль, скоротився обсяг і нашої основної роботи. Тож коли від начальника цеху надійшла пропозиція вийти з простою, щоб виконувати ремонти, я одразу погодився, бо це можливість працювати та отримати повноцінну заробітну плату, – говорить слюсар з ремонту рухомого складу Анатолій Козенко. – Робити ремонт було водночас і просто, і складно. Просто, тому що навички муляра, напевне, є в кожного з нас, адже усі ми хоча б раз у житті щось фарбували або білили. А от складніше – бо масштаби робіт були значні і треба було дотримуватись належної якості і усіх заходів безпеки. Та ми, як бачите, справляємося. Погодьтеся, свіжий ремонт, світлі кольори – все це сприяє гарному настрою та надає впевненості в тому, що незабаром наша основна робота відновиться, і її стане набагато більше».
БулоСтало
Зараз в депо з ремонту спецтехніки залізничного цеху № 2 триває ремонт електроапаратного відділення. Воно розташоване в одній із найстаріших будівель підрозділу.
Роботи у замкнутих просторах – це роботи підвищеної небезпеки. Оскільки ризики для життя тут надто високі, необхідно обов’язково дотримуватися четвертого Золотого правила безпеки.
Замкнуті простори є практично у всіх наших цехах. Для працівників парогазового цеху роботи у замкнутих просторах не є рідкістю, і в цеху до них особлива увага.
Дільниця котлів-утилізаторів ПГЦ розташована у вогнетривно-вапняному та в другому сортопрокатному цехах. Її працівники беруть участь в утилізації відхідних газів, які утворюються під час роботи металургійних печей. Як розповів майстер з ремонту устаткування Андрій Зозуля, у вогнетривно-вапняному цеху у котлах-утилізаторах за допомогою цих газів отримують пару.
«Гази віддають свою теплову енергію на виробництво пари, – говорить Андрій. – Пара йде у цехи на виробничі потреби та обігрів. А гази, які охолоджуються з 500-600 до близько 300 градусів за Цельсієм, прямують до газоочисток. Система котлів-утилізаторів має газоходи котла, саме вони і є замкнутими просторами. Наші працівники періодично чистять ці простори від вапняного пилу. Тож Золоте правило № 4 для нас дуже актуальне».
Є на підприємстві така унікальна професія – котлочистильник. І їх у нас аж… один. Знайомтесь, Юрій Шевченко. Саме він очищує газоходи котла, без чого цей котел просто не зможе виконувати свою функцію. Юрій працює у цеху вже майже 20 років. Він впевнений, що якщо чітко виконувати четверте правило й інструкції з охорони праці, то його небезпечна робота не призведе до травм.
«Треба, по-перше, чітко виконати всі безпекові заходи під час підготовки до входу у замкнутий простір, – розповідає Юрій. – А також притримуватися правил під час самого очищення. Перед роботою завжди оформлюється наряд-допуск. Саме він дає право почати роботи всередині. Газорятівники досліджують стан повітря всередині газоходу. Метан та СО отруйні, тому їх показники не мають перевищувати норму. Кисню ж навпаки повинно бути не менше норми, щоб можна було нормально дихати. А температура не має перевищувати 50 градусів за Цельсієм. Простір має бути добре провентильованим. Ми заповнюємо карту ризиків, і якщо якийсь з них вважаємо надто високим, доповідаємо майстру і разом мінімізуємо його».
Юрій надягає страхувальний пояс. Робіт на висоті він не виконує, а за пояс кріпиться страхувальна мотузка. Страхують котлочистильника двоє людей. Такі правила. Один з помічників також має пояс, бо якщо з Юрієм, не дай Боже, щось трапиться у замкнутому просторі, то його колезі доведеться його рятувати, а інший страхуватиме вже обох. Слюсар-ремонтник ВалерійІванов страхує колегу вже багато років. За його словами, під час цієї роботи на його пам’яті не було жодної надзвичайної ситуації. Але рятувати він навчений.
«Кілька разів на рік ми тренуємося рятувати, – каже Валерій. – Ці навички жодного разу мені не знадобилися. Але ми можемо це робити. Регулярне ж проходження інструктажів та повторення інструкцій з охорони праці додають впевненості у тому, що навички рятувальника ніколи й не стануть у пригоді».
Газорятівники досліджують повітря у газоходах перед початком робіт, а далі контролюють його стан працівники ПГЦ за допомогою газоаналізаторів. Їх у цеху достатньо. Прилади справні та повірені. Тільки-но спрацьовує сигнал, що концентрація якогось з трьох газів вийшла за межі норми, Юрій Шевченко миттєво евакуюється із замкнутого простору, а колеги допомагають зробити це якомога швидше.
У вогнетривно-вапняному цеху кожна з обертових печей має свій котел і замкнутий простір при ньому. У цих печах випалюється вапно – необхідна складова для виробництва сталі. А взагалі-то замкнутих просторів під контролем працівників парогазового цеху набагато більше.
«Колодязі, бункери, барабани-накопичувачі, баки-акумулятори – це замкнуті простори, – зазначив в.о. заступника начальника ПГЦ із вторинних енергоресурсів Віталій Дишлов. – Крім небезпечних газів, є чимало інших ризиків. Наприклад, у деяких з замкнутих просторів люди працюють на висоті, тому дотримуються відповідних правил. Є такі шкідливі фактори, як шум, вібрація, запиленість тощо. Знання та чітке виконання правил рятують життя, захищають від професійних захворювань. Четверте правило надзвичайно важливе для нас, як і інші. Не випадково ж ці правила називають Золотими».
Наше підприємство представила Ольга Семків, директорка проєкту зі сталого розвитку «АрселорМіттал Кривий Ріг» і отримала відзнаку «Green Heart Leader».
Ми повинні використати відновлення як можливість якнайефективнішої відбудови країни завдяки скоординованим і сталим крокам для більш зеленої, інклюзивної та справедливої України, де «ніхто не залишиться без уваги».
Зусилля мають бути взаємопов’язані, щоб Україна не втратила десятиліття своїх здобутків у сфері сталого розвитку.
Учасниці форуму поділилися своїми досягненнями та досягненнями своїх команд у сфері екології під час війни.
Ольга Семків розповіла про курс нашого підприємства на «зелену» металургію, який попри війну залишається незмінним.
З метою вдосконалення роботи підприємства, ми вивели з експлуатації свої старі об’єкти виробництва й зменшили викиди забруднюючих речовин.
Ми продовжуємо свій розвиток та тримаємо свій фронт задля перемоги.
