В «АрселорМіттал Кривий Ріг» Олександр працював помічником машиніста тепловозу залізничного цеху № 2. Захищати країну вирішив ще у 2020 році, коли був прийнятий на військову службу за контрактом.
«Він був гарною людиною, гарним працівником з чудовими перспективами. Він завжди переживав за свою справу, намагався все робити якнайкраще, – розповідає Валерій Руденко, заступник начальника ЗЦ № 2. – А ще Олександр був патріотом, тому й вирішив стати на захист країни ще до початку повномасштабної вторгнення. На жаль, війна забирає найкращих людей. На кладовищі, проводжаючи наших хлопців в останній шлях, ми бачимо багато могил, в яких лежать молоді люди. Серце стискається від болю, їм би жити і жити, працювати, розвиватися. Але вони віддали своє життя за мир та свободу. Завдяки їм у Кривому Розі ми маємо змогу вільно жити та працювати. Ми віримо, що незабаром вся наша країна буде звільнена».
Олександр Татарчук був солдатом навідником механізованого відділення окремої механізованої бригади. Його життя перервалося поблизу населеного пункту Сулигівка Ізюмського району Харківської області. Довгий час Олександра вважали зниклим безвісті. На жаль, дива не сталося, і його смерть була підтверджена.
У Олександра залишилися дружина та донька.
Колектив підприємства висловлює щирі співчуття рідним та близьким Олександра Татарчука.
Фахівці управління з охорони праці впроваджують нові підходи щодо інформування людей та налаштування їх на безпечну роботу.
Як розповів начальник зміни відділу з оперативної роботи з охорони праці управління з охорони праці Олексій Курочка, в цехах вибудовується система щозмінних інструктажів з охорони праці на додаток до традиційних квартальних. «Інформація з ОП доводилася працівникам на змінно-зустрічних зборах і раніше, – говорить Олексій. – Але все зазвичай зводилося до повідомлення сухих статистичних даних про нещасні випадки. Зараз акцент робиться на позитивному емоційному налаштуванні перед роботою. Вочевидь, 5-7 хвилин позитиву, енергетики ну й, звичайно ж, інформації на такій хвилі дають більше користі, ніж довга лекція з папірця».
Такий підхід запропонував начальник управління з охорони праці Рустам Ісмаілов, який має досвід роботи у царині безпечної праці в різних компаніях. «Людей треба буквально підзарядити правильною енергію перед роботою, – розповідає Рустам. – Зараз ми їздимо на змінно-зустрічні збори і власним прикладом показуємо, яким має бути такий інструктаж – коротким, яскравим, емоційним. Щоб людина з усмішкою, гарним настроєм йшла на робоче місце, щоб їй хотілося безпечно працювати та берегти своє здоров’я та колег. Звичайно ж, миттєвих результатів ми не очікуємо. Людська свідомість так швидко не змінюється. Але, як показує практика, за півроку-рік результати будуть».
Система впроваджується близько двох місяців. Спочатку фахівці оперативного відділу УОП протягом трьох тижнів відвідували збори, виявляли системні недоліки висвітлення питань безпеки праці. На цьому підґрунті й були розроблені програми інструктажів. «Програми розробляємо ми з колегами з інших відділів управління за участю керівників цехів, – продовжує Олексій Курочка. – Бажано, щоб протягом місяця теми не повторювалися. Враховуємо специфіку ризиків того чи іншого підрозділу. Показуємо змінним майстрам на власному прикладі, як спілкуватися з людьми, щоб вони йшли на робоче місце позитивно зарядженими. Потім інструктажі проводять вже самі майстри. Ми знаходимось поруч, а коли працівники йдуть працювати, даємо майстрові свої рекомендації. Основні з них – більше позитиву, більше емоцій, хвалити треба частіше, детально розбирати нещасні випадки, щоб не припускатись подібних помилок. Ми не лише вчимо, а й самі вчимося».
Звичайно ж, необхідно, щоб цеховики більше довіряли фахівцям з безпеки праці. «Ми хочемо змінити ставлення до нас. Намагаємося попереджувати, більше інформувати, консультувати, щоб поступово змінити культуру безпеки, – говорить Олексій. – Щоб не страх покарання, а усвідомлення цінності власного життя керувало людьми. Наприклад, минулого тижня я виявив порушення у одному з цехів. Працівник спускався з висоти більш ніж 2 метри без каски та працював зі стисненим повітрям без захисних окулярів. Ми з ним порозумілися. Виявилось, що порушник був у довготривалій відпустці й трохи втратив пильність. ЗІЗи у нього були, й він їх зразу ж надягнув. Якщо людина розуміє, готова дотримуватись правил, то я вважаю, не треба її одразу премії позбавляти. Тоді й люди нам будуть довіряти. Але якщо порушення системні, а порушник навіть слухати не хоче – тут вже все по-іншому. Вседозволеності не має бути, бо дуже висока може виявитися ціна».
Впровадження з поліпшення щозмінних інструктажів триває. Розглядається варіант зміни підходів й до квартальних інструктажів, щоб додати в них живості, енергії та оптимізму.
Наталя Комарова, машиністка крану ДЦ-1:
– Отримати гарний заряд перед роботою не лише корисно, а й приємно. Наші майстри це можуть, а наш куратор з охорони праці – дуже позитивна людина. Позитивні інструктажі, подобається гумор. І взагалі у нас в колективі чудова атмосфера взаємної поваги та взаємодопомоги. Тож як я можу не працювати безпечно?
Дмитро Стрєлков, змінний майстер шлакопереробної дільниці ДЦ-1:
– Щоденні «заряджаючі» інструктажі – то добре. Але вони подіють лише в комплексі з іншим – своєчасним забезпеченням якісними ЗІЗами, наприклад, щоб не гнали з-під палки все робити швидко, що й оцінити ризики нема коли. І треба віддати належне, останнім часом це змінюється на краще.
На жаль, маємо ще одну сумну новину. У місті Мар’їнка Донецької області загинув наш колега Леонтій Романовський, який працював в агломераційному цеху № 1.
До аглоцеху № 1 «АрселорМіттал Кривий Ріг» Леонтій влаштувався наприкінці 2021 року. Плани у нього були серйозні: розвиватися у професії, набувати нових знань та навичок. В роботі проблем не було, свого часу хлопець опанував електрогазозварювальну справу, швидко вивчився на агломератника і вже працював самостійно.
«Романовський швидко влився до колективу, був ініціативним, товариським. Без вагань відгукувався, якщо потрібно було допомогти колегам. На жаль, разом нам працювати довелося лише декілька місяців. На початку 2022 року його призвали на військову службу, і Леонтій без вагань став на захист України. Його загибель стала шоком для колег та непоправною втратою для цеху», – говорить Сергій Клімас, начальник АЦ № 1.
Леонтій Романовський служив старшим солдатом, механіком-радіотелефоністом. Внаслідок артилерійського та мінометного обстрілів він загинув від осколкових уражень.
Колектив підприємства висловлює щире співчуття рідним та близькім Леонтія Романовського.
19 жовтня під час наступальних дій у Бериславському районі Херсонщини загинув старший стрілець піхотного відділення Денис Алексин.
Як розповів старший майстер основної виробничої дільниці стан ДС 250-4 СПЦ-2 Павло Житникович, Денис був дуже працьовитим і відповідальним, мав авторитет серед колег по цеху. «Денис Алексин спочатку працював слюсарем-ремонтником, – говорить Павло Житникович. – Пізніше завзятий та наполегливий хлопець опанував професію оператора поста керування на сучасній лінії оновленого стану. Він був представником металургійної династії. Його мама, Світлана, також працює в сортопрокатному цеху № 2, бригадиром з переміщення сировини. З перших днів війни, ще з 27 лютого він став на захист України. Це важка втрата для цеху, для всіх нас».
Щиро сумуємо з приводу загибелі Героя! Висловлюємо співчуття рідним та близьким полеглого захисника України.
12 листопада, захищаючи Україну від російських загарбників, загинув боєць Національної гвардії Сергій Пасерба.
Його підрозділ виконував бойову задачу на Донецькому напрямку. Старший солдат Пасерба отримав поранення, несумісні з життям. Менше місяця тому хлопцю виповнилося лише 22 роки.
«Сергій працював машиністом крана, – розповідає старший майстер кранового господарства конвертерного цеху Олексій Тиква. – Прийшов до нас у 2018 році. Хороший хлопець, завзятий, витривалий, відповідальний. Він працював підмінним на різних кранах, добре справлявся, від труднощів не ховався, роботи не цурався, завжди приходив на допомогу. За це й здобув повагу в цеху. Дуже важка втрата для всіх нас. Ця звістка приголомшила».
У Сергія Пасерби залишились мама та дві сестри.
Сумуємо та висловлюємо співчуття рідним, близьким, колегам полеглого воїна.
Які асоціації у вас викликає слово flex-lifter? Особисто мені зразу уявляється кремезний суворий чолов’яга, на кшталт пауерліфтера, який підіймає якісь важкі спортивні снаряди. Або ж силовий тренажер. Що це насправді, я поїхав подивитись до доменного цеху № 1, де працювала ремонтна бригада ЦРМУ-2. Як виявилося, флекс-ліфтер – сучасне виробниче устаткування, яке робить працю ремонтників швидшою, легшою та набагато безпечнішою.
Як розповів провідний інженер з ОП Олександр Кірєєв, купити для цеху цього помічника вирішили після одного з аудитів з охорони праці у межах програми «Оберіг».
«Аудитори спілкувалися з працівниками в цехах, з’ясовували, які ризики існують під час роботи, як їм можна запобігти, – розповідає Олександр. – Виявилося, що серед найнебезпечніших та найпоширеніших операцій, які виконують робітники ЦРМУ-2, є заміна роликів на стрічкових конвеєрах. Ці конвеєри є у багатьох цехах на всіх виробництвах – металургійному, гірничому, коксохімічному. Менеджер з охорони праці Еклас Баялін запропонував рішення, яке допомогло б відразу вирішити проблему, – застосувати флекс-ліфтер».
Раніше працівники ЦРМУ-2 замінювали ролики вручну із застосуванням вантажопідйомних механізмів: лебідок, ручних талей. «Конвеєри у нас дійсно майже скрізь, – пояснює старший майстер ЦРМУ-2 Василь Шолохов. – Стрічку, яка транспортує шихту, руду, концентрат тощо рухають ролики, які, ясна справа, періодично треба міняти. Так от, щоб їх замінити, треба спочатку підняти стрічку. Флекс-ліфтер для цього є ідеальним інструментом. Він діє за принципом домкрату, що підіймає і утримує автомобіль під час заміни колеса. Інструмент німецького виробництва дуже якісний, зручний, універсальний, розрахований на конвеєри різної ширини і надзвичайно надійний. Завели під стрічку, ручкою швидко підняли – і можна міняти ролики. Дійсно класна штука».
Застосування нового обладнання допомагає запобігти багатьом ризикам. «Я відповідаю не лише за швидкі й якісні ремонти, але й за безпеку кожного з трьох працівників своєї бригади, плюс зварник і різальник, – говорить бригадир слюсарів-ремонтників ЦРМУ-2 Юрій Очаповський. – Раніше заміна роликів була тим ще задоволенням. Ломами, трубами піддівали стрічку, потім лебідкою піднімали, а інколи й її застосувати змоги немає. Тож робили повністю вручну: залазимо під стрічку та виконуємо заміну. Лом може вислизнути і травмувати, труба погнутися, та й робота під вантажопідйомним механізмом також небезпечна. Тож зараз мені на серці полегшало. Цю операцію виконуємо доволі часто. Коли всі цехи працювали, то декілька разів на тиждень. А ще наш новий німецький помічник дюралевий, тому відносно легкий, важить 30 кілограм. Ще й ручки є, щоб зручно нести було. Ми з хлопцями дуже задоволені».
Крім безпеки, з новим флекс-ліфтером ремонтники маються ще кілька переваг. Якщо раніше одночасно можна було міняти лише один ролик, то тепер – до п’яти, а це швидкість ремонтів. А ще людям не треба більше під час цієї операції орудувати ломами, піднімаючи важку стрічку, тому навантаження на спину, руки, ноги також зменшилося. А здоров’я – то така штука, яку ні за які гроші не купиш.
