Категорії
Наші люди

Вулик, «рацухи» та пил, або 38 років разом з першим доменним

Багато хто пам’ятає часи, коли на заводі одночасно були задіяні усі дев’ять печей – вісім у першому доменному цеху та «дев’ятка» у ДЦ-2. Серед них і ветеран підприємства Сергій Болобаев, який саме працював тут в ті роки і знає, на яку міць та силу здатне наше підприємство.

На початку 1980-х років головним замовником продукції заводу була держава. Щоб встигати виконувати доволі серйозні плани, в цехах на повну потужність все активно працювало, крутилося, виплавлялося, варилося, каталося, рухалося, завантажувалося, їхало залізницею та вантажними машинами. Робітників та підрядників на підприємстві було дуже багато, і кожен був зосереджений на своїй справі.

Саме таким 44 роки тому вперше побачив завод студент металургійного технікуму, майбутній прокатник Сергій Болобаев, який прийшов сюди на переддипломну практику. Набувати практичних навичок у професії його розподілили до тоді ще шостого дрібносортного прокатного цеху.

Сергій згадує, що завод нагадував величезний промисловий вулик, який на різні голоси гудів і вдень, і вночі. «У мене одразу з’явилося відчуття, що я приєднався до якогось живого організму. Мені було цікаво все. Дуже скоро я почав засвоювати нюанси прокатної справи. Також побачив, що для покращення та економії виробництва робітники часто пропонували різні раціоналізаторські рішення. Вирішив не відставати від них і теж запропонував декілька своїх «рацух». Скажу наперед, що їх за часів моєї роботи на підприємстві було багато. Деякі були впроваджені, а деякі, на жаль, так і залишилися на папері», розповідає Болобаев.

Працюючи у прокатному виробництві Сергій почав серйозно придивлятися до доменної справи. Вона вабила хлопця, але переходити він спочатку вагався. Крапку у виборі поставив… зовнішній вигляд. Працюючи слюсарем Сергій часто забруднювався мастилом. Відчищати його було дуже складно. Але побачив, як очищуються від пилу вогнетривники у доменному цеху – обдулися під тиском повітря і готово, працюють собі далі. Тож Болобаев влаштувався вогнетривником до депо з ремонту чавуновозних ковшів ДЦ № 1. Тоді депо забезпечувало ковшами домни одразу двох цехів – першого і другого. Паралельно почав навчатися у металургійному інституті за спеціальністю «Доменне виробництво».

«Перший доменний цех тоді забезпечував чавуном мартенівський та конвертерний цехи, до речі, зі значним перевищенням плану. Я ж на той час вже став майстром, – продовжує Сергій Болобаев. – З колегами ми планували роботу, наперед прораховували скільки чавуновозів треба підготувати. Наприклад, на підготовку з нуля одного чавуновозу потрібно було витратити 144 години. Тож робота  повністю займала наші руки і думки. До речі, про зовнішній вигляд. Це тепер дефіциту зі спецодягом у нас немає. А раніше «роби» нам на рік не вистачало. Траплялось, змінюєш футеровку, вибиваєш цеглу відбійними молотками – от і  з’являються на спецодязі «незаплановані» дірки. Виручали тоді старі джинси».

Сергій знав і цінував, що перший доменний цех має багату історію, адже саме з нього почалося й виросло все наше підприємство. А головна історична пам’ятка – перша доменна піч, яку за радянських часів назвали «Комсомолкою», не просто знаходиться поруч, а й продовжує працювати. Про значення цеху кожного серпня нагадував і день народження заводу, нагородження кращих робітників, серед яких часто був і сам Сергій.   

Минуло чимало часу, в цеху сталося багато змін. Змінився власник підприємства, з’явилися нові підходи до виробництва і нові технології, відбулися суттєві реконструкції доменних печей. Перші чотири домни, менш дієві та потужні, пішли «на пенсію». Давно стала історією і «Комсомолка».

«Я не просто спостерігав за цими змінами, а разом із цехом проживав і переживав їх. З першим доменним я вже 38 років. Він став моєю другою домівкою, а колектив професіоналів, які працюють тут, моєю другою родиною. Хочу привітати усіх своїх колег з Днем народження нашого заводу. Він проходить зараз непрості часи для нашої держави. Але я впевнений, ми вистоїмо, переможемо і працюватимемо ще краще», – каже Сергій Болобаев.

Категорії
Новини

Цікаві факти з історії підприємства

День народження підприємства відзначається 4 серпня. Саме цього дня у 1934 році о 12:00 змінна бригада інженера Михайла Давидова видала першу плавку чавуну в доменній печі № 1. Але цій даті передували й інші важливі події. Згадаймо деякі з них.

Перший колектив ДП перед задувкою, 3 серпня 1934 року
  • Проєкт Криворізького металургійного заводу з’явився у 1929 році.
  • Обирати місце розташування майбутнього заводу почали у 1931 році. Розглядалося чотири варіанти для будівництва: в районі сучасного Карачунівського водосховища, на Гданцівці, поряд зі станцією Кривий Ріг-Північний, неподалік від станції Червона. Останній варіант переміг.
  • 16 червня 1931 року був підписаний наказ про будівництво металургійного заводу у Кривому Розі. Завод був спроєктований на чотири доменні печі (з можливістю, що потім їх буде збудовано вісім).
  • Перший бетон до фундаменту першої домни заклали 7 листопада 1931 року.
  • У 1932 році стартували основні роботи з будівництва доменної печі.
  • Які були умови праці? Будівельні матеріали доставляли ношами, пісок завантажували лопатами, з кар’єру його привозили потягом-вертушкою. Вночі праця тривала, будівельний майданчик підсвічувався факелами.
Монтаж газопроводу ДЦ виконує бригада Стативи, 1933 рік
Початок будівництва підприємства
  • Через 4 місяці після запуску перша доменна піч дала рекордну кількість чавуну – 337 тонн замість запланованих 220-ти.
  • З початком активного будівництва заводу гостро постало питання про створення житла для робітників. Спочатку забудовувалися райони Першої дільниці і Червоної, а з1933 року почало формуватися Соцмісто.
  • 2 січня 1935 року розпочатий трамвайний рух між прохідною заводу та історичною частиною міста.
  • 20 серпня 1939 року у складі двох конвертерів почав роботу бесемерівський цех і була отримана перша криворізька сталь.
Бригада майстра К. М. Чибізова повертається зі зміни
Категорії
Новини

#ГазетіМеталург70. Даруємо подарунки до нашого дня народження

День народження – це день, коли іменинник зазвичай отримує подарунки. Але газета «Металург» напередодні свого 70-річчя вирішила зробити все навпаки і подарувати своїм читачам шанс отримати подарунки. Тож ми анонсуємо конкурс!

А щоб удача посміхнулась більшій кількості людей, ми вирішили зробити одразу два конкурси: для шанувальників сторінки «АрселорМіттал Кривий Ріг» у Фейсбуці і для поціновувачів фоточок і постів у Instagram. Ми хочемо подарувати вам ще один цікавий тиждень і пропонуємо дружбу назавжди. Не хвилюйтесь, ми не вимагатимемо від вас зробити синхрофазотрон або написати віршований твір. Хоча… ідея непогана. Правила обох конкурсів прості. Але будьте уважні і виконуйте усі умови!

Отже, обидва конкурси стартують 29 липня, напередодні дня народження газети «Металург», і триватимуть до кінця робочого тижня, тобто до 5 серпня 2022 (до 22:00). Взяти участь можуть усі, хто побажає. Серед учасників, які виконають усі умови, ми за допомогою сервісу random.org виберемо по одному переможцю на Фейсбуці і в Instagram. Також ми визначимо ще по чотири призових місця в кожній соцмережі. Призи? Повірте, вам сподобається!

Тож читайте правила нижче. Удачі усім!

Фейсбукери, фейсбучте!

Не уявляєте свого життя без дописів у Фейсбуці? Ваш день розпочинається не з чашки кави, а з перегляду стрічки новин у цій соцмережі. Цей конкурс – для вас!

Що потрібно зробити?

  1. Зробіть перепост будь-якої статті, яка буде опублікована на сайті газети «Металург» metalurg.online з 29 липня по 5 серпня 2022, на своїй сторінці у Фейсбуці. Важливо: ваша сторінка повинна бути відкрита для усіх!
  2.  В перепості обов’язково поставте хештег #ГазетіМеталург70.
  3. Додайте у свій перепост побажання газеті до її свята або інший коментар. Ми будемо раді прочитати, як ви ставитеся до газети, хто ваш улюблений автор. А можливо, у вас є пропозиції або ви знаєте достойних кандидатів для наших замальовок? Ми раді спілкуванню з нашими читачами.

Виконайте усі умови до 5 серпня (до 22:00) включно. Шанси отримати приз – у ваших руках! Вірніше, ваших літерах і навичках користуватися соцмережами.

Instagram – місце для креативних

Усім відомо, що Instagram – царина фотографій. Тож наш конкурс напряму пов’язаний саме зі світлинами і власне зі словом «металург». Але нашим читачам треба трохи покреативити, щоб мати шанс на приз.

Що потрібно зробити?

  1. Опублікуйте на своїй сторінці в Instagram фото, на якому буде чітко видно вас і слово «металург». Це слово ви можете знайти в будь-якому куточку нашого славного металургійного Кривого Рогу (або навіть іншого міста). Воно може ховатися в адресних табличках, власних назвах, рекламних оголошеннях, вивісках і навіть (увага! підказка!) в старих випусках паперової версії газети.
  2. В дописі обов’язково поставте хештег #ГазетіМеталург70.
  3. Будемо раді побачити в вашому дописі побажання газеті до її свята або інший коментар. Як ви ставитеся до газети? Хто ваш улюблений автор? Можливо, ви знаєте цікавих людей, які можуть стати героями наших статей? Креатив вітається!

Виконайте усі умови до 5 серпня включно. Шанси отримати приз – у ваших руках! «Металург» бажає усім удачі!

8 серпня 2022 року, в 15.00, ми за допомогою сервісу random.org проведемо розіграш на сторінках «АрселорМіттал Кривий Ріг» у Фейсбуці та Instagram. Два переможці отримають корпоративні рюкзаки з сюрпризом. А чотири везунчики-призери отримають подарункові набори, з якими можна відчути себе справжнім журналістом та символічно долучитися до дня народження газети.

Тож заходьте в гості на наш сайт metalurg.online, читайте новини, робіть цікаві фоточки. «Металург» бажає усім удачі! Стартуємо 29 липня! До зустрічі!

Категорії
Новини

Зроблено для себе

Працівники відділення роздягання злитків цеху підготовки составів власноруч відремонтували кімнату відпочинку.

Як розповів начальник дільниці ЦПС Михайло Терновський, машиністам кранів та підготувачам составів у відділенні роздягання злитків працювати гаряче. Адже температура сталевих злитків, з якими тут працюють, сягає понад 800 градусів за Цельсієм. «Роботи виконують стриперні крани. Вони вивільняють заготовки від форм-виливниць, у які розливається сталь. Режим роботи людей прописаний у регламентній карті. Машиністи та підготувачі працюють пів години у складних умовах, а між прибуттям составів мають відпочивати. Кімната відпочинку у нас є, але донедавна її важко було назвати комфортною. А коли виробництво з початком війни зупинилось, і з’явилась можливість, працівники запропонували зробити ремонт власноруч, щоб без зайвих витрат. Люди ж розуміють, що підприємство зараз на межі виживання», – говорить Михайло Терновський.

Виявилося, що працівники відділення не лише вправно керують кранами та рухом составів, а й ремонт зробити для них не проблема. У кімнаті замінили вікно. Зараз воно зі спеціальним склом, що захищає від високих температур. Встановили кондиціонер, який о цій спекотній порі особливо актуальний. З перспективою на зиму була покращена система опалення. Освітлення також замінили на яскравіше та економніше. А косметичний ремонт додав до комфорту ще й естетики.

«Ремонтували всі, – говорить підготувач составів Юрій Сердюк. – Працювали в обідні перерви, інколи залишалися після роботи. Відкрились таланти. Виявилось, що хтось може працювати з гіпсокартоном та будівельними сумішами, хтось по вікнах спец, а хтось ідеальний помічник. Старались для себе. Зараз тут можна не лише відпочити між плавками, а й поїсти у комфорті. Для цього є стіл з лавкою, холодильник, мікрохвильовка. Дуже зручно!»

Категорії
Офіційно

Сьогодні, 28 липня, Україна вперше відзначає День Української Державності

Це свято вшановує всі етапи нашого державотворення, а також усіх, хто доклав зусиль, щоб Україна існувала як незалежна демократична держава.

 Історія українського державотворення засвідчується першими згадками про заснування столиці Давньоруської держави – міста Києва та подіями, пов’язаними з діяльністю князя Київського Володимира. Тому торік Президент України запропонував запровадити нове державне свято, яке відзначатиметься у День хрещення Київської Русі-України -28 липня.

У цей день українське суспільство також вшановує пам’ять та засвідчує повагу до діяльності Тараса Шевченка, Миколи Костомарова, Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова, Івана Франка, Лесі Українки, Михайла Грушевського, а також інших «видатних представників національної еліти та борців за державність і незалежність України».

Пам’ятаємо, що ми незалежна країна, яка сьогодні відстоює своє право на майбутнє. Ми впораємося, ми сильні, ми єдині!

Категорії
Новини

Ювілей на самоті

26 липня цього року улюбленцю багатьох поколінь криворіжців – дитячому оздоровчому табору «Парус» виповнюється 55 років. Згадуємо щасливі миттєвості дитинства у волелюбному місці.

За мирних часів ювілей табору відзначався б урочисто – з посмішками, конкурсами, розвагами, концертами, подарунками, гостями. Яскраве сонечко дарувало б засмагу, Чорне море – прохолоду, а босі ноги на пляжі грів розпечений пісок.

Але зараз нашому «Парусу» складно, адже заклад перебуває на тимчасово окупованій ворогом території. Свій 55-річний ювілей табір, на жаль, зустрічає на самоті.

Багато хто з нас або члени наших родин хоча б раз відпочивали у таборі. Він давно став для нас рідним. Тож хотілося б привітати ювіляра з Кривого Рогу. Згадаємо його таким, яким запам’ятали у найкращі часи – сонячним, зеленим, повним надії та дзвінкого сміху.

Оздоровчий табір «Парус» розмістився на 22,5 гектарах. На них розташувалися понад 20 житлових та господарчих будівель, серед яких спорткомплекс, відеозал, клуб-естрада, бібліотека, мінізоопарк тощо. До відпочинку запрошує великий та доглянутий пляж. А поряд з ним – макет корабля з вітрилами на костровій площі. Протягом багатьох років він є символом табору, місцем проведення свят, його головною фотолокацією. А ще «Парус» найзеленіший на узбережжі – він буквально потопає у квітах, кущах та деревах.

Щороку адміністрація підприємства та профспілковий комітет турбувалися про те, щоб діти робітників не просто відпочивали, оздоровлювалися там, а й отримували приємні враження від кожного дня перебування в ньому, розкривали свої таланти, починали вірити у себе та свої сили.

Юнія Донських, економіст відділу промислового контролю «АрселорМіттал Кривий Ріг», яка часто відпочивала в «Парусі», згадує: «Це другий дім, найкращі емоції, які я відчувала у житті! Коли на душі погано, виникають складності, я згадую ті щасливі миттєвості дитинства: улюблений загін, вожатих, дискотеки, на які ти чекаєш із нетерпінням, виступи, купання в морі, коли ти біжиш навипередки аби встигнути потрапити до першої десятки, нічні розмови після відбою. Все це ні з чим порівняти неможливо. «Парус» – це душа».

«Вперше я поїхала до «Парусу» у 2011 році у найпалкіший сезон – липень, – ділиться спогадами Анна Велика, фахівець з роботи з навчальними закладами. – Це була моя перша закоханість у табори «АрселорМіттал Кривий Ріг». Моїм найяскравішим спогадом з «Парусу» є Евро-2012, коли ми усім табором збиралися на естраді та дивилися футбол. Ми вболівали за нашу збірну, і хоча мало розумілися на футболі, але якщо м’яч забивали жовто-блакитні – раділи. І це такі емоції, які словами не передати. Згодом я повернулася до «Парусу» вже в якості викладача-кружківця. Робота з дітьми допомогла мені завжди бути «в тренді».

Директором приморського оздоровчого комплексу «Червоні вітрила», до якого входять дитячий табір та пансіонат, тривалий час був Анатолій Лісовенко. Кожну зміну він особисто зустрічав дітей із хлібом-сіллю та символічним ключем від табору. Завжди підкреслював, що саме вони є справжніми господарями «Парусу».  Все інше – зручний побут, веселе дозвілля, здоров’я дітей, смачне харчування – це завдання педагогів, робітників, озеленювачів табору, кухарів, медиків тощо. Останнім часом очолює, піклується та намагається зберегти комплекс у непростих воєнних умовах діючий директор оздоровчого комплексу – Олексій Бігун.

Над організацією відпочинку дітей протягом багатьох років працювало безліч фахівців. Назвати всіх людей, які віддавали своє серце і душу дітям, неможливо –  забракне місця. Але у серцях вже дорослих та ще маленьких «парусят» назавжди залишаться гучні свята, завзяті спортивні змагання, робота різноманітних гуртків, зустрічі з цікавими людьми, концерти артистів Кривого Рогу та інших міст України. Подій було дуже багато, а тих, хто хоч раз відпочивав у «Парусі» за 55 років його роботи – ще більше.

Цього року усі з великим нетерпінням чекали на оздоровчий сезон 2022 року. Адміністрація підприємства виконувала ремонти корпусів, дбала про благоустрій, організацію відпочинку, профспілки турбувалися про насичене літнє життя наших дітлахів. Але, не судилося. Зараз головна мета усіх – зберегти наш «Парус», щоб він і далі, у наступні роки залишався затишним куточком на чорноморському узбережжі, місцем, де здійснюються дитячі мрії.