Категорії
Новини

Вітаймо Діму з коксохіму!

На початку квітня наш колега з коксохімічного виробництва Дмитро Хворостинін виграв дві медалі на чемпіонаті України з армреслінгу.

Мабуть, дехто спитає: «І до чого тут подорожі?» Все просто. Сьогодні наша розповідь не про мандрівника у класичному розумінні, а про чоловіка, який багато років тому вибрав нелегкий шлях на мапі силового спорту і наполегливо крокує тим шляхом. І саме спорт допоміг йому подорожувати всією Україною, виступаючи у змаганнях з армреслінгу та гирьового спорту. А ще він має здобутки у паверліфтингу. Тож його активне життя легко вписується в нашу рубрику, присвячену активним, цілеспрямованим людям, які вивчають світ, вдосконалюють його та себе в ньому.

«Я почав займатися спортом ще в школі. То були бокс та карате, на які у буремних дев’яностих був чималий ажіотаж, — згадує Дмитро Хворостинін. — А от до силових видів я підступився вже у коксохімічному технікумі. Це були гирьовий спорт та паверліфтинг. Тоді й почалися мої спортивні мандри спочатку на змагання у межах Кривого Рогу, потім по області, а далі — всією Україною. Найсвіжіша з них — до чудового закарпатського селища Воловець. Воно знаходиться високо у Карпатах. Саме туди приїхали сотні спортсменів-армреслерів, щоб виявити кращих у різних вікових та вагових категоріях».

Якщо спрощено, то армреслінг — це боротьба на руках. Улюблена забава хлопчаків з мого дитинства. Двоє сідають за стіл з протилежних боків, ставлять руки ліктями на стіл, беруться кистями і за командою намагаються завалити на стіл руку опонента. Сучасний армреслінг дещо складніший. Він має чіткі правила, спеціальний стіл з подушками: центральною, на яку ставлять лікті, і боковими, на які треба завалити руку противника, а також ручки, за які тримаються вільними від клінчу руками. Тут можна навалюватися корпусом, але обидві ноги під час поєдинку відривати від підлоги не можна. А ще рефері може зупинити поєдинок, якщо побачить, що руки під час боротьби у такому положенні, що можна завдати серйозної травми. Правила нескладні, але сам вид непростий.

« В армреслінгу не завжди вирішує груба сила, і не завжди перемагає «найнакачаніший», попри широко розповсюджену думку, — усміхається наш спортсмен. — Наприклад, класичний для бодибілдерів та паверліфтерів жим лежачи я на тренуваннях практично не роблю, бо він негативно впливає на результати в армреслінгу. І величезна «біцуха», не дуже допоможе. Є безліч випадків, коли дядечки з пузиком та невидатними руками валять мускулистих атлетів. Армреслінг — це сильні пальці, сильні кисті, сильні передпліччя, вміння провертати це все у суглобах, швидкість, реакція, витривалість та розумна тактика на поєдинок. У кожного армреслера є свої фішки, і він їх використовує, вивчивши слабкі місця суперника. Це спорт не лише для фізично підготовлених, а й для розумних».

А от тренер Дмитра, один з найкращих тренерів України з амреслінгу та паверліфтингу Віктор Курочкін каже, що найбільше у силових видах цінуються наполегливість та воля. Віктор Володимирович тренує Хворостиніна вже 25 років. Він підготував багатьох видатних спортсменів, таких як переможець багатьох міжнародних змагань з пауерліфтингу Олександр Гончар.

«Найбільше у нас цінуються воля до перемоги на змаганнях та наполегливість на тренуваннях. Якщо ти тренуєшся за принципом: «Ну вчора я виклався на повну, а сьогодні можу трохи збавити», то ти нічого не досягнеш. Діма Хворостинін не такий. Він на кожному тренуванні викладається на всі сто, і на кожному турнірі б’ється до останнього шансу, тому й перемагає».

А перемог на майже 30-річному спортивному шляху Дмитра було чимало. Ще юним він, маючи 65 кг ваги, виконував станову тягу зі штангою вагою 170 кг. Далі було багато перемог на спартакіаді нашого підприємства з гирьового спорту та армреслінгу. На спартакіадах серед підприємств гірничо-металургійного комплексу України Дмитро Хворостинін також багато разів підіймався на найвищі щаблі. Спортсмен був призером чемпіонату України з армреслінгу серед майстрів, а зараз успішно виступає на всеукраїнських змаганнях серед ветеранів спорту серії «Мастерс».

«У Воловці зібралися найкращі українські армреслери, — згадує Дмитро. — Близько 800 учасників з різних областей України. Мені дісталися дуже непрості суперники. Найпотужніший з них — майстер спорту міжнародного класу, триразовий чемпіон світу, семиразовий — Європи, дворазовий володар Кубка світу серед професіоналів, легендарний харків’янин Тарас Івакін. Ми з ним боролися на правих руках. Обидва без поразок дійшли до півфіналу. А у півфіналі в мене, відверто кажучи, було небагато шансів. Тож тут я став третім».

У боротьбі ж лівими руками наш Дмитро успішно дійшов до фіналу. Там на нього чекав ще один майстер спорту міжнародного класу Артем Письмак. Напружений поєдинок завершився перемогою більш титулованого спортсмена з Полтавської області, але «срібло» й «бронза» на найпрестижніших українських змаганнях — це величезна перемога нашого Дмитра Хворостиніна.

«Я дійсно дуже задоволений, — зізнався Дмитро. — Але все ж буду налаштовуватися на «золото». Спорт має величезне значення у моєму житті. От у мене інколи питають: «Ти більш ніж 25 років працюєш на КХВ, у тебе фізично важка робота. Як ти витримуєш ще й силові тренування?». А я їм пояснюю, що тут логіка інша. Якщо після важкої роботи лежати на дивані біля телевізора, то твоя фізична форма не покращується, і з роками ти починаєш заморюватися ще більше. А от коли з роботи — на тренування, то з кращими фізичними кондиціями робота робиться легше, і втомлюєшся менше. А ще завдяки спорту, змаганням, я побував у всіх куточках нашої України. Львів, Одеса, Запоріжжя, Феодосія, Дніпро, Євпаторія, Нікополь, Закарпаття…І це чудово. Спорт — це моє життя. Займайтеся спортом! Подорожуйте! Будьте здорові!»

Друзі, нагадуємо, що ми продовжуємо рубрику «Мрій та мандруй з «Металургом»!» І якщо  ви хочете поділитися розповідями та фото з подорожей, туристичними лайфгаками, телефонуйте нам: 098-488-98-21 чи 92-736 (внутрішній тел. підприємства) або пишіть – на офіційні сторінки підприємства у фейсбуці та інстаграмі за посиланням: https://facebook.com/ArcelorMittalUA та https://instagram.com/ArcelorMittal_Ua  Ми разом створимо тревелфотосторіз, які варті кращих світових журналів і сайтів. Це може бути  гірський похід, поїздка Україною чи за кордон, відпочинок на морі або у селі, оздоровлення на курорті чи екскурсія Кривим Рогом, мандрували ви вчора чи багато років тому. Пам’ятаймо, що з часом цінність вражень не зменшується, а навпаки. Тож подорожуймо разом!

Категорії
Новини

Вірити, діяти, піклуватися про ближнього

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» проходить Тиждень охорони праці. Заступник генерального директора з охорони праці та промислової безпеки Жанбек Єсмаханов проінформував про стан безпеки праці на підприємстві.

– Якими здобутками у сфері безпеки завершився 2024 рік? Чого не вдалося досягти?

 У мене є два основні меседжі. Почну з поганого. Двоє наших колег загинули минулого року на виробництві. Працівник копрового цеху впав з висоти, а співробітник підрядної організації отримав смертельне враження електричним струмом. Це на один смертельний випадок менше, ніж у 2023 році, але це не привід радіти. Ми маємо зробити все, щоб люди не гинули на виробництві. Особливо це неприпустимо, коли Україна втрачає своїх найкращих синів і доньок на війні. Тобто є величезне поле для роботи. І другий меседж оптимістичніший. Кількість нещасних випадків з важкими травмами знижується з року в рік. У 2024 році їх було 7 у порівнянні з позаминулим, коли важкі травми отримали 11 працівників. Але це теж не має нас заколисувати. Як кажуть фахівці з охорони праці: найзліший ворог безпеки – це самозаспокоєність. Тож нарощуватимемо зусилля й надалі.

– Як почався 2025 рік щодо безпеки та травматизму?

– Це наш рекорд зі зниження травматизму. Дві травми легкі й одна важка. Це травма руки, але людина досі в лікарні, і їй потрібне хірургічне втручання, бо кістки кисті – це складна конструкція. Працівник засунув руку, коли шків, який обертається, ще не зупинився зовсім. Це й призвело до серйозної травми.

– Що робиться для того, щоб подібні випадки не повторювалися?

– Робота над помилками – це важлива складова охорони праці. Ми намагаємося опрацьовувати всі помилки на інших підприємствах корпорації, травми в інших компаніях. Але, на жаль, доводиться працювати й з власними помилками. Вживаємо організаційних заходів. Наприклад, обов’язково інформуємо про нещасний випадок. Повідомляємо, що стало причиною, інструктуємо, як діяти, щоб не допустити помилок. Вживаємо технічних заходів. Зараз працюємо над тим, щоб до устаткування, яке призвело до важкого випадку, людина взагалі не мала доступу, доки воно працює. Це як зі звичайною пральною машиною. Дверцята не відчиняться, доки пралка не зупиниться.

А ще ми завершуємо програму навчання під назвою «Бережи себе». Курс вже пройшли більш ніж 13 тисяч наших працівників, а до завершення першого півріччя нинішнього року його пройде кожен. А далі буде нова навчальна програма, бо людині властиво забувати, тому вчитися треба безперервно. Особливо коли це стосується безпеки життя. І я вдячний керівникам, зокрема Сергію Лавриненку та Володимиру Теслюку, які у наш скрутний час нестачі кадрів сприяють тому, щоб кожен працівник мав три дні на навчання.

– Яких ще технічних заходів вжито протягом останнього часу?

Ми впроваджуємо дві масштабні інвестиційні програми. Дуже багато було придбано устаткування, щоб позбутися ризиків у цехах. Наприклад, переоснащення екіпірувального пункту залізничної станції у гірничому департаменті усунуло ризики роботи на висоті, або нові кінцеві вимикачі на конвеєрах у вогнетривно-вапняному цеху, які дозволяють миттєво зупинити роботу при загрозах для людей. Багато транспортних засобів оснащені відеокамерами, за рахунок чого водій має видимість простору на 360 градусів. Для багатьох цехів придбано риштування для безпечного виконання роботи на висоті тощо.  І все це незважаючи на скрутне фінансове становище підприємства через  повномасштабну війну.

– Але ж, крім технічного забезпечення, величезне значення має культура охорони праці, тобто самі працівники мають дотримуватися вимог. Чи є позитивні ознаки у формуванні культури праці?

– Так, ми спостерігаємо такі ознаки і сприймаємо їх з обережним оптимізмом. Люди охочіше стали йти на контакт, дають багато ідей для усування ризиків і самі беруть участь в їх реалізації. Наприклад, протягом лютого 2025 року ми отримали більш ніж 500 подібних ідей. Скажу відверто, ми не чарівники і не кожну ідею маємо змогу втілити у життя. Але здобутки є. Наприклад, у вальцетокарному цеху за ініціативою і за участю працівників встановлений захисний козирьок, який захищає від враження струмом під час огляду вагонів. А для працівників залізничного цеху № 2, за їхнім проханням, придбані налобні ліхтарі, що дозволяє безпечно працювати в умовах недостатнього освітлення.

 Нам відомо, що окрім придбання допоміжного устаткування, керівництво підприємства виділяє кошти на ремонти будівель та споруд, на заміну основного устаткування, що також впливає на безпеку. Які приклади ви можете навести?

– Так, дійсно, триває цілеспрямована робота у цьому напрямку. Наприклад, у цеху мереж та підстанцій збудована нова підстанція з  сучасним устаткуванням, що відповідає всім вимогам з ОП. У конвертерному цеху капітально відремонтовані кілька електромостових кранів з урахуванням безпекових вимог. У доменному цеху № 1 модернізована система гучномовного зв’язку, що додає безпеки під час командної роботи. А мобільні вилкові перевантажувачі кількох цехів оснащені світловими вказівниками, що вказують на небезпечну зону, де заборонено перебувати працівникам.

–  Охорона праці – складний напрямок. А з якими додатковими складнощами ми зустрілися після повномасштабного вторгнення?

– По-перше, це фінансові складнощі. Адже для того, щоб гроші витратити, наприклад, на охорону праці, їх треба заробити. А підприємство далеке від максимальних потужностей. Тому я щиро дякую керівництву компанії, нашому генеральному директору Мауро Лонгобардо, керівнику сегменту Віджаю Гоялу, які попри скруту ухвалюють рішення про витрату коштів на безпеку працівників. Ще одна проблема – дуже важко знайти постачальників засобів індивідуального захисту, спецодягу тощо, бо багато вітчизняних виробників згорнули виробництво. Ну, й, звичайно ж, проблеми з кадрами – це не плюс до безпеки. А ще сюди слід додати моральний стан працівників. Робимо все, щоб безпека була на належному рівні.

– У вас величезний досвід роботи на різних підприємствах світу, і саме у царині охорони праці. Які прості поради ви можете дати, щоб люди працювали безпечно?

– По-перше, нам всім треба повірити, що працювати без нещасних випадків можливо. Щиро повірити в нуль нещасних випадків. Бо якщо людина не вірить у результат, то вона не докладатиме максимуму зусиль. Ну, навіщо ж викладатися, якщо знаєш, що нічого не вийде? Друге – це діяти. І третє – дбати не лише про свою безпеку, а ще й про безпеку колег. Тож бажаю всім нам: віримо, діймо, піклуймося про колег!

Категорії
Новини

З високого старту

В ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» стартував тиждень здоров’я та безпеки. Першим заходом тижня став батл з роботи на висоті.

Висота – це один з чотирьох ризиків-вбивць, визначених у корпорації. Саме падіння з висоти забрало життя нашого колеги, працівника копрового цеху, минулого року. Організували змагання працівники департаменту з охорони праці та промислової безпеки разом з відділом навчання та розвитку персоналу департаменту з персоналу.

21 квітня у тренінг-центрі підприємства відбувся двіж. Команди цехів з ремонту та обслуговування металургійного устаткування №№ 2 і 4 мірялись вправністю володіння засобами, які убезпечують від падіння під час роботи на висоті з командами «Ливарно-механічного заводу» та підрядниками зі «Сталь Сервіс Груп». Головним арбітром був наш найвправніший фахівець підприємства щодо робіт на висоті, провідний фахівець з ОП Сергій Воінов, який протягом багатьох років вчить застосовувати засоби, які захищають від падіння.

Відкриваючи захід, директор департаменту з корпоративних комунікацій Володимир Гайдаш запевнив, що керівництво підприємства робить і буде робити все можливе для безпечної праці співробітників, але дотримуватися вимог, слідкувати за безпекою колег – це вже справа самих працівників. І конкурс показав, як вони до того готові.

«У програмі – теорія і практика, – пояснює Сергій Воінов. – У теоретичній частині ми не робили заморочливих завдань. Немає сенсу. Питання прості, життєві. Що таке робота на висоті? Яких запобіжних заходів треба вжити під час виконання робіт на даху тощо? А от практичні завдання ми підготували, як то кажуть, «із зірочкою». Наприклад, номер запобіжного поясу має співпадати з номером на жетоні, який чіпляється на пояс після перевірки. Бо так можна будь-який жетон перевісити на будь-який пояс. Але тссс. Про це нікому. Вони самі мають це знати».

Учасникам турніру треба було пройти кілька практичних етапів. Спочатку команди підбирали потрібний запобіжний пояс та запобіжний строп. Якщо є візуально примітні пошкодження, відсутність жетона чи невідповідність даних на ньому – це вже вибраківка. Такий пояс загрожує життю. І ось пояси знайдено. Тепер їх треба правильно надягнути, підігнати до параметрів тіла та щоб лямки не перекрутити. Бо пояс має не лише зупинити падіння, а ще й не повинен завдати шкоди працівникові під час гальмування. А потім за допомогою засобів безпеки необхідно правильно піднятися на висоту. І це теж оцінюється прискіпливим журі на чолі з Воіновим.

«На конкурс мене покликали зненацька, – усміхається слюсар-ремонтник ЦРМУ-2 Олег Іванютін. – Прямо з конвертерного цеху, де ми налаштовуємо і змащуємо кесон. Якби раніше, то обов’язково б теорію повторив. Ми, звичайно, маємо все знати назубок, але ж мозку властиво забувати. А от з практикою проблем не було. Я вже 22 роки у професії. 70 відсотків робіт – це роботи на висоті».

Переможцями батлу стали ремонтники з ЦРМУ-4. Друге місце посіли їхні колеги з «ЛМЗ», третє призове місце у «Сталь Сервіс Груп». А четвертими стали ЦРМО-2.

«Це чудова можливість проявити свої знання та вміння, – підсумовує Сергій Воінов. – А саме вони гарантують безпеку».

Категорії
Новини

А!фішка на 19 та 20 квітня

Театри

Криворізький академічний театр драми та музичної комедії ім. Т.Г. Шевченка

19 квітня о 17:00 раді бачити глядача на музичній комедії «Гуляй, село!» за мотивами п’єс С. Васильченка та М. Кропивницького.

20 квітня об 11:00 запрошуємо переглянути казку-мікс «Казкові теревені» за мотивами українських казок, які були записані у різних куточках нашої мальовничої країни та у різні часи. Їх об’єднує невичерпна фантазія, гумор та позитивне світобачення. Це вистава, яку корисно переглянути всією родиною.

20 квітня о 17:00 пропонуємо переглянути іронічний детектив «Вісім люблячих жінок». У заміській садибі вісім жінок готуються зустрічати Різдво, але свято затьмарене вбивством господаря будинку: його тіло знайдено в кабінеті з ножем у спині. Під підозрою опиняється кожна з присутніх: його дружина з дочками, теща, своячениця, рідна сестра жертви, економка та покоївка. Поступово з’ясовується, що будь-яка з цих жінок мала свої мотиви, щоб скоїти вбивство. А де ж правда?

Криворізький міський театр ляльок

19 квітня об 11:00 пропонуємо переглянути виставу-фентезі «На крилах дитячих снів». Ви не вірите в місяць, коли сходить сонце? не вірите у сонце, коли його затуляють хмари? Надія, радість та мрії — все це «всередині» нас. Добро та зло. Чорне та біле. Одне без іншого існувати не може. Вистава за мотивами анімаційного пригодницького мультфільму «Охоронці снів».

20 квітня об 11:00 запрошуємо на виставу-казку «Вовченятко з казкової торби». Це вистава за мотивами народних казок про те, як Вовченятко потрапляє у різні ситуації і перетворюється на різних звірів. Вистава отримала диплом лауреата у номінації «Краща лялькова вистава» на Міжрегіональному огляді-фестивалі «Січеславна-1998».

Екскурсії

Туристичний клуб «Невгамовні Гідеси»

19 квітня о 15:00 запрошуємо вас на  майстер-клас «Пташка на великодній кошик» у техніці мозаїка. Місце зустрічі: пам’ятник Св. Миколаю. Реєстрація: 0961197549, 0982556455.

19 квітня пропонуємо вам сімейну екскурсію-квест «У пошуках Великоднього кошика». Виїзд з зупинки 95 кв. о 09:00. Ви зможете багато дізнатись про Великодні традиції інших країн. На вас чекає веселий квест на фермі «Страус Ленд». А після проходження квесту пропонуємо вам екскурсію мінізоопарку, де ви побачите страусів, різних тваринок та інших птахів Реєстрація: 0961197549, 0982556455.

Криворізьке бюро подорожей та екскурсій

19 квітня запрошуємо на екскурсію у Давидівський парк (с. Веселі Боковеньки). На вас очікує незабутня та дивовижна екскурсія весняним парком. Виїзд з зупинки 95 кв. у бік пл. Визволення о 9:30. Реєстрація: 0981067279 (вайбер, телеграм), 0993685133.

19 квітня запрошуємо на екскурсію «Чигирин — столиця українського козацтва». Виїзд 06:00. Ви побачите музей Богдана Хмельницького, резиденцію Б. Хмельницького, Церкву Св. Петра і Павла, м. Суботів та Іллінську церкву (1653), усипальницю Б. Хмельницького, Замчище (родовий маєток родини Хмельницьких). Також у програмі відвідування експозиції «Холодний Яр земля вільних» музею у селі Медведівка, хутір Буда та пам`ятник природи — 1000-літній дуб Максима Залізняка. А також буде можливість відпочити біля Холодноярського ставу у лісі, надихнутися свіжим повітрям. Реєстрація: 0981067279 (вайбер, телеграм), 0993685133

Категорії
Новини

У бою за Україну загинув металург Павло Цвітков

Кілька днів тому поблизу населеного пункту Єлизаветівка Донецької області прийняв свій останній бій за свободу України наш колега. Командир стрілецького відділення, молодший сержант Павло Цвітков загинув 10 квітня 2025 року від отриманих ушкоджень, несумісних з життям, мужньо виконавши свій військовий обов’язок. До призову на військову службу він працював машиністом крана металургійного виробництва у конвертерному цеху «АрселорМіттал Кривий Ріг».

«Павло прийшов до нас в цех у 2018 році, щойно вивчившись на машиніста крана, – згадує старший майстер конвертерного цеху Олексій Тиква. – Юного кранівника закріпили за досвідченим наставником Сергієм Калієвським. Павло виявив неабиякі здібності і швидко опанував складний ливарний кран вантажопідйомністю 180 тонн. Він транспортував ковші з чавуном та заливав його у міксери. Попрацював Павло недовго і був призваний на строкову службу до війська. Відслуживши, кранівник повернувся в цех, на ливарний кран, але вже 225-тонний, у розливальне відділення. І там він швидко опанував важку та небезпечну роботу з розплавленим металом. Павло був спокійним і виваженим, неначе пропрацював вже багато років. А потім почалося повномасштабне вторгнення, і наш кранівник на третій його день взявся за зброю. Боляче втрачати колег. Молодий, здібний Павло був надією цеху, його майбутнім».

Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям, колегам воїна й металурга Павла Цвіткова.

Категорії
Новини

Такі костюми завжди в тренді

Електромонтери двох цехів «Ливарно-механічного заводу» отримали спеціалізовані костюми та каски із захисними екранами, які здатні убезпечити від електродуги.

Як розповів заступник директора «ЛМЗ» з охорони праці Олександр Кірєєв, у цехах заводу пройшли аудити з впровадження корпоративних стандартів «АрселорМіттал» з охорони праці. «За підсумками аудитів був запланований комплекс заходів, впровадження яких дозволить суттєво підвищити рівень безпеки для працівників, – говорить Олександр Кірєєв». І серед цих заходів забезпечення електромонтерів надійним сучасним спецодягом та засобами індивідуального захисту, які б захистили від наслідків можливих вражень електродугою. На цей момент їх отримали цех металоконструкцій (3 комплекти) та ремонтно-механічний цех № 1 (4 комплекти). У планах – забезпечити подібними засобами захисту електромонтерів усіх цехів «ЛМЗ».

Старший електрик ЦМК Олександр Дзюбас пояснив, що електродуга – це дуже небезпечне явище. Вражена нею людина може загинути чи мати важкі травми. «Електродуга створює дуже високу температуру, – розповідає старший електрик. – Раніше електромонтери отримували звичайні спецові костюми, як у котельників або слюсарів-ремонтників. І звичайно ж, про ефективний захист від дії електродуги не йшлося. А зараз люди вдягнені у набагато щільніші костюми та ще й з пропиткою, яка захищає від згубних наслідків дуги. А прозорий захисний екран, який кріпиться до каски, боронить обличчя. Раніше ж використовували захисний щиток, який зазвичай застосовується для захисту від механічних пошкоджень, наприклад, осколків, які можуть відлетіти під час роботи молотком тощо. Новий же екран виготовлений з матеріалу, який і осколки відіб’є, і від дуги захистить».

Електромонтерка з ремонту та обслуговування електроустаткування Олена Калієвська обслуговує електроустаткування ЦМК та ремонтує його. Електромостові крани, вальці, верстати, ножиці, преси, металорізальні машини і дуже багато зварювального устаткування – це все працює завдяки електричному струму. А ще є три підстанції, які перетворюють струм з напругою 6000 вольт на 0,4 кВ. Саме устаткування підстанцій є найнебезпечнішим щодо виникнення електродуги, хоча Олена зізнається, що все електроустаткування небезпечне. Елегантно сидить на ній новенький костюм.

«В ЦМК я працюю лише кілька місяців, а взагалі електромонтеркою – вже 30 років, – каже Олена. – Раніше працювала в цеху виробництва виливниць. Такий зручний костюм отримала вперше. До цього нам видавали звичайні роби, на яких так було й написано – «чоловічий». А оскільки шиті вони були на кремезних чолов’яг, то на мені їх плечі впевнено звисали в бік ліктів.  А зараз вони там, де й мають бути – на плечах. Штани розширені у стегнах. Тобто я отримала жіночий варіант, а чоловіки – свій покрій. На куртці є зони для провітрювання, які відкриваються блискавками і покриті сіточкою. Такі ж зони у відповідних місцях є на штанях. Літо не за горами, тож користь від того буде відчутною. Враження дугою у нашому цеху не було, і дуже сподіваємося, що й не буде, але мушу сказати, що у цьому костюмі та у шоломі з новим екраном я відчуваю себе впевненіше, ніж раніше. А екран має більшу захисну площу, ніж щитки. Це важливо, бо дуга не обов’язково вражає по прямій».

Олександр Дзюбас зазначив, що нові засоби захисту – це чудово. А до електробезпеки у ЦМК підходять комплексно. «От хоча б взяти вимикачі-автомати, яких багато у цеху, – каже Олександр. – Саме зараз триває заміна старих автоматів зі знімною кришкою, на нові нерозбірні, використання яких значно знижує ризик враження електродугою. Тобто намагаємося діяти на упередження».