Категорії
Новини

Енергетик Євген та магічні процеси

Коли ми вдихаємо повітря, то навряд чи думаємо про те, що воно складається з кількох газів. Ці гази своїми властивостями настільки відрізняються від самого повітря та один від одного, що на перший погляд їх отримання – це така ж магія, як, наприклад, зробити зі ртуті золото або з води вино. І серед тих, хто керує цим магічним процесом – апаратник кисневого виробництва Євген Бунга. З повітря він отримує кисень, азот, аргон у газоподібному та рідкому станах, а також неоно-гелієву та криптоно-ксенонову газові суміші.

Кисень, азот та аргон – це надважливі для нас енергоносії. Без кисню, наприклад, не виплавиш ні чавуну, ні сталі. Аргон використовується для зварювання, азот – у коксохімічному та інших виробництвах. Виробляють їх енергетики кисневого виробництва. 22 січня Євген та інші енергетики підприємства та України відзначають своє професійне свято.

«Я не великий прихильник пишних застільних святкувань, – зізнається Євген Бунга. – Особливо зараз, коли війна. Але це свято вважаю своїм, і гордий бути частиною нашої великої енергетичної команди, без якої неможлива робота металургійного, гірничого, коксохімічного виробництв».

У дитинстві Женя нерідко хворів та спілкувався з лікарями. Він і сам захотів стати лікарем. Але так склалися обставини, що у родинному бюджеті були кошти лише на бюджетну освіту. Тому хлопець  пішов вчитися у технікум на фахівця з холодильно-компресорних установок. А потім влаштувався апаратником повітроподілу кисневого виробництва.

«Я прийшов працювати за фахом, – згадує Євген. – Але якщо відверто, моя повітророздільна установка виявилася значно сучаснішою, ніж ті стародавні, які ми вивчали. Тому професію довелося вивчати наново, як теоретично, так і на практиці».

Євген швидко опанував устаткування й процеси. А за 12 подальших років роботи вивчив дуже багато всього на інших дільницях кисневого виробництва.

«Це один з найкращих наших фахівців, – говорить начальник кисневого виробництва Володимир Черногоров. – І найуніверсальніший. Він виконував обов’язки старшого майстра на дільницях поділу повітря, компресії кисню та азоту, а також старшого майстра з ремонту устаткування на різних дільницях, начальника зміни всього кисневого виробництва. І скрізь Євген Бунга дуже швидко входив у курс справ та добре справлявся з роботою. Це унікальна людина! Зараз він виконує обов’язки старшого майстра дільниці компресії повітря і робить це якісно».

Бажання вчитися новому та здатність робити це швидко допомагають Євгенові успішно керувати роботою будь-якої дільниці. А ще – комунікабельність.

«Старшому майстру доводиться спілкуватися з багатьма людьми, – пояснює Євген. – Без цього неможливо організувати роботу, керувати колективом. А на іншій дільниці вже інші люди. Особисто для мене спілкування майже з усіма є комфортним, лише до деяких працівників доводиться підбирати особливі ключики. Коли мене вперше поставили в. о. старшого майстра, то я комунікував з людьми лише щодо роботи. Це було надзвичайно важко психологічно. Тоді я почав додавати у розмови простих людських тем. Стало набагато легше, і, що дивно, виробничі питання стали вирішуватися швидше. Зараз шукаю оптимального балансу і вдосконалюю свої комунікативні навички».

Євген Бунга як керівник взяв собі за принцип не шукати у підлеглих негатив, а навпаки знаходити і використовувати ті якості, які допомагають працювати ефективно. І у нього це добре виходить.

Категорії
Новини

Прокатник Іван Зайцев віддав життя за волю України

2 грудня 2023 року у бою з російськими агресорами загинув старший навідник механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону Іван Зайцев.

Його останній бій відбувся поблизу населеного пункту Очеретине Донецької області. До призову на військову службу в січні 2023 року Іван працював налагоджувальником автоматизованої лінії пакування сортопрокатного цеху №1 «АрселорМіттал Кривий Ріг».

За словами колег Іван Зайцев був чудовою людиною. Серйозний, зібраний, цілеспрямований, добрий, чуйний. Продовжувач металургійної династії. Його батько також працював в СПЦ-1.

«Разом з Іваном Зайцевим ми працювали близько десяти років, – розповідає майстер з ремонту устаткування СПЦ-1 Ігор Логозинський. – Разом налагоджували і запускали лінію пакування продукції на дрібносортному стані ДС 250-2. Складне устаткування з великою кількістю датчиків та керуванням з елементами програмування. Усунення збоїв вимагає вміння швидко приймати рішення для підтримання темпу прокату та виконання змінних планів. Величезна заслуга в цьому саме Івана. Він був професіоналом найвищого гатунку, дуже досвідченим. Працював надзвичайно сумлінно. Після зміни не мчав чимдуж додому, знаходив час пояснити, що протягом його зміни працювало стабільно, а на що треба звернути увагу. Я завжди був впевнений, що коли на зміні налагоджувальник Зайцев, то все буде зроблено якнайкраще. Ми дуже сподівалися, що після війни Іван знову повернеться до роботи. Непоправна, страшна втрата для родини, для всіх нас».

Висловлюємо щирі співчуття рідним та колегам загиблого героя.

Категорії
Наші люди

Про рибу на фабриці та професійний азарт машиніста

Свою нагороду – «Честь та гордість «АрселорМіттал Кривий Ріг» машиніст конвеєра Денис Сухоруков вважає родинною. Його батько колись працював на аглофабриці, а Денис продовжив його справу, але вже на рудозбагачувальній фабриці № 2.

«На жаль, батька не стало, коли я був зовсім малим, але в родині постійно згадували про його роботу на аглофабриці, про відданість та любов до заводу. І це в нас, напевне, родинне, – говорить Денис. – І хоча я спочатку пішов вчитися на помічника машиніста електровоза та слюсаря рухомого складу, але працювати вирішив все ж на фабриці. Мене одразу тут прийняли до своєї робочої родини, і я відчув: це моя справа, яка мені до душі та в якій я хочу розвиватися далі. На машиніста конвеєра я вчився безпосередньо на РЗФ-2. Дякую моїй наставниці Інні Шевченко, вона щедро ділилася зі мною секретами майстерної роботи з сотнями роликів та кілометрами конвеєрних стрічок. Тепер щозміни ми вдвох з колегою відповідаємо за якісну роботу понад 10 конвеєрів, бункерів, дискових живильників. Мені така робота до вподоби. Я ніколи не втрачаю професійного азарту, адже на фабриці я, наче риба у воді!»

До речі, риболовля серед захоплень Дениса посідає основне місце. Під час участі у змаганнях зі спортивної риболовлі Сухоруков встановив власний рекорд – впіймав коропа вагою у 20 кг. І на рибалці, і на фабриці, вважає машиніст конвеєра, надзвичайно важливо бути сконцентрованим, мати швидку реакцію та неабияку витримку. Ці якості допомагають Денису у його щоденній роботі. Він наглядає за стрічковими конвеєрами з концентратом, який згодом вже зі складу концентрату вантажать у думпкари та відправляють замовникам. Все «підопічне» устаткування Денис вивчив так, що може на звук визначити, як воно працює. Він вже інтуїтивно відчуває всі слабкі місця, де може статися збій. Для конвеєра, як і для людини, перевантаження шкідливі, тому машиністу конвеєра доводиться інколи й лопатою попрацювати, аби виробничий процес не зупинявся, і кмітливість застосувати, щоби запобігти можливим неполадкам.

«У Дениса є важлива риса: його не зупиняють складнощі, він не чекає вказівок, а здатен самостійно прийняти рішення, коли потрібно діяти професійно та негайно, – говорить начальник РЗФ-2 Анатолій Свєтлов. – Це людина, яка прагне покращень у всьому. Він готовий вчитися нового, активний і виважений водночас. Вже зараз ми оформлюємо його на посаду майстра, адже Денис вміє працювати сам і здатен вести за собою інших. Тому ця почесна нагорода його по праву».

Коли розпочалася активна фаза вторгнення до нашої країни Денис теж не сидів склавши руки. Багатодітний батько, він відправив малечу до більш безпечного місця, а сам з друзями почав виготовляти славнозвісні антиворожі коктейлі, потім діставав парафін та передавав його для виготовлення окопних свічок.

«Виїхати з країни, хоч і маю на це право як батько трьох дітей, думки не було, – говорить Денис Сухоруков. – Я бачу своє майбутнє та майбутнє своєї родини лише в Україні. Зараз я доглядаю стареньку матір, їй потрібна моя турбота, але готовий взяти зброю до рук, якщо буде потрібно. Мені хочеться, щоб мої діти не чули звуків сирен, зростали у мирній та вільній країні. Тому я не зупиняюся у підтримці наших хлопців на передовій. Вони – справжні герої, я вірю в їхню перемогу і роблю все, аби в ній була і моя частка теж. Незабаром ми зустрічатимемо новий рік, і я вже загадав бажання – хай він буде переможним! А ми над цим вже працюємо».

Категорії
Новини

З формочок для кексу – ялинкові кульки

Зимова пора надихає на творчість. На підприємстві пройшов різдвяний майстер-клас з виготовлення ялинкових прикрас для дітей співробітників «АрселорМіттал Кривий Ріг», «Стіл Сервісу» та ЛМЗ.

В Університеті АрселорМіттал минулий суботній ранок видався галасливим. Сюди завітали майже 50 дітей працівників наших підприємств, щоб поспілкуватися, весело провести час та навчитися виготовляти святкові поробки.

«А що, ми кекси будемо робити?», – запитували діти, побачивши на столах велику кількість паперових формочок для випічки. Дізнавшись, що з них вони виготовлятимуть ялинкові кульки, з цікавістю розглядали заготівки та розпитували, якою ж буде ця кулька.

«Наближаються різдвяні та новорічні свята, які неможливо уявити без різнокольорових гірлянд, ялинки-красуні та різноманітних цікавих іграшок на ній, – говорить Валерія Рясна, фахівець відділу з підбору персоналу та розвитку молодіжних проєктів «АрселорМіттал Кривий Ріг». – Часто центральне місце на ялинці займає або улюблена іграшка-прикраса, або та, що зроблена власноруч. Одну з таких – кульку із паперових формочок для випічки – ми і вчили дітей виготовляти на черговому майстер-класі».

Проведення майстер-класів вже стало традицією на нашому підприємстві. Зазвичай діти від 6 до 17 років збираються раз на місяць. Раніше вони вже виготовляли квіти з гофрованого кольорового паперу, іграшки із фоамірану (пластичної замші), навчались квілінгу тощо. Усе це об’єднує дітей та дає їм чудову можливість весело та з користю провести час, майже усі познаходили собі друзів.

Настя Сопова, 9 років:

«Мені дуже сподобалося робити новорічну кульку. Коли ми тільки починали клеїти ці формочки, я навіть не здогадувалася, що вони перетворяться на таку красу. Понесу її додому та прикрашу нею ялинку. Взагалі я дуже люблю щось створювати власноруч. Я робила патріотичні браслети із ниток, сніжинки, шила іграшки, одна з моїх найулюбленіших – котик Ковбаса. У мене все виходить, тому і хочу ще навчатися новому».

Кирило Пошивайло, 12 років:

«Цю ялинкову прикрасу я зробив дуже швидко. Одразу зрозумів, як вона виготовляється. Мені було цікаво на майстер-класі, а кулька вийшла дуже красивою. Я люблю творчість, завжди щось майструю. Є у мене поробки із картону, наприклад, лялькові будиночки, маскарадні маски. А ще я малюю, як пензлем, так і фарбами. Взагалі мені все цікаво. Ще подобається вивчати іноземні мови. У житті все це обов’язково стане мені у пригоді».

Юлія Приходько, матуся:

«На цей захід я привела свого восьмирічного сина. Ми намагаємося не пропускати таких дитячих майстер-класів, бо це цікаво для дитини. А ще – це живе спілкування з однолітками. Його зараз нашим діткам дуже не вистачає, адже спочатку був ковід, зараз – війна. У ці передріздвяні дні мені дуже хочеться, щоб дитина потрапила в атмосферу свята, повірила у дива, а ще зробила щось власними руками. Минулого року на такому ж майстер-класі ми теж робили ялинкову іграшку. Вдома вона стала головною прикрасою нашої ялинки».

Категорії
Новини

Новорічні смаколики дітям від великого підприємства

Кілька років поспіль «АрселорМіттал Кривий Ріг» напередодні різдвяних та новорічних свят перетворюється на чарівника, який поспішає із солодкими подарунками до сільських громад Криворіжжя. У цьому році під ялинки Гречаноподівської та Новалатівської сільських об’єднаних громад соціальні шефи привезли 784 солодкі подарунки на зразок тих, що отримали всі діти працівників підприємства.

«Ми і «АрселорМіттал Кривий Ріг» міцно зв’язані, адже чимало наших односельців працюють на цьому великому підприємстві, – розповідає заступниця голови Гречаноподівської сільської об’єднаної територіальної громади Анастасія Пізняк. – А ще у нас є приємна традиція. Різдвяні та новорічні свята ми починаємо з солодких подарунків від великого підприємства. У цьому році 424 солодких «будиночки» отримають діти громади від 2 до 14 років. Серед нашою малечі є й діти з родин переселенців з Харківської, Херсонської областей, малеча пільгових категорій. На всіх них, завдяки нашим шефам, чекає справжнє свято. Як мати трьох діточок я знаю, що справжнє диво – це бачити радісні оченята малечі, коли вони отримують подарунки. Дякуємо «АрселорМіттал Кривий Ріг», що і цього року, який для усіх був нелегким, малеча отримує солодке привітання від вас».

Майя Ластовецька та Анастасія Пізняк
Смаколики для Гречаноподівської малечі від великого підприємства

Далі автобус з подарунками попрямував до Новолатівської громади. Новорічні солодкі сюрпризи від нашого підприємства отримали 360 дітей цієї громади. Представників заводу тут зустрічають, як давніх друзів, адже підприємство і громаду пов’язують давні соціальні зв’язки.

Подарунки приїхали до Новолатівської громади

«Ми не залишаємо поза увагою громади, на території яких наше підприємство здійснює свою виробничу діяльність та мешкають наші працівники. Ми – партнери та друзі, тому і на свята ми разом, – говорить начальник відділу нерухомості і майнових відносин «АрселорМіттал Кривий Ріг» Олександр Товстоган. – Ми привезли солодощі, аби порадувати малечу громад і щоб свято і цього року прийшло до кожної домівки. Вірю і впевнений, що ми й надалі співпрацюватимемо та матимемо спільне майбутнє».

Олександр Товстоган та Олександр Зубрій

«Попри складне сьогодення ми все ж дуже хотіли створити свято для наших дітей, адже немає нічого ціннішого за дитячу усмішку, – сказав голова Новалатівської сільської об’єднаної територіальної громади Олександр Зубрій. – Тому в громаді вирішили організувати своєрідний невеличкий святковий марафон – провести кілька мініноворічних ранків біля центральної ялинки для сіл громади. І неодмінною частиною цього новорічного дива стануть солодкі подарунки від наших шефів – «АрселорМіттал Кривий Ріг». Дякуємо за ці позитивні моменти, за нашу багаторічну дружбу та співпрацю! Хай новорічне диво прийде в домівку до кожного з нас. Вітаю з прийдешніми святами! Миру та Перемоги усім нам!»

Солодкий вантаж, на який так чекали у громаді, на місці

Ще 54 солодких подарунки отримали учні загальноосвітньої школи смт Архангельське, де розташоване одне із підприємств нашої компанії – АТ «АрселорМіттал Берислав», а мешканці селища та працівники АрселорМіттал Берислав – 200 продуктових наборів.

Солодощі для учнів загальноосвітньої школи смт Архангельське
Категорії
Новини

Солодощі для різдвяного настрою

В рамках волонтерського проєкту «Разом» «АрселорМіттал Кривий Ріг» подарував солодкі новорічні подарунки новим криворіжцям.

«Нарешті, приїхали! Зустрічаємо!» Такими словами люди щиро вітали волонтерів нашого підприємства-учасників проєкту «Разом». Напередодні Різдва вони побували у 11 центрах, де зараз живуть внутрішньо-переміщені особи (ВПО) та привітали їх з новорічними святами.

«Як і годиться, ми приїжджали не з порожніми руками, а з солодкими подарунками – за кілька днів ми роздали 510 солодких наборів. А ще ми завітали до людей з гарним настроєм, різноманітними іграми та конкурсами для дітлахів та величезною увагою і повагою до людей похилого віку, – сказала кураторка проєкту Аліна Жура. – У центрах Кривого Рогу проживає чимало родин, які вимушено покинули свої домівки, рятуючись від війни. Це мешканці Харківської, Херсонської, Луганської, Донецької та інших областей. Вони виїжджали поспіхом, часто під пострілами, брали з собою усе, що могли. Зараз люди живуть у безпеці, але згадка про ті жахливі дні буде ще довго жити у їх пам’яті. Наше завдання  – хоч трохи людей відволікти, подарувати їм хоч трохи святкового настрою та зробити усе можливе, щоб вони повірили у різдвяне диво, а також знали, що добро завжди перемагає».