Позначка: наші люди

Категорії
Новини

А!фішка на 8 та 9 лютого

Театри

Криворізький академічний театр драми та музичної комедії ім. Т.Г. Шевченка

8 лютого о 16:00 на розсуд глядачів представлена музична вистава «Сорочинський ярмарок» – музична комедія за повістю М. Гоголя. Ця вистава занурює у світ народних пісень, танців, надзвичайних пригод і містики. Ви за лічені секунди опинитеся у самісінькому центрі галасливого і колоритного дійства і стежитимете за долями головних героїв, які вміють кохати, дружити, співчувати, бути щирими й жити з відкритим серцем.

9 лютого об 11:00 запрошуємо переглянути виставу «Здолати дракона». Це вистава-казка за мотивами творів для дітей О. Олеся. Села і міста нищить жорстокий Дракон. А ще він вкрав кохану дівчину Микити Кожум’яки – Оксану. Як здолати Дракона? Тільки разом, тільки гуртом. Але декому ще доведеться визначитися, кому служити – Добру чи Злу? Про захопливі пригоди Микити та його батька Кирила, чаклуна Мольфара й красуні Оксани, а також недолугих і кумедних Крисюка та Жабоїда глядачі зможуть дізнатися з цікавої вистави-казки.

9 лютого о 16:00 запрошуємо переглянути музичну комедію на дві дії «Гуляй, село!».

Криворізький міський театр ляльок

8 лютий об 11:00 на маленького глядача чекає вистава «Мамадай». Вистава про те, що хлопчик ображає в лісі пташок, звірів. Тож Білочка, Зайчик і Вовк хочуть провчити хлопчика. В результаті хлопчик зрозуміє, що був поганим, стане хорошим і попросить вибачення у батьків. Вистава у

2022 р. була представлена на фестивалі «QUESTO E IL MIO CIELO, QUESTA E LA MIA TERRA» (Італія-Україна), де отримала Диплом лауреата І ступеню. У цьому ж році на Міжнародному конкурсі мистецтв ШансЛенд, Фестивалі за підтримки Міністерства освіти і науки України та Міністерства культури та інформаційної політики України здобула диплом Лауреата І ступеня.

9 лютого об 11:00 пропонуємо виставу «Курочка Ряба». Вистава за мотивами української народної казки про діда та бабу, в яких була курочка Ряба. Дід та баба годували птицю та все чекали, коли курочка знесе яйце. Дід хотів вже позбутися курочки, проте на допомогу прийшли Ворона та Мишка, які принесли їй золоте яєчко. Зрештою курочка Ряба порадувала діда та бабу і знесла яєчко,  а ось які труднощі вони подолали разом, щоб примиритися, ви дізнаєтеся під час перегляду вистави.

Екскурсії

Туристичний клуб «Невгамовні Гідеси»

8 лютого о 10:00  на вас чекає пішохідна екскурсія «Таємниці 17 кварталу». Запрошуємо помандрувати по найдовшій вулиці міста Кривого Рогу – вулиці Сергія Колачевського. Ви почуєте про історію розвитку кварталу, дізнаєтесь про непересічну особистість – Сергія Миколайовича Колачевського, про рудники та шахти, зможете відстежити, як змінювалися назви вулиць,
поговорите про легенди та історії цієї місцевості, а також дізнаєтесь, чому парк на кварталі називають «Бурулька». Місце збору: зупинка «17 квартал» у бік Даманського. Місцем збору: зупинка «Спорткомплекс» (44 квартал). Реєстрація обов’язкова: 0961197549. 0982556455.

9 лютого о 13:45  запрошуємо до справжньої гастромандрівки. На вас чекають: ароматний український борщ, унікальні криворізькі настоянки, які здивують своїми смаковими нотками,
Приємна атмосфера та спілкування. Місце збору: зупинка «Спорткомплекс» (44 квартал). Реєстрація обов’язкова: 0961197549, 0982556455.


Туристичний центр «Командор»

8 лютого о 14:00 запрошуємо на майстер-клас «Артбук-альбом для творчості».  Місце проведення: ТЦ Командор, (провулок Університетський, 62). Запрошуємо вас пошити собі власний блокнот/артбук/альбом. Ви зробите його у техніці «копське переплетіння». Запис за номером тел.: 067-634-22-24.

Тренінги, майстер-класи

9 лютого відбудеться фотопроєкт у книжковому магазині. Ви зможете отримати прекрасні фото зроблені справжніми професіоналами, гарний настрій, позитивні емоції та ще безліч цікавих сюрпризів. Детальніше та для запису звертайтеся за номером тел.: 0986228299.

Категорії
Наші люди

Приємне замовлення

Заходжу до кабінету. Технологи Ливарно-механічного заводу зустрічають привітними усмішками. Над одним з робочих місць під стелею – яскраві повітряні кульки на честь дня народження. За столом з комп’ютером сидить сивочолий  пан з розумними проникливими очима. Усміхаюся йому, вітаємося, втаємничено неголосно кажу: «Вас замовили». Співрозмовник розуміє гумор, усміхається у відповідь, і мовить: «Ну що ж, сідайте, поговоримо».

Напередодні до редакції «Металурга» зателефонували працівники ЛМЗ і повідомили, що найдосвідченішому, найкваліфікованішому їхньому технологу Володимиру Демидову виповнюється 70 років, 25 з яких він пропрацював в «АрселорМіттал Кривий Ріг» та на ЛМЗ. Він розробляє технології для цехів ЛМЗ, «АрселорМіттал Кривий Ріг». За його технологіями виготовляються вироби для сторонніх замовників, серед яких є й іноземні підприємства. І цей чоловік, як ніхто інший, заслуговує на те, щоб про його життєвий шлях, талант та сумлінну працю, надзвичайно корисну для підприємства, дізналося якомога більше людей. Бо хто ж тоді приклад, якщо не Володимир Олексійович? І з цим важко не погодитися.

ЛМЗ виготовляє або ремонтує деталі, вузли та інші вироби, необхідні для ремонтів металургійного, гірничого, коксохімічного устаткування. А провідний інженер-технолог Володимир Демидов разом з колегами розробляють технології для виготовлення виробів та ремонтів.

«Це виглядає приблизно так: я отримую креслення того, що необхідно виготовити чи відремонтувати, – почав Володимир. – Правильно прочитати креслення – це задача № 1. А далі ми готуємо детальні документи для того, щоб цей виріб виготовили якісно й швидко з урахуванням всіх вимог замовника, так би мовити – детальну покрокову інструкцію. В технології важливо зазначити все: матеріали та схеми їх розкрою, допуски, схеми з’єднань та багато-багато іншого. І тут дрібниць не буває. Помилка технолога дуже дорого коштує. Особливо, якщо це габаритні, матеріаломісткі вироби, такі, наприклад, як засипний пристрій для доменної печі або кесон для конвертерного цеху. На основі загального креслення технолог виконує креслення окремих деталей, з яких складається виріб. І ці креслення мають бути розгорнутими та деталізованими, щоб у цехах не витрачали зайвого часу на їх розшифровку».

Розробляти точні, чіткі технології, де все враховано, Володимиру допомагає майже 45-річний досвід. А до того, як стати технологом, він, тоді ще молодий слюсар, сам брав участь у виготовленні металоконструкцій.

«Після технікуму та служби у війську, під час якої працював на військовому заводі, я влаштувався в цех металоконструкцій одного з криворізьких заводів, – згадує Володимир, – то була серйозно школа. Я виконував роботи з підготовки деталей для виробництва металоконструкцій. За кілька років довелося опанувати різання металу, його згинання та ще багато різних операцій. Саме тоді я навчився працювати з прес-ножицями, верстатами для згинання металу, гільйотинними ножицями та ще з двома десятками видів устаткування. Тобто спочатку я застосовував виробничі технології, а вже потім став технологом, який їх розробляє. І така робота мені дуже подобається. На неї я йду із задоволенням!»

Різнобічний досвід допомагає Володимирові якісно й швидко виконувати виробничі завдання. А ще він впевнений, що без добре розвиненої просторової уяви гарним технологом не станеш.

«Коли я читаю креслення, які отримав від замовника, то у голові виникає вже готовий виріб, – говорить Володимир. – Він об’ємний, деталізований. Я можу уявити його з різних боків, під різними кутами. І лише уявивши це все і вивчивши технічні вимоги замовника, починаю розробку технології. Деякі вироби прості, а з іншими доводиться поморочити голову, Наприклад, нещодавно ми розробляли технологію виробництва патрубків для гірничого департаменту. Це виріб приблизно 2Х2Х2 метри з гнутими деталями, які ще й кріпляться одна до одної під різними кутами, ще й з нахилом. Довелося робити складне креслення у чотирьох проєкціях. Така технологія – непросте завдання, але цікаве».

Володимир зізнався, що він за те й любить свою роботу, що вона творча, постійно тримає мозок у тонусі.

«Колись послали мене у відрядження на Запорізький автозавод, – згадує технолог. – Цікаве було саме відрядження. Тоді «Таврії» вже почали випускати, а «Запорожці» ще продовжували виготовляти. Але сама робота мені здалася надто нудною. Конвеєри, серійне виробництво, все однакове. Мабуть, я не зміг би довго так працювати. У нас – інша справа. Є, звичайно, й типові вироби, але багато технологій, які розробляємо з нуля. Дуже цікава робота! Але все одно мозок потребує перезавантаження. Для цього я їду на риболовлю. Або у дворі біля будинку граємо з товаришами у шахи чи нарди. Тобто також робота мозку, але іншого типу. Інколи граю на гітарі. Ще молодим навчився. Але зараз не дуже часто, лише коли дружина Галина попросить».

А ще Володимир Демидов – щасливий дідусь. Він обожнює онучку Сашу і з самого її народження став ще й наставником.

«Мені дуже подобається займатися її розвитком. Я її навчав з самого малечку. Намагався зацікавити. Вже у три з половиною дівчинка могла читати, писати, рахувати, – розповідає Володимир. – Зараз вона єдина відмінниця у своєму восьмому класі! Моя гордість. Я навіть палити кинув завдяки онучці. 14 років тому пообіцяв доньці Каті, що як когось мені народить, то кину. Як зараз пам’ятаю: прокинувся 15 вересня 2010 року, дізнався, що народилася Саша, і відчув себе так, ніби ніколи й не палив. І до сьогодні – жодної цигарки. Мрію підтягти своє здоров’я, щоб ще порадуватися, як онучка успішно закінчить школу, а потім і виш, знайде хорошу роботу. Вона дуже талановита, у художній школі навчається».

Колеги надзвичайно поважають Володимира Олексійовича. За майстерність, професіоналізм, за величезний досвід, яким він щедро ділиться. «Він дійсно найкращий фахівець у своєму напрямку, – говорить начальник бюро ЛМЗ Олексій Ніколаєв. – Володимир стояв у витоків розробки програмного забезпечення, яке вже з десяток років допомагає нам швидше і точніше розробляти технології. З ним можна порадитися з найскладніших питань. Чудова людина, що ще додати?»   

Категорії
Наші люди

Бджоляр вихідного дня

Про суспільство у вулику, унікальні властивості меду, всесезонні клопоти на пасіці і, навіть про бджолині війни все знає наш колега Сергій Віждов, начальник дільниці з ремонту і обслуговуванню електрообладнання ПП «Стіл Сервіс».

Про порядок у справах

«Бджолиного порядку ще треба повчитися. У кожної бджоли своє місце, призначення, свої задачі у вулику. Вони надзвичайно працьовиті та злагоджені. Бджоли – це єдині комахи, які виробляють цілющу та смачнючу їжу – мед», – розповідає про своє захоплення Сергій Віждов.

За фахом Сергій є техніком-електромеханіком, свого часу він закінчив Криворізький політехнічний технікум. Його часто можна побачити у заводоуправлінні, Палаці культури металургів, поліклініці медцентра, технічній бібліотеці, їдальнях та на інших соцоб’єктах підприємства, адже разом з колегами Сергій опікується тим, щоб у приміщеннях завжди було світло, щоб усі електроприлади працювали без збоїв. Та й про специфіку металургійного та гірничого виробництв Сергій Віждов знає не з чуток, бо колись теж працював там. Як говорить наш герой, життя познайомило його з багатьма спеціальностями та багато чому навчило. А ще подарувало йому можливість присвячувати вільний час улюбленим справам.

Захоплення із зубками

А ще з лапками, хвостиками та цікавими мордочками. Першим захопленням Сергія було вирощування нутрій. Умови для цього були ідеальними, адже мешкає Сергій у власному будинку. Чому нутрії? Колись їх, а також кроликів, розводили батьки Сергія. А повернутися до цієї справи допомогла книжка про звіроводство.

«Якось вона потрапила мені на очі. Прочитав, захопився, вирішив спробувати і, мені сподобалося, – продовжує Сергій Віждов. – Нутрії такі милі, смішні. Даєш їм кавуна, вони ним спочатку у футбол грають, а потім гризуть його, в лапках тримають. Цікаво спостерігати, як нутрії починають плескатися у мисці, гарненько умиватися та чистити шубку.

Догляд за ними теж нескладний – прибрав у вольєрах, погодував, влив свіжої водички у їхню миску-ванну. Та у кожній справі є своє «але». Почали рости ціни на корми, а мене підхопив коловорот інших турбот. Погодьтесь, таке у кожного буває. Отже, нутрії залишилися у минулому. Але ж цікавість до нового у мене лишилася (сміється). Визначитися з новим напрямком захоплення допоміг знайомий. Він ставив у моєму садку вулики. Бджоли опилювали дерева і через це фруктовий урожай у мене був досить значний.

Це дж-ж-ж неспроста

Спочатку Сергій вирішив не купувати бджіл, а спіймати для власної пасіки рій диких бджіл. Це відома практика. Існує декілька технік, як це можна зробити. Готуються хатка для комах, рамки, приманки, визначається місце, де вони можуть бути. Сергій зробив все, як треба, але бджіл не спіймав. Довелося купувати рій. Але і цих бджіл спіткала невдача – родина виявилася слабкою, тож на неї напали інші бджоли. Чужинці вбили матку, а рій просто розлетівся. Виявляється, що випадки агресії бувають і у бджолиному суспільстві.

Наступного разу Сергій придбав вже декілька бджолиних родин, вулики для них. 

Згодом до бджолиної справи долучився і батько Сергія Павло Іванович Віждов, який у минулі роки працював заступником начальника цеха з електрообладнання Блюмінгу № 1. Тепер батько і син опікуються п’ятнадцятьма вуликами.

«Робота на пасіці цікава, але кропітка. Це далеко «не мед», тут треба багато чого знати, розуміти і, звичайно, практикуватися, – усміхаючись, говорить Сергій Віждов. – По буднях бджіл доглядає мій батько, а я біля вуликів кожні вихідні. Я так себе жартома і називаю, бджоляр вихідного дня. Звичайно, пік наших справ – це коли треба качати мед. У позаминулому році ми зібрали більше 100 літрів меду. А от минулого року меду було вдвічі менше. Причини різні: від місця, де мало медоносних квітів, до погодних умов, а ми добре пам’ятаємо, що влітку була аномальна спека.

Звичайно, у бджолярів є свої хитрощі, як «примусити» бджіл більше збирати нектару. Для цього треба вивозити вулики у якісь віддалені місця, де є квітучі лани, сади. А якщо хочеш отримати так званий чистий мед – гречаний, липовий, соняшниковий тощо, треба квіти цих рослин примішувати до цукрового сиропу та дати поласувати ним бджолам. Тоді вони, вже за смаком-запахом зрозуміють, пилок з яких рослин їм треба збирати.

У кожного бджоляра є своя «мова» спілкування з бджолами. Головне, щоб вони тебе не вкусили. А таке буває, коли ти десь ненароком бджілку придавив, або не на часі до вулика зазирнув. Про алкоголь і не йдеться, вони категорично не люблять людей напідпитку.

В цілому мені дуже спокійно біля цих комашок-трудівниць, а ще цікаво. У них можна багато чого повчитися – як працювати, самоорганізовуватися, бути корисним. А проявляти себе можна у різних справах. Я, наприклад, колись механікою займався, зробив годинник-ходик, піч власними руками виклав. А буде ще щось цікаве – опаную, було б бажання. Я б і іншим побажав уважніше придивитися до себе, адже великий потенціал є у кожного, я у цьому впевнений».

Категорії
Новини

У бою з ворогом загинув працівник гірничого департаменту Юрій Тихий

Юрій Тихий працював слюсарем-ремонтником на рудозбагачувальній фабриці № 2 гірничого департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг». Він був досвідченим фахівцем з ремонту устаткування.

«Юрій прийшов працювати на РЗФ-2 у 2017 році, – згадує старший майстер з ремонту обладнання Ігор Ілeнко. – Спочатку працював електрозварником дільниці сантехніки та промвентиляції, а потім перевівся черговим слюсарем-ремонтником на дільницю маслозмащування і вантажопідйомних механізмів, де разом з колегами ремонтував складне і дуже важливе виробниче устаткування. Юрій добре знався на своїй справі, ставився до роботи сумлінно та відповідально, був досвідченим ремонтником, ділився досвідом. Він завжди був готовий допомогти колегам. У колективі його поважали, прислухалися до його думки, до дієвих порад. Юрій був позитивною і відкритою людиною. Він став на захист України у серпні минулого року. А нещодавно ми дізналися, що наш захисник загинув у бою. Боляче усвідомлювати, що нашого колеги й товариша вже немає з нами. Вічна слава герою!».

Солдат Юрій Тихий загинув у бою з ворогом 14 січня 2025 року в районі населеного пункту Боркі Курської області.

Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям та колегам загиблого воїна.

Категорії
Новини

Аналізатори для кабінника-кантівника та його колег

На межі 2024-25 років для коксового цеху № 1 «АрселорМіттал Кривий Ріг» придбали 20 портативних газоаналізаторів для безпечної роботи у газових тунелях.

У газових тунелях коксових батарей прокладені трубопроводи, що подають коксовий газ на обігрів камер коксування, у яких безпосередньо виготовляють кокс. Це складна система труб, засувок та іншого устаткування, за яким треба наглядати, обслуговувати, ремонтувати, керувати подачею газу. Цей перелік робіт виконують тунельники, слюсарі, газівники коксових батарей і навіть кабінник-кантівник, який контролює автоматичне перемикання подачі газу з потоку на потік. Всі вони заходять в тунелі для виконання певних видів робіт. Також для організації роботи туди заходять майстри та начальники зміни. Всім їм необхідно контролювати наявність і концентрацію отруйних газів у тунелях, щоб не отруїтися.

«Загрозу життю становлять як сам коксовий газ, так і чадний газ, який виділяється у результаті згоряння коксового, – пояснює в.о. заступника начальника коксового цеху з газового господарства та обігріву Андрій Золотарьов. – В ідеалі – коли цих газів у тунелі по нулях. У певних концентраціях їх наявність допускається, але тоді працівники можуть знаходитися в тунелі чітко обмежену кількість часу. Ці норми чітко прописані у пам’ятці на вхідних дверях до тунелю. А концентрацію працівники визначають портативними газоаналізаторами. Раніше персональні аналізатори мали тунельники, газівники та слюсарі газового господарства. Інші ж користувалися черговим аналізатором, який знаходиться у приміщенні пульта управління. Але потреба у тому, щоб кожен, хто хоч якийсь час виконує роботи в тунелі, мав персональний прилад, була очевидною. Тож ми звернулися до провідного інженера з охорони праці, і департамент з ОП та ПБ нам допоміг».

Провідний інженер з охорони праці Володимир Бакуменко повідомив, що тепер персональні газоаналізатори мають також змінні майстри, начальники змін та кантувальники. «Всі прилади обов’язково повірені у «Держстандарті» і мають проходити щорічну перевірку, бо від точності їхньої роботи залежать людські життя, – говорить Володимир Бакуменко. – Ми разом з керівниками цеху слідкуємо за тим, щоб жоден працівник без аналізатора не заходив у тунель. Забезпечення кожного причетного персональним аналізатором – важливий крок до безпечної роботи».

Катерина Гарус працює тунельницею п’ять років. «Ми знаходимося у тунелі до 80 відсотків робочого часу, – розповідає Катерина. – Регулюємо подачу газу, слідкуємо за правильністю роботи рухомих механізмів, підтримуємо чистоту кранів і тунелю загалом. Наявність та концентрацію небезпечних газів нам необхідно знати, щоб своєчасно залишити тунель у разі небезпеки. За п’ять років моєї роботи тут випадки перевищення норм були, і саме газоаналізатор рятував мені життя».

Категорії
Разом з Україною

Своїм від своїх

За 60 кілометрів від Кривого Рогу в смт Архангельському Херсонської області розташоване підприємство «АрселорМіттал Берислав». Там видобувають вапняк для металургійного виробництва та будівельної галузі. Працівників підприємства і громаду Архангельського ми вважаємо своєю родиною, тому завжди підтримуємо їх у різних сферах. Підприємство стало частиною корпорації АрселорМіттал майже 15 років тому. Наша спільна історія – це історія співпраці та допомоги.

Кар’єр “АрселорМіттал Берислав”

Працівники «АрселорМіттал Берислав» завжди відчували себе членами великого промислового колективу. За мирних часів діти працівників відправлялися відпочити на моря у дитячі оздоровчі табори, працівники родинами їздили подихати свіжим повітрям у пансіонати. Працювати на підприємстві престижно, адже для Високопільської громади «АрселорМіттал Берислав» вважається громадоутворючим підприємством. Працювати у ньому – це мати стабільну зарплату та повний соцпакет. А ще підприємство завжди допомагало громаді з розв’язанням різних життєвих питань. Наприклад, наприкінці 2021 року Високопільська громада отримала від підприємства подарунки – грейдер та екскаватор. А це для неї допомога практично у всіх «дорожніх справах». Машини планували залучати до впорядкування шляхів, розчищення їх від снігу тощо. Для села така техніка на вагу золота. Подарунок громада отримала, от скористатися ним, як хотілося, не вдалося. Все перекреслило повномасштабне вторгнення.

З початком повномасштабного вторгнення Архангельське потрапило в окупацію, в якій перебувало майже 7 місяців. 3 жовтня 2022 року Високопільську громаду, до якої відноситься і смт Архангельське, завдяки нашим захисникам було звільнено. Під час окупації Херсонської області, зокрема Бериславського району, від постійних обстрілів, мінувань та бойових дій постраждали не лише люди та їхні домівки. І це випробування залишило чимало воєнних «шрамів» на території громади.

Зруйновані будинки під час окупації
Наслідки окупації громади

Руйнувань зазнали і виробничі потужності «АрселорМіттал Берислав». Тоді підприємство довелося відроджувати майже з нуля. Будівлі, гірничотранспортне обладнання були зруйновані або потребували капітального відновлення. Територія промислового майданчика, кар’єру, складів підприємства була засмічена вибухівкою, зброєю та снарядами.

Проммайданчик одразу після звільнення. Наслідки окупації.

Чимало довелося зробити, аби повернути втрачене. Так, наприклад, підприємство звернулося до ремонтників «АрселорМіттал Кривий Ріг»  з проханням «вилікувати» від численних бойових поранень трансформатор, який є практично енергетичним серцем «АрселорМіттал Берислав». Тоді до рук ремонтників потрапили окремі «органи» трансформатора – шість теплообмінників та посудина під масло, які практично були зрешечені уламками. Потрібно було заварити всі дірки та тріщини в теплообмінниках, щоб трансформатор міг працювати, як і раніше. Але «поранення» були у таких важкодоступних місцях, що зробити це могли лише справжні аси, які працюють в ЦРЕУ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Тоді це допомогло розпочати відновлення підприємства. Цей трансформатор надзвичайно важливий для «АрселорМіттал Берислав», адже від нього живиться проммайданчик.

«Працювати без живлення неможливо, – розповідає директор АТ «АрселорМіттал Берислав» Леонід Смоляренко. – Цей трансформатор відповідає за роботу шахтних печей з випалення вапняку, обігрів офісних приміщень, лабораторії, освітлення кар’єру. Але агрегат дуже постраждав від обстрілів і те, що йому надали друге життя, – велика допомога нашому підприємству. Зараз цей трансформатор вже «у зміні». Підприємство працює, ми поновили роботу, і, що найбільше радує, майже весь колектив повернувся на робочі місця. За це вдячний своїм колегам, а вони своєю чергою – корпорації за підтримку. Адже, коли ми вимушені були рятуватися з окупації, то нам надали тимчасовий прихисток у Кривому Розі. Тоді «АрселорМіттал Кривий Ріг» організовував транспорт для перевезення. Родини переселенців з Архангельського та взагалі з Високопільської селищної громади були розміщені у санаторії-профілакторії «Джерело» нашого підприємства, де людям були забезпечені усі умови для проживання. Зараз всі працівники повернулися на свої робочі місця. Відновлення відбувається і у громаді. І у цьому теж є частка нашого підприємства, частка нашої корпорації».

З піклуванням про громаду

Від війни страждає, на жаль, не лише залізяччя та промислові об’єкти. Мешканцям Архангельського довелося побачити і відчути на собі, що таке воєнне життя. Після звільнення селища довелося відновлювати життя громади. Тоді «АрселорМіттал Кривий Ріг» допоміг з відновленням адміністративної будівлі Архангельського старостинського округу у селищі міського типу Архангельське, яке було пошкоджено під час окупації російськими загарбниками через численні обстріли та вибухи. На відновлення будівлі пішло понад 800 тисяч гривень. Кошти витратили на заміну вікон та дверей, відновлення покрівлі, яка майже повністю була зруйнована. В цій будівлі ще до війни було розташоване управління старостату. Люди приходили сюди, аби звернутися по соціальну допомогу, вирішити комунальні та адміністративні питання. Сьогодні тут знову облаштувався свого роду «соціальний центр» селища. І не лише він, в будівлі знаходяться приймальні місцевого дільничного, фахівця з протипожежної охорони, керівництва житлово-комунального підприємства. Всі роботи вдалося зробити швидко та якісно завдяки тісній співпраці та допомозі «АрселорМіттал Кривий Ріг», який виділило кошти на ремонт.

Адмінбудівля Архангельського старостинського округу до відновлення
Відремонтована будівля

До речі, «АрселорМіттал Кривий Ріг» в індивідуальному порядку надавало та надає допомогу з відновленням зруйнованих домівок своїм працівникам, зокрема й працівникам «АрселорМіттал Берислав». Неодноразово надавалася допомога й з продуктовими наборами. Щоб працівники мали належні умови для праці підприємство допомогло встановити імпровізоване модульне «містечко», замість зруйнованих будівель АПК.

Привезли продуктові набори для мешканців громади

Крім цього допомогли громаді й з відновленням дитячого садочка у смт Архангельське, який за час окупації російськими загарбниками був пошкоджений. На ці потреби підприємство скерувало понад 250 тисяч гривень. Це допомогло встановити там нові вікна та склопакети, двері, відремонтувати покрівлю. Наразі маленькі мешканці селища із задоволенням та за можливості відвідують садочок, адже життя у громаді відновлюється, попри усі загрози та випробування чимало мешканців повертаються до своїх, на жаль, часто зруйнованих будинків.

Зруйнований дитячий садочок
Дитячий садочок після ремонту

А у  жовтні  2024 в Архангельському урочисто відкрили пам’ятник воїнам, які загинули при звільненні селища у 2022 році. Пам’ятник було виготовлено та встановлено за сприяння та підтримки керівництва ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та АТ «АрселорМіттал Берислав».

На відкритті пам’ятника були присутні побратими загиблих воїнів, їхні близькі та рідні, представники місцевої громади, керівництво та працівники АТ «АрселорМіттал Берислав».

Пам’ятник воїнам, які загинули при звільненні селища у 2022 році.