Позначка: наші люди

Категорії
Новини

Тихе свято у шахтарській родині

Шахтарі «АрселорМіттал Кривий Ріг» отримали вітання й нагороди до свого професійного свята.

В шахтоуправлінні нашого гірничого департаменту відбулися скромні урочистості з нагоди Дня шахтаря. Виконувач обов’язків директора ШУ Микола Лимаренко подякував кожному працівникові за сумлінну працю та нашим шахтарям, які зараз зі зброєю захищають Україну від російської агресії. Хвилиною мовчання вшанували пам’ять шахтарів, які віддали життя за нашу свободу. Присутні висловили шану ветеранам праці, які також були запрошені на урочистості.

Кращих працівників нагородили грамотами «АрселорМіттал Кривий Ріг» та міськвиконкому.

Грамоти «АрселорМіттал Кривий Ріг» отримали:

1. Максим Ткаченко

2. Валерій Сулейманов

3. Євген Фелюст

4. Євген Лисенко

5. Дмитро Штифурак

6. Олександр Тарасевич

7. Віталій Щербань

8. Сергій Губський

Грамотами міськвиконкому були нагороджені:

1. Сергій Бабінський

2. Світлана Кухарчук

3. Димитрій Петров

4. Валентин Левицький

5. Олександр Кретов

6. Михайло Воловик

7. Сергій Комаренко

8. Ярослав Кравець

9. Володимир Козлов

Також шахтарів привітала голова ПО ПМГУ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Наталя Маринюк. Вона вручила шахтарям нагороди профспілкового комітету. Для ветеранів, запрошених на урочистості було проведено екскурсію територією ШУ.

Ріта Виноградова, ветеранка ШУ: «Майже 35 років я пропрацювала на шахті, причому під землею. А пішла у шахтарі 18-річною дівчиною. Мамина подруга, шахтарка порадила. Каже: щоб доля склалася, хай донька йде на шахту. Там зарплата хороша, колектив чудовий та й заміж вийде вдало. І що ви думаєте? Все збулося. От тільки чоловік мій, Микола, трагічно загинув. Така вже робота у шахтарів. Жодного разу я не пожалкувала, що прийшла тоді сюди на роботу. Я щаслива, і пишаюся, що шахтарка».

Андрій Пекалюк, начальник дільниці № 26 ШУ: «Наша дільниця здійснює підземні транспортні перевезення. Мої хлопці відвантажують та транспортують руду, підвозять шахтарів на робочі місця, а також матеріали, устаткування тощо. Я працюю на шахті вже 23 роки. А батько мій пропрацював шахтарем аж 34. До транспорту  мене завжди тягло, тож не дивно, що я працюю на дільниці внутрішньошахтного транспорту. Люблю свою роботу, намагаюся виконувати її як можна краще. Взагалі у шахтарів це звичайний щозмінний підхід до роботи. Вітаю всіх шахтарів зі святом. Бажаю нам всім, щоб перемогою завершилася війна, щоб молодь в шахти підтягувалася, щоб розуміла важливість шахтарської праці, і достойної всім зарплатні».

Категорії
Новини

Про сильних духом та марсіанські пейзажі

25 серпня Україна відзначила День шахтаря. У гірничому департаменті «АрселорМіттал Кривий Ріг» є шахтоуправління з підземного видобутку руди, у якому працюють представники багатьох шахтарських професій.

Як зазначив головний інженер нашого ШУ Микола Лимаренко, при слові «шахтар» більшість людей уявляє кремезного чоловіка-прохідника з відбійним молотком у забої. Але шахтарських професій набагато більше.

 «Звісно, шахтарі – це не лише прохідники, – говорить Микола Лимаренко. – Це гірничі робітники очисного забою, підривники, машиністи породонавантажувачів, машиністи конвеєрів, підіймальних машин, дробарники, перекидальники, електрослюсарі, роздавальники вибухівки, стволові, оператори внутрішньошахтного транспорту, велика монтажна група та представники інших професій, чоловіки й жінки. Я всіх їх вітаю з Днем шахтаря. Без кожної з цих професій неможлива робота шахти. От взяти хоча б дільницю внутрішньошахтного транспорту. Машиністи електровозів та люкові виконують багато робіт із завантаження та вивезення гірничої  маси із забоїв до підземної  «дробарної фабрики», довозять людей та матеріали від стволів до забоїв».

Гірничий майстер Дмитро Чутєлєв керує бригадою на дільниці внутрішньошахтного транспорту. Він – продовжувач шахтарської династії. На шахті працювали його дідусі та бабусі Мати й тато також представники шахтарських професій. Тож він з дитинства не уявляв себе ніким більше, як шахтарем. Дмитро організовує роботу восьми колег, і робить це вміло, особливу увагу приділяючи безпеці.

«Небезпек під землею багато, – каже Дмитро Чутєлєв. – Наші електровози їздять на глибині 1135 метрів. Знову ж таки – це електротранспорт, який ще й залізничний, тож треба бути дуже уважним. Не випадково найщиріше побажання у нас до Дня шахтаря: щоб скільки людей у шахту спустилося, стільки й виїхало. А ще бажаю всім колегам міцного здоров’я. Воно шахтарям ще й як потрібне».

Машиністи електровозів Руслан Островський, Михайло Белінський, Михайло Безуглий мають чималий досвід роботи під землею. А от найдосвідченіший – машиніст Юрій Удовиченко. Він – шахтар з більш як тридцятирічним досвідом. Не даремно він – бригадир машиністів, дуже добре знає техніку, ділиться досвідом безпечної роботи з колегами. «У нас всі хлопці відповідальні, – говорить Юрій Удовиченко. – Я дуже ціную свою бригаду. Ми всі один одного поважаємо. Справжній шахтарський колектив, як родина. Більше звикли робити, ніж говорити. Кожен готовий прийти на допомогу».

Машиністи ведуть свої порівняно невеличкі, але потужні електровози підземними залізницями. Основну гілку довжиною близько семи кілометрів називають кільцевою. Кожен електровоз має два двигуни потужністю по 45 кіловат і тягне по вісім вагонів, в кожному з яких близько семи тонн руди. А навантажує ці вагони завантажувач гірської маси Костянтин Профатаєв. Руда потрапляє у вагони з люків. Саме Костянтин їх вмикає та вимикає за допомогою пульта керування. «А якщо гірська порода застрягне і заб’є люк, то я перетворююся на вибухівника, – розповідає Костянтин. – Закладаю вибухівку, проводжу вибух, розблоковуючи таким чином люк. А якщо треба – сідаю за кермо електровоза. Ну як такого керма у  нас немає. Є мотузка, яка називається пантометром. Нею й керується підземний транспорт».

Взагалі то універсалізм – це сильний бік підземних транспортників. Кожен з них навчений трьом-чотирьом професіям і може у будь-який момент замінити колегу. Машиністи не лише керують електровозами, а й можуть виконати дрібний ремонт. «Якщо щось зламається серйозніше, то на допомогу приходить наш електрослюсар Ігор Гончаренко, – пояснює бригадир Юрій Удовиченко. – У нього золоті руки. Ми з хлопцями жартуємо, що це наша швидка невідкладна допомога».  

Під землею важкі умови праці, багато шкідливих факторів. Але підземні транспортники намагаються бути на позитиві, і у них це виходить. Наприклад, жартують, що під землею як на курорті, не холодно й не спекотно. Постійна комфортна температура +15 з невеличкими відхиленнями +- 4 градуси. А ще вони жартома порівнюють червоні шахтні підземні пейзажі з позапланетними марсіанськими. Не дивлячись на всі складнощі, наші нові знайомі не втрачають оптимізму. Побажаємо ж їм, а також іншим шахтарям нашого підприємства, всієї України міцного здоров’я, а також того, що вони самі собі бажають: щоб кожнісінької зміни скільки людей під землю спускалося, стільки ж й підіймалося на поверхню!

Категорії
Новини

Наших працівників нагороджено до державних свят – Дня прапору та Дня незалежності України

В Металургійному районі міста підняли Державний прапор України та вручили нагороди найкращим працівникам підприємств, навчальних закладів та установ району. Серед нагороджених – четверо працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Святкова та урочиста мить – синьо-жовтий прапор України підіймається  флагштоком. І ось він вже гордо майорить над виконкомом Металургійної районної у місті  ради.

За цим уважно спостерігали десятки кращих працівників району, серед яких наші працівники: Максим Сальников, заступник директора з енергогосподарства енергетичного департаменту, Володимир Денисенко, менеджер управління гірничого департаменту, Сергій Вьюннік, слюсар-ремонтник (бригадир) сортопрокатного цеху № 2 та Павло Соленко, різальник гарячого металу сортопрокатного цеху № 1 прокатного департаменту.  За сумлінну працю та з нагоди Дня незалежності України вони отримали нагороди Металургійної районної у місті ради. А Максим Сальников був нагороджений відзнакою міського рівня.

«Два найважливіших для українського народу державних свята йдуть поруч – 23 серпня в Україні святкують День Державного Прапора, а 24 серпня ми відзначаємо 33-тю річницю незалежності України. Ці свята є символом національної єдності, гордості за нашу країну та її сильних духом людей, які зараз, кожен на своєму місці роблять усе можливе для наближення Перемоги. Ми дякуємо нашим захисникам та захисницям за те, що вони боронять нашу землю, ми дякуємо людям, які своєю працею підтримують економіку країни», – сказав у вітальному слові Едуард Данильченко, заступник голови Металургійної районної у місті ради з питань діяльності виконавчих органів ради.

«Нагороди отримувати завжди приємно, особливо, коли відзнака вручається у такі важливі для України свята – День прапора та День незалежності. Це означає, що твоя праця потрібна людям – тим, хто працює у цехах та містянам, адже життя підприємства та міста єдине, – сказав Максим Сальников. – Я опікуюсь електричним господарством «АрселорМіттал Кривий Ріг». Це завжди було відповідальною справою, адже енергетика дає життя металургійним агрегатам. Зараз у нас подвійні турбота і відповідальність, адже нам доводиться працювати у складних умовах війни та блекаутів».

«Урочистий захід, усміхнені люди, зворушлива мить підняття прапору та саме нагородження – сьогодні у всіх нас по-справжньому святковий настрій, – поділився враженнями Сергій Вьюннік. – Цінності нагороді додає й те, що вона отримана під час святкування наших головних державних свят».

Володимир Денисенко та Павло Соленко подякували підприємству та місту за відзначення їхньої роботи. Подякували вони і нашим захисникам, які боронять Україну.

«Наш український прапор підіймає бойовий дух на полі бою та у тилу. У боротьбі з російськими загарбниками ми виборюємо своє право вільно жити і працювати. А турбот у кожного вистачає. Наприклад, зараз у гірничому департаменті ми реалізуємо проєкт «Третя карта». Це будівництво хвостосховища , яке дасть можливість підприємству працювати далі, а людям мати роботу та розвивати Кривий Ріг в усіх сферах», – додав  Володимир Денисенко.

Категорії
Новини

Металург Анатолій Нікіша загинув на Донбасі у бою з окупантами

7 серпня 2024 року ми втратили ще одного свого колегу та захисника. У боях за свободу й незалежність України загинув сержант Анатолій Нікіша. Трагедія сталася біля населеного пункту Іванівське Бахмутського району що на Донеччині. До того, як взяти в руки зброю й стати до лав Збройних сил, Анатолій працював ковшовим у конвертерному цеху ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Він був справжнім чоловіком – так говорять колеги про Анатолія Нікішу – сильним, мужнім, справедливим. «Він завжди був за справедливість, – розповідає змінний майстер конвертерного цеху Валерій Кузнецов. – Завжди відстоював інтереси колег. Часто виконував обов’язки бригадира. Для багатьох молодих ковшових став наставником, навчав їх цій нелегкій професії. Якісно підготувати ковші для розливання сталі, привести до ладу затвори – важка справа. А ще – високі температури на робочому місці та інші шкідливі фактори. Анатолій був серед кращих, був прикладом як у роботі, так і в організації безпечної праці. Ми підтримували з ним зв’язок. Нещодавно він був у нетривалій відпустці. А незабаром після його повернення на фронт ми отримали гірку звістку. Ми втратили надійного товариша і чудову людину».

Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям та колегам загиблого героя.

Категорії
Новини

«Лайфхаки» з підготовки кадрів від фахівців

На базі «АрселорМіттал Кривий Ріг» пройшла громадська конференція «Професійній освіті – європейський вибір».

Наше підприємство було обрано не випадково, адже ми маємо чималий досвід наставництва на виробництві, практику тісної співпраці з профільними навчальними закладами та впроваджуємо чимало цікавих проєктів, аби зацікавити молодь у здобутті саме робітничих професій.

Така конференція проводиться у Кривому Розі щорічно. Вона має на меті координувати роботу виробництв і профільних навчальних закладів з сучасної професійної підготовки молоді та висвітлювати найкращі практики співпраці в цьому питанні.

Цього року конференція була присвячена вивченню європейського досвіду роботи з підготовки кадрів для ринку праці. Саме тому вона і проходила в «АрселорМіттал Кривий Ріг» – на базі підприємства міжнародної корпорації, де напрацьований значний досвід роботи з молоддю.

У конференції взяли участь представники «АрселорМіттал Кривий Ріг», криворізької міської влади, громадських об’єднань, директори та викладачі закладів професійної освіти, науковці, керівники міського Центру зайнятості, лідери Профспілки металургів і гірників України, військові.

«Про надання фінансової і технічної допомоги закладам освіти Кривого Рогу та Криворізького району в рамках реалізації міжурядової програми Україна-Люксембург» розказав Сергій Мілютін, заступник міського голови з гуманітарних питань Кривого Рогу. Він наголосив, що реалізація проєкту допоможе молоді регіону опановувати професії та бути готовими працювати у реаліях сучасного виробництва. В цій роботі беруть участь, як наші міжнародні партнери, державні органи влади, так і бізнес, якому зараз дуже потрібні кваліфіковані робітничі кадри.

«В Україні триває війна, але навіть за таких умов ми не припиняємо профорієнтаційну роботу, наповнюємо її сучасним змістом», зазначила на заході директорка з персоналу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Катерина Залозних. – Вона розповіла учасникам конференції про молодіжні проєкти, які запроваджуються на підприємстві. Вони допомагають школярам визначитися з професією, студентам – прокачати свої знання та навички, відкрити для себе нові можливості стажування та навчання за кошти «АрселорМіттал Кривий Ріг», а викладачам  оновити матеріали для викладання профдисциплін.

«Сьогодні проблема з кадрами є нагальною не тільки для Кривого Рогу, а й для всієї України. Кадровий голод на ринку праці відчувається за зрозумілих причин: війна, економічні проблеми, виїзд фахівців за кордон, багато з яких не планує повертатися до країни. Ми розуміємо, що і в найближчому майбутньому кадрів не вистачатиме. Саме тому співпраця з професійно-технічними закладами освіти – це стратегічний напрямок роботи для нашого підприємства. Зараз ми тісно співпрацюємо з понад 30-ма закладами освіти, ведемо активну роботу у школах. Наша мета – зацікавити молодь робітничими професіями, зробити усе можливе, щоб молоді люди бачили для себе перспективу розвитку у рідному місті і залишались тут працювати», – сказала Катерина Залозних.

«Цього року  «АрселорМіттал Кривий Ріг» відзначив своє 90-річчя, а міська система профосвіти у жовтні відзначатиме 80 років від свого створення. Тобто, ми практично йдемо поряд у роботі з підготовки фахівців робочих професій, – сказав модератор конференції Віталій Сапіга, методист навчально-методичного центру професійно-технічної освіти в Дніпропетровській області, заступник голови Дніпропетровської асоціації працівників профтехосвіти. – Зараз ми переживаємо нелегкі воєнні часи, але не припиняємо працювати над тим, щоб у молоді було гідне майбутнє, а наші підприємства продовжували розвиватися».

Віталій Сапіга подякував «АрселорМіттал Кривий Ріг» за найкращу реалізацію навчального процесу з підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікацій робітників за європейським принципом «Безперервна освіта – протягом життя».

Своїми напрацюваннями у сфері підготовки молодих працівників поділилися представники різних навчальних закладів профтехосвіти. А завершився захід врученням Дипломів переможцям громадських оглядів-конкурсів серед роботодавців, профспілок, освітніх закладів за підсумками 2023 року.

Приємно, що серед нагород у 15 номінаціях, 9 були вручені «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Та особливою нагородою для нашого підприємства стала гравійована у військовій символіці гільза від українського артилерійського 152-міліметрового снаряда – це подарунок Музею історії підприємства від Центру рекрутингу 77-ї Криворізької окремої аеромобільної бригади десантно-штурмових військ ЗСУ.

Як зазначив військовий, капітан Вадим Федорук, методи роботи з профорієнтації, які були озвучені на конференції, можуть стати в пригоді й військовим, адже Центр рекрутингу теж займається підбором кадрів – для захисту України. А гільза від снаряда з військовою символікою, теж є своєрідним елементом роботи з профорієнтації.

Категорії
Новини

Залізничний безпілотник. Удар по ризиках

У доменному цеху № 1 «АрселорМіттал Кривий Ріг» позбавилися від кількох смертельно небезпечних ризиків під час зливання доменного шлаку.

У Доменних печах виплавляють чавун. Ще одним продуктом плавки є доменний шлак. Його використовують в будівництві. Шлак зливають з печі у шлаковозні ковші. Їх переміщують залізницею. Шлак для переробки везуть до шлакопереробного цеху. Під час зливу шлаку на доменній печі № 6 заміна наповненого ковша на порожній донедавна була надзвичайно ризиковою виробничою операцією. Ця заміна проводилася за допомогою локомотива саме під час зливу. У процесі брав участь горновий, який, як і локомотивна бригада знаходився у смертельно небезпечній зоні. Щоб запобігти цьому було впроваджено проєкт Виробництва світового класу WCM «0 нещасних випадків».

Інженер WCM Руслан Кривенко розповів, що спочатку всю операцію із заміни повного ковша на порожній зняли на відео. Потім зробили розкадрування, проаналізували і виявили 5 ризиків, особливо небезпечних для працівників.

«По-перше, горновий, який знаходився у зоні руху залізничного транспорту був під загрозою роздавлювання під час виконання маневрових робіт, – пояснив Руслан Кривенко. – А ризик отримати опіки рідким шлаком, температура якого досягає 1700 градусів Цельсію, загрожував і горновому, й залізничникам. Команда вирішила використати попередній досвід, який застосовується на інших доменних печах, і замінити локомотив на штовхач. По суті – це залізничний безпілотник, який їздить рейками, може тягти 2 ковші зі шлаком загальною масою 48 тонн, і керується дистанційно».

У впровадженні проєкту взяли участь старший майстер основної виробничої дільниці доменних печей ДЦ-1 Григорій Сазонов, в.о. старшого майстра Валерій Сорухан, горнові Ігор Ткаченко, Дмитро Гончаренко та інші. Зараз ковші під розливання шлаку переставляють два штовхачі – один короткою, інший довгою коліями. Пульти керування штовхачами, які зв’язані з ними електродротами, встановлено на ливарному дворі. Штовхачами з пультів керують горнові. Тобто зараз вони знаходяться у безпечному місці, а не на коліях біля ковшів під час розливання. Таким чином вдалося не те що мінімізувати – повністю усунути ризики обпектися чи попасти під колеса. До того ж зараз не треба залучати залізничників та локомотиви, а горнові постійно знаходяться на ливарному дворі і мають змогу постійно контролювати доменні процеси.В.о. старшого майстра ОВД ДП Валерій Сарухан: «Це надзвичайно важливі зміни. Я, як керівник, відповідаю перш за все за безпеку людей. І от тепер горнові під час розливання шлаку знаходяться у безпеці. Зараз я за них спокійний. Ми зробили потрібну справу і я радий, що брав у цьому уча