У Всесвітній день охорони праці працівники, топменеджери «АрселорМіттал Кривий Ріг» та представники ПО ПМГУ нашого підприємства поклали квіти до Монументу смертельно травмованих працівників. Хвилиною мовчання вони вшанували пам’ять усіх загиблих на виробництві та тих, хто загинув під час війни.
Ідея проведення Всесвітнього дня охорони праці бере початок саме від Дня пам’яті полеглих на роботі працівників. Сьогодні цей день є нагадуванням суспільству і кожній людині про дотримання правил охорони праці, турботу про власну безпеку та небайдужість до безпечної роботи тих, хто працює поруч.
Про це на мітингу наголосили заступник генерального директора з охорони праці та промислової безпеки Євген Шидловський, і голова первинної організації ПМГУ України Наталя Маринюк. Вони відзначили, що наше життя – це головна цінність. Зараз, під час війни, коли люди гинуть не тільки на полі бою, захищаючи нашу країну, а і у містах, селах, на своїх робочих місцях через ракетно-дронові атаки ворога, ми не маємо права послабляти увагу до виробничої безпеки. Тож наше завдання – це дбати про себе, вірити в нульовий травматизм та досягати цієї цілі. Тим більше, що ми знаємо як це робити та доводили це на практиці – протягом минулого 2025 року у нас не було жодного нещасного випадку зі смертельними наслідками.
Ми вшановуємо загиблих, бережемо себе, дбаємо одне про одного та дотримуємося усіх правил охорони праці, від яких залежить наше життя!
Так казали наші батьки і мали рацію, адже здоров’я – це найважливіша цінність для людини. По справжньому цінувати добре самопочуття, енергійність та бадьорість ми можемо тільки захворівши. А ось тут – Стоп! Щоб ніколи не доводити себе до цього стану та завжди залишатися сповненим життєвих сил треба завчасно піклуватися про свій організм і психологічний стан. Як це краще зробити в наш нелегкий військовий час і йшла розмова під час вже четвертого фестивалю «Про здоров’я», який організували департамент з комунікацій разом з медичним центром «АрселорМіттал Кривий Ріг».
«Я йшла сюди, дізнавшись від сусідки, що тут безкоштовно можна буде пройти фізіопроцедури, які у платних клініках коштують чималих грошей. А тут виявилося так багато цікавого, що я надовго затрималася. Такі незвичні гості, такі актуальні теми! Я жодного разу не була на подібних заходах. Люди, це ж так корисно! Жоден інтернет тобі про таке не розкаже», – поділилася враженням від заходу мешканка міста Людмила Деркач.
А послухати на фестивалі було про що. До Палацу культури металургів, де проходив фестиваль, з’їхалися багато експертів з різних напрямків здоров’я.
Серед спеціально запрошених гостей була Дар’я Шапошник-Домінська, кандидатка психологічних наук, спеціалістка з кетамін-асистованої психотерапії, гіпнотерапевтка та клінічна психологиня. Вона провела семінар з психологічної гігієни та методів самодопомоги, розповіла, як шукати допомогу назовні та відчувати, що ти не один. Психологиня надала ряд корисних практик, в тому числі і дихальних, провела сеанс медитації.
«У нашому центрі ЕКСПІО ми працюємо з викликами воєнного стану. Це дипресії, посттравматичний розлад (ПТСР) та інші психологічні розлади, адже зараз багато людей переживають травмуючі події, отримують негативні емоції, мають важкі думки та спогади. Ми використовуємо різні методи допомоги людям та закликаємо усіх, хто потребує допомоги, не залишатися сам на сам зі своїми проблемами, а звертатися по допомогу. Вона дієва, про це, можуть розповісти військовослужбовці та іхні родини, які пройшли у нас курс відновлення», – зазначила психологиня.
Тему здоров’я підхопила Наталія Гардань, начальниця медичного центру «АрселорМіттал Кривий Ріг». Вона розповіла про результати цікавого експерименту, який для працівників наших підприємств проводився разом зі страховою компанією «Країна». Напередодні фестивалю бажаючим було запропоновано здати аналіз крові на визначення вітаміну D. Після того, як учасники отримали результати аналізу, медикиня розповіла про те, скільки цього вітаміну має бути в організмі, навіщо він і до чого може привести брак вітаміну. Також Наталія Гардань розповіла про значення інших вітамінів та мінералів у нашому організмі, та використання БАДів.
Турбувались про себе та близьких
Велику програму в межах просвітницької ініціативи «Не на паузі» представила на фестивалі Всеукраїнська жіноча еврейська організація «Проєкт Кешер». Вона об’єднала фахівців різних напрямів задля підвищення обізнаності у питаннях жіночого здоров’я.
У рамках проєкту з лекцією «Психологічна підтримка жінки в період менопаузи» виступила психологиня, психотерапевтка кататимно-імагінативної психотерапії та клінічна психологиня Катерина Горбенко. Учасниці заходу змогли глибше зрозуміти усі процеси, які відбуваються з жінками у цей період. Жінки отримали слушні поради від спеціалістки та розвіяли стереотипи щодо свого стану у період гормональних змін.
Лекцію «Свобода від циклів: нові можливості вашого тіла», присвячену важливим змінам у житті жінки та підходам до їх розуміння та прийняття, учасникам фестивалю запропонувала пані Наталя Вавіліна-Янченко, акушерка-гінекологиня вищої категорії, гінекологиня-ендикринологиня з 25-річним досвідом, магістрантка кафедри практичної та вікової психології КДПУ. Вона надала слушні поради, як жінкам залишатися здоровими, ресурсними та жити у гармонії з собою.
Лікарка-дерматологиня і засновниця кабінету дерматології та косметології Алла Рябінкіна підняла питання меланоми. Учасникам фестивалю вона розповідала про родимки, на практиці навчила розрізняти, з якими можна «товаришувати», а з якими треба негайно звертатися до лікаря. Також лікарка провела базову діагностику бажаючим та надала індивідуальні поради.
Серед спікерок фестивалю була Тетяна Васильченко, начальниця служби здоровпунктів медичного центру «АрселорМіттал Кривий Ріг». Вона провела майстер-клас з допомоги постраждалим у надзвичайних ситуаціях. Учасники розбиралися, як правильно діяти у критичних ситуаціях, коли рахунок йде на секунди, як розпізнавати небезпечні стани та відпрацювати базові алгоритми допомоги.
Арттерапевтичну практику для психологічного розвантаження запропонувала учасникам фестивалю Дар’я Гаркава, психологиня громадського центру «Аваліст». Вона запропонувала практики, які допомагають краще підтримувати своє психологічне здоров’я у повсякденному житті, дала поради, як краще відновлювати свої сили. Найбільш приємною була практична частина тренінгу, коли учасники забарвлювали фарбами гіпсові серця та таким чином психологічно розвантажувалися. Окрім того Дар’я провела цікаві активності для дітей «Грай. Рухайся. Радій!».
Спікерами фестивалю також стали Маргарита Мішукова, практична психологиня нашого підприємства, яка навчила учасників фестивалю тримати агресію під контролем, та Олег Ярошенко. Він колишній працівник «АрселорМіттал Кривий Ріг», а зараз – практичний психолог з багатим досвідом роботи з військовими ветеранами та постраждалими від війни цивільними.
Детальніше про учасників фестивалю, їхні теми та слушні поради від фахівців ми надамо у наступних випусках газети «Металург», тож слідкуйте за нашими публікаціями.
Протягом фестивалю «Про здоров’я» у фоє ПК металургів працювала медична зона з безкоштовними фізіотерапевтичними процедурами від медичного центру «АрселорМіттал Кривий Ріг». А представники молодіжної спільноті підприємства «3Dільниця» підготували для дітлахів велику розважальну програму з цікавими майстер-класами та інтерактивностями.
«Було дуже цікаво та корисно, я отримала велике задоволення від почутого, – сказала учасниця фестивалю, мешканка міста Світлана Степанова. – Особливо мені сподобалася тема про вітамін D, оскільки вона зараз дуже актуальна для багатьох з нас. Також корисним став тренінг з надання першої допомоги. Зараз у нас час такий, що треба вміти це робити і завжди бути готовими до критичних ситуацій». «Усі теми, які піднімалися тут, корисні для життя, а спікери подавали інформацію дуже цікаво, – говорить Іван Заєць, технік конвертерного цеху. – Я усіх слухав уважно. Втім, я і можу поділитися деякими психологічними практиками, які допомагають саме мені. У важких, стресових ситуаціях допомагають дихальні практики. До речі, про них сьогодні багато йшлося на фестивалі. Також треба перемикати свою увагу на щось інше, згадувати про гарне, приємне та, головне – не втрачати оптимізму, адже усе погане проходить. З нами залишається тільки позитив».
Серед найвидовищніших заходів Тижня охорони праці завжди були змагання команд загальнооб’єктової добровільної пожежної дружини «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Цьогорічна зустріч добровільних пожежників, організована відділом пожежної безпеки підприємства, не стала винятком. І перш ніж показати вміння гасити вогонь та долати перешкоди, команди мали продемонструвати свої знання у царині пожежної безпеки. Найкраще випробування теорією пройшла команда відділення безперервного розливання сталі конвертерного цеху. Друге місце посіли прокатники, а третьою стала команда кисневого виробництва.
А найбільш видовищні події конкурсу відбулися на тренувальному майданчику Державної пожежно-рятувальної частини № 10. Змінний майстер з логістичного забезпечення ВБРС конвертерного цеху В’ячеслав Семенов вперше брав участь у змаганнях, тож вражень отримав чимало.
«Мені, як новачку, поки що не довірили гасити пожежу чи долати перешкоди. Сьогодні я просто пробіг стометрівку та передав естафету колезі. Але дух командної боротьби, адреналін я відчув. Нам треба бути у формі, вміти діяти у екстремальних ситуаціях, адже на території нашого відділення вистачає місць з підвищеною пожежною небезпекою. І я сьогодні отримав корисний досвід, наприклад навчився з’єднувати пожежні рукави».
З’єднання рукавів та гасіння умовного займання у вигляді спеціальної мішені – то був заключний етап змагань. А почали практику з пожежної естафети. Після «стометрівки», яку біг наш новий знайомий В’ячеслав Семенов, був етап з подоланням височенного дерев’яного щита, а потім учасники команд показали вміння тримати рівновагу, долаючи специфічну перешкоду. Фінальним завданням треба було якомога швидше загасити вогонь вогнегасником. Загальнокомандну перемогу здобули ті, хто найшвидше пройшов всі чотири етапи. І це була четвірка з кисневого виробництва. Другий час показала команда шахтоуправління. Третіми фінішували конвертерники.
Інтрига зберігалася до останнього етапу змагань, а саме до бойового розгортання. Це динамічне видовище: п’ятеро учасників чимдуж мчать зі старту до пожежних рукавів, що під’єднані до пожежної машини. Елементи рукавів роз’єднані, і командам треба швидко їх скласти. Потім вже зі складеними рукавами пожежники-добровольці мчали на позицію, звідки необхідно було струменем води вцілити у спеціальну мішень.
Найшвидшими та найвлучнішими виявилися коксохіміки, але не дуже вдалий виступ на попередніх етапах не дозволив їм вибороти високе місце. КХВ – п’яті у загальному заліку. Команда Ливарно-механічного заводу стала шостою у розгортанні та посіла шосте місце у підсумку, тут все логічно. П’яте місце на заключному етапі і четверте загалом – у команди кисневого виробництва. Третє місце у розгортанні дозволило команді ШУ посісти ще й третє місце у підсумку. За перемогу у змаганнях відчайдушно боролися працівники ВБРС, але четверте місце на фінальному етапі відсунуло їх на другу загальнокомандну позицію. А другими у розгортанні стали прокатники, що зробило їх переможцями змагань.
Сергій Царенко, старший змінний майстер коксового цеху № 1: «Для нас, коксохіміків, такі конкурси дуже актуальні. На нашому виробництві багато пожежонебезпечних місць та процесів, тому регулярно проводяться навчальні тренування. У нашій команді – працівники з коксового цеху, цехів вловлювання та сіркоочищення. Вони мають справу з газопроводами, коксовими батареями та іншим небезпечним устаткуванням, з горючими матеріалами. Ми завжди маємо бути у формі, особливо зараз, коли літають шахеди та ракети, і такі конкурси дають змогу тримати потрібну форму».
Роман Кривохатько, начальник 29 Державної пожежно-рятувальної частини: «Ми захищаємо від вогню та інших стихійних лих ваше металургійне виробництво, шахтоуправіння, гірничий департамент. Рятувальники наполегливо тренуються, і коли ми отримуємо сигнал про займання, то дуже швидко опиняємося на місці. Але дуже швидко все одно ж не миттєво. І отут надія саме на оцих працівників, які вже в цехах. Саме вони зможуть миттєво попередити людей, почати гасіння первинними засобами, а ще, що для нас також надзвичайно важливо, миттєво надати необхідну інформацію».
Щиро вітаємо переможців, призерів, всіх учасників, адже як зазначив начальник управління промислової безпеки Сергій Мельник, сьогодні переможених не було, бо кожен отримав дуже цінний досвід, і добре було б, аби він ніколи не згодився.
У рамках Тижня охорони праці в «АрселорМіттал Кривий Ріг» для підрядних організацій був організований тренінг з електробезпеки на виробництві.
ЇЇ не видно, не чутно, але саме ця сила рухає великі машини, інструменти, дає нам світло та тепло. Сучасне виробництво неможливо уявити без використання електроенергії. Вона застосовується у потужних енергосистемах, агрегатах, апаратах, обчислювальній техніці тощо. Але ця добра магія має і зворотній бік – електроенергія ще й дуже підступна, вона здатна призвести до трагічних наслідків – від важких травм до смертельних випадків та пожеж. Щоб цього не сталося, треба дотримуватися суворих правил та процедур, спрямованих на захист життя та здоров’я людей, які мають справу з електроенергією.
Про це та інше йшлося на тренінгу з електробезпеки на виробництві, який фахівці «АрселорМіттал Кривий Ріг» провели для представників підрядних організацій.
«Тему електробезпеки саме для працівників підрядних організацій ми піднімаємо з особливою увагою, адже вони на рівні зі спеціалістами нашого підприємства зайняті у багатьох виробничих процесах. Підрядники керують технікою, використовують електроінструменти, обслуговують електрообладнання. Для нас важливо, щоб усі ці процеси відбувалися безпечно, з дотриманням усіх запобіжних заходів, щоб люди вміли бачити ризики та вчасно запобігати їм, – підкреслив Олег Кириленко, начальник управління (технічна підтримка СУОП) департаменту з охорони праці «АрселорМіттал Кривий Ріг». – Потребу у навчанні для підрядників ми побачили і за результатами аудиту щодо дотримання стандарту з електробезпеки та ізоляції. Перший захід-навчання був присвячений роботі з електроінструментами. Другий ми присвятили електробезпеці на виробництві, де люди саме і вчились оцінювати ризики перед початком роботи в електроустановках».
Тренінг з електробезпеки провів Костянтин Ганик, аудитор СУОП департаменту з ОП і ПБ «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Учасниками тренінгу було детально розглянуто три теми: «Електробезпека на виробництві», «Наряд-допуск для робіт в електроустановках» та «Вимоги для застосування електроінструменту». Ці теми обрані не випадково, адже працівники підрядних організацій часто мають справу з електроінструментами. Наприклад, вони працюють з кутовими шліфувальними машинами, які ми більше знаємо, як болгарки, зі зварювальними апаратами, шуруповертами та іншими інструментами, для роботи з якими потрібен наряд-допуск та ретельне застосування правил безпеки.
«Електроєнергія потужна і невидима сила, тож працівники підрядних організацій мають добре знати та розуміти, яких заходів безпеки для створення безпечного робочого простору необхідно вживати. Це стосується не лише виконавців робіт – електромонтерів, майстрів, механіків, а також і керівників, які відповідають за роботи, в тому числі, інженерів з охорони праці, – зазначив Костянтин Ганик. – Також ми оновили знання щодо оформлення процедури наряд-допуску. Це дуже важливий документ, в якому ретельно фіксуються усі етапи робіт, визначаються потенційні ризики та вказуються необхідні заходи безпеки для кожного з них.
В цілому цей захід став своєрідною спеціальною підготовкою для фахівців, завдяки якій спеціалісти підрядних організацій набули додаткових знань та необхідної для безпечної роботи інформації».
А ви знаєте, що в охорони праці теж є своя історія, і її корені сягають сивої давнини? Протягом століть люди постійно стикалися з ризиками там, де вони працюють, та завжди шукали способи, як вберегтися від небезпек.
Тисячолітня справа
Тільки уявіть – посеред безмежної пустелі тисячі людей працюють над зведенням єгипетських пірамід. За допомогою мідних та бронзових кирок, примітивних підіймальних пристроїв вони укладають величезні кам’яні блоки. Справа важка, ризикована, тож люди гуртуються, і слідкують за тим, щоб на них раптово не впало каміння, щоб працівникам на висоті не стало зле, а робочий інструмент залишався справним. А ще робітники працюють змінами, щоб мати змогу відпочивати.
Про такі перші заходи з охорони праці у другій книзі «Історії» описував філософ Геродот, який побував на будівництві пірамід близько 450 років до нашої ери. Він писав, що вже тоді люди ретельно дбали про свою безпеку.
У Давньому Римі архітектор Марк Полліон звертав увагу на пожежну безпеку при використанні горючих матеріалів для термальних ван. А ось перший документ про безпеку праці був створений ще за 2 тисячі років до нашої ери у Давньому Вавилоні. Це були клинописні глиняні таблички. У цих «книгах» фіксувалися правила для захисту робітників. Одним з найвідоміших письмових правил став Кодекс Хаммурапі, створений близько 1700 років до нашої ери. З 282 законів 40 стосувалися охорони праці.
Вплив умов праці на здоров’я людини вивчали Гіппократ, Гален, Арістотель. Під час епохи Відродження та Освіти з наукової думки до безпеки на виробництві підходили Парацельс, італійський лікар Бернардино Раммацині та багато інших вчених та дослідників.
Втім, вперше вимоги з охорони праці на законодавчому рівні були прийняті у ХІХ столітті. З появою парових машин, нових інструментів, технологій з’явились і нові ризики для людей. Тому для попередження травматизму почали створюватися нові закони та нормативні акти з охорони праці. А медики активно розробляли методи профілактики та лікування професійних захворювань.
У ХХ столітті відомий психолог Абрахам Маслоу довів, що безпека є однією з базових людських потреб, вона посідає другу сходинку після фізіологічних потреб. Психолог вважав, що безпека дає впевненість у сьогоденні та у майбутньому.
А як було на Криворіжжі?
Наприкінці 1880-х років у нашому місті вже вирувала «рудна лихоманка». На видобуток «чорного золота» до Кривого Рогу з усієї країни з’їжджалося безліч людей. Втім, умови роботи працівників рудників були важкими та не дуже безпечними.
Робочий день працівника починався на світанку, а закінчувався з настанням сутінків. Влітку роботи припинялися лише при зливних дощах, а взимку – при морозах у мінус 20 градусів і нижче.
Найважче було грабарям, які вивільняли пласти руди від землі та глини за допомогою лопати, кайла та залізного лома. Знятий грунт їм треба було вручну відвозити за межи кар’єру, зазвичай це 150-200 метрів, та складати у відвали. Буріння шурфів для підривних робіт теж здійснювалося вручну. Особливо небезпечним було буріння на стінках кар’єру. Робітники обв’язували себе мотузкою, закріплювали її вгорі та спускалися на спеціальний майданчик. Дуже часто мотузки обривалися і люди падали з висоти. Звичайно, за таких умов травматизм був дуже високий.
Ситуація з охороною праці стала поліпшуватися з початком механізації видобувних процесів. У криворізьких кар’єрах почали працювати невеликі електростанції, діяли парові підіймачі та навіть парові екскаватори.
У квітні 1900 року Херсонський губернатор наказав гірничому інспекторові надіслати свої висновки щодо скорочення робочого дня для гірників, зайнятих у роботах зі шкідливими умовами праці. З липня того року стала обов’язковою участь гірничого інспектора в експертизі нещасних випадків на виробництві. Вони ретельно розслідувалися, створювалися заходи із запобігання, щоб подібне потім не повторювалося.
Увага почала приділятися й здоров’ю працівників. Наприкінці ХІХ століття на Криворіжжі була лише одна земська лікарня. Пізніше власники кар’єрів та шахт відкрили на своїх підприємства низку лікарень та приймальних покоїв. У 1911 році в них працювали понад 30 лікарів.
У 1911 році у Кривбасі на 39 діючих рудниках було видобуто понад 288, 2 млн пудів руди. У роботі вже застосовувалися 10 паровозів, 78 парових підіймачів, 32 електричних та стільки ж кінних, 194 парових коли та 115 парових підіймачів. Поступово промисловість на Криворіжжі набувала сучасних обертів, а охорона праці ставала все актуальнішою. Попри важкі умови праці, які все ж залишалися реальністю, вивчалися умови роботи працівників, вплив шкідливих факторів на робочих місцях, проводились спеціальні інструктажі тощо. Сфера охорони праці розвивалася маючи за мету – забезпечення безпечних умов роботи та зменшення ризиків на виробництві. І криворіжці на цьому не зупиняються. Принаймні для нашого підприємства безпечна праця – це пріоритетне питання, адже немає нічого ціннішого за людське життя та здоров’я.
Матеріал створено на основі відкритих джерел та за матеріалами Криворізького історико-краєзнавчого музею.
В рамкахТижня охорони праці в «АрселорМіттал Кривий Ріг» пройшов конкурс із застосування процедури ізоляції джерел небезпечних енергій за системою LOTO.
Основний принцип дії системи LOTO – це заблокувати будь-які джерела енергії на лінії чи обладнанні перед їхнім ремонтом або профілактичним обслуговуванням. Таке блокування унеможливлює випадкове ввімкнення обладнання під час робіт. Таким чином виключається вплив людського чинника, а з ним і травматизм та смертельні випадки на виробництві.
Система LOTO дуже ефективна, головне, щоб люди добре її розуміли та вміли застосовувати. Свою майстерність в цьому працівники підприємства вже традиційно демонструють під час щорічного конкурсу з процедури ізоляції джерел небезпечних енергій, який проводиться у рамках Тижня охорони праці. Організаторами конкурсу є департамент з охорони праці та промислової безпеки, а також відділ навчання та розвитку персоналу «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Цього разу у Тренінг-центрі конкурс зібрав п’ять команд: з прокатного, гірничого, транспортного департаментів, департаменту з виробництва чавуну та сталі, а також ЛМЗ. Кожна команда складалася з двох електромонтерів.
Після теоретичних тестів свої знання та навички застосування системи LOTO конкурсанти демонстрували на практиці. Їм треба було заблокувати електричну та гідравлічну енергії для ремонту Гідравлічної станції № 1, яка за легендою конкурсу розташована у Тренінг-центрі. За спеціальною картою блокування учасники знайомилися з обладнанням, яке вони блокують, та обирали потрібні блокувальні пристрої.
«Під час конкурсу команди блокують два види енергій: електричну – на автоматичному вимикачі, та гідравлічну – на трубопроводі. І це не просто так, адже крім електрики процедура ізоляції джерел небезпечних енергій здійснюється і на гідравлічному, механічному, тепловому устаткуванні. Брати участь у блокуванні різних видів енергії на нашому підприємстві мають не лише електромонтери та слюсарі-ремонтники, а також технологи та представники підрядних організацій, тому такі тренування-конкурси надають потрібних знань та досвіду», – розповів Олексій Курочка, начальник відділу охорони праці департаменту з виробництва чавуну та сталі управління з ОП металургійного виробництва.
Для електромонтерки ЛМЗ Олени Калієвської, до речі, єдиної жінки-учасниці конкурсу, виконувати процедуру блокування за системою LOTO – вже звична справа. У своєму виробничому підрозділі вона обслуговує верстатне обладнання та підйомні крани.
«Тут головне – знати своє електрогосподарство та володіти технікою виконання блокування небезпечних енергій, знати усі його етапи та нюанси. Від правильно виконаної процедури залежить життя та здоров’я людей, які працюють поруч. Система LOTO надає впевненості, що обладнання вимкнено, все безпечно, і можна починати роботи», – сказала Олена.
«Комплекс заходів з блокування та ізоляції небезпечних енергій потрібний для того, щоб під час робіт не трапилося випадкового вмикання струму, механічного устаткування, подачі пару або іншого енергоресурсу. Тому цей конкурс і необхідний для того, щоб удосконалити навички застосування системи LOTO, – зазначає менеджер ARMP Валентин Машошин. – Усі конкурсанти показали високий рівень знань цієї системи, своє вміння читати карти блокування, безпосередньо виконувати процедуру та бажання вдосконалюватися».
Визначити найкращих було дуже важким завданням для журі. Втім, за підрахунками усіх балів перемогу святкувала команда гірничого департаменту у складі електромонтера РЗФ № 1 Романа Бевза та електромонтера ЦМП Георгія Деркача. Як зазначили наші колеги, настрій на перемогу у них був ще до початку конкурсу. Але конкуренція була великою, тут зібралися справжні професіонали, тому і вартість успіху велика. Та головна цінність процедури, як підкреслюють електромонтери – це збережені життя людей.
«Дуже приємно, що ми здобуваємо перемогу другий рік поспіль. Я дякую нашій команді та усім, хто причетний до цього, – говорить Юрій Духов, начальник відділу охорони праці гірничого департаменту. – Загалом процедурі ізоляції та блокування за системою LOTO в усіх підрозділах департаменту ми приділяємо дуже велике значення. А якщо казати про популярність цього конкурсу, то охочих взяти участь у ньому вистачає».
Друге місце у конкурсі посіли працівники СПЦ № 2. Третє місце вибороли електромонтери конвертерного цеху.
Приєднуємося до привітань переможцям та бажаємо всім безпечної роботи!
