Позначка: охорона праці

Категорії
Новини

Надійно тримають на висоті

та не дають впасти під час робіт – у залізничному цеху № 2 діляться досвідом організації безпечної роботи на висоті під час ремонтів на дахах локомотивів, як у депо цеху, так і на його території, де немає несучих конструкцій для кріплення страхувальних систем.

Спочатку це був експеримент, який став успішним – на початку 2024 року в ЗЦ № 2 запровадили ефективний метод страховки працівників, які виконують роботи на висоті, а точніше – на дахах локомотивів.

Раніше слюсарям з ремонту, які працюють у депо на висоті, було проблематично закріплювати карабін лямкового страхувального поясу. Справа в тому, що під дахом депо інтенсивно працюють електромостові крани, які переміщують великі деталі та вузли локомотивів, тож анкерну лінію, за яку можна було б зачепити карабін поясу,  просто ніде було натягнути.

Проблема була вирішена завдяки придбанню опорно-поворотної анкерної системи страховки з противагами «Журавік». Її встановили у депо локомотивів серії ТЕМ.

Ця система Г-образна, вона має масивну опору для стійкості та спеціальну стрілу, яка може висуватися на чотири метри. Саме до неї і кріпиться блокувальний пристрій зі страхувальним тросом. По завершенню роботи слюсарю рухомого складу достатньо лише повернути Г-образну систему вбік, щоб знову дати дорогу електромостовим кранам.

Такий страхувальний метод виявився вдалим, тож незабаром у ЗЦ № 2 був придбаний та встановлений ще один «Журавік».

«Завдяки використанню цих систем ми знизили ризик падіння людини з висоти більш ніж п’ять метрів при виконанні робіт на дахах тепловозів. Цього року ми плануємо встановити ще сім «Журавиків», страхувальні системи вже їдуть до нас. Розташуватимуться вони вздовж третьої колії, – сказав Дмитро Колесник, начальник залізничного цеху № 2. – Подібну систему для страхування ми встановили і за територією депо на тракційних коліях, тобто, при виїзді тепловоза з ремонту. Там робота продовжується – слюсарям треба здійснити налаштування тепловоза та провести його випробування. Звичайно, до комплексу робіт входять і ті, які треба виконувати на висоті. Для цього ми придбали та встановили вже іншу систему страховки на висоті, яка називається «Система страхування для виконання робіт на вагонах».

«Ця система має інший вигляд. Вона складається з двох опор з балкою, за яку працівники можуть закріплювати карабіни страхувальних поясів, – розповідає Максим Лех, слюсар з ремонту рухомого складу ЗЦ № 2. – Система широка, по всій довжині локомотиву, тож там можуть закріпитися та працювати два працівники. За допомогою неї  ми виконуємо огляд локомотивів. А коли ти відчуваєш, що є захист на висоті, і в депо, і на свіжому повітрі, тоді і працюється добре та якісно».

Категорії
Наші люди

Тренер з висоти, закоханий в море

Сергія Воінова недарма вважають одним з найкращих в «АрселорМіттал Кривий Ріг» тренерів з безпечного виконання робіт на висоті.

Зараз Сергій – провідний інженер департаменту з охорони праці та промислової безпеки. Раніше він більш ніж 20 років пропрацював у монтажно-ремонтному цеху (МРЦ) нашого підприємства. А ще раніше будував житлові будинки у зараз, на жаль, окупованій Новій Каховці. Цей величезний досвід допомагає Сергієві успішно навчати працівників підрядних організацій та наших цехів безпечним способам і методам виконання робіт на висоті.

«Народжені у 60-х хлопчаки всі як один хотіли стати космонавтами, – згадує Сергій Воїнов. – Я був винятком. У космос мені не хотілося. Прагнув стати військовим, але за конкурсом не пройшов до військового училища. Тож пішов учитися на будівельника. Професія цікава й дуже потрібна людям. Далі працював на будівельних майданчиках Нової Каховки. Я отримував неймовірне задоволення, коли щасливі люди отримували квартири у побудованих нами будинках. У дев’яностих обставини склалися так, що змушений був з родиною повернутися до рідного Кривого Рогу. З роботою тоді було не дуже. Мені поталанило – взяли майстром у МРЦ, який щойно був організований на заводі».

Сергій з колегами ремонтували технологічні трубопроводи. Робота з вантажопідйомними механізмами та електроінструментами, вогняні роботи. І це не вичерпний перелік небезпек, з якими щодня стикаються монтажники. Але, мабуть, найрозповсюдженіший ризик – загроза падіння з висоти, на якій знаходиться левова частка трубопроводів. Інколи доводилося працювати на висоті близько 80 метрів. Сергій з перших днів на підприємстві відповідав не лише за власну безпеку, а й за підлеглих. І для того, щоб організовувати безпечні умови для своїх людей, спочатку вивчив все сам, паралельно опробовуючи на практиці. І цей, протягом багатьох років накопичений досвід допомагає йому зараз у роботі в департаменті з охорони праці та промислової безпеки».

«Я опікуюся безпекою підрядників, які виконують роботи для нашого енергетичного департаменту, – продовжив Сергій Воінов. – А до цього інспектував підрядників, які працюють на ремонтах доменних печей. Спочатку мені було, так би мовити, важкувато вимагати виконання вимог від підрядників, писати зауваження та приписи, адже до цього я не перевіряв, а сам був організатором робіт в умовах підвищеної небезпеки. Але я знайшов підхід, який дуже мені допомагає. Разом із зауваженнями я почав давати рекомендації з усунення цих зауважень та безпечного виконання робіт. І отут мені й став у пригоді досвід. Незабаром підрядники перестали ставитися до мене насторожено, а навпаки – почали просити порад, ставити питання. Це надзвичайно мотивує і надає енергії».

Зараз Сергій поєднує роботу провідного інженера та тренера. Він зізнався, що йому важко визначитися, що йому більш до вподоби. Йому подобається спілкуватися з людьми, ділитися багатющим досвідом, який здатен вберегти людей від травм. У своїй тренерській діяльності Сергій робить ставку на розвиток практичних вмінь та навичок, вчить користуватися запобіжними поясами, запобіжними фалами, карабінами та іншими інструментами захисту від падінь, якими особисто володіє бездоганно. Сергій любить людей та життя. Він – запеклий футбольний вболівальник, цікавиться іншими ігровими видами спорту, а також водними видами.

«Це у мене з дитинства, – усміхається Сергій Воінов. – Я добре грав у футбол. А от плаванням займався на ще вищому рівні. Я – кандидат у майстри спорту з плавання. Дуже люблю плавати, користуюсь будь-якою нагодою. А ще я закоханий у море. Це та багато іншого мотивує жити, радіти життю, а також вчити інших працювати безпечно. З перших днів на виробництві і до цієї хвилини я намагаюся дотримуватись правила, якому мене навчили мої перші наставники: «Бережи себе і тих, хто поруч».

Категорії
Новини

Рятувальний пульт цеху-чемпіона

А ви знаєте де знаходиться центральний протипожежний пульт, куди надходить інформація з усіх систем пожежного сповіщення нашого величезного підприємства?

ЦРЛУТП – наш цех-чемпіон… з довжини абревіатур. За цими шістьма літерами ховається цех з ремонту ланцюгів управління технологічними процесами. Як розповів заступник начальника цього цеху Сергій Косигін, працівники ЦРЛУТП обслуговують всі системи пожежного сповіщення та пожежогасіння, монтують та ремонтують КВП і А, пов’язані з цими системами, а також приймають, перевіряють і обробляють інформацію, яка надходить з систем пожежного сповіщення. А якщо інформація про займання підтвердиться, то негайно викликають пожежників.

«Наш пульт управління системами пожежного сповіщення працює цілодобово, – говорить Сергій Косигін. – Диспетчери ЦРЛУТП отримують на свої комп’ютери інформацію – де спрацював датчик протипожежної системи. Ці системи у нас скрізь – від адміністративно-побутових комплексів і складів до виробничих дільниць і кабельних тунелів. Вони складаються власне з датчиків, що реагують на ознаки займання, кабельних ліній, якими сигнал надходить до приймальних приладів. А звідти вже бездротовим зв’язком сигнали надходять на наш центральний пульт. Переважна більшість сигналів не підтверджується. Датчик може затопити, хтось поблизу може покурити, також вони реагують на пару, зварювальні роботи тощо. Але непоодинокі й випадки, коли саме спрацювання системи та швидкі дії наших диспетчерів рятували людей та устаткування».

Світлана Зінченко має чималий досвід роботи на пульті. Зараз вона з усмішкою згадує, як хвилювалася спочатку, згадує свою першу реальну пожежу в гірничому департаменті. Тоді саме її дії допомогли миттєво викликати рятувальників і впоратися із займанням.

«Перше, що ми робимо, коли отримали сигнал, перевіряємо, чи дійсно там щось горить, – пояснює Світлана. – На моніторі чітко видно, на якому об’єкті спрацювала сигналізація. У нас є телефони відповідальних на місцях. Миттєво телефонуємо і просимо з’ясувати, чи дійсно там пожежа. Якщо не додзвонюємося черговому, телефонуємо майстру. Якщо не бере слухавку – заступнику начальника цеху, а то й начальнику. Інколи, якщо не вдалося додзвонитися, нам допомагає оперативний черговий департаменту з безпеки. Люди швидко дістаються до місця сигналу й з’ясовують, чи є займання. Сповіщають нас. Якщо ж таки горить – ми викликаємо пожежний розрахунок. Для цього у нас є прямий зв’язок з пожежно-рятувальним загоном».

Світланина колега Юлія Хохлова розповіла, що на пульт надходить не лише інформація про можливі пожежі.

«Дуже важливо, щоб протипожежні сигналізації були скрізь справними, – каже Юлія. – Адже від цього залежать людські життя. Тому до нас також надходить інформація про вихід систем сигналізації з ладу. Тоді ми викликаємо ремонтників з ЦРЛУТП. А вони по завершенню робіт сповіщають нас про ліквідацію несправностей. Мені подобається моя робота. Так, кожна зміна – це випробування. Протягом 12 годин не можна ні на мить втрачати концентрацію. Треба, як то кажуть, з під землі миттєво знайти відповідального, який би перевірив об’єкт на наявність займання. Але ж ми чітко усвідомлюємо, що наші дії можуть врятувати колег».

Поки ми спілкувалися з диспетчерами, надійшов сигнал з рудного двору одного з аглоцехів. Дзвінок у цех, і черговий десь там, на тому кінці дроту вже побіг перевіряти. Зворотній дзвінок: все нормально, займання відсутнє. Ну й добре, завжди б так.

Категорії
Новини

Тримаємо курс на безпеку

В Університеті «АрселорМіттал» триває навчання керівного складу нашого підприємства, ЛМЗ та «Стіл Сервісу» за програмою «Лідерство у безпеці».

Як розповіла начальниця відділу з навчання та розвитку персоналу Олена Шимонович, даний курс пройшли вже більше 1700 керівників підприємств. Це керівники всіх рівнів – від топменеджерів і начальників цехів до майстрів. «Роль сильного, обізнаного лідера у сфері охорони праці надзвичайно важлива, – говорить Олена. – Керівник будь-якого рівня сам має знати й виконувати вимоги до безпечної роботи, адже власний приклад спонукає підлеглих також працювати безпечно. А ще для людини, яка обіймає керівну посаду важливо вміти визначати ризики, усувати їх та заохочувати людей працювати з виконанням всіх правил. Оце й є основні напрямки цього навчального курсу».

Навчання триває повний восьмигодинний день. Його проводять внутрішні тренери нашого Університету. Разом із традиційними методами навчання широко використовуються дискусії, під час яких кожен учасник може поділитися власним досвідом визначення ризиків, різними лайфхаками з формування культури охорони праці у своїх колективах та мотивації людей працювати безпечно. Також тренери пропонують учасникам взяти участь у інтерактивних рольових іграх, які допомагають на практиці відпрацювати ефективні прийоми спілкування з людьми та інші вміння, необхідні лідерові.

Категорії
Новини

Подивись, усміхнись і бережи себе

На дільниці з ремонту електричних машин загальнопромислового призначення створили фотостенди, які мотивують людей працювати безпечно.

Працівниці й працівники цієї дільниці електроремонтного цеху (ЕРЦ) ремонтують електродвигуни потужністю до 30 кіловатт. Тому загроза враження електричним струмом під час випробування двигунів є актуальною щозміни. А ще для людей дуже важливо обережно користуватися вантажопідйомними механізмами, бо наче двигуни й неважкі (до 200 кг), але якщо такий обірветься та впаде, то буде непереливки. Також тут дотримуються всіх правил поводження з молотками, викрутками, зубилами та іншим інструментом. На дільниці приділяють велику увагу формуванню культури охорони праці, тобто щоб люди за власної ініціативи дотримувалися правил, а не тому, що їх можуть покарати. Одним із засобів формування такої поведінки у працівників є фотостенди.

Як пояснила начальниця відділу з оперативної роботи департаменту з охорони праці і промислової безпеки Наталія Горинь, ідею використовувати фотостенди для того, щоб мотивувати людей працювати безпечно, ми запозичили у бразильських колег. «Наші працівники їздили на бразильське підприємство компанії АрселорМіттал і побачили там такі мотиваційні стенди, – розповідає Наталія. – Принцип їх дії доволі простий і людяний. На стендах розміщують емоційні фото, на яких працівники з колегами на роботі або на відпочинку радіють життю. Людина щодня приходить на роботу і бачить ці фото, бо стенди розміщені на видному місці, наприклад, у кімнаті змінно-зустрічних зборів. Це заряджає позитивом і спонукає працювати безпечно, щоб зберегти своє життя і життя колег і надалі насолоджуватися такими позитивними моментами».

Старший майстер дільниці з ремонту електричних машин Сергій Дяченко з неприхованим задоволенням показав нам свій стенд, та прокоментував деякі фото. «Оце ми святкуємо Новий рік, – усміхнувся Сергій – А це наші пані на відпочинку, жартома позують з от такими інстаграмними губками. А цій ретросвітлині вже більш ніж півстоліття. Це колектив дільниці традиційно сфотографований на фоні цехових воріт. Такі світлини зберігають наші традиції, налаштовують на позитив та безпечну роботу. Взагалі-то любов до фотомистецтва — це давня традиція нашої дільниці. Раніше фото висіли у коридорі. Також ми робили ролики з наших фото і залюбки передивлялися їх під час ювілеїв та інших свят. А от зараз колеги з департаменту з охорони праці та промислової безпеки порадили оформити фотостенди. Це дійсно мотивує».

Ольга Терлюк — випробувач електромашин. Вона зізналася, що робота її пов’язана з ризиками, серед яких і один з чотирьох ризиків-вбивць — загроза враження електричним струмом. «Ми знаємо правила безпечної роботи і дотримуємося їх, – каже Ольга. – А виконувати ці правила фотостенд дійсно мотивує. Перед кожною зміною збираємося в цій кімнаті. Подивишся на фотознімки, усміхнешся і вкотре переконаєшся, що життя чудове, навіть у ці страшні часи. Тож треба його берегти».Людмила Пархоменко працює в ЕРЦ вже 42 роки. Вона бригадир-випробувач електромашин. «Я не лише бригадир, а ще й профгрупорг, – розповідає Людмила. – Люблю всіх своїх колег і відповідаю за безпеку кожного. А також за гарний настрій. Багато з цих заходів, які зображені на фото, ініціювала і організувала особисто. Тож кожна така світлина дорога моєму серцю. Попри всі негаразди, працюємо далі, спілкуємося, фотографуємося.

Категорії
Новини

Прокачуємо навички з безпечної роботи в умовах війни

Протягом багатьох років у тренінг-центрі нашого підприємства працівники «АрселорМіттал Кривий Ріг», Стіл Сервісу, ЛМЗ та підрядних організацій прокачують навички безпечної роботи згідно з корпоративними стандартами. Навіть за складних умов війни робота центру не припиняється, адже до безпечної роботи на підприємстві завжди підвищена увага.

«Цього разу у тренінг-центрі я навчився безпечно виконувати роботи в обмежених та замкнутих просторах. Раніше я вже пройшов тут курси з роботи на висоті та поблизу газонебезпечних місць, адже мені за родом діяльності усюди доводиться працювати, – говорить Віталій Рибчинський, слюсар-ремонтник (бригадир) ремонтного виробництва. – Теоретичні знання та практика в умовах «як на виробництві» суттєво допомагають. Ми тут вчилися запобіжні пояси правильно надягати, користуватися ними. Після цього вже під час реальної роботи я почуваюся набагато впевненіше та безпечніше».

Щодня у тренінг-центрі багатолюдно. Загартовувати знання приходять електромонтери, слюсарі-ремонтники, газорізальники, електрогазозварники, електрозварники ручного зварювання, машиністи крана металургійного виробництва тощо. Нагадаємо, що в тренінг-центрі одночасно можуть навчатися до 150 людей. Навчання відбувається у п’яти класах з теорії, комп’ютерному класі для навчання та тестування та на унікальному полігоні, обладнаному спеціальними тренажерами.    

«Серед тренажерів – кран мостового типу вантажопідйомністю 5 тонн. Такі крани працюють у багатьох цехах підприємства. Керувати ним можна як із кабіни, так і дистанційно, – розповідає Лілія Долженко, фахівчиня відділу з навчання та розвитку персоналу управління зі стратегічного розвитку. – Поруч є тренажер безпечної роботи на висоті. На ньому працівники навчаються закріплюватися за допомогою індивідуальних засобів захисту, правильно підніматися до місця робіт, працювати там та спускатися звідти. Висота цього тренажеру становить понад 9 метрів. До речі, саме на ньому проходять багато майстер-класів та змагань».

Один тренажер схожий формою на криницю – він імітує замкнутий простір. Тут відпрацьовується евакуація людини, яка втратила свідомість через отруєння газом, який там міг накопичитися, або через травму.  

Тренінг-центр має і справжню кабіну вантажного автомобілю, де тренуються водії транспортного департаменту. Завдяки програмному забезпеченню цього тренажера тренувальна «поїздка» ускладняється важкими погодними умовами, ситуаціями на дорозі, крутими віражами, залізничними переїздами.  

Ще у тренінг-центрі можна навчитися розпізнавати виробничі ризики. Для цього треба… піти «на полювання» за ними до майстерні невідповідностей. Там є різноманітні механізми та інструменти з браком. Деякі пошкодження одразу кидаються в око, а деякі ще треба пошукати. Якщо працівник навчиться це робити під час тренувального процесу, то і в цеху він одразу виявить невідповідності-ризики та ліквідує їх.

«Наша навчальна база дає людям можливість не лише підвищити свою професійну кваліфікацію, а й отримати другу (і не тільки) професію, – продовжує Лілія Долженко. – Також працівники підприємства навчаються корпоративним виробничим стандартам щодо запобігання нещасних випадків зі смертельними наслідками ArcelorMittal Fatality Prevention Standarts (FPS). У якості викладачів виступають тренери-спеціалісти з різних цехів підприємства, а також ветерани (на договірній основі). Вони навчають людей попереджувати ризики, безпечно виконувати робітничі завдання, правильно використовувати засобі індивідуального захисту. Свого часу наше підприємство одним з перших металургійних підприємств в Україні впровадило таку практику з охорони праці. Ми розвиваємося далі в цьому та робимо усе можливе, щоб працівники наших підприємств мали якісну професійну кваліфікацію та працювали безпечно».