Позначка: охорона праці

Категорії
Новини

Трансформер для ремонтників

Використання нового оснащення суттєво підвищило рівень безпеки під час ремонтів трубопроводів коксохімічного виробництва.

Більшість газопроводів коксового, вуглепідготовчого цехів, а також цехів сіркоочищення та вловлювання розташовані над поверхнею землі – на висоті, падіння з якої загрожує здоров’ю і навіть життю людей. Але ж все одно газопроводи треба регулярно обслуговувати, ремонтувати. Для цього використовували спеціальні конструкції, які називають по-різному: лісами, підмостями, турами тощо. Нещодавно для ремонтних бригад технологічного цеху, закупили конструкції, які у технічній документації звуться прямостоячими риштуваннями.

Як зазначив начальник технологічного цеху Олександр Мельников, нові рештування мають величезні переваги  у порівнянні з тим оснащенням, яке використовували ремонтники раніше.

«Основа конструкцій – вертикальні стійки, виготовлені зі сталевих труб з товщиною стінок 5 мм, – розповідає Олександр Мельников. – Горизонтальні борти також сталеві. Борти з’єднуються зі стійками за допомогою замків-фіксаторів, які виключають непередбачуване роз’єднання. Таких надійних кріплень немає у старих конструкціях. Майданчики-перемички, на яких знаходяться ремонтники під час виконання робіт, виготовлені з міцного і водночас легкого алюмінієвого сплаву. З такого ж сплаву виготовлені сходи з перилами. Cаме сходами працівники тепер безпечно крокують на верхні яруси, а не лізуть вертикальними драбинами, як робили раніше. Міцність матеріалів, надійність кріплень та використання сходів замість драбин – це надійність і безпека для наших бригад».

Риштування придбали за програмою протидії чотирьом ризикам-вбивцям, серед яких і робота на висоті. Провідний інженер з охорони праці Юрій Шугайло назвав ще кілька безпекових переваг нового оснащення: «До стійок і бортів додані ще й сталеві ребра жорсткості, які запобігають розхитуванню риштувань. Стійки мають спеціальні елементи, за які можна надійно закріпитися ременями безпеки. А борти слугують надійними огорожами-запобіжниками від падіння з робочих ярусів. Для роботи у газонебезпечних місцях конструкція оснащується одразу двома сходовими підйомами. Це для того, щоб у разі необхідності можна було швидко евакуювати людей».

Можна сказати, що це конструкція-трансформер. З елементів можна зібрати варіанти з різними параметрами, найзручніші для кожної з виробничих операцій. Максимально можлива конструкція – риштування висотою до 10,3 метри та горизонтальними параметрами 4,5х6 метрів. Такі розміри дозволяють бригаді з 5-6 людей зручно працювати над ремонтом будь-якого газопроводу коксохімвиробництва. І це далеко не всі зручності. Конструкція збирається в рази швидше, ніж її попередниці.

«Для різних видів робіт передбачаються різні конструкції риштувань. Наприклад, для такої складної виробничої операції, як ремонт газопроводу методом царгування, конструкція складається таким чином, щоб ремонтники мали доступ до газопроводу з різних боків, – продовжив начальник ТЦ КХВ. – А також щоб можна було безпечно працювати під трубою і над нею. А от для  ремонту трубопроводу фенольної води, який ми щойно завершили, застосовується простіша конструкція, і якщо немає газової небезпеки, то ми використовуємо одні сходи замість двох. Оцю конструкцію наші ремонтники змайстрували за 4 години, тоді як зі старим оснащенням на це знадобилося б до 4 діб. Таким чином ми значно економимо час. Але найголовніша перевага – це безпека. І мені з таким устаткуванням спокійніше на серці, бо я впевнений у безпеці людей».

Категорії
Новини

Ставка на новачків

Протягом останніх місяців на роботу в департамент з охорони праці та промислової безпеки прийшло кілька молодих працівників.

Начальник відділу з охорони праці Андрій Похлеба зазначив, що на цю молодь у департаменті мають чималі сподівання. «Це інше покоління, – пояснює Андрій. – У них прогресивні європейські погляди на життя загалом та на безпеку життя зокрема. Звичайно, їм треба багато чому вчитися, і водночас їх дуже цікаво і корисно слухати. Ця молодь відкритіша, ніж були ми. Ми вчимо їх, а вони вчать нас. Дуже сподіваємося, що разом сформуємо нове ставлення до безпеки праці, яке допоможе запобігти травмам і зберегти людські життя». Тож «Металург» вирішив познайомитися з цією молоддю.

Євгеній Тарасов – дипломований магістр з цивільного захисту та охорони праці. Він встиг вже попрацювати гірничим інженером на одному з підприємств Кривбасу. Молодий працівник зазначив для себе як позитивні, так і негативні моменти щодо охорони праці і зрозумів, що має ідеї та може бути корисним саме у цій сфері.

«Мені запропонували роботу в «АрселорМіттал Кривий Ріг», і я не вагався, – говорить Євгеній. – Пів року стажувався і вже працюю самостійно. Треба йти до людей у цехи і спілкуватися з ними. Наприклад, нещодавно я зупинив ремонтні роботи на одній з дільниць доменної печі № 6, пояснив майстрові та робітникам їхні помилки в організації робіт на висоті і, певно, зробив це переконливо, бо заперечень не було. Проєкт виконання робіт доопрацьовали, вжили заходів, і ризиків стало значно менше. Поки що це найважливіший мій здобуток».

Андрій Горб поки що стажується. Він зізнається, що поки не має таких позитивних моментів у своїй роботі, як його колега Євгеній.

«Багато чому ще треба вчитися, – каже Андрій. – Взагалі  я хотів стати лікарем-стоматологом. Але почалася повномасштабна війна, і батьки не наважилися відпустити мене після школи на навчання в інше місто. Тоді я обрав спеціальність інженера з охорони праці та вступив до Криворізького Національного університету на відповідний факультет. Але основне моє навчання, я вважаю, проходить саме на виробничих майданчиках. Здавалося б, де стоматолог, а де інженер з ОП. Але є й спільне. І той, й інший допомагають зберегти здоров’я. Але якщо стоматолог працює здебільшого із наслідками захворювання, то для охорони праці на першому місці – профілактика».

Юлія Карпачова також стажується. Вона не так часто буває в цехах, як Андрій.

«Поки що лише раз була на виробничому майданчику, і мені сподобалося, – зізналася Юлія. – Основне ж моє місце роботи – відділ перепусток. Моє завдання: ретельно перевіряти дозвільні документи у працівників підрядних організацій. Щоб не допустити до робіт ненавчених працівників, бо це дуже ризиковано. А ще я проводжу інструктажі з охорони праці для підрядників, які влаштовуються на роботу. А для цього самій довелося фундаментально вивчити все необхідне. Розумію, що й ця робота надзвичайно корисна, коли після інструктажу підходять працівники, молоді, а інколи й досвідчені, і щиро дякують за добре донесену корисну інформацію».

Тарас Кравченко три роки працював на нашому підприємстві водієм, возив фахівців з охорони праці. Він спостерігав за їхньою роботою і зміг оцінити її важливість.

«Я на собі випробував, яка небезпечна робота водія, особливо на промисловому підприємстві, – почав розповідь Тарас. – А ще ж є роботи на висоті, вогневі роботи, величезні механізми, електроустаткування, розплавлений метал та багато іншого. Я бачив, скільки зусиль, нервів докладають інженери з ОП для організації безпечної роботи, і як це важливо для людей. Хоча дехто цього, на жаль, не усвідомлює. Вирішив і собі спробувати. Приготував презентацію з охорони праці, захистив її, і мене перевели інженером з ОП. Найважливішими вважаю індивідуальний підхід до кожного працівника та власний приклад. Я особисто навчився застосовувати пояс для запобігання падіння з висоти, багато вивчив про особливості його застосування, а зараз проводжу тренінги для працівників безпосередньо у цехах».

Олександр Шишка твердо вирішив, що пов’яже своє життя з безпекою праці після нещасного випадку. На його очах загинув його наставник, досвідчений працівник одного з гірничих підприємств Кривбасу, де Олександр тоді працював.

«Такого не повинно траплятися, – говорить він. – І я буду робити все від мене залежне. Звичайно, в ідеалі було б добре побудувати нові цехи, де відсутні ризики, закупити всім найсучасніший спецодяг та засоби індивідуального заходу, інструменти. Але ми ж розуміємо, що оновити все в одну мить неможливо. А от що можливо – щодня йти в цехи і намагатися змінювати стереотипи, доводити кожному, що працювати безпечно – це перед усім в інтересах самого працівника. Але щодо умов праці ми теж можемо дещо зробити. Наприклад, нещодавно ми були з аудитом на одному з постійних місць виконання вогневих робіт. Дим стояв такий, що аж у горлі дере. Виявилося, що не працює витяжка. Ми разом з цеховиками ініціювали ремонт. І от вчора вона знову запрацювала. Тобто покращилися умови та зменшився ризик професійних захворювань. Головне – не бути байдужим».

Категорії
Новини

Вмить захистить: сучасні пристрої для захисту працівників

Сучасні захисні прилади захищають працівників дільниці цеху складського господарства та підготовки виробництва від враження електричним струмом.

У цеху складського господарства та підготовки виробництва є дільниця, яка нагадує музей техніки. Тут багато електродвигунів різних моделей, розмірів, потужності. Всі вони мають певним чином вінтажний вигляд, бо вже відпрацювали сумлінно свої терміни у цехах «АрселорМіттал Кривий Ріг». На цій дільниці з підготовки та переробки брухту їх розбирають, розділяють на компоненти для подальшої переробки. Для цього застосовують електроінструменти. І щоб запобігти враженню електричним струмом під час їх використання, для працівників закупили пристрої захисного вимкнення (ПЗВ).

 Інженер з охорони праці Іван Гацький нагадав, що робота з електроінструментами містить ризики. «Електричний струм дуже підступний, – розповідає Іван. – Працівники дільниці регулярно перевіряють на справність свої відбійні молотки, кутові шліфувальні машини, або «болгарки», як їх ще називають, та інші інструменти. Але несправності можуть виникнути під час роботи, може пошкодитися кабель, виникнути коротке замикання, пробій струму на корпус інструменту. А це все загрожує враженням струмом. Використання ПЗВ захистить людей у таких випадках та збереже інструменти».

Роботи на дільниці виконують четверо працівників ПП «Стіл Сервіс». І кожен з них тепер має особистий пристрій захисного вимкнення. Майстер Артем Турунцев, який керує роботою дільниці та відповідає за безпеку працівників, зазначив: «Ми підібрали ПЗВ відповідно до наших умов роботи. Вони можуть працювати у температурному діапазоні від -25 до +40 градусів за Цельсієм. Пристрої мають функцію самоперевірки справності. Якщо з ПЗВ щось не так, то індикатор сповістить про проблему. Якщо буде загроза короткого замикання, враження струмом, то прилад спрацює на випередження і миттєво вимкне інструмент. Час вимикання не перевищує 0,03 секунди, що гарантує запобігання травмам».

Для розбирання двигунів використовують також газовий різак. Газорізальник «Стіл Сервісу» Володимир Демченко має досвід вогневих робіт близько 30 років. Він відзначив, що на дільниці є все для безпеки газового різання: пожежний щит, вогнегасники, зворотній запобіжний клапан. «Крім виконання вогневих робіт, я працюю з електроінструментами, – каже Володимир. – Маємо щитки для захисту очей, захисні фартухи, необхідні під час роботи саме з «болгаркою», а використання ПЗВ дає додаткове відчуття захищеності».  

Категорії
Новини

Небезпечно і невигідно

Працівники департаменту з охорони праці та промислової безпеки використовують усі можливі важелі для запобігання нещасним випадкам.

На нашому підприємстві працюють близько 6,3 тисяч підрядників з більше ніж 100 підрядних організацій.  Їхні життя та здоров’я так само важливі, як і життя та здоров’я штатних працівників. Тож для підрядників і працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг» діють однакові правила та вимоги з охорони праці.

 Співробітники відділу охорони праці підрядних організацій департаменту з охорони праці та промислової безпеки слідкують за тим, щоб підрядники виконували всі правила безпеки. За словами начальника цього відділу Олександра Отверченка, контроль за виконанням вимог має не менше значення, ніж допомога у створенні безпечних умов.

«Багато підрядників виконують роботи підвищеної небезпеки, – говорить Олександр. – Серед них: роботи на висоті, у зоні рухомих механізмів та частин, що обертаються, вогняні роботи, роботи з технікою під високою напругою, з вантажопідйомними механізмами та у зоні їх роботи. Ми навчаємо підрядників працювати безпечно, допомагаємо виявляти ризики та усувати їх. Але якими б безпечними не були умови, якими б знаннями не володіли працівники, якщо людина свідомо порушує вимоги, то про безпеку годі й говорити. І на таких порушників у нас є інструменти впливу».

Олександр з колегами щодня знаходяться у цехах. Вони проводять аудити, під час яких виявляють порушення правил охорони праці. У випадках свідомих та небезпечних для життя порушень працівники відділу ініціюють покарання для самих порушників та штрафні санкції для організацій, які не приділяють достатньої уваги до організації безпеки праці та недостатньо контролюють своїх працівників.

«Звичайно ж, ініціювати покарання – це неприємно. Але якщо це допоможе зберегти життя людей, то ми йдемо на це, – продовжує Олександр Отверченко. – Найчастіше працівники допускають порушення під час роботи на висоті. Наприклад, у січні цього року співробітники нашого відділу виявили грубе порушення під час ремонтних робіт на складі готової продукції сортопрокатного цеху № 2. Працівники однієї з підрядних компаній виконували демонтаж конструкцій на висоті від 2,5 до 3 метрів без застосування запобіжних поясів, без наряду-допуску та документу оцінювання ризиків. А один з них ще й працював без каски та захисних окулярів. Це дуже небезпечні порушення! За нашою ініціативою порушникам були заблоковані документи, які дозволяють знаходитись на території нашого підприємства».

Олександр навів ще приклад: теж у січні цього року працівники іншої підрядної фірми виконували роботи із заміни канатів та траверс на одному з підйомних кранів у конвертерному цеху. Вони працювали на висоті близько двох метрів без запобіжних поясів. Порушників відсторонили від виконання робіт. Вони знову пройдуть навчання з охорони праці з позаплановою перевіркою знань. А компанія, в якій вони працюють, отримала штраф на суму 30 тисяч гривень.

«А ось найсвіжіший випадок, – розповідає керівник відділу. – Цього місяця один з підрядників брав участь у вантажних роботах тари, які виконувалися за допомогою електромостового крана на дробарній фабриці. Він порушив усе, що тільки можливо: стояв на борту кузова самоскида без запобіжного поясу, знаходився під піднятим вантажем, застропив вантаж на дві петлі замість необхідних чотирьох, направляв вантаж руками, тоді як треба було використовувати відтяжки, працював без захисних окулярів та респіратора. За такий букет порушень ми ініціювали блокування доступу на комбінат для цього працівника та штрафні санкції на його компанію. Чекаємо рішення».

Торік стався смертельний нещасний випадок з працівником підрядної організації на ремонті доменної печі № 6. Щоб такі трагедії не траплялись, працівники відділу охорони праці підрядних організацій застосовують усі засоби. Навіть незручні та неприємні.

Категорії
Новини

Пі LOTO ний проєкт

Сортопрокатний цех № 2 впроваджує проєкт, який дозволяє суттєво зменшити ризики для людей під час ремонтних робіт.

Стани СПЦ-2 – це комплекси агрегатів, де тісно переплетене електричне, механічне, енергетичне, гідравлічне устаткування. Електрична напруга, елементи, які рухаються, обертаються, подавання під тиском води, повітря та інших енергоресурсів – це серйозні ризики. Планово-попереджувальні ремонти (ППР) на стані проводяться лише при вимкненому обладнанні. Помилкове ввімкнення будь-якого механізму чи агрегату є смертельно небезпечним для людей, які знаходяться у зоні ремонту. Щоб запобігти випадковим пускам, в цеху застосовують биркову систему, як і передбачено законодавством України. Додатково до неї під час ППРів почали використовувати ще й систему ізоляції і блокування LOTO, яка поширена в компанії ArcelorMittal.

Як пояснив провідний інженер з охорони праці Володимир Сікорін, ці дві системи блокування небезпечних енергій різняться між собою і взаємно доповнюють одна одну. «Биркова система ґрунтується на правильному й своєчасному оформленні допусків на проведення робіт та іншої документації, – пояснює Володимир. – А підписи відповідальних осіб засвідчують їхню особисту відповідальність за недопущення вмикання устаткування, якщо люди знаходяться у небезпечній зоні. У системі LOTO основою є фізичне блокування джерел небезпечних енергій за допомогою блокуючих пристроїв».

Спрощено це виглядає так: електрик розібрав схему, поставив замок на рубильник, а ключ від заблокованого обладнання поміщається до групового боксу, на який встановлюють замки члени бригади. Після закінчення виконання робіт, працівники знімають свої замки з групового боксу. Це свідчить про відсутність персоналу у небезпечній зоні. А ключем, що знаходиться всередині, знімають блокований рубильник.

Про це розповів в.о. майстра з ремонту устаткування СПЦ-2 Андрій Мосякін: «Зазвичай на ділянці стану, де ремонтується устаткування, знаходиться кілька видів устаткування: механічне, енергетичне, гідравлічне тощо. Все воно блокується перед ремонтом. Кожна ремонтна служба чи бригада встановлює на блокувальний пристрій свій замок. І поки всі замки не знімуться, устаткування неможливо запустити. Таким чином повністю виключені людські помилки. Як головний відповідальний за ремонти я знімаю свій замок останнім».

Бригадир слюсарів-ремонтників СПЦ-2 Андрій Переверзєв працює в цеху вже два десятки років. Його бригада ремонтує механічне устаткування по всьому дрібносортному стану ДС 250-4 – від завантажувальних решіток нагрівальних печей і приводів прокатних клітей до холодильника та моталок. Він вважає, що впровадження додаткового блокування небезпек потрібне, хоча й додає додаткових турбот. «Так, підготовка до ремонтів зараз триває довше, – зізнається Андрій. – Додаткове блокування вимагає додаткового часу та зусиль. Але воно того варте. Час – це коштовний ресурс, але ціннішого за людське життя немає нічого».

Начальник відділу з охорони праці Олексій Курочка розповів, що зараз працівників вчать правильно застосовувати блокувальні пристрої.  «Є ефективні алгоритми, які дозволяють заблокувати всі джерела небезпек, – пояснює Олексій. – А на стендах розміщені схеми блокування. Проєкт впроваджується третій місяць. Він пілотний. Відпрацювавши його на устаткуванні СПЦ-2, планується його розповсюдити на всіх основних виробництвах підприємства».

Категорії
Новини

Відтяжки замість канатів – безпека замість ризиків

Придбані агломераційним цехом № 2 направляючі відтяжки зробили одну з основних виробничих операцій значно безпечнішою.

Спікальні візки – це важлива складова агломашин, які виробляють агломерат для наших доменних цехів. На візки діє чимале навантаження, також вони нагріваються до температури до 800 градусів за Цельсієм. Тож не дивно, що ці візки ламаються, і ушкоджений треба швидко замінити на робочий. Їх ремонтує ремонтний персонал, а от заміну візка виконують агломератники за допомогою електромостових кранів. До початку цього року працівники супроводжували транспортування візків, відтягуючи їх канатами, і це було ризиковано. Переміщення підвішеного візка не було достатньо керованим, що становило загрозу для людей. Тож було вирішено придбати спеціальні застосування.

Як розповів провідний інженер з охорони праці Дмитро Горб, набагато безпечнішою альтернативою канатам є направляючі відтяжки. «Застосування відтяжок допомогло нам значно зменшити один з чотирьох ризиків-вбивць – ризик стискання рухомими механізмами, – пояснює Дмитро Горб. – За програмою протидії ризикам-кілерам цех придбав чотири відтяжки. Вони зроблені з міцних та легких металевих сплавів. За допомогою відтяжок можна не лише відтягати вантаж, а й направляти його, обертати, якщо потрібно. Тобто процес супроводу візків під час заміни став набагато керованішим, практично не залишивши шансів одному з топ-4 ризиків-вбивць».

Віктор Єропудов працює агломератником близько шести років. Операцію із заміни спікального візка за допомогою канатів він виконував багато разів. «Користуватися направляючими відтяжками зручніше й безпечніше, – каже Віктор. – Є відчуття, що ти повністю контролюєш переміщення візка за допомогою крана. Довжина направляючих – півтора метра, і цього достатньо для того, щоб перебувати на безпечній відстані від підвішеного вантажу. Відтяжки неважкі. Робоча частина спроєктована і виготовлена якісно. А дві гумові ручки з обмежувачами гарантують, що направляюча не вислизне з рук. А ще нам не треба витрачати час на те, щоб прив’язати й відв’язати канати, тож час виконання операції дещо зменшується, а безпека навпаки зростає».

В. о. заступника начальника АЦ-2 з підготовки виробництва Валерій Гриценко відповідає не лише за виробничі процеси, а й за життя та здоров’я людей. Він не приховує задоволення від того, що операція із заміни візків стала менш ризикованою.

«За останні роки у нас багато зроблено для безпеки людей, – говорить Валерій Гриценко. – З 2015 по 2022 рік у цеху тривала масштабна реконструкція. Старі металоконструкції – сходи, майданчики для обслуговування устаткування, захисні загорожі – замінили на нові, з урахуванням усіх вимог до їхньої надійності. А старі установки з мокрого очищення ми замінили на нові електрофільтри, це значно скоротило кількість пилу як назовні, так і у самому цеху. Таким чином зменшився ризик профзахворювань органів дихання у людей. Вдосконалюємося далі. Операції із заміни спікальних візків агломератники інколи виконують двічі, а то й тричі за день. Звичайно ж, треба бути максимально уважними, працюючи і з новими відтяжками. Але хлопцям дійсно працювати стало зручніше й безпечніше».