Для підрозділів «АрселорМіттал Кривий Ріг» придбали 26 спеціальних засобів від падіння з висоти.
Як розповів інженер з охорони праці Дмитро Партика, це автоблоки інерційного типу. Вони запобігають падінню з висоти. Їх придбали для працівників цехів ремонту металургійного устаткування та цеху ремонту енергетичного устаткування. Саме ці підрозділи виконують ремонтні роботи у цехах металургійного та коксохімічного виробництв та у гірничому департаменті. І багато робіт виконується на висоті. Також ці засоби придбані для департаменту з охорони праці для безпечної перевірки виконання робіт.
Переваги автоблоків — це надійність захисту, зручність використання та швидкість, яка не шкодить надійності. Інженер з охорони праці Сергій Воінов протягом багатьох років вчить працівників нашого підприємства та підрядних організацій безпечній роботі, в тому числі й на висоті. Він високо оцінив ці автоблоки.
«Вони як і страхувальні троси кріпляться одним краєм до точки кріплення, а іншим до поясу безпеки, який вдягає працівник, — пояснює Сергій Воінов. — Автоблоки є стрічкові та тросові. Наприклад, під час виконання газорізальних робіт необхідно використовувати тросові автоблоки, бо стрічка може бути пошкоджена, що вплине на безпеку працівника. Перевага від звичайного стропа, що кріпиться до фала, у тому, що працівник закріплюється зразу як тільки підійметься на висоту до анкерної точки кріплення. І його рухи не обмежуються. А ще це устаткування зупиняє падіння миттєво — не більше ніж пів метра. Тому працівник застрахований від пошкоджень в наслідок гальмування».
А ще автоблоки дуже зручні й безпечні під час підіймання на висоту, тому що під час руху не треба застосовувати два карабіни, а достатньо одного. Тому їх зручно використовувати, наприклад, машиністам кранів, які кілька разів за зміну підіймаються на робоче місце. Користування автоблоками інерційного типу входить до програми навчання безпечного виконання робіт на висоті. Тож всі, хто проходить навчання, вже знають, як користуватися цими засобами.
Сортопрокатний цех № 2 має успіхи у вдосконаленні застосування системи блокування небезпечних енергій LOTO, що робить ремонти безпечнішими та скорочує підготовку до них.
Прокатний цех – це комплекс складного й потужного устаткування (електричного, механічного, енергетичного) для виробництва металопрокату. Його елементи рухаються, обертаються за рахунок електроенергії. Трубопроводами до вузлів подаються енергоресурси. Для попередження запобігання аварійним зупинкам на прокатних станах регулярно проводяться планово-попереджувальні ремонти (ППР). Щоб заблокувати небезпечні енергії під час ремонтів, використовується система LOTO. Для більшої ефективності та спрощення її використання вирішили використати можливості системи SAP.
«Перед кожним ремонтом необхідно застосувати комплекс заходів з блокування/ізоляції небезпечних енергій для того, щоб випадкове вмикання струму, механічного устаткування чи подачі пару або іншого енергоресурсу під час виконання ремонтних робіт не призвело до трагедії, – розповідає менеджер ARMP Валентин Машошин. – Тож перед кожним ППР або іншим ремонтом визначалися ризики, точки їх блокування, ретельно планувалася взаємодія між ремонтниками електро-, енерго-, механослужб та підрядних організацій, які виконують роботи, довго оформлялися та складали наряд-допуски і дозвільні документи на паперовому бланку. Це займало багато часу, а так званий людський фактор безпеки не додавав, бо від помилки ніхто не застрахований. Тож було вирішено зібрати всю інформацію про ризики та способи їх блокування на всіх ділянках, створити бібліотеки (масиви електронної інформації) та помістити їх у систему SAP, де зберігається і трансформується інформація про роботу підприємства та його підрозділів».
Збір інформації стартував на початку минулого року. Працівники СПЦ-2 дослідили місця проведення планово-попереджувальних ремонтів від нагрівальних печей до ліній пакування, виявили і описали ризики, визначили точки та способи блокування небезпечних енергій. А їх колеги зі служби ARMP створили покрокові інструкції блокування небезпечних енергій для основних видів ППР і помістили потрібну інформацію до системи SAP.
«Зараз нам не треба перед кожним ремонтом наново вивчати ризики, визначати точки, способи і порядок блокування, – розповідає старший майстер з ремонту електроустаткування СПЦ-2 Олексій Тихомиров. – Дякуючи електронним бібліотекам в SAP ми, представники всіх ремонтних служб та підрядників, отримуємо чітко прописаний порядок дій – що, де і коли блокувати. Користуючись цією інформацією, представники різних служб встановлюють на відповідних місцях свої блокувальні пристрої і замки, і поки триватиме ремонт, вже ніхто не зможе відновити подачу електроенергії, газу, пару чи будь-якого іншого енергоресурсу, або увімкнути, наприклад, гідравлічне устаткування. Поки всі бригади не покинуть місце ремонту, а кожен з керівників ремонтних підрозділів (а якщо бригад небагато і вони невеличкі за чисельністю, то й кожен учасник ремонту) не зніме свій замок, електрик не зможе відновити подачу струму. Принцип «одна людина, один замок, один ключ» діє безвідмовно. Надійно на сто відсотків!»
Як розповів начальник СПЦ-2 Олександр Макаренко, застосування автоматизованої системи підготовки до ремонтів за допомогою інструментів SAP SAFETY дозволяє скоротити час підготовки до ремонтів від кількох годин до години у середньому, що підвищує продуктивність роботи цеху за рахунок скорочення часу на ремонти.
«Але головне – це підвищення рівня безпеки для людей, – говорить Олександр Макаренко. – Ми починали з 80-ти одиниць устаткування. А зараз працюємо вже з понад 220 одиницями. Роботи зі створення бібліотек інформації в SAP вже завершені на 80 відсотків. Процес триває. Закуповуються додатково нові моделі блокувальних пристроїв для застосування LOTO в повному обсязі. Закуповуються принтери, за допомогою яких можна швидко роздрукувати дозвільні документи, які вже сформовані у SAP SAFETY. Не дивлячись на складні умови в наш час, пріоритетом номер один на нашому підприємстві залишаються безпека праці і життя працівників»
На межі 2024-25 років для коксового цеху № 1 «АрселорМіттал Кривий Ріг» придбали 20 портативних газоаналізаторів для безпечної роботи у газових тунелях.
У газових тунелях коксових батарей прокладені трубопроводи, що подають коксовий газ на обігрів камер коксування, у яких безпосередньо виготовляють кокс. Це складна система труб, засувок та іншого устаткування, за яким треба наглядати, обслуговувати, ремонтувати, керувати подачею газу. Цей перелік робіт виконують тунельники, слюсарі, газівники коксових батарей і навіть кабінник-кантівник, який контролює автоматичне перемикання подачі газу з потоку на потік. Всі вони заходять в тунелі для виконання певних видів робіт. Також для організації роботи туди заходять майстри та начальники зміни. Всім їм необхідно контролювати наявність і концентрацію отруйних газів у тунелях, щоб не отруїтися.
«Загрозу життю становлять як сам коксовий газ, так і чадний газ, який виділяється у результаті згоряння коксового, – пояснює в.о. заступника начальника коксового цеху з газового господарства та обігріву Андрій Золотарьов. – В ідеалі – коли цих газів у тунелі по нулях. У певних концентраціях їх наявність допускається, але тоді працівники можуть знаходитися в тунелі чітко обмежену кількість часу. Ці норми чітко прописані у пам’ятці на вхідних дверях до тунелю. А концентрацію працівники визначають портативними газоаналізаторами. Раніше персональні аналізатори мали тунельники, газівники та слюсарі газового господарства. Інші ж користувалися черговим аналізатором, який знаходиться у приміщенні пульта управління. Але потреба у тому, щоб кожен, хто хоч якийсь час виконує роботи в тунелі, мав персональний прилад, була очевидною. Тож ми звернулися до провідного інженера з охорони праці, і департамент з ОП та ПБ нам допоміг».
Провідний інженер з охорони праці Володимир Бакуменко повідомив, що тепер персональні газоаналізатори мають також змінні майстри, начальники змін та кантувальники. «Всі прилади обов’язково повірені у «Держстандарті» і мають проходити щорічну перевірку, бо від точності їхньої роботи залежать людські життя, – говорить Володимир Бакуменко. – Ми разом з керівниками цеху слідкуємо за тим, щоб жоден працівник без аналізатора не заходив у тунель. Забезпечення кожного причетного персональним аналізатором – важливий крок до безпечної роботи».
Катерина Гарус працює тунельницею п’ять років. «Ми знаходимося у тунелі до 80 відсотків робочого часу, – розповідає Катерина. – Регулюємо подачу газу, слідкуємо за правильністю роботи рухомих механізмів, підтримуємо чистоту кранів і тунелю загалом. Наявність та концентрацію небезпечних газів нам необхідно знати, щоб своєчасно залишити тунель у разі небезпеки. За п’ять років моєї роботи тут випадки перевищення норм були, і саме газоаналізатор рятував мені життя».
У конвертерному цеху на двох кранах встановили світлові проєктори, які окреслюють небезпечну зону під час роботи вантажопідйомних механізмів.
У розливальному відділенні конвертерного цеху працюють ливарні крани. Вони передають ковші з рідкою сталлю до відділення безперервного розливання сталі та розливають сталь у виливниці. Зона роботи кранів є надзвичайно небезпечною. Сама по собі робота з вантажами несе небезпеку для людей, які знаходяться внизу, під кранами. А якщо цей вантаж ще й ківш зі сталлю з температурою до 1650 градусів за Цельсієм, то небезпека зростає. У відділенні визначили два крани, які найбільш залучені, і виконали їх модернізацію, встановивши світлові вказівники. В.о. майстра з ремонту устаткування конвертерного цеху Денис Долматов вказав на дві червоні лінії на підлозі, хоча їх і без вказування добре видно. Кран поїхав, і лінії також поїхали за ним – одна попереду крана, а інша позаду.
«Взагалі то машиніст кранів під час роботи з вантажем подає звукові сигнали, попереджаючи про небезпеку. А світлові лінії – це ще один потужний інструмент безпеки. Лінії показують межі небезпечної зони, – пояснює Денис Долматов. – Ніхто не має права заходити у цю зону, крім розливальника, який саме й керує роботою ливарного крана. Зараз кожен бачить ці лінії. І навіть якщо працівник не з цього відділення і вперше бачить світлові лінії від лазерного вказівника, то він зацікавиться, підніме голову, побачить кран і обійде небезпечну ділянку. Машиніст крана чітко бачить небезпечні межі. Якщо ж стороння людина таки зайде до зони, переступивши червоні лінії, то машиніст має зупинити кран, а розливальник, який супроводжує вантаж, має пояснити колезі, що той повинен залишити небезпечний простір. Товщина ліній може змінюватися, її можна задавати. Зараз вона становить 300 міліметрів. Межі кордонів також задаються. Ми їх вирахували за формулою».
Якщо працівник йде цехом і бачить лінію, то він має можливість обійти небезпечне місце через інший проліт, де крани не працюють. О! А хто зараз знаходиться у самісінькому центрі небезпечної зони? Це Андрій Бєлов. Він розливальник сталі і саме зараз керує процесом передачі ковшів зі сталлю до ВБРС. Таких працівників ще називають підкрановими. Зараз процес завершиться, і ми з ним поговоримо.
«Я не порушник, саме на найвиднішому для машиніста крана місці я й маю бути, – усміхається Андрій Бєлов. – Він мене чудово бачить та бачить мої команди. Але якщо я не виконую ці операції, то і я не маю права тут бути. Якщо ж у напрямку роботи крана рухається інший працівник, то я попереджаю його, що сюди заходити не можна. Майже всі розуміють і обходять. Але мушу сказати, що траплялися і особливо впевнені у собі, аж занадто. Тоді я повторюю кілька разів. Бувало, що й неприємні приклади доводилося розповідати. Приклади діють безвідмовно, бо вмикається режим самозбереження. Мій же режим вмикається, коли я переступаю через червону лінію, бо коли знаходишся у зоні роботи кранів, то гостро усвідомлюєш, що тут треба бути максимально сконцентрованим».
У кабіні в машиніста є пульт, яким він може вимкнути лазерні вказівники, якщо кран не виконує роботи. Але проєктор миттєво ввімкнеться, щойно машиніст вставить ключ-бирку, щоб увімкнути кран. Бо людям властиво забувати, а безпека не може від того залежати.
Про Віталія Тесленка попросили розповісти працівники рудоуправління гірничого департаменту, яким він допомагає організовувати безпечну роботу.
За освітою Віталій Тесленко – гірничий інженер. На початку трудового шляху він кілька років працював за спеціальністю на одній з криворізьких шахт. Професія шахтаря небезпечна і охорона праці в шахті – у пріоритеті. Одного разу Віталій вирішив, що охорона праці – це та сфера, де він хотів би себе спробувати. І саме в той момент знайомі підказали, що «АрселорМіттал Кривий Ріг» (тоді ще «Криворіжсталь») запрошує фахівців до оперативного відділу охорони праці. Віталій скористався тим шансом.
«Найважче було вивчити законодавчу базу з охорони праці, – згадує Віталій. – Дуже багато законів, інструкцій та інших документів. Але це дуже важливо. Там можна знайти відповідь на будь-яке запитання. Треба лише уважно читати. Оперативна робота з охорони праці – це постійні виїзди у цехи, спілкування з людьми. Навички ефективного спілкування також доводилося постійно вдосконалювати. Я завжди розумів, що не покарання є основним інструментом інженера з охорони праці, хоча у деяких випадках і воно має місце, а саме співпраця, взаємодія з працівниками дають результат. Я людина неагресивна, врівноважена, і це допомагає мені вибудовувати конструктивні стосунки з людьми».
Начальник виробничої дільниці № 2 рудоуправління Дмитро Охінченко відповідає за безпеку працівників дільниці, які бурять свердловини у кар’єрі. Для організації безпечної роботи він щільно взаємодіє з провідним інженером з охорони праці Віталієм Тесленком.
«Я задоволений цією співпрацею, – говорить Дмитро Охінченко. – Протягом багатьох років поширився стереотип, що від співробітників охорони праці можна чекати лише «прильотів», тобто вони лише тим і займаються, що вишукують порушення, і «прилітає» звістка про зняття премій чи інші покарання. Робота Віталія доводить протилежне. Звичайно ж, він не заплющує очі на негаразди, але перед покаранням надає перевагу іншим засобам впливу. Віталій заохочує до діалогу. Разом з ним ми розбираємо кожний момент, шукаємо шляхи, як зробити так, щоб зменшити ризики та не допустити порушень надалі. Ми постійно з ним на зв’язку. Він відвідує наші змінно-зустрічні збори, ділиться інформацією, допомагає оцінювати ризики і вчить, як це робити правильно, підказує, як працювати безпечніше».
Гірничий майстер Дмитро Кондрашев відповідає за якісне буріння свердловин у кар’єрі 2-біс рудоуправління та за організацію ремонтів бурових верстатів, частина яких працює завдяки електричному струму. На дільниці впроваджена система LOTO, використання якої дає можливість запобігти враженню людей небезпечними енергіями, перш за все – електричним струмом.
«Це надійна система, яка добре показує себе на підприємствах «АрселорМіттал», – розповідає Дмитро Кондрашев. – Але розібратися в деталях її застосування не так вже й просто. Віталій Тесленко організував для нас тренінги, пояснював максимально доступно, з прикладами, уточненнями. І багато що ми зрозуміли. Звичайно ж, багато питань маємо й зараз. У будь-який момент ми звертаємося до Віталія телефоном або особисто і отримуємо відповіді. Ще приклад взаємодії: коли минулої осені почалися холоди, виявилося, що у салоні вахтовки, якою нас возять щозміни у кар’єр, вийшла з ладу система опалення. Ми звернулися до Віталія, і він допоміг нам вирішити цю проблему. Зараз їздимо до місця роботи у теплій машині».
І це не єдиний приклад допомоги провідного інженера з ОП працівникам РУ. Дмитро Охінченко розповів про те, що Віталій допоміг вирішити проблему з оформленням документів для нарахування регресу.
«До нас надійшов запит з «Держпраці» на оформлення документів на двох наших колишніх співробітників щодо профзахворювань, – пояснив Дмитро Охінченко. – Ви навіть не уявляєте, яка це складна, заплутана справа. Безліч не зовсім зрозумілих для пересічного громадянина процедур, жорстко обмежених термінами виконання, купа інстанцій, мільйони дзвінків та паперів. Віталій Тесленко, завдяки своєму багаторічному досвіду (раніше він працював менеджером, інженером з ОП у шахтоуправлінні та гірничотранспортному цеху, від працівників яких, до речі, ми чули лише позитивні відгуки про нього), нам допоміг. Ми дуже йому за це вдячні. Допомога з боку департаменту з ОП та ПБ дуже важлива для нас. Лише разом ми зможемо поліпшувати умови праці та робити виробництво безпечнішим».
Вже близько 5600 працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг» отримали пластикові картки-пам’ятки «Основні можливі ризики», за допомогою яких можна миттєво оживити в пам’яті головні небезпеки на робочих місцях.
Кожен з працівників нашого підприємства проходить навчання з охорони праці і обов’язкову перевірку знань. Щось з вивченого людина може згадати миттєво, а щось опускається у глибини пам’яті, і щоб дістати його на поверхню, тобто, пригадати, потрібен певний час. А може так трапитися, що цього часу й не виявиться. Для того, щоб працівник мав змогу миттєво згадати основні ризики та запобігти їм, було вирішено роздати кожному зручну пластикову картку з переліком основних видів небезпечних енергій та пов’язаними з ними основними можливими ризиками, які створюють загрозу для життя людини.
«Всього таких енергій десять, згідно з «Колом небезпечних енергій», – нагадав менеджер департаменту з охорони праці та промислової безпеки Сергій Іващенко. – Ми відібрали вісім найактуальніших саме для нашого підприємства, бо, наприклад, радіаційна енергія не дуже для нас притаманна, а завдання саме й стояло позначити у карті основні найбільш ймовірні ризики. Тож маємо з одного боку картки гравітаційну, рухому, механічну та енергію тиску – кожна з відповідними ризиками, а з іншого боку – електричну, хімічну, термічну і звукову енергії. Все для того, щоб людина могла миттєво знайти на картці і згадати ризики. Така картка легко поміщається у нагрудній кишені чи кишені штанів. А якщо вона й забрудниться, виробництво ж, то її достатньо протерти, щоб відновити».
Доменне виробництво – серед найнебезпечніших на підприємстві, тож не дивно, що саме його працівники отримали картки першими. Заступник начальника доменного цеху № 1 з підготовки виробництва Віктор Рожков відповідає за функціонування системи охорони праці у цеху.
«В нашому підрозділі присутні всі ці небезпечні енергії і пов’язані з ними ризики. Чого лише варта термічна енергія. Наші горнові випускають з доменних печей чавун температура якого сягає півтори тисячі градусів за Цельсієм, – розповідає Віктор Рожков. – Всі працівники – газівники, водопровідники, машиністи шихтоподачі та кранів, горнові, майстри – щозміни працюють в особливо небезпечних умовах. Ми намагаємося створювати для людей безпечні умови, мінімізувати ризики. Але виробництво таке, що всі ризики усунути не вийде. Я відповідаю за безпеку кожного, але не втомлююся повторювати, що головним відповідальним за власну безпеку є сам працівник. Тож якщо у кожного з’явиться отакий зручний і лаконічний нагадувальник-карта, це зайвим точно не буде».
На сьогодні картки, крім доменників, вже отримали працівники конвертерного, копрового, вогнетривно-вапняного цехів, підрозділів гірничого департаменту. Передача карток цехам триває. Картки-пам’ятки «Основні можливі ризики» отримають усі працівники підприємства.
