На знімку ви бачите бригадира слюсарів-ремонтників конвертерного цеху Сергія Олешка. Він тримає яскраво-зелений строп, який використовується для підйому вантажів, на одному пальці. Він використовується для підйому вантажів до двох тонн. Нещодавно до цеху прийшла партія новеньких текстильних стропів, які мають ряд переваг у порівнянні з металевими. Ремонтники конвертерного цеху вже оцінили ті переваги.
Руслан Торопов – майстер технічної групи зовнішніх комунікацій або майстер водопровідників, як його за звичкою продовжують називати колеги. Він керує роботами з ремонту та виготовлення кисневих фурм для продування розплаву в конвертерах під час виплавляння сталі. Також Руслан з колегами ремонтують насоси, трубопроводи, запірну арматуру.
«Водопостачання, опалення, бойлерні, каналізація. Все «солоденьке» – у нас, – жартує Руслан Торопов. – Зараз ми знаходимося на території пункту ремонту кисневих фурм. Виготовляємо їх з труб або ремонтуємо ті, що вже попрацювали. Без фурм, без кисню сталі не звариш. Наші конвертерники використовують фурми завдовжки близько 12 метрів вагою близько тонни кожна. Тож під час роботи з ними ремонтники використовують вантажопідйомні механізми: тут, на другому відділенні конвертерів – транспортувальний візок, а на першому – кран-балку. Для закріплення вантажів використовуються стропи. Нові, текстильні, легші й зручніші, ніж металеві, що використовувалися раніше».
Сергій Олешко досвідчений ремонтник. 23 роки він ремонтує устаткування у різних підрозділах. Вісім з них – у конвертерному цеху. Він працював з різними стропами.
«Металеві стропи набагато важчі, ніж ці нові, текстильні, – говорить Сергій. – Вони важать від 15 кг, чим довші й товщі, тим важчі. Бувало, так натягаємося, що йдеш додому – рук та спини не відчуваєш. А ці ви самі бачите. Взяв під руку і пішов на робоче місце. А ще вони набагато гнучкіші, легко обводяться навколо вантажу, швидко кріпляться і простіші щодо огляду перед роботою. Оглянули: надривів і розпушувань немає. Швидко зачепили, і робота пішла. Є й нюанс. Ці стропи не можна кріпити там, де виступають гострі краї. Ми це обов’язково враховуємо під час строповки. Все інше – лише переваги. А вантажопідйомність стропа достатня для того, щоб з чималим запасом стропити найважчі вантажі, які ми транспортуємо під час своєї роботи».
Просте й надійне застосування, виготовлене власноруч, уберігає від травм під час ремонту вагонів в управлінні залізничного транспорту гірничого департаменту.
Вагони-думпкари широко використовуються для транспортування гірничої маси (залізної руди та скали). «Руду вагони везуть до дробарних фабрик, а порожню породу на відвали або до карт зі зберігання відходів, – розповідає в. о. начальника дільниці з ремонту вагонів УЗТ ГД Павло Мариничєв. – Ремонтують та обслуговують вагони працівники нашої дільниці та здебільшого підрядники. Це вагони-самоскиди. Вони оснащені механізмом перекидання, який у потрібний момент нахиляє кузов думпкара, і гірнича маса розвантажується. Перекидання відбувається завдяки стислому повітрю. Ремонт деяких вузлів думпкарів донедавна супроводжувався ризиком, який нам вдалося повністю нейтралізувати шляхом впровадження одного з проєктів Виробництва світового класу WCM».
Річ у тім, що ремонти самого механізму перекидання, системи розвантаження або деякі ремонти кузова вагона виконуються при нахиленому кузові, інакше доступу до цих вузлів немає. Донедавна перебування ремонтників під нахиленим кузовом (для виконання робіт) було небезпечним. Бо у будь-який момент кузов міг почати опускатися у горизонтальне положення, затискаючи при цьому руки, голову, шию, корпус працівника, який виконує роботи.
У документах з охорони праці зазначається, що для запобігання травмуванню кузов необхідно зафіксувати, – продовжив Павло Мариничєв, – але як саме зафіксувати – не пояснюється. Ми пробували різні імпровізовані підставки, наприклад, шматки металу. Але такі «ноу-хау» вилітали або ламалися, тобто стовідсоткової безпеки не гарантували. Тоді команда із впровадження WCM у складі працівників УЗТ, підрядників та інженерки WCM Катерини Гаврилюк вирішила впровадити проєкт «0 нещасних випадків», який би усунув проблему. Визначили, що треба сконструювати та виготовити запобіжні опори. Розрахувати оптимальні розміри та розрахувати навантаження допомогли співробітники технічного відділу УЗТ. А виготовили таке приладдя наш слюсар-ремонтник Микола Зернов разом з колегами-підрядниками». Опори було виготовлено з відходів металопрокату – швелерів, труб, штрипсів. Вони порівняно неважкі, їх може переносити одна людина, користуючись зручною ручкою. Нижньою частиною (головкою) опора фіксується у сідлі поворотного шарніру вагону, а верхня підпирає сам шарнір, охоплюючи його такою собі залізною клешнею. На опори нанесена яскраво-жовта попереджувальна розмітка, щоб ніхто помилково їх не вибив під час ремонту. Кажуть, що все геніальне – просте. Може й не все, але рішення з опорами – якраз цей випадок. Просто й дуже надійно.
Спецтехніку ремонтного цеху гірничого департаменту оснастили додатковими засобами безпеки.
Працівники ремонтного цеху виконують величезні обсяги робіт з обслуговування та ремонтів устаткування в цехах та будівельно-монтажних робіт. А ще вони вулканізують конвеєрні стрічки, виготовляють запасні деталі та вузли, різноманітні металоконструкції, виконують деревообробку. Ремонтникам дуже допомагає цехова спецтехніка: три трактори та вантажне авто, які перевозять устаткування, матеріали, відходи й інші вантажі, два вилкових навантажувачі та універсальний екскаватор.
«Наш екскаватор-навантажувач оснащений ковшем-лопатою, земляним буром, гідромолотом, гідравлічним пристроєм для трамбування, – розповідає механік цеху Олег Жуков. – Він виконує багато різноманітних робіт. На жаль, ми вам не можемо його зараз показати, бо він зранку в роботі. І так кожного дня. Без нашої техніки нам ніяк не впоратися. Але у зв’язку з тим, що вона працює здебільшого у зонах, де виконують роботи інші працівники або техніка, є ризики опинитися під колесами або бути травмованими робочими органами екскаватора чи навантажувачів».
Саме для нівелювання таких ризиків всю робочу техніку оснастили додатковими технічними засобами. Головна загроза була в тім, що не було повного огляду навколо. Тобто залишалися мертві зони, які знаходилися поза зоною бачення водія. От в таких зонах найчастіше трапляються наїзди на людей, або навпаки – загроза від великовантажного самоскида. Звичайно ж, зрізати дах і зробити кабріолет, щоб водій міг все бачити – не найкраща ідея в умовах виробництва. Тому на допомогу прийшла електроніка.
«На машині встановили чотири камери: спереду, позаду та з обох боків на кабіні, – розповідає водій автомобіля Юрій Лакуткін. – А в кабіні – монітор. Така система дозволяє мені бачити практично весь простір навколо. Чи корисно це? Беззаперечно. Доводиться працювати скрізь, навіть у кар’єрі. Тому бачити все навколо для водія – це своєчасно побачити небезпеку і все зробити правильно, щоб не травмувати колег та самому не врізатися чи не потрапити під колеса величезних кар’єрних автомобілів».
А ще Юрій розповів, що на автомобіль встановили систему парктроніка, датчики якої визначають відстань від автомобіля до перешкоди (каменя, людини, будівлі тощо). Дані також виводяться на монітор, і водій все бачить. Парктронік вмикається, коли машина здає назад. Якщо перешкода на безпечній відстані – на моніторі зелена позначка, наближається небезпека – жовта, а якщо відстань стає небезпечною – червона. Починаючи з «жовтої» відстані лунає сигнал, що попереджає людей, які можуть опинитися у небезпечній зоні.
«Також у комплекті засобів сигнальна система, яка спрацьовує, коли авто почало рух, а водій не пристебнув пасок безпеки, – говорить провідний інженер з охорони праці департаменту з охорони праці та промислової безпеки Дмитро Хитров. – А ще встановлено системи, які сигналізують, якщо авто зупинилося, а водій не увімкнув стоянкове гальмо. Звуки в цих двох випадках не надто приємні. Що до мене, то краще пристебнутися чи увімкнути гальмо, ніж таке слухати. Все це устаткування допомагає працівникам уникнути помилок, ціна яких – життя, своє чи колег. Ми мали б облаштувати такими засобами всі наші спеціальні автотранспортні засоби до завершення 2024 року, але чекати не стали і зробили раніше, щоб швидше убезпечити працівників. Ці системи недешеві, але безпека того варта».
Проінформований – значить озброєний. Мабуть, кожен з нас вже встиг переконатись у справедливості цих слів. У доменному цеху № 1 вважають, якщо працівника вчасно повідомити про небезпеку, то можна уникнути травм. Тому одним з основних заходів у рамках програми комплексних заходів, спрямованих на покращення умов праці, попередження виробничого травматизму та професійних захворювань у 2024 році, стала модернізація системи гучномовного зв’язку на доменній печі № 8.
Заступник начальника ДЦ-1 з електроустаткування Євген Віноградов зазначив, що система гучномовного зв’язку дуже важлива, адже доменна піч – це кілька взаємопов’язаних дільниць, роботу яких треба координувати, а головне, вчасно попереджувати людей про небезпечні ситуації – можливі та реальні – щоб зменшити ризики. Виробничі процеси на печі досить гучні, що заважає якісному зв’язку, бо не завжди чути навіть виклик. А на деяких ділянках, наприклад, у підбункерному приміщенні, навіть рації не ловлять.
«Система гучномовного зв’язку була й раніше, але шкідливі фактори доменного виробництва впливають не лише на людей, а й на техніку, тож багато елементів системи поступово вийшли з ладу, і про надійний зв’язок годі було й казати, – пояснив Євген Віноградов. – В ході модернізації елементи системи замінили на нові, сучасні. На головному посту управління ДП-8 є настільний центральний пульт, а на різних ділянках печі встановлено 38 всепогодних пристроїв, завдяки яким можна почути інформацію з центрального пульта. З нього можна віщати як на окремий пристій, так і на групу чи на всі зразу. А з пристроїв можна відповідати на пульт та говорити через інші пристрої. Встановлені також гучномовці, через які також передається інформація».
Настільні пульти додатково встановлені там, де їх раніше не було – в приміщеннях машиністів шихтоподачі та відпочинку горнових, у майстернях з ремонту гідравлічного устаткування та електроустаткування, що розширює можливості обміну інформацією. Про дзвінок на той чи інший пристрій сигналізує блимання синьої лампочки. Передбачене й функціонування системи під час блекаутів, що актуально. Для цього встановлено устаткування, що забезпечує можливість автономного забезпечення електроенергією протягом восьми годин.
«Устаткування газового господарства печі розташоване в різних місцях, – каже газівник ДП-8 Олег Горовой. – На блоці повітронагрівачів, в районі пилевловлювача, у фурменій зоні тощо. Нам дуже потрібний зв’язок з працівниками, які там працюють. І оновлена система нам його забезпечує. Та я й сам коли оглядаю своє устаткування і бачу потенційну або реальну небезпеку, то з будь-якої точки печі попереджаю про неї всіх. Поки що про роботу системи можу сказати так: швидко, практично, надійно, безпечно».
Фахівці департаменту з охорони праці та промислової безпеки «АрселорМіттал Кривий Ріг» разом з представниками підрядних організацій, які виконують роботи для нашого підприємства, зібралися на форум, на якому розглядалися питання безпеки праці.
Такі форуми проходять на підприємстві щоквартально. Вони є майданчиком для обміну досвідом з безпеки праці як між нашим підприємством і підрядними організаціями, так і серед підрядників між собою, адже у нас працює чимало таких організацій, і багатьом з них є чим поділитися. Використовуються подібні форуми також для того, щоб донести до підрядників наші принципи й цінності щодо охорони праці. Тож відкриваючи форум начальник управління з охорони праці Рустам Ісмаілов ще раз нагадав учасникам, що довіра є основою чесних відносин, а здоров’я й безпека є нашими пріоритетами. Він закликав підрядників дотримуватися цих цінностей і будувати на їх основі свою діяльність.
Нинішній форум проходив на тлі трагічної події – смертельного нещасного випадку, що стався з працівником однієї з підрядних організацій. Молодий електромонтер загинув, виконуючи роботи на території кар’єру 2-біс нашого рудоуправління. Цей випадок був ретельно розібраний разом з начальником відділу охорони праці підрядних організацій нашого департаменту з охорони праці та промислової безпеки Олександром Отверченком. Як кажуть, на помилках вчаться. Шкода лише, що ця наука дається такою надто дорогою ціною.
«Протягом останнього часу у нас дещо почали кульгати питання електробезпеки, про що й свідчить останній смертельний випадок, – поділився своєю думкою Олександр Отверченко. – Також у вересні було виявлено багато порушень під час роботи на висоті. Ми намагаємося зразу це виправити, пропонуємо підрядникам навчання з охорони праці, збираємося, обговорюємо, вдосконалюємо контроль виконання робіт, щоб не допустити більше нещасних випадків. Хочу зразу звернутися до підрядників, які читатимуть статтю: закликаємо вас пройти навчання з безпечного виконання робіт в нашому тренінг-центрі. Я розумію, що є кадровий голод, але це не привід нехтувати можливістю опанувати знання та навички безпечної роботи».
До уваги учасників були запропоновані позитивні приклади організації безпечної роботи та діяльності служб з охорони праці. Це ряд тренінгів з участю фахівців нашого підприємства, що проводилися на виробничих майданчиках: тренінги з роботи на висоті, надання першої допомоги, виявлення та протидії ризикам-вбивцям. Було відзначено відмінний стан та зберігання відповідно до всіх вимог електроінструменту та використання пристроїв захисного вимкнення працівниками компанії «ПМК». Або високий рівень пожежної безпеки у приміщеннях «Цеппелін Україна» та на дільницях «МетТрансСервіс». Чи, наприклад, відмінне використання системи LOTO та нової сучасної мобільно-розсувної огорожі фахівцями «СТАЛЬ СЕРВІС ГРУП».
Але є й порушення, які наші інженери з ОП намагаються своєчасно виявити та надати допомогу з усунення ризиків. Невикористання упорів та захисних щитів, помилки у застосуванні LOTO, використання пошкоджених стропів під час підіймання вантажів, робота без передзмінного медогляду, порушення схеми строповки, вогнегасники з завершеними термінами, невикористання запобіжних поясів під час роботи на висоті – ось далеко не повний перелік виявлених порушень. Тобто працювати є над чим. І саме такі форуми дозволяють обмінятися досвідом, як хорошим, так і поганим, щоб не робити помилок. Бо вартість помилки – людське життя.
Учасниці форуму Ірина Онбиш та Юлія Сущ опікуються безпекою працівників ТОВ «АВТОСПЕЦТРАНС-КР». Юлія – інженер з ОП, а Ірина виконує обов’язки головного інженера з ОП. «Сьогодні ми вивчали досвід колег, пояснюють вони. – Як позитивний, так і помилки, які тут висвітлювалися. Щоб не повторювати їх, або швидко виправити. Особлива увага – до безпечного виконання зварювальних робіт та робіт на висоті. Наше товариство виконує монтажні та демонтажні, вогневі роботи. Працюємо на ТЕЦ, на об’єктах цеху водопостачання, в шахтоуправлінні, на шламовому господарстві гірничого департаменту, а також надаємо свою спецтехніку для виконання робіт. Дуже багато занотували сьогодні. Надамо інформацію своєму керівництву з нашими пропозиціями щодо безпечної організації робіт».
З початку поточного року в «АрселорМіттал Кривий Ріг», на превеликий жаль, сталося два летальних нещасних випадки. Один з них – з працівником підрядних організацій. До організації безпеки праці у підрядників приділяється не менша увага, ніж до безпеки штатного персоналу. У пригоді може стати позитивний досвід однієї з підрядних організацій, яка кілька років виконує різноманітні роботи в цехах.
Як розповів начальник виробничих і технологічних процесів ТОВ «Сталь Сервіс Груп» Костянтин Ржанський, їхні працівники виконують ремонтні та технологічні виробничі операції в багатьох цехах. Наприклад, у аглоцехах та на дробарних фабриках у кар’єрах гірничого департаменту вони ремонтують конвеєри та інше устаткування. Роботи з ремонтів та обслуговування машин безперервного розливання сталі – також їх справа.
«Наші працівники вже протягом чотирьох років розливають чавун у доменному цеху № 1, і ми єдина підрядна організація в Україні, яка має дозвіл на виконання такої небезпечної операції з рідким металом, – не без гордості говорить Костянтин. – І за чотири роки не було жодного інциденту, пов’язаного з безпекою праці. У нас, як і в «АрселорМіттал», охорона праці – пріоритет. Ми організували свою систему ОП на основі стандартів «АрселорМіттал» та разом з тим дотримуємося всіх вимог державного законодавства. Дотримання вимог контролюють і наші фахівці з ОП, й спеціалісти департаменту з охорони праці і промислової безпеки «АрселорМіттал Кривий Ріг». З таким подвійним контролем працівникам не залишається нічого, крім працювати безпечно. А якщо серйозно, то ми дійсно намагаємося створити всі умови для безпечної роботи».
Слюсарі-ремонтники, зварники, газорізальники в різних цехах металургійного та коксохімічного виробництв, бункерувальники в ДЦ-1, сортувальники коксу у коксовому цеху – це далеко не повний перелік професій працівників «Сталь Сервіс Груп». Багато з них працює у небезпечних умовах, наприклад, машиністи вагоноперекидачів вуглепідготовчого цеху КХВ.
Провідний інженер з охорони праці департаменту з ОП та ПБ Володимир Бакуменко розповів, що на вагоноперекидачах КХВ присутні всі чотири ризики-вбивці, визначені найнебезпечнішими у «АрселорМіттал».
«Вагоноперекидачі працюють завдяки електричному струму. Вони вивантажують вугілля за допомогою роторів, які перевертають конструкції з вагонами на 180 градусів, а ще машиністи працюють у зоні руху залізничного транспорту. Тому існує загроза роздавлювання як рухомими частинами, так і обертовими механізмами. Також машиністи під час зачистки бункерів та огляду вагонів інколи працюють на висоті. Ці й інші ризики було оцінено, розроблено та впроваджено заходи для того, щоб зробити їх мінімальними та контрольованими», – повідомив Володимир Бакуменко.
А начальник відділу охорони праці підрядної організації Юрій Іванов зізнався, що для нього надзвичайно цінним є міжнародний досвід з охорони праці, який він з колегами отримують, співпрацюючи з «АрселорМіттал».
Перед тим, як стати до роботи, працівники ТОВ «Сталь Сервіс Груп» проходять підготовку в навчальному центрі «АрселорМіттал Кривий Ріг», де набувають знань, вмінь та навичок, не лише виробничих, а й тих, які дозволяють працювати безпечно, оцінювати та усувати ризики. Всі працівники забезпечені якісним спецодягом, засобами індивідуального захисту та іншим устаткуванням. Наприклад, машиністи вагоноперекидачів мають яскраві помаранчеві жилети, які роблять їх помітними здалеку під час роботи у зоні залізничних перевезень. Також вони оснащені раціями, що дозволяє постійно бути на зв’язку та координувати дії.
«У сфері охорони праці приділяється велика увага для створення умов безпечного виконання робочих процесів, – продовжив Костянтин Ржанський. – Проводяться навчальні заходи з залученням представників “АрселорМіттал Кривий Ріг” – тренінги, семінари, круглі столи, брифінги. Дільниці облаштовані інформаційними стендами та куточками безпеки, які оновлюються щотижнево. Наше підприємство регулярно закуповує сучасні ЗІЗ, спецодяг, інструменти, обладнання та техніку. На підприємстві проводяться заходи до дня “Охорони праці” конкурс на кращий дитячий малюнок, обрання кращого працівника в сфері ОП. В цьому році був проведений форум “Усвідомлене відношення до безпеки, як на виробництві так і в повсякденному житті” з залученням сімей працівників підприємства».
Начальник вуглепідготовчого цеху Олександр Макіда поки що новими підрядниками задоволений.
«Швидке вивантаження вугілля, з якого ми потім робимо шихту для виробництва коксу, та стабільна робота вагоноперекидачів дуже важливі для нас. І наші партнери працюють добре. Але ще важливіше – працювати без травм. У цьому сенсі ми не розділяємо людей на підрядників і тих, хто в штаті цеху. Всі вони наші, адже працюють на нашій території і виконують роботу для цеху. Тому їхній серйозний підхід до безпеки праці не може не радувати. Вважаю, що й іншим є у них чого повчитися. Дякую підрядникам за безпечну роботу!»
